Перегляд вихідного коду сторінки Неліпино

{{Село України
 | назва           = Неліпино
 | область         = [[Закарпатська область]]
 | район           = [[Мукачівський район]]
 | громада         = [[Неліпинська сільська громада]]
 | код КАТОТТГ     = UA21040170010051496
 | розташування    =
 | mapx            =
 | mapy            =
 | засновано       =
 | населення       = 3653<ref name="громада"/>
 | територія       =
 | ref-територія   =
 | площа           = 8047 га
 | ref-площа       =
 | щільність       =
 | поштовий індекс = 89308<ref name="пошта"/>
 | телефонний код  = 3133
 | координати      = {{coord|48|33|33|N|23|2|10|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 48 || lat_min = 33 || lat_sec = 33
   | lon_deg = 23 || lon_min =  2 || lon_sec = 10
 | висота          = 258
 | ref-висота      = <ref name="погода"/>
 | водойма         = р. [[Вича]], [[Латориця]]
 | адреса          = 89308, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Неліпино, вул. Головна, 157<ref name="громада"/>
 | облікова картка =
 | прапор          =
 | герб            =
 | відстань о      = 71
 | ref-відстань о  = <ref name="відстані"/>
 | відстань р      = 32
 | ref-відстань р  = <ref name="відстані"/>
 | станція         = [[Неліпіно]]
 | відстань ст     =
}}
'''Нелі́пино'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Неліпинська сільська громада|Неліпинській сільській громаді]], [[Мукачівський район|Мукачівського району]], [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. Населення становить 3653 особи<ref name="громада"/>. До [[2020]] року села Неліпино, [[Вовчий]] та [[Сасівка (Мукачівський район)|Сасівка]] підпорядковувалися [[Неліпинська сільська рада|Неліпинській сільській раді]], а село [[Ганьковиця]]&nbsp;— [[Ганьковицька сільська рада|Ганьковицькій сільській раді]]<ref name="рада1"/> [[Свалявський район|Свалявського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]<ref name="рада"/>, нині усі чотири села входять до складу [[Неліпинська сільська громада|Неліпинська сільської громади]] [[Мукачівський район|Мукачівського району]], [[Закарпатська область|Закарпатської області]]<ref name="громада"/>.

== Назва ==
У 1995 році назву села Неліпине [[Алфавітний покажчик населених пунктів України, які були перейменовані|змінено]] на Неліпино, тобто на одну літеру.

== Географія ==
[[Файл:Міст с Неліпино.jpg|thumb|224x224px|left|Неліпино, початок XX ст.]]
Село Неліпино розташоване в долині річки [[Латориця|Латориці]], за 71&nbsp;км від [[Ужгород|обласного центру]] та 32&nbsp;км від [[Мукачево|районного центру]]. Найближча [[залізнична станція]] [[Неліпіно]] розташована на південному заході населеного пункту<ref name="відстані"/>. Через територію села протікають річки [[Латориця]] і [[Вича]].

== Населення ==
У [[1816]] році у селі мешкало 423 особи. Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом УРСР 1989 року]] чисельність наявного населення села становила 3637 осіб, з яких 1799 чоловіків та 1838 жінок.<ref name="населення 1989"/>

За даними [[Перепис населення України (2001)|всеукраїнського перепису населення 2001 року]] в селі Неліпино мешкало 3554 особи<ref name="населення"/>, у [[2023]] році&nbsp;— 3653 особи<ref name="громада"/>.

;Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним<ref name="населення"/><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021_&ti=19A050501_02_021_.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%EE%BF%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%B3%2C%20%FF%EA%E5%20%E2%E8%E7%ED%E0%F7%E8%EB%EE%20%F1%E5%E1%E5%20%F0%F3%F1%E8%ED%E0%EC%E8%20%F2%E0%20%E2%EA%E0%E7%E0%EB%EE%20%E2%20%FF%EA%EE%F1%F2%B3%20%F0%B3%E4%ED%EE%BF%20%EC%EE%E2%E8%20%F0%F3%F1%E8%ED%F1%FC%EA%F3%20%EC%EE%E2%F3%20%28%CE%D0%CC%D2%D1%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення Закарпатської області, яке визначило себе русинами та вказало як рідну мову русинську мову |accessdate=2014-12-20 |archive-date=2016-09-27 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160927180432/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021_&ti=19A050501_02_021_.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%EE%BF%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%B3%2C%20%FF%EA%E5%20%E2%E8%E7%ED%E0%F7%E8%EB%EE%20%F1%E5%E1%E5%20%F0%F3%F1%E8%ED%E0%EC%E8%20%F2%E0%20%E2%EA%E0%E7%E0%EB%EE%20%E2%20%FF%EA%EE%F1%F2%B3%20%F0%B3%E4%ED%EE%BF%20%EC%EE%E2%E8%20%F0%F3%F1%E8%ED%F1%FC%EA%F3%20%EC%EE%E2%F3%20%28%CE%D0%CC%D2%D1%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref>:
{| align="center" class="standard"
|+
|-
! colspan= "15" style="background: #446688; color: white;" | Мовний склад населення с.&nbsp;Неліпино
|-
! |Мова
! |Число ос.
! |Відсоток
|-----
| [[Українська мова|українська]]
| 2713
| 76,34
|-----
| [[Русинська мова|русинська]]
| 794
| 22,34
|-----
| [[Російська мова в Україні|російська]]
| 19
| 0,53
|-----
| [[Угорська мова|угорська]]
| 6
| 0,17
|-----
| [[Молдовська мова в Україні|молдовська]]
| 2
| 0,06
|-----
| [[Білоруська мова в Україні|білоруська]]
| 1
| 0,03
|-----
| [[Словацька мова|словацька]]
| 1
| 0,03
|-----
| інші
| 18
| 0,50
|-----
|+
|}

== Назва ==
Виявляється, до заснування села на берегах Вичі росли липи, під якими й облаштували собі місце перші поселенці. З цих дерев вони зробили собі й промисел: липу рубали, кололи на скалки, сушили та ставили у посуд з олією. Відтак після цього утворювалися так звані гніти, які ввечері палили в хатах для освітлення. Люди із довколишніх поселень, коли йшли за «освітленням із лип», казали: йдемо на липино. Через це місцину й назвали Неліпино.

== Історія ==
Перша згадка про село є в документах за [[1430]] рік{{sfn|ІМСУ|1969|c=565}}. В Урбанському описі за [[1641]] рік село мало назву «Нолліпена», тоді як старою русинською мовою це слово означало «липа». Кількість жителів села значно скоротилася під час військових походів [[Ракоці]] та [[Текелі]]. Згідно з описом [[1691]] року з 38 кріпацьких хат і садиб залишилося лише 13. Князівство тоді належало родинам Романович, Фалес та Богуш, і щорічно управління селом переходило від одного роду до іншого. Священиком Неліпина на той період був Шимон Поп, який через бідність платив податок всього два [[форинт]]и (замість чотирьох). Дерев'яна церква святої Параски Мучениці в селі вже на той час була старою ([[1635]] рік)<ref name="історія"/>.

На [[1749]] рік в селі нараховувалося 30 дворів, а мешканці тримали 15 волів, 37 корів, 2 коні, 38 свиней та 30 вуликів<ref name="історія"/>.

У письмових джерелах за [[1798]] рік є запис про Неліпинську дерев'яну церкву, збудовану [[1758]] року в урочищі «Городи». Філіями парафії були села [[Сасівка (Мукачівський район)|Сасівка]], [[Вовчий]], Оса<ref name="історія"/>.

За часів податкових реформ 60—70-х років XVIII століття у Неліпині була створена управа з п'яти осіб: Ласкоріх Іван (староста), Текач Іван, Плоскіна Павло, Фалеси Іван та Петро. З [[1785]] року в селі почали вести церковну метрику. У [[1816]] році парохом місцевої церкви був Василь Сускович. Сільські землі належали графській родині [[Шенборн]]<ref name="історія"/>.

Ще на [[1839]] рік поряд з Неліпином у статистиці МГКЄ фіксується вже згаданий вище [[Вовчий]] (Vicsa Diversorium, et Claviatura), і мешкали тут лише 2 греко-католики, а на [[1841]] рік крім Вовчого згадується й інше поселення&nbsp;— Оса (Osza Diversorium, et Runcina), де мешкало 6 осіб. Вовчий на цей рік нараховував 4 вірян<ref name="історія"/>.

== Пам'ятки, визначні місця ==
=== Церква Вознесіння Господнього ===
Перша згадка про стародавню дерев'яну церкву належить до 1691 року<ref name="історія"/>. У [[1733]] році згадують дерев'яну церкву святого Михайла з одним дзвоном, священик Іван Фізер мешкав у зручному дерев'яному будинку. У [[1798]] році є запис про дерев'яну церкву, збудовану [[1758]] року, що стояла на «Городах». Філіями, крім сусідньої [[Сасівка (Мукачівський район)|Сасівки]], були маленькі поселення [[Вовчий]] і Оса{{sfn|Сирохман|2000|c=280}}.

Теперішня типова мурована церква будувалася, як розповідають, 5 років за священика Атанаса Леґези. Над входом датою спорудження вказано 1851 рік, але, очевидно, це початок робіт. У [[1893]] році цісар виділив 200 форинтів на будівництво церкви (можливо, на ремонт), фари та обладнання школи. Останній ремонт проведено [[1982]] року{{sfn|Сирохман|2000|c=280}}. Нині церква у користуванні релігійної громади Вознесіння Господнього УГКЦ.

== Мінеральні води ==
Історія неліпинських мінеральних вод тісно пов'язана з історією свалявських мінеральних вод, бо село Неліпино фактично розташоване на південних околицях Сваляви і навіть створені на цих джерелах купелі називалися також Свалявськими<ref name="історія"/>.

Перші згадки про Неліпинські води відносяться до 1755 року, коли граф Шенборн, у володінні якого знаходилися ці джерела, відправив до Відня на дослідження Сусківську та Неліпинську води, хоча результати цих досліджень залишилися невідомими. У 1795 році Неліпинську, Пасіцьку, Свалявську, Голубинську воду вивчав А.&nbsp;Sebeok<ref name="історія"/>.

Неліпинські вуглекислі лужні води набули такої слави, що їх почала відвідувати і аристократична знать. Це вимусило владу заснувати тут у 1800 році упорядковані купелі. Вони постійно розширювались, модернізувалися і невдовзі стали визнаним і популярним курортом, що налічував 68 жилих помешкань, 22 ванних кабін, у якому був лікар<ref name="історія"/>.

З 1843 року неліпинська громада користувалася печаткою з гербом селища, символіка якого, очевидно, нагадувала про курортний характер місцевості: мурована вілла, біля якої росте алея листяних дерев, а вгорі&nbsp;— сонце. Довкола герба напис угорською мовою: HARSFALVA HELYSEGENEK PECSETJE 1843 («Печатка селища Гаршфолво. 1843»).

Одним з орендарів Свалявського філіалу курорту був лікар Л.&nbsp;Карловський. У 1871 року Неліпино стало однією з зупинок залізниці. Так, в 1879 році курорт відвідало 385, а у 1880 році&nbsp;— 419 осіб. Працював він лише з травня по жовтень. Не менш відомим тут був і липовий парк, засаджений при заснуванні курорту. Гості відвідували прилеглі мальовничі місцини&nbsp;— Ждимир, Жденієво, Заньку, Свалявські полонини<ref name="історія"/>.

Найбільш показаними для лікування тут були захворювання шлунка, печінки при жировому переродженні та застою жовчі, легенів, сечового міхура, подагра, ревматизм, особливо, що супроводжувались остеопорозом, захворювання селезінки, нервові розлади та інші хвороби. Вода для питного лікування із джерела «Стефанія» використовувалася на місці й тільки ті, хто тут лікувалися, могли вивозити її додому<ref name="історія"/>.

Як пише Weisner F. (1935): «В Неліпино є джерело для пиття і купелів «Stepanka» і джерело для купелів. При них діють купелі «Stepanka». Одна з купальних будов існує на вуглекислому лужному джерелі «Stepanka», друга на залізистому джерелі, третя будова для питного лікування. Купелі розташовані на лівому березі річки Вичі, де вона впадає до р. Латориці». Липовий парк, окремі споруди курорту збереглися до 1945 року. Розлив мінеральної води під назвою «Неліпинська» зі свердловини №&nbsp;21 Неліпинського родовища мінеральних вод було розпочато у 1956 році Свалявським заводом продтоварів, а з 1999 року&nbsp;— під назвою «Поляна Неліпинська» зі свердловини №&nbsp;20<ref name="історія"/>.

== Відомі люди ==
* [[Гелебрант Віктор Васильович]] (1972—2021)&nbsp;— український [[військовик]], [[молодший сержант]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]].

== Археологічні розвідки ==
Біля давньої лазні і мінерального джерела, що в околицях села, [[Тиводар Легоцький]] у кінці [[XIX століття]] зібрав окремі кам'яні знаряддя, очевидно, епохи [[неоліт]]у<ref name="археологія"/>. На території Неліпиного виявлено рештки поселень часів [[неоліт]]у (IV тисячоліття до н.&nbsp;е.) та бронзи (11 тисячоліття до н.&nbsp;е.){{sfn|ІМСУ|1969|c=565}}.

== Туристичні об'єкти ==
* рештки поселень доби [[неоліт]]у (IV тисячоліття до н.&nbsp;е.) та бронзи (11 тисячоліття до н.&nbsp;е.);
* Неліпинські вуглекислі лужні води;
* Храм Вознесіння Господнього;
* палац Рудольфа та готель «Ержибет» у Неліпині. Місце відпочинку й оздоровлення для заможних людей прикрила радянська влада: в одноповерховому готелі помістили школу, а із палацу зробили… звичайний господарський склад.
* присілок «Бразилія». В середині 1920-х років 47 % населення Неліпиного було безземельним. Більшість бідняків емігрувала до Бразилії. Повертаючись додому без нічого, вони оселялися на пустирі за річкою, який через це прозвали Бразилією. До речі, у присілку, що розташований між двох закарпатських рік і за яким Вича вливається у Латорицю, є всього дві вулиці. Одна з них так і називається&nbsp;— Бразильська{{sfn|ІМСУ|1969|c=565}}.
* чорні хрести. 2009 року лісник поїхав в урочище за кілька кілометрів від села, щоб спиляти аварійне дерево, бо його могла звалити буря. Бук зрізали і хотіли здати на Свалявський лісохімкомбінат, де роблять деревне вугілля. А от забрати з гори його не змогли. Машина не піднімалася вверх і з'їжджала. Так Бог не дав. Там дерево пролежало зиму. А навесні забрали. Лісник порізав на колоди для каміна. Вкинув, а воно не горіло, лиш задиміло. Кругом нього зола тліла, а дрова полум'я обходило. Зі своїм батьком він став їх колоти і не міг, а бук, щоб ви знали, легко піддається. Коли нарешті серцевина відпала, то всередині побачили чорні хрести. Їх нарахували 33&nbsp;— стільки років земного життя Ісуса Христа. Що дивно, урочище, де зрубали дерево, називається… У Христа. Священики разом з прихожанами оглянули колоди і зрозуміли, що це диво нерукотворне. Освятили його і шматки роздали по селах Свалявського району, в Ужгород у єпархію, а також один завезли в Московську область, де живе дочка Іллі Хіменця. Відтоді минуло сім років. Кожної весни із церкви вирушає хресний хід до урочища, де виросло незвичайне дерево, там проводять службу Божу. Старожили розповідають, що на тому місці під час другої світової війни поховали тіла загиблих. Також пригадують, що за Австро-Угорщини у тому урочищі на кареті розбився один граф. Шматки бука тепер зберігаються у старовинній церкві&nbsp;— при вході, у шафі за склом. На них неозброєним оком видно почорнілі хрести. Щоб побачити це диво, сюди часто приїздять паломники і туристи, із цікавістю оглядають колоди.

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="пошта">{{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|назва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = [[Укрпошта]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index|дата-архіву = 4 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 9 березня 2024}}</ref>
<ref name="населення 1989">{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Закарпатська область}}</ref>
<ref name="населення">{{cite web|url = https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|назва = Неліпинська селищна громада, Мукачівський район, Закарпатська область: с. Неліпино|автор = |дата = |вебсайт = socialdata.org.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20230407054318/https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|дата-архіву = 7 квітня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}</ref>
<ref name="громада">{{cite web|url = https://nelipynska-gromada.gov.ua/structure/|назва = Картка Неліпинської сільської громади|автор = |мова = |дата = |вебсайт = nelipynska-gromada.gov.ua|видавець = [[Неліпинська сільська громада]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20231004140431/https://nelipynska-gromada.gov.ua/structure/|дата-архіву = 4 жовтня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}</ref>
<ref name="рада">{{cite web|url = https://www.rada.info/rada/04372939/|назва = Неліпинська сільська рада|автор = |дата = |мова = |вебсайт = rada.info|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20220228061746/https://www.rada.info/rada/04351529/|дата-архіву = 28 лютого 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}</ref>
<ref name="рада1">{{cite web|url = https://rada.info/rada/04350286|назва = Ганьковицька сільська рада|автор = |дата = |мова = |вебсайт = rada.info|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20220228061750/https://rada.info/rada/04350286|дата-архіву = 28 лютого 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}</ref>
<ref name="погода">{{cite web|url = https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/16732|назва = Прогноз погоди в селі Неліпино|автор = |дата = |вебсайт = weather.in.ua|видавець = Погода в Україні|url-архіву = https://web.archive.org/web/20161106041529/https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/16732|дата-архіву = 6 листопада 2016|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}</ref>
<ref name="відстані">{{cite web|url = https://della.com.ua/distance/?cities=154396,5071|назва = Відстані від села Неліпино|автор = |дата = |мова = |вебсайт = della.com.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20211028215809/https://della.com.ua/distance/?cities=154396,5071|дата-архіву = 28 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}</ref>
<ref name="археологія">{{cite web|url = https://www.zamky.com.ua/istoriya/arheologiya-ta-starodavnya-istoriya-svalyavskogo-rajonu/|назва = Археологія та стародавня історія Свалявського району. Село Неліпине|автор = |мова = |дата = |вебсайт = zamky.com.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20201001161135/https://www.zamky.com.ua/istoriya/arheologiya-ta-starodavnya-istoriya-svalyavskogo-rajonu/|дата-архіву = 1 жовтня 2020|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}</ref>
<ref name="історія">{{cite web|url = https://nelipynska-gromada.gov.ua/istorichna-dovidka-17-47-22-20-11-2020/|назва = Історична довідка. Село Неліпино|автор = |мова = |дата = |вебсайт = nelipynska-gromada.gov.ua|видавець = [[Неліпинська сільська громада]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20231004120752/https://nelipynska-gromada.gov.ua/istorichna-dovidka-17-47-22-20-11-2020/|дата-архіву = 4 жовтня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}</ref>
}}

== Джерела та література ==
* {{книга|автор = |частина = Неліпине|посилання частина = http://ukrssr.com.ua/zakarp/svalyavskiy/nelipine-svalyavskiy-rayon-zakarpatska-oblast|заголовок = [[Історія міст і сіл Української РСР]]: У 26 т. Закарпатська область|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/IMSU_ZakObl_1966/IMSU_ZakObl_1966.pdf|відповідальний = Ред. кол. тому: [[Бєлоусов Віктор Іванович|Бєлоусов В.&nbsp;І.]] (гол. редкол.), [[Балега Юрій Іванович|Балега Ю.&nbsp;І.]], [[Балла Ласло Карлович|Балла Л.&nbsp;К.]], Гончаренко А.&nbsp;О., Гранчак І.&nbsp;М., Коструб Г.&nbsp;М. (заст. гол. редкол.), Магарита В.&nbsp;І., Мельникова І.&nbsp;М., Міщенко С.&nbsp;О., Пітра Ю.&nbsp;Ю., Попович Д.&nbsp;П., Пруниця С.&nbsp;Ю. (відп. секр. редкол.), Русин О.&nbsp;І., Співак Б.&nbsp;І., Федоренко В.&nbsp;Г., Хайнас В.&nbsp;В., Чепур Д.&nbsp;В. (заст. гол. редкол.), Шульга І.&nbsp;Г. [[Інститут історії АН УРСР|АН УРСР. Інститут історії]]|видання = |місце = Київ|видавництво = [[Головна редакція УРЕ]] [[АН УРСР]]|рік = 1969|том = |сторінки = 564-565|сторінок = 810|серія = |isbn = |тираж = |ref = ІМСУ}}
* {{книга|автор = [[Сирохман Михайло Васильович|Сирохман М.]]|частина = Неліпино. Церква Вознесіння Господнього, 1856 р.|посилання частина = https://pslava.info/NelipyneS_CerkVoznesinnja,118032.html|заголовок = Церкви України. Закарпаття = Churches of Ukraine Zakarpattia|оригінал = |посилання = |відповідальний = М.&nbsp;Сирохман|видання = |місце = Львів|видавництво = Мс|рік = 2000|том = |сторінки = 280|сторінок = 879|серія = |isbn = |тираж = |ref = Сирохман}}
* {{книга|автор = [[Федака Сергій Дмитрович|Федака С.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Мс|рік = 2014|том = |сторінки = |сторінок = 264|серія = |isbn = 978-617-596-158-2|тираж = |ref = Федака}}

== Посилання ==
* {{cite web|url = https://decentralization.ua/locality/29053|назва = Село Неліпино, Закарпатська область, Мукачівський район, Неліпинська територіальна громада|автор = |дата = |вебсайт = decentralization.gov.ua|видавець = |url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 березня 2024}}
* [http://nelipynoschool.net/pro-shkolu.html Неліпинська ЗОШ I—III ступенів]
* [http://nelipino.zakosvita.com.ua/uk/site/our-kindergarten.html Село Неліпино. Неліпинський ДНЗ]
* [http://nzosh.blogspot.com/ Блог бібліотеки с. Неліпино Свалявськоі ЦБС.]
{{Zakarpattia-geo-stub}}
{{Неліпинська сільська громада}}

[[Категорія:Села Закарпатської області]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]