Перегляд вихідного коду сторінки Бужок (село)

{{Село України
| назва           = Бужок
| область         = [[Львівська область]]
| район           = [[Золочівський район]]
| громада         = [[Золочівська міська громада]]
| код КОАТУУ      = 4621880402
| зображення      = Buzek._Cerkiew_Mikolaja2.jpg
| зображення_розмір = 250px
| зображення_підпис = с.&nbsp;Бужок. Церква св.&nbsp;Миколая
| розташування    = 
| mapx            = 
| mapy            = 
| засновано       = 
| населення       = 529
| територія       = 
| ref-територія   = 
| площа           = 1,216
| ref-площа       = 
| щільність       = 435,03
| поштовий індекс = 80711<ref name="пошта"/>
| телефонний код  = 3265
| координати      = {{coord|49|53|45|N|24|49|27|E|scale:100000|display=inline,title}}
| lat_deg         = 49|
| lat_min         = 53|
| lat_sec         = 45
| lon_deg         = 24|
| lon_min         = 49|
| lon_sec         = 27
| висота          = 239
| ref-висота      = <ref name="погода"/>
| водойма         = Буг
| адреса          = 80710, Львівська обл., Золочівський р-н, с. [[Білий Камінь (Золочівський район)|Білий Камінь]]<ref name="рада"/>
| сільський голова = Важний Володимир Михайлович<ref name="рада"/>
| облікова картка = 
| прапор          = 
| герб            = 
| відстань о      = 78
| ref-відстань о  = 
| відстань р      = 14,5
| ref-відстань р  = 
| станція         = [[Ожидів]]
| відстань ст     = 9,5
}}
{{Otheruses|Бужок}}
 
'''Бужо́к''' ({{lang-pl|Bużek}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Золочівський район|Золочівському районі]], [[Львівська область|Львівської області]]. Відстань до [[Золочів (місто)|райцентру]] становить 14,5 км, до колишнього райцентру [[Олесько|Олеська]]&nbsp;— 14,5 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції [[Ожидів|Ожидова]] становить 9,5 км.

Бужок разом із селами [[Підлисся]], [[Черемошня]], [[Гавареччина]], [[Розваж (Золочівський район)|Розваж]], [[Білий Камінь (Золочівський район)|Білий Камінь]] належали до 2020 р. до [[Білокамінська сільська рада (Золочівський район)|Білокамінської сільської ради]].<ref name="рада"/>. Населення становить 529 осіб.

== Історія ==
=== Найдавніша письмова згадка ===

У давніх писемних джерелах згадується як Буг («Buh», «Bug»), Бежек («Bezek»). Чи не найдавніша згадка про село, виявлена краєзнавцем Андрієм Квасецьким, стосується 3 червня 1467 року. В 15 томі Актів гродських і земських&nbsp;— судових записках Львівських судів&nbsp;— згадується  прокуратор (управитель маєтністю) села Буг Іван Островський&nbsp;— «Ostrowszki de Bug»).<ref>Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej….&nbsp;— Т. XV.&nbsp;— С. 75.</ref> На той час село належало до маєтків Олеського старости [[Ян з Сенна|Яна Сененського]].

=== Колишні власники села ===

1511 року село Буг перейшло до володінь [[Мартин Каменецький|Мартина Каменецького]], який отримав його як посаг після одруження з дочкою [[Петро Сененський з Олеська|Петра Сененського]] Ядвігою. [[Мартин Каменецький]] як каштелян львівський, а згодом&nbsp;—  воєвода подільський&nbsp;— особливо відзначився у боротьбі з татарами.

У люстрації від 1515 року зазначається, що у Бужку оброблявся 1 лан ріллі (близько 20&nbsp;га), але у 1578 році у цій маєтності [[Каменецькі|Каменецьких]] згадується вже 3 лани (близько 80 га). Така значна різниця могла бути наслідком сильного спустошення, якого зазнало село від татарських набігів на межі XV—XVI століть.{{sfn|Давні згадки про Жуличі|2016|с=49}}

=== Згадки на сторінках щоденника Еріха Лясоти ===

Село Бужок потрапило на сторінки щоденника моравського шляхтича [[Еріх Лясота|Еріха Лясоти]], який за дорученням австрійського імператора [[Рудольф ІІ|Рудольфа ІІ]] очолював посольство на [[Запорізька Січ|Запорізьку Січ]]. У селі Бужку посол Еріх Лясота перебував разом зі своїм почтом 20 квітня 1594 року і 27 липня того ж року при поверненні з далекої мандрівки. Щоправда, автор записав дві різні назви, які, можливо, вже в той час побутували паралельно. У першому випадку «Bezek»&nbsp;— буквально «Бежек» &nbsp;— дещо спотворена назва від українського наймення «Бужок», але дуже наближена до назви польською мовою&nbsp;— «Bużek». У другому випадку вжита поширена у XV—XVII століттях назва «Buh».

Ця обставина трохи спантеличила перекладачів і консультантів щоденника Еріха Лясоти, що вперше побачив світ українською 1983 року. Вони  помилково ідентифікували «Bezek» з Белзцем (Belzec), а «Buh»&nbsp;— з містом Буськом, позбавивши Бужок знакової згадки на цікавій сторінці історії.

Насправді мова йде про один і той же населений пункт. На це, зокрема, вказують зауваги Еріха Лясоти, що у Бежеку (Бужку)  мандрівники «досягли підніжжя гір, які залишилися праворуч», і вирушили до [[Олесько|Олеська]].<ref>Лясота Еріх зі Стеблева. Щоденник…&nbsp;— С. 99.</ref> Мова йде про Жулицьку гору і Святу гору, які розташовані неподалік села на схід від нього і  праворуч шляху на [[Олесько]]. В іншому місці запис ще красномовніший. У ньому зазначено, що поселення Буг&nbsp;— це «село на [[Західний Буг|Бузі]], який витікає приблизно за дві милі звідси».<ref>Лясота Еріх зі Стеблева. Щоденник…&nbsp;— С. 110.</ref>

Важливо відзначити, що на шляху між [[Глиняни|Глинянами]] і Олеськом, а також на цьому відтинку зворотної дороги, Еріх Лясота згадав лише про одне поселення»&nbsp;— Бужок, що, без сумнівну, свідчить про його значимість на межі XVI—XVII століття. Невдовзі село опиниться у затінку містечка [[Білий Камінь (Золочівський район)|Білий Камінь]], яке на той час лише починало розбудовуватися у тісних межах між селами Бужок та [[Черемошня]] і ще не викликало зацікавленості мандрівників.{{sfn|Пачовський|2013|с=109—110}}

У 1671 році маршрутом Еріха Лясоти між Глинянами та Олеськом пересувався інший знаменитий мандрівник [[Ульріх фон Вердум]], який робив більш детальні записи у своєму щоденнику. На річці [[Західний Буг|Буг]] він згадував вже не Бужок, а «мале місто» Білий Камінь&nbsp;— власність княгині із [[Замостя]], паніматки майбутнього польського короля [[Міхал Корибут Вишневецький|Михайла Вишневецького]].<ref>Ульріх фон Вердум Щоденник…&nbsp;— С. 97.</ref>

=== Цікаві факти ===

* У 1649 році Бужок, як і сусідні села [[Гончарівка|Белзець]] та [[Жуличі]], належали родині Белзецьких ([[Белжецькі|Белжецьких]]), але згодом вони були приєднані до Білокамінського маєткового ключа князів [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. Зародком цього маєткового комплексу стали Білий Камінь, [[Черемошня]] і [[Ушня]].{{sfn|Давні згадки про Жуличі|2016|с=75—76}}
* Школа у селі Бужок була заснована 1872 року. Згідно з даними Золочівської окружної шкільної ради  у 1885 році її відвідувало 98 дітей із 107, що підлягали обов’язковому навчанню. Учні проходили практику на шкільному городі і полі, доглядали садівничу шкілку.<ref>Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z dokładnym opisem poszczególnych miejscowości obu powiatów (złoczowski i brodzki) / Opracował Bronisław Sokalski.&nbsp;— Nakładem Towarzystwa pedagogicznego oddziału złoczowskiego.&nbsp;— Złoczów 1885.&nbsp;— S. 63. {{ref-pl}}</ref> 
* Наприкінці ХІХ століття жителі села займалися, окрім рільництва і тваринництва, також ткацтвом, виготовляючи грубе полотно. Важливим виробничим об’єктом був водяний млин з трьома каменями. 
* У селі була стара дерев'яна церква, яку замінила пізніше нова. Було в селі кілька родин латинників, але вони не почували себе поляками, хоча й ходили час від часу до костелу у Білому Камені. Парафіяльний будинок був облаштований у приміщенні старої австрійської казарми.
* При копанні картоплі жителями Бужка знайдено півтораметрову [[Баби кам'яні|кам'яну бабу]], яку передали до [[Львівський музей історії релігії|Львівського музею історії релігії]].
* У 1885 році в селі мешкало 645 осіб, з яких: 554&nbsp;— греко-католики, 65 римо-католиків та 26 євреїв.{{sfn|Золочівщина|1982|с=148}}

== Релігія ==
Нині в селі існує дві [[Релігійна громада|релігійні громади]], а саме: релігійна громада [[Православна церква України|православної церкви України]] та релігійна громада [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]].

[[Метрична книга|Метрики]] датуються 1781 роком. [[Парох]]ами були отець Стеткевич, який збудував церкву та заклав при церкві крамницю, отець Іван Потопник, старанням якого церкву уряджено всередині, а у 1912 році побудовано нову муровану дзвіницю, отець Шебець, отець Пелех, отець Євген Лукашевич, отець Лящук і отець Яцків.{{sfn|Золочівщина|1982|с=147}}

Село було знане на цілу околицю через те, що в одній селянській хаті відновився [[образ]] Божої Матері. На почорнілім від старості і мальованім на дереві образі обличчя Божої Матері вже не можна було впізнати. Якось мешканці дому помітили, що лице Божої Матері стає з кожним днем ясніше, аж в кінці стало цілком ясне. Консисторська комісія ствердила, що той образ відновився в чудесний спосіб. Його забрали до церкви і помістили за [[Престол (архітектура)|престолом]].<ref name="інф"/>

Під час [[Реколекції|реколекційних]] наук у Бужку вірні вказали на могилу отця [[Григорій Косар|Григорія Косара]], пароха села у 1918 році, який під час епідемії грипу ([[Іспанський грип|«іспанки»]]) сповідав хворих (хоч спеціальним розпорядженням церковної влади священикам не рекомендувалося сповідати хворих на іспанку вдома, але вважав то своїм обов'язком). Сам отець захворів, помер і був похований на сільському [[цвинтар]]і.

Свідчення душпастиря живе серед громади уже майже 100 років. За могилою душпастиря доглядають бужани вірні греко-католицької громади Святої Параскеви, а історію його жертвенного служіння розповідають усім гостям як будуючий приклад служіння душпастиря в часи лихоліття першої світової війни.<ref name="косар"/>

== Відомі люди ==
* [[Григорій Косар]]&nbsp;— священик [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], приклад жертвенного служіння душпастиря в часи лихоліття [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та епідемії [[Іспанський грип|«іспанки»]].

== Галерея ==
{{center|<gallery>
Файл:Пам'ятник о. Косару Григорію.jpg|Могила отця Григорія Косара
Файл:Бужок, церква.jpg|с.&nbsp;Бужок. Церква Святого Миколая
Файл:1917 р. с.Бужок.png|Вигляд села у 1917 році
</gallery>}}

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="інф">{{cite web|url=https://zolochiv.net/buzhok/|назва=Бужок|автор=|мова=|дата=9 квітня 2011|вебсайт=zolochiv.net|видавець=Золочів.нет|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190113182320/https://zolochiv.net/buzhok/|дата-архіву=13 січня 2019|мертвий-url=ні|дата-доступу=12 січня 2019}}</ref>
<ref name="косар">{{cite web|url=http://missiopc.blogspot.com/2013/04/blog-post.html|назва=Отець Григорій&nbsp;— вірний душпастир|автор=о. Марцелюк П.|мова=|дата=6 квітня 2013|вебсайт=missiopc.blogspot.com|видавець=Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160304232939/http://missiopc.blogspot.com/2013/04/blog-post.html|дата-архіву=4 березня 2016|мертвий-url=ні|дата-доступу=12 січня 2019}}</ref>
<ref name="пошта">{{cite web|url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=32000100460151|назва=Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: ВПЗ с.&nbsp;Білий Камінь|автор=|мова=|дата=|вебсайт=services.ukrposhta.com|видавець=[[Укрпошта]]|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200721212639/http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=32000100460151|дата-архіву=21 липня 2020|мертвий-url=ні|дата-доступу=21 липня 2020}}</ref>
<ref name="рада">{{cite web|url=https://rada.info/rada/04374453|назва=Білокамінська сільська рада|автор=|мова=|дата=|вебсайт=rada.info|видавець=|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200721224327/https://rada.info/rada/04374453|дата-архіву=21 липня 2020|мертвий-url=ні|дата-доступу=21 липня 2020}}</ref>
<ref name="погода">{{cite web|url=https://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/1238|назва=Прогноз погоди в селі Бужок|автор=|мова=|дата=|вебсайт=weather.in.ua|видавець=|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200722074439/https://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/1238|дата-архіву=22 липня 2020|мертвий-url=ні|дата-доступу=21 липня 2020}}</ref>
|2}}

== Джерела ==
* ''[[Ульріх фон Вердум]]'' Щоденник // Жовтень.&nbsp;— 1983.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 89—105.
* {{книга|автор = [[Пачовський Василь Миколайович|Пачовський В]]|частина = |посилання частина=|заголовок =Жуличі. Збірник історико-краєзнавчих праць і літературно-художніх творів|оригінал = |посилання = |відповідальний =Упоряд., автор передмови та прим. А.&nbsp;Т.&nbsp;Квасецький|видання = |місце = Чернівці|видавництво= Зелена Буковина|рік = 2013|том = |сторінки =|сторінок =398|серія = |isbn =|тираж =|ref=Пачовський}}
* {{книга|автор = |частина = |посилання частина=|заголовок =Золочівщина її минуле та сучасне|оригінал = |посилання = |відповідальний =Упорядк. В.&nbsp;Болюбаш|видання = |місце = Нью Йорк-Торонто-Канберра|видавництво= Гомін України|рік = 1982|том = |сторінки =|сторінок =661|серія = |isbn =|тираж =|ref=Золочівщина}}
* {{книга|автор = Квасецький А.&nbsp;Т.|частина = |посилання частина=|заголовок =Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і  Белзець: Історичний нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний =|видання = |місце = Чернівці|видавництво= Зелена Буковина|рік = 2016|том = |сторінки =|сторінок =398|серія = |isbn =|тираж =|ref=Давні згадки про Жуличі}}
* ''Лясота Еріх зі Стеблева'' Щоденник / Переклад з німецької: Галина та Іван Сварники // Жовтень.&nbsp;— 1984.&nbsp;— №&nbsp;10 (480).&nbsp;— С. 97—110.
* Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie.&nbsp;— Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 1868—1903.&nbsp;— T. I—XVII. {{ref-pl}}
* {{SgKP|I|486|Bużek}}

== Посилання ==
* [http://buzhok1.blogspot.com/ Бібліотека-філія села Бужок Золочівської ЦБС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190112195147/http://buzhok1.blogspot.com/ |date=12 січня 2019 }}
* [http://zolochiv-crb.edukit.lviv.ua/biblioteki-filii/biblioteka-filiya_s_buzhok/ Золочівська ЦРБ ім.&nbsp;І.&nbsp;Франка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190112195052/http://zolochiv-crb.edukit.lviv.ua/biblioteki-filii/biblioteka-filiya_s_buzhok/ |date=12 січня 2019 }}
* [http://me.geoview.info/kladovise_sbuzok,36124758p Кладовище с.&nbsp;Бужок]

{{Золочівська міська громада}}
{{Золочівський район}}
{{Lviv-geo-stub}}

[[Категорія:Села Львівської області]]
[[Категорія:Населені пункти Золочівського району]]