Перегляд вихідного коду сторінки Карачевський Осип

{{Військовик2
| ім'я = Осип Карачевський
| портрет = Karachevskiy Osyp 2.jpg
| розмір = 200px
| підпис = 
| ім'я при народженні = 
| дата народження = 6.3.1905
| місце народження = с. [[Держів]], нині [[Миколаївський район (Львівська область)|Миколаївський район]]
| дата смерті = 1944
| місце смерті = [[Гіссен]], {{GERnazi}}
| прізвисько = «Свобода», «Юзик»
| вид збройних сил    =  {{FКарпатська Січ}}<br/>{{fUPA}}
| країна = {{прапорець|Україна}} [[Карпатська Україна]]<br/>{{UD (1941)}}
| формування          =
| рід військ =
| роки служби =
| звання = {{Ранг|країна=УПА|звання=Поручник}}
| підрозділ =
| командування =Член командного штабу «Карпатської Січі»
| битви =
| нагороди =
| відносини =
| інше =
}}
{{Однофамільці|Карачевський (прізвище)}}
'''Карачевський Осип Іванович''' (''[[Псевдо діячів ОУН та УПА|псевдо]]:''&nbsp;— «Свобода», «Юзик»;  [[6 березня]] [[1905]], с. [[Держів]], нині [[Миколаївський район (Львівська область)|Миколаївського району]]&nbsp;— [[1944]], [[Гіссен]], [[Третій Райх]])&nbsp;— діяч [[ОУН]], член командного штабу [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]], керівник старшинської школи ОУН в [[Турковичі (Люблінське воєводство)|Турковичах]] на [[Холмщина|Холмщині]].

== Дитинство. Юність ==
[[Файл:Карачевський Осип.jpg|міні|праворуч|250пкс| Осип Карачевський в пластовому однострою]]
Народився [[6 березня]] [[1905]] у селі [[Держів]] (нині [[Миколаївський район (Львівська область)|Миколаївського району]] [[Львівська область|Львівської області]], [[Україна]], тоді Жидачівський повіт, [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]]). Член Пласту&nbsp;— 5 курінь ім.кн. Ярослава Осмомисла (Стрий), 2 курінь [[Червона Калина (пластовий курінь)|УСП Загін «Червона Калина»]].

== Початок політичної діяльності ==
На спротив польській окупаційній політиці на Західній Україні масово виникають молодіжні організації&nbsp;— [[Група української державницької молоді]] на чолі зі [[Степан Охримович|Степаном Охримовичем]], [[Юліан Вассиян|Юліаном Вассияном]], [[Іван Ґабрусевич|Іваном Ґабрусевичем]], [[Богдан Кравців|Богданом Кравцівим]] та [[Організація вищих клясів українських гімназій]]. У Стрию її очолювали [[Степан Бандера]], [[Олекса Гасин]], [[Степан Новицький]], [[Осип Карачевський]] і [[Дмитро Яців]]. У [[1926]] вони об'єдналися у [[Союз української націоналістичної молоді]]. Згодом Карачевський став членом [[ОУН]].<ref>''Бандера С.'' Мої життєписні дані…&nbsp;— С. 7—9; ''Мірчук П.'' Нарис історії ОУН / За ред. С. Ленкавського, Д. Штикала, Д. Чайковського.&nbsp;— Мюнхен&nbsp;— Лондон&nbsp;— Нью-Йорк: Українське в-во, 1968.&nbsp;— С. 125.</ref>

Служив у польській армії в ранзі [[поручник]]а.

== Карпатська Січ (березень 1939) ==
У [[1939]] році член командного штабу [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]], командир сотні, яка воювала проти угорської армії біля села [[Горбок]] (колишня назва Шаркадь) [[Іршавський район|Іршавського району]]. Головнокомандувач національної оборони Карпатської України [[Єфремов Сергій Федорович|Сергій Єфремов]] описав бій загону під керівництвом Осипа Кричевського у своїх спогадах: {{text|Мадяри вже встигли зайняти село Шаркодь, але січовики, які спочатку відступили, потім несподівано заатакували мадярів у Шаркоді, розбили їхній відділ - коло 30 вояків, та взяли до полону трьох здорових і чотирьох ранених гонведів та два вози, навантажені бойовим вирядом і зброєю. Операціями керує поручник Осип Свобода(Карачевський)<ref>''Єфремов С.'' Бої 14-15 березня 1939 року на Карпатській Україні. — Ужгород : в-во «Гражда», 2009. — ISBN 978-966-8924-48-4.</ref>}}

== [[Військові Відділи Націоналістів]] (літо 1939) і Польська кампанія (1939) ==
В липні 1939 року групу колишніх вояків [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]], яких за сприяння німецької сторони було звільнено з угорського табору в Ньїредьгазі, перевели до казарм навчально-тренувального табору «Кріпенау», який розміщувався у Дахштайнських горах та був замаскований під курси спортивних тренувань для гірських фермерів. 5 липня у таборі під керівництвом [[Мізерний Василь|Василя Мізерного]], Осипа Карачевського, [[Стебельський Іван|Івана Стебельського]], Павла Сосновського, Івана Свистуна, Романа Лебедовича та [[Яків Маковецький|Якова Маковецького]] розпочалися військові виправи.
<ref>''Боляновський А.'' Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945)… — С. 29.</ref><ref>''Трофимович В., Усач А.'' Військові відділи націоналістів // Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги). Матеріали міжнародної наукової конференції / Відповідальний редактор: Легасова Л. В.&nbsp;— К., 2011. — С. 602.</ref>.

Наприкінці серпня 1939 року у місті Брук-на-Ляйті відбулося остаточне оформлення структури Військових відділів націоналістів (ВВН), відомих також, як '''Легіон Сушка''', від прізвища командира [[Сушко Роман|Романа Сушка]]. Легіон було розділено на два курені (батальйони), які складалися з 2 сотень (рот), котрі поділялися на 2 чоти (взводи), до складу яких у свою чергу входило по 2 рої (відділення) та чотири ланки: розвідувальна, саперна (піонерська), зв'язку та санітарна. Особовий склад рою налічував 13 вояків, а кожна ланка&nbsp;— 5 (санітарна&nbsp;— 2). Таким чином чота складалася з 56 стрільців, поручника-чотового та його заступника, на озброєнні чоти було 47 гвинтівок, 3 кулемети, по дві гранати, 56 револьверів калібру 9&nbsp;мм та 6 автоматів<ref>''Боляновський А.'' Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945)… — С. 32.</ref>. Крім того у складі Легіону було організовано загін велосипедистів<ref>''Трофимович В., Усач А.'' Військові відділи націоналістів… — С. 603.</ref>.

Командиром першого куреня став '''Осип Карачевський''', командиром другого&nbsp;— поручник [[Євген Гутович]] («Норим»). Командирами інших підрозділів стали колишні старшини [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]], колишні діячі [[УВО]] та члени Військової референтури [[ОУН]] в Галичині: [[Кедюлич Іван|Іван Кедюлич]] (командир 1-ї чоти першої сотні куреня Карачевського), поручник Щуровський (командир 2-ї чоти), [[Тарас Станько]] (командир 4-ї чоти)<ref>''Боляновський А.'' Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945)… — С. 34—35.</ref>.

На початку війни легіон вирушив з німецькою армією через Словаччину на Польщу. Коли німці віддали Галичину СССР згідно з [[пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова — Ріббентропа]], німецька армія відійшла за річку [[Сян]], «Свободі» було доручено ліквідувати залишки польської армії, яка пробивалася через Лемківщину на Словаччину. Згодом легіон перейшов до Криниці і частково до Закопаного, де їх в грудні 1939 року було роззброєно і демобілізовано. Не сповнилися тоді мрії Осипа на чолі українських військових відділів вмарширувати до Львова.

== Друга світова війна ==
З [[10 березня]] [[1940]]&nbsp;— керівник відділу військового навчання повстанського штабу ОУН, керівник старшинської школи ОУН в [[Турковичі (Люблінське воєводство)|Турковичах]] на [[Холмщина|Холмщині]] (осінь [[1940]]), викладач на старшинських курсах ОУН у Кракові (1940—1941).

{{text| «Після розвалу Польщі в 1939 – 41 рр. в Кракові зібралася велика кількість прохідних членів ОУН. Багато з них займали в Організації високі пости, але вони прагнули поглибити свої військові знання. Так постала старшинська школа ім. Полк. Є. Коновальця, курсанти якої були писані як стрільці протипольського леґіону.
Це робилося з конспіративних причин, комендантом школи був сотник Сулятицький, а його заступником - поручник Олександр Кузьмінський. До викладачів належали: поручник Осип Карачевський-«Свобода» пізніше загинув у концентраційному таборі Авшвіц (Осьвєнцім)-викладав внутрішню службу і впоряд, професор Тесля теренознавство і картографію, поручник Василь Сидор-«Кравс» (пізніше відомий як полковник УПА Шелест) – зв’язок, хорунжий Адріянович – мінування, хімічну зброю, хорунжий Брилевський (згодом знаний як сотник УПА під псевдом «Босий» та курсант Дмитро Мирон-«Орлик» займався ідеологічним вишколом: курсантами були: Д.Мирон-«Орлик», Іван Климів-«Легенда», Микола Климишин, Микола Арсенич-«Михайло», Василь Кук, Ярослав Старух, Роман Кравчук-«Степовий», Василь Зелений, Осип Безпалко, Олександр Луцький, Василь Охримович, Олександр Масляник, Ярослав Рак...
В 1940-1941 р. старанням Революційної ОУН видано цілий ряд військових підручників, бо їх брак відчувався досить гостро. Авторами цих підручників були: Сидор-«Кравс» - '''«Зв’язок»''', Сонар - '''«Внутрішня служба»''', О.Кузьмінський – '''«Польова служба»''', О.Карачевський – «Свобода»- '''«Партизанка»'''.
}}<ref>''Мудрик-«Мечник» С''. Люди, роки, події… — С. 21, 24.</ref>

Петро Дужий згадував про Карачевського:
{{text|Мені довелося познайомитися з О.Карачевським в 1940 році на Холмщині (в Томашеві), в тому році з наказу ОУН на так званому Закерзонні (Холмщина, Лемківщина, Підляшшя і Засяння) по більших чи менших центрах проходили військові вишколи. Приходили майже всі члени ОУН, навіть люди з певними дефектами. На закінчення військового курсу в Томашів прибув О.Карачевський. Це була людина невисока на зріст, дуже активна, динамічна. Саме Карачевський дуже докладно екзаменував усіх курсантів. Ступенів не назначали, але випускники були приріняні до офіцерських ранґ. У той час Карачевський належав до Військового штабу ОУН. Вищими за нього були Шухевич, Грицай, Гасин}}<ref>[http://www.ukrcenter.com/Література/Петро-Дужий/25748-37/Українська-Справа-збірка-статтей П.Дужий, Українська справа (збірка статей). ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОСИПА КАРАЧЕВСЬКОГО-"ПОРУЧНИКА СВОБОДУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305173520/http://www.ukrcenter.com/Література/Петро-Дужий/25748-37/Українська-Справа-збірка-статтей |date=5 березня 2016 }}, с.37</ref>

Після організації Міністерством оборони [[УДП]] в липні [[1941]] двох військових шкіл, очолив підстаршинську школу в [[Поморяни|Поморянах]]. Працівник військової референтури Проводу ОУН. Автор підручника «Партизанка».<ref>{{Cite web |url=http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/k.html |title=КВАЗІЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОУН-УПА |accessdate=21 березня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120627081114/http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/k.html |archivedate=27 червня 2012 |deadurl=yes }}</ref>

Заарештований німцями і ув'язнений в концтабір [[Аушвіц]], де і загинув в кінці [[1944]] чи на початку [[1945]]<ref>[http://www.plast.org.ua/about/history/usp-ups/dukouborotbi/?dest=printer У вирі боротьби]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> року.

== Див. також ==
* [[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|20px]] [[Файл:OUN-B-01.svg|20px]] † [[Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА|<span style="color:#CD9B1D">'''Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА'''</span>]] † [[Файл:UPA-Zaslugy1.png|20пкс]] [[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|25пкс]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* ''Боляновський А''. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945) // Львівський національний університет імені Івана Франка; Канадський інститут українських студій Альбертського університету.&nbsp;— Львів, 2003.
* ''[[Мірчук Петро|Мірчук П]]''. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки.&nbsp;— К. : Українська Видавнича Спілка, 2007.&nbsp;— 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

== Посилання ==
* [http://www.plast.org.ua/about/history/usp-ups/dukouborotbi/?dest=printer У вирі боротьби]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.

{{Карпатська Січ}}
{{Структура УПА-Захід}}

[[Категорія:Уродженці Миколаївського району (Львівська область)]]
[[Категорія:Пластуни]]
[[Категорія:Вояки Карпатської Січі]]
[[Категорія:Діячі ОУН]]
[[Категорія:Померли в концтаборі Аушвіц]]
[[Категорія:Померли в концентраційних таборах Третього Рейху]]