Перегляд вихідного коду сторінки Крушельницький Антін Володиславович

{{Державний діяч
| ім'я               = Крушельницький Антін Володиславович
| оригінальне ім'я   = 
| зображення         = Антін Крушельницький.png
| ширина портрета    = 
| підпис             = <small>Антін Крушельницький. [[ЛНБ|Зібрання ЛНБ]].</small>
| герб               = POL COA Sas I.svg
| підпис герба       = <small>[[Сас (герб)|Сас]]</small>
| прапор             = Flag of Ukraine.svg
| посада             = [[Список міністрів освіти і науки України|Міністр освіти]] [[УНР]]
| періодпочаток      = [[27 квітня]] [[1919]]
| періодкінець       = [[25 липня]] [[1919]]
| попередник         = [[Іларіон (Огієнко)|Іван Огієнко]]
| наступник          = [[Холодний Петро Іванович|Петро Холодний]]
| громадянство       = {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}} → {{UNR}} → {{USSR}}
| дата народження    = 4.8.1878 (23.7)
| місце народження   = [[Ланьцут]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорська імперія]]
| дата смерті        = 3.11.1937
| місце смерті       = [[Сандармох]], Медвеж'єгорський район, [[Карельська АРСР]], [[Російська РФСР]], [[СССР]]
| похований          = 
| династія           = [[Крушельницькі]]
| батько             = 
| мати               = 
| чоловік            = 
| дружина            = [[Крушельницька Марія Степанівна|Марія]]
| діти               = [[Крушельницький Богдан Антонович|Богдан]], [[Крушельницька Володимира Антонівна|Володимира]], [[Крушельницький Іван Антонович|Іван]], [[Крушельницький Остап Антонович|Остап]], [[Крушельницький Тарас Антонович|Тарас]]
| відомий як         = [[письменник]], [[літературознавець]], [[педагог]], [[видавець]]
| нагороди           = 
| автограф           = 
}}

{{othernames|Крушельницький}}

'''Анті́н Володиславович Крушельни́цький''' (псевдоніми і криптоніми&nbsp;— Антін Володиславич, Л.Журбенко, Педагог, Непедагог, Спокійненький, А. К., С-й, Кр. та ін.; {{ДН|4|8|1878}}, [[Ланьцут]]&nbsp;— [[3 листопада]] [[1937]], [[Сандармох]], [[Карелія]])&nbsp;— український [[письменник]], [[літературний критик]] і [[літературознавець]], [[педагог]], [[список міністрів освіти України|міністр освіти УНР]] ([[1919]]&nbsp;р.), [[Редагування|редактор]] шкільних хрестоматій з української літератури ([[Відень]], 1919—1922), видавець-редактор громадсько-літературних журналів совєтофільського напрямку «[[Нові шляхи]]» (1929—1933 у Львові) і «Критика» (1933, там само), автор біографічного нарису «<nowiki/>[[Франко Іван Якович|Іван Франко]]<nowiki/>» та ін. Жертва сталінського терору.

== Життєпис ==
[[Файл:Krushelnycki A-1.jpg|thumb|180px|left|Книжка для дітей, видана А.Крушельницьким у Відні]]
[[Файл:Krushelnycki A-2.jpg|thumb|180px|left|Одна з «Читанок» А.&nbsp;Крушельницького]]
Народився 4 серпня 1878&nbsp;року в м. [[Ланьцут]] (нині в [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатському воєводстві]], [[Польща]]) в родині адвоката Владислава Крушельницького.<ref>[https://sandarmoh.localhistory.org.ua/krushelnytskiy Антін Крушельницький. Незручний просвітитель // Локальна історія]</ref>

Навчався в [[Бучацька василіянська гімназія|гімназії в Бучачі]]<ref name="М5">''Мельничук Б., Уніят В.'' Іван Франко і Тернопільщина…&nbsp;— С. 245.</ref>. Закінчив Перемишльську гімназію<!-- Яку&nbsp;— цісарсько-королівську чи [[Українська державна чоловіча гімназія (Перемишль)|Українську]]? --> та філософський факультет [[Львівський університет|Львівського університету]]<ref name="П3"/>.

У 1900—1903 роках&nbsp;— співвидавець журналу «[[Молода Україна (журнал, 1900)|Молода Україна]]». З 1900&nbsp;р. співробітник журналу «[[Літературно-науковий вісник]]» (до 1913<ref name="П3"/>), з 1901-го газети «[[Буковина (газета австрійського періоду)|Буковина]]».<ref name="П3"/>. Від 1901 року<ref name="М5"/> викладав у гімназіях [[Коломия|Коломиї]] (1902—1905, 1908, 1926<ref name="П3">''Павлишин А''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=221 Крушельницький Антін Володиславович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160820025428/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=221 |date=20 серпня 2016 }}…&nbsp;— С. 583.</ref>), Станиславова (1905, 1908<ref name="П3"/>), [[Бережанська гімназія|Бережан]] (до листопада 1911<ref name="М5"/>), Львова, Відня, Долини (1914<ref name="П3"/>) [[Рогатин]]а (1925—1926<ref name="П3"/>), [[Городенка|Городенки]] (протягом 8 років був директором місцевої української [[гімназія товариства «Рідна школа» (Городенка)|приватної гімназії]] товариства «[[Рідна школа]]»). У 1926 році директор єврейської гімназії в Коломиї<ref name="П3"/>. Член [[Крайова шкільна рада|Крайової шкільної ради]]<ref>''Дуда І.'' Крушельницький Антін Владиславович…&nbsp;— С. 256.</ref>.

Був одним із редакторів газети «Прапор» (1907—1912)&nbsp;— органу українського народного учительства в Галичині. Належав до [[Українська радикальна партія 1890|Українсько-Руської радикальної партії]].

У 1915 році був [[бургомістр]]ом Городенки<ref name="П3"/>.

У 1919&nbsp;— на державній службі. Як один з чільників радикалів підтримував перебрання президентом [[ЗУНР]] [[Євген Петрушевич|Євгеном Петрушевичем]] повноважень Диктатора ЗУНР (на відміну від Симона Петлюри, Осипа Безпалка, Семена Вітика)<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів&nbsp;: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— 368 с., іл.&nbsp;— С. 197.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9.</ref>.

З 27 квітня по 25 липня 1919&nbsp;р. очолював Міністерство народної освіти в уряді Б.&nbsp;Мартоса. З 19 жовтня 1919&nbsp;р. керував Педагогічною місією «для налагодження за кордоном прав друку шкільних підручників і закупа шкільних приладів всіх типів» у Празі та Відні<ref>''Лікарчук І. Л''. Міністри освіти України: в 2-х т.&nbsp;— К. : Видавець Ешке О. М., 2002.&nbsp;— Т. 1&nbsp;: 1917—1943&nbsp;рр.&nbsp;— С. 123—128.&nbsp;— ISBN 966-557-096-Х.</ref>.

Після повалення влади [[УНР]] емігрував до [[Відень|Відня]], де заснував [[Чайка (видавництво)|видавництво «Чайка»]]. Працював в радянофільському (і фінансованому з СРСР) часописі «[[Нова громада (Відень)|Нова громада]]». У 1929—1932&nbsp;— видавець і редактор журналу «[[Нові шляхи]]», в 1933&nbsp;— часопису «Критика», що також дотримувалися радянофільської орієнтації<ref>{{Cite web|url=https://kyiv24.news/publications/troyanski-visti-ukrayinskyj-myunhgauzen-ta-inshi-pomichnyky-bilshovyczkyh-lyudoloviv|title=Олексій Мустафін. «Троянські вісті». Український мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів|website=Київ24. 2024-02-15}}</ref><ref>Рубльов, О. С. До історії вітчизняного совєтофільства початку 1920-х років : співробітництво Н. Суровцової у часописі «Нова Громада» (1923-1924) / О. С. Рубльов, П. Е. Синицький // Проблеми історії України XIХ – початку ХХ ст. – 2007. – Вип. 13., с.213</ref>.

Виступав у різних жанрах: оповідання, повісті, романи, драми, літературно-критичні, науково-педагогічні праці, публіцистичні статті, рецензії. У своїх публікаціях поширював радянську пропаганду, вигадки і провокації проти українського націоналістичного руху. Зрештою Степан Бандера видав наказ щодо його ліквідації, відмінений після оголошення А. Крушельницьким наміру виїхати з сім'єю до СРСР (С. Бандера передбачив його ліквідацію там самими більшовиками).<ref>[https://textbook.com.ua/istoriya/1475227599/s-8?page=42 П. Мірчук. Нарис Історії ОУН. Перший том: 1920—1939.&nbsp;— с. 43.]</ref>

У липні [[1934]] року переїхав з цілою родиною до Радянської України, жив у [[Харків|Харкові]] в [[Слово (будинок)|будинку «Слово»]].<ref>{{Cite web |url=http://slovoprosvity.org/2018/08/09/pysmennyk-publitsyst-pedahoh/ |title=Архівована копія |access-date=2023-11-06 |archive-date=2023-11-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231106153312/http://slovoprosvity.org/2018/08/09/pysmennyk-publitsyst-pedahoh/ |url-status=dead }}</ref>
[[Файл:Krushelnycki.jpg|thumb|350px|Розстріляна і знищена родина Крушельницьких. Сидять (зліва направо): [[Крушельницька Володимира Антонівна|Володимира]], [[Крушельницький Тарас Антонович|Тарас]], [[Крушельницька Марія Степанівна|Марія (мати)]], [[Крушельницька Лариса Іванівна|Лариса]] і батько Антін. Стоять: [[Крушельницький Остап Антонович|Остап]], [[Левицька Галина Львівна|Галя]] (дружина Івана), [[Крушельницький Іван Антонович|Іван]], Наталя (дружина Богдана), [[Крушельницький Богдан Антонович|Богдан]]. Це фото стало символом знищення більшовицьким режимом української інтелігенції.]]

[[6 листопада]] [[1934]] заарештований органами [[НКВД]] УСРР у Харкові. У постанові оперуповноваженого ІІ відділу СПО УДБ у Харківській області Бордона стверджувалося: «Крушельницький Антін Володиславович є одним із керівників створеного в Україні центру ОУН, який ставить своєю метою повалення Радянської влади в СРСР і підготовку терористичних актів проти представників партії і уряду».

Справу А.&nbsp;Крушельницького розглядала [[28 березня]] [[1935]] виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР. Вирок: 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Покарання відбував у Соловецькій тюрмі.

Рішенням «трійки» УНКВС Ленінградської області письменника засудили до розстрілу. Страчений 3 листопада 1937.

Реабілітований Військовою колегією [[Верховний суд СРСР|Верховного Суду СРСР]] 19 жовтня 1957 року.

Із секретної записки тюремного управління НКВС від 16 червня 1941 відомо, що в архівах цього управління зберігалося 13 зошитів рукопису роману А.&nbsp;Крушельницького українською мовою «Батьківщина». На звороті цієї «службової записки» зазначено «Рукопис цього твору знищено шляхом спалення 4.VI.1941».

== Цікавий факт ==
Антін Крушельницький утік зі Львова до СРСР через загрозу замаху від [[ОУН]], але органи ОДПУ змусили його признатись у керівництві міфічної ОУН (Об'єднання українських націоналістів) в УРСР, за що і розстріляли згодом.<ref>[https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Bachynskyi-2020.pdf Помилування не просив… Доля Юліана Бачинського: Документи. Матеріали. Публікації / Упоряд.: Ю. Шаповал, О. Якубець]</ref>

== Літературний та науковий внесок ==
{{Розширити розділ|дата=березень 2012}}

Уклав серію збірок «[[Вибрані твори українських письменників]]».
* [https://archive.org/stream/vybirzukransko01krusuoft#page/n3/mode/2up Крушельницький А. Вибір з українського народного письменства. Т. 1 (Від 1798&nbsp;р. до 1876&nbsp;р.). Для сьомої кляси середніх шкіл; для третьої кляси колегії.&nbsp;— Київ ; Відень ; Львів: Вид. Чайка, 1922.&nbsp;— 626 с.]
* [https://archive.org/stream/vybirzukransko02krusuoft#page/n3/mode/2up Крушельницький А. Вибір з українського народного письменства. Т. 2 (Від 1876&nbsp;р. до 1920&nbsp;р.). Для восьмої кляси середніх шкіл; для четвертої кляси колегії.&nbsp;— Київ ; Відень ; Львів: Вид. Чайка, 1922.&nbsp;— 720 с.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9810 Олесь О. Ялинка / О. Олесь ; з мал. Ю. Вовка, О. Кульчицької.&nbsp;— Київ ; Відень ; Львів: Чайка, 1924.&nbsp;— 14 с. : іл.&nbsp;— (Українській дитині / ред. А. Крушельницький ; ч. 11).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180914165354/http://elib.nplu.org/object.html?id=9810 |date=14 вересня 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8918 Крушельницький А. Як промовить земля … : (розділ з повісти наших днів) / Антін Крушельницький.&nbsp;— Київ ; Відень ; Львів: Наклад Літ. ін-ту, 1920.&nbsp;— 149 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121204058/http://elib.nplu.org/object.html?id=8918 |date=21 листопада 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8917 Крушельницький А. Український альманах / Антін Крушельницький.&nbsp;— Київ ; Львів ; Відень ; Нью-Йорк : 1921.&nbsp;— 510 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121204134/http://elib.nplu.org/object.html?id=8917 |date=21 листопада 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8916 Крушельницький А. Рубають ліс: повість / Антін Крушельницький.&nbsp;— Київ ; Ляйпціг: Укр. накладня, 1914.&nbsp;— 380 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121204002/http://elib.nplu.org/object.html?id=8916 |date=21 листопада 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8914 Крушельницький А. Ірена Оленська: оповідання / Антін Крушельницький.&nbsp;— Київ ; Відень ; Львів: Накладом Літ. ін-та «Укр. книжка», 1921.&nbsp;— 296 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121204208/http://elib.nplu.org/object.html?id=8914 |date=21 листопада 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8913 Крушельницький А. Дужим помахом крил: роман. Т. 1, ч. 1 / Антін Крушельницький.&nbsp;— Київ ; Відень ; Львів: Чайка, 19–?.&nbsp;— 220 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121204211/http://elib.nplu.org/object.html?id=8913 |date=21 листопада 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8678 Крушельницький А. Дужим помахом крил: роман. Т. 1, ч. 2 / Антін Крушельницький.&nbsp;— Київ ; Відень ; Львів: Чайка, 19–?.&nbsp;— С. 213—404.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121204028/http://elib.nplu.org/object.html?id=8678 |date=21 листопада 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8677 Крушельницький А. Гомін Галицької землі (1918—1919): роман / Антін Крушельницький ; за заг. ред.: О. Мізерницького та О. Сашка ; передм. А. Березинського.&nbsp;— Харків: Держ. вид-ва України, 1930.&nbsp;— 24, 520 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121203942/http://elib.nplu.org/object.html?id=8677 |date=21 листопада 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=8652 Крушельницький А. Буденний хліб: оповідання з життя / Антін Крушельницький.&nbsp;— Київ ; Відень; Львів: Наклад Літ. ін-та, 1920.&nbsp;— 283 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181123200904/http://elib.nplu.org/object.html?id=8652 |date=23 листопада 2018 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=7763 Крушельницький А. Іван Франко: Молоді літа / написав Антін Крушельницький.&nbsp;— Львів: Накладом т-ва «Просвіта», 1928.&nbsp;— 47 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181123201010/http://elib.nplu.org/object.html?id=7763 |date=23 листопада 2018 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=614 Крушельницький, Антін. Просвітній реферат: (із ювіл. обходу філ. «Просвіти» в Коломиї 21.XII. 1908&nbsp;р.) / Антін Крушельницький.&nbsp;— Коломия: Наклад Ред. «Прапора»; З друк. В. Бравнера, 1909.&nbsp;— 60 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200920043018/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=614 |date=20 вересня 2020 }}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Герасимова Г''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krushelnitskii_A_V Крушельницький Антін Владиславович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160819161908/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krushelnitskii_A_V |date=19 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|5|425}}
* Довідник з історії України.&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— К., 2001.
* ''Дуда І.'' Крушельницький Антін Владиславович // {{ТЕС|2|254, 256}}
* ''[[Крушельницька Лариса Іванівна|Крушельницька Л. І.]]'' Рубали ліс.&nbsp;— Львів, 2001.
* ''Мельничук Б., Уніят В.'' Іван Франко і Тернопільщина.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Тернограф, 2012.&nbsp;— 280 с.&nbsp;— ISBN 978-966-457-087-6.
* [[Остання адреса|Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії]]: в 3 т.&nbsp;— К. : Сфера, 1997—1999.
* ''Павлишин А''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=221 Крушельницький Антін Володиславович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160820025428/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=221 |date=20 серпня 2016 }} // {{ЕСУ|15|583—584}}
* ''Терещук Г.'' [http://www.radiosvoboda.org/content/article/24505399.html «Мій дід був одержимий роботою для України»&nbsp;— Лариса Крушельницька] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121125042007/http://www.radiosvoboda.org/content/article/24505399.html |date=25 листопада 2012 }} // [[Радіо Свобода]].
* ''[[Шевченко Сергій Володимирович|Шевченко С. В.]]'' [[Імперія терору]].&nbsp;— К.: Фенікс, 2021.&nbsp;— С.&nbsp;128—130, 283—284.

== Посилання ==
* [http://www.archive.org/search.php?query=creator%3A%22Krushelnytsky%2C+Antin%2C+1878-1935%22 Krushelnytsky, Antin, 1878—1935]&nbsp;— книги А.&nbsp;Крушельницького в [[Інтернет-архів]]і.
* [http://blog.liga.net/user/ogorobets/article/25323.aspx Олександр Горобець Синів розстріляли у Києві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170118033557/http://blog.liga.net/user/ogorobets/article/25323.aspx |date=18 січня 2017 }}
* [http://elib.nplu.org/collection.html?id=306 Крушельницький Антін в Електронній бібліотеці «Культура України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181121204204/http://elib.nplu.org/collection.html?id=306 |date=21 листопада 2018 }}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Українські літературні критики]]
[[Категорія:Українські літературознавці]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Розстріляне відродження]]
[[Категорія:Репресовані українські письменники]]
[[Категорія:Міністри УНР]]
[[Категорія:Міністри освіти і науки України]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Діячі «Рідної школи»]]
[[Категорія:В'язні ГУЛАГу]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Уродженці Ланьцута]]
[[Категорія:Учні Бучацької гімназії оо. Василіян]]
[[Категорія:Випускники філософського факультету Львівського університету]]
[[Категорія:Педагоги Городенки]]
[[Категорія:Персоналії:Перемишльщина]]
[[Категорія:Мешканці будинку «Слово»]]
[[Категорія:Розстріляні в Сандармосі]]
[[Категорія:Посмертно реабілітовані]]
[[Категорія:Крушельницькі|Антін Владиславович]]
[[Категорія:Крушельницькі гербу Сас|Антін Владиславович]]
[[Категорія:Борці за незалежність України у XX столітті]]