Перегляд вихідного коду сторінки Енеїда (Котляревський)

{{Видання 
| назва              = Енеїда 
| назва_оригіналу    = 
| переклад           = 
| зображення         = Eneida 1842 palityrka.jpeg
| підпис_зображення  = Титульний аркуш першого повного видання 1842 року
| автор              = [[Іван Котляревський]]
| ілюстрації         = 
| дизайн_обкладинки  = 
| країна             = [[Україна]] в складі [[Російська імперія|Російської імперії]]
| мова               = [[Українська мова|українська]]
| серія              = 
| тема               = 
| жанр               = [[бурлеск]], [[травестія]], [[поема]]
| видавництво        = Типографія [[Імператорський Харківський Університет|Імператорського Харківського Університету]] ([[Харків]])
| дата_публікації    = [[1798]] (частково), [[1842]] (повністю)
| публікація_українською_мовою =
| media_type         = 
| сторінки           = 
| isbn               = 
| попереднє_видання  = 
| наступне_видання   = 
}}
{{Otheruses|Енеїда (значення)}}

'''«Енеї́да»'''&nbsp;— [[українська мова|українська]] [[бурлеск]]но-[[травестія|травестійна]] [[поема]], написана українським письменником [[Котляревський Іван Петрович|Іваном Котляревським]], заснована на сюжеті [[Енеїда|однойменної класичної поеми]] [[Латинська література|римського]] поета [[Вергілій|Вергілія]]. Складається з шести частин, на відміну від дванадцяти частин Вергілія. Написана чотиристопним [[ямб]]ом.

Поема написана в добу становлення [[романтизм]]у і [[націоналізм]]у в [[Європа|Європі]], на тлі ностальгії частини української еліти за [[Гетьманщина|козацькою державою]], ліквідованою [[Російська імперія|Росією]] в [[1775]]—[[1786]] роках. «Енеїда»&nbsp;— перша масштабна пам'ятка українського письменства, укладена [[Розмовний стиль мовлення|розмовною]] [[українська мова|українською мовою]]. Поема започаткувала становлення [[нова історія|новочасної]] [[українська література|української літератури]]. Перші три частини поеми були видані в [[1798]] році, в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], без відома автора, під назвою: «''Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ''». Повністю «Енеїда» вийшла в світ після смерті Котляревського, в [[1842]] році. Цей твір є першокласним джерелом з українознавства, українського побуту та культури XVIII століття.

Як і оригінал, сюжет описує пригоди [[троя]]нського [[отаман]]а [[Еней|Енея]], проте у викладі Котляревського вони подаються в [[антураж]]і тогочасної української культури. Після [[Троянська війна|зруйнування батьківщини ворогами]], Еней разом зі своїм [[Козаки|козацьким]] військом шукає місця, де зміг би заснувати майбутню [[Римська імперія|імперію]]. У його поневіряння втручаються боги, намагаючись хто допомогти, а хто завадити його подорожі.

== Історія видання ==
[[Файл:First Eneyida.jpg|thumb|left|Перше видання «Енеїди» (Санкт-Петербургъ. Иждивением М. Парпуры) ([[1798]])]]{{УкрПЕН100}}
Вважається, що Іван Котляревський розпочав роботу над Енеїдою у 1794 році, будучи 29-річним [[прапорщик]]ом у війську [[Російська імперія|Російської Імперії]]. Ще до появи несанкційованого друкованого видання I—III частин Енеїди, перші три її частини поширювалася серед тогочасної української інтелігенції в рукописних виданнях.

У 1798 році в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], без відома та згоди самого Котляревського, було вперше надруковано I—III частини «Енеїди» зусиллями багатого [[конотоп]]ського [[поміщик]]а [[Парпура Максим Йосипович|Максима Парпури]] та за редакцією Йосипа Каменецького. Парпура опублікував ці перші три частини поеми без [[Коректура|коректорської]] правки, з помилками. Книга вийшла під заголовком «''Енеида на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским''», орієнтувалася на російського читача і тому наприкінці містила українсько-російський словник, у якому надавалося тлумачення слів так званого «малоросійского нарѣчія» для російськомовних читачів. Цей українсько-російський [[словник]] вийшов під назвою «''Собрание малороссийских слов, содержащихся в „Енеиде“, й сверх того еще многих иных, издревле вошедших в малороссийское наречие с других языков или и коренных российских, но неупотребительных''». Словник містив 972 слова і став основою для подальших коментарів «Енеїди»<ref name="КК">[http://oursong.narod.ru/eneida/e7.html Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120605055114/http://oursong.narod.ru/eneida/e7.html |date=5 червня 2012 }} // Котляревський І. ''Енеїда'' / ком. О.Ставицького; мал. [[Базилевич Анатолій Дмитрович|А. Базилевича]].&nbsp;— Київ: Радянська школа, 1989.</ref><ref>[https://archive.org/details/eneyida1798/page/n155/mode/1up?view=theater СОБРАНІЕ Малороссійскихъ словъ содержащихся въ Энеидѣ, и сверхъ того еще весьма многихъ иныхъ, издревле вошедшихъ въ Малороссійское нарѣчіе съ другихЬ языковъ, или и коренныхъ Россійскихъ, но не употребительныхъ] // Малороссійская Енеида въ трехъ частяхъ: Съ пріобщеніемъ значенія Малороссійскихъ словъ какъ содержащихся въ оной, такъ и весьма многихъ другихъ.&nbsp;— Въ Санктпетербургѣ, 1798 года.</ref>.

Відомо, що Котляревський розлютився, дізнавшись про це несанкціоноване видання, та у своєму власному першому виданні 1809 року зганьбив його творців, написавши в анотації до цього видання, що «якась особа Мацапур», який кривив душею для прибутку, хай йде до пекла й щоб його там «шкварили на шашлику» саме за те, що «чужеє оддавав в печать». Таку оцінку вважав несправедливою, зокрема, [[Єфремов Сергій Олександрович|Сергій Єфремов]], який в огляді за назвою «В тісних рямцях. Українська книга в 1798—1916&nbsp;рр.» зауважив:<blockquote>…перший видавець наш анітрохи такої суворої догани не вартий. Поставивсь він до свого видання совісно і, очевидно, мав на оці не якісь там прибутки, а бажання поділитися з громадою цікавою літературною новинкою, яку сам над усе, видко, був уподобав. Людина заможна, з чернігівського маєтного панства, М.&nbsp;Парпура й не був надто заінтересований у тих невеличких прибутках, що могла дати йому поема Котляревського. Що це був швидше вчинок мецената, аніж інтерес крамаря, показує і та зворушлива присвята на книзі, що викриває справжні заміри та плани видавця. «Любителям малороссийского слова усерднейше посвящается»&nbsp;— була це, видимо, данина пієтету до рідного слова, з якою до «любителів» його обертається такий само любитель<ref>http://www.litteralis.com/2011/01/serhij-efremov-v-tisnyh-ryamtsyah-ukrajinska-knyha-v-1798%E2%80%941916-rr/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180608125721/http://www.litteralis.com/2011/01/serhij-efremov-v-tisnyh-ryamtsyah-ukrajinska-knyha-v-1798%E2%80%941916-rr/ |date=8 червня 2018 }} Сергій Єфремов. «В тісних рямцях. Українська книга в 1798—1916&nbsp;рр.»</ref>.</blockquote>Друге неповне видання «Енеїди» (також лише I—III частин) побачило світ [[1808]] року. Його опублікували в типографії Івана Глазунова в Санкт-Петербурзі на основі видання [[1798]] року. Текст поеми і словник було скопійовано з помилками. Це видання, так само як і перше, вийшло без відома і згоди Котляревського<ref name="КК" />.

[[1809]] року, за фінансової підтримки [[Кочубей Семен Михайлович|Семена Кочубея]], Іван Котляревський закінчив написання четвертої частини «Енеїди» і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою: «''Вергилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И. Котляревским. Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий, Санктпетербург, в медицинской типографии''»<ref>[https://archive.org/details/eneyida1809/page/n5/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Виргиліева Энеида на малороссійскій языкъ преложенная И. Котляревскимъ. Вновь исправленная и дополненная противу прежнихъ изданій].&nbsp;— Санктпетербургъ, въ медицинской типографіи, 1809 года.</ref>. На окремій сторінці Котляревський зазначав, що попередні публікації вийшли в світ без його згоди<ref name="КК" /><ref>[https://archive.org/details/eneyida1809/page/n9/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Увѣдомленіе] // Виргиліева Энеида на малороссійскій языкъ преложенная И. Котляревскимъ. Вновь исправленная и дополненная противу прежнихъ изданій.&nbsp;— Санктпетербургъ, въ медицинской типографіи, 1809 года.</ref>. Книжка містила словник із першого видання, а також авторський додаток під назвою «Дополнение к малороссийскому словарю», що мав 153 слова. Чимало помилок лишилися не виправленими<ref name="КК" /><ref>[https://archive.org/details/eneyida1809/page/n159/mode/1up?view=theater СЛОВАРЬ малороссійскихъ словъ содержащихся в Энеидѣ и многихъ иныхъ въ Малороссіи употребительныхъ, исправленный умноженный и дополненный словами для четвертой части. Дополненіе къ Малороссійскому словарю] // Виргиліева Энеида на малороссійскій языкъ преложенная И. Котляревскимъ. Вновь исправленная и дополненная противу прежнихъ изданій.&nbsp;— Санктпетербургъ, въ медицинской типографіи, 1809 года.</ref>.

[[1821]] року Котляревський закінчив написання п'ятої частини «Енеїди», а [[1822]] року&nbsp;— шостої<ref name="КК" />. Письменник також склав новий українсько-російський словник до «Енеїди» на 1547 слів на базі першого словника з видання 1798 року.

У 1822—1823 роках у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» (ч.&nbsp;17, кн.&nbsp;1; ч.&nbsp;24, кн.&nbsp;11) надруковано два уривки з п'ятої частини «Енеїди»; уривок з шостої частини опубліковано у Харківському альманасі «Утренняя звезда» (1833, кн. 2)<ref>[https://web.archive.org/web/20170627184858/http://izbornyk.org.ua/ulencycl/ule75.htm Іван Котляревський] // {{УЛЕ}}</ref><ref>[https://archive.org/details/zirka1833/page/n283/mode/1up?view=theater ОТРЫВОКЪ Изъ 6-й книжки Малороссійской Энеиды] // Утренняя звѣзда. Собраніе статей въ стихахъ и прозѣ. Книжка 2. – Xарьковъ, 1833.</ref>.

З біографічних нарисів про Котляревського відомо, що він працював над «Енеїдою» до кінця життя. Незадовго до смерті автор продав рукопис харків'янинові [[Волохінов|О.&nbsp;А.&nbsp;Волохінову]], який видав його завершений твір у шести частинах [[1842]] року<ref name="КК" />.

Сьогодні у світових бібліотеках та приватних колекціях зберігається всього кілька примірників першодруків «''Енеїди»'' 1798, 1808, 1809 та 1842 років. Найрідкіснішим виданням є першодрук 1798 року&nbsp;— окрім примірника в [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|НБУВ]], відомо лише про кілька інших примірників у найбільших бібліотеках та приватних колекціях світу. Менш рідкісним, однак теж надзвичайно цінним є видання 1809 року&nbsp;— воно наявне лише в кількох десятках найбільших бібліотек та приватних колекцій світу. Видання 1808 та 1842 року менш рідкісні й зберігаються в понад сотні великих бібліотек та приватних колекцій світу.

== Сюжет ==
[[Файл:Narbut Eneida.jpg|thumb|Отаман Еней з козацьким військом. Ілюстрація до «Енеїди» [[Георгій Нарбут|Георгія Нарбута]] близько 1920&nbsp;р. ]]'''Книга перша.''' Після [[Троянська війна|знищення Трої греками]] [[Еней]] тікає з ватагою троянців морем. Богиня [[Юнона]] незлюбила Енея за те, що він ніколи нічого не просив у неї, а також те, що він син [[Венера (міфологія)|Венери]]&nbsp;— богині, котру [[Паріс]] визнав найгарнішою замість неї. Юнона побігла до бога вітрів [[Еол]]а, щоби той здійняв буревій і потопив троянців. Еол розпустив вітри й зробив страшну бурю. Але Еней дав богові моря [[Нептун (міфологія)|Нептунові]] хабаря і буря стихла. Венера, хвилюючись за сина, пішла жалітися на Юнону до батька [[Зевс]]а. Той сказав, що доля Енея вже вирішена&nbsp;— він поїде до [[Рим]]у, «збудує сильне царство», «на панщину весь світ погонить» і «всім їм буде ватажок». За словами Зевса, шлях Енея лежав через володіння [[Карфаген]]а, де той буде в безпеці.

Після тривалих поневірянь троянці дістаються до Карфагена, де править [[Дідона]]. Цариця закохується в Енея і влаштовує святкування аби той забув про свою головну мету&nbsp;— будівництво Риму, лишившись із нею. Зевс, випадково глянувши з [[Олімп]]а на землю, бачить це, лютує і посилає [[Меркурій (міфологія)|Меркурія]] нагадати Енеєві про його призначення. Злякавшись Зевсового гніву, Еней з троянцями вночі втікає з Карфагену, а Дідона з горя спалює себе.

'''Книга друга.''' Жалкуючи про втрату Дідони, Еней із троянцями пропливає морем і пристає до [[Сицилія|Сицилії]], де править цар [[Ацест]]. Сицилійці гостинно їх приймають, влаштувавши бенкет. Еней вирішує заразом улаштувати поминки по своєму батькові [[Анхіс|Анхізу]], що отруївся [[Сивуха|сивухою]]. Під час троянського бенкету та ігрищ Юнона посилає свою служницю на землю, яка намовляє троянських баб спалити човни, щоб троянці лишилися на Сицилії. Розлючений Еней лає богів, просячи дощу. Завдяки дощу частина кораблів лишається цілою, Еней вагається чи вистачить їх для продовження подорожі. Послухавши поради товариша, Еней із горя лягає спати і бачить уві сні батька. Анхіз обіцяє, що все буде добре і просить навідатись до нього в [[пекло]].

'''Книга третя.''' Покинувши Сицилію, троянці довго пливуть по морю, аж поки не пристають до [[Сивіли#Кумська сивіла|Кумської землі]]. Еней вирушає шукати дорогу до [[Пекло|пекла]] й зустрів [[Сивіли|Сивіллу]]-віщунку. Вона обіцяє відвести Енея до пекла, в обмін на хабар богу сонця [[Аполлон|Фебові]] та подарунок їй самій. Вони обоє спускаються по вулиці у пекло, на якій живуть Дрімота, Зівота, Смерть, а за ними в ряд стоять [[чума]], [[війна]], [[холод]], [[голод]] й інші [[Лихо|лиха]]. Через річку [[Стікс]] міфічний перевізник [[Харон (міфологія)|Харон]] переправляє Енея та Сивіллу до пекла. Біля входу їх зустрічає страшний [[Цербер]], якому віщунка кидає хліба. В пеклі мучилися грішники: пани, брехуни, скупі, дурні батьки… Еней зустрічає в пеклі Дідону і вбитих земляків-троянців. Нарешті він зустрічається з батьком, і той пророкує, що від Енея піде «великий і завзятий рід», що «всім світом буде управляти».

'''Книга четверта.''' Посідавши в човни, троянці на чолі з Енеєм пливуть далі. Напрямний матрос бачить острів, на якому править жорстока цариця [[Кірка|Цирцея]], котра перетворює людей в тварин. Острів ніяк не можна було оминути, тож Еней звертається до Еола і просить відвернути біду. Еол посилає потрібний вітер і військо продовжує подорож.

Еней зі своїми троянцями припливає на острів, де править цар [[Латин]]. Разом зі своєю дружиною Аматою він збирається видати дочку Лавинію заміж за царя рутульців [[Турн (міфологія)|Турна]]. Еней тим часом відправляє воїнів на розвідку. Ті повідомляють йому, що місцеві говорять [[Латинська мова|латиною]]. Еней зі своїм військом починає читати «Піярськую граматку» та вивчає латину за тиждень. Потім герой посилає царю гостинців і той приймає козаків з почестями, бажаючи, щоб Еней став його зятем. А тим часом Юнона, бачачи, що Еней розпустився, збирається його провчити. Богиня підсилає [[Фурії|фурію]] Тезіфону, яка вселяється спочатку в Амату, а «потім і Турна навістила». Турн же бачить віщий сон, в якому його майбутня наречена обирає за пару Енея. Ображений, він посилає лист царю Латину, оголошуючи війну. Енеєве військо випадково спускає хортів на собачку Аматиної няньки. Та починає налаштовувати людей проти Енея. Народ Латина готується до війни.

'''Книга п'ята.''' Еней роздумує як перемогти Турна, адже олімпійські боги не поспішали допомагати. Герой вирішує шукати допомоги у аркадян ([[Евандр]]&nbsp;— цар аркадян, [[Паллант (син Евандра)|Паллант]]&nbsp;— його син). Енея зморює сон, і вві сні якийсь старий дід дає Енеєві пораду&nbsp;— побрататися з аркадянами, які були ворогами латинців. Еней приносить жертву богам і їде до Евандра. Той погоджується допомогти і відправляє з військом свого сина Палланта. Венера просить бога-коваля [[Вулкан (міфологія)|Вулкана]] зробити її синові Енею міцну зброю.

Юнона через свою служницю попереджає Турна про можливий напад Енея і радить вдарити першим. Той іде на троянську фортецю, але взяти її не може. Тоді він спалює троянський флот. Венера скаржиться матері богів [[Кібела|Цібелі]], а та&nbsp;— Зевсу. Верховний бог перетворює кораблі троянців на сирен, і рутульці зі страху тікають. Троянські вартові Низ і Евріал&nbsp;планують скористатися нагодою та пробратися в рутульський табір і зненацька побити ворогів. Проте в Евріала є стара мати, спершу він не погоджується, але потім вирішує, що «де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять». Низ та Евріал убивають багатьох ворогів, а дорогою назад натрапляють на латинців, що йшли у свій табір. Юнаки намагаються сховатися в лісі, але латинці їх вистежують і оточують ліс, що з нього «не зшмигнеш ніяк». Коли їм вдається впіймати Евріала, Низ залазить на вербу, кидає списа і цим видає себе. Полковник Волсент страчує Евріала, а Низ убиває його і слідом гине від рук латинських воїнів.

Турн іде на штурм троянців, ті мужньо обороняються; знову втручається Юнона і захищає Турна. Рутульці б'ють троянців, і ті вже хочуть залишити фортецю. Тоді начальник артилерії починає їх соромити, нагадуючи, що князь «за воїнів нас числить, за внуків славнійших дідів». Присоромлені троянці гуртом дружно наступають, і Турн тікає.

'''Книга шоста.''' Розгнівавшись на богів за втручання без його дозволу, [[Зевс]] забороняє богам робити щось на користь будь-якої зі сторін. Венера приходить до верховного бога, починає підлещуватись до нього і сварити Юнону. Юнона, почувши це, розпочинає сварку.

Еней в цей час пливе на кораблі разом з Паллантом на допомогу троянцям. Коли всі поснули, він думає про те, як можна перемогти Турна. Раптом він бачить у воді [[Мавка|мавку]]. Вона розповідає йому про те, що Турн зі своїми воїнами вже почали бій проти троянців і ледве не спалили їхній флот. Еней спішить на поміч «своїм» і відразу ж кидається в бій. Турн вбиває відважного Палланта. Енеєвий син Іул доповідає батькові що сталось за його відсутності.

Зевс, напившись, іде вибачатись до Юнони. Та своєю хитрістю обманює бога, приспавши його. Юнона набуває подоби Енея і заманює Турна на корабель, щоб Турн поплив додому і не загинув.

Наступного дня Еней ховає загиблих. До нього прибувають посланці Латина. Герой говорить їм, що воює не проти Латина, а проти Турна і пропонує влаштувати поєдинок один на один з ним. Посли це схвалюють і переповідають його слова Турну. Той неохоче готується до двобою. Амата тим часом виступає проти одруження дочки і Турна, адже таємно в нього закохана.

Наранок обидві троянці та рутульці збираються подивитись на бій. Юнона посилає на поміч Турну його сестру&nbsp;— Ютурну. Вона знову підбурює троянців і рутульців до битви. В двобої Еней зазнає рани, та Венера збирає для нього всілякі зілля, що допомагають вилікуватися.

Думаючи, що Турн загинув, Амата вирішує повіситись, що спантеличує всіх присутніх. Еней виходить на двобій з Турном і вибиває йому з рук меча. Юнона, рукою Ютурни, повертає Турну зброю. За це Зевс сварить Юнону і говорить: «Уже ж вістимо всім богам: Еней в Олімпі буде з нами живитись тими ж пирогами, які кажу пекти я вам». Двобій продовжується, зваливши Турна на землю, Еней збирається його вбити, але слова рутульця з проханням подбати про його батька розчулюють Енея. Раптом він помічає на тілі Турна обладунки, котрі той узяв з трупа Палланта. Це отямлює Енея, і він таки добиває Турна.

== Персонажі ==
[[Файл:Базилевич А.Д. Енеїда 120213.jpg|міні|Ілюстрація [[Базилевич Анатолій Дмитрович|Анатолія Базилевича]], 1970&nbsp;р.]]

==== Групи дійових осіб ====
* Еней і троянці. У цих образах змальовано українських козаків-запорожців, їх хоробрість та веселі звичаї.
* Боги. Ці образи уособлюють феодально-поміщицьку верхівку з усіма її негативними рисами&nbsp;&nbsp;— хабарництво, інтриганство, зневажливе ставлення до народу. Одні з них допомагають Енею, інші&nbsp;— перешкоджають.
* Земні герої. Ці образи зображують українських поміщиків-феодалів, їх взаємини та побут.

==== Головні герої ====
* [[Еней]]&nbsp;— очільник вцілілих троянців;
* [[Анхіс|Анхіз]]&nbsp;— батько Енея;
* [[Венера (міфологія)|Венера]]&nbsp;&nbsp;— богиня весни та кохання, мати Енея;
* Низ та Евріал&nbsp;— друзі-троянці;
* [[Зевс]] (Зевес в оригіналі Котляревського)&nbsp;— верховний бог;
* [[Меркурій (міфологія)|Меркурій]]&nbsp;— бог-покровитель торгівлі;
* [[Еол]]&nbsp;— бог вітрів;
* [[Нептун (міфологія)|Нептун]]&nbsp;— бог моря;
* [[Юнона]]&nbsp;— богиня шлюбу;
* [[Дідона]]&nbsp;— цариця [[Карфаген]]а ;
* [[Сивіли|Сивілла]]&nbsp;— пророчиця;
* [[Кірка|Цирцея]]&nbsp;— цариця-чаклунка;
* [[Латин]]&nbsp;&nbsp;— цар народу [[Латини|латинів]];
* [[Амата]]&nbsp;— дружина Латина;
* [[Лавінія]]&nbsp;— дочка Латина та Амати;
* [[Турн (міфологія)|Турн]]&nbsp;&nbsp;— цар народу [[Рутули|рутулів]] (в Котляревського названі рутульцями).

== Аналіз ==

=== Жанр ===
Поема Вергілія стверджує божественне походження імператорської влади. Вона&nbsp;— твір героїко-патетичний. Героїчне властиве й твору І.&nbsp;Котляревського з його екскурсами в минуле, самозреченням в ім'я Вітчизни. Але усі персонажі, особливо у перших частинах української поеми, знижені, приземлені, навіть небожителі хитрі, підступні, жадібні, сварливі тощо. У лексиці «Енеїди» Котляревського&nbsp;— можна знайти [[просторіччя]], [[Ненормативна лексика|лайливі слова]]&nbsp;— тон твору зумисне несерйозний, балаганний. Але, як зауважував О.&nbsp;Білецький, ця зовнішня комічність не заступає внутрішньої серйозності твору&nbsp;— автор порушує в ньому найактуальніші проблеми суспільного життя.

І. Котляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що прибувають з волі богів до латинських земель (пізніше Римська держава). У поемі І. Котляревського розгортаються такі ж події, збережені імена героїв, але українським автором закладений новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу&nbsp;— українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII&nbsp;ст. після руйнування української «Трої»&nbsp;— Запорізької Січі.

=== Основні риси твору ===

Уся поема виражає духовний світ української людини. [[Троя]]нці&nbsp;— носії рис національного характеру; вони сміливі, дужі, завзяті. Проте, на думку автора, українець ще й покірний: на острові чаклунки [[Кірка|Цірцеї]] йому судилася доля вола.

«Енеїда» написана чотиристопним ямбом.
{| class="wikitable standard" style="clear:left;"
|+
! |
! |
|-----
| '''Мова'''
| Відхід від старокнижної мови&nbsp;— твір написаний народною мовою. Автор вдається до фразеологізмів, нагромадження синонімів, жаргонізмів, народно-поетичних порівнянь. У поемі названі українські імена, згадуються назви міст тощо. Автор використовує [[Макаронічна мова|макаронічну мову]]; вживає рідкісні чи й вигадані слова «під старовину» (наприклад [[джерегелі]]).
|-----
| '''Фольклор'''
| У творі органічно вжиті народні прислів'я, приказки, пісні. На щиті [[Еней|Енея]] Вулкан викував героїв українських казок ([[Телесик]]а, [[Котигорошко|Котигорошка]], Івана-Царевича, змію, [[Жеретія|Жеретію]]). Царю Латину троянці дарують «''килим-самольот»'', скатерть-самобранку, сап'янці-самоходи.
|-----
| '''Вірування'''
| Відгомін язичницьких вірувань предків: Еней перед подорожжю на той світ приносить жертву: ламає гілку з чарівної яблуні (прообраз [[дерево життя|дерева життя]]); троянці зустрічаються з [[мавка]]ми; у творі описані ворожіння і знахарство.
|-----
| '''Обряди, традиції'''
| Троянці ходять у гості з хлібом-сіллю; беруть участь у поминках, весіллях, родинах; бувають на [[вечорниці|вечорницях]] і [[досвітки|досвітках]], б'ються за правилами козацького [[штурхобочний бій|штурхобочного бою]].
|-----
| '''Багатство і оригінальність української природи'''
| У поемі змальована українська природа: рослини, дерева, кущі (папороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі і свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць).
|-----
| '''Їжа'''
| Відтворення традиційної української кухні: страв (свиняча голова з хріном, локшина, куліш, каша, пиріжки, ковбаса, борщ) і напоїв (горілка, пиво, слив'янка, узвар).
|-----
| '''Музика, танці'''
| Герої твору грають на бандурі, сопілці, скрипці, кобзі&nbsp;— найпопулярніших в Україні музичних інструментах; співають пісні про козаків; танцюють горлицю, санжарівку.
|-----
| '''Одяг'''
| Точне зображення деталей чоловічого (сорочка, каптан з китайки, шапка, пояс з каламайки, бриль, постоли, свита) і жіночого (кораблик, кунтуш, запаска, червоні чоботи) одягу. Зображуючи український костюм, автор захоплюється його естетичністю, зручністю, підкреслює народний смак.
|-----
| '''історія'''
| Запорізька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою і Бендерами, і ще віддаленіша монголо-татарська навала&nbsp;— автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до його сучасності.
|-----
| '''Ремесло'''
| У творі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, поромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. Автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер'єр, вони свідчать про майстерність українця у всякому ремеслі.
|+
|}

=== Мовні особливості ===

В «Енеїді» зафіксовано близько 7000 слів. Найширше представлена етнографічно-побутова лексика: назви одягу, їжі, житла, хатнього інтер'єру, сільськогосподарських знарядь, народних ігор, назви спорідненості і свояцтва тощо. Характерною для мови поеми є багата [[синонім]]іка. Для прикладу, синонімічний ряд дієслів із значенням «іти&nbsp;— ходити»:
* ''волочитися, почухрати, попхатися, слонятися, причвалати, побрести, лізти, уплітати, прискочити, влізнути, шлятися, швен-дювати, мандрувати, приплентатися, чкурнути, покотити, пертися, скитатися, сунутися, пороснути, копирснути та ін.''

Широко представлена народна [[фразеологія]]. Для прикладу, фразеологічний ряд із семантикою «зробити кому-небудь зле»:

* ''зварити каші, наварити киселя, злити кулю, дати швабу, дати перегону, дати хльору, видавити олію, залити за шкуру сала, вкрутити хвоста, посадити на лід, учинити ярміз, наброїти біди.''

Текст насичений [[приказка]]ми і [[прислів'я]]ми:

* «Біда не по дерев'ях ходить, і хто ж її не скуштував? Біда біду, говорять, родить. Біда для нас&nbsp;&nbsp;&nbsp;— судьби устав! Еней в біді, як птичка в клітці; Заплутався, мов рибка в сітці; Терявся в думах молодець».

Мова поеми повністю орієнтована на усне мовлення з такими характерними його рисами, як [[фамільярність]] і [[Експресивність (лінгвістика)|експресивність]]. Народнорозмовна стихія визначає не тільки лексичні і фразеологічні засоби, а й словотворчі (''Енеєчко, Анхизенко, Агамемноненко, Лавися'' та ін.) та синтаксичні (''Енея не любила&nbsp;— страх; Забув і в Рим щоб мандровать; Гребнули раз, два, три, чотири. Як на!&nbsp;— у берега човни; Юнона з Турном як шутила, Еней про теє ні гу-гу'').

В «Енеїді» зафіксовані й різні групи запозиченої лексики, зокрема військової: ''муштра, муштрувати, баталія, армія, ранжир, бомба, артикул, депо, лагер, пікет, мундир, флот, провіантмейстер, крігсцальмейстер, волонтир'' та ін.; побутової: ''[[капот (одяг)|капот]], [[паланкін|портшез]], [[Карета|ридван]], презент''.

Діалектною основою мови «Енеїди» послугували [[Середньонаддніпрянський говір|середньонаддніпрянські говори]] [[Українська мова|української мови]]. Більшість фонетичних, морфологічних і синтаксичних рис мови Котляревського закріпились як нормативні в новій українській літературній мові.

Поза нормою лишились окремі фонетичні варіанти, наприклад, форми, в яких відсутнє [[ікавізм|чергування '''о''' з '''і''' в закритому складі]]: ''радость, боль, поход'' та ін.; переважає форма прийменника ''од'' (поряд з ''від''); спостерігається непослідовність у відтворенні звукосполучення ''ри'' у відкритому складі з попереднім приголосним: ''здрогнувся'' і ''здригнувся'', ''перехристився'' поряд з ''хрещений''; закінчення ''-е'' в називному відмінку множини в іменниках чоловічого роду II відміни з суфіксом ''-ин'', випадним у формах множини: ''люде, миряне, дворяне, міщане''; відмінкові форми особ, займенника 3-ї ос. без [[епентеза|епентетичного]] '''н''' у прийменникових конструкціях: ''Бісом на його дививсь, Просить собі у їх пораду'' та ін.; дієслівні форми з суфіксом ''-ова'': ''бенкетовать, замудровав, жартовати''; паралельне вживання повних і скорочених дієслівних форм 3-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу дієслів І дієвідміни з основою на ''-а(-я)'': ''співає'' і ''співа'', ''думає'' і ''дума'' тощо.

Високий рівень варіативності в мові Котляревського є закономірним для початкового етапу формування літературної мови.

== «Енеїда» Котляревського й «Енеїда» Осипова ==
[[Файл:Eneida Osipov 1 1801.jpg|thumb|Третє видання (позначене як ''друге'') «Енеїди» М.&nbsp;П.&nbsp;Осипова 1801 рік|306x306px]]

Деякі філологи зазначають, що безпосередньою основою для «Енеїди» Котляревського послугувала «{{Нп|Віргілієва Енеїда, вивернута навиворіт|Виргилиева Энеида, вывороченная наизнанку|ru|Виргилиева Энеида, вывороченная наизнанку}}» російського письменника {{Нп|Осипов Микола Петрович (письменник)|М.&nbsp;П.&nbsp;Осипова|ru|Осипов, Николай Петрович (писатель)}}, що вийшла друком дещо раніше, у 1791 році. Збігається розмір (4-стопний ямб), строфічна форма (одична 10-віршова строфа) і навіть ритмічні особливості, характерні для російського ямба того часу<ref>{{книга |автор=М. Л. Гаспаров |частина=Глава X. Распространение силлаботоники |посилання частина= |заголовок=Очерк истории европейского стиха |оригінал= |посилання=http://www.zpsh.ru/files/Slon2009/разное/интересные%20книги%20филология/ГаспаровМЛ/ОчеркИстЕвропСтиха.htm |вікітека= |відповідальний= |видання= |місце=М. |видавництво=Наука |рік=1989 |том= |сторінки= |стовпці= |сторінок=304 |серія= |isbn=5-02-011352-2 |archivedate=2016-03-11 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160311125900/http://www.zpsh.ru/files/Slon2009/разное/интересные%20книги%20филология/ГаспаровМЛ/ОчеркИстЕвропСтиха.htm }}</ref>.

[[Бестужев Олександр Олександрович|О.&nbsp;О.&nbsp;Бестужев]] в статті «Взгляд на старую и новую словесность в России» 1823 року писав:
{{цитата|''У блазенському роді (burlesque) відомі в нас Майков і Осипов. Перший (нар. 1725, пом. 1778 р.) образив освічений смак своєю поемою «Єлисей». Другий, в «Енеїді» навиворіт, досить забавний і оригінальний. Її ж малоросійським наріччям з більшою удачею переклав Котляревський''
{{oq|ru|''В  шутовском роде (burlesque) известны у нас Майков  и  Осипов.  Первый (р. 1725, ум. 1778 г.) оскорбил образованный вкус своею  поэмою «Елисей».  Второй,  в  «Энеиде» наизнанку, довольно забавен и оригинален.  Её  же  на  малороссийское  наречие  с большею удачею переложил Котляревский''<ref>{{Cite web|url=http://az.lib.ru/b/bestuzhewmarlins_a_a/text_0230.shtml|title=Бестужев-Марлинский Александр Александрович. Статьи|publisher=az.lib.ru|accessdate=2016-03-11|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160312065750/http://az.lib.ru/b/bestuzhewmarlins_a_a/text_0230.shtml|archivedate=2016-03-12}}</ref>
}}
}}
{| class="wikitable"
!'''М.&nbsp;П.&nbsp;Осипов, 1791'''
! colspan="2" |'''І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревський, 1798'''
|-
|Эней был удалой детина

И самый хватский молодец;

Герои все пред ним скотина

Душил их так, как волк овец.

Но после свального как бою

Сожгли обманом греки Трою,

Он, взяв котомку, ну бежать;

Бродягой принужден скитаться,

Как нищий, по миру шататься,

От бабьей злости пропадать.
| colspan="2" |Еней був парубок моторний

I хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він, [[торба|взявши торбу]], тягу дав;

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря, ланців,

П'ятами з Трої накивав.
|-
| colspan="2" |А ветры между тем подули

В затылок сильно кораблям

И паруса все натянули

Висящие по всем [[щогла|щеглам]]

На палубе гребцы рассевшись,

И будто белены объевшись

Кричали песни, кто что знал
|А вітри ззаду все трубили
В потилицю його човнам,

Що мчалися зо всеї сили

По чорним пінявим водам.

Гребці і весла положили

Та, сидя, люлечки курили

І кургикали пісеньок:
|-
|Но дочь сия была и девка,
Отменная от прочих всех,

Резвиться с нею не издевка,

Отведает всяк с горем смех.

Она была как холь и нега:

Лицо её белее снега,

А щечки точно маков цвет,

Росла, стройна, свежа, красива,

Приступна всем и не спесива,

И было уж осьмнадцать лет.
| colspan="2" |Дочка була зальотна птиця,
Іззаду, спереду й кругом;

.

.

.

Червона, свіжа, як кислиця,

І все ходила павичом;

Дородна, росла і красива,

Приступна, добра, не спесива,

Гнучка, юрлива, молода.
|-
|Как едки трои не посутчишь,
Так на тошне заживотит;

На всем нытье ты зажелудчишь

И на ворчале забрюшит

А если позубит жевало,

Не засердчит уж тосковало,

И все уйдило прочь сгрустит;

Сбедятся кучи все в забудку,

Скручинишь всю свою избудку,

И улетило сголодит
| colspan="2" |Борщів як три не поденькуєш,
На моторошні засердчить;

I зараз тяглом закишкуєш,

І в буркоті закендюшить.

Коли ж що напхом з'язикаєш

І в тереб добре зживотаєш,

То на веселі занутрить;

Об лихо вдаром заземлюєш,

І ввесь забуд свій зголодуєш,

І біг до горя зачортить.
|-
|Но что пустячить нам звонилом?

Звенильцем лучше замошнуй

К чему полтиниться скупилом?

Жалелом так ты не рублюй

Поденежи меня давальцом,

То поумлю я раскидальцом;

Рассказы посудьблю всем вам:

Что спередить с тобой в случиле?

И как ты должен угодиле

Юнонить и минервить сам?
| colspan="2" |Та що абищоти верзлялом,
Не казку кормом солов'ять:

Ось ну, закалиткуй брязкалом,

То радощі заденежать.

Коли давало сп'ятакуєш,

То, може, чуло зновинуєш,

Як що з тобою спередить:

Куди на плавах човновати,

Як угодити Юнонати

І як Еней замінервить.
|}

У свою чергу, «Енеїда» Осипова може бути російською версією чи вільним перекладом «Virgils Aeneis, travestiert» [[Алоїс Блюмауер|А. Блюмауера]], який сам наслідував «Le Virgile travesty en vers burlesques» [[Поль Скаррон|П. Скаррона]].

== Видання ==
=== Першодруки ===
* <small>''(неповне видання, I—III частини)''</small> Котляревський І. П. ''{{abbr|Енеида|Енеида на малороссійскій язык перелицїованная И. Котляревским|}}'' . СПб: Иждивеніем М. Парпуры, 1798. <small>([http://www.wdl.org/en/item/11805/ wdl.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150515143511/http://www.wdl.org/en/item/11805/ |date=15 травня 2015 }}) ([https://web.archive.org/web/20180121010619/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/00000004.pdf Ukrainica]) ([[iarchive:enejida-1798/page/n5/mode/2up|archive.org]])</small>
* <small>''(неповне видання, I—III частини)''</small> Котляревський І. П. ''{{abbr|Енеида|Енеида на малороссійскій язык перелиціованная И. Котляревским|}}'' . СПб: И. Глазунов, 1808. <small> ([http://books.google.com.ua/ebooks?id=CK8ZAAAAYAAJ&printsec=frontcover&output=reader Google Books] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140116230010/http://books.google.com.ua/ebooks?id=CK8ZAAAAYAAJ&printsec=frontcover&output=reader |date=16 січня 2014 }}) ([http://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=nyp.33433051570061;view=1up;seq=9 HathiTrust])</small>
* <small>''(неповне видання, I—IV частини)''</small> Котляревський І. П. ''{{abbr|Виргиліева Энеида|Виргиліева Энеида на малороссійскій языкъ преложенная И. Котляревскимъ|}}.'' СПб. Въ медицинской типографіи, 1809. <small>([https://books.google.com.ua/books?id=CploAAAAcAAJ&printsec=frontcover&output=reader Google Books]) ([[iarchive:eneyida-kotliarevskoho-vyd.-1809|archive.org]])</small></small>
* <small>''(перше повне видання усіх 6 частин)''</small> Котляревський І. П. ''{{abbr|Энеида|Энеида на малороссійскій языкъ переложенная И. Котляревскимъ|}}'' . Харкьов: Въ университетской типографіи, 1842 <small>([https://web.archive.org/web/20180121010438/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0003655.pdf Ukrainica]) ([https://books.google.com.ua/books?id=_09dAAAAcAAJ&printsec=frontcover&output=reader Google Books ver1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190412172603/https://books.google.com.ua/books?id=_09dAAAAcAAJ&printsec=frontcover&output=reader |date=12 квітня 2019 }}, [https://books.google.com/books?id=meRYAAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=uk Google Books ver2]) ([https://catalog.hathitrust.org/Record/100739509 HathiTrust]) ([[iarchive:enejida1842|archive.org]]) ([http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/1215 eScriptorium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140910195327/http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/1215 |date=10 вересня 2014 }})</small>

=== Найвизначніші перевидання ===
* Котляревський І. ''Енеїда'' ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича.&nbsp;&nbsp;— Київ: Радянська школа, 1989 ([http://oursong.narod.ru/eneida/index.html завантажити e-book версію] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304121500/http://oursong.narod.ru/eneida/index.html |date=4 березня 2016 }})
* Котляревський І. ''Енеїда '' / мал. А. Базилевича.&nbsp;&nbsp;— Київ: Видавництво ФОП Стебеляк, 2012 Всі кольорові ілюстрації А.Базилевича.)

=== Переклади іншими мовами ===
Хронологічний список перекладів «Енеїди» іншими мовами.

* Переклади російською:
** Котлярэвськый И.&nbsp;П.&nbsp;Энеида: [пер. с укр. на рус. Ильи Бражнина].&nbsp;— Москва: Гослитиздат, 1953.&nbsp;— 224 ст.<ref name="Ruskyi1.2">http://www.kspu.kr.ua/download/nauk_zapiski/filology/nz_vipusk_116.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229090029/http://www.kspu.kr.ua/download/nauk_zapiski/filology/nz_vipusk_116.pdf |date=29 грудня 2014 }} Микола Зиморя, Христина Гаврилюк (Дрогобич, Україна): Картина Світу та її Кольористика у Поемі «Енеїда» І.Котляревського: Особливості Перекладу Реалій</ref><ref name="Havryliuk">https://archive.today/20150819010020/http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/5713/1/5.pdf Христина Гаврилюк. ''Відтворення фразеологізованих концепт-реалій поеми «Енеїда» І. Котляревського в іншомовних перекладах (на основі назв страв)''. 2014&nbsp;р.</ref>
** Котлярэвськый И.&nbsp;П.&nbsp;Энеида: [пер. с укр. на рус. Константина Худенского].&nbsp;— Калининград: Издательство газэты Калининградская правда, 1957.&nbsp;— 271 ст.<ref>{{Cite web |url=http://k-ua.net/худенський-костянтин-1906-1966/ |title=Худенський Костянтин (1906—1966) |accessdate=29 грудня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141229090012/http://k-ua.net/худенський-костянтин-1906-1966/ |archivedate=29 грудня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
** Котлярэвськый И.&nbsp;П.&nbsp;Энеида: [пер. с укр. на рус. Веры Потаповой, худож. И.&nbsp;И.&nbsp;Бекетов, ред. М.&nbsp;Ф.&nbsp;Рыльского, вступ. статья А.&nbsp;И.&nbsp;Белецкого].&nbsp;— Москва: Гослитиздат, 1961.&nbsp;— 295 ст.<ref name="Havryliuk"/>
** Котляревский И. П. Энеида: [Поэма] / Пер. с укр. Дмитрия Андреева; Худ. А. Базилевич. – К.: Дніпро, 1986. – 208 ст. 28000 экз.
** Котлярэвськый И.&nbsp;П.&nbsp;Энеида: [пер. с укр. и модернизация Анатолий Кондратенко].&nbsp;— Ростов н/Д.: Рост. кн. изд-во. 1998.&nbsp;— 144 ст. 1000 экз. ISBN 5-7509-0846-1

* Переклади ромською:
** Котляревский И.&nbsp;П.&nbsp;Энеида: [пер. с укр. Николая Ильина].&nbsp;— Кировоград: Эксклюзив&nbsp;— Систем, 2013.&nbsp;— 92 ст. 300 экз. ISBN 978-617-7079-01-8 [На цыганском языке]

* Переклади чеською:
** Ivan Petrovyč Kotljarevskyj: Aeneida, (z ukrajinskěho přeložili: [[Марія Марчанова|Marie Marčanová]] , [[Zdeňka Hanusova]] a [[Jan Tureček-Jizerský]]) SNKLHU, Praha 1955. 310 str.<ref>http://www.ukrajinci.cz/cs/ukrajinska-skola/detail/ukrajinska-literatura-preklady/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229104652/http://www.ukrajinci.cz/cs/ukrajinska-skola/detail/ukrajinska-literatura-preklady/ |date=29 грудня 2014 }} Ukrajinská Literatura: Překlady. Databáze Českého Uměleckého Překladu Po Roce 1945</ref> ([http://chtyvo.org.ua/authors/Kotliarevskyi/Aeneida__ch/ Сканована книга з сайту http://chtyvo.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150218154300/http://chtyvo.org.ua/authors/Kotliarevskyi/Aeneida__ch/ |date=18 лютого 2015 }}) {{Перевірено|18|02|2015}}

* Переклади білоруською:
** Іван Катлярэўскі. Энеіда. (Пер. з укр.: [[Кулєшов Аркадій Олександрович|Аркадзь Куляшоў]]).&nbsp;— Мінск: Беларусь, 1969.&nbsp;— 270 с.<ref>http://csl.bas-net.by/pdf/2014/february2014/Kulyashou_2.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229104253/http://csl.bas-net.by/pdf/2014/february2014/Kulyashou_2.pdf |date=29 грудня 2014 }} І сэрца абпалена смагай радка" Да 100-годдзя з дня нараджэння Аркадзя Куляшова</ref><ref>http://libcat.bas-net.by/opac/pls/!search.http_keyword?query=a001=%22BY-CNB-a180338%22&lst_siz=20 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150206061932/http://libcat.bas-net.by/opac/pls/!search.http_keyword?query=a001=%22BY-CNB-a180338%22&lst_siz=20 |date=6 лютого 2015 }} Электронный каталог ЦНБ НАН Беларуси: Катлярэўскі, Іван Пятровіч (1769—1838): Энеіда / Пер.з укр.мовы А.Куляшова; Маст. В.іМ.Басалыгі</ref><ref>http://cornell.worldcat.org/title/eneida/oclc/68716590?referer=br&ht=edition {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150518092808/http://cornell.worldcat.org/title/eneida/oclc/68716590?referer=br&ht=edition |date=18 травня 2015 }} WorldCat: Eneida, Belarussian</ref>

* Переклади болгарською:
** Иван Котляревски. Енеида. (Прев. от укр.: [[Кирил Кадийски]] ; Худож. Даниела Зекина; Предговор: Олес Гончар).&nbsp;— София: Народна култура, 1987.&nbsp;— 288 с.<ref>{{Cite web |url=http://www.nplu.org/resourses/nashi_vydannya/oles-gonchar.pdf |title=Архівована копія |accessdate=3 червня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305161129/http://www.nplu.org/resourses/nashi_vydannya/oles-gonchar.pdf }}</ref><ref>https://archive.today/20150725225523/http://www.bg.cobiss.net/scripts/cobiss?ukaz=DISP&id=0052107826962947&rec=3&sid=1 National Library of Republic of Bulgaria: Енеида: [Поема] / Иван Котляревски ; Прев. от укр. Кирил Кадийски ; [С предг. от Олес Гончар]. София: Нар. култура, 1987</ref>

* Переклади румунською:
** Ivan Kotlearevsky: Eneida. (traduceri [[Aurel Covaci]] , [[Ioan Covaci]])&nbsp;&nbsp;— Bucureşti, România: Editura Mustang, 2001. ISBN 973-8315-01-8<ref>http://www.editura-mustang.ro/alte_carti.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229172558/http://www.editura-mustang.ro/alte_carti.php |date=29 грудня 2014 }} Editura Mustang</ref><ref>http://www.ukrinform.ua/ukr/news/eneda_vana_kotlyarevskogo_viyshla_v_svt_rumunskoyu_movoyu_50957 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150828230436/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/eneda_vana_kotlyarevskogo_viyshla_v_svt_rumunskoyu_movoyu_50957 |date=28 серпня 2015 }} Ukrinform: «Енеїда» Івана Котляревського Вийшла В Світ Румунською Мовою</ref>

* Переклади німецькою:
** Kotljarevs'kyj I. Aeneida / Ivan Kotljarevs'kyj; [Deutsch von [[Качанюк-Спєх Ірина|Irena Katschaniuk-Spiech]] ; hrsg. von Leonid Rudnytzky, Ulrich Schweier].&nbsp;&nbsp;— München: Ukrainische Freie Universität, 2003.&nbsp;&nbsp;— 242 S. ISBN 978-3928-6-8747-8<ref>http://imenatv.com/heroes/rudnickiy.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229012034/http://imenatv.com/heroes/rudnickiy.htm |date=29 грудня 2014 }} Телепрограма «Імена»: 28.02.04 УТ-1 21:45 29.02.04 УТ-2 10:05 Леонід Рудницький</ref>
** Kotljarevs'kyj I. Aeneide. Teil I (Aus dem Ukrainischen übersetzt von [[Остап Грицай|Ostap Hrycaj]]) // Ukrainische Nachrichten.&nbsp;&nbsp;— Wien, 1915. Nr. 37 <small>(частковий переклад, лише дванадцять строф першої частини)</small><ref>http://lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_120/articles/21%20hrytsyna%20formatted.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141228033904/http://lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_120/articles/21%20hrytsyna%20formatted.pdf |date=28 грудня 2014 }} Володимир Грицина: Відтворення Форм Звертання У Німецьких Перекладах Енеїди Котляревського</ref>

* Переклади англійською:
** Ivan Kotliarevsky. Aeneid: [Translated into English from Ukrainian by [[Мельник Богдан Осипович|Bohdan Melnyk]] ].&nbsp;&nbsp;— Canada, Toronto: The Basilian Press, 2004.&nbsp;&nbsp;— 278 pages. ISBN 978-0921-5-3766-3<ref>{{Cite web |url=http://www.worldcat.org/title/eneida/oclc/62253208 |title=Архівована копія |accessdate=29 грудня 2014 |archive-date=29 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141229070420/http://www.worldcat.org/title/eneida/oclc/62253208 }}</ref><ref>http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12820 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306055957/http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12820 |date=6 березня 2016 }} Кримська Теплиця #4 За 24.01.2014 Штрихи До Портрета Перекладача Богдана Мельника</ref><ref>http://www.infoukes.com/newpathway/37-2005_Page_06.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304035154/http://www.infoukes.com/newpathway/37-2005_Page_06.htm |date=4 березня 2016 }} New Pathway: Melnyk's Monumental Task: Toronto translator publishes English version of Kotliarevsky's Aeneid</ref>

* Переклади польською:
** Ivan Kotlarewski: Eneida (tłumaczenie: [[Piotr Kupryś]]).&nbsp;&nbsp;— Polska, Lublin: Wydawnictwo KUL, 2008.&nbsp;&nbsp;— 271 s. ISBN 978-83-7363-646-0<ref>http://www.pan-ol.lublin.pl/wydawnictwa/Mon_Eneida.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171213024655/http://www.pan-ol.lublin.pl/wydawnictwa/Mon_Eneida.html |date=13 грудня 2017 }} Eneida</ref><ref>http://www.wydawnictwokul.lublin.pl/sklep/product_info.php?products_id=1126?language=en {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180203065134/http://www.wydawnictwokul.lublin.pl/sklep/product_info.php?products_id=1126%3Flanguage%3Den |date=3 лютого 2018 }} Wydawnictwo KUL: Eneida</ref>
*** Ivan Kotlarewski: Eneida (tłumaczenie: Piotr Kupryś).&nbsp;&nbsp;— Polska, Lublin: Polska Akademia Nauk ; Kijów: Narodowy Uniwersytet Biologicznych Źródeł Energii i Wykorzystania Przyrody, 2013.&nbsp;&nbsp;— 379 s. ISBN 978-83-9364-504-6
** Ivan Kotlarewski: Eneida. Czesz pierwsza [tlumaczenie: [[Jerzy Pleśniarowicz]] (1), [[Флоріан Неуважний|Florian Nieuważny]] (2,3)]. Antologia poezji ukrainskiej / Florian Neuwazny, Jerzy Plesniarowicz.&nbsp;&nbsp;— Warszawa: Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza, 1976. <small>(частковий переклад, лише перші 3 частини)</small>
*** ''(перевидання)'' Ivan Kotlarewski: Eneida. [tlumaczenie: [[Єжи Єнджеєвич|Jerzy Jędrzejewicz]] (1), [[Флоріан Неуважний|Florian Nieuważny]] (2,3)]. Ivan Kotlarewski: Utwory (Eneida, Natalka Poltawka) / Florian Neuwazny, Jerzy Jędrzejewicz, Jerzy Zagorski.&nbsp;&nbsp;— Lviv: Vydavnyztvo «Kameniar», 2005. ISBN 5-7745-0396-8 <small>(частковий переклад, лише перші 3 частини)</small>

* Переклади грузинською:
** ივან კოტლიარევსკი: ენეადა; უკრ. თარგმნა [[Асанідзе Аміран Платонович|ამირან ასანიძემ]] ; რედ. ავთანდილ გურგენიძე, და სხვ.; წინათქმა რევაზ ხვედელიძე; მხატვ. ანატოლი ბაზილევიჩი, თბ., 2011. 324გვ. ISBN 978-9941-0-3528-9{{ref label|id4|Переклад|none}}<ref>http://www.bookplatform.org/images/activities/430/ukrainiangeorgiantranslationsstudy.doc {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141228185015/http://www.bookplatform.org/images/activities/430/ukrainiangeorgiantranslationsstudy.doc |date=28 грудня 2014 }} Переклади з української мови грузинською мовою з 1991 до 2012. Дослідження фонду Next Page в рамках проекту Book Platform</ref>

* Переклади есперанто:
** Ivan Kotlarevskij: Eneado. (La I-an, II-an kaj III-an partojn de la poemo esperantigis [[Турков Геннадій Леонідович|Hennadij Turkov]]), La Kancerkliniko, 114, 125—126, 135—138.<ref>http://intranet.tdmu.edu.ua/sci_forum/2012/Збірники/zbirnuk56.pdf#page=84 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229041401/http://intranet.tdmu.edu.ua/sci_forum/2012/Збірники/zbirnuk56.pdf#page=84 |date=29 грудня 2014 }} В. Паюк та І. Галайчук: Українські Есперантисти-Перекладачі в Контексті Світової Есперанто-Літератури</ref> <small>(частковий переклад, лише перші 3 частини)</small>

Готується переклад японською мовою (переклад [[Хіно Такао]]).<ref>http://www.tenri-u.ac.jp/teachers/dv457k00000020h9.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924042215/http://www.tenri-u.ac.jp/teachers/dv457k00000020h9.html |date=24 вересня 2015 }} Takao Hino (ヒノ　タカオ). Faculty of International Studies, Tenri University (Japan)</ref><ref>http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_a-ne-odyagayu-ditej-u-kimono/102117?mobile=false {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229094455/http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_a-ne-odyagayu-ditej-u-kimono/102117?mobile=false |date=29 грудня 2014 }} Gazeta.ua: «Я не одягаю дітей у кімоно, 11 січня 2006»</ref><ref>Хіно Такао (Японія). Деякі лінгвістичні проблеми перекладу «Енеїди» І. Котляревського японською мовою (стор. 357). Доповіді та повідомлення IV Міжнародного конгресу україністів / Відп. ред. В. Німчук.— К.: Пульсари, 2002.— 420 сторінок</ref>

== Історія ілюстрування (книжкові видання з 1903 по 1969&nbsp;рр.)<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.gallery.pl.ua/avtorskij-proyekt-borisa-tristanova.html|title=Авторський проєкт Бориса Тристанова|accessdate=3 травня 2022|archive-date=28 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220428224041/https://www.gallery.pl.ua/avtorskij-proyekt-borisa-tristanova.html}}</ref> ==

* [[Мартинович Порфирій Денисович|Порфирій Мартинович]] (Полтава: Полтавська городська дума, 1903)
* [[Корнієнко Василь Онисимович|Василь Корнієнко]] (Київ: Вік, 1904)
* [[Бурячок Іван Мартинович|Іван Бурячок]] (Київ: Вік, 1909)
* Адальберт Штірен (Берлін: Вид. О.Дякової, 1922)
* [[Алексєєв Микола Васильович|Микола Алексєєв]] (Харків; Київ: Література і мистецтво, 1931)
* [[Мирон Левицький]] (Львів: Батьківщина, 1932)
* [[Дерегус Михайло Гордійович|Михайло Дерегус]] (Київ: Держ. літ. вид-во, 1937)
* Сергій Пожарський (Москва: Укр. держ. вид-во, 1944)
* [[Їжакевич Іван Сидорович|Іван Іжакевич]] і [[Коновалюк Федір Зотикович|Федір Коновалюк]] (Київ: Держ. вид-во худ. літ-ри, 1948)
* Микола Муратов (Москва: Гослитиздат, 1955)
* Мирослав Ваша (Praha: SNKLHU, 1961)
* Іван Бекетов (Москва: Гос. изд-во худож. л-ры, 1961)
* [[Довгаль Олександр Михайлович|Олександр Довгаль]] (Харьков: Харьк. кн. изд-во, 1961)
* [[Базилевич Анатолій Дмитрович|Анатолій Базилевич]] (Київ: Дніпро, 1968)
* [[Данченко Олександр Григорович|Олександр Данченко]] (Київ: Дніпро, 1969)
* Володимир і Михайло Басалиги (Мінськ: Білорусь, 1969)



== Похідні твори ==

=== Поеми ===

[[Енеїда навиворіт (поема)|«Енеїда навиворіт»]] (біл. Энеіда навыварат)&nbsp;— білоруська пародійно-гумористична бурлескна поема написана в 1820-ті роки. Перший великий епічний твір білоруською літературною мовою нового часу. Більшість дослідників вважає її автором [[Вікентій Ровинський|Вікентія Ровинского]], в минулому ж вважалася написаною анонімним твором<ref>{{Cite web|url=mowaznaustwa.ru/2009/04/12/e-blinava-lingvistychny-analiz-paemy-“eneida-navyvarat”/|title=ЛІНГВІСТЫЧНЫ АНАЛІЗ ПАЭМЫ “ЭНЕІДА НАВЫВАРАТ”|last=Блінава|first=Э.|date=2009|website=mowaznaustwa.ru|publisher=|language=білоруською|accessdate=2019}}</ref>.

=== Опери, оперети та вистави<ref> Музичні присвяти І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревському // Іван Котляревський. Бібліографічний покажчик. 1798—1968. Укладач: [[Мороз Мирослав|Мирослав Мороз]]. Київ. 1969. 287 стор.</ref> ===
[[Енеїда (Котляревський, комічна опера 1898)|Комічна оперета в 5 діях і 16 одмінах «Верґілієва Енеїда»]] (музика [[Ашкаренко Григорій Андрійович|Григорія Ашкаренка]], [[лібрето]] [[Кропивницький Марко Лукич|Марка Кропивницького]]) написана у 1898 році<ref>Р.&nbsp;Я.&nbsp;Пилипчук. [https://web.archive.org/web/20170301044913/http://izbornyk.org.ua/ulencycl/ule77.htm Кропивницький Марко Лукич] {{УЛЕ}}</ref> й вперше поставлена наприкінці 1880-х років<ref>[https://web.archive.org/web/20170623192922/http://www.golos.com.ua/article/263350 Кропивницький означає&nbsp;— борець!]&nbsp;— Голос України, 20.01.2016</ref>. Іноді ця робота помилково датується 1903 роком, оскільки одним з перших друкованих зібранням творів драматурга куди попала ця оперета був третій том «Повного збірника творів» письменника виданий у Харкові у 1903 році<ref>Кропивницький М.&nbsp;Л.&nbsp;Повний збірник творів. Т. 3. X., 1903, с. 55—102</ref>.

[[Енеїда (Котляревський, комічна опера 1901)|Комічна оперета в 6-ти діях і 7 одмінах «Енеїда»]] авторства [[Барвінський Павло Якович|Павла Барвінського]] написана у 1901 році<ref>[https://web.archive.org/web/20180121155206/http://shron2.chtyvo.org.ua/Literaturno-naukovyi_vistnyk/1908_Tom_44_Knyha_10.pdf Павло Барвінський (Помер 21 серпня 1908)] // ЛНВ, Річник XI, Книжка X, Том XLIV за жовтень 1908</ref><ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40504 Барвінський Павло Якович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180120070056/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40504 |date=20 січня 2018 }} // {{ЕСУ}}</ref>, (а в 1903 році дозволена цензурою до постановки), але вперше надрукована лише у 1908 році в Полтаві в другому томі «Творів» письменника<ref>Павло Барвінський. Твори, Том 2. Драматичні твори. Полтава: Електрична друкарня Ф. Шіндлера. 1908. 258 стор.: портр.</ref>.

[[Енеїда (Котляревський, опера 1910)|Опера «Енеїда»]] (музика [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]], лібрето [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмила Старицька-Черняхівська]]); вперше поставлена [[23 листопада]] [[1910]] року в Києві [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] за мотивами першої частини Енеїди Котляревського. Довгий час лібрето опери помилково приписували автору ідеї створення опери [[Садовський Микола Карпович|Миколі Садовському]], але згодом з'ясувалося що справжнім автором лібрето є [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмила Старицька-Черняхівська]].

[[Еней на мандрівці|Опера «Еней на мандрівці»]] (музика [[Лопатинський Ярослав Йосипович|Ярослава Лопатинського]], лібрето [[Микола Курцеба|Миколи Курцеби]]); написана у 1911 році й вперше поставлена 6 червня 1912 року у Чернівцях театром «Руська бесіда»<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=56427 Лопатинський Ярослав Йосипович ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180120124015/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=56427 |date=20 січня 2018 }} {{ЕСУ}}</ref><ref>Гарбузюк, Майя.[https://web.archive.org/web/20180119210339/http://old.kultart.lnu.edu.ua/Proscaenium/2012_1-3_32-34/Harbusyuk.pdf  Початок професійної акторської діяльності Леся Курбаса: до проблеми датування] / Просценіум: театрознавчий журнал. Львів: Львівський національний ун-т ім. І. Франка, 2012&nbsp;р. №&nbsp;1/3. стор. 3-10.</ref>. Довгий час лібрето опери помилково приписували автору музики опери [[Лопатинський Ярослав Йосипович|Ярославу Лопатинському]], але згодом з'ясувалося що справжнім автором лібрето є [[Курцеба Микола|Микола Курцеба]].

[[Еней (Котляревський, оперета 1926)|Оперета «Енеїда»]]; відомо, що у 1925 році [[Василько Василь Степанович|Василь Василько]] збирався поставити оперету «Енеїда» в театрі [[Березіль|«Березіль»]], але здійснити цей задум він зміг лише наступного сезону у 1926 році в [[Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька|Одеській держдрамі]]. Сценарій до оперети написав сам Василь Василько, але використано було партитуру Лисенка (до якої [[Вериківський Михайло Іванович|Михайло Вериківський]] за проханням Василька додав кілька номерів)<ref>Раєвська, Юлія. Цей труднодоступний легкий жанр. «Енеїда» І. Котляревського&nbsp;— В. Василька: від «Березоля» до Одеської держдрами // Аркадія. 2006. №&nbsp;1. стор. 54–56.</ref><ref>[[Рейндерс-Шпаковська Віта Анатоліївна|Віта Шпаковська]]. [https://web.archive.org/web/20160408044939/http://mari.kiev.ua/PDF_2010/Narisi_Theatre/Narisi_Theatre-2006.pdf «Основні тенденції розвитку жанрів сучасного українського музично-драматичного театру»] // Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України; Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін. Київ: Інтертехнологія, 2006. 1054 стор.: 827—866</ref>. Окрім того, у 1928 році [[Микитенко Іван Кіндратович|Іван Микитенко]] пише текст для оперети «Енеїда» за сценарієм Василя Василька (музика Ю. Губарева), де висміює білих і жовто-блакитних емігрантів та внутрішню контрреволюцію. На жаль, ця музична комедія так і не була ні поставлена ні надрукована (але копія оперети збереглася в Архіві Івана Микитенка)<ref>Заєць І.&nbsp;Я.&nbsp;Іван Микитенко&nbsp;— драматург: Літературно-критичний нарис.&nbsp;— К.: Рад. письменник, 1987.&nbsp;— С. 236.</ref><ref>Український драматичний театр. Нариси історії: в 2 т. Т.2. Радянський період / Редкол.: Відп.ред. Максим Тадейович Рильський ; Редкол.: інш. .&nbsp;— Київ: Видавництво АН УРСР, 1958 .&nbsp;— 647 с. : 45 л.іл., іл. </ref><ref>Світязь театральної зорі [Текст]: Драматургія Івана. Микитенка на українській сцені / Л. Охмат.&nbsp;— К. : Мистецтво, 1970. 134 стор.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20180120223839/http://archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_6_2013/17.pdf Особовий фонд режисера, актора В.&nbsp;С.&nbsp;Василька у ЦДАМЛМ України] // В.&nbsp;М.&nbsp;Шепелюк. Архіви України.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 199—204.&nbsp;— Бібліогр.:</ref>.

[[Енеїда (Котляревський, вистава-мюзикл 1978)|Вистава-мюзикл «Енеїда»]] (музика Ю. Коваля, інсценізація [[Грипич Володимир Григорович|Володимира Грипича]]); вперше поставлена режисером [[Грипич Володимир Григорович|Володимиром Грипичем]] у 1978 році на сцені [[Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара|Запорізького академічного музично-драматичного театру імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Магара]]<ref>[https://web.archive.org/web/20160315042556/http://mari.kiev.ua/Theatre-XX%20-%20text%20block.pdf І. Котляревський «Енеїда»] //Український театр XX століття: антологія вистав. Нац. акад. мистец. України, Ін-т пробл. сучас. мистец.; за заг. ред. М. Гринишиної ; вступ В. Сидоренко. Київ: Фенікс, 2012 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017)</ref>.

[[Енеїда (Котляревський, рок-опера 1986)|Рок-опера «Енеїда»]] (музика {{нп|Бедусенко Сергій Валентинович|Сергія Бедусенка|ru|Бедусенко, Сергей Валентинович}}, лібрето [[Драч Іван Федорович|Івана Драча]]); вперше поставлена у 1986 році режисером [[Данченко Сергій Володимирович|Сергійом Данченком]]) у київському [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національному театрі імені Івана Франка]].

У 2002 році у Донецьку відбулася прем'єра вистави «Енеїда» за мотивами поеми Котляревського «Енеїда» у [[Донецький національний академічний український музично-драматичний театр|Донецькому обласному музично-драматичному театрі імені Артема]]. Режисер: Віктор Шулаков. Вистава була переважно україномовною, з деякими репліками на початку російською.<ref>[https://web.archive.org/web/20180121183752/http://sites.utoronto.ca/elul/Pulsary/Shulakov.pdf Енеїда] // Гріх мій?! П'єси. Післямова О. Сакви. Київ: «Пульсари». 2002. 296 стор. ISBN 966-7671-38-0</ref> У 2003 році за цю виставу Шулаков отримав Національну премію імені Т. Шевченка.

18 лютого 2005 року знову відбулася прем'єра вистави-бурлеску на дві дії за мотивами поеми Котляревського «Енеїда» на сцені [[Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара|Запорізького академічного обласного музично-драматичного театру імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Магара]] (вперше «Енеїду» Котляревського в цьому театрі поставив режисер В. Грипич 1978 року). Режисером виступив Андрій Романов. У виставі використана музика [[Лижичко Руслана Степанівна|Руслани]] й гурту [[Воплі Відоплясова|«ВВ»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20180121145439/http://www.magara.zp.ua/arkhiv-vistav/item/78-eneida#виставу-створили Енеїда, бурлеска на дві дії]&nbsp;— Театр ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Магара, 2005</ref>.

20 січня 2013 року відбулася прем'єра<ref>[https://web.archive.org/web/20131120142029/http://teatrkulisha.org/news.php Новини]&nbsp;— Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша</ref> містерії на дві дії «Енеїда» за мотивами поеми Котляревського «Енеїда» у [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша|Херсонському обласному академічному муздрамтеатрі імені М.Куліша]].<ref>[https://web.archive.org/web/20180121170214/http://teatrkulisha.org/repertuar/enejida Енеїда]&nbsp;— Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша, 2013</ref> Інсценізація та режисер: Сергій Павлюк<ref>[https://web.archive.org/web/20180121173457/https://dt.ua/CULTURE/eneyida-chasi-bez-geroya.html «Енеїда»: часи без героя]&nbsp;— Дзеркло тижня, 1 лютого 2013</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20180121174702/https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/eneyida-yak-istoriya-uspihu-prostogo-ukrayincya «Енеїда»&nbsp;— як історія успіху простого українця]&nbsp;— День, 30 січня 2013</ref>.

22 грудня 2014 року відбулася прем'єра<ref>[https://web.archive.org/web/20170720072435/https://kurs.if.ua/news/u_dramteatri_ivanofrankivska_prezentuvaly_eneidu_11672.html У драмтеатрі Івано-Франківська презентували «Енеїду»]&nbsp;— Курс, 22 грудня 2014</ref> феєрії-бурлеск «Енеїда» за мотивами поеми Котляревського «Енеїда» у [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Івано-Франківському академічному обласному театрі імені Івана Франка]].<ref>[https://web.archive.org/web/20180121144333/http://dramteatr.if.ua/content%26content_id%3D388 Енеїда, Феєрія-бурлеск]&nbsp;— Івано-Франківський театр ім. І. Франка, 2014</ref> Інсценізація Ростислава Держипільського та Олексія Гнатковського<ref>Олег Вергеліс. [https://web.archive.org/web/20180121160441/https://dt.ua/CULTURE/eney-spuskayetsya-v-peklo-_.html Еней спускається в пекло]&nbsp;— Дзеркало тижня, 13 лютого 2015</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20180121155029/http://volyninfo.com/u-lutsku-vidkriyut-noviy-teatralniy-sezon-prem-yeroyu-vistavi-eneyida/ У Луцьку відкриють новий театральний сезон прем'єрою вистави «Енеїда»]&nbsp;— 20 вересня 2014</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20160613014233/https://cultprostir.ua/uk/news-single/parubok-motorniy-z-ivano-frankivska-zmusit-glyadachiv-plakati «Парубок моторний» з Івано-Франківська змусить глядачів плакати]&nbsp;— Cultprotir.ua/uk/, 7.04.2016</ref>.

23 вересня 2017 року відбулася прем'єра<ref>[https://web.archive.org/web/20180121155913/https://www.volynnews.com/news/culture/volynski-teatraly-rozpochaly-novyy-sezon-eneyidoiu-kotliarevskoho/ Волинські театрали розпочали новий сезон «Енеїдою» Котляревьського]&nbsp;— volynnews.com, 24 Вересня 2017</ref> легенди-містерії на дві дії «Енеїда» за мотивами поеми Котляревського «Енеїда» у [[Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]]. Інсценізація Ярослава Ілляшенка<ref>[https://web.archive.org/web/20180121151354/http://www.teatr.volyn.ua/performance/117 Енеїда. Іван Котляревський, сценічна версія Ярослава Ілляшенка]&nbsp;— Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, 2017</ref>.[[Файл:Eneida_coin.jpg|160пкс|міні| «[[Енеїда (золота монета)|Золота пам'ятна монета Енеїда]]» введена до 200-річчя публікації поеми (1998)]]Також оригінальні постановку Енеїди Котляревського створили [[Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя|Полтавський обласний український музично-драматичний театр ім. М. Гоголя]] (режисер Юрій Кочевенко; прем'єра відбулася&nbsp;— 1998 року)<ref>[https://web.archive.org/web/20180121172135/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1205 Кочевенко Юрій Владиславович] {{ЕСУ}}</ref>, [[Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії|Миколаївський академічний обласний український театр драми та музичної комедії]] (режисер Олег Ігнатьєв, прем'єра відбулася у 2006 році).

=== Екранізації ===
В [[1969]] році режисер [[Василенко Ніна Костянтинівна|Ніна Василенко]] зняла короткометражний мультфільм «[[Пригоди козака Енея (мультфільм)|Пригоди козака Енея]]», створений за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського на студії [[Київнаукфільм]]

В [[1991]] році режисер [[Дахно Володимир Авксентійович|Володимир Дахно]] зняв повнометражний мультфільм [[Енеїда (фільм, 1991)|«Енеїда»]], створений за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського на студії [[Укранімафільм]]<ref>[https://web.archive.org/web/20180120183311/http://www.bbc.com/ukrainian/features-41159489 Як малювали "першу незалежну «Енеїду»] BBC Україна, 7 вересня 2017</ref>.

{{Подвійне зображення|праворуч|Eneyida coin 10 hryvnia silver obverse.jpg|120|Eneyida coin 10 hryvnia silver reverse.jpg|120|[[Енеїда (набір монет)]]}}

=== Музейні виставки ===

* З 24 серпня по 29 жовтня 2017 року у [[Національний художній музей України|Національному Художньому Музеї України]] в Києві відбулася виставка «Проект Енеїда» від артцентру «Я Галерея». «Проект Енеїда»&nbsp;— це перша виставка, що акумулює близько 200 визначних артефактів: ілюстрації, станковий живопис і графіку, театральні афіші, мультиплікацію, фото- та відеоматеріали, книжкові видання, які стосуються візуальних образів поеми Івана Котляревського, з приватних колекцій та 11 музеїв України<ref>[https://web.archive.org/web/20180121162440/http://yagallery.com/exhibitions/proekt-eneyida-2 Проект Енеїда (24.08.2017&nbsp;— 29.10.2017)]&nbsp;— Київ. Національний Художній Музей України</ref>. На виставці були представлені малюнки таких художників: Г.&nbsp;Нарбут, П.&nbsp;Мартинович, М.&nbsp;Бутович, А.&nbsp;Токарев, М.&nbsp;Дерегус, М.&nbsp;Левицький, А.&nbsp;Базилевич, О.&nbsp;Данченко, Е.&nbsp;Кірич, О.&nbsp;Довгаль, В.&nbsp;Пресич, І.&nbsp;Падалка, М.&nbsp;Самокиш, Ф.&nbsp;Кричевський, І.&nbsp;Рєпін, Р.&nbsp;Петрук, І.&nbsp;Їжакевич, Ф.&nbsp;Коновалюк. Куратори виставки: Павло Гудімов, Діана Клочко, Поліна Ліміна, та Данило Нікітін<ref>{{Cite web|url=http://archiwum.polradio.pl/5/118/Artykul/325037|title=«Проект Енеїда» в Національному художньому музеї України|accessdate=3 травня 2022|archive-date=29 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200729103812/http://archiwum.polradio.pl/5/118/Artykul/325037}}</ref>.
* З 20 серпня по 13 вересня 2020 року у виставкрвій залі Полтавського художнього музею (Галерея мистецтв) іменя Миколи Ярошенка відбулася виставка «Ілюстрована Енеїда» (авторський проєкт Бориса Тристанова). На вистаці булопредставлено більше 400 ілюстрацій, заставок і кінцівок до розділів «Енеїди» 18 художників з книжкових видань 1903—1969 років<ref name=":0" />.

== Світлини ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
|Скульптура "Еней" в [[Інгулець (Кривий Ріг)|Інгульці (Кривий Ріг)]]
Файл:Stamp of Ukraine s1494.jpg|Поштова марка [[Укрпошта|Укрпошти]], присвячена «Енеїді» Котляревського (2016)
Файл:Eneida-book.png|«Енеїда» Івана Котляревського. Київ: Дніпро, 1968 рік. Художник [[Базилевич Анатолій Дмитрович|Анатолій Базилевич]]
Файл:Eneida Osipov Kotlayrevsky.jpg|Перша строфа «Енеїди» Осипова та «Енеїди» Котляревського
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела і посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{source|Енеїда}}
{{Портал|Книги}}
* {{note label|id4||none}}Іван Котляревський: Енеїда. (переклад з української: [[Асанідзе Аміран Платонович|Аміран Асанідзе]], редактор Автандил Ґурґенідзе, Шота Ходашнелі)- Тбілісі, Грузія. Видавництво ТОВ «Джеопрінт» 2011. 324 стор. ISBN 978-9941-0-3528-9.
* ''[[Альфред Єнсен|Р. Альфред Єнзен]]''. [http://www.archive.org/details/perelytsovanaene00jensuoft Перелицьована Енеїда Котляревського. 1921]
* Борзенко О.&nbsp;І.&nbsp;Сентиментальна «провінція»: (Нова українська література на етапі становлення) / Олександр Іванович Борзенко.&nbsp;— Харків: Харків. націон. ун-т ім. В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна, 2006.&nbsp;— 322 с.&nbsp;
* Горбань А. Алюзійний простір «Енеїди» І. Котляревського: колоніальний аспект [Електронний ресурс] / Анфіса Горбань // Літературознавчі студії.&nbsp;— 2010.&nbsp;— Вип. 4.&nbsp;— Режим доступу до ст.&nbsp;: <nowiki>http://eprints.zu.edu.ua/6903/</nowiki>
* Григорій Гр. Семантика котляревщини // До історії української літератури. Київ, 1997.
* Гундорова Т. Перевернений Рим, або «Енеїда» Котляревського як національний наратив / Тамара Гундорова.&nbsp;— Наукові праці ЧДУ імені Петра Могили.&nbsp;— 2004.&nbsp;— Т. 29.&nbsp;— Вип. 16.&nbsp;— С. 17—28.
* Житецький П. Г. [http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0002080 «Енеїда» Котляревського у зв'язку з оглядом української літератури XVIII&nbsp;ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211101091656/http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0002080 |date=1 листопада 2021 }}.&nbsp;— Київ: друк. акц. т-ва «П. Барський», 1919.&nbsp;— 120 с. ''Передрук:'' Житецький П.&nbsp;Г.&nbsp;Вибр. пр. Філологія. К., 1987.
* Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. К., 1969.
* Кирилюк Є.&nbsp;П.&nbsp;Іван Котляревський. Життя і творчість / Євген Прохорович Кирилюк.&nbsp;— К. : Дніпро, 1981.&nbsp;— 287 с.
* Левченко Г.&nbsp;А.&nbsp;Нариси з історії української літературної мови першої пол. XIX&nbsp;ст. К.-Х., 1946; КІУЛМ, т. 1. К., 1958.
* Творчість Івана Котляревського в контексті сучасної філології. К., 1990.
* Матвіїшин В. «Енеїда» Івана Котляревського як епохальне явище в зародженні українського перекладу // Український літературний європеїзм: монографія / Володимир Матвіїшин.&nbsp;— К. : Академія, 2009.&nbsp;— С.&nbsp;16—22.&nbsp;— (Серія «Монограф»).
* Нахлік Є.&nbsp;К.&nbsp;Перелицьований світ Івана Котляревського: текст&nbsp;— інтертекст&nbsp;— контекст: монографія / Нахлік Є. К. ; наук. ред. В. Панченко.&nbsp;— Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015.&nbsp;— 543 c.&nbsp;— (Серія «Літературознавчі студії» ; вип. 21).
* Павлишин М. Риторика і політика в «Енеїді» Котляревського // Сучасність.&nbsp;— 1994.&nbsp;— №&nbsp;4.
* Сверстюк Є. Котляревський сміється // Вибране / Євген Сверстюк&nbsp;; упорядк. І. Кошелівця.&nbsp;— [Б. м.]: Сучасність, 1979.&nbsp;— С. 117—149.
* Стеблін-Каменський С.&nbsp;П.&nbsp;Спогади про І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревського / С.&nbsp;П.&nbsp;Стеблін-Каменський // Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях / упорядкування, вступна стаття А. Залашка.&nbsp;— К. : Дніпро, 1969.&nbsp;— С. 91–110.
* Ткачук М.&nbsp;П.&nbsp;Творчість Івана Котляревського: антропологічний та естетичний дискурси: монографія / Ткачук М. П.&nbsp;— Суми: СумДУ, 2009.&nbsp;— 216&nbsp;с.
* Хіно Такао. Проблеми перекладу Енеїди Ιвана Котляревського японською мовою // Всесвіт&nbsp;— журнал іноземної літератури. 2004. No.9-10. С. 43-46.
* Чик Д., Чик О. [http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/264 «Хто москаля об'їхав зроду?»: поема «Енеїда» І. Котляревського в контексті крутійської літератури] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190821060017/http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/264 |date=21 серпня 2019 }} [Електронний ресурс] // Синопсис: текст, контекст, медіа.&nbsp;— 2017.&nbsp;— №&nbsp;3 (19).&nbsp;— Режим доступу до статті: <nowiki>http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/264</nowiki>
* Шевчук В.&nbsp;О.&nbsp;Вершинний твір українського бароко: Літературознав. дослідж. «Енеїди» І. Котляревського / Шевчук В. О.&nbsp;— 3-тє вид.&nbsp;— К. : Веселка, 2008.&nbsp;— 38&nbsp;с.— (Урок л-ри).
* Яценко М.&nbsp;Т.&nbsp;На рубежі літературних епох: «Енеїда» Котляревського і художній прогрес в українській літературі / М.&nbsp;Т.&nbsp;Яценко ; відп. ред. :&nbsp;В.&nbsp;С.&nbsp;Харитонов.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1977.&nbsp;— 280 с.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11294 Котляревский, Иван. Энеида, сочинение Котляревского на малороссийском языке: по списку 1799 г. : с вариантами по первопечатным изданиям Парпуры 1798 г. и Котляревского 1809 г. : прил. к Киевской старине 1990 г. / Иван Котляревский // Киевская старина.&nbsp;— 1900.&nbsp;— Т. 68. Март.&nbsp;— С. 65–96.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929133935/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11294 |date=29 вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11293 Котляревский, Иван. Энеида, сочинение Котляревского на малороссийском языке: по списку 1799 г. : с вариантами по первопечатным изданиям Парпуры 1798 г. и Котляревского 1809 г. : прил. к Киевской старине 1990 г. / Иван Котляревский // Киевская старина.&nbsp;— 1900.&nbsp;— Т. 68. Февраль.&nbsp;— С. 33–64.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001190050/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11293 |date=1 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11292 Котляревский, Иван. Энеида, сочинение Котляревского на малороссийском языке: по списку 1799 г. : с вариантами по первопечатным изданиям Парпуры 1798 г. и Котляревского 1809 г. : прил. к Киевской старине 1990 г. / Иван Котляревский // Киевская старина.&nbsp;— 1900.&nbsp;— Т. 68. Март.&nbsp;— С. 65–96.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001193825/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11292 |date=1 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11291 Котляревский, Иван. Энеида, сочинение Котляревского на малороссийском языке: по списку 1799 г. : с вариантами по первопечатным изданиям Парпуры 1798 г. и Котляревского 1809 г. : прил. к Киевской старине 1990 г. / Иван Котляревский // Киевская старина.&nbsp;— 1900.&nbsp;— Т. 69. Апрель.&nbsp;— С. 97–130.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001201609/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11291 |date=1 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11198 Житецкий, П. Энеида И.&nbsp;П.&nbsp;Котляревского и древнейший список её / П. Житецкий // Киевская старина.&nbsp;— 1899.&nbsp;— Т. 67. Октябрь.&nbsp;— С. 1–30.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200814045206/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11198 |date=14 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11197 Житецкий, П. Энеида И.&nbsp;П.&nbsp;Котляревского и древнейший список её: см. «Киевская старина» 1899, №&nbsp;10 / П. Житецкий // Киевская старина.&nbsp;— 1899.&nbsp;— Т. 67. Ноябрь.&nbsp;— С. 127—166.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200815134854/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11197 |date=15 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11196 Житецкий, П. Энеида И.&nbsp;П.&nbsp;Котляревского и древнейший список её: см. «Киевская старина» 1899, №&nbsp;11 / П. Житецкий // Киевская старина.&nbsp;— 1899.&nbsp;— Т. 67. Декабрь.&nbsp;— С. 277—300.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200813031539/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11196 |date=13 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11195 Житецкий, П. Энеида И.&nbsp;П.&nbsp;Котляревского и древнейший список её: см. «Киевская старина» 1899, №&nbsp;12 / П. Житецкий // Киевская старина.&nbsp;— 1900.&nbsp;— Т. 68. Январь.&nbsp;— С. 16–45.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200815145152/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11195 |date=15 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11194 Житецкий, П. Энеида И.&nbsp;П.&nbsp;Котляревского и древнейший список её: см. «Киевская старина» 1900, №&nbsp;1 / П. Житецкий // Киевская старина.&nbsp;— 1900.&nbsp;— Т. 68. Февраль.&nbsp;— С. 163—191.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200815130524/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11194 |date=15 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11193 Житецкий, П. Энеида И.&nbsp;П.&nbsp;Котляревского и древнейший список её: см. «Киевская старина» №&nbsp;2 / П. Житецкий // Киевская старина.&nbsp;— 1900.&nbsp;— Т. 68. Март.&nbsp;— 312—336.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200815134355/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11193 |date=15 серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11161 «Енеїда» як літературний твір: Київ, 1937. // Історія української культури / написали: Іван Крипякевич та ін., 1937.&nbsp;— С. 304—307 ; під заг. ред. Івана Крипякевича: Київ: Вид. І. Тиктора.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001183217/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11161 |date=1 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11160 «Енеїда»: Київ, 1937. // Історія української культури / написали: Іван Крипякевич та ін., 1937.&nbsp;— С. 300—304 ; під заг. ред. Івана Крипякевича: Київ: Вид. І. Тиктора.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001190309/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11160 |date=1 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11134 Котляревський І. Енеїда / Іван Котляревський.&nbsp;— Харків: Фоліо, 2013.&nbsp;— 349, 2 с. : іл.&nbsp;— (Шкільна бібліотека української та світової літератури).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001195715/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11134 |date=1 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11133 Котляревський І.&nbsp;П.&nbsp;Енеїда / І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревський ; худож.-іл. А.&nbsp;Д.&nbsp;Базилевич.&nbsp;— Харків: Фоліо, 2005.&nbsp;— 301, 2 с. : іл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001181124/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11133 |date=1 жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=12023 Котляревський І. Енеїда / Іван Котляревський.&nbsp;— Київ: Укр. держ. вид-во, 1944.&nbsp;— 263 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001193622/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=12023 |date=1 жовтня 2020 }}
* [http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine60-4.pdf Тодор О. Французькі запозичення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200226035304/http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine60-4.pdf |date=26 лютого 2020 }}.
* [http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/7543/1/Simonok_250_254.pdf Сімонок В.&nbsp;П.&nbsp;Запозичена лексика в українській мовній картині світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200110121729/http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/7543/1/Simonok_250_254.pdf |date=10 січня 2020 }}.
* [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2767451-slovo-so-voskreslo-mov-feniks.html Іван Котляревський. Слово, що воскресло, мов фенікс] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190901191827/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2767451-slovo-so-voskreslo-mov-feniks.html |date=1 вересня 2019 }}. Електронний ресурс URL: <nowiki>https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2767451-slovo-so-voskreslo-mov-feniks.html</nowiki>
* В. Гаранін "Еней був парубок моторний&nbsp;— Лексична енциклопедія Енеїди Одеса «Астропринт» 2005
* [https://goroh.pp.ua/Етимологія/горох Онлайн-бібліотека Етимологічний словник Джерело: Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Потебні НАН України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200814112552/https://goroh.pp.ua/Етимологія/горох |date=14 серпня 2020 }}.
* [https://proridne.org/Іван%20Котляревський%20Енеїда/ Котляревський І. П. «Енеїда» Українські народні казки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190730212714/http://proridne.org/Іван%20Котляревський%20Енеїда/ |date=30 липня 2019 }}.
* [http://uartlib.org/exclusive/buv-parubok-motorniy/ Ілюстрації Анатолія Базилевича до «Енеїди» Івана Котляревського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160519045729/http://uartlib.org/exclusive/buv-parubok-motorniy/ |date=19 травня 2016 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11409 Котляревський І. Енеїда: поема, п'єси / Іван Котляревський.&nbsp;— Харків: Фоліо, 2008.&nbsp;— 348, 2 с. : іл.&nbsp;— (Українська класика).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929124912/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11409 |date=29 вересня 2020 }}

{{Іван Котляревський}}
{{Словники української мови}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Твори Івана Котляревського]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Пародії]]
[[Категорія:Поеми XVIII століття]]
[[Категорія:1798 в Україні]]
[[Категорія:Екранізовані поеми українських авторів]]
[[Категорія:Твори, засновані на Енеїді]]