Перегляд вихідного коду сторінки Олександрія

{{НП України
| назва              = Олександрія
| колишня назва      = Олександрія <br/> Бечея (Беча) <br/> Олександрійськ
| прапор             = Flag of Oleksandriia.svg
| опис прапора       = Прапор Олександрії
| герб               = Coat of Arms of Oleksandriia (Kirovohrad Oblast).svg
| опис герба         = Герб Олександрії
| зображення         = {{Photomontage|position=center
 | photo1a                       = Олександрія вул. 6 Грудня, 2.jpg
 | photo2a                       = Олександрія площа Леніна.jpg
 | photo2b                       = Будинок пожежного депо м. Олександрия.jpg
 | photo4a                       = Олександрія вул. Шевченка, 71 2.jpg
   | size                       = 280
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
   }}
| зображення_розмір  =
| зображення_підпис  =
| прізвисько         =
| регіон             = [[Кіровоградська область]]
| район              = [[Олександрійський район]]
| громада            = [[Олександрійська міська громада]]
| код КОАТУУ         = 3510300000
| засноване          =
| перша згадка       = [[1754]] (або [[1746]]{{джерело}})
| магдебурзьке право =
| агломерація        =
| статус             = {{Дата з віком|1784}}
| поділ              = [[Місцевості Олександрії]]
| населення          = {{зменшення}} 76 097  <small>(01.01.2022)</small><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref>
| площа = 55<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=31.08.2008&rf7571=17794 Облікова картка]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
| ref-площа =
| густота = 1 509
| поштові індекси = 28000—28019
| код = 5235
 | lat_deg = 48 | lat_min = 40 | lat_sec = 0
 | lon_deg = 33 | lon_min = 7 | lon_sec = 0
| висота = 102<ref>[http://weather.in.ua/ua/kirovogradskaja/18763 Прогноз погоди в м. Олександрія]</ref>
| водойма = [[річка]] [[Інгулець (річка)|Інгулець]]
| станція = [[Олександрія (станція)|Олександрія]], [[Користівка]]
| відстань =
| залізниця о = 99
| ref-залізниця о =
| автошлях о = 75
| ref-автошлях о =
| фізична о =
| ref-фізична о =
| залізниця с = 353
| фізична с =
| автошлях с = 327
| етнікон =олександрі́єць, олександрі́йка, олександрі́йці
| міста-побратими = [[Файл:Flag of Poland.svg|20px]] [[Яроцин]], [[Польща]]<br/> [[Файл:Flag of Bulgaria.svg|20px]] [[Тервел (місто)|Тервел]], [[Болгарія]]<br/> [[Файл:Flag of China.svg|20px]] [[Сіньї (Цзянсу)|Сіньі]], [[Китай]]<br/>[[Файл:Flag of the United Kingdom (3-5).svg|20px]] [[Бат (Англія)|Бат]], [[Велика Британія]]<ref>{{Cite web|title=Договір про дружбу з Батом підписано|url=https://olexrada.gov.ua/prestsentr/news/dogovir-pro-druzhbu-z-batom-pidpysano.html|website=Олександрійська міська рада|date=2023-08-11|accessdate=2023-08-14|language=uk|first=Марюхно|last=Юлія}}</ref>
| день міста = Остання неділя травня
| рада = [[Олександрійська міська рада]]
| адреса = 28000,&nbsp;м. Олександрія, [[Соборний проспект (Олександрія)|просп. Соборний]], 59
| вебсторінка     = [http://olexrada.gov.ua/ Сайт міськради]
| мер = [[Кузьменко Сергій Анатолійович]]
| ремарки =
}}
{{не плутати|Александрія|Александрією}}
{{Otheruses|Олександрія (значення){{!}}Олександрія}}
'''Олександрі́я''' (колишні назви&nbsp;— ''Усівка (Усиківка)'', ''Бечея (Беча)'', ''Олександрійськ'')&nbsp;— [[Міста України (за населенням)|місто]] у [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]] [[Україна|України]], адміністративний центр [[Олександрійська міська громада|Олександрійської міської громади]] та [[Олександрійський район|Олександрійського району]].

== Назва ==
* 1740-і—1758&nbsp;— '''Усівка''' або '''Усиківка'''.
* 1758—1784&nbsp;— '''Бечея'''.
* 1784—1795&nbsp;— '''Олександрійськ''', згодом '''Олександрія'''.
* 1795—1806&nbsp;— '''Усівка'''.
* з 1806&nbsp;— '''Олександрія'''.

== Географія ==
Місто розташоване на сході області, за 75&nbsp;км на північний схід від [[Кропивницький|обласного центру]].

Південною околицею міста проходить автошлях {{Автошлях E|50}} ([[Брест (Франція)|Брест]]&nbsp;— [[Махачкала]]). Із півночі до нього примикає {{Автошлях E|584}} ([[Полтава]]&nbsp;— [[Слобозія]]). Олександрією протікають дві річки&nbsp; та балка&nbsp;— [[Інгулець (річка)|Інгулець]], [[Березівка (притока Інгульця)|Березівка]] та [[Яр Сторожовий]]. [[Березівка (притока Інгульця)|Березівка]] впадає в [[Інгулець (річка)|Інгулець]] на території міста.

=== Рельєф ===
Олександрія розташована на [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]] з загальним нахилом території з північного заходу на південний схід. [[Рельєф]] являє собою здебільшого [[плато]], або підвищену хвилясту рівнину розчленовану густою мережею річкових долин і балок, а також [[яр]]ів. У [[балка (форма рельєфу)|балках]], що простягаються з заходу на схід, південні схили пологі, а північні крутіші, дуже вкриті ярами, у таких місцях відкриваються древні докембрійські породи.

Середня висота плато близько 200&nbsp;м над рівнем моря. Проте спостерігається значна різниця абсолютних висот. Оточують місто з трьох сторін висоти, які мають відмітки 136 м&nbsp;— 142&nbsp;м. Саме на них розташовані основні промислові зони міста.

=== Клімат ===
[[Клімат]] [[Континентальний клімат|помірно континентальний]]. Літо тривале та спекотне, зима коротка, малосніжна. Опади за рік розподіляються нерівномірно, за літній період випадає кількість опадів 336&nbsp;мм, за холодний&nbsp;— 177&nbsp;мм.

Через Олександрію з південного заходу на північний схід проходить вісь високого атмосферного тиску що розділяє область на дві частини панування різних повітряних мас&nbsp;— північно-західну (лісостеп), вологі маси з Атлантики і північно-східну (степ), континентальні маси з Азії і зумовлює різноманітність фізико-географічних умов регіону.

У зимові місяці переважають північні та північно-східні вітри. Влітку господарюють вітри північні та північно-західні.

[[Циклон]]и (середземноморські, атлантичні та ін.) і [[антициклон]]и (сибірські, східні континентальні та ін.), часто призводять до різких похолодань влітку і відлиг взимку. Такі кліматичні умови зумовлюють дуже мінливу погоду, особливо зимою.

Середньорічна температура повітря в Олександрії +7,3…+7,8&nbsp;°C. Переважають вітри північні, північно-західні і північно-східні. Середньорічна швидкість вітру становить 3,9 м/с, вологість повітря 61—65&nbsp;% (максимальна в грудні&nbsp;— 84—86&nbsp;%, мінімальна в серпні&nbsp;— 43—48&nbsp;%). Безморозний період триває 246—255 днів, а вегетаційний становить 207—215 днів.

Літній період&nbsp;— 114—130 днів. Температура самого теплого місяця (липня) становить +20,2…+21,2&nbsp;°C, максимальна +39&nbsp;°C.

Зима триває 110—119 днів. Середня температура самого холодного місяця (лютого) становить −5,7…−6,1&nbsp;°C, максимально низька&nbsp;— −35&nbsp;°C.

=== Гідрологія ===
[[Файл:Олександрія. Інгулець річка.jpg|міні|праворуч|200пкс|Річка [[Інгулець (річка)|Інгулець]] в Олександрії]]
[[Файл:БерезівкаОлекс.jpg|міні|праворуч|200пкс|Річка [[Березівка (притока Інгульця)|Березівка]]]]
Стік річок характеризується великою мінливістю в різні пори року через залежність від атмосферних опадів. Велику роль відіграє снігове живлення, тому близько 70&nbsp;% стоку припадає на [[березень]]&nbsp;— [[травень]], через танення снігів і весняні зливи, на [[червень]]&nbsp;— [[серпень]]&nbsp;— 10&nbsp;%, на осінній сезон близько 5&nbsp;%, на зимовий період 15&nbsp;%, велику роль відіграє також підземне живлення.

Олександрія перебуває у зоні нестійкого зволоження. Середньорічна кількість опадів становить 510—530&nbsp;мм. Нерівномірно опади розподіляються за порами року. Мінімум їх припадає на зимові місяці&nbsp;— 14—18&nbsp;%, максимум на літо&nbsp;— 40&nbsp;%. За теплий період року випадає 70&nbsp;% атмосферних опадів, за холодний період&nbsp;— 30&nbsp;%.

До поверхневих вод міста належать річки [[Інгулець (річка)|Інгулець]], [[Бешка]], [[Березівка (притока Інгульця)|Березівка]], Войнівське водосховище на річці [[Інгулець (річка)|Інгулець]], ставки, затоплені відпрацьовані [[кар'єр]]и і [[Вугільний розріз|буровугільні розрізи]].

=== Геологічна будова ===
В основі геологічної будови залягають [[докембрій]]ські [[кристалічні породи]], вік переважної більшості яких сягає за мільярд років. Ці кристалічні породи часто виходять на поверхню. На берегах річок, у межах нашого краю виявлені [[гнейс]]и, [[граніт]]и, [[кварцит]]и, різноманітні [[пісок|піски]], [[глина|глини]] та [[суглинки]]; часто на глибині до 70&nbsp;м залягають шари [[буре вугілля|бурого вугілля]], що сприяє розвитку гірничої справи.

== Природа ==
Природно-кліматичні умови Олександрії сприятливі для вирощування озимої [[пшениця|пшениці]], [[кукурудза|кукурудзи]], [[цукровий буряк|цукрових буряків]], [[картопля|картоплі]] та інших культур, а також [[садівництво|садівництва]] й [[овочівництво|овочівництва]].

=== Рослинність ===
Лісова рослинність міста&nbsp;— [[дуб]], [[клен польовий]], [[клен звичайний|клен гостролистий]], [[акація]], [[тополя]], [[ясен]], [[калина]], [[верба]]. На території міста знаходиться два лісових масиви: Звенигородський лісовий масив загальною площею 287&nbsp;га і лісовий масив біля Будинку ветеранів загальною площею 83&nbsp;га. Площа загальних насаджень становить 862,48&nbsp;га.

=== Тваринний світ ===
Тваринний світ лісів представлений досить великою кількістю видів: [[сарна|сарни]], дикі [[свиня дика|кабани]], вовки, [[заєць|зайці-русаки]], [[лисиця|лисиці]], [[їжак]]и, [[кріт|кроти]], [[мишак європейський|миші лісові]], [[кажани]], багато птахів, а в водоймах риби&nbsp;— [[карась|карасі]], [[лящ]]і, [[Окунь звичайний|окуні]] тощо.

== Історія ==

=== Виникнення ===
У якому році землі, де згодом виникла Олександрія, стали частиною [[Запорожжя|Вольностей Славного Війська Запорозького Низового]], встановити важко. Перші згадки про це зафіксовані ще у 1576 році. Як складова частина Запорожжя, Олександрійщина входила до [[Гетьманщина|держави Богдана Хмельницького]].

Перша згадка про поселення '''Усиківку''' на території міста датується 1746 роком. Відповідно до напівлегендарної версії, поселення виникло як козацький зимівник, заснований запорозьким козаком Усиком, разом із побратимами та молодими козаками (джурами). Відповідно до даних вивчення подворових ревізій XVIII&nbsp;ст. на території міста на початку 1740-х замешкали козаки [[Кременчуцька сотня|Кременчуцької сотні]] [[Миргородський полк|Миргородського полку]] «Григорій Усик із братом Сидором, Пилип Усик із братом Кирилом». Хоча й вони не були першими поселенцями цієї місцевості. Ще з кінця 1730-х тут мешкали Степан Терещенко з [[Кременчук]]а, та Роман Касян з [[Багацька сотня|Багацької сотні]]. Усики полишили поселення у зв'язку з переселенням сюди [[Серби|сербів]] і створенням шанцю '''Бечея''', й у подальшому Усики серед мешканців поселення не зафіксовані<ref>[http://museum-alex.blogspot.com/2012/09/blog-post_16.html До історії заснування поселення Усівка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150925193631/http://museum-alex.blogspot.com/2012/09/blog-post_16.html |date=25 вересня 2015 }} Н. Жахалова. Блог Олександрійського краєзнавчого музею</ref>.

Таким чином за дату заснування поселення можна брати 1739 рік, коли тут почали жити підсусідки козака Кременчуцької сотні Михайла Овраменка: Степан Терещенко та Роман Касян<ref>[https://alexandriyahistory.blogspot.com/2015/01/blog-post%2028.html «До історії заснування поселення Усівка»]. 28 січня 2015. Блог Надії Жахалової</ref>.

Поселення стояло на важливому торговому [[чумацтво|чумацькому]] шляху з [[Полтава|Полтави]] у [[Крим]]. За переписом 1752&nbsp;р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення Усівці було надано в 1754&nbsp;р., після будівництва на місці нинішнього [[Кропивницький|Кропивницького]] [[фортеця|фортеці]].

Історичним центром міста є місце біля впадіння річки [[Березівка (притока Інгулу)|Березівки]] в [[Інгулець (річка)|Інгулець]], завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).

У 1989 році розглядався проєкт створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Проект не був реалізований.{{джерело}}

=== Нова Сербія ===
У 1752—1764 роках в Усівці була розміщена 3-я рота [[Нова Сербія|новосербського]] [[Пандури|Пандурського полку]]. У цей час було створено [[Нова Сербія|Нову Сербію]], російський уряд створює військові поселення. Новими поселенцями були переважно [[серби]], [[румуни]], [[хорвати]], [[болгари]]. Замість Усиківки з'являється [[шанець]] '''Бечея''' або '''Беча''', нова назва походить від назви '''Бечей''' ([[Сербська мова|серб.]] ''Бечеј, Bečej'')&nbsp;— [[місто]] в [[Сербія|Сербії]]. Взимку 1769 року місцеве населення разом із гарнізоном успішно витримало [[облога|облогу]] військ хана [[Кирим Ґерай|Керім-Гірея]].

=== Російська імперія ===
[[Файл:Проект Олександрії 1784.PNG|міні|ліворуч|200пкс|Проект планування міста, [[1784]]&nbsp;р. Повністю не реалізований.]]
[[Файл:Старовинний проект розвитку і мапа.jpg|міні|250пкс|Проект планування міста від [[1784]]&nbsp;р. поєднаний з планом-мапою тодішньої забудови (зображена темнішою) Усівки.]]
[[Файл:Олександрія1808.jpg|міні|250пкс|Карта Олександрії [[1808]]&nbsp;р.]]
У 1764 році [[Нова Сербія]] була ліквідована, а Усиківка ввійшла до складу Єлисаветинської провінції [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]], яка проіснувала до 1783 року, коли її територію було включено до складу [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]].

З 1784 року [[намісництво]] було поділене на дві губернії: [[Новоросійська губернія|Новоросійську]] та [[Азовська губернія|Азовську]], укріплення [[Бечея]] стало повітовим містом із назвою '''Олександрійськ'''. Пізніше назва міста змінилася на '''Олександрія'''. 1793 року тут було 120 хат-мазанок, населення&nbsp;— 738 осіб.

Під час чергової адміністративної реформи 1795 року повітовий центр перенесено до містечка [[Новогеоргіївськ|Крилів]], поселенню повернуто стару назву Усівка, а Крилів почав іменуватися Олександрією.

У 1803 році розглядався проєкт створення з [[Інгулець (річка)|Інгульця]] та інших рік України судноплавних артерій. У проєкті через Олександрію повинен був пройти один із таких шляхів. Та проект не здійснили.

14 березня 1806&nbsp;р. було створено [[Олександрійський повіт]], що входив до складу [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]. [[Новогеоргіївськ|Крилову]] повернуто попередню назву, а Усівка знову стала Олександрією в статусі повітового центру, тепер&nbsp;— Херсонської губернії. Повіт складався з п'яти [[Волость|волостей]].
[[Файл:Olexandria Zemstvo.jpg|міні|200px|ліворуч|Олександрійське [[земство]]. Листівка початку [[XX століття|ХХ століття]]. Нині в цьому будинку знаходиться палац школярів та молоді]]
[[Файл:СкотобійніОлекс.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Скотобійні]]
Основним заняттям олександрійців та мешканців навколишніх сіл у першій половині [[XIX століття]] були [[землеробство]], городництво та вирощування [[Баштанні культури|баштанних культур]]. На 1823 рік у місті налічувалося 322 будинки з 1800 мешканцями. Перші навчальні заклади в місті з'являються у 1816 році. Це були повітове та парафіяльне училища. 7 листопада 1847 року було затверджено перший герб міста.

1858 року в Олександрії налічувалося 7800 чоловік населення, 783 будинки, 2 церкви, 2 синагоги, повітовий і земський суди, ратуша, казначейство, пошта, аптек. У місті проводилися 3 ярмарки: Сирний, Петропавлівський, Миколаївський.

У [[1850-ті|1850-х]] роках налічувалося близько 700 будинків, переважна більшість із них була побудована з очерету, сплетеної лози й дерева, тому вони досить погано захищали від частих сильних північних вітрів. Найкращими будівлями був двоповерховий будинок поміщика Леонтьєва й будинок дворянського зібрання. У місті нараховувалося три [[готель|готелі]] й десять заїжджих дворів, два салотопних заводи, два, що виготовляли [[крупчатка|крупчатку]], й один цегельний, а також 27 вітряків. На той час у місті була лише одна [[площа]]&nbsp;— Базарна. Проблемою було водопостачання, через мілководдя Інгульця й не дуже якісну воду в [[криниця|колодязях]]<ref>«Одесский вестник» №&nbsp;42, 1856 [http://selvis.alnet.com.ua/olex.html Повна стаття в перекладі українською] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141111092451/http://selvis.alnet.com.ua/olex.html |date=11 листопада 2014 }}</ref>.

Впродовж 1830—1850-х років у місті чотири рази спалахувала [[епідемія]] [[холера|холери]]. Лише 1855 року від неї померло 142 чоловіка. Населення міста фактично не мало доступу до кваліфікованої медичної допомоги. На 1858 рік функціонувала одна аптека.
[[Файл:Олександрія поч.ХХ.jpeg|міні|250px|План міста Олександрії 1895&nbsp;р. Назви вулиць і номери кварталів вказані відповідно до містобудівного плану, затвердженого 1872 року.]]
У [[1855]] році через Олександрію проходила телеграфна лінія, що сполучала [[Одеса|Одесу]] з [[Санкт-Петербург|Петербургом]]. Вигідне географічне розташування на перехресті шляхів, що вели до [[Чорне море|Чорного моря]], у [[Крим]] позитивно впливало на розвиток в Олександрії торговельної справи та кустарних виробництв.

[[Селянська реформа в Російській імперії (1861)|Скасування кріпацтва]] та низка інших реформ стимулювали розвиток господарства. Збільшується кількість переробних підприємств, починається будівництво [[залізниця|залізниць]]. У 1869 році відкрилася [[Харківсько-Миколаївська залізниця|залізнична лінія Харків&nbsp;— Миколаїв]], яка пройшла через станцію [[Користівка]], а у 1901 році залізниця прокладена через місто у напрямку станції [[П'ятихатки (станція)|П'ятихатки]]. У 1905—1906 роках у місті діяло 12 [[Спиртова промисловість|винокурних]] заводів. На початку [[XX століття]] в Олександрії зароджується промислове виробництво, з'являються механічні майстерні, дрібні цехи лиття [[чавун]]у, ремонту [[реманент]]у. У цей же час була зроблена перша спроба промислової розробки місцевих родовищ [[буре вугілля|бурого вугілля]].

У [[1866]]&nbsp;р. все населення повіту і міста обслуговував один лікар із двома служителями. У той час працювала одна лікарня на кілька ліжок. У 1901 року було побудовано приміщення для нової лікарні на 100 ліжок.

Наприкінці [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття|XX століть]] у місті активізується культурне життя. У 1873 році відкрилась жіноча гімназія, у 1904 році&nbsp;— чоловіча гімназія, а в 1910&nbsp;р.&nbsp;— учительська [[семінарія]]. У 1880-х роках [[XIX століття]] в місті з'являється [[Олександрійський театр|театр]]. Тут починав свою акторську кар'єру [[Юра Гнат Петрович|Гнат Юра]]. У першому десятилітті [[XX століття]] почав діяти перший міський [[кінотеатр]] «Колізей». На початку ХХ століття в місті діяло кілька друкарень. З 1909 року видавалась газета {{lang-ru|«Известия Александрийского уездного земства»}}.

На початку [[XX століття]] в Олександрії мешкало 14&nbsp;007 осіб, це було третє за величиною місто на території, що у подальшому склала [[Кіровоградська область|Кіровоградську область]], після [[Кропивницький|Єлизаветграда]] (61&nbsp;488 осіб) і [[Бобринець|Бобринця]] (14&nbsp;281 осіб)<ref>Географія рідного краю. Ф.&nbsp;Н.&nbsp;Спектор, С.&nbsp;М.&nbsp;Рубін. Київ&nbsp;— 1996. ISBN 966-557-004-8</ref>.

==== Краєвиди міста кінця XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;століть ====
<gallery mode="packed" heights="115px">
Файл:Oleks1.jpg|Панорама міста
Файл:Aleksandria, view with synagogue.jpg|Міський краєвид
Файл:Oleks 2.jpg|[[Соборний проспект (Олександрія)|Соборна вулиця]]. Краєвид [[Покровська площа (Олександрія)|Провіантської площі]]
Файл:СоборнаОлекс.jpg|[[Соборний проспект (Олександрія)|Соборна вулиця]]
Файл:Oleks 3.jpg|Вулиця Поштова
Файл:ПоштоваплощаОлекс.jpg|Поштова вулиця
Файл:Oleks.Pchev.jpg|Будинок [[Пищевич Семен Григорович|Пищевича]] (нині тут знаходиться&nbsp;— готель та кафе)
Файл:Бристоль.jpeg|Готель «Бристоль», потім школа №&nbsp;1, згодом школа №&nbsp;5, пізніше знесений (нині сквер на перетині [[Соборний проспект (Олександрія)|Соборного проспекту]] та Першотравневою вулицею
Файл:Oleks.kazna.jpg|Казначейство (нині приміщення [[Промінвестбанк]]у, на перетині Соборного проспекту та Першотравневої вулиці
Файл:МіськаУправаОлекс.jpg|Міська управа (нині&nbsp;— магазин «Шара»)
</gallery>
<gallery mode="packed" heights="115px">
Файл:ЗемськаУправаОлександрія.jpg|Земська управа на розі вул. Шевченка та Бульварної (нині не зберіглася)
Файл:КолишняЗемськаЛікарняОлександрія.jpg|Колишня Земська лікарня
Файл:ЗемськаАптекаОлександрія.jpg|Земська аптека
Файл:Oleks. gimnasia.jpg|Жіноча гімназія (нині Центральноукраїнський науковий ліцей-інтернат)
Файл:шестикомплектнеучОлекс.jpg|Шестикомплектне училище (нині&nbsp;— школа №&nbsp;6)
Файл:ПожежнаІсторичнеОлекс.jpg|Пожежна станція (діє понині)
Файл:АрештнийбудинокОлекс.jpg|АрештАНСЬКИЙ будинок
Файл:виннийскладОлекс.jpg|Винний склад (нині&nbsp;— територія військової частини)
Файл:АртезіанОлекс.jpg|Артезіанський колодязь
Файл:МістІнгулецьСтарийОлекс.jpg|Міст через річку [[Інгулець (річка)|Інгулець]]
</gallery>

=== [[Українська Народна Республіка]] ===
[[Файл:Червона валка.Олександрія.1931.jpg|міні|праворуч|200пкс|«Червона валка» (збір хліба більшовиками<ref>[http://sum.in.ua/s/valka «Червона валка» у СУМ]</ref>) 1931 року на теперішньому Соборному проспекті]]
У 1917—1921 роках Олександрія та Олександрійщина пережили соціальні струси, неодноразову зміну влади. У 1917 році на території Олександрійщини виникли осередки Українського Вільного Козацтва. У травні 1919 року місто Олександрія було центром антибільшовицького повстання під проводом [[григор'єв Никифор Олександрович|отамана Никифора Григор'єва]]. 23 травня 1919 року силами [[Червона армія|Червоної армії]] повстання було жорстоко придушене.

=== Міжвоєнний період ===
У міжвоєнний період в Олександрії набуває розвитку промисловість&nbsp;— було збудовано механічний завод, буровугільні підприємства.

У місті також працювала значна кількість дрібних промислових підприємств, серед них десять теплових млинів і крупорушок, десять олійниць, дев'ять промислових артілей. Помітні зміни відбулися в культурному житті міста.

Були відкриті школа медичних сестер та педагогічна школа, культосвітній технікум, розпочав роботу палац піонерів, був створений пересувний драматичний театр імені М.&nbsp;Л.&nbsp;Кропивницького.

Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] померло щонайменше 1729 жителів міста<ref name="Голодомор УІНП"/>.

=== [[Друга світова війна]] ===
[[Файл:Олександрія 1941.JPG|міні|праворуч|200пкс|Німецькі війська на розі сучасних [[Соборний проспект (Олександрія)|Соборного проспекту]] й вулиці Діброви, ([[1941]])]]
[[Файл:ТеатрпіслязвільненняОлекс.jpg|міні|праворуч|200пкс|Будівля колишнього [[Олександрійський театр|театру]] підпалена під час відступу [[Червона армія|Червоної армії]]]]
6 серпня 1941 року війська [[Третій Рейх|Третього Рейху]] зайняли Олександрію без бою. 15 листопада 1941 року місто стало центром [[Олександрійський ґебіт|Олександрійського ґебіту]] в складі [[Генеральна округа Миколаїв|Генеральної округи Миколаїв]]<ref name="Generalbezirk ">[http://www.territorial.de/ukra/nikolaje/alexia.htm Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945]{{ref-de}}</ref>.

За час окупації [[Націонал-соціалізм|нацистами]] було знищено майже всю [[історія євреїв в Україні|єврейську громаду]] міста (більше 2,5 тисяч осіб), розстріляно 320 мирних жителів і більше 5,5 тисяч військовополонених. У місті діяло 5 підпільних груп. Олександрія була взята радянськими військами 6 грудня 1943 року Наказом Верховного Головнокомандуючого 11 військовим частинам, що відзначилися при звільнені міста, було присвоєно найменування «Олександрійських». Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] житлова забудова міста постраждала мало, у ньому майже не велися бойові дії, відступаючі війська залишали його ще до підходу супротивника, місто не зазнало великих бомбардувань чи обстрілів, за винятком невеликих бомбардувань [[Військово-повітряні сили СРСР|радянською авіацією]].

=== Післявоєнний період ===
Після Другої світової війни Олександрія стала містом шахтарів та машинобудівників. Протягом [[1951]]—[[1971]] років було збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля.

=== [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Російське вторгнення в Україну (2022)]] ===
15 квітня 2022 року о 22:26 було завдано удару двома ракетами по інфраструктурі аеродрому міста.<ref>{{Cite web|title=Кіровоградщина: росіяни вдарили ракетами по аеродрому в Олександрії|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/16/7339964/|website=Українська правда|accessdate=2022-04-16|language=uk}}</ref> Пізніше голова [[Кіровоградська обласна державна адміністрація|Кіровоградської ОДА]] Андрій Райкович та мер Олександрії [[Кузьменко Сергій Анатолійович|Сергій Кузьменко]] повідомили про те, що внаслідок удару є загиблі й постраждалі, кількість яких не уточнюється<ref>{{Citation|title=Андрій Райкович - Доброго ранку всій Україні!...|url=https://www.facebook.com/andriy.raykovich/videos/517964353238945/|accessdate=2022-04-16|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Сергій Кузьменко - офіційна сторінка|url=https://www.facebook.com/s.kuzmenko.official/posts/523728966134660|website=Facebook|accessdate=2022-04-16|language=uk}}</ref>. 16 та 17 квітня оголошені днями жалоби в [[Олександрійський район|Олександрійській територіальній громаді]]<ref>{{Cite web|title=В Олександрії на Кіровоградщині оголосили дводенний траур за загиблими {{!}} Без Купюр&nbsp;— Новини Кропивницького і Кіровоградщини|url=https://www.kypur.net/v-oleksandriyi-na-kirovogradshhyni-ogolosyly-dvodennyj-traur-za-zagyblymy/|website=Без Купюр|date=2022-04-16|accessdate=2022-04-16|language=uk|first=Без|last=Купюр}}</ref>.

== Вулиці та місцевості ==
=== Вулиці ===
{{main|Вулиці Олександрії}}
[[Файл:Олександрія і околиці.1912.jpg|міні|міні|200пкс|Олександрія і довколишні населені пункти на мапі початку XX століття]]
Станом на початок 2015 року в місті нараховувалося 7 площ, 2 проспекти, 1 бульвар, 7 шосе, 222 вулиці, 129 провулків та 1 проїзд, загалом 369 [[урбанонім]]ів.

19 лютого 2016 року, на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», міський голова Степан Цапюк підписав розпорядження «Про затвердження найменувань мікрорайонів, площ, проспектів, вулиць та провулків у місті Олександрії»<ref>[http://ot.kr.ua/novi-nazvi-oleksandriyi.html Нові назви Олександрії],&nbsp;— ''Олександрійський тиждень'', 19 лютого 2016</ref>.

Центральною площею міста є [[Соборна площа (Олександрія)|Соборна площа]], центральною вулицею&nbsp;— [[Соборний проспект (Олександрія)|Соборний проспект]]. Інші основні центральні вулиці: [[Вулиця Поштова (Олександрія)|Поштова]], [[Вулиця Діброви (Олександрія)|Діброви]], [[Вулиця Григорія Усика (Олександрія)|Григорія Усика]], [[Вулиця Перспективна (Олександрія)|Перспективна]], [[Софіївська вулиця (Олександрія)|Софіївська]], [[Вулиця 6 Грудня|6 Грудня]], [[Вулиця Шевченка (Олександрія)|Шевченка]].

Головними міськими автомобільними магістралями, окрім Соборного проспекту, є вулиці [[Вулиця Гетьмана Мазепи (Олександрія)|Гетьмана Мазепи]], [[Вулиця Козацький шлях (Олександрія)|Козацький шлях]], Новопразьке шосе, [[Вулиця Поштова (Олександрія)|Поштова]], [[Вулиця Знам'янська (Олександрія)|Знам'янська]], [[Вулиця Шевченка (Олександрія)|Шевченка]], [[Бессарабська вулиця (Олександрія)|Бессарабська]].
===Місцевості===
{{main|Місцевості Олександрії}}
Місто Олександрія не поділяється на адміністративні райони, проте має низку історично сформованих [[Урбанонім|місцевостей]] та [[мікрорайон]]ів:
* [[Восьма Школа]]
** Пролісок (район «Проліска»)
* [[Заводський мікрорайон]]
* [[Південний мікрорайон]] (нині назва використовується рідко, поділяється на ''[[Тинда (Олександрія)|Тинда]]'' та ''[[Бам (Олександрія)|Бам]]'')
** [[Бам (Олександрія)|Бам]] (або БАМ, інколи вживається назва ''Південно-Східний'')
** [[Тинда (Олександрія)|Тинда]] (інколи вживається назва ''Південно-Західний'')
* [[Перемога (Олександрія)|Перемога]] (селище Перемога, Перемозький мікрорайон)
** [[Вербова Лоза]]
* [[Байдаківський мікрорайон]] (Байдаківка)
* [[Чотирнадцятий мікрорайон]]
* [[П'ятнадцятий мікрорайон]]
* [[Покровський мікрорайон]] (Покровка)
* [[Новопилипівка (Олександрія)|Новопилипівка]]
* [[Бадина]]
* [[ЗБ]]
* [[Озерна (Олександрія)|Озерна]].

Окрім того, традиційно район центральної Соборної площі є місцевим ''Центром'', а територію, довкола іншої центральної площі&nbsp;— [[Покровська площа (Олександрія)|Покровської]] називають ''Покровським мікрорайоном'' або ''Покровкою''.

=== Парки ===
В Олександрії є кілька паркових зон. Найбільший у місті парк імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (колишній парк культури та відпочинку «Шахтар»), знаходиться біля місця впадіння [[Березівка (притока Інгульця)|Березівки]] в [[Інгулець (річка)|Інгулець]]. У східній частині міста розташований парк «Молодіжний» (колишній «Будівельник»), наразі занедбаний. Театральний сквер перед [[Олександрійський театр|міським палацом культури]] є найстарішим у місті, він існував ще до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|радянської влади]] й називався міським [[бульвар]]ом<ref name="сурж">[http://library.kr.ua/elib/surzhenko/ Кохан А. І., Сурженко Л.&nbsp;І.&nbsp;Стара Олександрія в листівках і фотографіях.&nbsp;— Олександрія., 2007 PDF]</ref>. Також є сквери на [[Покровська площа (Олександрія)|Покровській площі]], на площі Попова, біля палацу культури мікрорайону [[Перемога (Олександрія)|Перемога]], і великий сквер на центральній [[Соборна площа (Олександрія)|Соборній площі]].

== Населення ==
За даними [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона]] у 1885 році в Олександрії мешкало 17&nbsp;441 жителів, що займалися переважно [[землеробство]]м і [[тваринництво|скотарством]]. За [[перепис населення Російської імперії (1897)|переписом 1897]] року в Олександрії проживало 14 007 осіб, з них 7 085 чоловіків і 6 922 жінки, а всього в [[Олександрійський повіт|Олександрійському повіті]] 416&nbsp;576 осіб. У місті найчисленнішими були вікові групи 1—9 і 10—19 років, 3354 і 3117 осіб, відповідно<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_age_gub_97.php?reg=517 Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Распределение населения Европейской части по возрасту]</ref>.
[[Файл:синагогаОлекс.jpg|міні|Велика (нова) Олександрійська синагога. Листівка початку [[XX століття]]]]
Точно встановити тогочасний етнічний склад міста кінця XIX важко, оскільки під час того перепису визначались рідна мова та віросповідання, а не національність. В умовах Російської імперії для вивчення всіх мов окрім російської, а особливо української, не було економічних стимулів і практичних можливостей: в Олександрійському повіті не існувало навчальних закладів з українською мовою викладання. Тому освічені верстви населення швидко русифікувались, переходячи на російську мову, особливо в містах. Тим не менше більшість населення Олександрії назвало рідною малоросійську ([[українська мова|українську]]) мову: 54,7&nbsp;% (7658), у всьому повіті&nbsp;— 85&nbsp;%. [[Єврейські мови|Єврейська мова]] (їдиш) була рідною для 26,3&nbsp;% (3687) міщан, [[російська мова|російська]] 16,8&nbsp;% (2364), [[польська мова|польська]] 1,24&nbsp;% (173), [[німецька мова|німецька]] 0,5&nbsp;% (71), [[румунська мова|молдовська і румунська]] 0,09&nbsp;% (13)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1651 Перепись 1897 г. Распределение населения по родному языку]</ref>. На початку [[XX століття]] населення продовжувало зростати, у 1912 році воно становило близько 16 тисяч<ref>Календар-альманах на 1912 рік</ref>, а відповідно до «Всезагального російського календаря на 1919 рік»&nbsp;— 20&nbsp;500 осіб.
[[Файл:OleksandriaNL2001.png|міні|ліворуч|200пкс|Рідна мова населення Олександрії за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]]]
На початок 1990-х років населення Олександрії, разом із населеними пунктами підпорядкованими [[олександрійська міська рада|міськраді]] (смт [[Олександрійське]] й [[Пантаївка]], села: [[Головківське]], [[Звенигородка (Олександрійська міська громада)|Звенигородка]], [[Марто-Іванівка]], [[Олександро-Степанівка]]), становило 118 тисяч осіб.

[[Перепис населення України (2001)|За переписом населення 2001]] року<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/kirovograd/ |title=Всеукраїнський перепис населення |accessdate=4 вересня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070930160239/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/kirovograd/ |archivedate=30 вересня 2007 |deadurl=yes }}</ref> в місті проживало 104,5 тис. осіб, що становило 91&nbsp;% від кількості населення 1989 року. За даними сайту Верховної Ради України<ref>{{Cite web |url=http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=17794 |title=Архівована копія |accessdate=17.02.2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080416193608/http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=17794 |archivedate=16.04.2008 |deadurl=yes }}</ref> на території Олександрійської міської ради проживає 103 тисячі 856 осіб (кількість населення безпосередньо міста Олександрії становить 92&nbsp;638 тисяч осіб). З них міське населення становить 101&nbsp;400 (97,74&nbsp;%), а сільське&nbsp;— 2456 (2,36&nbsp;%). Щільність населення становить 1684,33 осіб/км².

Між переписами 1989 і 2001 року в місті не зменшилась кількість лише вірмен і українців, число ж росіян, наприклад, знизилось за цей час майже удвоє.

Станом на 2005 рік населення [[олександрійська міська рада|міськради]] зменшилось до 102,2 тисяч осіб. Населення працездатного віку становить 36,6 тисяч чоловік. Також у місті проживає 11,3 тис. школярів, 4,6 тис. студентів, 5,6 тис. дітей дошкільного віку, 30,1 тис. пенсіонерів. За офіційними даними, зайняте населення міста працює у сфері промисловості (20,83 тис.), бюджетній сфері (9,34 тис.), торгівлі (1,15 тис.), на будівництві (3,09 тис.).

До 1 грудня 2009 року населення міськради скоротилось до 93,3 тисяч осіб. Лише за січень-листопад 2009&nbsp;р. чисельність населення міськради зменшилась на 697 осіб (у розрахунку на 1000 жителів це становило 8,1 особи). Інтенсивне зменшення населення, починаючи з кінця 1990-х стало наслідком перевищення числа померлих над числом народжених та виїжджаючих над прибулими. Наприклад, за січень-листопад 2009&nbsp;р. показник природного скорочення населення по міській раді становив 5,9 особи (у відповідному періоді 2008&nbsp;р.&nbsp;— 6,4 особи на 1000 жителів). Міграційне скорочення населення міськради у січні-листопаді 2009&nbsp;р. уповільнилось до 2,2 особи (у відповідному періоді 2008 року&nbsp;— 3,1 особи на 1000 жителів)<ref>{{Cite web |url=http://alnet.com.ua/2010/02/02/3604/ |title=Демографічна ситуація в області, м. Олександрія та районі на 1 грудня 2009 року |access-date= 3 лютого 2010 |archive-date= 5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305192858/http://alnet.com.ua/2010/02/02/3604/ |url-status=dead }}</ref>.

За даними [[Державна служба статистики України|Державного комітету статистики України]] на початок 2011 року наявне населення безпосередньо самої Олександрії, склало 83&nbsp;339 осіб, міської ради&nbsp;— 93&nbsp;143 осіб<ref>{{Cite web |url=http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip |title=Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 |accessdate=27 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121010205321/http://stat6.stat.lviv.ua/PXWEB2007/ukr/publ/2011/chnas.zip |archivedate=10 жовтня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Після повномаштабного [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]] до Олександрії переїхало багато [[Внутрішньо переміщена особа|внутрішньо переміщених осіб]], а також повернулись корінні олександрійці, тож за неофіційними данними населення міста станом на 2024 рік може складати близько 100 000 осіб{{Джерело}}.

=== Динаміка чисельності й етнічності ===
Етнічний склад міста був і залишається досить різноманітним:
:{|class="wikitable" style="text-align: center;"
|+
! |Народ
! |[[1862]]<sup>а</sup><br/>(%)<ref>«Материалы для составления предположений об улучшении общественного управления в городах. Экономическое состояние городских поселений в европейской части России в 1861—1862 годах, Часть вторая, С-Пб, 1863» Безпосереднє джерело&nbsp;— стаття «Мещанская Александрия» в газеті «Городской курьер» №&nbsp;38 16.09.2010, стр. 5.</ref>
! |[[1886]]<sup>б</sup><br/>(%)<ref>Виписка з подвірного перепису 1886&nbsp;р.</ref>
! |[[1886]]<sup>в</sup><br/>(%)<ref name="мержанов">Ф.&nbsp;М.&nbsp;Мержанов «Александрия до Октябрьской революции: 1896—1913 годы» (2008)</ref>
! |[[1895]]<br/>(%)<ref name="мержанов"/>
! |[[1897]]<br/>(%)<sup>д</sup>
! |[[1912]]<br/>(%)<ref name="мержанов"/>
! |[[1919]]<br/>(%)<ref>«Всеобщий русский календарь 1919» з книги Ф.&nbsp;М.&nbsp;Мержанов «Александрия до Октябрьской революции: 1896—1913 годы» (2008)</ref>
! |[[1939]]<br/>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=274 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР]</ref>
! |[[1959]]<sup>г</sup><br/>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность городского населения союзных республик (кроме РСФСР), их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу]</ref>
! |[[1970]]<sup>г</sup><br/>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr70_reg2.php Всесоюзная перепись населения 1970 г. Численность городского населения союзных республик (кроме РСФСР), их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу]</ref>
! |[[1979]]<sup>г</sup><br/>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr79_reg2.php Всесоюзная перепись населения 1979 г. Численность городского населения союзных республик (кроме РСФСР), их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу]</ref>
! |[[1989]]<sup>г</sup><br/>(%)<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу]</ref>
! |[[2001]]<sup>г</sup><br/>(%)<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kirovograd/ |title=Всеукраїнський перепис населення. Національний склад Олександрії без населених пунктів, підпорядкованих міськраді |accessdate=20 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080416220529/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kirovograd/ |archivedate=16 квітня 2008 |deadurl=yes }}</ref>
|-----
|align=left| [[українці]]
|
| 33,47
|
|
| 54,7
|
|
| 83,7
|
|
|
| 79,0
| 87,3
|-----
|align=left| [[євреї]]
| 32,53
| 41,38
|
| 27,46
| 26,3
|
|
| 7,19
|
|
|
|
|
|-----
|align=left| [[росіяни]]
|
| 20,88
|
|
| 16,8
|
|
| 7,09
|
|
|
| 18,7
| 11,0
|-----
|align=left| [[поляки]]
|
| 2,49
|
|
| 1,24
|
|
|
|
|
|
|
|
|-----
|align=left| [[німці]]
|
| 0,37
|
|
| 0,5
|
|
|
|
|
|
|
|
|-----
|align=left| [[молдовани]]
|
| 0,78
|
|
| 0,09
|
|
| 0,1
|
|
|
| 0,2
| 0,1
|-----
|align=left| [[греки]]
|
|
|
|
| 0,07
|
|
|
|
|
|
| 0,3
| 0,2
|-----
|align=left| [[білоруси]]
|
|
|
|
| 0,05
|
|
| 0,6
|
|
|
| 0,8
| 0,5
|-----
|align=left| [[вірмени]]
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 0,1
| 0,1
|-----
|align=left| Загальна<br/>кількість<br/>населення
| 5740
| 5384
| 10&nbsp;060
| 11&nbsp;848
| 14&nbsp;007
| 16&nbsp;000
| 20&nbsp;500
| 19&nbsp;755
| 35&nbsp;190
| 69&nbsp;416
| 82&nbsp;059
| 102&nbsp;611
| 92&nbsp;600

|}
Національний склад населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>{{Cite web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities|title=Національний склад міст|website=Datatowel.in.ua|language=uk|access-date=2024-04-27}}</ref>:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |87,67%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |10,56%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |0,55%
|-
|[[Молдовани в Україні|молдовани]]
| align="right" |0,16%
|-
|[[Вірмени в Україні|вірмени]]
| align="right" |0,14%
|-
|[[Українські євреї|євреї]]
| align="right" |0,11%
|-
|[[Цигани в Україні|цигани]]
| align="right" |0,10%
|-
|інші/не вказали
| align="right" |0,71%
|}

=== Мовний склад ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|79947
|86.30%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|12218
|13.19%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|148
|0.16%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|68
|0.07%
|-
|[[Циганська мова|циганська]]
|27
|0.03%
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|12
|0.01%
|-
|[[Грецька мова|грецька]]
|10
|0.01%
|-
|інші/не вказали
|208
|0.23%
|- class="sortbottom"
!Усього
|92638
|100%
|}
;<small>Примітки:</small>
а&nbsp;— <small>''«[[Обивателі]] приписані до міста по [[ревізія (перепис населення)|ревізії]].» Дані лише по [[конфесія|віросповіданню]]: християни чи євреї''</small><br/>
б&nbsp;— <small>''Без передмість Березівка і Натягайлівка''</small><br/>
в&nbsp;— <small>''З передмістями Березівка і Натягайлівка''</small><br/>
г&nbsp;— <small>''Без населених пунктів, підпорядкованих міській раді''</small><br/>
д&nbsp;— <small>''Дані щодо рідної мови''</small>
{{-}}

== Релігія ==

=== Конфесійний склад ===
В Олександрії зареєстровано близько 30 релігійних громад різних релігійних [[конфесія|конфесій]]<ref>[https://olexrada.gov.ua/doc/spg_10.pdf Перелік релігійних громад&nbsp;— Олександрійська міська рада]</ref>. Серед них 12 належать до [[Православна церква|православних]]: 7 громад [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ (МП)]] (Олександрія є кафедральним містом [[Олександрійська єпархія УПЦ (МП)|Олександрійської єпархії УПЦ МП]]), 5 [[Православна церква України|ПЦУ]]. 1 громада [[Римсько-католицька церква в Україні|Римо-католицької церкви]]. У місті також діє 15 громад, що належать до різних протестантських конфесій ([[Баптизм|баптисти]], [[П'ятдесятництво|п'ятидесятники]], [[Адвентизм|адвентисти сьомого дня]], [[свідки Єгови]]), три громади етноконфесійного спрямування ([[Лютеранство|лютеранська церква]], німецька євангельсько-лютеранська церква, [[юдаїзм|юдейська]]).

=== Храми міста ===
До [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|радянської окупації 1917—1921 років]] у місті діяло п'ять [[православна церква|православних]] [[храм]]ів: Свято-Успенський, Свято-Миколаївський, Свято-Покровський, Троїцька гімназійна церква та церква кладовища. Найбільшою серед них була Свято-Покровська церква, що була освячена 29 жовтня 1896 року. Її було збудовано за чотири роки (закладена 19 липня 1892 року), на Провіантській площі міста (нині Покровська площа). Це була цегляна споруда на [[граніт]]ному фундаменті, яка мала хрестоподібну форму з чотирма прибудовами й [[візантійське мистецтво|візантійським]] [[купол]]ом; до неї була прибудована дзвіниця з високим [[шпиль|шпилем]], у яку вели масивні двері з заходу, південного-заходу, та південного-сходу<ref>Божко О. Свято-Покровский собор Александрии. История и современность. Городской курьер №&nbsp;34, 24.08.2006 {{ref-ru}}</ref>.

Найстарішою була Свято-Миколаївська церква, що знаходилась на місці сучасно школи №&nbsp;2. Вперше її дерев'яне приміщення було освячене 21 березня 1759&nbsp;р. Воно було збудоване менш ніж за рік, закладка відбулась 12 червня 1758&nbsp;р. Іконостас для неї був викуплений за 40 рублів у церкві слободи Мурзинка ([[Нова Прага]]). Після пожежі 1797 у 1799&nbsp;р. вона була відбудована (освячена 1 листопада 1800 року). Споруда у плані мала зіркоподібний вигляд із трьома малими бабинцями і пономарнею. У 1806&nbsp;— 1848&nbsp;рр. Миколаївська церква мала статус соборної церкви. У 1862&nbsp;р. вона була кардинально перебудована за новим проектом колезького реєстратора Підколєзіна. Нова споруда була значно більшою за розмірами, мала хрестообразний вигляд із широким восьмериком і випуклим [[купол]]ом. Фундамент підведений із гранітного каменя. З залишків будівничого матеріалу від старої Миколаївської церкви з західного боку була збудована дзвіниця. 1895 року було збудовано нову, високу дзвіницю з невеликим шпилем, з'єднану довгою трапезою з основною церковною спорудою<ref>Божко О. Олександрія православна. Свято-Миколаївська церква. Олександрія. 2006.</ref>.

За [[союз Радянських Соціалістичних Республік|радянської]] окупації [[богослужіння]] у всіх церквах було зупинено, а їхні будівлі знесені протягом [[1930-ті|1930-х]] рр. (Миколаївська церква 1934&nbsp;р., Успенська 1935&nbsp;р., Покровська 1936&nbsp;р., цвинтарна церква 1937&nbsp;р.), вціліла лише гімназійна церква, у якій у період німецької [[військова окупація|окупації]] відновлювалась служба, її було знесено в [[1970-ті|1970-х]], під час будівництва нового адміністративного будинку (будівля міської ради і міськвиконкому).
<gallery mode="packed" heights="130px">
Файл:МиколаївськаЦеркваОлекс.jpg|Миколаївська церква
Файл:Успенський собор.jpeg|Успенський собор
Файл:Oleks.Pokrovska-1.jpg|Покровська церква
Файл:Oleks 4.jpg|Міське училище і Троїцька гімназійна церква
</gallery>
У [[1989]] році по вулиці Кременчуцькій почалося спорудження нового Свято-Покровського храму, 14 жовтня 1996 року в ньому відбулась перша служба і йому було присвоєно статус собору. У 2004 році було завершено храм святих Федора і Анастасії біля головного міського кладовища, названий так на честь батьків колишнього олександрійця [[Кравченко Юрій Федорович|Юрія Кравченка]].
<gallery mode="packed" heights="150px">
Файл:Покровський собор. Олександрія.jpg|Свято-Покровський кафедральний собор [[Олександрійська єпархія УПЦ (МП)|Олександрійської єпархії УПЦ (МП)]], освячений у [[1996]]&nbsp;р. Вигляд з вулиці Кременчуцької
Файл:ЦеркваФедораАнастасії.jpeg|міні||150пкс|Храм святих Федора і Анастасії ([[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]]), освячений у [[2004]] році
</gallery>

== Управління містом ==
[[Файл:Кузьменко С.А. міні.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Кузьменко Сергій Анатолійович|Сергій Кузьменко]]&nbsp;— міський голова Олександрії]]
{{main|Очільники Олександрії}}
'''Голови міської ради, виконкому міської ради, міські голови [[відновлення державної незалежності України (1990—1991)|за доби Незалежності]]:'''
{| class="wikitable sortable"
! Період
! Прізвище, ім'я, по-батькові
! Посада
|-
|align=center|[[1990]]&nbsp;— [[липень]] [[1994]]
|align=center|[[Скічко Олексій Омелянович]]
|align=center|голова Олександрійської міської ради народних депутатів, голова [[виконком]]у
|-
|align=center|[[липень]] [[1994]]&nbsp;— [[квітень]] [[1998]]
|align=center|[[Моцний Василь Кузьмович]]
|align=center|голова Олександрійської міської ради народних депутатів
|-
|align=center|[[квітень]] [[1998]]—[[2006]]
|align=center|[[Цапюк Степан Кирилович]]
|align=center|міський голова
|-
|align=center|[[2006]]—[[2010]]
|align=center|[[Скічко Олексій Омелянович]]
|align=center|міський голова
|-
|align=center|[[листопад]] [[2010]]&nbsp;— [[4 грудня]] [[2020]]
|align=center|[[Цапюк Степан Кирилович]]
|align=center|міський голова
|-
|align=center|З [[4 грудня]] [[2020]]
|align=center|[[Кузьменко Сергій Анатолійович]]
|align=center|міський голова
|}

=== Міська рада ===
{{main|Олександрійська міська рада}}
Станом на 2020 рік [[Олександрійська міська рада]] складається з 38 депутатів<ref>[https://www.cvk.gov.ua/pls/vm2020/pvm057pid112=30pid102=4839pf7691=64475pt001f01=695rej=0pt00_t001f01=695.html Результати виборів до Міської ради Олександрії у 2020 році. Сайт ЦВК]</ref>. Окрім безпосередньо міста їй підпорядковані ще декілька сусідніх населених пунктів. В місті також діє Молодіжна рада<ref>[https://olexrada.gov.ua/prestsentr/news/molodizhna-rada-obrala-upravlinskyj-aparat.html Молодіжна рада обрала управлінський апарат]</ref>.

== Народне господарство ==

=== Промисловість ===
[[Файл:ШвейнафабрикаОлекс.jpg|міні|200пкс|Головний корпус колишньої швейної фабрики, збудований наприкінці 1930-х&nbsp;— середини 1940-х років]]
Станом на кінець 2010-х років у місті діють підприємства харчової, легкої, машинобудівної промисловості, добре розвинена торгівля та сфера послуг. Раніше в місті діяли підприємства видобувної, машинобудівної, хімічної, харчової, легкої промисловості, сфери енергетики. Місто було центром [[Дніпровський буровугільний басейн|Дніпровського буровугільного басейну]]. На початок [[2000-ні|2000-х]] рр. діяло 18 підприємств облікового кола, де працювало більше 10 тис. чоловік. Починаючи з 2000&nbsp;р. ними випускалося продукції в середньому за рік на суму близько 160&nbsp;млн грн у порівняних цінах.

В Олександрії, яку називли містом вугільників, [[Буре вугілля|буровугільна]] промисловість більше як півстоліття займала домінуюче положення у структурі промислового виробництва. На підприємствах буровугільного комплексу працювало близько 15 тис. чол. Розквіт припав на кінець 1980-х рр. Тоді вугілля видобувалось на семи розрізах і трьох шахтах. На унікальному заводі гірського воску з бурого вугілля вироблявся [[озокерит]].

Станом на середину 2000-х років кількість робітників скоротилась до близько 6 тисяч. До складу колишнього ДХК «[[Олександріявугілля]]» входило 12 структурних підрозділів та 6 дочірніх підприємств. Тоді видобуток вугілля в середньому за рік становив 900 тис. тон і вівся лише найбільш маловитратним відкритим способом&nbsp;— [[вугільний розріз|вугільними розрізами]] «Костянтинівський» та «Морозовський», які були оснащені потужним гірничо-розкривним та добувним обладнанням: транспортно-відвальним мостом, роторним комплексом, багатоковшовими екскаваторами.

Переробку вугілля здійснювали брикетні фабрики «Димитрівська» та «Байдаківська», де виготовлялось буровугільних брикетів близько 130 тис. тон за рік. На [[Теплоелектроцентраль|ТЕЦ]]-1-2 та на ТЕЦ-3 вироблялась теплова та електрична енергія. У складі «[[Олександріявугілля]]» працював Олександрійський рудоремонтний завод, який був оснащений унікальним металообробним обладнанням, гідравлічними пресами, ливарним виробництвом. Надалі, через тяжке фінансове становище підприємства були передані в оренду ТОВ «Енерговугілля» і «Експлерент». Проте становище це не покращило. На 2009 практично всі підприємства припинили своє існування, а колективи звільнені, часто з грубим порушенням законодавства.

Серед відомих в Україні і за її межами машинобудівні підприємства&nbsp;— [[Науково-виробниче об'єднання «ЕТАЛ»]], фірма «Віра-Сервіс», завод «Автоштамп», ВК «Лідія»&nbsp;— продукція яких-електротехнічні апарати, [[Олександрійський завод підйомно-транспортного устаткування]], сільськогосподарські машини, обладнання для харчової промисловості. Велике значення для економічного розвитку міста мали фабрика діаграмних паперів (майже не функціонує), швейна фабрика (ліквідована в середині 2000-х).

На території [[олександрійський пивзавод|колишнього пивзаводу]] нині працює філія [[Оболонь (компанія)|ЗАТ «Оболонь»]], колишній м'ясокомбінат, молокозавод і завод продтоварів були ліквідовані.

=== Транспорт та зв'язок ===
[[Файл:ЗалвокзалОлекс.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Залізничний вокзал]] станції [[Олександрія (станція)|Олександрія]]]]
Місто розташоване на перетині важливих шляхів, що проходять з півночі на південь і з заходу на схід. Через Олександрію проходять [[Автомагістраль|автомагістралі]] {{Автошлях М|04}}{{Автошлях E|50}} ([[Знам'янка]]&nbsp;— [[Дебальцеве]]) та {{Автошлях М|22}}{{Автошлях E|584}} (Олександрія&nbsp;— [[Полтава]]). Також пролягають залізничні магістралі [[Київ]]&nbsp;— [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Одеса-Головна|Одеса]]&nbsp;— [[Харків]]. Через залізничну станцію міста курсує близько 40 поїздів далекого сполучення<ref>[http://www.uz.gov.ua/passengers/timetables/?station=23380&by_station=Пошук Розклад руху пасажирських поїздів по станції Олександрія]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> та лише 2 поїзда приміського сполучення<ref>{{Cite web |url=http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1657&lng= |title=Розклад руху приміських поїздів по станції Олександрія |accessdate=2014-11-10 |archive-date=2016-03-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160306082957/http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1657&lng= }}</ref>. За декілька кілометрів на північ від міста розташована залізнична станція [[Користівка]], яка значно розширює діапазон рейсів.

З 1 серпня 2003 року відкрито рух на другій швидкісній залізничній лінії [[Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]], яка проходить через Олександрію, перед цим було збудовано нове приміщення залізничного вокзалу. Столичний експрес було скасовано у зв'язку з його заміною поїздами категорії «[[Інтерсіті+]]», які було запущено до [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]]<ref>[http://alnews.com.ua/news/5737-stolichnijj-ekspres-kiyiv-dnipropetrovsk-znovu-matime-zupinku-v-oleksandriyi Столичний експрес «Київ&nbsp;— Дніпропетровськ» знову матиме зупинку в Олександрії]</ref>.

Через автостанцію міста пролягає 115 автобусних рейсів міжміського та 49 приміського сполучення<ref>[http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=350600 Табло автовокзалу Олександрія]</ref>.

Внутрішньоміські перевезення забезпечують 14 перевізників, які виконують рейси за 16 маршрутами і 40 графіками. Близько половини парку автобусів міських перевізників становлять моделі [[ЛіАЗ-677]], [[ПАЗ-3205]], [[ЛАЗ-695]], [[ЛАЗ-699]]. Решту парку становлять значно більш технічно просунуті вживані автобуси з міст Західної Європи, які інтенсивно закуповуються місцевими перевізниками наприкцінці 2000-х років<ref>{{Cite web |url=http://alnet.com.ua/2012/12/04/9747/ |title=«КД-Транс» — шаг навстречу пассажирам |accessdate=2014-11-10 |archive-date=2014-11-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141110201047/http://alnet.com.ua/2012/12/04/9747/ }}</ref>. Зрідка на деяких приміських маршрутах використовуються [[ГАЗель (автомобіль)|ГАЗелі]]. В місті також діють 8 приватних об'єднань таксомоторів.

28 червня 2022 року в Олександрії розпочали роботу 5 нових автобусів «Güleryüz Ecoline 12»️. Перші в Олександрії комунальні автобуси обслуговують чотири міських маршрути: №&nbsp;2/1, 5/1, 5/2 та 11. Угоду між КП «Олександрійський транспорт» та ПАТ АБ «[[Укргазбанк]]» на придбання автобусів за рахунок фінансового лізингу було укладено ще влітку 2021 року. Початково планувалась закупівля автобусів [[МАЗ 203|МАЗ-203]] з Білорусі, втім вже після укладання угоди було внесено зміни і на початку року до міста надійшли турецькі автобуси. Втім через початок [[російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабної рашистської агресії]] реалізувати запуск їх на маршрути вдалось лише наприкінці червня 2022 року. До цього міські маршрути обслуговувались приватними перевізниками. Місто цікаве тим що одночасно на маршрутах працювали як ще радянські автобуси [[ЛіАЗ-677]], так і двосекційні автобуси з Європи. Відтепер міські контрасти цієї унікальної системи доповнені ще однією цікавинкою<ref>[https://suspilne.media/254919-v-oleksandrii-na-kirovogradsini-pocali-pracuvati-persi-komunalni-avtobusi/ В Олександрії на Кіровоградщині почали працювати перші комунальні автобуси] // ''Суспільне. Новини'', 2022-06-29</ref>.

Мережа «[[Укртелеком]]у» Олександрії налічує близько 20 тисяч номерів. Ведеться модернізація мереж електрозв'язку з заміною АТС-2 на цифрову [[Si2000|SI2000]].

== Засоби масової інформації ==

=== Друковані ===
[[Файл:поштамптОлекс.jpg|міні|праворуч|200пкс|Будинок зв'язку]]
В Олександрії виходять газети «Олександрійська правда», «Олександрійський тиждень», «Олександрійські відомості», «Городской курьер», «Вільне слово» (муніципальна), районна газета «Сільський вісник», періодичне видання «МІСТО&nbsp;— місткі і стислі текстові оголошення», що позиціонується як інформаційний довідник<ref>{{Cite web |url=http://www.almisto.com.ua/ |title=Інформаційний довідник «МІСТО — місткі і стислі текстові оголошення» |accessdate=22 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120406172641/http://www.almisto.com.ua/ |archivedate=6 квітня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

=== FM-радіостанції ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
!№п/п
! Назва
! Частота, МГц
!Потужність
!Адреса вежі
!Передавач
|-
|1
|87,6
|[[Українське радіо]] / [[Українське радіо|Українське радіо. Кропивницький]]
|0,5
|вул. Максима Бендерова 1
|КФКРРТ
|-
|2
|90,7
|[[Перець FM]]
|0,1
|вул. Заводська 1
|Завод «Етал»
|-
|3
|91,3
|[[Радіо Байрактар]]
|0,1
|вул. Заводська 1
|Завод «Етал»
|-
|4
|97,2
|«[[Шлягер FM]]»
|0,5
|вул. Максима Бендерова 1
|КФКРРТ
|-
|5
|99,4
|[[Мелодія FM]]
|0,1
|вул. Заводська 1
|Завод «Етал»
|-
|6
|99,8
|[[Хіт FM]]
|0,1
|вул. Максима Бендерова 1
|КФКРРТ
|-
|7
|101,2
|[[Радіо Промінь]]
|0,1
|вул. Максима Бендерова 1
|КФКРРТ
|-
|8
|103,1
|[[DJFM (Україна)|DJFM]]
|0,5
|вул. Максима Бендерова 1
|КФКРРТ
|-
|9
|105,1
|[[Lux FM|Люкс FM]]
|0,5
|вул. Максима Бендерова 1
|КФКРРТ
|-
|10
|105,7
|[[Радіо Культура]]
|0,2
|вул. Максима Бендерова 1
|КФКРРТ
|-
|11
|107,6
|[[Радіо «Максимум»]]
|0,1
|пров. І. Богуна 98
|ТОВ «Маяк»
|}

=== Телебачення ===
Телевізійна сфера представлена ТРК «КТМ» та ТРК «Контакт-ЛТД».

== Освіта ==

=== Дошкільна освіта ===
На території [[Олександрійська міська рада|Олександрійської міської ради]] станом на кінець 2010-х років діяло близько 20 дошкільних навчальних закладів, з них у самому місті&nbsp;— 16 (разом із дитсадочком санаторного типу)<ref name="освіта">[http://oleksandria-osvita.edukit.kr.ua/osvita/doshkiljna_osvita/merezha_dnz/ Мережа дошкільних навчальних закладів]</ref><ref>{{Cite web |url=https://sites.google.com/site/olecbs/краєзнавча-мозаїка/навчальні-заклади-міста |title=Навчальні заклади міста |accessdate=3 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160617223533/https://sites.google.com/site/olecbs/краєзнавча-мозаїка/навчальні-заклади-міста |archivedate=17 червня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref name="освіта3">[http://olexrada.gov.ua/category/edu_sci/edu_sci_inst Заклади освіти на сайті Олександрійської міської ради]</ref> ([http://gorono.kirovedu.com/uk/site/karta-doshkilnikh-navchal.html мапа дитсадочків]). На початку 1990-х років на території міськради було близько 40 дитсадочків<ref>{{Cite web |url=http://oleksa.in.ua/?cat=88&paged=2 |title=Детские садики |access-date=2014-11-20 |archive-date=2014-11-29 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141129062027/http://oleksa.in.ua/?cat=88&paged=2 |url-status=dead }}</ref>.

=== Школи ===
[[Файл:Гімназія ім ТГ Шевченка Олександрія Кіровоградська область.jpg|міні|праворуч|200пкс|Гімназія імені Тараса Шевченка]]
На території колишньої (до реформи 2020&nbsp;р.) міськради діє 17 шкіл, з них у самому місті Олександрії розташовано 13<ref>[http://oleksandria-osvita.edukit.kr.ua/osvita/serednya_osvita/merezha_znz/ Мережа загальноосвітніх навчальних закладів]</ref>.
* Навчально-виховне об'єднання «Олександрійська гімназія ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка&nbsp;— ЗНЗ І—ІІ ступенів&nbsp;— школа мистецтв» (колишня школа №&nbsp;1)
* Загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів №&nbsp;2 ім. Д.І. Чижевського <ref>{{Cite web|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/Чижевський_Дмитро_Іванович|title=Чижевський Дмитро Іванович}}</ref> (М. Горького)
* Загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів №&nbsp;6
* Загальноосвітній навчальний заклад І—ІІ ступенів №&nbsp;7
* Загальноосвітній навчальний заклад І—ІІ ступенів №&nbsp;8
* Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів №&nbsp;9&nbsp;— спеціалізована школа»
* [[Загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів №10|Загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів №&nbsp;10]]
* [[Ліцей інформаційних технологій (Олександрія)|Ліцей інформаційних технологій]] (створений на базі школи №&nbsp;11; навчання з 7-го класу)
* Загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів №&nbsp;15
* Олександрійський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І—ІІ ступенів №&nbsp;17-ліцей»
* Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів №&nbsp;19&nbsp;— дошкільний навчальний заклад «Лісова казка»
* [[Олександрійський колегіум|Навчально-виховний комплекс «Олександрійський колегіум&nbsp;— спеціалізована школа»]] (колишня школа №&nbsp;20)
* Центральноукраїнський науковий ліцей-інтернат, філія Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат&nbsp;— школа мистецтв)<ref>[http://portal.prolisok.org/istorija-zakladu.html Історія навчального закладу]</ref>

=== Професійно-технічна освіта ===
[[Файл:ЛІТОлекс.jpg|міні|праворуч|200пкс|Ліцей інформаційних технологій]]
* Державний навчальний заклад «Олександрійський професійний ліцей»<ref>{{Cite web |url=http://opl.com.ua/історія-ліцею/ |title=Олександрійський професійний ліцей. Історія закладу |accessdate=28 грудня 2020 |archive-date=28 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201228224333/http://opl.com.ua/історія-ліцею/ }}</ref><ref>[https://kr.isuo.org/ptnz/view/id/70402 Державний навчальний заклад «Олександрійський професійний ліцей» на сайті КІСУО]</ref>
* [[Олександрійський професійний аграрний ліцей]] (селище [[Приютівка]])<ref name="освіта3"/>

=== Заклади вищої освіти І—ІІ рівнів акредитації ===
[[Файл:ВеттехОлекс.jpg|міні|праворуч|200пкс|Аграрний технікум (колишня чоловіча гімназія)]]
У місті діє 5 коледжів, технікумів, училищ<ref name="освіта2">[http://www.osvita.com.ua/ua/colleges/?area=8&city=465 Заклади освіти на osvita.com.ua]</ref>.
* Олександрійський медичний коледж.
* [[Олександрійський коледж культури і мистецтв]].
* [[Олександрійський педагогічний фаховий коледж ім. В.О.Сухомлинського|Олександрійський педагогічний коледж ім. В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського]].
* Олександрійський політехнічний фаховий коледж.
* Олександрійський аграрний коледж [[Білоцерківський національний аграрний університет|Білоцерківського національного аграрного університету]].

=== Позашкільна освіта ===
[[Файл:Олександрія.Музична школа.jpg|міні|праворуч|200пкс|Музична школа №&nbsp;1]]
У місті діє низка центрів позашкільної освіти і дитячої творчості<ref>[http://oleksandria-osvita.edukit.kr.ua/osvita/pozashkiljna_osvita/merezha_pnz/ Мережа позашкільних навчальних закладів]</ref>.
* Будинок дитячої та юнацької творчості Олександрійської міської ради.
* Центр дитячої та юнацької творчості імені Олександра Шакала Олександрійської міської ради.
* Дитячо-юнацька спортивна школа №&nbsp;2 Олександрійської міської ради.
* [[Олександрійська дитяча художня школа]].
* [[Олександрійська музична школа]].

=== Колишні заклади освіти ===
* Олександрійська філія Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки ([[КІРУЕ]])<ref>{{Cite web |url=http://oleksa.in.ua/?p=4667 |title=Александрийский филиал КИРУЭ |accessdate=2014-11-20 |archive-date=2014-11-29 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141129061258/http://oleksa.in.ua/?p=4667 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.kirue.net/index.php?option=com_content&view=article&id=100&Itemid=59 |title=Контакти приймальної комісії |accessdate=20 листопада 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141129030106/http://www.kirue.net/index.php?option=com_content&view=article&id=100&Itemid=59 |archivedate=29 листопада 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
* Олександрійський інститут державного та муніципального управління<ref>{{Cite web |url=http://www.osvita.com.ua/ua/universities/720/ |title=Заклад на osvita.com.ua |accessdate=20 листопада 2014 |archive-date=29 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141129151051/http://www.osvita.com.ua/ua/universities/720/ }}</ref> (створений [[Класичний приватний університет|Класичним приватним університетом]] та ПП «Гранд-Форум»<ref>{{Cite web |url=http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/node/1792 |title=Олександрійський інститут державного та муніципального управління |accessdate=20 листопада 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141007151423/http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/node/1792 |archivedate=7 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>).
* Спеціальний загальноосвітній навчальний заклад І—ІІ ступенів №&nbsp;4 імені М. Олефіренка,
* Олександрійська загальноосвітня школа І—III ступенів ПП «Гранд-Форум» (приватна школа).
* Олександрійське професійне–технічне училище №&nbsp;7
* Олександрійське професійне–технічне училище №&nbsp;17
* Олександрійське професійно-технічне училище №&nbsp;33

== Культура ==
[[Файл:Перша бібліотека Олександрії.jpg|міні|праворуч|200пкс|Будівлі управи та першої бібліотеки (листівка початку [[XX століття]])]]
До мережі закладів культури міста належать 13 бібліотек, що об'єднані в централізовану бібліотечну систему, 2 музеї, 5 клубних закладів. В Олександрії діють 3 музичні колективи: народний хор «Веселка», ансамбль танцю «Віночок».
З [[1983]] року в місті при музичній школі діяла дитяча філармонія, ліквідована 2010&nbsp;р. у рамках оптимізації мережі закладів культури<ref>[http://novosti.kr.ua/index.php?cat=8&catop=list&newsID=1620&newsop=select&page= В Олександрії закривають дитячу філармонію]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

=== Заклади культури ===
[[Файл:ОлександріяСвітлопільський.jpg|міні|праворуч|200пкс|Палац культури «Світлопільський»]]
[[Файл:Центральна_міська_бібліотека_для_дітей_м._Олександрія.jpg|міні|200x200пкс|Центральна міська бібліотека для дітей ]]
[[Файл:ОЦСМ (Олександрійський центр сучасного мистецтва).jpg|міні|228x228пкс|Олександрійський центр сучасного мистецтва]]
* [[Олександрійський краєзнавчий музей імені Худякової Антоніни Федорівни]]&nbsp;— у музеї нараховується більше ніж 15 тисяч предметів основного фонду та 4 тисячі одиниць допоміжного фонду. Структура основного фонду складається з речових, образотворчих, декоративно-прикладних, письмових, нумізматичних, нагрудних знаків, археологічних, фото-фоно, природничих фондів. Наукова та збиральницька робота направлена на розробку основних тем: «Знамениті земляки», «Державотворчий процес на Україні», «Екологія рідного краю».
* [[Олександрійський музей миру]]&nbsp;— єдиний в Україні і один з 15 музеїв такого напрямку на планеті. Профіль музею&nbsp;— історичний. У фондах музею миру близько 8 тисяч експонатів. Бібліотека музею нараховує близько 2000 книг. У 1991 році Олександрійський народний музей миру був занесений до каталогу міжнародного центру юнацького туризму (Лондон) як один із найцікавіших оглядових об'єктів Європи.
* [[Олександрійська громадська бібліотека|Централізована бібліотечна система]]&nbsp;— історія бібліотечної справи в місті розпочинає свій відлік від 1892 року&nbsp;— року відкриття в Олександрії Херсонської губернії [[Олександрійська громадська бібліотека|публічної бібліотеки]]. Фонд ЦБС сьогодні становить 431 тис. примірників книг, понад 130 назв періодичних видань.
* [[Олександрійський театр|Міський палац культури]]&nbsp;— центральний заклад культури міста, займає будівлю колишнього міського театру.
* Палац культури «Світлопільський»&nbsp;— колишній палац культури шахти «Світлопільська» об'єднання [[Олександріявугілля]]. На початку 2011 року в палаці культури працювали 27 клубних формувань, з них 12 любительських об'єднань та клубів за інтересами, 13 аматорських колективів художньої творчості, фотостудія «Наш формат», фізкультурно-оздоровчий комплекс, боксерський клуб «Еней». Звання «народний» носять театральний колектив, цирковий колектив «Цирк молодих», клуб спортивно-бального танцю «Олександрит», вокальний колектив «Криниченька», естрадний оркестр «Джаз-класик-бенд».
* Інструментальний ансамбль «Мелодія» був створений у 1980 році на базі вищого училища культури. 1987 року&nbsp;— захистив звання народного. З 1993 по 1997 роки&nbsp;— колектив працював у [[Кіровоградська обласна філармонія|Кіровоградській філармонії]]. 2000 року було створено комунальний заклад "Міський професійний ансамбль «Мелодія».
* Районний будинок культури на вулиці Діброви.
* Центральна міська бібліотека для дітей&nbsp;— дитяча книгозбірня міста Олександрії; культурно-освітня, виховна, інформаційна установа; центр бібліотечно-бібліографічного обслуговування та організації дозвілля дітей міста.
* Олександрійський центр сучасного мистецтва (ОЦСМ)<ref>https://instagram.com/olex_centr_sucasnogo_mistectva</ref>. Має три великі галерейні зали. Проводить виставки, концерти, виступи. Митці-засновники: Сергій Ґрес, Валентин Кузьменко, Егор Казьмін, Василь Давиденко.

=== Пам'ятники та пам'ятки ===
{{main|Пам'ятники Олександрії}}
{{see also|Пам'ятки Олександрії}}
{{seealso|Археологічні пам'ятки Олександрії}}
У місті встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків&nbsp;— [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Шевченку]], воїнам-афганцям тощо. Велика кількість пам'ятників воїнам та жертвам [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], більшість із них встановлено на місцях масових поховань. У місті на обліку перебуває 106 пам'яток архітектури.

26 вересня 2014 року у одній із шкіл було відкрито [[Меморіальна дошка|меморіальну дошку]] на честь старшого лейтенанта [[Танковський Євген Анатолійович|Євгена Танковського]], який загинув біля міста [[Чистякове|Тореза]] під час [[війна на сході України|війни на сході України]]<ref>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1389930-v-oleksandriyskiy-shkoli-vidkrili-memorialnu-doshku-na-chest-zagiblogo-pid-chas-ato-ofitsera В олександрійській школі відкрили меморіальну дошку на честь загиблого під час АТО офіцера]</ref>.

== Охорона здоров'я ==
[[Файл:ЛікарняОлекс.jpg|міні|праворуч|200пкс|Головний корпус Центральної міської лікарні]]
Мережа лікувально-профілактичних закладів міста Олександрії включає центральну міську та селищну лікарні, чотири [[диспансер]]и, станцію швидкої допомоги, санітарно-епідеміологічну станцію та вище медичне училище. Також у місті розташована Олександрійська районна лікарня. В установах охорони здоров'я працює 360 [[лікар]]ів, серед них 28 мають вищу кваліфікаційну категорію, 98&nbsp;— першу кваліфікаційну категорію. Всього налічується 1125 медичних працівників.

== Спорт ==
Головними центрами занять фізичною культурою і спортом у місті є спорткомплекс «[[Планета-спорт]]» (колишній плавальний басейн «Дельфін»)<ref>{{Cite web |url=http://www.planetasport.org.ua/sportclubs/sportkompleks-g-aleksandriya |title=Спорткомплекс г. Александрия площадь Ленина, 5 |accessdate=20 листопада 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141215033958/http://www.planetasport.org.ua/sportclubs/sportkompleks-g-aleksandriya |archivedate=15 грудня 2014 |deadurl=yes }}</ref> та Палац спорту, у якому розташовується Дитячо-юнацька спортивна школа №&nbsp;2.

У місті діють дві дитячі спортивні школи (ДЮСШ), одна з яких підпорядковується управлінню освіти, інша&nbsp;— [[ФСТ «Україна»]], та гуртки з різних видів спорту. Також діє дитячо-юнацький футбольний клуб «Кристал».

В Олександрії є два [[стадіон]]и: головний міський [[ніка (стадіон)|стадіон «Ніка»]] (7000 місць), і стадіон «Олімп» ([[перемога (Олександрія)|мікрорайон Перемога]]). Також на території Олександрії біля [[мікрорайон]]у Перемога розташована гоночна траса «[[Вербова Лоза (траса)|Вербова Лоза»]] на якій проводяться міжнародні змагання авто- і мотогонщиків, а також гонки на виживання. З 1948 року в місті діє футбольний клуб, який зараз має назву [[Олександрія (футбольний клуб)|ФК «Олександрія»]]. У 2001—2003 роках [[Олександрія (футбольний клуб)|ФК «Олександрія»]] виступав у Вищій лізі [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонату України з футболу]], але 2003 року був дискваліфікований через фінансові складнощі. Тривалий час команда виступала в [[Чемпіонат України з футболу: перша ліга|Першій лізі]], а в травні 2011 року виборола право грати в [[Прем'єр-ліга (Україна)|Прем'єр-лізі]]<ref>[http://novosti.kr.ua/index.php?cat=7&catop=list&newsID=4696&newsop=select&page= «Олександрія» вийшла до Прем'єр-ліги]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
<gallery mode="packed" heights="130px">
Файл:Олександрія.Басейн.jpg|Басейн «Дельфін»
Файл:Olexandriya - Gorkoho3.JPG|Палац спорту
Файл:Oleksandria Nika Stadium 2.jpg|Головний вхід до [[Ніка (стадіон)|КСК «Ніка»]]
</gallery>

=== Видатні спортсмени з Олександрії ===
* [[Латиш Микола Іванович]]&nbsp;— український і радянський футболіст та футбольний тренер.
* [[Місютін Григорій Анатолійович]]&nbsp;— [[гімнастика|гімнаст]], [[чемпіон]] [[літні Олімпійські ігри 1992|Олімпійських Ігор Барселони]], чотирикратний срібний олімпійський призер [[1992]] року, бронзовий призер [[літні Олімпійські ігри 1996|Олімпійських Ігор в Атланті]]
* [[Квачук Олександр Вікторович]]&nbsp;— [[велогонщик]], майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу
* [[Бендеров Максим Васильович]]&nbsp;— майстер спорту міжнародного класу, Чемпіон Світу та Європи [[бойові мистецтва]]

== Відомі особи ==
{{main|:Категорія:Персоналії:Олександрія}}
* [[Артамонова Віра Климівна]]&nbsp;— лікарка, письменниця
* [[Бендеров Максим Васильович]]&nbsp;— [[Україна|український]] спортсмен та військовик, Чемпіон України з [[панкратіон]]у, старший розвідник підрозділу спеціального призначення [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР МО України]]. Загинув у ході [[Війна на сході України|антитерористичної операції]].
* [[Білль-Білоцерковський Володимир Наумович]]&nbsp;— письменник, драматург.
* [[Герасюта Микола Федорович|Гарасюта Микола Федорович]]&nbsp;— винахідник, член-кореспондент Академії наук [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].
* [[Гончаренко Іван Іванович (Герой України)|Гончаренко Іван Іванович]] (1992—2024)&nbsp;— капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Гороховатський Ярослав Борисович]]&nbsp;— хімік, член-кореспондент Академії наук [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].
* [[Григор'єв Никифор Олександрович|Григор'єв Матвій Олександрович]]&nbsp;— повстанський отаман Степової України, організатор найбільшого антикомуністичного повстання на Півдні України (1919), самопроголошений Гетьман Вільної України (1919)
* [[Діброва Ілля Данилович]]&nbsp;— ватажок партизанського руху України і Словаччини.
* [[Зейналов Едуард Джангірович]]&nbsp;— політик, державний службовець, народний депутат [[Верховна Рада України V скликання#Депутати|5-го]] і [[Верховна Рада України VI скликання#Депутати|6-го]] скликань, [[Голови Кіровоградської облдержадміністрації|голова Кіровоградської облдержадміністрації]] (2005—2006).
* [[Кошовий Петро Кирилович]]&nbsp;— [[Маршал Радянського Союзу|маршал]], двічі [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Кравченко Юрій Федорович]]&nbsp;— міністр внутрішніх справ України.
* [[Кузнєцова Наталія Валеріївна]] (1993—2024)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасниця Революції Гідності і російсько-української війни.
* [[Ненько Ігор Анатолійович]]&nbsp;— перший українець, який переплив [[Ла-Манш]].
* [[Нечерда Борис Андрійович]]&nbsp;— український поет-дисидент.
* [[Никифоров Василь Миколайович]]&nbsp;— олександрійський священик, історик-краєзнавець.
* [[Носенко Надія Сергіївна]] (1918, Олександрія&nbsp;— 2010)&nbsp;— українська скульпторка.
* [[Охапкін Олександр Ігорович]]&nbsp;— український художник, іконописець.
* [[Пестушко Костянтин Юрійович|Пестушко Костянтин]]&nbsp;— головний отаман [[Холодноярська республіка|Холодноярської республіки]], отаман [[Степова дивізія|Степової дивізії]], видатний діяч [[Українська революція (1917—1921)|Української революції]]
* [[Півняк Геннадій Григорович]]&nbsp;— доктор технічних наук, ректор [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»|Національного гірничого університету України]].
* [[Плужников Ігор Олександрович]]&nbsp;— український економіст, підприємець та політик, народний депутат [[Верховна Рада України IV скликання|4-го]] скликання. Засновник українського телеканалу «[[Інтер (телеканал)|Інтер]]».
* [[Попов Леонід Іванович]] (1945—2023)&nbsp;— 47-й [[космонавт]], двічі Герой Радянського Союзу.
* [[Романов Володимир Павлович]]&nbsp;— [[географ]], мандрівник, [[декабристи|декабрист]].
* [[Рябченко Сергій Васильович]] (1923—1992)&nbsp;— радянський і український художник, один із провідних графіків України.
* [[Шолом Секунда|Секунда Шолом]]&nbsp;— [[євреї|єврейський]] композитор [[Сполучені Штати Америки|США]].
* [[Кравчинський Сергій Михайлович|Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович]]&nbsp;— письменник, [[народництво|народник]], революціонер.
* [[Феденко Панас Васильович]]&nbsp;— [[політик|політичний діяч]], [[історик]], публіцист.
* [[Фокін Вітольд Павлович]]&nbsp;— перший прем'єр-міністр України.
* [[Худякова Антоніна Федорівна]]&nbsp;— військова льотчиця, [[Герой Радянського Союзу]] ([[1945]]), директорка Олександрійського краєзнавчого музею.
* [[Цівчинська Алла Аполлонівна]] (1912—1997)&nbsp;— українська письменниця.
* [[Чернов Леонід Кіндратович]]&nbsp;— український поет і прозаїк.
* [[Чижевський Дмитро Іванович]]&nbsp;— [[слов'янознавство|славіст]] і літературознавець.
* [[Шульга Інна Антонівна]]&nbsp;— краєзнавиця, засновниця й директорка [[Олександрійський музей миру|Олександрійського музею миру]].
* [[Юра Гнат Петрович]]&nbsp;— актор і режисер.
{{main|Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань (Олександрійщина)}}

== Міста-побратими ==
{{Wikidata/SisterCities}}

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="120px">
Файл:Олександрія. Ріг Соборного та Софіївської.JPG|Комерційна забудова початку 2020-тих років. На розі [[Соборний проспект (Олександрія)|Соборного проспекту]] та вулиці Софіївської
Файл:Olexandriya - Cinema in evening.jpg|Соборна площа. Колишній кінотеатр «Жовтень»
Файл:Олександрія.Фонтан.jpg|Фонтан на Соборній площі([[2009]])
Файл:Пам'ятник Невідомому Солдату. Олександрія,.jpg|Пам'ятник Невідомому солдатові ([[травень 2016]])
Олександрія танк 1.jpg|Пам'ятник Т-34
Файл:Oleksandriya Pershotravneva 31a 01 (YDS 4562).jpg|Приміщення колишньої [[Синагога «Бешмедріс»|синагоги «Бешмедріс»]]
Файл:Гірник.2014.jpg|Будівля універмагу «Гірник» на [[Тинда (Олександрія)|Тинді]] ([[Соборний проспект (Олександрія)|проспект Соборний]])
Файл:КІРУЕ.Перемога.Олександрія.2011.jpg|Колишній Будинок культури мікрорайону «[[Перемога (Олександрія)|Перемога]]»
Файл:Олександрія пр-т Соборний 52.jpg|Колишня дієтїдальня на Соборному проспекті
Файл:Водонапірна вежа, Олександрія.jpg|Водонапірна вежа на території міської лікарні
Файл:Oleksandriya Sverdlova 28 (YDS 4681).jpg|Міське управління освіти
</gallery>
<gallery mode="packed" heights="120px">
Файл:Oleksandriya_Sverdlova_16_(YDS_4548).jpg|Будинок середини XIX століття на Бульварній вулиці
Файл:35-103-0040 Olexandria SAM 9882.jpg|На перетині Соборного проспекту та вулиці Першотравневої
Файл:Oleksandriya Proletars'ka 7 (YDS 4480).jpg|Один з корпусів медичного училища
Файл:Olexandria 20 Zhovtnia SAM 9947 35-103-0003.JPG|Школа Івана Чиркіна
Файл:Oleksandriya Proletars'ka 18 02 (YDS 4493).jpg|Призовна дільниця
Файл:Будинок притулку для сиріт Олександрія.jpg|Будинок Штромберга
Файл:Олександрія вул Чижевського, 12 17.jpg|Забудова на вулиці Чижевського
Файл:Oleksandriya Sverdlova 5 02 (YDS 4545).jpg|Станція швидкої меддопомоги
Центральна площа міста Олександрії Кіровоградської області.jpg|Центральна площа, 2009 рік
</gallery>

== Див. також ==
* [[:Категорія:Зображення:Олександрія]]
* [[Олександрійський повіт]]
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)]]

== Примітки ==
{{примітки|3|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Олександрія |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=178 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>

}}

== Джерела та література ==
* ''Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич, Є.&nbsp;М.&nbsp;Скляренко''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Oleksandriia_mst Олександрія] // {{ЕІУ|7|574}}

=== Література ===
* Барокові закапелки Олександрії / Валерій Жванко. Барокковые закоулки Александрии: [до кн. в цілому: маловідомі сторінки історії Олександрійщини] / Валерий Жванко.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2016.&nbsp;— 147, 27 с. зустріч. паг., 16 с. іл. : іл. ; 21&nbsp;см.&nbsp;— Текст парал. укр., рос.&nbsp;— Бібліогр. в кінці ст. та в підрядк. прим.&nbsp;— Книжка-«перекрутка».&nbsp;— 300 пр.&nbsp;— ISBN 978-966-189-409-8
* ''Міщенко Г.&nbsp;П.''&nbsp;Кіровоградська область.&nbsp;— К., 1961.
* ''Бєлявін Ф. К., Пом'ятунов А.&nbsp;С.''&nbsp;Олександрія&nbsp;— місто гірників.&nbsp;— Дніпропетровськ: Промінь, 1968.&nbsp;— 112 с.
* {{книга
 |автор             = Кохан Анатолий Ильич, Колесников Вячеслав Гаврилович.
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Александрия. Путеводитель
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Днепропетровск
 |видавництво       = Промінь
 |рік               = 1979
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 80
 |серія             = 
 |тираж             = 27 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}} {{ref-ru}}
* {{книга
 |автор             = Кохан Анатолий Ильич, Колесников Вячеслав Гаврилович.
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Александрия. Путеводитель
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 2-е, дополненное
 |місце             = Днепропетровск
 |видавництво       = Промінь
 |рік               = 1986
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 56
 |серія             = 
 |тираж             = 25 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}} {{ref-ru}}
* ''Цапюк С. К., Петленко В.&nbsp;П.''&nbsp;Олександрія вчора, сьогодні, завтра.&nbsp;— Олександрія, 2004.
* ''Кузик. Б. М., Білошапка. В.&nbsp;В.''&nbsp;Кіровоградщина: Історія та сучасність центру України. 2 том.&nbsp;— Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005.&nbsp;— ISBN 966-348-021-1.
* ''Кохан А. І., Сурженко Л.&nbsp;І.''&nbsp;Стара Олександрія в листівках і фотографіях.&nbsp;— Олександрія, 2007. [http://library.kr.ua/elib/surzhenko/ PDF-версія на сайті бібліотеки імені Чижевського]
* [https://tyzhden.ua/oleksandriia-pershe-misto-skhodu/ ''Домаранський А.'' Олександрія. Перше місто сходу] // [[Український тиждень]] [[9 серпня]] [[2017]]
* {{книга
 |автор          = Херсонский губернский статистический комитет
 |назва          = Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении
 |посилання      = https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0005596
 |відповідальний = 
 |місце          = Херсон
 |видавництво    = Типография губернского правления
 |рік            = 1896
 |том            = 
 |сторінок       = 544
 |сторінки       = 26
 |isbn           = 
 |ref            = 
}}

== Посилання ==
{{commonscat|Oleksandriia}}
* '''[http://olexrada.gov.ua/ Сайт міської влади]'''
* [https://web.archive.org/web/20080416193608/http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=17794 Олександрія на сайті Верховної Ради]
* '''[http://www.alnews.com.ua/ Міський портал «Олександрійські новини»]'''
:* [https://web.archive.org/web/20160415140542/http://alnet.com.ua/2006/05/20/509/ До історії заснування поселення Усівка]. Надія Жахалова
:* [https://web.archive.org/web/20081120050102/http://alnet.com.ua/2006/05/27/515/ Усівка за часів Нової Сербії]. Надія Жахалова
* '''[http://www.alfoto.in.ua/ Новини й світлини Олександрії]'''{{ref-ru}}
* '''[https://www.cblib.alexandriya.com/ Сайт міської бібліотеки імені О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкіна]''' [https://web.archive.org/web/20110306174023/http://sites.google.com/site/olecbs/ Стара версія]
:* '''[https://web.archive.org/web/20161021170321/https://sites.google.com/site/olecbs/краєзнавча-мозаїка Краєзнавча інформація та ресурси]'''
* '''[http://www.library.alexandriya.com/index.php Сайт міської бібліотечної системи]'''
:* '''[https://web.archive.org/web/20131226121331/http://www.library.alexandriya.com/index.php?option=com_content&view=article&id=52&Itemid=70 Краєзнавча література]'''
* '''[https://web.archive.org/web/20100111004808/http://alexandriya.org.ua/ Історія Олександрії та навколишніх населених пунктів]'''
* [http://ukrmap.org.ua/Pages/Alexandria_ukr.htm Мапа Олександрії станом на 2000-ні роки]
* [https://web.archive.org/web/20120628054625/http://selvis.alnet.com.ua/ Олександрія у світлинах]
:* [https://web.archive.org/web/20160305013006/http://selvis.alnet.com.ua/sakal/base0.html Альбом Григорія Сакальського] [https://drive.google.com/file/d/1PdeV2hrBKDzfj3-uM9ep3a0mmfojfZ1T/view '''PDF''']
:* [https://web.archive.org/web/20160305015748/http://selvis.alnet.com.ua/show/base0.html Альбом "Перша Сільськогосподарська виставка 1911 року]
:* [https://web.archive.org/web/20160305211403/http://selvis.alnet.com.ua/old_alex/base0.html Альбом листівок 1910 року]
:* [https://web.archive.org/web/20160305171005/http://selvis.alnet.com.ua/50_ears/image0.html Альбом «50 років Жовтня»]
:* [https://web.archive.org/web/20160305162312/http://selvis.alnet.com.ua/foto_40/base0.html Фото різних років]
:* [https://web.archive.org/web/20160305083121/http://selvis.alnet.com.ua/alex1975/base0.html Альбом «Олександрія у 1975 році»]
* [http://klymenko.in.ua/Other_World/Ukraine.Pivden_16.htm#Oleksandriya Фотоекскурсія до Олександрії на сайті klymenko.in.ua] серпень-вересень 2007
* '''[http://rodovoyegnezdo.narod.ru/Kherson/Alexandria_Uezd.html Олександрійський повіт, його волості і села за волостями (джерело: «Список населенных мест Херсонской губернии», Херсон, 1896)]'''{{ref-ru}}
* [http://rodovoyegnezdo.narod.ru/Kherson/1901_Aleksandria.htm#5 Список посадових осіб Олександрії і Олександрійського повіту. 1901&nbsp;р.]{{ref-ru}}

{{місцевості Олександрії}}
{{Міста Кіровоградської області}}
{{Історичні місця Кіровоградської області}}
{{Новосербія}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Олександрія| ]]
[[Категорія:Міста Кіровоградської області]]
[[Категорія:Районні центри Кіровоградської області]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Виборчий округ 103]]