„New Yorker Gruppe“ – Versionsunterschied

[ungesichtete Version][ungesichtete Version]
Inhalt gelöscht Inhalt hinzugefügt
Importartikel
KNU UK (Diskussion | Beiträge)
Keine Bearbeitungszusammenfassung
Zeile 1:
Die '''„New Yorker Gruppe"''' (Ukrainische Literarische Vereinigung, New York Group, ukr.: Нью-Йоркська група, translit.: N‘ju Jorks‘ka hrupa) war eine Vereinigung ukrainischer Exil-AutorInnen in [[New York]]. Die Gründung der Gruppe erfolgte am 20. Dezember [[1958]] durch die AutorInnen Patricia Kylyna, Bohdan Boičuk und Jurij Tarnawsky. Sie beschlossen, sich „New Yorker Gruppe" zu nennen und unter dem Titel „Neue Poesie“ jährlich einen literarischen Sammelband zu veröffentlichen. Der erste Sammelband erschien ab 1959.
{{Importartikel}}
 
Der Vereinigung gehörten folgende 7 DichterInnen an: Emma Andiyevska, Yuri Tarnavskyi, Vera Wolf, Bogdan Rubčak, Ženja Wasylkiwska, Patricia Akulina und Bohdan Boičuk.
{{Стиль|дата=січень 2011}}
'''Нью-Йоркська група''' — українська літературна організація, заснована [[20 грудня]] [[1958]] року в італійській кав'ярні «Павич» на Вест-стріт 4, біля [[Парк Вашингтона|парку Вашингтона]] в [[Нью-Йорк]]у. Килина, Бойчук і [[Тарнавський Юрій|Тарнавський]], за кавою обговорювали своє майбутнє і вирішили видавати журнал-річник «[[Нові поезії]]» й називати себе та тих, хто до них пристав би, Нью-Йоркською Групою. Журнал вийшов десь у першій половині 1959 р. Брали в нім участь сім поетів — [[Андієвська Емма|Емма Андієвська]], [[Тарнавський Юрій|Юрій Тарнавський]], [[Вовк Віра|Віра Вовк]], [[Рубчак Богдан|Богдан Рубчак]], [[Женя Васильківська]], [[Патриція Килина]], [[Бойчук Богдан|Богдан Бойчук]].
 
Die „New Yorker Gruppe" war eine energiegeladene Explosion innerhalb einer Vielzahl an vielseitig begabten Gruppierungen der „Sechsziger-Generation“.
«Нью-Йоркська група» - це вибух енергії блискучої плеяди талановитих, різнобічно обдарованих шістдесятників. Усі поети жили в еміграції, і не обов'язково в Нью-Йорку, а об'єднувала їх потреба повної свободи творчості, особливе світовідчування, загострене розуміння своєї історичної місії на землі і переконання, що поети мають не служити народові, а формувати літературу цього народу, тобто частково формувати сам народ.
 
Alle Mitglieder der Vereinigung lebten im [[Exil]], nicht alle davon jedoch in New York. Gemeinsam war ihnen das Streben nach einer absoluten Freiheit der Kunst, ein starkes Verständnis einen eigenen historischen Mission auf Erden und der Glaube daran, dass der Dichter nicht dem Volk zu dienen habe, sondern die Literatur des Volkes, d.h. teilweise das Volk selbst formen sollte.
Лірика цих поетів спирається на велику естетичну школу - від уснопоетичної народної творчості, давньої української поезії до найновіших пошуків літератури модернізму та постмодернізму.
Читацька думка має пройти шляхом від витоків історії і культури до сучасності з її пекучими питаннями.
 
Die Lyrik basierte auf der großen ästhetischen Schule – ausgehend von einer nationalen mündlichen Poesie bis hin zur damals aktuellen Suche der Literatur der Moderne sowie der Postmoderne. Literarische Gedanken sollen den Weg von Anfang der Geschichte und der Kultur bis zur Gegenwart mit ihren brennenden Fragen überwinden.
Річник [[Нові поезії]] виходив до [[1971]] р. Останнє, подвійне число, 12-13, було датоване роками 1970-71. Крім творів членів-друзів, журнал поміщав теж переклади, здебільшого творів поетів-класиків модернізму, та декого зі старшого покоління українських ([[Василь Барка|Василя Барку]], [[Вадим Лесич|Вадима Лесича]]).
 
Das Jahrbuch der Poesie wurde bis 1979 herausgegeben. Die letzte Ausgabe war eine Doppelausgabe (12-13) aus den Jahren 1970-71. Neben Werken der Künstler selbst enthielten die Ausgaben auch Übersetzungen, etwa von Klassikern der Moderne sowie von AutorInnen der älteren Generation (Wasyl Barka, Vadim Lesy) .
Склад групи змінювався. Женя Васильківська та Патриція Килина з часом відійшли від літературної творчості, натомість до групи "примкнули" поети молодшого покоління: [[Бабовал Роман Олександрович|Роман Бабовал]], [[Коломиєць Юрій|Юрій Коломиєць]], [[Олег Коверко]], [[Царинник Марко|Марко Царинник]], [[Юрій Соловій]] (оформив усі числа Нових поезій), та перекладач з іспанської та інших романських мов [[Вольфрам Бургардт]]. Останньою прийшла до Групи [[Ревакович Марія|Марія Ревакович]].
 
Später änderte sich die Zusammensetzung der Gruppe. Ženja Wasilkiwska und Patricia Kylyna beendeten ihre literarische Tätigkeit, während neue Dichter der jüngeren Generation zur Gruppe hinzustießen: Roman Baboval, Yuri Kolomyjec, Oleg Koverko, Marco Carynnyk, Yuri Soloviy und der Übersetzer Wolfram Burkhardt. Als letztes Mitglied schloss sich Maria Revakovy der Vereinigung an.
На сьогодні про "Н-Й.Г." можна говорити як про історико-літературне явище, яке деякі дослідники, зокрема Я. Розумний, співвідносять із творчістю українських поетів-шістдесятників.
 
Aus heutiger literaturwissenschaftlicher Sicht wird die „New Yorker Gruppe“ als historisches literarisches Phänomen verstanden, das eng mit der Entwicklung der ukrainischen Literatur in den Sechzigern verbunden war. (J.Rosumnyi)
== Антології письменників Нью-Йоркської групи ==
* Поети Нью-Йоркської групи. Антологія / Упорядники О. Астаф'єв, [[Анатолій Дністровий]]. — Київ, 2003.
* [[Півстоліття напівтиші]]: Антологія поезії Нью-Йоркської групи. Київ: Факт, 2005. 372 c.
 
== ДжерелаAusgewählte Werke ==
Poety Nju-Jorks‘koï hruoy. Antolohija / Uporjadnyky O. Astaf'jev, Anatolij Dnistrvyj. Kyïv, 2003.
* [http://users.belgacom.net/babowal/indexnyg.htm Роман Бабовал. Віртуальна антологія поезії Нью-Йоркської групи] — історія групи, вірші.
Pivstolittja napivtyši: Antolohija poeziï Nju-Jorks‘koï hrupy. Kyïv: Fakt, 2005.
<br />
 
== Літератураweiterführende Links ==
* [http://users.belgacom.net/babowal/indexnyg.htm Roman Baboval. Virtual‘na antolohija poeziï Nju-Jorks‘koï hrupy. – Informationen zur Geschichte der Gruppe, Gedichte (in ukrainischer Sprache)
* [[Ревакович Марія|Марія Ревакович]]. Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність. К: Критика - 2012, 336 с.
<br />
* [[Павличко Соломія Дмитрівна|С. Д. Павличко]] «Теорія літератури», К.: Основи - 2002, С. 381-418.
 
* Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: [[Віра Боднарук]], [[Білецький Володимир Стефанович|Володимир Білецький]].&nbsp;— Донецьк: [[Український культурологічний центр]], 2006.&nbsp;— 140 с.
== Literatur ==
* [http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=makhno&page=makhno013 Василь Махно, «Нью-Йоркська група».] (вірш)
* Revakovyč Marija, Persona non grata. Narysy pro N‘ju-Jorks‘ku hrupu, modernizm ta identyčnist‘. Kyïv: Krytyka 2012, S. 336.
* Pavlyčko Solomija Dmytrivna, „Teorija literatury”, Kyïv: Osnovy 2002, S. 381-418.
* Literaturni večory v Ukraïns‘komu Instytuti Modernoho Mystectva Čykaho, 1973-2006; Verfasser: Vira Bondaruk, Bilec‘kyj Volodymyr Stefanovyč; Donec‘k: Ukraïns‘kyj kult‘urologičnyj centr 2006, S.140.
* [http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=makhno&page=makhno013 ВасильVasyl МахноMachno, «Нью„N‘ju-ЙоркськаJorks‘ka група».]hrupa“ (віршGedichte)
 
{{Ukraine-diaspora-stub}}
{{Українські літературні об'єднання}}
<!--
[[Kategorie:Literarische Vereinigungen]]
[[Категорія:Літературні об'єднання]]
[[Кategorie:Literatur im Exil]]
[[Категорія:Українська діаспора США]]
[[Кategorie:Ukrainische Literatur]]
-->