Перегляд вихідного коду сторінки Ізюм

{{Otheruses|Ізюм (значення)}}
{{НП України
| назва              = Ізюм
| прапор             = Flag of Izium.svg
| герб               = Coat of Arms of Izium.svg
| опис прапора       = Прапор Ізюма
| опис герба         = Герб Ізюма
| зображення         = {{Photomontage|position=center
 photo1a             = Izum Ascension Cathedral Panorama.jpg
 | photo2a           = Хрестовоздвиженський (Миколаївський) храм в Ізюмі зі східної сторони.jpg
 | photo2b           = Church of Transfiguration, Izium (2).jpg
 | photo3a           = Izum WWII Monument Panorama without border.jpg
   | size            = 292
   | spacing         = 3
   | color           = #FFFFFF
   | border          = 0
   }}
| опис зображення    = 
| розташування      = Map of Ukraine simple blank.png
| опис розташування = Ізюм на мапі України
| mapx            = 240
| mapy            = 74
| розташування2   = Kharkiv_province_location_map.svg
 | mapx2          = 211
 | mapy2          = 163
| опис розташування2 = Ізюм на мапі Харківської області.
| регіон          = [[Файл:Flag of Kharkiv Oblast.svg|20пкс]] [[Харківська область]]
| район           = [[Ізюмський район]]
| громада         = [[Ізюмська міська громада]]
| код КАТОТТГ     = UA63040090010029555
| перша згадка    = [[1571]]
| засноване       = [[1681]]
| статус          = [[1681]]
| населення       = {{зменшення}} 25 тисяч <small>(26.05.2024)</small><ref>[https://www.pravda.com.ua/articles/2024/05/26/7457654/index.amp Зараз населення Ізюма складає орієнтовно 25 тисяч людей.]</ref>
| площа           = 43.6
| поштові індекси = 64300-64318
| код             = 5743
| координати      = {{coord|49|11|45|N|37|16|49|E|scale:100000|display=inline,title}}
| висота          = 71
| водойма         = р. [[Сіверський Донець]]
| станція         = [[Ізюм (станція)|Ізюм]]
| відстань        = 1
| залізниця о     = 138
| автошлях о      = 127
| фізична о       = 115
| залізниця с     =
| фізична с       = 502
| автошлях с      = 592
| день міста      =
| рада            = 
| адреса          = 64300, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Ізюм, пл. Центральна, 1
| вебсторінка     = [http://city-izyum.gov.ua/ Ізюмська міськрада]
| мер             = Марченко Валерій Віталійович
| ремарки         =
|етнікон          = ізюмець, ізюмка, ізюмці
}}
'''Ізю́м'''&nbsp;({{МФА-всі|iˈzʲum|3=LL-Q8798 (ukr)-Gzhegozh-Ізюм.wav}}) — місто в [[Україна|Україні]], центр [[Ізюмський район|Ізюмського району]] [[Харківська область|Харківської області]]. Лежить на [[Слобідська Україна|Слобожанщині]], коло підніжжя найвищої в Харківській області гори [[Кременець (Ізюм)|Кременець]] на звивистому березі [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]].

Місто було сильно пошкоджене під час [[Бої за Ізюм (2022)|російсько-української війни]]. З 7 березня 2022 року було тимчасово окуповане ЗС РФ, 10 вересня 2022 року звільнено від окупантів підрозділами ЗСУ<ref>{{Cite web|title=ЗСУ звільнили Ізюм на Харківщині|url=https://hromadske.radio/news/2022/09/10/zsu-zvil-nyly-izium-na-kharkivshchyni|website=Громадське радіо|accessdate=2022-09-10|language=uk}}</ref>.

== Населення ==

=== Чисельність ===
{| class="wikitable"
|+Зміна чисельності міста Ізюм
!1897<ref name=":022">{{Cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|title=Населення міст і містечок України|website=pop-stat.mashke.org|language=en|access-date=2024-08-14}}</ref>
!1926<ref name=":022" />
!1939<ref name=":022" />
!1959<ref name=":022" />
!1970<ref name=":022" />
!1979<ref name=":022" />
!1989<ref name=":022" />
|-
| align="center" | 13 108
|{{Зменшення}} 9 414
|{{Збільшення}} 34 859
|{{Збільшення}} 37 595
|{{Збільшення}} 51 603
|{{Збільшення}} 60 516
|{{Збільшення}} 64 334
|-
!2001<ref name=":022" />
!2003<ref name=":022" />
!2004<ref name=":022" />
!2005<ref name=":022" />
!2006<ref name=":022" />
!2007<ref name=":022" />
!2008<ref name=":022" />
|-
|{{Зменшення}} 56 114
|{{Зменшення}} 55 619
|{{Зменшення}} 55 158
|{{Зменшення}} 54 593
|{{Зменшення}} 54 278
|{{Зменшення}} 53 994
|{{Зменшення}} 53 688
|-
!2009<ref name=":022" />
!2010<ref name=":022" />
!2011<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2011/publ2011.asp|title=Населення України на 1 січня 2011 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2012<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2012/publ2012.asp|title=Населення України на 1 січня 2012 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2013<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2013/publ2013.asp|title=Населення України на 1 січня 2013 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2014<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2014/publ2014.asp|title=Населення України на 1 січня 2014 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2015<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2015/publ2015.asp|title=Населення України на 1 січня 2015 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
|-
|{{Зменшення}} 53 223
|{{Зменшення}} 52 821
|{{Зменшення}} 52 374
|{{Зменшення}} 51 934
|{{Зменшення}} 51 511
|{{Зменшення}} 51 175
|{{Зменшення}} 50 591
|-
!2016<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2016/publ2016.asp|title=Населення України на 1 січня 2016 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2017<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2017/publ2017.asp|title=Населення України на 1 січня 2017 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2018<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2018/publ2018.asp|title=Населення України на 1 січня 2018 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2019<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2019/publ2019.asp|title=Населення України на 1 січня 2019 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2020<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2020/publ2020.asp|title=Населення України на 1 січня 2020 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2021<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2021/publ2021.asp|title=Населення України на 1 січня 2021 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
!2022<ref>{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007//ukr/publ_new1/2022/publ2022.asp|title=Населення України на 1 січня 2022 року|website=db.ukrcensus.gov.ua|access-date=2024-08-14}}</ref>
|-
|{{Зменшення}} 49 727
|{{Зменшення}} 49 370
|{{Зменшення}} 48 368
|{{Зменшення}} 47 430
|{{Зменшення}} 46 653
|{{Зменшення}} 45 884
|{{Зменшення}} 44 979
|}
Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F063&ti=19A050201%5F042%5F063%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%D5%E0%F0%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Харківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать|language=|trans_title=Населення за статтю та віком... 2001|publisher=|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220520012817/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_063&ti=19A050201_042_063.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%D5%E0%F0%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+(2)&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|archivedate=2022-05-20}}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=2656 | всього=56075
 | ч0=978 | ж0=938
 | ч5=1367 | ж5=1212
 | ч10=1870 | ж10=1914
 | ч15=1923 | ж15=2121
 | ч20=1733 | ж20=1792
 | ч25=1835 | ж25=1940
 | ч30=1686 | ж30=1777
 | ч35=1812 | ж35=2110
 | ч40=2026 | ж40=2410
 | ч45=2006 | ж45=2542
 | ч50=2050 | ж50=2545
 | ч55=991 | ж55=1306
 | ч60=1851 | ж60=2656
 | ч65=990 | ж65=1380
 | ч70=1023 | ж70=1762
 | ч75=500 | ж75=1333
 | ч80=195 | ж80=541
 | ч85=105 | ж85=467
}}

=== Національний склад ===
Національний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_021_063&ti=19A050501_021_063.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%B3%F1%F2%FE%20%F2%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%D5%E0%F0%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20(2)&path=../Database/Census/05/02/02/&lang=1&multilang=uk|title=Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Харківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову|accessdate=2017-07-17|archive-date=16 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210516005029/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_021_063&ti=19A050501_021_063.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%FC%ED%B3%F1%F2%FE%20%F2%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%D5%E0%F0%EA%B3%E2%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F02%2F02%2F&lang=1&multilang=uk}}</ref>:

{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Національність
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українці в Україні|українці]]
| align="right"| 46 864
| align="right"| 83,57&nbsp;%
|-
| [[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right"| 7 492
| align="right"| 13,36&nbsp;%
|-
| [[Вірмени в Україні|вірмени]]
| align="right"| 266
| align="right"| 0,47&nbsp;%
|-
| [[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right"| 235
| align="right"| 0,42&nbsp;%
|-
| [[Грузини в Україні|грузини]]
| align="right"| 56
| align="right"| 0,10&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 1 162
| align="right"| 2,07&nbsp;%
|}

=== Мова ===
Мовний склад населення за даними [[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису 1897 року]]<ref>{{ref-ru}} {{Cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1625|title=Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.|website=www.demoscope.ru|access-date=2021-06-05|archive-date=2016-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20141013232812/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1625|deadlink=no}}</ref>:
{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Мова
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українська мова|українська]]
| align="right"| 10 268
| align="right"| 78,33&nbsp;%
|-
| [[Російська мова|російська]]
| align="right"| 2 700
| align="right"| 20,60&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 140
| align="right"| 1,07&nbsp;%
|}

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року<ref name="Розподіл населення за національністю та рідною мовою"/>:
{|rules="all" style="border: 1px solid #999"
|- bgcolor="#CD9B9B"
! Мова
! Кількість осіб
! Відсоток
|-
| [[Українська мова в Україні|українська]]
| align="right"| 41 620
| align="right"| 74,22&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 13 328
| align="right"| 23,77&nbsp;%
|-
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 149
| align="right"| 0,27&nbsp;%
|-
| [[Білоруська мова в Україні|білоруська]]
| align="right"| 40
| align="right"| 0,07&nbsp;%
|-
| [[Грузинська мова|грузинська]]
| align="right"| 26
| align="right"| 0,05&nbsp;%
|-
| інші
| align="right"| 912
| align="right"| 1,63&nbsp;%
|}

== Географія ==
=== Основна характеристика ===
Місто ''Ізюм'' знаходиться на березі річки [[Сіверський Донець]] в місці впадання в неї річок [[Мокрий Ізюмець]] і [[Сухий Ізюмець]], неподалік злиття з річкою [[Оскіл]]. До міста прилягають села [[Кам'янка (Ізюмський район)|Кам'янка]], [[Пимонівка]], [[Донецьке (Ізюмський район)|Донецьке]], [[Діброва (Ізюмський район)|Діброва]], [[Капитолівка]], [[Бабенкове (Ізюмський район)|Бабенкове]]. Через місто пролягають автомобільні дороги {{Автошлях М|03}}, {{Автошлях Р|79}} і залізниця, причому в самому місті розташована залізнична станція [[Ізюм (станція)|Ізюм]]. Місто оточене дуже густими лісами, які чергуються з чисельними височинами, степовими розораними ділянками.

=== Клімат ===
Ізюм знаходиться у зоні [[Помірний кліматичний пояс|помірного клімату]], котра характеризується теплим літом. Найтепліший місяць&nbsp;— [[липень]] з середньою температурою 20.6&nbsp;°C (69&nbsp;°F). Найхолодніший місяць&nbsp;— [[січень]], з середньою температурою -5.6&nbsp;°С (22&nbsp;°F).<ref>[http://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=51443&cityname=Izyum%2C+Kharkiv%2C+Ukraine&units= Клімат Ізюма]</ref>
{{Клімат міста
|Місто_род=Ізюма
|Джерело= [http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=51443&cityname=Izyum-Ukraine Weatherbase]
| Січ_сер=-5 | Січ_сер_опади=
| Лют_сер=-4 | Лют_сер_опади=
| Бер_сер=1 | Бер_сер_опади=
| Кві_сер=9 | Кві_сер_опади=
| Тра_сер=15 | Тра_сер_опади=
| Чер_сер=19 | Чер_сер_опади=
| Лип_сер=20 | Лип_сер_опади=
| Сер_сер=18 | Сер_сер_опади=
| Вер_сер=14 | Вер_сер_опади=
| Жов_сер=7 | Жов_сер_опади=
| Лис_сер=1 | Лис_сер_опади=
| Гру_сер=-2 | Гру_сер_опади=
| Рік_сер=8 | Рік_сер_опади=
| Січ_сер_мін=-8 | Січ_сер_макс=-2
| Лют_сер_мін=-7 | Лют_сер_макс=-1
| Бер_сер_мін=-2 | Бер_сер_макс=4
| Кві_сер_мін=4 | Кві_сер_макс=14
| Тра_сер_мін=9 | Тра_сер_макс=21
| Чер_сер_мін=13 | Чер_сер_макс=24
| Лип_сер_мін=14 | Лип_сер_макс=26
| Сер_сер_мін=12 | Сер_сер_макс=25
| Вер_сер_мін=8 | Вер_сер_макс=20
| Жов_сер_мін=3 | Жов_сер_макс=12
| Лис_сер_мін=-1 | Лис_сер_макс=4
| Гру_сер_мін=-5 | Гру_сер_макс=0
| Рік_сер_мін=3 | Рік_сер_макс=12
| Січ_а_мін=-31 | Січ_а_макс=10
| Лют_а_мін=-30 | Лют_а_макс=16
| Бер_а_мін=-25 | Бер_а_макс=22
| Кві_а_мін=-5 | Кві_а_макс=27
| Тра_а_мін=-2 | Тра_а_макс=32
| Чер_а_мін=3 | Чер_а_макс=35
| Лип_а_мін=7 | Лип_а_макс=35
| Сер_а_мін=2 | Сер_а_макс=35
| Вер_а_мін=-6 | Вер_а_макс=31
| Жов_а_мін=-11 | Жов_а_макс=27
| Лис_а_мін=-17 | Лис_а_макс=17
| Гру_а_мін=-23 | Гру_а_макс=13
| Рік_а_мін=-31 | Рік_а_макс=35
}}

== Топоніми ==
Існує кілька версій походження назви міста: 
* від татар. слова «гузун»&nbsp;— переправа (Ізюм. брід був відомий задовго до заснування міста{{джерело}};
* від р. Ізюмець, на берегах якої з'явилися перші будівлі поселенців{{джерело}};
* від татар. слова «іззун»&nbsp;— довгий, витягнутий (за зовн. виглядом розташ. тут г. Крем'янець&nbsp;— комплекс. пам'ятки природи місц. значення){{джерело}};
* походить від тюркського слова ''üzüm'' (''[[родзинки|ізюм, узюм, озюм]]'')&nbsp;— «[[виноград]]»<ref>''[[Codex Cumanicus]]''. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880.&nbsp;— P. 260.</ref>, що підтверджується старою назвою Ізюма&nbsp;— {{lang-uk-old|Ізю́м}}, {{lang-uk-old2|Озю́м}}<ref>{{Грінченко|Озюм|34940-ozjum}}</ref> та {{lang-rus|Изю́мъ}}, {{lang-rus2|Узу́мъ}}.

Латиницею передається як ''Izium''<ref>{{cite web |title=Про затвердження Правил написання українських географічних назв на картах та в інших виданнях |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0957-14 |website=Офіційний вебпортал парламенту України |accessdate=20 вересня 2022 |language=uk}}</ref>.

=== Мікрорайони та інші місцевості ===
Офіційного поділу в Ізюмі немає, але місцеві мешканці виділяють такі райони міста:

* Веприцький хутір. Розташований на півдні міста. Приватний сектор, аграрний ліцей №&nbsp;61.
* «Нижнє місто». Розташоване поруч з центром міста. Найпрестижніший район. Гімназія №&nbsp;1&nbsp;— кузня кадрів для університетів міста Харкова.
* 1-й мікрорайон. У народі&nbsp;— «ІЗОС» (Ізюмський завод оптичного скла). Найстаріший мікрорайон міста, розташований між ІКПЗ і другим мікрорайоном. Забудований переважно в 1930-60-х роках триповерховими будівлями.
* 2-й мікрорайон. У народі&nbsp;— «Жовтик». Найбільший мікрорайон Ізюма. Розташований між 1-им мікрорайоном і центральним ринком. Забудований в 1970-1990-х роках переважно п'яти- й дев'ятиповерховими будинками.
* Центр. У народі&nbsp;— «Місто» (центральна частина міста).
* Пам'ятник (Гончарівка). Переважно приватний сектор, де розташовані Сільгосптехніка, Держлісгосп, туберкульозний диспансер.
* Нафтовик (за назвою Ізюмської нафтогазорозвідувальної експедиції ІНГРЕ). Це приватний сектор, у якому збудована одна п'ятиповерхівка. Тут розташовані Комунгосп, РЕЗ, Пожежна частина, ЗСШ №&nbsp;6.
* Поворотка. Район розташований при в'їзді в місто з боку Харкова. Має торговий комплекс, де зупиняються далекобійники.
* Піски. Великий район, представлений переважно одноповерховою приватною забудовою (є по одній п'яти- та чотириповерхівці).
* Площа Героїв Крут. Невелика північна частина міста.
* Локомотив. На північно-східній частині міста.
* Залізничний вокзал. Розташований на північному сході міста. Забудований п'яти- і двоповерховими будинками, а також приватним сектором. На території району є Ізюмський тепловозоремотний завод, Залізничний ринок, Ізюмська дистанція колії Південної залізниці та залізничний вокзал, професійно-технічний ліцей №&nbsp;24 і школа №&nbsp;12.
* Бараки. Північний схід від залізничного вокзалу. Представлений переважно приватною забудовою, а також дев'яти- й п'ятиповерховими будинками. На території району розташований Ізюмський хлібозавод.
* ІОМЗ. Східна частина міста від залізничного вокзалу. Дев'яти- й п'ятиповерхові будинки, а також приватна забудова. У цьому районі розташовані Оптичний ринок, рештки ІОМЗ, Паливний склад.
* Сонячна. Крайня частина міста, розташована на околиці ІОМЗ. Тут є оптичний інститут.
* Верхнє селище&nbsp;— приватний сектор вище ІОМЗ. Посередині розташована ЗОШ №&nbsp;11.
* Нижнє селище (у народі Гнидівка)&nbsp;— в районі річки Сухий Ізюмець.
* Галапузівка.&nbsp;— нижче гори Крем'янець в бік річки Донець.

== Історія ==
=== Давні часи ===
Віднайдено 5 археологічних шарів різних культурних етапів.

З давніх-давен тут існував Ізюмський брід, що разом з Кам'яним бродом у селі Кам'янка, біля якого мешкали [[бродники]], був частиною шляху, що згодом став відомий як [[Ізюмський шлях]].

Ще в [[XI століття|XI]]–[[XII століття|XII]] [[століття]]х в межах сучасного міста відбувалися бої між русинами та [[половці|половцями]], описи яких дійшли до нас у стародавніх літописах.
[[Файл:Izyum museum.jpg|ліворуч|міні|170px|Приміщення [[Ізюмський краєзнавчий музей імені М. В. Сібільова|Ізюмського краєзнавчого музею]]]]
Згадки про «[[Ізюмський шлях|Ізюмську сакму»]] є в письмових джерелах [[1571]] року.

=== Заснування та розвиток ===
==== Питання про заснування ====
Перші писемні згадки з назвою Ізюм:

* [[1571]] рік&nbsp;— Кінні роз'їзди, сторожа.&nbsp;
* ? рік&nbsp;— Звіринець, мисливський двір.
* [[1637]] рік&nbsp;— цар [[Михайло I Федорович|Михайло Федорович]] наказує будувати «острожки жилиє» на Ізюмському шляху біля Ізюмського кургану ([[Філарет (Гумілевський)]]). Коли саме почалось будівництво, проживання людей на цій території, на сьогодні немає достеменних відомостей.
* [[1639]] рік&nbsp;— містечко (Городок) Ізюм.
* [[1650]] рік&nbsp;— Ізюмський окоп.
* [[1663]] рік&nbsp;— Фортеця [[Чернігівець Яків Степанович|Якова Чернігівця]].
* [[1663]] рік&nbsp;— Ізюм став частиною [[Ізюмська лінія|Ізюмської оборонної лінії]].
* [[1681]] рік&nbsp;— Фортеця [[Донець-Захаржевський Григорій Єрофійович|Григорія Донця-Захаржевського]].

За стандартами [[ЮНЕСКО]] початком населеного пункту вважається той час, коли є перша письмова згадка про поселення зі стаціонарними будівлями, за умови подальшого постійного проживання людини на цьому місці<ref>{{Cite web |url=https://zpkrai.jimdofree.com/2017/02/15/проблемні-питання-датування-часу-заснування-міст-і-селищ-в-сучасній-українській-історії/ |title=Архівована копія |accessdate=18 травня 2022 |archive-date=30 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210930183733/https://zpkrai.jimdofree.com/2017/02/15/проблемні-питання-датування-часу-заснування-міст-і-селищ-в-сучасній-українській-історії/ }}</ref>. А за даними історика Дмитра Багалія, вищезгадані «Ізюми» до 1681 року не були містами в сучасному розумінні, а то були тимчасові сторожки, острожки, фортеці в іншому місці. Ізюм, як постійне, безперервне поселення з більш-менш значним населенням виник у 1681 році&nbsp;— був побудований Харківським полковником Григорієм Донцем<ref>{{Cite web |url=http://elib.shpl.ru/ru/nodes/4746-bagaley-d-i-ocherki-iz-istorii-kolonizatsii-i-byta-stepnoy-okrainy-moskovskogo-gosudarstva-m-1887#mode/inspect/page/535/zoom/5 |title=Архівована копія |accessdate=24 квітня 2021 |archive-date=24 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210424130110/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/4746-bagaley-d-i-ocherki-iz-istorii-kolonizatsii-i-byta-stepnoy-okrainy-moskovskogo-gosudarstva-m-1887#mode/inspect/page/535/zoom/5 }}</ref>. Тому 1681 рік&nbsp;— дата заснування Ізюма. Та й сучасний Ізюм розрісся саме від фортеці Донця на правому березі, а не від лівобережного, більш раннього «городка» Якова Чернігівця, місце якого у подальші роки стало слободою Замостя.<ref>Кисиленко В.&nbsp;Ю.&nbsp;Коли було засновано місто Ізюм // Слобожанщина. Погляд у минуле&nbsp;— 2021: збірник науково-документальних праць.&nbsp;— Житомир: Видавець О.&nbsp;О.&nbsp;Євенок, 2021.&nbsp;— С.176-179</ref>.

==== Перші роки ====
У 1681 році під керівництвом козацького полковника Григорія Донця-Захаржевського була побудована велика фортеця Ізюм, що утворила собою нове місто. У документах Розрядного наказу зазначено, на які частини поділялося нове місто: «Город Ізюм, а в нем три города: Большой, да Меньшой, да Замок»<ref>https://web.archive.org/web/20200218201420/http://city-izyum.gov.ua/istoriya-mista-istoriya-mista-izyum/ Історія міста Ізюм</ref>. На території фортеці, поряд з військовими, господарськими та релігійними спорудами, були й житлові будинки<ref>https://izyum-fortress.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/Maps/1752.jpg Мапа Ізюма 1752 року</ref>.

На самому початку в 1682 році в новоствореному місті було всього 300 козаків. Григорію Донцю-Захаржевському наказувалось приймати переселенців тільки «неслуживих [[Черкаси (етнонім)|черкас»]], тобто українців, при забороні поселяти великоросійських поселенців.

Значна частина [[Черкаси (етнонім)|черкас]] (українців) ще довгий час залишалась на лівому березі Сіверського Дінця, в давнішій фортеці Я. Чернігівця. І в фортецю, яку збудував Г. Донець, вони перейшли ближче до [[1700]] року.

В [[1685]] році з Харківського полку виділився окремий [[Ізюмський полк]]. Його першим полковником став [[Донець-Захаржевський Костянтин Григорович|Костянтин Григорович Донець-Захаржевський]]. Ізюм стає полковим містом&nbsp;— центром [[Ізюмський полк|Ізюмського слобідського козацького полку]], якому підпорядковувались 13 навколишніх міст та слобод. На початку [[XVIII століття]] Ізюм вважався найбагатолюднішим містом [[Слобідська Україна|Слобідської України]]. Навколо фортеці почали виникати приміські слободи, які тоді називали форштадтами. Так виникли Піски, Попівка, Гончарівка та інші, що згодом злилися з містом, зберігши свої назви як райони міста до нашого часу. Розвитку міста сприяло і те, що воно стояло на торговому шляху зі Слобожанщини на Дон.

Ізюмська фортеця стала не тільки перепоною для набігів татар, а й грозою для запоріжців. На південь від Ізюмської лінії проживали вільні переселенці та козаки із [[Запорожжя]]. Слобідським козакам Ізюмського полку довелося воювати зі своїми ж побратимами. На рахунку династії [[Донці-Захаржевські|Донців-Захаржевських]] та їх послідовників: знищення Барвінківської стінки, адміністративно-територіальної одиниці [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]], придушення [[Булавінське повстання|Булавінського повстання]] проти звільнення України від Московщини. В [[Полтавська битва|Полтавській битві]] Ізюмський полк не підтримав гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепу]] в його боротьбі проти [[Петро I|Петра І]], а виступив на боці Московії. Ізюмським полком була знищена [[Барвінківська паланка]] Запорізької Січі. Козаків-втікачів Ізюмського полку, які не хотіли воювати проти своїх побратимів-українців відловлювали, повертали до полку та привселюдно страчували. Саме існування фортеці посіяло розбрат та пролиття крові українців. Це неповний перелік багатьох злодіянь промосковського Ізюмського полку проти українців. Початково декларовані добрі наміри побудови фортеці обернулися нищенням української нації.

Перша церква в Ізюмі Покровська, її історія йдеться від часів [[Київська митрополія|Київської митрополії]]. Перші письменні згадки датуються [[1653]] роком, але тоді вона була в іншій фортеці Я. Чернігівці на лівому березі Донця, і, при зведенні нового міста, її у [[1681]] році розібрали й перенесли на правий берег [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]], розташувавши у центрі нового міста. Зазнавши ще декілька перенесень і перебудов, церква проіснувала до [[1941]] року. Її знищив ізюмський винищувальний батальйон радянської армії. Руїни храму ще й сьогодні залишаються на центральному міському цвинтарі.

Із залишків фортеці Г. Донця сьогодні можна розгледіти частини контуру [[Цареборисів]]ського бастіону. Вулиця Залікарняна навскоси розрізає північну стіну фортеці «Малого города». На залишках земляних валів ще й нині росте [[дереза китайська]] (Lycium chinense). В народі називають просто Люція. Це найкращий природний захисник схилів від руйнацій.

=== Російська імперія ===
[[Файл:Ізюм1787.jpg|thumb|ліворуч|План повітового міста Ізюма з приміськими слободами, 1787 рік.]]
[[Файл:Мапа Ізюма 1740-х рр.jpg|thumb|ліворуч|Мапа міста Ізюм. 1740-і роки]]
[[Файл:Мапа Ізюма. 1832 рік.jpg|thumb|ліворуч|Мапа міста Ізюм. 1832 рік]]
[[Файл:Изюмская поликлиника.jpg|праворуч|міні|400px|Гімназія (нині медична установа)]]
В Ізюмі неодноразово бував Петро I. На знак перемоги росіян у [[Полтавська битва|Полтавській битві]], за «вірну службу» слобідських козаків [[Російська імперія|Російській імперії]], він подарував ізюмському [[Преображенський собор (Ізюм)|Преображенському соборові]] напрестольне Євангеліє в срібному окладі з позолотою, яке зберігається в [[Ізюмський краєзнавчий музей імені М. В. Сібільова|Ізюмському краєзнавчому музеї]].

[[Ізюмський полк]] з [[1765]]&nbsp;р.&nbsp;— гусарський, брав участь майже у всіх військових кампаніях: [[Північна війна|Північній війні]], російсько-турецьких війнах, штурмував [[Очаків]], [[Бендери]], [[Ізмаїл]], бився під [[Бородінська битва|Бородіно]], вступав у столицю [[Франція|Франції]].

З [[1765]] року, після ліквідації на Слобожанщині [[Слобідські козацькі полки|полкового устрою]], територія полку була перетворена на Ізюмську провінцію [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]]. З утворенням [[Харківське намісництво|Харківського намісництва]] в [[1780]] році Ізюм став [[повіт]]овим містом, центром [[Ізюмський повіт|Ізюмського повіту]].

У [[1911]] році було відкрито станцію [[Ізюм (станція)|Ізюм]] на [[Північно-Донецька залізниця|Північно-Донецькій залізниці]], яка зв'язала [[Харків]] із [[Донбас]]ом. У [[1915]] році німецькою фірмою «Карл Брандт» побудовані [[Ізюмський тепловозоремонтний завод|Головні ізюмські залізничні майстерні]] (з 1929&nbsp;р.&nbsp;— паровозоремонтний, а з 1961 року&nbsp;— тепловозоремонтний завод).

У [[1916]] році згідно з розпорядженням царя [[Микола II (російський імператор)|Миколи ІІ]] в місті розпочали будівництво першого в імперії [[Ізюмський приладобудівний завод|заводу оптичного скла]].

[[Файл:Будинок культури "Залізничник".JPG|праворуч|міні|250px|Робітничий клуб тепловозоремонтного заводу (нині Будинок культури)]]

=== Українська революція ===
Під час [[Українська революція (1917—1921)|Української революції]], від 1917 по 1921 роки влада змінювалася дев'ять разів.
21 грудня 1918 року до Ізюму прибув загін [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] на чолі з новим командантом міста і повіту Пашталою, який брав участь в повстанні залізничників у листопаді 1918 в Ізюмі, але після придушення повстання він зник. Перед прибуттям загону місто покинули частина міської та повітової влади і загін Зразкової інструкторської роти, які підтримували [[Добровольча армія|Добровольчу армію]] і Південь Росії. Частина складу роти, котра залишилася в місті підкорилася Пашталі, який перейменував інструкторську роту на Українську зразкову сотню. У наказі №&nbsp;1 від 21 грудня Паштала оголосив себе владою, і наказав зберегти державну варту. В іншому наказі вже інший представник нової влади хорунжий Прусак наказував:

''«Заявляю, що я не допущу до ніяких самочинних розправ над ким би то не було. Майно поміщиків і багатих людей не нарушати [[Директорія Української Народної Республіки|Українська директорія]] віддасть усе, що обіцяла лише по порядку й в своє врем'я і тоді ніхто до вас не буде чіпляться, що ви самочинно що-небудь зробили».''

23 грудня Паштала продублював наказ [[Болбочан Петро Федорович|Петра Болбочана]] видав наказ №&nbsp;3 в якому повідомляв що в місті та повіті вводить військовий стан, і забороняє будь-які з'їзди та збори без свого дозволу. У другому пункті він повідомляє що забороняє створення раду монархічних організацій і всіх організацій, що прагнуть захопити владу в Україні. Після цього він видав наказ про припинення роботи гетьманської повітової управи, і передачі влади в повіті новопризначеному повітовому комісарові [[Данков Микола|Данкову]]. Також він наказав випустити з тюрми політичних діячів.

3 січня Паштала видав декларацію в якій пояснював чому українська влада і військо залишає місто і повіт. У ній повідомлялося: «Насувається чорна хмара більшовизму». Вранці 3 січня козаки Української зразкової сотні частково найняли, частково відібрали підводи у місцевих селян для евакуації. Об одинадцятій ранку були перерізані всі телеграфні та телефонні лінії. З міста виїхало 70 підвод з міською і повітовою владою і казначейством у напрямку [[Барвінкове|Барвінкового]]. 5 січня в Барвінковому Українська зразкова сотня перейшла на сторону Добровольчої армії і заарештувала Пашталу, після чого розстріляла його за містом.

'''Влада:'''
* комісар міста Паштала
* комісар повіту&nbsp;— Данков Микола
* Влада російських більшовиків
* Біла (Добровольча) армія
* Влада російських більшовиків

На кілька днів місто посіла армія [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]], від 1920 по 1922 рік епізодично існувала більшовицька влада. Тривав шалений народний опір російським окупантам. Найбільший загін українського повстанського опору на Ізюмщині очолював [[Савонов Григорій Мусійович|Григорій Савон]]. Його боротьба з продзагонами дала змогу пережити багатьом ізюмцям голодомор 1921 року.

=== Радянська доба ===
==== Перший радянський період ====
До 1922 року народний опір було вповні придушено Червоною армією. В населеному пункті остаточно затвердилася [[УРСР|радянська влада]]. Президія&nbsp;Всеукраїнського центрального виконавчого комітету 15 березня 1922 року нагородила Ізюмський повіт [[Орден Трудового Червоного Прапора УСРР|орденом Трудового Червоного Прапора]] «за успішну господарчу роботу». 1923 року було поновлено оптичне скловаріння.

У [[1923]] році Ізюм став центром округу, до складу якого крім Ізюмського входило ще кілька районів Харківської області. З [[1932]] року Ізюм входить до складу Харківської області, як місто обласного підпорядкування.

Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 1170 жителів міста<ref name="Голодомор УІНП"/>. Як німі свідки чорних років залишилися могили неподалік осель, бо&nbsp;знесиленим родичам важко було доправляти небіжчиків на цвинтар край села. В секретному звіті того часу, який підписали секретар райпарткому&nbsp;Бойченко та інші представники радянської влади, значиться, що в районі в травні місяці 1933 року від голоду померло понад 1000 осіб.

==== Друга світова війна ====
Протягом [[Друга світова війна|другої світової війни]], з вересня 1941 року по червень 1942 року лінія фронту поділяла район навпіл. [[Червона армія]] зазнала значних втрат особового складу та військової техніки.&nbsp;В полон потрапило понад 240&nbsp;000 червоноармійців. Заводи Ізюму були евакуйовані на схід. При відступі радянські війська  підірвали заводські цехи, будівлі міста, міст через Сіверський Донець.

З 23 червня 1942 року по 5 лютого 1943 року місто було під німецькою окупацією. За короткий термін німці збудували новий міст, завезли устаткування на паровозоремонтний завод. Відступаючи німецькі війська не встигли евакуювати устаткування та підірвати міст (понад 60 років прослужив цей міст, у народі називався&nbsp;— «дерев'яний міст» та устаткування на заводі). Вранці 5 лютого 1943 року 267-а стрілецька дивізія 6-ї армії захопила Ізюм, однак подальший наступ радянських військ був зупинений. Німецькі війська відступали до своїх старих вигідних позицій, де в 1942 році отримали перемогу. До вересня 1943 року Ізюмський район знову був поділений навпіл. Лінія фронту проходила через село Кам'янку та по річці Сіверський Донець. Після перемоги радянських військ на Курській дузі починаються вирішальні бої за Ізюмщину. Останній населений пункт краю Червона Армія зайняла [[10 вересня]] [[1943]] року.

==== Другий радянський період ====
1985 року на горі Крем'янець споруджено меморіал «Великої вітчизняної війни» площею 7,5 гектарів. На його території знаходиться пам'ятник «Скорботна мати», могила Невідомого солдата і площа Пам'яті. На центральній алеї, яка веде до меморіалу, встановлена військова техніка з часу Другої світової війни.
{{center|<gallery>
Файл:Монумент "Атака".Ізюм.jpg|Вигляд монументу ввечері
Файл:Монумент «Атака» в м. Ізюм.jpg|Монумент «Атака»
Файл:Частина монументу "Атака".JPG|Частина монументу
Файл:Монумент «Атака».jpg|Монумент «Атака» на горі Крем'янець
</gallery>}}

Указом Президії Верховної Ради СРСР з 7 травня 1985 року місто Ізюм нагороджено [[Орден Вітчизняної війни|орденом Вітчизняної війни І ступеня]].

=== Незалежна Україна ===
==== Кінець XX — початок XXI століття ====
У травні 1995 року [[Кабінет Міністрів України]] затвердив рішення про приватизацію розташованих у місті АТП-16307, АТП-16366, заводу будівничих матеріалів, м'ясокомбінату, райсільгосптехніки та райсільгоспхімії<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/343-95-п#Text|title=Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 1995 року №&nbsp;343 «Про затвердження переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»}}</ref>, у липні 1995 було затверджено рішення про приватизацію міського шляхо-ремонтно-будівельного управління хлібзаводу, міжрайонного підприємства матеріально-технічного постачання<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/538-95-п#Text|title=Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1995 року №&nbsp;538 «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»}}</ref>..

У 1997 році проведена міжнародна оптична виставка у спорткомплексі «Донець».

Станом на початок 2008 року, місто було центром виробництва оптичного скла та одним з центрів оптичного та оптико-електронного приладобудування України, тут діяли приладобудівничий завод, оптико-механічний завод, тепловозоремонтний завод, кілька підприємств харчової промисловості та промисловості будівничих матеріалів.

У 2010 році було зроблено капітальний ремонт спорткомплексу «Локомотив». У вересні 2013 року після п'ятирічного застою відновив роботу пивоварний завод.

[[30 вересня]] 2014 року на території тепловозоремонтного заводу невідомими було демонтовано пам'ятник [[Ленін Володимир Ілліч|Леніну]]<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/26614069.html На Харківщині зруйнували ще одного Леніна.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141112212256/http://www.radiosvoboda.org/content/article/26614069.html |date=12 листопада 2014 }} ''Радіо Свобода''. 30.09.2014.</ref><ref>''Татьяна Федоркова'' [http://www.mediaport.ua/v-izyume-snesli-pamyatnik-ilichu В Изюме снесли памятник Ильичу.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141112220839/http://www.mediaport.ua/v-izyume-snesli-pamyatnik-ilichu |date=12 листопада 2014 }} ''MediaPort''. 30.09.2014. {{ref-ru}}</ref>.

==== Російсько-українська війна ====
{{Докладніше|Бої за Ізюм (2022)|Слобожанський контрнаступ Збройних сил України (2022)}}
[[Бої за Ізюм (2022)|Бої за Ізюм]] розпочалися після [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|вторгнення Росії в Україну]] [[24 лютого]] [[2022]] року. Місто інтенсивно обстрілювали окупанти з авіації, вся інфраструктура міста знищена, практично на 80&nbsp;% зруйнована житлова забудова.

Кількісна перевага російських окупантів та віроломство місцевих зрадників призвели до встановлення 7 березня 2022 року тимчасового контролю ворога над Ізюмом. З 2 квітня місто було повністю окуповане. Місцеві жителі залишились без електрики, води та газу<ref>{{Cite web|url=https://interfax.com.ua/news/general/820222.html|title=Окупанти встановили контроль над Ізюмом через чисельну перевагу та місцевих зрадників, але битва за місто не закінчена|website=interfax.com.ua|accessdate=2022-04-01|archive-date=2022-04-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20220402013905/https://interfax.com.ua/news/general/820222.html}}</ref>.

Після шести місяців окупації внаслідок [[Слобожанський контрнаступ Збройних сил України (2022)|контрнаступу Збройних Сил України]] та звільнення [[Балаклія|Балаклії]] Ізюм опинився в оперативному оточенні. Після підриву мосту у [[Куп'янськ]]у російські угрупування виявилися повністю відрізаними від логістичного забезпечення.

10 вересня 2022 року, після більше як шестимісячної окупації, місто було звільнене<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/10/7366915/|title=Окупанти заявили, що пішли з Ізюма та інших населених пунктів, захисники показали відео: Ми в Ізюмі|website=pravda.com.ua|date=2022-09-10}}</ref>. За словами депутата Ізюмської міської ради Максима Стрельнікова, від початку військового вторгнення росіян у місті загинуло щонайменше 1 000 цивільних, близько 80&nbsp;% інфраструктури міста зруйновано, розбита система централізованого опалення. Ще більша кількість людей постраждала через відсутність медичної допомоги. На час звільнення в місті було близько 10 000 мешканців із понад 46 000, станом на 2020 рік<ref>{{cite web|url=https://www.5.ua/regiony/shche-odna-bucha-v-iziumi-rosiiany-vbyly-shchonaimenshe-1000-mistsevykh-80-mista-zruinovano-shokuiuchi-znakhidky-pislia-vydvorennia-rashystiv-287396.html |title=Ще одна Буча: в Ізюмі росіяни вбили щонайменше 1000 місцевих, 80&nbsp;% міста зруйновано&nbsp;— шокуючі знахідки після видворення рашистів|publisher=5.ua|date=2022-09-12}}</ref>. 15 вересня в місті виявили [[Масові поховання під Ізюмом|місце масового поховання]] на понад 440 осіб<ref>{{cite web |title=В Ізюмі виявили масове поховання на понад 440 тіл – поліція |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/15/7367673/ |website=[[Українська правда]] |accessdate=15 вересня 2022}}</ref>

За попередніми підрахунками, у результаті активних бойових дій в місті Ізюмі пошкоджено чи знищено 80% будівель, повідомив голова Харківської військової адміністрації. Влада планує звертатися по допомогу до інших територіальних громад країни та регіонів.<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/11/23/7377547/|title=Синєгубов про Ізюм: Місто знищене окупантами на 80%|website=pravda.com.ua|date=2022-11-23}}</ref>

;Загинули в боях за місто:
* [[Єгоров Володимир Миколайович]] (1997—2022)&nbsp;— український [[військовик]], [[старший солдат]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни Є|учасник російсько-української війни]]. Загинув 15 квітня 2022 року.
* [[Мірошніченко Олексій Сергійович]] (1975—2022)&nbsp;— український [[військовик]], [[старший сержант]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни М|учасник російсько-української війни]]. Загинув 23 квітня 2022 року.
* [[П'ясецький Максим Павлович]] (1991—2022)&nbsp;— український [[військовик]], [[молодший сержант]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни П|учасник російсько-української війни]]. Загинув 20 березня 2022 року.

== Економіка ==
[[Файл:Izum TV Tower.JPG|міні|150px|[[Ізюмська телещогла|Телевежа в Ізюмі]]]]
* [[Ізюмський тепловозоремонтний завод]]
* [[Ізюмський приладобудівний завод]]
* Ізюмський пивоварний завод
* Ізюмський оптико-механічний завод
* Меблевий завод
* Хлібзавод (Кулиничі)
* Ізюмське лісове господарство, ДП

== Транспорт ==
[[Файл:1 Изюм вокзал VizuIMG 5275.JPG|міні|200пкс|Ізюмський залізничний вокзал, вигляд з [[перон]]у]]
[[Файл:Ізюм-автовокзал.jpg|міні|left|200пкс|Ізюмський автовокзал.]]

Місто є одним з найважливіших транспортних центрів Харківщини.

=== Автомобільний транспорт ===
Автомобільний транспорт презентований міським автобусом.

Через місто проходить міжнародна автотраса {{Автошлях E|40}} (в межах України траси міжнародного значення {{Автошлях М|11}}, {{Автошлях М|06}} та {{Автошлях М|03}}), яка сполучає французьке місто [[Кале]] із казахським містом [[Ріддер]], що на кордоні з [[Китай|Китаєм]]. В межах [[Україна|України]] траса проходить через такі міста, як [[Львів]], [[Рівне]], [[Житомир]], [[Київ]], [[Полтава]], [[Харків]], [[Луганськ]].

Міська автостанція обслуговує багато міжміських та приміських маршрутів. Прямими міжміськими рейсам Ізюм пов'язаний з [[Донецьк]]ом, [[Куп'янськ]]ом, [[Лозова (місто)|Лозовою]], [[Харків|Харковом]]. Транзитні маршрути пов'язують місто з [[Барвінкове|Барвінковим]], [[Волгоград]]ом, [[Дніпро (місто)|Дніпром]], [[Довжанськ]]ом, [[Київ|Києвом]], [[Костянтинівка|Костянтинівкою]], [[Краматорськ]]ом, [[Хрустальний|Хрустальним]], [[Сорокине|Сорокиним]], [[Курськ]]ом, [[Лебедин]]ом, [[Луганськ]]ом, [[Полтава|Полтавою]], [[Ростов-на-Дону|Ростовом-на-Дону]], [[Слов'янськ]]ом, [[Сніжне|Сніжним]], [[Старий Оскол|Старим Осколом]], [[Кадіївка|Кадіївкою]], [[Суми|Сумами]], [[Чистякове|Чистяковим]], [[Трускавець|Трускавцем]].

== Охорона здоров'я ==
В місті діє «[[Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері]]» — комунальне некомерційне підприємство Ізюмської міської ради. У березні 2022 році лікарню пошкодили та розграбували російські окупанти.<ref>{{Cite web | url = https://lyuk.media/news/izyum-hospital-renewal/ | title = Фундація Олени Зеленської виділить 600 тисяч доларів на відновлення ізюмської лікарні | publisher = «Люк» | author = Антон Алохінссон | date = 2023-09-18| access-date = 2024-10-20 | language = }}</ref> Після деокупації міста триває її відновлення.<ref>{{Cite web | url = https://lyuk.media/news/reconstruction-of-the-hospital-in-izyum-2/ | title = Відбудова лікарні в Ізюмі — що помітили у ХАЦ | publisher = «Люк» | author = Антон Малиновський | date = 2024-04-26| access-date = 2024-10-20 | language = }}</ref><ref>{{Cite web | url = https://www.youtube.com/watch?v=_lWgiNaNNLQ&t=85s | title = На Харківщині відновлюють Ізюмську лікарню, яку ворог перетворив на руїни | publisher = ICTV| author = | date = 2024-09-13 | access-date = 2024-10-20 | language = }}</ref>

== Визначні пам'ятки ==
* [[Преображенський собор (Ізюм)|Свято-Преображенський собор]] [[XVII століття]].
* [[Хрестовоздвиженська церква (Ізюм)|Хрестовоздвиженська церква]] [[XVIII століття]].
* [[Свято-Вознесенський собор (Ізюм)|Свято-Вознесенський кафедральний собор]] [[XIX століття]].
* Меморіал в пам'ять про захисників Ізюмського плацдарму.
* Свячена криниця.
* Територія гори [[Кременець (Ізюм)|Кременець]] оголошена заказником. Його площа&nbsp;— понад 100 га.
* Будівля [[Ізюмська жіноча гімназія|Ізюмської жіночої гімназії]] (нині&nbsp;— поліклінічне відділення Ізюмської центральної міської лікарні)&nbsp;— пам'ятка архітектури місцевого значення.

{{center|<gallery widths="255" heights="225">
Файл:Преображенський собор в Ізюмі.jpg|Свято-Преображенський собор
Файл:Церква Вознесіння (Ізюм).JPG|Свято-Вознесенський кафедральний собор
Файл:Church of the Exaltation of the Cross, Izium (3).jpg|Хрестовоздвиженська церква
Файл:Izium former Woman Gymnasium.jpg|Будівля [[Ізюмська жіноча гімназія|Ізюмської жіночої гімназії]]
Файл:Izium School 4 former 1882 Realschule.jpg|ЗОШ №&nbsp;4, колишнє Реальне училище 1882 р.
Файл:Bust of Shevchenko in Izium 06 10 2018 (3).jpg|Пам'ятник Тарасові Шевченку
</gallery>}}

== Релігія ==
* [[Преображенський собор (Ізюм)|Свято-Преображенський собор]]
* [[Свято-Вознесенський собор (Ізюм)|Свято-Вознесенський кафедральний собор]]

== Топоніміка ==
[[Файл:Мурал Дж.Леннон у Ізюмі.jpg|міні|Мурал [[Джон Леннон|Джона Леннона]]]]
У 2016 році центральна площа міста отримала ім'я [[Джон Леннон|Джона Леннона]].<ref>{{Cite web |url=https://www.mediaport.ua/ulica-coya-i-ploshchad-lennona-v-izyume-kreativyat-s-dekommunizaciey |title=Архівована копія |accessdate=16 лютого 2021 |archive-date=14 березня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210314191826/https://www.mediaport.ua/ulica-coya-i-ploshchad-lennona-v-izyume-kreativyat-s-dekommunizaciey }}</ref>

== Відомі люди ==
;Народилися
* [[Васильченко Гнат Михайлович]]&nbsp;— офіцер російської армії, армії Української держави та учасник білого руху.
* [[Глущенко Віктор Павлович]]&nbsp;— український [[науковець]], фахівець у галузі електроенергетики, [[доктор технічних наук]].
* [[Гончаренко Сергій Валерійович]] (1991—2014)&nbsp;— український [[військовик]], [[молодший сержант]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни Г|учасник російсько-української війни]].
* [[Грецов (Греців) Сергій Сергійович]]&nbsp;— старшина Дієвої армії УНР.
* [[Запорожченко Григорій Андрійович]]&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Золотухін Борис Олександрович]]&nbsp;— льотчик-штурмовик часів Другої світової війни, [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Кононенко Вадим Григорович]]&nbsp;— український вчений-знавець авіаційної технології та обробки металів тиском, доктор технічних наук, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР,
* [[Крижанівський Борис Миколайович]]&nbsp;— український кінодраматург, кінорежисер, кінокритик.
* [[Курбатов Станіслав Вікторович]]&nbsp;— український [[військовик]], [[старший солдат]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни К|учасник російсько-української війни]].
* [[Недбайло Анатолій Костянтинович]]&nbsp;— двічі [[Герой Радянського Союзу]]
* [[Селезньов Віталій Євдокимович]]&nbsp;— народився в Ізюмі, видатний український режисер, драматург, Народний артист України.
* [[Перевозник Петро Артемович]]&nbsp;— Заслужений художник України, Заслужений архітектор України.
Ізюм&nbsp;— батьківщина художника [[Васильківський Сергій Іванович|Сергія Івановича Васильківського]] ([[1854]]–[[1917]]), який у картинах поетично оспівав Слобідську Україну. Могила Васильківського&nbsp;— в Молодіжному парку в [[Харків|Харкові]].
* [[Федорченко Олександр Іванович]]&nbsp;— &nbsp;— український [[військовик]], [[сержант]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], відзначився у ході [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]], [[Учасники російсько-української війни Ф|учасник російсько-української війни]], [[Список Героїв України|Герой України]] з удостоєнням ордена «[[Золота Зірка (Україна)|Золота Зірка]]» (посмертно).
* [[Саєнко Олександр Іванович]]&nbsp;— український поет, дитячий письменник.

;Перебували
* [[Бучек Порфирій Андрійович]]&nbsp;— полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], начальник канцелярії Генерального штабу УНР. Закінчив Ізюмське реальне училище. У [[1923]]—[[1926]] роках мешкав в місті Ізюмі.
* [[Кушнарьов Євген Петрович]]&nbsp;— український політик. Помер в Ізюмській районній лікарні [[17 січня]] [[2007]] року<ref name="kushnaryov lethal">[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/domestic/story/2007/01/070117_kushnaryov_lethal_oh.shtml Кушнарьов помер від поранень (BBC)]</ref>.
* [[Мокржецький Сигізмунд Олександрович]]&nbsp;— відомий [[ентомолог]], [[Фітопатологія|фітопатолог]] і громадський діяч. Досліджував фауну [[Ізюмський повіт|Ізюмського повіту]] [[наприкінці XIX століття]].
* [[Скрипник Микола Олексійович]]&nbsp;— український радянський партійний та [[державний діяч]], голова [[Народний секретаріат|Народного секретаріату]] (першого українського радянського уряду). Очолював нарком освіти УСРР. Навчався в Ізюмській гімназії.

== Міста-побратими ==
{{Прапорець|UKR}}[[Дрогобич]], [[Україна]]<ref>{{Cite web|title=Дрогобич та Ізюм стали містами-побратимами|url=https://drohobych-rada.gov.ua/дрогобич-та-ізюм-стали-містами-побрат/|website=Дрогобицька Міська Рада|date=2022-07-01|accessdate=2023-05-16|language=uk}}</ref>

{{Прапорець|USA}}[[Гринвіч (Коннектикут)|Гринвіч]], [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref>{{Cite web|title=Ізюм побратався з Грінвічем|url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16683.html|website=decentralization.gov.ua|accessdate=2023-06-02}}</ref>

{{Прапорець|FRA}}[[Шеннв'єр-сюр-Марн|Шеннв’єр-сюр-Марн]], [[Франція]]

{{Прапорець|GER}}[[Трір]], [[Німеччина]]<ref>{{Cite web|url=https://decentralization.ua/admin/articles/18141.html|title=Ізюм та Трір стали містами-побратимами|website=decentralization.ua|access-date=2024-08-08}}</ref>

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Харківська область)]]
* [[Бої за Ізюм (2022)]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Ізюм |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=233 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>

}}

== Джерела та література ==
* ''П.&nbsp;Т.&nbsp;Тронько''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Izjum Ізюм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160808192548/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Izjum |date=8 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|427}}
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Махортова''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13859 Ізюм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190223184811/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13859 |date=23 лютого 2019 }} // {{ЕСУ}}

== Посилання ==
{{Commonscat}}
* [https://izyum-fortress.in.ua/uk/comparison/1782_2017 Ізюмська фортеця (план 1782&nbsp;р., накладання на знімки 1943 та 2017&nbsp;р.).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191204131546/https://izyum-fortress.in.ua/uk/comparison/1782_2017 |date=4 грудня 2019 }}
* [http://city-izyum.gov.ua/ Офіційний сайт міста Ізюм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150829232637/http://city-izyum.gov.ua/ |date=29 серпня 2015 }}
* [http://www.izyum.info/ Інформаційний портал міста Ізюм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120416100131/http://www.izyum.info/ |date=16 квітня 2012 }}{{ref-ru}}
* [http://www.ikm2002.narod.ru/ Ізюмський краєзнавчий музей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120101210451/http://www.ikm2002.narod.ru/ |date=1 січня 2012 }}{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20120822064655/http://www.siat.in.ua/ Телерадіокомпанія «СіАТ»]{{ref-ru}}
* [http://fedboy.jimdo.com/ Изюмская городская Федерация боевых искусств] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120913191314/http://fedboy.jimdo.com/ |date=13 вересня 2012 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=ejw56WHQ2Bc Изюмчане против добычи сланцевого газа. 07.02.2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160328053424/https://www.youtube.com/watch?v=ejw56WHQ2Bc |date=28 березня 2016 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=NNrAG4Cuowc Депутаты Изюма против добычи сланцевого газа. 27.02.2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023135234/http://www.youtube.com/watch?v=NNrAG4Cuowc |date=23 жовтня 2014 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=0al5Ti37BfY Громада Изюма против добычи сланцевого газа. 09.03.2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160329233809/https://www.youtube.com/watch?v=0al5Ti37BfY |date=29 березня 2016 }}

{{Ізюмська міська громада}}
{{Харківська область}}
{{Міста Харківської області}}
{{Історичні місця Харківської області}}
{{Ізюмський повіт}}
{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Харківщина}}

[[Категорія:Ізюм| ]]
[[Категорія:Слобідська Україна]]
[[Категорія:Полкові центри Слобідської України]]
[[Категорія:Районні центри Харківської області]]
[[Категорія:Міста Харківської області]]
[[Категорія:Ізюмський район]]
[[Категорія:Міста над Сіверським Донцем]]
[[Категорія:Археологічні пам'ятки Харківської області]]
[[Категорія:Ізюмська лінія]]
[[Категорія:Виборчий округ 177]]