Перегляд вихідного коду сторінки Борщівський повіт (II Річ Посполита)

{{переробити|дата=січень 2020}}
{{Otheruses|Борщівський повіт (Австро-Угорщина)}}
{{Повіт Австро-Угорщини
|назва                 = Борщівський повіт
|герб                  =
|ширина герба          =
|округ                 = [[Чортківський округ (Королівство Галичини та Володимирії)|Чортківський]] (до 1867)
|край                  = {{Прапор Королівство Галичини та Володимирії}}
|країна                = {{flagicon|Австрійська імперія}} [[Австрійська імперія]]<br/>{{flagicon|Австро-Угорська імперія}} [[Австро-Угорщина]]
|карта                 = Bezirk_Borszczow.png
|центр                 = Борщів
|створений             =
|площа                 = 766 км² (після 1867)<ref name=":0">Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.&nbsp;81</ref>
|населення             = 67467 (1867)<ref name=":0"/>
|найбільші міста       =
}}
'''Борщі́вський пові́т'''&nbsp;— історична [[адміністративно-територіальна одиниця]] на українських землях, що входила до складу різних держав: [[ЗУНР|Західно-Української Народної республіки]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]] та [[УРСР]]. Адміністративний центром було місто [[Борщів]]. Його населення становило 5 100 осіб.

Сучасний [[Борщівський район]].

== Географія ==
Територія становила 741 км², Населення&nbsp;— 94 487 особи.

== У складі ЗУНР ==
{{розширити|дата=вересень 2016}}
Повіт входив до [[Тернопільська військова область ЗУНР|Тернопільської військової області ЗУНР]]. Борщівським повітовим [[комісар]]ом був [[Мриц Володимир Іванович|Володимир Мриц]] до кінця січня 1919&nbsp;р., далі&nbsp;— до середини березня 1919&nbsp;р.&nbsp;— д-р [[Курбас Роман Пилипович|Роман Курбас]]; з початку квітня до червня 1919&nbsp;р.&nbsp;— [[Бараник Василь Матвійович|Бараник Василь]]. Делегатом до [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|УНРади]] обраний адвокат [[Курбас Роман Пилипович|Роман Курбас]].

== Під польською окупацією ==
{{Картка:Повіт Польщі
 | Назва             = Борщівський повіт
 | Родовий відмінок  = Борщівського
 | Назва оригінальна = Powiat borszczowski
 | Воєводство = Тернопільське
 | Мапа   = POL powiat borszczowski map.svg
 | Герб   =
 | Прапор =
 | Адміністративний центр = Борщів
 | Населення          = 103 300 ([[1931]])
 | Площа              = 1067
 | Густота            = 97
 | Урбанізація        = 
 | TERYT              = 
 | ISO                = 
 | Номери автомобілів = 
 | Мапа гмін             = 
 | Гмін міських          = 3
 | Гмін місько-сільських = 
 | Гмін сільських        = 14
 | Староста       = 
 | Адреса         = 
 | www повіту     = 
 }}
Після [[Польсько-українська війна (1918—1919)|українсько-польської війни]] в 1919 році був окупований Польщею.

Включений до складу [[Тернопільське воєводство|Тернопільського воєводства]] [[Польська Республіка|Польської республіки]] після утворення воєводства у [[1920]] році на окупованих землях [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]].

=== Розташування ===

Борщівський повіт розташовувався на південному сході Тернопільського воєводства. З півдня і зі сходу межа проходила по річках відповідно [[Дністер|Дністру]] та [[Збруч]]а. Борщівський повіт межував з двома країнами&nbsp;— [[Румунія|Румунією]] та [[Радянський Союз|Радянським Союзом]]. Село [[Окопи (Борщівський район)|Окопи святої Трійці]] знаходилося на крайньому південному сході, при гирлі Збруча.

=== Адміністративний поділ ===
[[Файл:Powiat borszczowski.png|міні|праворуч|Борщівський повіт|470x470px]]1 лютого 1922&nbsp;р. розпорядженням Ради Міністрів земську управу повіту ліквідовано і підпорядковано до [[Чортківський повіт (II Річ Посполита)|Чортківського повіту]]<ref>{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19220100077 |title=Dz.U. 1922 nr 10 poz. 77 |accessdate=22 вересня 2016 |archive-date=12 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161012180547/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19220100077 }}</ref>.

15 червня 1934&nbsp;р. села [[Капустинці (Чортківський район)|Капустинці]], [[Тарнавка (Чортківський район)|Тарнавка]] і [[Тарнавка (Чортківський район)|Звягель]] передані з Борщівського повіту до [[Чортківський повіт (ЗУНР)|Чортківського]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340470405 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170819150903/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340470405 |date=19 серпня 2017 }} {{ref-pl}}</ref>.

[[1 серпня]] [[1934]]&nbsp;р. здійснено новий поділ на сільські ґміни<ref name="Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 565">{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640539 |title=Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 565 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Борщівського повіту в Тарнопольському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети) |accessdate=1 квітня 2016 |archive-date=7 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160307134353/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640539 }}</ref> внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості&nbsp;— об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

==== Міста (Міські ґміни) ====
# [[Борщів|містечко Борщів]]&nbsp;— місто з 1934&nbsp;р.
# [[Мельниця-Подільська|м. Мельниця-Подільська]]&nbsp;— міська ґміна з 1934&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340250186 |title=Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 marca 1934 r. o zaliczeniu gmin: Tłuste Miasto w powiecie zaleszczyckim i Mielnica w powiecie horszczowskim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast. |accessdate=26 грудня 2016 |archive-date=27 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161227061850/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340250186 }}</ref>
# [[Скала-Подільська|містечко Скала-Подільська]]&nbsp;— місто з 1934&nbsp;р.

==== Сільські ґміни ====

Кількість:

1920—1934&nbsp;рр.&nbsp;— 72

1934&nbsp;рр.&nbsp;— 69

1934—1939&nbsp;рр.&nbsp;— 14

{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |'''Об'єднані сільські ґміни 1934 року'''
!'''Старі сільські ґміни'''
!Кількість
|-
|1
|[[Більче-Золоте (гміна)|Ґміна Більче-Золоте]]
|'''[[Більче-Золоте]]''',&nbsp;[[Монастирок (Борщівський район)|Монастирок]],&nbsp;[[Мушкарів]]
|3
|-
|2
|[[Вовківці (гміна)|Ґміна Вовківці]]
|[[Вовківці (Чортківський район)|Вовківці]], [[Мушкатівка]], [[Слобідка-Мушкатівська]]
|3
|-
|3
|[[Гермаківка (гміна)|Ґміна Гермаківка]]
|[[Гермаківка]], [[Іване-Пусте]], [[Нивра]], [[Залісся (Іване-Пустенська сільська громада)|Залісся]]
|4
|-
|4
|[[Глибочок (гміна)|Ґміна Глибочок]]
|[[Верхняківці]], [[Глибочок (Чортківський район)|Глибочок]], [[Олексинці (Борщівський район)|Олексинці]], [[Шершенівка]]
|4
|-
|5
|[[Гуштин (гміна)|Ґміна Гуштин]]
|[[Бурдяківці]], [[Дубівка (Чортківський район)|Дубівка]], [[Гуштин]], [[Збриж (Борщівський район)|Збриж]], [[Лосяч]], [[Цигани (село)|Цигани]]
|6
|-
|6
|[[Дзвинячка (гміна)|Ґміна Дзвинячка]]
|[[Бабинці (Чортківський район)|Бабинці]], [[Вільховець (Чортківський район)|Вільховець]], [[Вовківці (Чортківський район)|Вовківці]], '''[[Дзвенигород]]''', [[Дзвинячка]], [[Латківці]]
|6
|-
|7
|[[Королівка (гміна)|Ґміна Королівка]]
|[[Висічка]], [[Королівка (Борщівський район)|Королівка]], [[Пищатинці]], [[Сков'ятин]], [[Стрілківці]], [[Юр'ямпіль]]
|6
|-
|8
|[[Верхнє Кривче (гміна)|Ґміна Кривче Верхнє]]
|[[Кривче|'''Верхнє Кривче''']], [[Кривче|Нижнє Кривче]], [[Сапогів (Борщівський район)|Сапогів]]
|3
|-
|9
|[[Кудринці (гміна)|Ґміна Кудринці]]
|[[Завалля (Чортківський район)|Завалля]], [[Кудринці (Борщівський район)|'''Кудринці''']], [[Михайлівка (Борщівський район)|Михайлівка]], [[Збручанське|Новосілка]], [[Панівці (Борщівський район)|Панівці]]
|5
|-
|10
|[[Озеряни (гміна)|Ґміна Озеряни]]
|[[Жилинці (Чортківський район)|Жилинці]], [[Констанція]], [[Козаччина (село)|Козаччина]], [[Ланівці (село)|Ланівці]], [[Озеряни (Борщівський район)|'''м. Озеряни''']], [[Пилатківці]]
|6
|-
|11
|[[Окопи Святої Трійці (гміна)|Ґміна Окопи Святої Трійці]]
|[[Білівці (Чортківський район)|Білівці]], [[Боришківці (Чортківський район)|Боришківці]], [[Окопи (Борщівський район)|Окопи Святої Трійці]], [[Трубчин]]
|4
|-
|12
|[[Турильче (гміна)|Ґміна Турильче]]
|[[Бережанка (Чортківський район)|Бережанка]], [[Вербівка (Чортківський район)|Вербівка]], [[Гуштинка]], [[Залуччя (Чортківський район)|Залуччя]], [[Іванків (Борщівський район)|Іванків]], [[Підпилип'я (Борщівський район)|Підпилип'я]], Слобідка-Турильчицька, [[Трійця (Борщівський район)|Трійця]], [[Турильче]]
|9
|-
|13
|[[Устя-Біскупське (гміна)|Ґміна Устя-Біскупське]]
|[[Горошова]], [[Михалків (Борщівський район)|Михалків]], [[Пилипче (Борщівський район)|Пилипче]], '''[[Устя-Біскупське]]''', [[Худиківці]]
|5
|-
|14
|[[Шупарка (гміна)|Ґміна Шупарка]]
|[[Бабинці (Чортківський район)|Бабинці]], [[Худіївці]], [[Шишківці (Борщівський район)|Шишківці]], [[Шупарка]]
|4
|-
| colspan="2" |передано до Чортківського повіту
|[[Капустинці (Чортківський район)|Капустинці]] (до 15.06.1934), [[Тарнавка (Чортківський район)|Тарнавка]] (до 15.06.1934), [[Тарнавка (Чортківський район)|Звягель]] (до 15.06.1934)
|3
|-
| colspan="2" |отримала статус міської
|[[Мельниця-Подільська|'''м. Мельниця-Подільська''']] (до 01.08.1934)
|1
|-
|}
<nowiki>*</nowiki> Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

=== Транспорт ===

Борщівський повіт мав добре залізничне сполучення з іншими регіонами Галичини. З [[Тернопіль|Тернополя]] проходила залізниця через [[Копичинці]] до [[Борщів|Борщева]]. Також було залізничне сполучення із [[Івано-Франківськ|Станіславовим]] через [[Чортків]] та [[Вигнанка|Вигнанку]]. Село [[Тересін]] (зараз хутір приєднаний до [[Цигани (село)|села Цигани]]) на той час було залізничним вузлом&nbsp;— одна колія йшла на [[Скала-Подільська|Скалу-Подільську]], інша на [[Іване-Пусте]], що було кінцевою станцією. Залізницею населення повіту користувалося досить часто, оскільки це був єдиний зручний та дешевий транспорт.

Містечко [[Мельниця-Подільська]] і населені пункти, які знаходилися південніше не мали залізниці і через те люди повинні були доїжджати до села Іване-Пусте, щоби потягом добратися до необхідного місця.

Повітове місто Борщів розташувалося за 1.5 кілометри від залізниці на лінії Тересін-Іване-Пусте.

=== Населення ===
У 1907 році українці-[[Українська греко-католицька церква|грекокатолики]] становили 69&nbsp;% населення повіту<ref>[[:Файл:1897_Укр_повіти.png |Українці. Частка у населенні повітів]] {{Cite web |url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/1897_Укр_повіти.png |title=Архівована копія |accessdate=2017-03-21 |archive-date=2016-09-23 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160923182632/https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/1897_Укр_повіти.png }}</ref>.

У 1939 році в повіті проживало 109&nbsp;940 мешканців (76&nbsp;240 українців-[[Українська греко-католицька церква|грекокатоликів]]&nbsp;— 69.35&nbsp;%, 18&nbsp;060 українців-[[Калакути|латинників]]&nbsp;— 16,43&nbsp;%, 4&nbsp;690 поляків&nbsp;— 4.27&nbsp;%, 1&nbsp;730 [[Польське осадництво|польських колоністів міжвоєнного періоду]]&nbsp;— 1,57&nbsp;%, 9&nbsp;220 євреїв&nbsp;— 8.39&nbsp;%)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210221225513/http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf |date=21 лютого 2021 }}.&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;10</ref>.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103&nbsp;277 населення ніби-то було аж 46&nbsp;153 (44,69&nbsp;%) поляків при 52&nbsp;612 (50,94&nbsp;%) українців, 4&nbsp;302 (4,16&nbsp;%) євреїв і 23 (0,02&nbsp;%) німці) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), національним пропорціям за допольським (австрійським 1907 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

== Радянський період ==
27 листопада 1939&nbsp;р. повіт включено до новоутвореної [[Тернопільська область|Тернопільської області]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161126001749/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 |date=26 листопада 2016 }} {{ref-ru}}</ref>.

17 січня 1940&nbsp;р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на [[Борщівський район|Борщівський]], Мельниця-Подільський і [[Скала-Подільський район]]и.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==

* [http://www.nowosielski.de/sas/przewodnik.htm#borszczow POWIAT BORSZCZÓW] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160903160649/http://www.nowosielski.de/sas/przewodnik.htm#borszczow |date=3 вересня 2016 }}

{{Повіти ЗУНР}}
{{Тернопільське воєводство}}
{{Борщівський повіт}}

[[Категорія:Історія Борщівського району]]
[[Категорія:Повіти ЗУНР]]