Перегляд вихідного коду сторінки БТ-7

{{Картка зброї
| назва                = БТ-7
| зображення           = 
| розм_зобр            = 300px
| альт                 = 
| підпис               = БТ-7 зразка 1935 року
| походження           = {{URS}}
| тип                  = [[легкий танк]]
<!-- Зазначення типу -->| є_стрілецька         = 
| є_холодна            = 
| є_вибухівка          = 
| є_артилерія          = 
| є_техніка            = так
| є_ракета             = <!-- Історія використання -->
| служба               = 1935—1945
| оператори            = 
| війни                = &nbsp;
* [[Бої на Халхин-Голі]]
* [[Радянсько-фінська війна]]
* [[Вторгнення СРСР до Польщі]]
* [[Друга світова війна]]
* [[Радянсько-японська війна]]
<!-- Історія виробництва -->
| розробник            = [[Фірсов Афанасій Осипович|Фірсов]], [[КБ Т2К ХПЗ]] (КБ-190)
| дата_розробки        = 
| виробник             = [[Харківський паровозний завод]] (ХПЗ)
| вартість_одиниці     = 
| дата_виготовлення    = 1935—1940
| кількість            = 5328
| варіанти             = <!-- Основні характеристики -->
| хар_підпис           = 
| вага                 = 13,9 т
| довжина              = 5660 мм
| част_довжина         = 
| ширина               = 2290 мм
| висота               = 2417 мм
| діаметр              = 
| обслуга              = екіпаж 3 чол
| десант               = <!-- Характеристики техніки/ракет -->
| броня                = сталева катана, гомогенна
* корпус:
* лоб (верх): 20&nbsp;мм/18°
* лоб (середина): 15&nbsp;мм/60°
* лоб (низ): 15-20&nbsp;мм/0-60°
* борт: 15+4&nbsp;мм/0°
* корма (верх): 10&nbsp;мм/55°
* корма (середина): 13&nbsp;мм/10°
* корма (низ): 13&nbsp;мм/58°
* днище, мм 6
| основне_озброєння    = 45-мм [[Нарізна зброя|нарізна]] гармата 20К
| додаткове_озброєння  = 3 × 7,62-мм [[кулемет]]и 1-2 ДТ
| двигун               = V-подібний [[Карбюраторний двигун|карбюратор]] М-17Т
| потужність_двигуна   = 500 к.с.
| пп_відношення        = 28,8 к.с./т
| корисне_навантаження = 
| трансмісія           = 
| підвіска             = [[Підвіска Крісті|системи Крісті]]
| кліренс              = 400 мм
| ємність_палива       = [[бензин]]
| дальність_техніки    = 375- гус./460&nbsp;— кол. км
| швидкість            = 52&nbsp;— гус./72&nbsp;— кол. км/год
| наведення            = 
| керування            = 
}}

'''БТ-7'''&nbsp;— [[СРСР|радянський]] легкий колісно-гусеничний [[танк]] періоду 1930—1940 років. Третій танк сімейства радянських легких танків [[БТ (танк)|БТ]] (Швидкохідний Танк). На відміну від своїх попередників [[БТ-2]] та [[БТ-5]], танк мав зварний корпус трохи зміненої форми і новий [[двигун]]. Озброєння аналогічне [[БТ-5]]. Випускався, як і БТ-5, у варіанті з радіостанцією та без радіостанції. Всього було виготовлено понад 5328 машин.

== Історія проєкту ==

Швидкохідні [[танк]]и, побудовані за проєктом американського [[інженер]]а Крісті, поряд із такими незаперечними перевагами, як великий запас ходу, висока [[швидкість]] та інше, мали ще й ряд серйозних недоліків. Деякі з них були в принципі невиправні в рамках серії БТ, однак частину вад можна було усунути шляхом модернізації колісно-гусеничних машин. Саме на підвищення експлуатаційних і тактико-технічних характеристик танків серії БТ була спрямована програма, що почалась в січні [[1933]] року, ще до завершення робіт над проєктом [[БТ-5]], у [[КБ Харківського паровозобудівного заводу]]. Первісний проєкт нової [[бойова машина|бойової машини]], розроблений з урахуванням заданих характеристик, був наступним: передбачалося оснастити танк новим двигуном М-17, надійнішим, ніж М-5, з експлуатацією якого було досить багато проблем, а також новий БТ повинен був мати абсолютно нову [[Башта (зброя)|башту]] з 76-мм гарматою як основним видом озброєння. Корпус нового танка планувалося спроєктувати заново повністю зварним, із кращими характеристиками поля зору для водія. Планувалося так само оснастити танк паливними баками збільшеної місткості.

У підсумку планувалося створити абсолютно новий [[танк]], що не був би простою модернізацією [[БТ-5]], а був би машиною нової концепції в рамках серії БТ. Це була концепція танка з потужним озброєнням і більшим запасом ходу, який повністю відповідав би вимогам доктрини глибокої операції (радянська стратегія «бліцкригу»).

До початку [[1934]] року [[технічна документація]] на танк, що одержав найменування БТ-7 була готова. Перший прототип танка був зроблений до 1 травня, а другий&nbsp;— до чергової річниці Жовтневої Революції [[7 листопада]] 1934 року.

Випробування експериментальних зразків почалися улітку й продовжилися восени 1934 року. За їхніми результатами була забракована оригінальна конструкції башти, виготовлена у формі еліпса зі скошеним дахом, на яку можна було ставити без внесення істотних змін всі наявні тоді танкові гармати калібрами від 45&nbsp;мм до 76&nbsp;мм. Причиною відмови від цієї башти було роздільне кріплення гармати й кулемета в ній. Так само після випробувань вирішили відмовитися від курсового [[кулемет]]а й спростити корпус.

У підсумку в серію пішов танк, далекий від прототипу й більше схожий на [[БТ-5]]. Справа в тому, що на серійні БТ-7 до 1935 року ставили башту від [[БТ-5]]. Однак серйозна відмінність нового танка від його попередника крилася в новому двигунові М-17Т, а так само в корпусі, що був ширшим ніж корпус [[БТ-5]], але з більш обтічною ходовою частиною. БТ-7, й особливо його останні модифікації, стали вершиною досконалості радянських колісно-гусеничних танків, побудованих за проєктом Крісті. У цьому танку були максимально усунені недоробки, які призводили до проблем з експлуатацією [[БТ-2]] і [[БТ-5]]. Однак створити середній ударний і максимально універсальний танк із БТ-7 не вдалося, тому що бронювання залишалося на низькому, як для радянських, так і закордонних зразків, рівні. До того ж 45&nbsp;мм гармата вже не задовольняла вимог сучасних війн. В 1940 році випуск БТ-7, що став символом потужності танкових частин Червоної Армії в довоєнний період, припинився. Усього було випущено 5587 танків БТ-7 всіх модифікацій.

== Модифікації ==

Модифікація зразка 1935 року, із круглою баштою, як у [[БТ-5]], з карбюраторним, потужністю 400 к. с., двигуном М-17Т.

У 1937 році почався випуск модифікації БТ-7 з конічною баштою та боєзапасом, збільшеним до 188 снарядів. У кормовій ніші стали встановлювати [[кулемет ДТ]]. Для нічної стрільби танк обладнали двома фарами прожекторного типу, які ставилися на масці гармати. Товщина броні на цій модифікації збільшилася&nbsp;— лобова броня досягла 22&nbsp;мм, а маса танка відповідно збільшилася майже до 14 т.

Ще однією особливою модифікацією танка був танк БТ-7А. З 1936 по 1938 рік випустили 154 артилерійських модифікацій танка БТ, оснащених баштою від танка Т-26А (Т-26-4) у якій установлювалася короткоствольна 76-мм гармата КТ-26. Додаткове озброєння становили два [[ДТ (кулемет)|кулемети ДТ]]&nbsp;— один у кульовій установці праворуч від гармати, а другий&nbsp;— у кормовій ніші. Так само на даху башти танка була передбачена установка [[зенітний кулемет|зенітного кулемета]] калібром 7,62&nbsp;мм. Боєкомплект танка становив 50 снарядів до гармати (при наявності на танку [[радіостанція|радіостанції]]&nbsp;— 40 [[Артилерійський снаряд|снарядів]]) і 3339 [[Патрон (зброя)|патронів]] до кулеметів ДТ. Установка нової башти спричинила деякі зміни в конструкції корпуса танка.

Найістотнішою зміною, якої зазнали танки у серії БТ, стала установка [[дизельний двигун|дизельного двигуна]] [[В-2]]. У результаті зміни силової установки з'явилася модифікація БТ-7М. Зовні цей танк не відрізнявся практично від вихідної модифікації зразка 1937 року (з конічною баштою).

Перевага дизельних двигунів, як силових установок танків, над [[карбюратор]]ними, стала очевидна після [[Громадянська війна в Іспанії|громадянської війни в Іспанії]]. Тому в СРСР наприкінці 1930-х років був розроблений ряд дизельних двигунів, що було дуже важливо напередодні війни (якщо ми згадаємо, всі танки воєнного періоду були оснащені дизелями). І першим танком, на якому новий тип силових установок був випробуваний, був танк БТ-7М.

Завдяки дизельному двигуну значно покращилися динамічні характеристики танка, зокрема його швидкість. Висока економічність двигуна дозволяла використовувати малий запас палива, значно запас ходу танка.

Найдосконаліша машина серії БТ була побудована в кількості 706 штук в 1939—1940 роках і була замінена у виробництві танком [[Т-34]]. У модифікації БТ-7М був досягнутий технічний максимум легких колісно-гусеничних танків.

Крім серійних машин, на базі БТ-7 був створений ряд експериментальних зразків, що представляли великий інтерес. Серед них: БТ-ИС із приводом колісного ходу на три пари коліс, завдяки чому була значно підвищена прохідності танка на колесах (при знятих гусеницях); БТ-ИС мав збільшену товщину броні.

БТ-СВ-2 «Черепаха» з характерною оригінальною формою корпуса й [[Башта (зброя)|башти]] (про що свідчить назва танка).

Радіокеровані танки ТТБТ-7 і ТУБТ-7.

Був створений, але в серію не пішов командирський танк, з якого була знята башта, а замість її було встановлена нерухома рубка. За рахунок цього на танку була розміщена потужна радіостанція.

Так само існувала вогнеметна модифікація БТ-7, що називалася ОТ-7 і машина призначена для зараження місцевості (хімічний танк) ХБТ-7.

Для серійних модифікацій БТ-7 був створений ряд пристосувань, призначених для полегшення експлуатації танка (і для виконання особливих завдань) у різних умовах&nbsp;— гусениці, що пристосовані для пресуванні по болоту, дерев'яні фашини тощо. Однак ці пристосування так само залишилися в основному експериментальними.

== Застосування ==

БТ-7 одержав бойове хрещення на [[Бої на Халхин-Голі|Халхин-Голі]] в 1939 році. Там танки цього типу пройшли відстань 500&nbsp;км на колесах, і одягнувши гусениці, вступили в [[бій]]. Через відсутність у ворога серйозних опонентів радянські машини у цілому показали себе дуже добре. Однак відзначалися такі проблеми: слабкий броньовий захист, відсутність (на більшості машин) радіозв'язку, а також складність у керуванні, що вимагала високого ступеня підготовки механіків-водіїв . Потім БТ-7 застосовувалися при [[Вторгнення СРСР до Польщі|вторгненні СРСР до Польщі]]. Там особливо гостро виявився недолік складності у керуванні.

Під час [[Радянсько-фінська війна|«Зимової війни» з Фінляндією]] БТ-7 викликали ряд дорікань, як втім і більшість інших танків, що взяли участь у цій кампанії. Однак через загальну кількісну перевагу над супротивником, а так само через фактичну відсутність у нього танків, всі недоліки радянського танку не могли зробити серйозного негативного впливу на хід кампанії.

БТ-7 був унікальною для свого часу машиною, що володіла винятковими динамічними характеристиками й володіла відносно гарними для легких танків характеристиками озброєння й захищеності. У порівнянні з німецькими танками, з якими БТ-7 довелося зіштовхнутися в ході самого серйозного випробування боєм, радянський танк виглядав цілком переконливо. Німецькі машини [[Panzer I|Pz-I]] й [[Panzer II|Pz-II]] відставали за всіма (практично) характеристиками від БТ-7.

У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] танки БТ-7 найбільше активно використалися в її початковий період, коли вони поряд з [[Т-26]] становили основу танкового парку СРСР, символом міці якого вони були. Величезні втрати цих машин поступово знижували їхнє число в діючому парку РККА, і до [[1943]] року застосування БТ-7, через малу їхню кількість, було вже обмежене. Проте БТ-7 взяли участь й у боях заключного етапу війни&nbsp;— вони застосовувалися в лютому [[1944]] року в операції по зняттю блокади Ленінграда, а в серпні-вересні [[1945]] року були застосовані в операції по знищенню Японської Квантунськой армії в Маньчжурії, в операції яка поклала кінець Другій Світовій Війні.

Так само в період ВВВ танки БТ всіх модифікацій внесли свій немаловажний внесок у підготовку танкістів, будучи використовуваними в навчальних підрозділах РККА.

Завершальним епізодом у кар'єрі «радянського танка Крісті» БТ-7 став парад перемоги в [[Харбін]]і у вересні 1945 року. Експлуатація танка та набутий досвід внесли вагомий вклад у розвиток радянського танкобудування.

== Збережені екземпляри ==
{{section-stub}}
* {{Flag|UKR}} [[Харків]]. Один танк зразка 1937 року на території [[Завод імені В. О. Малишева|заводу ім. Малишева]]. За інформацією газети [[Вечерний Харьков|«Вечерний Харьков»]], дана машина брала участь у боях під час [[Радянсько-фінська війна (1939—1940)|Радянсько-Фінської війни]],  де і була підбита. Знайшли танк у 1980-х, після чого передали на харківський завод, де його відновили<ref>{{Cite web|title=Актуальність створення музею бронетехніки в Україні - Мілітарний|url=https://mil.in.ua/uk/articles/aktualnist-stvorennya-muzeyu-bronetehniky-v-ukrayini/|website=web.archive.org|date=2022-10-31|accessdate=2022-11-10|archive-date=2022-10-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20221031121431/https://mil.in.ua/uk/articles/aktualnist-stvorennya-muzeyu-bronetehniky-v-ukrayini/}}</ref>.

== Див. також ==
{{commonscat|BT-7}}
* [[Т-34]]

== Література ==
* {{Cite book| isbn = 978-1-4728-1065-6| volume = 237| last1 = Zaloga| first1 = Steve| last2 = Morshead| first2 = Henry| title = BT fast tank: the Red Army's cavalry tank 1931-45| series = New Vanguard| date = 2016}}

{{Без джерел|дата=листопад 2012}}
{{СРСР міжвоєнна БТТ}}
{{Військова техніка харківських заводів}}
{{ВП-портали|Військова техніка|}}

[[Категорія:Танки серії БТ]]
[[Категорія:Танки Другої світової війни]]
[[Категорія:Танки за алфавітом]]
[[Категорія:Військова продукція Заводу імені В. О. Малишева]]
[[Категорія:Маневрові танки]]
[[Категорія:Танки з чотиритактним дизелем]]