Перегляд вихідного коду сторінки Збірна Австрії з футболу

{{Картка:Збірна команда з футболу
| Команда = Австрія
| Код = AUT
| Емблема = Austria national football team logo.png
| Прізвисько = Команда<br/>({{lang-de|Das Team}})<br/>Хлопці<br/>({{lang-de|Burschen}})<br/>Наші хлопці<br/>({{lang-de|Unsere Burschen}})
| Асоціація = [[Австрійський футбольний союз]]
| Тренер = {{Прапорець20|GER}}&nbsp;[[Ральф Рангнік]]
| Найбільше виступів = [[Марко Арнаутович]] (116)
| Найкращий бомбардир = [[Тоні Польстер]] (44)
| Рейтинг ФІФА = {{FIFA World Rankings|збірна=Austria}}
| pattern_la1 = _aut24h
| pattern_b1 = _aut24h
| pattern_ra1 = _aut24h
| pattern_sh1 = _aut24h2
| pattern_so1 = 
| leftarm1 = FF0000
| body1 = FF0000
| rightarm1 = FF0000
| shorts1 = 000000
| socks1 = FF0000
| pattern_la2 = _aut24a
| pattern_b2 = _aut24a
| pattern_ra2 = _aut24a
| pattern_sh2 = _aut24a
| pattern_so2 = 
| leftarm2 = FFFFFF
| body2 = FFFFFF
| rightarm2 = FFFFFF
| shorts2 = FFFFFF
| socks2 = FFFFFF
| Перший матч = {{AUTf|1902}} 5:0 {{HUNf2|1902}}<br/>([[Відень]], [[Австрія]]; [[12 жовтня]] [[1902]])
| Найбільша перемога = {{AUTf|1977}} 9:0 {{MLTf2|1977}}<br/>([[Зальцбург]], [[Австрія]]; [[30 квітня]] [[1977]])
| Найбільша поразка = {{AUTf|1908}} 1:11 {{ENGf2|1908}}<br/>([[Відень]], [[Австрія]]; [[8 червня]] [[1908]])
| Виступів на чемпіонаті світу = 7
| Вперше на чемпіонаті світу = [[Чемпіонат світу з футболу 1934|1934]]
| Найвище досягнення = третє місце ([[Чемпіонат світу з футболу 1954|1954]])
| Найвище регіональне досягнення2 = 
| Регіональний чемпіонат = [[Чемпіонат Європи з футболу|Чемпіонат Європи]]
| Виступів на регіональному = 4
| Виступів на регіональному2 = 
| Вперше на регіональному = [[Чемпіонат Європи з футболу 2008|2008]]
| Найвище регіональне досягнення = 1/8 фіналу ([[Чемпіонат Європи з футболу 2020|2020]], [[Чемпіонат Європи з футболу 2024|2024]])
}}
{{MedalTop}}
{{MedalSport|[[Олімпійський футбольний турнір|Футбол]]}}
{{MedalSilver|[[Літні олімпійські ігри 1936|1936 Берлін]]|[[Футбол на літніх олімпійських іграх 1936|Чоловіки]]}}
{{MedalBottom}}

'''Збірна Австрії з футболу''' ({{lang-de|Österreichische Fußballnationalmannschaft}})&nbsp;— [[Національна збірна команда|національна футбольна команда]] [[Австрія|Австрії]], яка керується [[Австрійський футбольний союз|Австрійським футбольним союзом]] (АФС) і представляє країну на міжнародному рівні. Свої домашні матчі команда здебільшого проводить на [[Відень|віденському]] стадіоні «[[Ернст-Гаппель-Штадіон|Ернст Гаппель]]».

Свій перший міжнародний матч збірна Австрії зіграла у [[1902]]&nbsp;році проти [[збірна Угорщини з футболу|Угорщини]] (перемогла з рахунком 5:0). Перший період гучної слави в історії збірної припав на 1930-ті&nbsp;роки, коли вона грала під керівництвом [[Гуго Майзль|Гуго Майзля]], і розпочався [[16 травня]] [[1931]]&nbsp;р. з перемоги над збірною [[Збірна Шотландії з футболу|Шотландії]], для якої цей матч став першою поразкою за межами Британських островів. У [[1938]]&nbsp;році, після [[аншлюс]]у Австрії, австрійська команда була розформована, а її гравці увійшли до складу [[Збірна Німеччини з футболу|збірної Німеччини]]. Після [[Друга Світова війна|Другої Світової]] війни збірна Австрії знову почала демонструвати успіхи, які досягли кульмінації на [[Чемпіонат світу з футболу 1954|чемпіонаті світу 1954]]&nbsp;року, де Австрія посіла третє місце, однак, після цього почався тривалий період занепаду. Наступний успішний сплеск в історії збірної припав на [[Чемпіонат світу з футболу 1978|чемпіонат світу 1978]]&nbsp;року, де вона у другому груповому турнірі обіграла діючих чемпіонів світу&nbsp;— команду [[Збірна ФРН з футболу|Західної Німеччини]], однак, цей успіх продовження не мав. Востаннє збірна Австрії потрапляла до фінального розіграшу міжнародних змагань на [[Чемпіонат світу з футболу 1998|чемпіонаті світу 1998]]&nbsp;року у [[Франція|Франції]], де не зуміла вийти за межі групового турніру.

{{#invoke:SportsRankings|inline|FIFA World Rankings|Austria}}

== Історія ==

=== Збірна команда Цислейтанії ===
Футбол почав проникати до Австрії з [[Англія|Англії]] на початку [[1890]]-х&nbsp;років. Перший футбольний матч між найстарішими футбольними клубами Австрії&nbsp;— «[[Крікетер]]ом» і «[[В'єнною|В'єнна]]»&nbsp;— відбувся у [[1894]]&nbsp;році. Особливо активну роль у поширенні і розвитку футболу у [[Відень|Відні]] відігравав британець [[Марк Ніколсон]], в минулому гравець англійського чемпіонату, який жив і працював в Австрії. [[18 грудня]] [[1898]]&nbsp;року він організував матч між віденськими англійцями і віденцями в міському парку «[[Пратер]]». «Віденці» грали у білих футболках і чорних штанях, від яких і пішли офіційні кольори збірної Австрії (замінені на червоно-біло-червоне сполучення у порівняно недавньому минулому). Перший міжнародний матч австрійська команда зіграла [[8 квітня]] [[1901]]&nbsp;року проти збірної [[Збірна Швейцарії з футболу|Швейцарії]]; втім, ця гра футбольними федераціями обох країн вважається неофіційною. Зустріч була влаштована заснованою лише за рік до того Австрійською футбольною спілкою ({{langi|de|Österreichischen Fußball-Union}}), попередницею сучасного [[Австрійський футбольний союз|Австрійського футбольного союзу]] ({{langi|de|Österreichische Fußballbund}}), її засновником і першим головою був Марк Ніколсон. За австрійську команду у цьому матчі виступали гравці трьох найбільших віденських клубів того часу: «Вьєнни», «Крікетера» і «[[Вінер (футбольний клуб)|Вінера]]». «Збірна Відня» до того вже зустрічалася з командами з-за кордону, але це були клубні команди. Багато гравців тієї «кам'яної доби» австрійського футболу вигадували собі псевдоніми і грали у [[перука]]х і навіть у накладних бородах: у той час гравцями австрійських клубів були переважно школярі 17–18 років, яким грати у футбол у складі клубів було заборонено.

[[Файл:MD Nicholson.jpg|150px|thumb|right|Марк Ніколсон, [[1902]].]]
Перший офіційно визнаний міжнародний матч збірної Австрії був організований [[10 жовтня]] [[1902]]&nbsp;року як зустріч між збірними Відня і [[Будапешт]]а. Цей матч вважається першим в історії світового футболу матчем між національними збірними за межами [[Британські острови|Британських островів]]. Австрійці перемогли у цьому матчі з рахунком 5:0 (три м'яча забив [[Ян Студніцка]], перша «зірка» австрійського футболу). У наступні десятиріччя матчі між командами Австрії та [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщини]] влаштовувались двічі на рік&nbsp;— один раз у Відні, другий&nbsp;— у Будапешті. Ці зустрічі відрізнялись принциповим суперництвом і вважались кульмінацією футбольного року. Тодішню збірну Австрії можна лише умовно зіставляти з нинішньою: до неї викликались гравці з усієї [[Цислейтанія|Цислейтанії]] (неугорської частини [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]) незалежно від їхньої мовної та етнічної належності; зокрема, за Австрію грала велика кількість чехів. Першими значними міжнародними змаганнями для збірної Австрії стали [[Літні олімпійські ігри 1912|Олімпійські ігри 1912]]&nbsp;року, що проходили у [[Стокгольм]]і: здобувши перемогу над командами [[Збірна Німеччини з футболу|Німеччини]], [[Збірна Норвегії з футболу|Норвегії]] та [[Збірна Італії з футболу|Італії]] і програвши збірним [[Збірна Нідерландів з футболу|Нідерландів]] та [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщини]], Австрія посіла на турнірі шосте місце.

Під час [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]] футбольна активність в Австрії майже не припинялась, однак, за відсутності капітана збірної [[Гуго Майзль|Гуго Майзля]], який воював на італійському фронті, на чолі команди став колишній захисник «Вьєнни» [[Гайнріх Речурі]]. Втім, під час війни вдавалося влаштовувати ігри збірної лише з Угорщиною та нейтральною [[Збірна Швейцарії з футболу|Швейцарією]].

=== Вундертім&nbsp;— австрійська «команда-диво» ([[1918]]–[[1938]]) ===
Після закінчення першої світової війни багато країн з [[Англія|Англією]] на чолі намагалися виключити Австрію, як країну, винну у розв'язуванні війни, зі складу [[ФІФА]]. Нові держави, що виникли на теренах колишньої Австро-Угорщини, зокрема [[Чехословаччина]], також спочатку бойкотували австрійську збірну. Хуго Майзль докладав значних зусиль до того, щоб відновити контакти з футбольними федераціями сусідніх держав й одночасно активно займався організацією міжнародних змагань на клубному та національному рівні. У молодій [[Австрія|австрійській республіці]] футбол зазнав бурхливого росту популярності, не в останню чергу завдяки запровадженню восьмигодинного робочого дня. У [[1921]]&nbsp;році був відкритий новий стадіон «Хохе-Варте» місткістю 80000&nbsp;глядачів; в [[1924]]&nbsp;році Австрія першою у континентальній Європі заснувала професійну футбольну лігу. Результатом реформ стали успіхи як австрійських клубів, так і національної збірної, наприклад, у [[1926]]&nbsp;році збірна Австрії перемогла у шести міжнародних зустрічах з семи.

У [[1927]]&nbsp;році почався перший розіграш [[Кубок Європи для збірних|Кубка Європи для збірних]]&nbsp;— попередника сучасного чемпіонату Європи. Згідно з формулою цього змагання кожна збірна-учасник мала зіграти два матчі з кожною іншою: один&nbsp;— вдома, один&nbsp;— у гостях; розіграш таким чином розтягувався на кілька років. Після закінчення першого розіграшу Кубка у 1930&nbsp;році Австрія опинилася на другому місці, пропустивши вперед [[Збірна Італії з футболу|Італію]].

[[Файл:Mondiali34.jpg|thumb|left|250px|«Вундертім» на [[Чемпіонат світу з футболу 1934|чемпіонаті світу з футболу 1934]]&nbsp;року.]]
Однак справжньою кульмінацією в історії австрійського футболу міжвоєнної доби стала епоха [[Вундертім]]у&nbsp;— «команди-дива». Такий епітет збірна Австрії здобула, коли у [[1931]]&nbsp;році першою з команд континентальної Європи зуміла перемогти збірну [[Збірна Шотландії з футболу|Шотландії]], при тому зробити це з розгромним рахунком 5:0. У подальшому австрійська команда, очолювана капітаном [[Матіас Зінделар|Матіасом Зінделаром]], здобула низку розгромних перемог над провідними збірними Європи: [[Збірна Німеччини з футболу|Німеччина]] була переможена з рахунком 6:0 у [[Берлін]]і і 5:0 у [[Відень|Відні]], потім була розгромлена [[Збірна Швейцарії з футболу|Швейцарія]] (8:1), [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщина]] (8:2), [[Збірна Бельгії з футболу|Бельгія]] (6:1) і [[Збірна Франції з футболу|Франція]] (4:0). У [[1932]]&nbsp;році Австрія опинилася на першому місці у другому розіграші Кубка Європи, випередивши Італію. Однак, найбільшим успіхом австрійської збірної у той час вважався матч, в якому вона програла. [[7 грудня]] [[1933]]&nbsp;року вона зустрілася у [[Лондон]]і зі збірною [[Збірна Англії з футболу|Англії]], яка до того не знала домашніх поразок; жодній континентальній команді не вдавалося забити Англії більше, ніж єдиний «гол престижу». Австрійська радіостанція RAVAG вела прямий репортаж із Лондона, який транслювався через гучномовці на [[Площа Героїв (Відень)|площі Героїв]] у Відні. На лондонському стадіоні «[[Вемблі (стадіон)|Вемблі]]» австрійці почали гру невдало, і перший тайм завершився з рахунком 2:0, однак у другому таймі вони почали свою знамениту комбінаційну гру. Австрійці забили три м'яча і програли з рахунком 4:3; незадовго до закінчення матчу [[Адольф Фогль]] мав вірну можливість влучити м'ячем у ворота і зрівняти рахунок, але не зумів нею скористатись.

Команду дещо ослабила втрата кількох гравців, зокрема воротаря [[Руді Гіден]]а, які отримали щедрі пропозиції з-за кордону і залишили Австрію. Попри це, Австрія була, нарівні з [[Збірна Італії з футболу|Італією]], одним з незаперечних фаворитів [[Чемпіонат світу з футболу 1934|чемпіонату світу з футболу 1934]]&nbsp;року в Італії, першого чемпіонату, в якому брали участь основні європейські збірні. Австрійці були зупинені господарями чемпіонату італійцями у півфінальному матчі, який судив шведський арбітр [[Іван Еклінд]], якого за день до того приймав у себе як почесного гостя сам італійський диктатор [[Беніто Муссоліні]]. Італія здобула перемогу завдяки єдиному голу, забитому на 18-й&nbsp;хвилині, коли кілька італійців буквально запхали австрійського воротаря [[Петер Платцер|Петера Платцера]] з м'ячем у руках за лінію воріт. Суддівство в цьому та інших матчах викликало запеклі суперечки, і ще через багато років після чемпіонату лунали звинувачення у підкупі, втім, матеріального продовження ці скандали не мали.

=== 1938—1962: Друга світова війна й успіхи ранньої післявоєнної доби ===
[[Файл:Auflösung ÖFB.jpg|thumb|350px|right|Австрійська газета {{langi|de|«Fußball-Sonntag»}} («Футбольна неділя») повідомляє [[5 червня]] [[1938]]&nbsp;року про розпуск Австрійського футбольного союзу і, відповідно, збірної Австрії з футболу.]]
[[Аншлюс]] Австрії, який відбувся [[13 березня]] [[1938]]&nbsp;року, на деякий час поклав край існуванню національної збірної і австрійського футболу загалом. Багато клубів були розпущені, велика кількість австрійських футболістів покинула країну, рятуючись від нацистського режиму за кордоном. Австрійська футбольна ліга була замінена обласною лігою [[Остмарк]]у, а «єврейський» професійний футбол скасований. До нацистських «нововведень» належало також обов'язкове колективне привітання [[Адольф Гітлер|Гітлера]] перед початком і після закінчення кожного матчу (усі присутні на стадіоні вставали, простягали руку у нацистському привітанні й одночасно вигукували «Гайль Гітлер»), а також поповнення клубних команд молоддю з «[[Гітлерюгенду]]». Австрійська національна збірна була розформована і об'єднана з німецькою у спільну команду «Великої Німеччини». Хоча Австрія щойно пройшла кваліфікацію до [[Чемпіонат світу з футболу 1938|чемпіонату світу 1938&nbsp;року]], її гравцям було дозволено взяти участь у змаганнях лише у складі німецької команди. Таким чином, у складі [[Збірна Німеччини з футболу|збірної Німеччини]] на чемпіонаті світу у Франції було вісім австрійців. Але створити суперзбірну не вийшло: для поєднання силового стилю німецької збірної та комбінаційної гри австрійців потрібно було значно більше часу. Об'єднана команда поступилася вже у першому раунді (1&nbsp;/&nbsp;8&nbsp;фіналу) збірній Швейцарії, щоправда, для цього знадобилося аж два матчі&nbsp;— 1:1 та 4:2 у переграванні. Хоча включення австрійських гравців до складу німецької команди було примусовим і обов'язковим, кільком зіркам, таким, як [[Матіас Зінделар]] і [[Вальтер Науш]], на підставі їхньої відомості було дозволено без наслідків відмовитись від участі у збірній Німеччини. Протягом [[Друга Світова війна|другої світової війни]] у матчах німецької збірної виходило на поле 28 австрійців, в чотирьох матчах на поле одночасно виходило вісім колишніх гравців збірної Австрії.

Після закінчення війни збірна Австрії була практично відразу відновлена і вже у серпні [[1945]]&nbsp;року зіграла два матчі проти збірної [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщини]] в [[Будапешт]]і. Після ремонту свого стадіону «[[Пратер (стадіон)|Пратер]]» [[6 грудня]] [[1945]]&nbsp;року вона провела свій перший за останні вісім років домашній матч. Її суперником у цьому історичному матчі стала збірна [[Збірна Франції з футболу|Франції]], матч відвідали 60000&nbsp;вболівальників, у числі яких був голова [[ФІФА]] [[Жуль Ріме]]. Австрія перемогла з рахунком 4:1, три голи з чотирьох були забиті [[Карл Деккер|Карлом Деккером]]. Австрія швидко набула своєї колишньої форми і у [[1951]]&nbsp;році стала першою континентальною командою, що обіграла збірну [[Збірна Шотландії з футболу|Шотландії]] на її стадіоні (1:0), пробудивши спогади про Вундертім та її гру на віденському стадіоні 18&nbsp;років тому; стараннями нового покоління австрійських гравців, таких, як [[Гергард Ганаппі]], [[Вальтер Земан]] і [[Ернст Оцвірк]] Австрія повернулася до світової футбольної еліти. Найвищою точкою успіхів цього покоління став [[Чемпіонат світу з футболу 1954|чемпіонат світу 1954&nbsp;року]] у [[Швейцарія|Швейцарії]].

Під час кваліфікаційного турніру Австрія перемогла [[Збірна Португалії з футболу|Португалію]] з розгромним рахунком 9:1. У груповому розіграші фінальної частини чемпіонату австрійці обіграли [[Збірна Шотландії з футболу|Шотландію]] 1:0 і розгромили з рахунком 5:0 збірну [[Збірна Чехословаччини з футболу|Чехословаччини]]. Однією з найвідоміших ігор австрійської збірної став чвертьфінальний матч у [[Лозанна|Лозанні]] проти господарів турніру збірної [[Збірна Швейцарії з футболу|Швейцарії]], прозваний пресою «Лозаннською битвою»: в найрезультативнішому матчі в історії світових чемпіонатів Австрія перемогла з рахунком 7:5. Воротар австрійців [[Курт Шмід]] ще на початку матчу був вражений [[сонячний удар|сонячним ударом]], але не міг покинути поле<!-- чому? Може, тоді ще воротарів заміняти не було можна? -->; підтримувана 50000&nbsp;швейцарських уболівальників збірна Швейцарії забила три м'яча протягом восьми хвилин. Масажисту австрійської команди Йозефу Ульріху вдалося надати допомогу Шміду, який вже починав непритомніти, не перериваючи гру. Невдовзі після цього австрійці швидкою серією з трьох голів зрівняли рахунок (три голи були забиті протягом чотирьох хвилин), і перший тайм закінчився з рахунком 5:4 на користь Австрії. Після напруженого другого тайму фінальний рахунок матчу став 7:5; до того ж, під час матчу австрійцям двічі не вдавалося забити пенальті. Збірна Австрії вдруге у своїй історії дісталася до півфіналу чемпіонату світу, який, однак, програла з рахунком 1:6 збірній [[Збірна Німеччини з футболу|Німеччини]]. У «малому фіналі» Австрія подолала переможця попереднього чемпіонату збірну [[Збірна Уругваю з футболу|Уругваю]] і посіла третє місце, яке досі залишається її найвищим досягненням на міжнародних чемпіонатах.

[[Чемпіонат світу з футболу 1958|Чемпіонат світу 1958]] року у [[Швеція|Швеції]] вийшов для австрійської команди значно менш вдалим. На груповому етапі фінального розіграшу жереб помістив її в одну групу з чемпіоном світу [[Збірна Бразилії з футболу|Бразилією]], чемпіоном Європи збірною [[Збірна СРСР з футболу|СРСР]], а також з [[Збірна Англії з футболу|Англією]], тоді як сама австрійська команда страждала від внутрішніх суперечок. Австрія програла Бразилії (0:2) та СРСР (0:2), зіграла внічию 2:2 з Англією і, посівши останнє місце у групі, покинула турнір. Втім, команда продовжувала користуватись великою популярністю в себе на батьківщині, і новий тренер [[Карл Деккер]] знову зумів привернути до збірної увагу міжнародної футбольної спільноти. У присутності рекордної кількості глядачів&nbsp;— 90000, що стало можливим завдяки реконструкції стадіону «Пратер», австрійська команда восени [[1960]]&nbsp;року перемогла у товариських матчах збірні [[Збірна СРСР з футболу|СРСР]] (3:1) та [[Збірна Іспанії з футболу|Іспанії]] (3:0). Однак, коли внаслідок фінансових труднощів Австрійський футбольний союз був змушений відмовитись від участі у [[Чемпіонат світу з футболу 1962|чемпіонаті світу 1962]] року в [[Чилі]], команда фактично розпалася. Раптовий кінець періоду післявоєнних успіхів збірної Австрії став очевидним після поразки у [[1962]]&nbsp;році від збірної [[Збірна Чехословаччини з футболу|Чехословаччини]] з рахунком 0:6, після якої багато гравців і сам Карл Деккер вже не зуміли оговтатись.

=== 1962—1982: Вемблі, Кордова і Хіхон ===
Після закінчення «ери Деккера» австрійська збірна тривалий час не могла вийти на колишній рівень продуктивності, хоча й підносила час від часу сюрпризи в окремих матчах. Велику увагу привернув у цей період матч, що пройшов [[20 жовтня]] [[1965]]&nbsp;року проти [[Збірна Англії з футболу|Англії]] на її домашньому стадіоні «[[Вемблі (стадіон)|Вемблі]]» в [[Лондон]]і: Австрія стала лише третьою командою континентальної Європи, якій вдалося перемогти Англію (3:2). Два голи з трьох забив [[Тоні Фріч]], за що здобув прізвисько «Тоні Вемблі». Цього ж року збірна Австрії вперше у своїй історії не потрапила до фінального розіграшу чемпіонату світу, програвши кваліфікаційний турнір збірним [[Збірна НДР з футболу|НДР]] і [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщини]]. У [[1968]]&nbsp;році головним тренером збірної був призначений словацький спеціаліст [[Леопольд Штястни]], який до того успішно тренував іннсбрукський «[[Ваккер (Іннсбрук)|Ваккер]]». Незважаючи на програну [[Збірна Німеччини з футболу|Німеччині]] кваліфікацію до [[Чемпіонат світу з футболу 1970|чемпіонату світу 1970]]&nbsp;року гравці і Футбольний союз не відмовили в довірі тренеру, з яким збірна після майже десяти років занепаду знову почала демонструвати стабільні результати. В атмосфері загальної ейфорії та сподівань Австрії після дванадцятирічної відсутності на чемпіонатах світу майже вдалося дістатись до фінальної частини [[Чемпіонат світу з футболу 1974|чемпіонату світу 1974]]&nbsp;року, що проходив у [[ФРН|Західній Німеччині]]. Австрія закінчила кваліфікаційний турнір з такою ж кількістю очок і різницею забитих і пропущених м'ячів, як і у [[Збірна Швеції з футболу|Швеції]], і для визначення остаточного переможця був влаштований додатковий матч у німецькому [[Гельзенкірхен]]і. Щоб надати гравцям досить часу для підготовки, був перенесений черговий тур чемпіонату Австрії, і команда прибула до Німеччини за п'ять днів до матчу. Однак на засніженому полі у Гельзенкірхені австрійці програли з рахунком 1:2, проґавивши багато шансів для зрівняння рахунку і одного разу навіть влучивши в поперечину.<!-- Im WM-Jahr 1974 blieb die Mannschaft zudem ungeschlagen. -->

{| style="font-size:95%; border-style:solid; border-width:1px; border-color:#808080; background-color:#EFEFEF;" cellspacing="2" cellpadding="2" width="420" align="right"
|-
|''Ось Кранкль (…) входить до штрафного майданчика&nbsp;— удар!… Го-ол! Го-ол! Го-ол! Го-ол! Го-ол! Го-ол! Можна збожеволіти, Кранкль б'є&nbsp;— і 3:2 на користь Австрії! Пані і панове, тут усі кинулись в обійми один до одного; колега Ріппель, інженер Пош&nbsp;— усі цілуються! 3:2 на користь Австрії завдяки розкішному голу нашого Кранкля! Він усіх обіграв, пані і панове. І тільки-но зачекайте трошки, тільки зачекайте; можливо ми ще порадіємо й четвертому.''
<div align="right"><small>''[[Еді Фінгер]], коментатор «кордовського дива», 21&nbsp;червня 1978''</small></div>
|}
Невдовзі після цього через проблеми зі здоров'ям Леопольд Штястни подав у відставку і був замінений на словенця [[Вранко Елснера]], якого, однак, було звільнено відразу після закінчення невдалого кваліфікаційного турніру до [[Чемпіонат Європи з футболу 1976|чемпіонату Європи 1976]]&nbsp;року, в останньому матчі якого Австрія програла [[Збірна Уельсу з футболу|Уельсу]] 0:1 і опинилася на третьому місці у групі і за межами фінальних змагань. Під керівництвом наступного тренера, [[Гельмут Сенекович|Гельмута Сенековича]], Австрії нарешті вдалося, вперше за останні 16 років, пробитися до фінальної частини [[Чемпіонат світу з футболу 1978|чемпіонату світу 1978]]&nbsp;року, що проходив в [[Аргентина|Аргентині]]. [[30 жовтня]] [[1977]]&nbsp;року Австрія виграла 1:0 вирішальний матч проти [[Збірна Туреччини з футболу|Туреччини]] в [[Ізмір]]і; єдиний гол у цьому матчі, що відкрив Австрії дорогу до чемпіонату світу, був забитий майбутнім тренером збірної&nbsp;— [[Герберт Прохазка|Гербертом Прохазкою]], й увійшов до анналів австрійського футболу як «ізмірський шпіц» (терміном «шпіц» в австрійському футбольному жаргоні позначається удар по м'ячу носком ноги). У груповому турнірі чемпіонату Австрія несподівано посіла перше місце у групі, випередивши [[Збірна Бразилії з футболу|Бразилію]], [[Збірна Іспанії з футболу|Іспанію]] і [[Збірна Швеції з футболу|Швецію]], і в числі восьми найкращих збірних світу пройшла до другого групового турніру. У другому груповому етапі Австрія програла 1:5 збірній [[Збірна Нідерландів з футболу|Нідерландів]], яку тоді тренував австрієць [[Ернст Хаппель]], і 0:1 збірній [[Збірна Італії з футболу|Італії]]. В останньому матчі другого групового турніру, який для збірної Австрії вже нічого не вирішував, вона зустрілася з діючим чемпіоном світу&nbsp;— командою [[Збірна ФРН з футболу|Західної Німеччини]], якій для потрапляння до фіналу потрібна була лише перемога. Напередодні матчу німецька преса вважала перемогу над позбавленою мотивації Австрією незаперечною, але [[21 червня]] на полі стадіону в аргентинському місті [[Кордова (місто, Аргентина)|Кордова]] сталася сенсація: Австрія перемогла 3:2; два голи забив [[Ганс Кранкль]], і ще один німець [[Берті Фогтс]] забив у власні ворота. В Австрії цей матч називають «кордовським дивом», у Німеччині він, відповідно, отримав прозвання «кордовської ганьби».

Після успішного виступу на аргентинському чемпіонаті світу Гельмут Сенекович, як і обіцяв напередодні, пішов у відставку, і посаду тренера збірної зайняв [[Карл Штоц]]. Хоча йому вдалося цілком впевнено провести збірну Австрії через кваліфікаційний турнір до [[чемпіонат світу з футболу 1982|чемпіонату світу 1982]]&nbsp;року в [[Іспанія|Іспанії]], внаслідок суперечок з Австрійським футбольним союзом незадовго до чемпіонату він був звільнений. Його планували замінити на Ернста Хаппеля, але замість знаменитого австрійця, який у [[1970]]&nbsp;році виграв з голландським «[[Феєнорд]]ом» клубний кубок світу, в Іспанії австрійській команді довелося грати під керівництвом тимчасового тренерського дуету [[Георг Шмідт|Георга Шмідта]] і [[Фелікс Лацке|Фелікса Лацке]]. Груповий турнір почався перемогами над [[Збірна Чилі з футболу|Чилі]] (1:0) і [[Збірна Алжиру з футболу|Алжиром]] (2:0). У третьому матчі проти [[Збірна ФРН з футболу|збірної ФРН]], який проходив у місті [[Хіхон]], Австрія пропустила гол на 11-й хвилині, після чого до самого кінця матчу м'яч катався по середній частині поля, оскільки рахунок 0:1 влаштовував обидві команди, забезпечуючи їм вихід до наступної стадії змагань; багатьма прихильниками обох команд така поведінка була засуджена як неспортивна. У другому груповому турнірі Австрія програла 0:1 збірній [[Збірна Франції з футболу|Франції]] і зіграла внічию з [[Збірна Північної Ірландії з футболу|Північною Ірландією]]; цих результатів не вистачило для потрапляння до півфіналу, і Австрія закінчила чемпіонат світу на восьмому місці. Незважаючи на досить високе досягнення, недостойна поведінка команди в хіхонському матчі проти ФРН, який преса охрестила «Хіхонським пактом про ненапад», псувала популярність національної збірної на батьківщині протягом кількох наступних років.

=== 1982—2007: Очікування і сподівання ===
Після чемпіонатів світу в [[Аргентина|Аргентині]] та [[Іспанія|Іспанії]] більшість провідних гравців збірної закінчили спортивну кар'єру, внаслідок чого результати команди значно погіршилися. Австрія програла два наступних кваліфікаційних турніри поспіль&nbsp;— до [[Чемпіонат Європи з футболу 1984|чемпіонату Європи 1984]]&nbsp;року, де програла [[Збірна Північної Ірландії з футболу|Північній Ірландії]] і [[Збірна Туреччини з футболу|Туреччині]], і до [[Чемпіонат світу з футболу 1986|чемпіонату світу 1986]]&nbsp;року, де двічі програла [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщині]]; по закінченні кожного відбірного циклу змінювався головний тренер збірної (відповідно [[Еріх Гоф]] і [[Бранко Елснер]]). Їм на зміну у [[1988]]&nbsp;році прийшов [[Йозеф Хіккерсбергер]], який до того тренував молодіжну збірну (U-21). Хіккерсбергер повернув до команди перевірених ветеранів, таких як [[Герберт Прохазка|Прохазка]], і доручив їхній опіці зовсім молодих гравців, таких як [[Андреас Герцог]], що до свого дебюту у національній збірній встиг відіграти у вищій лізі чемпіонату Австрії лише три матчі. Методи нового тренера принесли плоди, і Австрії нарешті вдалося кваліфікуватись до [[Чемпіонат світу з футболу 1990|чемпіонату світу 1990]]&nbsp;року в [[Італія|Італії]]. Вирішальний матч кваліфікаційного турніру проти [[Збірна НДР з футболу|НДР]] Австрія виграла з рахунком 3:0; усі три голи були забиті молодим форвардом [[Тоні Польстер]]ом, новою зіркою національної збірної. На чемпіонаті, однак, збірна Австрії виступила не дуже вдало: розраховуючи спочатку якнайменше на вихід до ⅛ фіналу, вона програла з мінімальною різницею командам [[Збірна Італії з футболу|Італії]] та [[Збірна Чехословаччини з футболу|Чехословаччини]], і єдиної перемоги над збірною [[Збірна США з футболу|США]] не вистачило для виходу з групового турніру. Згідно з формулою змагань того часу до ⅛ фіналу потрапляли також чотири найкращих команди з восьми, що посіли у групах треті місця, і Австрія не входила до числа цієї четвірки лише наразі досить неймовірного збігу результатів останніх матчів в інших групах; австрійське телебачення, впевнене в тому, що збірна Австрії проб'ється до плей-оф, встановила додаткові камери для зйомок радіючих австрійських гравців. Однак коли через два дні після перемоги над США стали відомі усі 16 фіналістів, Австрії серед них не було.<!--розгорнути докладніше -->

[[Файл:Toni Polster.jpg|thumb|right|130px|Тоні Польстер]]
Невдовзі після чемпіонату кар'єрі Йозефа Гіккерсбергера у національній збірній раптово настав скандальний кінець&nbsp;— [[12 вересня]] [[1990]]&nbsp;року у [[Ландскруна|Ландскруні]] збірна Австрії програла 0:1 [[Збірна Фарерських островів з футболу|Фарерським островам]], і 14&nbsp;вересня Хіккерсбергер подав у відставку. Два наступні відбірні цикли були для збірної невдалими; наступного разу Австрія потрапила на [[Чемпіонат світу з футболу 1998|чемпіонат світу]] лише у [[1998]]&nbsp;році. У кваліфікаційному турнірі збірна перемогла у восьми матчах з десяти і посіла перше місце у відбірній групі; вирішальний матч проти [[Збірна Швеції з футболу|Швеції]] був виграний завдяки голу [[Андреас Герцог|Андреаса Герцога]]. Але у фінальному розіграші австрійська збірна, очолювана [[Герберт Прохазка|Гербертом Прохазкою]], зігравши внічию 1:1 з [[Збірна Камеруну з футболу|Камеруном]] і [[Збірна Чилі з футболу|Чилі]] і програвши 2:1 [[Збірна Італії з футболу|Італії]], посіла у групі третє місце і до ⅛ фіналу знову не потрапила. Усі три австрійських голи в цих матчах були забиті в доданий арбітром час після закінчення основного часу другого тайму. З [[1998]]&nbsp;року і до сьогодні збірна Австрії більше не пробивалась до фінальних розіграшів чемпіонатів світу.

З [[2006]]&nbsp;року збірну знову тренує [[Йозеф Гіккерсбергер]], який змінив на посаді головного тренера [[Ганс Кранкль|Ганса Кранкля]] після програного кваліфікаційного турніру до [[Чемпіонат світу з футболу 2006|чемпіонату світу 2006]]&nbsp;року.

Австрія (разом із [[Швейцарія|Швейцарією]])&nbsp;— господар [[Чемпіонат Європи з футболу 2008|ЄВРО-2008]], до фінальної частини якого вона потрапляє автоматично без проходження кваліфікації. Замість матчів кваліфікаційного турніру між [[2006]] і [[2008]]&nbsp;роками була запланована серія товариських матчів. Австрійська команда виглядала у цих зустрічах не дуже впевнено: до перемоги над збірною [[Збірна Кот-д'Івуару з футболу|Кот-д'Івуару]] [[17 жовтня]] [[2007]]&nbsp;року з рахунком 3:2 їй не вдавалося виграти протягом дев'яти ігор поспіль. У фінальній частині чемпіонату Європи Австрія грала в одній групі з [[Збірна Хорватії з футболу|Хорватією]], [[Збірна Німеччини з футболу|Німеччиною]] і [[Збірна Польщі з футболу|Польщею]] і здобула лише одне очко, не вийшовши з групи. Після чемпіонату Європи тренер збірної [[Йозеф Гіккерсбергер]] подав у відставку.

== Спортивна форма ==
[[Файл:Fußballländerspiel Österreich-Ukraine (01.06.2012) 2.jpg|right|thumb|250px|Збірна Австрії перед товариським матчем проти [[Збірна України з футболу|збірної України]] 1 червня 2012 року]]
Починаючи зі свого першого матчу у [[1902]]&nbsp;році збірна Австрії традиційно грала у білих футболках, чорних трусах і чорних гетрах. У [[2002]]&nbsp;році за ініціативою тодішнього тренера [[Ганс Кранкль|Ганса Кранкля]] офіційною домашньою формою збірної стала червона футболка, білі труси і червоні гетри&nbsp;— комплект, який до того використовувався як «виїзний» і в якому команда здобула багато гучних перемог, зокрема у матчі «кордовського дива», а чорно-білий комплект, навпаки, став «виїзним». Червоно-біла-червона кольорова гама пов'язується з кольорами [[Прапор Австрії|австрійського прапора]]. З [[2006]]&nbsp;року збірна зрідка використовує як виїзний третій комплект мішаних червоно-чорних кольорів.

Офіційним виробником спортивної форми збірної вже понад 30&nbsp;років є німецька фірма «[[Пума (фірма)|Пума]]»; виробника [[бутс]]ів гравці мають право обирати на власний розсуд.

== Участь у міжнародних турнірах ==
До сього дня збірна Австрії ніколи не виборювала чемпіонських титулів. Її найвищим досягненням станом на [[2008]]&nbsp;рік залишаються третє місце на [[Чемпіонат світу з футболу 1954|чемпіонаті світу 1954]]&nbsp;року і четверте місце на [[Чемпіонат світу з футболу 1934|чемпіонаті світу 1934]]&nbsp;року. Збірна Австрії виборювала [[Кубок Європи для збірних]] в [[Кубок Європи для збірних 1931—1932|1932]]&nbsp;році, випередивши [[Збірна Італії з футболу|Італію]], і зупинялася у кроці від перемоги в [[Кубок Європи для збірних 1927—1930|1930]] і [[Кубок Європи для збірних 1933—1935|1935]]&nbsp;роках. Найвищим досягненням збірної на [[Чемпіонат Європи з футболу|чемпіонатах Європи]] залишається чвертьфінал його першого розіграшу у [[Чемпіонат Європи з футболу 1960|1960]]&nbsp;році (чвертьфінальні матчі тоді проводились у рамках кваліфікаційного турніру); [[Чемпіонат Європи з футболу 2008|чемпіонат Європи 2008]] року, одним з господарів якого є Австрія, став її першою появою у фінальних розіграшах континентальної першості.

=== [[Чемпіонат світу з футболу|Чемпіонати світу]] ===
{| class="wikitable"
|-
!Рік!!Країна!!Досягнення!!{{Comment|В|Виграші}}!!{{Comment|Н|Нічиї}}!!{{Comment|П|Поразки}}!!{{Comment|Голи|Різниця забитих і пропущених м'ячів}}!!Примітки
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1930|1930]]
|[[Уругвай]] ||''Не брала участі'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1934|1934]]
|[[Італія]] || Четверте місце || 2 || 0 || 2 ||align="center"| 7:7 ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1938|1938]]
|[[Франція]] || Анексована Третім Рейхом || 0 || || || align="center" | ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1950|1950]]
|[[Бразилія]] || ''Не брала участі'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1954|1954]]
|[[Швейцарія]] || '''Третє місце''' || 4 || 0 || 1 ||align="center"| 17:12 ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1958|1958]]
|[[Швеція]] || Груповий етап (15-е місце) || 0 || 1 || 2 ||align="center"| 2:7 ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1962|1962]]
|[[Чилі]] || ''Відмовилась від участі'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1966|1966]]
|[[Англія]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1970|1970]]
|[[Мексика]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1974|1974]]
|[[ФРН]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1978|1978]]
|[[Аргентина]] || Другий груповий етап (7-е місце) || 3 || 0 || 3 ||align="center"| 7:10 ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1982|1982]]
|[[Іспанія]] || Другий груповий етап (8-е місце) || 2 || 1 || 2 ||align="center"| 5:4 ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1986|1986]]
|[[Мексика]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1990|1990]]
|[[Італія]] || Груповий етап || 1 || 0 || 2 ||align="center"| 2:3 || [[Чемпіонат світу з футболу 1990 (склади команд)/Австрія|Докладніше]]
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1994|1994]]
|[[Сполучені Штати Америки|США]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 1998|1998]]
|[[Франція]] || Груповий етап || 0 || 2 || 1 ||align="center"| 3:4 || [[Чемпіонат світу з футболу 1998 (склади команд)/Австрія|Докладніше]]
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 2002|2002]]
|[[Південна Корея]] / [[Японія]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 2006|2006]]
|[[Німеччина]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 2010|2010]]
|[[Південно-Африканська Республіка]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 2014|2014]]
|[[Бразилія]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 2018|2018]]
|[[Росія]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат світу з футболу 2022|2022]]
|[[Катар]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|}

=== [[Чемпіонат Європи з футболу|Чемпіонат Європи]] ===

{| class="wikitable"
|-
!Рік!!Країна!!Досягнення!!{{Comment|В|Виграші}}!!{{Comment|Н|Нічиї}}!!{{Comment|П|Поразки}}!!{{Comment|Голи|Різниця забитих і пропущених м'ячів}}!!Примітки
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1960|1960]]
|[[Франція]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' ('''чвертьфінал''') || 2 || 0 || 2 ||align="center"| 10:11 ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1964|1964]]
|[[Іспанія]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' (<small><sup>1</sup>/<sub>8</sub></small> фіналу) || 0 || 1 || 1 ||align="center"| 2:3 ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1968|1968]]
|[[Італія]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1972|1972]]
|[[Бельгія]] || ''Не пройшла кваліфікацію'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1976|1976]]
|[[Югославія]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 1976 (кваліфікаційний раунд)#Група 2|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1980|1980]]
|[[Італія]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 1980 (кваліфікаційний раунд)#Група 2|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1984|1984]]
|[[Франція]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 1984 (кваліфікаційний раунд)#Група 6|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1988|1988]]
|[[Західна Німеччина]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 1988 (кваліфікаційний раунд)#Група 1|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1992|1992]]
|[[Швеція]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 1992 (кваліфікаційний раунд)#Група 4|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 1996|1996]]
|[[Англія]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 1996 (кваліфікаційний раунд)#Група 6|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 2000|2000]]
|[[Бельгія]] / [[Нідерланди]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 2000 (кваліфікаційний раунд)#Група 6|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 2004|2004]]
|[[Португалія]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 2004 (кваліфікаційний раунд)#Група 3|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 2008|2008]]
|[[Австрія]] / [[Швейцарія]] || Груповий етап || 0 || 1 || 2 ||align="center"| 1:3 || [[Чемпіонат Європи з футболу 2008 (склади команд)/Австрія|Докладніше]]
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 2012|2012]]
|[[Польща]] / [[Україна]] || ''Не пройшла [[Чемпіонат Європи з футболу 2012 (кваліфікаційний раунд, Група A)|кваліфікацію]]'' || – || – || – ||align="center"| – ||
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 2016|2016]]
|[[Франція]] || Груповий етап || 0 || 1 || 2 ||align="center"| 1:4 || [[Чемпіонат Європи з футболу 2016 (група F)|Докладніше]]
|-
![[Чемпіонат Європи з футболу 2020|2020]]
|[[Європа]] || 1/8 фіналу || 2 || 0 || 2 ||align="center"| 5:5 || [[Чемпіонат Європи з футболу 2020 (група C)|Докладніше]]
|}

=== [[Кубок Європи для збірних]] ===
{| class="wikitable"
|-
!Роки!!Досягнення!!{{Comment|В|Виграші}}!!{{Comment|Н|Нічиї}}!!{{Comment|П|Поразки}}!!{{Comment|Голи|Різниця забитих і пропущених м'ячів}}!!Примітки
|-
![[Кубок Європи для збірних 1927—1930|1927–1930]]
|Друге місце || 5 || 0 || 3 ||align="center"| 17:10 ||
|-
![[Кубок Європи для збірних 1931—1932|1931–1932]]
|'''Чемпіон''' || 4 || 3 || 1 ||align="center"| 19:9 ||
|-
![[Кубок Європи для збірних 1933—1935|1935–1935]]
|Друге місце || 3 || 3 || 2 ||align="center"| 17:15 ||
|-
![[Кубок Європи для збірних 1936—1938|1936–1938]]
|<small>Розіграш дочасно завершено через [[аншлюс]] Австрії Німеччиною</small> || 2 || 1 || 3 ||align="center"| 13:14 ||
|-
![[Кубок Європи для збірних 1948—1953|1948–1953]]
|Третє місце || 4 || 1 || 3 ||align="center"| 15:19 ||
|-
![[Кубок Європи для збірних 1955—1960|1955–1960]]
|Третє місце || 4 || 3 || 3 ||align="center"| 21:21 ||
|}

== Тренерський штаб ==
Головний тренер збірної призначається правлінням [[Австрійський футбольний союз|Австрійського футбольного союзу]]. Він керує підготовкою національної збірної до міжнародних матчів і одноособово приймає рішення щодо комплектації команди. У перші роки існування збірної, з [[12 жовтня]] [[1902]] по [[14 червня]] [[1913]], комплектацією команди займався безпосередньо АФС (і його попередники); починаючи з [[1913]]&nbsp;року ці повноваження були надані особисто головному тренеру. З [[1 січня]] [[2006]]&nbsp;року до червня [[2008]] посаду головного тренера обіймав [[Йозеф Хіккерсбергер]]. Це його другий термін на посаді, він вже тренував австрійську збірну у [[1988]]–[[1990]]&nbsp;роках, коли вивів її до фінальних змагань [[Чемпіонат світу з футболу 1990|чемпіонату світу 1990]]&nbsp;року в [[Італія|Італії]]. У [[1968]]–[[1978]]&nbsp;роках Йозеф Гіккерсбергер відіграв за збірну 38&nbsp;матчів, забивши п'ять голів. Асистент головного тренера [[Петер Персідіс]], тренер воротарів [[Клаус Ліндербергер]] і менеджер команди [[Андреас Герцог]] також в минулому грали за збірну Австрії.

== Гравці збірної ==
{{Докладніше|Список футболістів збірної Австрії|Список гравців збірної Австрії (1–24 матчі)}}

=== Поточний склад ===
Наступні 26 гравців були оголошені у списку збірної для участі у [[Чемпіонат Європи з футболу 2024|Євро-2024]].

''Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2024 року), дані про кількість матчів і голів&nbsp;— на 17 травня 2024 року.'' 

{{nat fs g start}}
{{nat fs g player|no=1|pos=ВР|name=[[Гайнц Лінднер]]|sortname=Лінднер|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1990|7|17}}|caps=36|goals=0|club=[[Юніон Сент-Жилуаз]]|clubnat=BEL}}
{{nat fs g player|no=13|pos=ВР|name=[[Патрік Пенц]]|sortname=Пенц|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1997|1|2}}|caps=5|goals=0|club=[[Бреннбю (футбольний клуб)|Бреннбю]]|clubnat=DEN}}
{{nat fs g player|no=12|pos=ВР|name=[[Ніклас Гедль]]|sortname=Гедль|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|2001|3|17}}|caps=1|goals=0|club=[[Рапід (Відень)]]|clubnat=AUT}}
{{nat fs break}}
{{nat fs g player|no=5|pos=ЗХ|name=[[Штефан Пош]]|sortname=Пош|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1997|5|14}}|caps=30|goals=1|club=[[Болонья (футбольний клуб)|Болонья]]|clubnat=ITA}}
{{nat fs g player|no=2|pos=ЗХ|name=[[Максіміліан Вебер]]|sortname=Вебер|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1998|2|4}}|caps=23|goals=0|club=[[Боруссія (Менхенгладбах)]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=15|pos=ЗХ|name=[[Філіпп Лінгарт]]|sortname=Лінгарт|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1996|7|11}}|caps=19|goals=1|club=[[Фрайбург (футбольний клуб)|Фрайбург]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=4|pos=ЗХ|name=[[Кевін Дансо]]|sortname=Дансо|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1998|9|19}}|caps=18|goals=0|club=[[Ланс (футбольний клуб)|Ланс]]|clubnat=FRA}}
{{nat fs g player|no=16|pos=ЗХ|name=[[Філіпп Мвене]]|sortname=Мвене|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1994|1|29}}|caps=11|goals=0|club=[[Майнц 05]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=3|pos=ЗХ|name=[[Гернот Траунер]]|sortname=Траунер|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1992|3|25}}|caps=10|goals=1|club=[[Феєнорд]]|clubnat=NED}}
{{nat fs g player|no=21|pos=ЗХ|name=[[Флавіус Данилюк]]|sortname=Данилюк|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|2001|4|27}}|caps=2|goals=0|club=[[Ред Булл (футбольний клуб, Зальцбург)|Ред Булл (Зальцбург)]]|clubnat=AUT}}
{{nat fs g player|no=14|pos=ЗХ|name=[[Леопольд Кверфельд]]|sortname=Кверфельд|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|2003|12|20}}|caps=1|goals=0|club=[[Рапід (Відень)]]|clubnat=AUT}}
{{nat fs break}}
{{nat fs g player|no=9|pos=ПЗ|name=[[Марсель Забітцер]]|sortname=Забітцер|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1994|3|17}}|caps=78|goals=17|club=[[Боруссія (Дортмунд)]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=10|pos=ПЗ|name=[[Флоріан Грілліч]]|sortname=Грілліч|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1995|8|7}}|caps=41|goals=1|club=[[Гоффенгайм 1899]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=19|pos=ПЗ|name=[[Крістоф Баумгартнер]]|sortname=Баумгартнер|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1999|8|1}}|caps=36|goals=13|club=[[РБ Лейпциг]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=20|pos=ПЗ|name=[[Конрад Лаймер]]|sortname=Лаймер|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1997|5|27}}|caps=34|goals=4|club=[[Баварія (Мюнхен)]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=17|pos=ПЗ|name=[[Флоріан Кайнц]]|sortname=Кайнц|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1992|10|24}}|caps=27|goals=1|club=[[Кельн (футбольний клуб)|Кельн]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=24|pos=ПЗ|name=[[Андреас Вайманн]]|sortname=Вайманн|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1991|8|5}}|caps=23|goals=2|club=[[Вест-Бромвіч Альбіон]]|clubnat=ENG}}
{{nat fs g player|no=6|pos=ПЗ|name=[[Ніколас Зайвальд]]|sortname=Зайвальд|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|2001|5|4}}|caps=22|goals=0|club=[[РБ Лейпциг]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=18|pos=ПЗ|name=[[Романо Шмід]]|sortname=Шмід|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|2000|1|27}}|caps=9|goals=0|club=[[Вердер (футбольний клуб)|Вердер]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=8|pos=ПЗ|name=[[Александер Прасс]]|sortname=Прасс|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|2001|5|26}}|caps=4|goals=0|club=[[Штурм (Грац)]]|clubnat=AUT}}
{{nat fs g player|no=22|pos=ПЗ|name=[[Маттіас Зайдль]]|sortname=Зайдль|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|2001|1|24}}|caps=3|goals=0|club=[[Рапід (Відень)]]|clubnat=AUT}}
{{nat fs break}}
{{nat fs g player|no=7|pos=НП|name=[[Марко Арнаутович]]|sortname=Арнаутович|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1989|4|19}}|caps=111|goals=36|club=[[Інтернаціонале]]|clubnat=ITA}}
{{nat fs g player|no=11|pos=НП|name=[[Міхаель Грегорич]]|sortname=Грегорич|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1994|4|18}}|caps=53|goals=15|club=[[Фрайбург (футбольний клуб)|Фрайбург]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=23|pos=НП|name=[[Патрик Віммер]]|sortname=Віммер|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|2001|5|30}}|caps=10|goals=0|club=[[Вольфсбург (футбольний клуб)|Вольфсбург]]|clubnat=GER}}
{{nat fs g player|no=26|pos=НП|name=[[Марко Грюлль]]|sortname=Грюлль|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1998|7|6}}|caps=4|goals=0|club=[[Рапід (Відень)]]|clubnat=AUT}}
{{nat fs g player|no=25|pos=НП|name=[[Максимільян Ентруп]]|sortname=Ентруп|age={{birth date and age2|df=y|2024|6|14|1997|7|25}}|caps=2|goals=1|club=[[Гартберг (футбольний клуб)|Гартберг]]|clubnat=AUT}}
{{nat fs end}}

=== Гравці-рекордсмени ===
На початку футбольної ери міжнародні матчі проводились значно рідше, ніж зараз. Тривалий час звання як гравця з найбільшою кількістю ігор, так і найкращого бомбардира утримував [[Йоганн Студнічка|Ян Студнічка]], який у [[1902]]–[[1917]]&nbsp;роках відіграв 28&nbsp;матчів, забивши в них 17&nbsp;голів. Рубіж в 40&nbsp;матчів за збірну вперше подолав [[Йозеф Брандштеттер]] (42&nbsp;матчі у [[1912]]–[[1924]]&nbsp;роках), у [[1932]]&nbsp;році це досягнення поліпшив [[Йозеф Блум]] (51&nbsp;матч у [[1920]]–[[1932]]). Рекорд, встановлений [[Герхард Ганаппі|Герхардом Ганаппі]] (93&nbsp;гри у [[1948]]–[[1962]]) утримувався більше тридцяти років, поки не був покращений у [[1998]]&nbsp;році [[Тоні Польстер]]ом (95&nbsp;ігор протягом [[1982]]–[[2000]]) і у [[2003]] [[Андреас Герцог|Андреасом Герцогом]] (103&nbsp;гри з [[1988]] по [[2003]]&nbsp;рік).

Наступними після Студнічки найкращими бомбардирами збірної стали: у [[1934]]&nbsp;році&nbsp;— [[Йоганн Хорват]] і [[Антон Шалль]] (по 28&nbsp;голів, причому Шалль забив їх у 28&nbsp;іграх), у [[1969]]&nbsp;році це досягнення повторив [[Ерік Хоф]]. Цей рекорд також утримувався дуже довго, поки у 1980-х&nbsp;роках не був покращений [[Ганс Кранкль|Гансом Кранклем]] (35&nbsp;голів у [[1973]]–[[1985]]). На рубежі століть [[Тоні Польстер]] встановив рекорд, який дійсний донині&nbsp;— 44&nbsp;голи за збірну у [[1982]]–[[2000]].

''Дані наведені станом на 30 червня 2024&nbsp;року.''
<table border=0 cellpadding=0 cellspacing=0><tr><th>Найбільша кількість виступів</th><th></th><th>Найкращі бомбардири</th></tr>
<tr valign="top"><td>
{| class="wikitable" cellpadding="3" style="text-align: center;"
|-
!width=20px|№
!width=150px|Гравець
!width=100px|Роки
!width=50px|Ігри
!width=50px|Голи
|-
|1
| align="left" |'''[[Марко Арнаутович]]'''
|2008–н.ч.
|'''115'''
|37
|-
|2
|Давід Алаба
|2009–2023
|'''105'''
|15
|-
|3
| align="left" |[[Андреас Герцог]]
|1988–2003
|'''103'''
|26
|-
|4
| align="left" |'''[[Александар Драгович]]'''
|2009–2022
|'''100'''
|2
|-
|5
| align="left" |[[Тоні Польстер]]
|1982–2000
|'''95'''
|44
|-
|6
| align="left" |[[Герхард Ганаппі]]
|1948–1964
|'''93'''
|12
|-
|7
| align="left" |[[Карл Коллер (футболіст)|Карл Коллер]]
|1952–1965
|'''86'''
|5
|-
|8-10
| align="left" |[[Фрідріх Концилія]]
|1970–1985
| rowspan="3" |'''84'''
|0
|-
|9-10
| align="left" |[[Бруно Пеццай]]
|1975–1990
|9
|-
|10-10
| align="left" |Юліан Баумгартлінгер
|2009–2021
|1
|}
</td><td>&nbsp;</td><td>
{|class="wikitable sortable" cellpadding="3" style="text-align: center;"
|-
!width=20px|№
!width=150px|Гравець
!width=100px|Роки
!width=50px|Голи
!width=50px|Матчі
!width=50px|За матч
|-
|1
|align="left"|[[Тоні Польстер]]
|1982–2000
|'''44'''
|95
|{{#expr: 44 / 95 round 2 }}
|-
|2
| align="left" |'''[[Марко Арнаутович]]'''
|2008–н.ч.
|'''37'''
|115
|0.32
|-
|3
| align="left" |[[Ганс Кранкль]]
|1973–1985
|'''34'''
|69
|{{#expr: 34 / 69 round 2 }}
|-
|4
| align="left" |[[Йоганн Хорват]]
|1924–1934
|'''29'''
|46
|{{#expr: 29 / 46 round 2 }}
|-
|5
| align="left" |[[Еріх Гоф]]
|1957–1968
|'''28'''
|37
|{{#expr: 28 / 37 round 2 }}
|-
|6-7
| align="left" |[[Марк Янко]]
|2006–2019
| rowspan="2" |'''27'''
|70
|{{#expr: 28 / 70 round 2 }}
|-
|7-7
| align="left" |[[Антон Шалль]]
|1927–1934
|28
|{{#expr: 27 / 28 round 2 }}
|-
|8-9
| align="left" |[[Маттіас Сінделар]]
|1926–1937
| rowspan="2" |'''26'''
|43
|{{#expr: 26 / 43 round 2 }}
|-
|9-9
|align="left"|[[Андреас Герцог]]
|1988–2003
|103
|{{#expr: 26 / 103 round 2 }}
|-
|10
|align="left"|[[Карл Цишек]]
|1931–1945
|'''24'''
|40
|{{#expr: 24 / 40 round 2 }}
|}
</td></tr></table>

== Статистика двосторонніх зустрічей ==
У наступній таблиці перелічені національні збірні, з якими Австрія за свою історію зіграла щонайменше десять матчів. Всього австрійська збірна зіграла 786&nbsp;міжнародних матчів проти 68&nbsp;команд. Вона виграла 327&nbsp;ігор, програла 290 і 169 завершились нічиєю. ''Дані наведені станом на 7 жовтня 2020&nbsp;року.''
{| class="wikitable"
|-
! Країна !! Матчів !! {{Comment|В|Виграші}} !! {{Comment|Н|Нічиї}} !! {{Comment|П|Поразки}} !! {{Comment|Голи|Забиті і пропущені м'ячі}} !! Вперше !! Востаннє
|- align="right"
|align="left"| {{HUNf}} || 137 || 40 || 30 || 67 ||align="center"| 252:299 || [[12 жовтня]] [[1902]] || 14 червня 2016
|- align="right"
|align="left"| {{SUIf}} || 42 || 25 || 5 || 12 ||align="center"| 105:60 || [[23 грудня]] [[1917]] || 17 листопада 2015
|- align="right"
|align="left"| {{TCHf}} і [[Збірна Чехії з футболу|Чехія]] || 41 || 10 || 12 || 19 ||align="center"| 59:78 || [[24 травня]] [[1925]] || 3 червня 2014
|- align="right"
|align="left"| {{GERf}} ({{Comment|в т.ч.|в тому числі}} [[Збірна ФРН з футболу|ФРН]]) || 40 || 9 || 6 || 25 ||align="center"| 57:90 || [[7 червня]] [[1908]] || 2 червня 2018
|- align="right"
|align="left"| {{ITAf}} || 37 || 13 || 8 || 16 ||align="center"| 57:47 || [[3 липня]] [[1912]] || 20 серпня 2008
|- align="right"
|align="left"| {{SWEf}} || 36 || 18 || 6 || 12 ||align="center"| 56:52 || [[26 березня]] [[1921]] || 6 вересня 2018
|- align="right"
|align="left"| {{FRAf}} || 23 || 9 || 2 || 12 ||align="center"| 40:39 || [[19 квітня]] [[1925]] || 14 жовтня 2009
|- align="right"
|align="left"| {{SCOf}} || 20 || 8 || 6 || 6 ||align="center"| 33:25 || [[16 травня]] [[1931]] || [[30 травня]] [[2007]]
|- align="right"
|align="left"| {{URSf}} і {{RUSf}} || 19 || 7 || 4 || 8 ||align="center"| 16:22 || [[11 червня]] [[1958]] || 30 травня 2018
|- align="right"
|align="left"| {{NEDf}} || 19 || 6 || 4 || 9 ||align="center"| 24:36 || [[30 червня]] [[1912]] || 4 червня 2016
|- align="right"
|align="left"| {{ENGf}} || 18 || 4 || 4 || 10 ||align="center"| 27:58 || [[6 червня]] [[1908]] || [[16 листопада]] [[2006]]
|- align="right"
|align="left"| {{YUGf}} || 18 || 6 || 4 || 8 ||align="center"| 38:39 || [[10 лютого]] [[1924]] || [[13 листопада]] [[1991]]
|- align="right"
|align="left"| {{IRLf}} || 16 || 9 || 4 || 3 ||align="center"| 37:19 || [[7 травня]] [[1952]] || 11 червня 2017
|- align="right"
|align="left"| {{ESPf}} || 16 || 4 || 3 || 9 ||align="center"| 22:43 || [[21 грудня]] [[1924]] || 18 листопада 2009
|- align="right"
|align="left"| {{TURf}} || 16 || 8 || 1 || 7 ||align="center"| 18:22 || [[30 травня]] [[1948]] || 29 березня 2016
|- align="right"
|align="left"| {{BELf}} || 14 || 9 || 3 || 2 ||align="center"| 41:18 || [[13 грудня]] [[1925]] || 25 березня 2011
|- align="right"
|align="left"| {{GREf}} || 13 || 4 || 5 || 4 ||align="center"| 18:20 || [[4 жовтня]] [[1967]] || 7 жовтня 2020
|- align="right"
|align="left"| {{NORf}} || 11 || 8 || 1 || 2 ||align="center"| 23:9 || [[1 липня]] [[1912]] || 4 вересня 2020
|- align="right"
|align="left"| {{PORf}} || 11 || 3 || 6 || 2 ||align="center"| 19:11 || [[26 січня]] [[1936]] || 18 червня 2016
|}

== Стадіон ==
[[Файл:EHStadion040606w.jpg|thumb|350px|right|[[Ернст-Гаппель-Штадіон]] у [[Відень|Відні]].]]
Завдяки великій популярності гри вже на ранньому етапі історії австрійського футболу у країни почали будуватись великі стадіони. Але будівництво власного стадіону для національної збірної тривалий час залишалося на стадії планування. Свої перші матчі збірна грала на аренах найбільших віденських клубів. Спочатку це були поля клубів «[[Вінер (футбольний клуб)|Вінер]]» і «[[Крікетер (футбольний клуб)|Крікетер]]» у районі Пратер; свою першу гру у [[1902]]&nbsp;році збірна зіграла саме на полі «Вінера». Коли «великі клуби» стали дедалі частіше відмовляти збірній в оренді своїх стадіонів, все більше матчів доводилося проводити на меншому стадіоні «Рудольфшаймер», стан якого був дуже незадовільний. Із зростанням кількості глядачів на міжнародних зустрічах і ростом популярності збірної Футбольний союз залучав до влаштування матчів збірної все більшу кількість клубів, які, зважаючи на це, почали будувати нові стадіони зі значно більшою місткістю. Так, у травні [[1920]]&nbsp;року клуб «[[Зіммерінгер (футбольний клуб)|Зіммерінгер]]» відкрив новий стадіон на 50000&nbsp;глядачів, який, окрім матчів національної першості, повинен був стати місцем проведення домашніх матчів збірної. Однак першим офіційним базовим стадіоном збірної став віденський «Хохе-Варте», стадіон клубу «[[Вьєнна (футбольний клуб)|Вьєнна]]», який був відкритий роком пізніше і став найбільшим і найсучаснішим футбольним стадіоном тогочасної Європи. Його офіційна місткість перевищувала 80000&nbsp;глядачів.

Напередодні 2-ї&nbsp;робітничої Олімпіади у [[1931]]&nbsp;році був відкритий стадіон «Пратер» (зараз&nbsp;— «[[Ернст-Гаппель-Штадіон]]»), найбільший за теперішнього часу стадіон Австрії. У подальшому він був переданий Австрійському футбольному союзу і до сього дня використовується як базовий стадіон національної збірної. Вперше на новому стадіоні збірна грала [[13 вересня]] [[1931]]&nbsp;року проти команди [[Збірна Німеччини з футболу|Німеччини]], яка хотіла взяти реванш за принизливу поразку 0:6, яку вона зазнала на своєму полі в [[Берлін]]і у травні того ж року. Австрійці перемогли і цього разу з рахунком 5:0, перший гол на новому стадіоні був забитий [[Матіа Зінделар|Матіасом Зінделаром]] вже на 2-й&nbsp;хвилині матчу. «Ернст-Гаппель-Штадіон» отримав від [[УЄФА]] класифікацію «п'ять зірок». Раніше він вміщував 90000&nbsp;глядачів, але після скасування стоячих місці згідно з вимогами безпеки УЄФА його офіційна місткість зменшилася до 50000.

Свої товариські матчі збірна подеколи проводить на менших клубних стадіонах інших міст Австрії, даючи нагоду подивитись на гру збірної і провінційним уболівальникам. Перша домашня зустріч збірної за межами Відня відбулася [[1 травня]] [[1965]]&nbsp;року на стадіоні «Гугль» у [[Лінц]]і, пізніше місцем проведення міжнародних матчів ставали також [[інсбрук]]ський «Тіволі», [[Зальцбург|зальцбурзький]] «Леенер», «Лібенау» у [[Ґрац|Граці]] та інші. Станом на [[6 лютого]] [[2008]]&nbsp;року домашні міжнародні зустрічі австрійської збірної (всього 323) проходили у таких містах:
{| class="wikitable"
|-
!Місто
!Матчів
!Вперше
!Востаннє
|-
|[[Відень]] ||align="right"| 285 ||align="right"| [[12 жовтня]] [[1902]] ||align="right"| [[6 лютого]] [[2008]]
|-
|[[Ґрац|Грац]] ||align="right"| 12 ||align="right"| [[10 вересня]] [[1970]] ||align="right"| [[24 березня]] [[2007]]
|-
|[[Зальцбург]] ||align="right"| 9 ||align="right"| [[30 квітня]] [[1977]] ||align="right"| [[29 травня]] [[1996]]
|-
|[[Лінц]] ||align="right"| 9 ||align="right"| [[1 травня]] [[1968]] ||align="right"| [[18 березня]] [[1997]]
|-
|[[Інсбрук]] ||align="right"| 6 ||align="right"| [[27 серпня]] [[1986]] ||align="right"| [[17 жовтня]] [[2007]]
|-
|[[Клагенфурт]] ||align="right"| 2 ||align="right"| [[17 серпня]] [[1994]] ||align="right"| [[7 вересня]] [[2007]]
|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Johann Skocek: ''Das Spiel ist das Ernste. Ein Jahrhundert Fußball in Österreich.'' Echomedia, Wien 2004, ISBN 3-901761-33-0
* Peter Linden, Karl H. Schwind: ''100 Jahre ÖFB.'' Lindeverlag, Wien 2004, ISBN 3-7142-0009-6
* Anton Egger: ''Österreichs Fußballänderspiele&nbsp;— Chronik 1902—1993.'' Anton Egger, Wasendorf 1994, ISBN 3-9500332-0-3
* Karl Kastler: ''Fußballsport in Österreich.'' Trauner, Linz 1972, ISBN 3-85320-111-3

== Посилання ==
* [http://www.rsssf.com/tableso/oost-intres.html RSSSF.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110511111754/http://www.rsssf.com/tableso/oost-intres.html |date=11 травня 2011 }}&nbsp;— всі матчі збірної з [[1902]] року.
* [https://web.archive.org/web/20080404144635/http://www.oefb.at/show_page.php?pid=286 Офіційний сайт] Австрійського футбольного союзу {{Ref-de}} {{Ref-en}}

{{Navboxes colour
|title=Міжнародні турніри збірної Австрії
|bg=#C8102E
|fg=white
|bordercolor=#860909
|list1=
{{Склад футбольної збірної Австрії на Олімпійських іграх 1912|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті світу 1934|nocat=1}}
{{Склад футбольної збірної Австрії на Олімпійських іграх 1948|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті світу 1954|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті світу 1958|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті світу 1978|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті світу 1982|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті світу 1990|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті світу 1998|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті Європи 2008|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті Європи 2016|nocat=1}}
{{Склад збірної Австрії на чемпіонаті Європи 2024|nocat=1}}
}}
{{Збірна Австрії з футболу (склад)}}
{{Футбольні збірні Європи}}
{{Бібліоінформація}}
{{Добра стаття}}

[[Категорія:Збірна Австрії з футболу| ]]