Перегляд вихідного коду сторінки Дніпровський буровугільний басейн

{{Не плутати2|[[Дніпровський водозбір|Дніпровським водозбором]]}}
{{родовище}}'''Дніпровський буровугільний басейн'''&nbsp;— розташований на території [[Житомирська область|Житомирської]], [[Вінницька область|Вінницької]], [[Київська область|Київської]], [[Черкаська область|Черкаської]], [[Кіровоградська область|Кіровоградської]], [[Запорізька область|Запорізької]] і [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]], частково [[Полтавська область|Полтавської]], [[Миколаївська область|Миколаївської]] та [[Херсонська область|Херсонської]] областей [[Україна|України]].

== Історія ==

За роки освоєння Дніпробасу накопичений значний геологічний матеріал території вугільного басейну та вугільних покладів зокрема. Перший етап охоплює проміжок часу з кінця XVII ст. і до кінця ХІХ ст. Найбільш важливі роботи на той час були написані видатними дослідниками: німецьким природодослідником [[Йоганн Гюльденштедт|Й.&nbsp;А.&nbsp;Гюльденштедтом]] (1745–1781), німецьким та російським натуралістом, геологом [[Петер-Симон Паллас|П.-С.&nbsp;Палласом]] (1741–1811), геологом [[Барбот-де-Марні Микола Павлович|М.&nbsp;П.&nbsp;Барботом де Марні]] (1829–1877), французьким натуралістом [[Фредерік Дюбуа де Монпере|Ф. Дюбуа де Монперером]] (1798–1850), дослідником і організатором гірничої справи [[Долинський Лев Павлович|Л.&nbsp;П.&nbsp;Долинським]] (1839–1892), російським геологом [[Домгер Валеріан Олександрович|В.&nbsp;О.&nbsp;Домгером]] (1851–1885), Р.&nbsp;А.&nbsp;Пренделем, І.&nbsp;Ф.&nbsp;Шмальгаузеном та ін. В їх працях відображені відомості про перші знахідки бурого вугілля в центральній частині України, виконані перші геологічні дослідження та відкриті родовища, складено карти.

'''До другого етапу''' можна віднести період геолого-знімальних робіт, які дозволили систематизувати фактичний матеріал. Серед узагальнюючих робіт можна виділити, як найбільш цінні&nbsp;— М.&nbsp;О.&nbsp;Соколова (1893), А.&nbsp;В.&nbsp;Фааса (1913), В.&nbsp;І.&nbsp;Лучицького та Б.&nbsp;Л.&nbsp;Личкова (1930), В.&nbsp;М.&nbsp;Чирвінського та В.&nbsp;Т.&nbsp;Сябряя (1934–1935), І.&nbsp;Е.&nbsp;Вальц та М.&nbsp;В.&nbsp;Чирвінської (1937), І.&nbsp;Є.&nbsp;Слензака (1946) та інші. В їх роботах обґрунтовані дані геологічної будови басейну та вік вугільних покладів, відкрито ряд родовищ, перші спроби вуглепетрографічних, вуглехімічних досліджень та визначення генезису вугілля, складені карти.

'''До третього етапу''' можна віднести період, в який розпочинається проведення крупномасштабної геологічної зйомки, розгортаються детальні пошуково-розвідувальні роботи на багатьох родовищах басейну, вивчення вугільних покладів окремих родовищ, що й знайшло відображення в узагальнюючих монографіях В.&nbsp;Т.&nbsp;Сябряя (1958, 1959), О.&nbsp;П.&nbsp;Агулова, А.&nbsp;М.&nbsp;Алексєєва, М.&nbsp;Я.&nbsp;Бариша та інші (1961), під редакцією П.&nbsp;Г.&nbsp;Нестеренка (1963). Виконується ряд робіт в окремих напрямах вивчення вугілля та вугленосних товщ: на основі стратиграфічного та палінологічного вивчення вугільних товщ&nbsp;— Є.&nbsp;М.&nbsp;Матвієнко (1965), петрографічне вивчення&nbsp;— О.&nbsp;М.&nbsp;Ігнатченко та Л.&nbsp;Б.&nbsp;Зайцева (1973, 1978), А.&nbsp;А.&nbsp;Міхеліс (1965–1990), І.&nbsp;Н.&nbsp;Дроздова (1969—1989), С.&nbsp;В.&nbsp;Коваленко (1992), бітумінозність вугілля&nbsp;— М.&nbsp;О.&nbsp;Самарін (1976), О.&nbsp;М.&nbsp;Ігнатченко та Л.&nbsp;Б.&nbsp;Зайцева (1978), Н.&nbsp;Б.&nbsp;Сєрова (1976–1982), палеогеографічні умови&nbsp;— В.&nbsp;М.&nbsp;Нагірний (1965–1978), В.&nbsp;Т.&nbsp;Сябряй (1958, 1959) С.&nbsp;А.&nbsp;Гурідов (1987), С.&nbsp;В.&nbsp;Сябряй та інші (2005).

Монографія «Дніпровський буровугільний басейн» А.&nbsp;Я.&nbsp;Радзівілла, С.&nbsp;А.&nbsp;Гурідова, М.&nbsp;О.&nbsp;Самаріна та ін. (1987) та звіт «Вплив морфології та генезису буровугільних пластів на гірничо-геологічні умови їх розробки» ДП «Центрукргеологія» відповідальний виконавець В.&nbsp;М.&nbsp;Музика (2005)&nbsp;— узагальнюючі роботи останніх років.

== Загальна характеристика ==

Виявлено близько 200 родовищ і вуглепроявів [[буре вугілля|бурого вугілля]]. Площа 150 тис. км². Розвідані запаси бурого вугілля близько 3&nbsp;млрд т, з них придатні для відкритої розробки 0,5&nbsp;млрд т. Промисловий центр видобутку&nbsp;— м.[[Олександрія]]. Пром. вугленосність пов'язана з [[палеоген]]овими відкладами в кристалічних породах Українського масиву. Залягає вугілля у вигляді одного або кількох [[Вугільний пласт|пластів]] потужністю від кількох сантиметрів до 18 м (основних&nbsp;— 2–6 м) на глибині 10–120&nbsp;м. Вміст вуглецю 60–69&nbsp;%, теплота згоряння 1800–1900 ккал/кг. Розробляється 9 родовищ, промислове значення мають 30 родовищ. [[Вологість]] вугілля 54–58&nbsp;%, [[зольність]] 15–30&nbsp;%, масова частка S 3–4&nbsp;%, нижча питома [[теплота згоряння]] (Q) 5,0–9,2 МДж/кг.

Глибина залягання вугільних пластів від 10 до 150&nbsp;м, вугілля м'яке буре (Б1) гумітове і гуміто-ліптобіолітове з наступною характеристикою:

* Вологість робочого палива (Wr) 55–58&nbsp;%,
* Вологість аналітичної проби (Wa) 10–14&nbsp;%,
* Зольність сухого палива (Ad) 15–25&nbsp;%,
* 3агальний вміст сірки в сухому паливі (Std) 2,5–,0&nbsp;%,
* Вміст вуглецю в сухому беззольному паливі (Cdaf) 66–70&nbsp;%
* Вміст водню в сухому беззольному паливі (Hdaf) 5,8–6,3&nbsp;%,
* Вміст азоту в сухому беззольному паливі (Ndaf) 0,8–0,9&nbsp;%,
* Вміст кисню в сухому беззольному паливі (Odaf) 18,5–22,5&nbsp;%,
* Вихід летких із сухого беззольного палива (Vdaf) 58–61&nbsp;%,
* Нижча теплота згоряння робочого палива (Qhr) 7,5–8,0 МДж/кг,
* Вихід безводного екстракту із сухого палива (Bd) 2–18&nbsp;%,
* Вихід первинних смол із сухого палива (Td) 5–25&nbsp;%.

== Стан, запаси і технологія розробки на початку XXI ст ==

Дніпровський буровугільний басейн має 27 родовищ на території 5 центральних областей України.

Видобуток вугілля відкритим і підземним способами.

Балансові запаси&nbsp;— 2,24&nbsp;млрд т, у тому числі для відкритих робіт&nbsp;— понад 500&nbsp;млн т. Підготовлено до експлуатації 8 родовищ сумарною потужністю 115&nbsp;млн т, з них 4 для відкритої розробки.

У межах Дніпровсько-Донецької западини відомі [[Сула-Удайське родовище бурого вугілля|Сула-Удайське]] в Полтавській області і Ново-Дмитрівське в Харківській області родовища бурого вугілля із загальними балансовими запасами близько 900&nbsp;млн т, з яких 570&nbsp;млн т придатні для відкритої розробки. За своїми характеристиками вугілля цих родовищ аналогічне вугіллю Дніпровського буровугільного басейну. Вугільні пласти потужністю 3–4&nbsp;м залягають на глибині 15–100&nbsp;м.

== Див. також ==
* [[Олександріявугілля]]
* [[Донецький вугільний басейн]]
* [[Львівсько-Волинський вугільний басейн]]
* [[Сула-Удайське родовище бурого вугілля]]
* [[Ново-Дмитрівське комплексне буро-вугільне родовище]]
* [[Бруслинівське буровугільне родовище]]
* [[Морозівський вугільний розріз]]
* [[Костянтинівський вугільний розріз]]

== Джерела ==
* &nbsp;АВТОРЕФЕРАТ ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗЕМЛИСТОГО ВУГІЛЛЯ ДНІПРОВСЬКОГО БУРОВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ автор&nbsp;— [[Вергельська Наталія Вікторівна]].
* {{ГЕС3}}
* [[Саранчук Віктор Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Саранчук]], [[Ільяшов Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Ільяшов]], В.&nbsp;В.&nbsp;Ошовський, [[Білецький Володимир Стефанович|В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький]]. Хімія і фізика горючих копалин.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2008.&nbsp;— с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
* [http://www.tyzhden.ua/Gallery/200471 Морозівський розріз. Мальовнича рана степу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170922194005/http://tyzhden.ua/Gallery/200471 |date=22 вересня 2017 }} // [[Український тиждень]] [[21 вересня]] [[2017]]

[[Категорія:Вугільні басейни]]
[[Категорія:Буровугільні родовища України]]