Перегляд вихідного коду сторінки Олександрівський рудник

{{Універсальна картка}}[[Файл:Копри шахти Гвардійська.jpg|thumb|200px|[[Баштові копри]] шахти «Гвардійська», [[Кривий Ріг]]]]
'''Рудоуправління ім. Рози Люксембург'''&nbsp;— історичний рудник у м [[Кривий Ріг]], [[Дніпропетровська область]], [[Україна]]. Входив до складу об'єднання [[Кривбасруда]], на середину 2010-х, складова руднику шахта [[Шахта «Гвардійська» (Кривбас)|Гвардійська]] входить до складу ВАТ «[[Криворізький залізорудний комбінат]]» (КЗРК).

== Історія ==
Експлуатаційні роботи з видобутку [[залізна руда|залізної руди]] в межах гірничого відводу РУ ім. Рози Люксембург були розпочаті в 1886 Брянським акціонерним товариством.

Багаті неміцні руди були прикриті незначною товщею наносів. У початковій стадії відпрацювання кар'єрів після розкривних робіт, що виконувались без всякої механізації грабарями, руда відпрацьовувалася кайлами, вантажилася на ручні носилки або тачки і піднімалася на поверхню, де складувалася в штабелі або на підводах відвозилася на найближчу залізничну станцію [[Пічугіно]].

З поглибленням [[кар'єр]]ів для підйому вагонеток з рудою застосовувалися похилі підйомники, розташовувані в [[лежачий бік|лежачому боці]]. Підйом здійснювався малопотужними [[парова машина|паровими машинами]] або кінними барабанами.

[[Підземна розробка]] була розпочата у 1907, коли почали роботу шахти «Ходзинська» («Кар'єрна»), уклонки №&nbsp;1 (на покладі «Основна + Західна») і №&nbsp;5 (на покладі «Гнізда 1-П»).

В 1913 у на колишньому Олександрівському руднику одночасно працювали 2 кар'єри і 3 шахти, які добули 103 200 т руди.

У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і [[Громадянська війна|Громадянської війни]] кар'єри і шахти рудника були зруйновані і затоплені.

=== Націоналізація ===
У березні 1923 постановою [[ВРНГ]] на території РУ було утворено рудник ім. Червоної Гвардії, що входив до складу Ленінського рудоуправління. У середині 1925 була відновлена шахта «Ходзинська» (пізніше перейменована імені [[Роза Люксембург|Рози Люксембург]]). До 1930 відновлені шахти і кар'єри видавали до 600 тис.т руди на рік.

За планом відновлення і реконструкції рудника в [[перша п'ятирічка|першій п'ятирічці]] почалося будівництво нових гірничих об'єктів. У 1930 році були пройдені стволи шахт «Комсомолка» і «Червоний Гірник», закладені в шахтних полях уклонок №&nbsp;1 і №&nbsp;5.

Розвідувальними роботами, які велися 30-ма [[шурф]]ами, були розкриті нові [[поклад]]и: Південна, Східна, Північно-Східна, Північна з загальної експлуатаційної площею 30 тис. м². На базі наявних і розвіданих [[рудних покладів]] 1 травня 1930 було закладено ствол шахти «Нова», яка була здана в експлуатацію в кінці 1939. У 1940 добовий видобуток сягав на цій шахті 6000 т. Шахта «Нова» була оснащена найсучаснішою на той час гірничою технікою. У травні 1939, через розукрупнення тресту «Руда» рудник ім. Червоної Гвардії було перейменовано на шахтоуправління імені Рози Люксембург, яке увійшло в знову організований трест «[[Ленінруда]]».

Освоєння проектної потужності на шахті «Нова» було перервано Другою світовою війною, через бойові дії було повністю зруйновано всі промислові споруди рудника. Шахти були затоплені.

У грудні 1945, було відновлено клітьовий підйом шахти «Нова» та в 1946 було видобуто 323 500 тонн руди. У грудні 1948 відновлено скіповий підйом і ДСФ шахти «Нова». В 1951-у шахта «Нова» досягла і перевершила довоєнний рівень видобутку.

Шахта «Комсомолка» була повністю відновлена в 1948, шахта «Червоний Гірник»&nbsp;— в 1949.

З пониженням гірничих робіт на глибину понад 500 метрів підйомні можливості стволів шахт «Нова», «Комсомолка» і «Комсомольська-1» (здана в експлуатацію 4 листопада 1957) практично були вичерпані. Щоб забезпечити в перспективі роботу підйому з великих глибин на руднику була проведена генеральна реконструкція, завершена в 1965, на лежачому боці ствола шахти «Нова» були пройдені спарені стволи діаметром 7.5&nbsp;м у світлі шахти «Гвардійська». Над стволами споруджені 96-ти метрові бетонні копри баштового типу. Кожен копер оснащений скіповою багатоканатною підйомною машиною МК 5х4 зі шківами тертя і клітьовою підйомною машиною також типу МК 5х4. Вантажопідйомність скіпів з донним розвантаженням 25тонн. Кліті двоповерхові, розраховані на видачу 10-ти тонних вагонеток.

З введенням в експлуатацію шахти «Гвардійська» було вирішено питання з централізацією розробки родовища. Рух видобутої руди як під землею, так і на поверхні сконцентровано тепер в єдиному потоці. У зв'язку з пуском в експлуатацію шахти «Гвардійська», в 1966, було ліквідовано як самостійні видобувні одиниці шахти «Комсомольська-1» і «Комсомолка».

Ствол шахти «Нова» розпочали використовувати для розкриття родовища на нижніх горизонтах.

== Сучасний стан ==
На середину 2010-х родовище залізних руд в полі РУ розкрите рудопідіймальними стволами №&nbsp;1 і №&nbsp;2 ш. «Гвардійська», допоміжними стволами шахти «Нова», а також стволами «Північна-Вентиляційна».

Очисна виїмка ведеться на горизонтах 1110&nbsp;м, 1190&nbsp;м у підготовці знаходяться горизонти 1190&nbsp;м, 1270&nbsp;м.
Розтин і розробка горизонтів 1270 і 1350&nbsp;м проводиться поглиблення стволів ш. «Гвардійська-1» до горизонту 1430&nbsp;м, ш. «Нова» до горизонту 1590&nbsp;м, ш. «Північна-Вентиляційна» до горизонту 1350&nbsp;м і проходкою відкотних квершлагів і штреків на горизонтах 1270 і 1350&nbsp;м.

Відповідно до гірничогеологічних умов очисна виїмка ведеться системами з обваленням порід що налягають, а також камерними системами.

== Ресурси Інтернету ==
* [http://rudana.in.ua/ Освітній портал Рудана]

[[Категорія:Підприємства Кривого Рогу]]
[[Категорія:Тернівський район]]
[[Категорія:Рудодобувні підприємства України]]