Jump to content

Saint Nicholas Church, Nahuievychi

Coordinates: 49°22′02″N 23°20′01″E / 49.367278°N 23.333694°E / 49.367278; 23.333694
From Wikipedia, the free encyclopedia

This is an old revision of this page, as edited by Максим Огородник (talk | contribs) at 11:22, 15 March 2024 (new page). The present address (URL) is a permanent link to this revision, which may differ significantly from the current revision.

(diff) ← Previous revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
Saint Nicholas church
Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця
Church of the PCU
Religion
AffiliationOrthodox Church of Ukraine
Location
LocationNahuievychi, Drohobych urban hromada, Drohobych Raion, Lviv Oblast, Ukraine
Geographic coordinates49°22′02″N 23°20′01″E / 49.367278°N 23.333694°E / 49.367278; 23.333694
Architecture
Completed2014

Saint Nicholas church (Ukrainian: Церква Святого Миколая Мирлікійського Чудотворця) orthodox parish church (PCU) in Nahuievychi of the Drohobych urban hromada, Drohobych Raion, Lviv Oblast. In the burned wooden church, Ivan Franko was baptized.[1]

History

The first mention of the parish church in Nyzhni Nahuyevychi dates back to 1507. In 1650 and 1672, it received privileges from the Polish kings John II Casimir Vasa and Michał Korybut Wiśniowiecki.[2][3]

In 1800, a new wooden church was built. Ivan Kimakovych, the great-grandfather of Ivan Franko, donated six morgens of the field for the construction of the church. Yakiv, the father of the prominent poet, churchwarden, and member of the church brotherhood, made the iconostasis, candlesticks, crosses, and banners; in 1848 he donated an expensive silver-framed Gospel.[1]

Until 1924, it was a daughter church of Verkhni Nahuyevychi, and then became the main church.[4] In 1961–1989 it was closed by the Soviet authorities.[5]

On the Christmas holidays, on the night of January 8-9, 1996, the historical monument burned down. The fire destroyed precious books of the seventeenth century and the Gospel, which had long been stored in the local museum, and in 1992, at the request of the parishioners, it was returned to the church. In August of the same year, the Ivan Franko Literary and Memorial Museum in Nahuyevychi hosted an exhibition entitled "Spalena sviatynia" which featured the surviving remains of the burned church.[5]

A few months after the fire, the community built a chapel for worship. On 26 October 2014, the first liturgy was held in the newly built church.[1]

Priests

  • Fedir Sushytskyi[2]
  • Yevstakhii Buchynskyi[2]
  • Teodor Sushytskyi[2]
  • Teodor Koblianskyi (1744)[2]
  • Mykola Vytoshynskyi ([1828]–1831+)[6]
  • Maksym Kolpachkevych (1831–1836, employee)[6]
  • Mykola Hrynevetskyi (1832–1844+)[6]
  • Yulian Yasenytskyi (1836–1843, staff member)[6]
  • Ivan Fedorovych (1843–1846, employee)[6]
  • Sylvester Liskovatskyi (1844–1846, administrator)[6]
  • Lev Kordasevych (1846–1852)[6]
  • Ilarii Hrynevetskyi (1846–1849, staff)[6]
  • Ludwik Zahradnyk (1849–1850, staff member)[6]
  • Hryhorii Bilynskyi (1850–1852, 1862–1865+, staff)[6]
  • Ivan Davydovych (1852–1853, employee; 1853–1854, administrator)[6]
  • Hryhorii Koblosh (1853–1856, employee)[6]
  • Yosyp Levytskyi (1854–1860)[6]
  • Ananiia Nagornyatsevskyi (1858–1862, staff member)[6]
  • Mykhailo Lisykevych (1860–1862)[6]
  • Vasyl Bilynskyi (1862–1892+)[6]
  • Teofil Turchmanovych (1868–1870, staff member)[6]
  • Severyn Turchmanovych (1870–1871, staff member)[6]
  • Illia Siokalo (1873–1877, employee)[6]
  • Yulian Bilynskyi (1877–1886, staff member)[6]
  • Yosyf Bilynskyi (1887–1890, staff member)[6]
  • Mykola Bilynskyi (1891–1894, staff member)[6]
  • Ivan Savchak (1892–1893, administrator)[6]
  • Antin Krynytskyi (1894–1896, staff member)[6]
  • Mykhailo Yednakyi (1893–[1939])[4]
  • Ipolyt Khyliak (1896–1898, staff member)[6]
  • Hryhorii Petrushchak (1989),[5]
  • Andrii Bezushko – at present.

See also

References

  1. ^ a b c Сопотницька, І. Трагедія пожеж у Нагуєвичах // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, П. Гриценко, Л. Тимошенко, В. Александрович та ін. — Кн. ІІІ. Дрогобич: По́світ, 2022. — s. 347—352.
  2. ^ a b c d e Стецик, Ю. Нагуєвицький монастир Cв. Миколая (XVI — XVII ст.): спроба ретроспективної реконструкції // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Зашкільняк, Я. Ісаєвич та ін. Вип. VІІ. — Дрогобич: Коло, 2003. — s. 182—192.
  3. ^ Александрович, В. Підтвердження короля Августа III з 1751 року надання короля Міхала I з 1672 року на лан поля для церкви Святого Миколая у селі Нагуєвичі // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, П. Гриценко, Л. Тимошенко, В. Александрович та ін. — Кн. I. — Дрогобич: По́світ, 2020. — s. 384—392.
  4. ^ a b Nahujevyci Nyzni, Drohobyc // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — s. 340. — ISBN 5-7745-0672-Х.
  5. ^ a b c Хміль, Л. Врятована парафіяльна книга передшлюбних протоколів 1934 — 1944 рр. церкви Св. Миколая Чудотворця в Нагуєвичах як рідкісний експонат Літературно-меморіального музею Івана Франка // Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» / Ред. кол. Б. Лазорак (голов. ред.), Я. Мельник, М. Мозер, П. Гриценко, Л. Тимошенко, В. Александрович та ін. — Кн. ІІІ. Дрогобич: По́світ, 2022. — s. 353—366.
  6. ^ a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y Nahujevyci Vyzni, Drohobyc // Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — s. 340—341. — ISBN 5-7745-0672-Х.