Перегляд вихідного коду сторінки Південна залізниця

{{Залізниця
|name= Південна залізниця
|full_name= Регіональна філія «Південна залізниця» <br/>АТ «Укрзалізниця»
|years=[[1869]]&nbsp;— по теперішній час
|country= {{UKR}}
|city= [[Харків]], [[Вулиця Євгена Котляра (Харків)|вул. Євгена Котляра]], 7
|status= [[Українські залізниці|діюча]]
|ownership= [[Укрзалізниця|ПАТ «Укрзалізниця»]]
|telegraph_code= ЮЖ<ref>[http://www.express-3.ru/useful_info/vc.html Список железных дорог СНГ]. ''«Экспресс» в Интернет''</ref>
|num_code= 043—044
|length= >3000 км
|колія= [[Російська колія|1520 мм]]
|станцій=
|працівників=
|телефон=
|web_site= http://pz.gov.ua
|Commons= South Railway
|мапа= [[Файл:Залізниці України (територіальний поділ).png|300пкс]]
|філії=[[Харківська дирекція залізничних перевезень|Харківська дирекція]],
[[Полтавська дирекція залізничних перевезень|Полтавська дирекциія]],
[[Сумська дирекція залізничних перевезень|Сумська дирекція]],
[[Куп'янська дирекція залізничних перевезень|Куп'янська дирекція]],
[[Краснолиманська дирекція залізничних перевезень|Краснолиманська дирекція]],
[[Дебальцівська дирекція залізничних перевезень|Дебальцівська дирекція]].
|}}

'''Регіональна філія «Південна залізни́ця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»'''&nbsp;— підприємство, регіональна філія у складі [[Укрзалізниця|АТ «Укрзалізниця»]], що обслуговує [[Харківська область|Харківську]], [[Полтавська область|Полтавську]] та [[Сумська область|Сумську області]], а також окремі райони сусідніх областей. 

Одна із найстаріших залізниць (з [[1869 у залізничному транспорті|1869]] року). Географічне розташування і конфігурація напрямків та дільниць Південної залізниці визначає її велике транзитне значення. Вона з'єднує [[Донецький вугільний басейн|Донбас]] зі [[Київ|столицею України]] із західними областями.

Її колії простягнулись більш ніж на 3000&nbsp;км (розгорнута довжина головних колій перевищує 4000 км). Магістраль обслуговує понад 1000 промислових підприємств.

На Південній залізниці функціонують 4 дирекції залізничних перевезень: [[Куп'янська дирекція залізничних перевезень|Куп'янська]], [[Полтавська дирекція залізничних перевезень|Полтавська]], [[Сумська дирекція залізничних перевезень|Сумська]] та [[Харківська дирекція залізничних перевезень|Харківська]].

== Історія ==
* [[1863]]&nbsp;— прийнято рішення про будівництво залізничної лінії [[Курськ (станція)|Курськ]]&nbsp;— [[Харків-Пасажирський|Харків]]&nbsp;— [[Таганрог]]&nbsp;— [[Ростов-Головний|Ростов]].
[[Файл:Kursk Kharkov 1869.jpg|міні|праворуч|250пкс|Перший поїзд з Курська до Харкова. <br/>"Харьковъ: Открытіе Курско-Харьковской желѣзной дороги, 22 мая 1869&nbsp;г." — Всемірная иллюстрація.&nbsp;— {{СПб.}}, 1869 №&nbsp;27 (28 червня)&nbsp;- с.&nbsp;8]]
* [[1869]]&nbsp;— <abbr title="за старим стилем">(22&nbsp;травня)</abbr>&nbsp;[[4 червня]] прибув перший поїзд з [[Курськ]]а до [[Харків|Харкова]]<ref>Завжди в русі. Харківський залізничний вокзал.&nbsp;— {{Х.}}, 2019</ref>. [[6 липня]] відкрито регулярний рух на дільниці [[Курськ]]&nbsp;— [[Бєлгород (станція)|Бєлгород]]&nbsp;— [[Харків]] завдовжки 229&nbsp;[[Верста|верст]] (з цього дня ведеться відлік діяльності Південної залізниці), а у грудні закінчено будівництво лінії [[Харків]]&nbsp;— [[Ростов-Головний|Ростов]] (завдожки 538 версти) та відкрито наскрізний рух.
* [[1870]]&nbsp;— відкрито рух поїздів на дільниці [[Полтава-Південна|Полтава]]&nbsp;— [[Харків-Пасажирський|Харків]]. 
* [[1878]]&nbsp;— відкрито рух поїздів на Сумський лінії ([[Ворожба (станція)|Ворожба]]&nbsp;— [[Суми (станція)|Суми]]). 
* [[1888]]&nbsp;— початок руху поїздів на дільниці [[Кременчук (станція)|Кременчук]]&nbsp;— [[Ромни (станція)|Ромни]]. Кременчуцька лінія [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївської залізниці]] отримала вихід на [[Лібаво-Роменська залізниця|Лібаво-Роменську залізницю]].
* [[1894]]&nbsp;— відкрито рух поїздів на лінії [[Боромля (станція)|Боромля]]&nbsp;— [[Лебединська (станція)|Лебединська]].
* [[1895]]&nbsp;— відкрито рух гілкою [[Лохвиця (станція)|Лохвиця]]&nbsp;— [[Гадяч імені Сергієнка М.І.|Гадяч]]. У січні [[1895]] року [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харківсько-Азовська]] залізниця об'єднана з [[Лозово-Севастопольська залізниця|Лозово-Севастопольською]] та [[Джанкойсько-Феодосійська залізниця|Джанкойсько-Феодосійською залізницею]] і отримала назву [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харківсько-Севастопольська (К-Х-С)]]. 
* [[1896]]&nbsp;— відкрито рух лінією [[Бєлгород (станція)|Бєлгород]]&nbsp;— [[Вовчанськ (станція)|Вовчанськ]]. 
* [[1897]]&nbsp;— відкрито рух лінією [[Кириківка (станція)|Кириківка]]&nbsp;— [[Охтирка (станція)|Охтирка]]. 
* [[1901]]&nbsp;— відкрито рух лінією [[Київ]]&nbsp;— [[Полтава-Київська|Полтава]] та [[Полтава-Південна|Полтава]]&nbsp;— [[Лозова-Пасажирська|Лозова]] [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця|Московсько-Києво-Воронезької залізниці]].
* [[1901]]&nbsp;— побудовано приватну [[Бєлгород-Сумська залізниця|Бєлгород-Сумську залізницю]]; Вовчанську лінію ([[Бєлгород (станція)|Бєлгород]]&nbsp;— [[Вовчанськ (станція)|Вовчанськ]]) прокладено до [[Куп'янськ-Вузловий (станція)|Куп'янська]].
* [[1907]]&nbsp;— [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївську]] та [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харково-Севастопольську]] залізниці було об'єднано в одну мережу під назвою [[Південні залізниці|Південні казенні залізниці]], але назви залізниць ще використовувались.
* [[1908]]&nbsp;— почалося будівництво Північно-Донецької залізниці ([[Основа (станція)|Харків]]&nbsp;— [[Льгов-Київський|Льгов]] та [[Харків]]&nbsp;— [[Ізюм (станція)|Ізюм]]&nbsp;— [[Донецький вугільний басейн|Донбас]]).
* [[1909]]&nbsp;— побудовано та відкрито лінію [[Імені Василя Несвіта|Гребінниківка]]&nbsp;— [[Низи (станція)|Низи]]. 
* [[1911]]—[[1917]]&nbsp;— введені в експлуатацію ділянки ліній [[Льгов-Київський|Льгов]]&nbsp;— [[Суджа]]&nbsp;— [[Харків]]&nbsp;— [[Лиман (станція, Донецька залізниця)|Лиман]]&nbsp;— [[Лиха]] з низкою розгалужень [[Північно-Донецька залізниця|Північно-Донецької залізниці]]. Станції [[Льгов-Київський]] та Суджа стали [[Залізничний вузол|вузловими]]. 
* [[1918]]&nbsp;— наказом Міністерства шляхів Української держави від 15 травня назву залізниці змінено на «Слобідську»<ref>Державний вістник.&nbsp;— 1918.&nbsp;— № 3.</ref>.

=== У радянські часи ===
* [[1922]]&nbsp;— приймається нова система управління на транспорті. 
* [[1925]]&nbsp;— [[Північно-Донецька залізниця]] реструктуризована, її [[Слобідська Україна|слобожанська]] частина увійшла до складу Південних залізниць, інша частина об'єднана частково з [[Катерининська залізниця|Катерининською залізницею]] та Донецькою кам'яновугільною ([[Донецька залізниця]]). Наприкінці [[1920-ті|1920-х]] років до складу [[Південні залізниці|Південних залізниць]] увійшли дільниці [[Лиман (станція, Донецька залізниця)|Красний Лиман]]&nbsp;— [[Основа (станція)|Основа]]&nbsp;— [[Льгов-Київський|Льгов]] та [[Харків]]&nbsp;— [[Куп'янськ-Вузловий (станція)|Куп'янськ]]. У такій конфігурації лінії [[Південні залізниці|Південних залізниць]] мали найбільшу у своїй історії протяжність. 
* [[1930]]&nbsp;— заснований [[Український державний університет залізничного транспорту|Харківський експлуатаційно-тяговий інститут інженерів залізничного транспорту (ХІІТ)]]. 
[[Файл:Ukrainian "Southern Railway" 1943.jpg|міні|праворуч|250пкс|Мапа Південної залізниці від [[Павлоград]]а до [[Курськ]]а та [[Льгов]]а (Генштаб [[1943]])]]
* [[1934]]&nbsp;— у лютому [[Південні залізниці]] поділені на дві самостійні&nbsp;— Південну та [[Донецька залізниця|Донецьку]] залізниці. Через укладання рейок важкого типу швидкість вантажних поїздів подвоїлась.
* [[1943]]&nbsp;— введена в експлуатацію лінія Сараєвка&nbsp;— [[Старий Оскол]]. За роки [[Друга світова війна|Другої світової війни (1941—1945)]] шкода, заподіяна Південній магістралі, склала прнад 1 млрд рублів. 
* [[1948]]&nbsp;— відновлено і споруджено близько 250 електростанцій, 78 службово-технічних приміщень, відремонтовано станційні та під'їзні шляхи, створено близько 50 лінійних пунктів ремонту та промиву вагонів, електроосвітлення підключено до 90-та станцій і [[роз'їзд]]ів.
* [[1957]], [[30 липня]]&nbsp;— на дільниці [[Харків-Пасажирський|Харків]]&nbsp;— [[Мерефа (станція)|Мерефа]] пройшов перший [[електровоз]]. 
* [[1960]]&nbsp;— завершена [[Електрифікація залізниць|електрифікація]] всього головного напрямку Південної залізниці. Загальна довжина ліній, яка переведена на електровозну і тепловозну тягу, перевищила 2500&nbsp;км.
* [[1961]]&nbsp;— до локомотивних депо [[Полтава (локомотивне депо)|Полтава]] та [[Куп'янськ (локомотивне депо)|Куп'янськ]] почали надходити тепловози і розпочалася їх експлуатація.
* [[1966]]&nbsp;— створена лабораторія обчислювальної техніки.
* [[1972]]&nbsp;— на базі дорожньої лабораторії обчислювальної техніки створений інформаційно-обчислювальний центр дороги.

=== У Незалежній Україні ===
[[Файл:Glasingo 290224 17.jpg|міні|Підсклянник «Південна залізниця»]]
* У лютому [[1992]] року Бєлгородське відділення відчужене від Південної до складу [[Південно-Східна залізниця|Південно-Східної залізниці]] Росії (дільниці Клюква&nbsp;— Сараєвка&nbsp;— [[Бєлгород (станція)|Бєлгород]]&nbsp;— [[Наумівка (станція)|Наумівка]], [[Сараєвка (станція)|Сараєвка]]&nbsp;— [[Старий Оскол (станція)|Старий Оскол]], [[Старий Оскол (станція)|Старий Оскол]]&nbsp;— [[Валуйки (станція)|Валуйки]], [[Бєлгород (станція)|Бєлгород]]&nbsp;— [[Готня]], [[Бєлгород (станція)|Бєлгород]]&nbsp;— [[Нежеголь (станція)|Нежеголь]]). Дільниці Пост Північний&nbsp;— [[Козача Лопань (станція)|Козача Лопань]] та [[Вовчанськ (станція)|Вовчанськ]]&nbsp;— [[Приколотне (станція)|Приколотне]] Бєлгородського відділення увійшли до складу Харківського та Куп'янського відділень відповідно. Дільниці Козачок&nbsp;— [[Готня]]&nbsp;— [[Свікловична (станція)|Свікловічна]], гілка [[Готня]]&nbsp;— Зінаїдіно Харківського та дільниця [[Ільок-Пеньковка (станція)|Ільок-Пеньковка]]&nbsp;— [[Свікловична (станція)|Свікловічна]] Сумського відділення відчужені до складу Бєлгородського відділення. Дільниці [[Валуйки (станція)|Валуйки]]&nbsp;— [[Соловей (зупинний пункт)|Соловей]] та [[Валуйки (станція)|Валуйки]]&nbsp;— Вистрел Куп'янського відділення увійшли до складу Бєлгородського відділення. Дільниця 770 км&nbsp;— [[Старобільськ (станція)|Старобільськ]] відійшла до складу Лиманської дирекції Донецької залізниці.
* [[1998]] року здійснено капітальний ремонт вокзалу станції [[Харків-Пасажирський]].
* [[2014]] року видано розпорядження, за яким на час проведення [[Війна на сході України|антитерористичної операції на сході України]] Південній залізниці мала бути передана частина майна [[Донецька залізниця|Донецької залізниці]], розташованого на слобожанській території [[Донецька область|Донецької]] та [[Луганська область|Луганської областей]], підконтрольних українській владі<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1284-2014-р/page Деякі питання функціонування державного підприємства «Донецька залізниця»]</ref>, але у повній мірі воно так і не було здійснене, хоча Південна залізниця активно допомагала й допомагає досі в приведенні залізничного господарства цього регіону до ладу<ref>{{cite web | url = http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/385296 | title = Відбудовано залізничні мости на Південній залізниці // Спеціалізовані підрозділи залізниць відновили шість мостів в зоні АТО | work = Укрзалізниця | date = 17 липня 2014 | accessdate =  20 грудня 2016 | archive-date =  28 лютого 2016 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160228081857/http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/385296/ }}</ref>.
* [[1 грудня]] [[2015]] року розпочалась господарська діяльність АТ «Укрзалізниця»; державне підприємство «Південна залізниця» втратило статус окремої юридичної особи і продовжило діяльність як регіональна філія «Південна залізниця»<ref>{{cite web | url = http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/415178/ | title = Відсьогодні АТ «Укрзалізниця» розпочинає господарську діяльність | work = Укрзалізниця | date = 1 грудня 2015 | accessdate =  17 грудня 2016 | archive-date =  9 жовтня 2016 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161009210047/http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/415178/ }}</ref>.

З [[10 березня]] по [[17 березня]] [[2023]] року тривало опитування через електронний сервіс «[[Дія (сервіс)|Дія]]», яке реалізоване Мінцифрою спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури й Укрзалізниці. Понад 860,4 тисяч українців проголосували за нову назву для Південної залізниці. Опитування відбулося в межах масштабного проєкту [[Укрзалізниця|Укрзалізниці]] «Залізна українізація», головною метою якої є [[Дерусифікація в Україні|дерусифікація]] українських залізниць та позбавлення всіх радянських та російських назв, символів і написів. Варіант '''''Харківська залізниця''''' обрано 335,6 тисячами користувачами. За варіанти ''Слобожанська залізниця'' проголосували 234,7 тисяч користувачів, ''Східна залізниця''&nbsp;— 232,5 тисячі, а ''Слобідська залізниця''&nbsp;— 57,4 тисячі голосів. Ці попередні результати опитування будуть враховані під час перейменування регіональної філії<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/416808-harkivska-zamist-pivdenna-rezultati-golosuvanna-za-novu-nazvu-zaliznici/|title=«Харківська» замість «Південна»: результати голосування за нову назву залізниці|website=suspilne.media|date=2023-03-17}}</ref>.

== Структура Південної залізниці ==
{{Див. також|:Категорія:Станції Південної залізниці}}
Дирекції:
* [[Харківська дирекція залізничних перевезень|Харківська]]
* [[Полтавська дирекція залізничних перевезень|Полтавська]]
* [[Сумська дирекція залізничних перевезень|Сумська]]
* [[Куп'янська дирекція залізничних перевезень|Куп'янська]]

Інщі підрозділи:
* Центральний будинок науки і техніки Харківської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства Південна залізниця (відокремлений підрозділ)
* [[Санаторій імені Миколи Гоголя Південної залізниці]]

== Керівники ==
;&nbsp;В різні часи залізницю очолювали:
=== Курсько-Харківсько-Азовська залізниця ===
* О. фон Ган (1869—1874&nbsp;рр.);
* В. Іванов (1874—1886&nbsp;рр.);
* Дмитро Дмитрович Неронов (1887—1889&nbsp;рр.<ref>[http://uzdlines.narod.ru/chiefs/index.htm Керівники Південної залізниці] // ''Стальне кільце Південної магістралі'' {{ref-ru}}</ref>);
* В. Дворжецький (1889&nbsp;р.);
* Л. Богданович (1890&nbsp;р.);
* А. Ізмайлов (1890—1891&nbsp;рр.);
* Н. Васильєв (1891—1895&nbsp;рр.).

=== Харківсько-Миколаївська залізниця ===
* Володимир Миколайович Печковський (1870—1889&nbsp;рр.);
* Микола Степанович Островський (1890—1898&nbsp;рр.);
* [[Шмідт Федір Іванович]] (1898—1901&nbsp;рр.);
* Федір Олексійович Галицинський (1901—1902&nbsp;рр.);
* Володимир Миколайович Волков (1902—1906&nbsp;рр.);
* Віктор Олександрович Розанов (1906&nbsp;р.).

=== Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця ===
* Микола Амандович фон Ренкуль (1896—1901&nbsp;рр.);
* А.&nbsp;Крігер (1901—1905&nbsp;рр.);
* [[Шмідт Федір Іванович]] (1906—1907&nbsp;рр.).
 
=== Південні залізниці ===
* [[Шмідт Федір Іванович]] (1907&nbsp;р.); 
* Розанов Віктор Олександрович (1907—1908&nbsp;рр.); 
* Івановський Іпполіт Костянтинович (1909—1910&nbsp;рр.); 
* [[Стульгинський Владислав Гнатович]] (1910—1913&nbsp;рр.); 
* Воскресенський Борис Дмитрович (1913—1916&nbsp;рр.); 
* Язиков Борис Миколайович (1916—1917&nbsp;рр.); 
* [[Іванов Олексій Миколайович]] (комісар 1920&nbsp;р.); 
* [[Судьїн Сергій Корнилович]] (комісар серпень—грудень 1920&nbsp;р. ?); 
* [[Главацький Олександр Олександрович]] (1920—1921&nbsp;рр. Південне управління НШС);
* Науман В. (1921—1922&nbsp;рр.);
* Іванов А. (1923—1926&nbsp;рр.);
* Миронов І.&nbsp;М. (192*—192*&nbsp;рр.);
* [[Чорний Віктор Миколайович|Чорний (Паніашвілі) Віктор Миколайович]] (1927?—1928&nbsp;рр.); 
* Бандура П. (1928—1930&nbsp;рр.); 
* [[Лівшиць Яків Абрамович]] (1931—1933&nbsp;рр.); 
* [[Левченко Микола Іванович]] (1933—лютий<!--данні уточнені за сприяння Управління СБУ в Хар. обл.-->&nbsp;1934&nbsp;р.).

=== Південна залізниця ===
{{Див. також|:Категорія:Начальники Південної залізниці}}
* [[Зорін Олексій Михайлович]] (1934&nbsp;р.);
* [[Шушков Петро Сергійович]] (1935—1937&nbsp;рр.);
* [[Малій Іларіон Васильович]] (1937—1938&nbsp;рр.);
* [[Кутафін Семен Васильович]] (1938—1944&nbsp;рр.);
* [[Даниленко Костянтин Іванович]] (1944—1945&nbsp;рр.);
* [[Дмитрюк Петро Андрійович]] (1945—1954&nbsp;рр.);
* [[Кожухар Костянтин Герасимович]] (1954—1959&nbsp;рр.);
* [[Головченко Григорій Іванович]] (1959—1972&nbsp;рр.);
* [[Конарєв Микола Семенович]] (1972—1976&nbsp;рр.);
* [[Шутов Олексій Йосипович]] (1976—1983&nbsp;рр.);
* [[Пучко Олександр Олександрович]] (1983—1995&nbsp;рр.);
* [[Крючков Олег Митрофанович]] (1995—1997&nbsp;рр.);
* [[Несвіт Василь Андрійович]] (1997—2000&nbsp;рр.);
* [[Остапчук Віктор Миколайович]] (<small>05.</small>2000—<small>06.</small>2005;&nbsp;<small>12.</small>2005—<small>11.</small>2012&nbsp;рр.);
* [[Бойко Григорій Анатолійович]] (<small>06.</small>2005—<small>12.</small>2005&nbsp;р.);
* [[Філатов Олександр Валентинович]] (<small>11.</small>2012—<small>06.</small>2014&nbsp;рр.);
* [[Уманець Микола Григорович]] (з <small>06.</small>2014&nbsp;р.)

== Начальники політичного відділу залізниці ==
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
! Роки
! Посадові особи
|-
| 1950—1956
| [[Немнов Володимир Іванович]]
|}


== Назва  залізниці ==
На території сучасної незалежної України до цього часу існують назви державних підприємств, які походять від розташування цих підприємств на території давно зниклих Російської імперії та СРСР. Йдеться про назви регіональних філій державної «Укрзалізниці»: «[[Південно-Західна залізниця]]» та «Південна залізниця».

Ці назви виникли через таке розташування підприємств у Російській імперії та СРСР. Після набуття Україною незалежності та встановленням державного кордону України ці назви перестали відповідати дійсному розташуванню підприємств.

Існування на території незалежної України державних підприємств з імперськими назвами є неприйнятним та потребує виправлення таких назв.

Між тим назви інших регіональних філій «Укрзалізниці» походять або від назв міст, які є керівними центрами цих філій ([[Одеська залізниця|Одеська]], [[Львівська  залізниця|Львівська]], [[Донецька залізниця|Донецька]]), або від розташування на території сучасної України ([[Придніпровська залізниця|Придніпровська]])<ref>[https://petition.president.gov.ua/petition/126076 Позбутися імперських назв державних підприємств на території незалежної України: перейменувати регіональні філії "Укрзалізниці" "Південна-Західна залізниця" та "Південна залізниця" на, відповідно, "Київська залізниця" та "Харківська залізниця"]</ref>.

У березні 2023 року понад 800 тис. українців проголосували в [[Дія_(сервіс)|Дії]] за перейменування Південної залізниці. Більшість з них обрали нову назву — Харківська.<ref>{{Cite web|title=Українці обрали нову назву для Південної залізниці|url=https://times.kharkiv.ua/2023/03/17/ukrayintsi-obrali-za-novu-nazvu-dlya-pivdennoyi-zaliznitsi/|website=Харків Тimes|date=2023-03-17|accessdate=2023-03-17|language=uk}}</ref>

== Електрифікація залізниці ==
Позначки: [[постійний струм]]&nbsp;— (=3&nbsp;кВ), [[змінний струм]]&nbsp;— (~25&nbsp;кВ):
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
! Роки
! Дільниці
! Довжина,&nbsp;км
!Рід струму
! З них дільниці<br/>на ОЗ
|-
|[[1957]]
|[[Харків-Пасажирський|Харків]]&nbsp;— [[Мерефа (станція)|Мерефа]]
|25 км<ref>{{cite web|title= История электрификации железных дорог СССР|url= http://www.parovoz.com/history/electrification/1956-58.php|date= 1956-1958|archiveurl= https://archive.today/20120912104446/http://www.parovoz.com/history/electrification/1956-58.php|archivedate= 12 вересня 2012|accessdate= 6 червня 2017}}</ref>.
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1958]]
|[[Лозова-Пасажирська|Лозова]]&nbsp;— [[Слов'янськ (станція)|Слов'янськ]]
|105 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|4 км Південної залізниці
|-
|[[1958]]
|[[Мерефа (станція)|Мерефа]]&nbsp;— [[Лозова-Пасажирська|Лозова]]
|123 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1959]]
|[[Харків]]&nbsp;— [[Дергачі (станція)|Дергачі]] (відкриття [[20 травня]])
|9 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1959]]
|[[Дергачі (станція)|Дергачі]]&nbsp;— [[Козача Лопань (станція)|Козача Лопань]] (відкрита у [[жовтень|жовтні]])
|29 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1961]]
|[[Харків]]&nbsp;— [[Люботин (станція)|Люботин]]
|17 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1961]]
|[[Основа (станція)|Основа]]&nbsp;— [[Святогірськ (станція)|Слов'яногірськ]]
|140 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|130 км Південної залізниці).
|-
|[[1965]]
|[[Лозова-Пасажирська|Лозова]]&nbsp;— [[Синельникове]]
|104 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|12 км Південної залізниці
|-
|[[1967]]
|[[Валуйки (станція)|Валуйки]]&nbsp;— [[Куп'янськ-Вузловий (станція)|Куп'янськ]]
|40 км та Куп'янський залізничний вузол — електрифіковані
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[1969]]
|[[Мерефа (станція)|Мерефа]]&nbsp;— [[Зміїв (станція)|Зміїв]]
|30 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1970]]
|[[Гракове (станція)|Гракове]]&nbsp;— [[Занки (станція)|Занки]]
|27 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1970]]
|[[Харків]]&nbsp;— [[Золочів (станція, Південна залізниця)|Золочів]] (відкрита [[5 грудня]])
|47 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1971]]
|[[Харків-Балашовський]]&nbsp;— [[Лосєве]]&nbsp;— [[Гракове (станція)|Гракове]] (відкрита [[20 грудня]])
|59 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1972]]
|[[Гракове (станція)|Гракове]]&nbsp;— [[Куп'янськ]] (відкриття [[9 грудня]])
|66 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[1974]]
|[[Мерефа (станція)|Мерефа]]&nbsp;— [[Власівка (станція)|Власівка]] (відкрита [[6 листопада]])
|39 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1977]]
|[[Куп'янськ-Сортувальний]]&nbsp;— [[Куп'янськ-Південний]]
|6 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[1977]]
|[[Куп'янськ]]&nbsp;— [[Святогірськ]]
|76 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|70 км Південної залізниці
|-
|[[1978]]
|[[Шпаківка (станція)|Шпаківка]] — [[Люботин (станція)|Люботин]]&nbsp;— [[Буди (станція)|Буди]]&nbsp;— [[Мерефа (станція)|Мерефа]] (відкрита [[6 жовтня]])
|18 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1979]]
|[[Люботин (станція)|Люботин]]&nbsp;— [[Мерчик (станція)|Мерчик]]
|16 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1988]]
|[[Власівка (станція)|Власівка]]&nbsp;— [[Красноград (станція)|Красноград]] (відкрита [[14 жовтня]])
|37 км
|[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]]
|
|-
|[[1994]]
|[[Яготин (станція)|Яготин]]&nbsp;— [[Гребінка (станція)|Гребінка]] (відкрита [[20 грудня]])
|47 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|1 км Південної залізниці
|-
|[[1997]]
|[[Гребінка (станція)|Гребінка]]&nbsp;— [[Лубни (станція)|Лубни]] (відкрита у [[Грудень|грудні]])
|42 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[1998]]
|[[Лубни (станція)|Лубни]]&nbsp;— [[Ромодан (станція)|Ромодан]] (відкрита [[31 липня]])
|30 км
|[[Змінний струм|~25кВ]]
|
|-
|[[1999]]
|[[Ромодан (станція)|Ромодан]]&nbsp;— [[Миргород (станція)|Миргород]] (відкрита [[28 липня]])
|26 км
|[[Змінний струм|~25кВ]]
|
|-
|[[2000]]
|[[Миргород (станція)|Миргород]]&nbsp;— [[Гоголеве (станція)|Гоголеве]] (відкрита [[1 серпня]])
|14 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2001]]
|[[Гоголеве (станція)|Гоголеве]]&nbsp;— [[Сагайдак (станція)|Сагайдак]] (відкрита [[27 грудня]])
|25 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2002]]
|[[Сагайдак (станція)|Сагайдак]]&nbsp;— [[Полтава-Київська]] (відкрита у [[Червень|червні]])
|48 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2003]]
|[[Полтава-Київська]]&nbsp;— [[Вакулинці (станція)|Вакулинці]] (відкрита у [[грудень|грудні]])<ref>[http://gortransport.kharkov.ua/news/news.php?news_id=367 Електровози вирушать у Полтаву] {{ref-ru}}</ref>
|15 км — дільниця електрифікована 
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2004]]
|[[Вакулинці (станція)|Вакулинці]]&nbsp;— [[Свинківка (станція)|Свинківка]]
|4 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2004]]
|[[Свинківка (станція)|Свинківка]]&nbsp;— [[Божків (станція)|Божків]] (відкрита у [[Грудень|грудні]])
|9 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2006]]
|[[Божків (станція)|Божків]]&nbsp;— [[Коломак (станція)|Коломак]] (відкрита [[29 грудня]])
|40 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2007]]
|[[Коломак (станція)|Коломак]]&nbsp;— [[Люботин-Західний]] (відкрита [[20 вересня]])
|52 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]] до станції [[Огульці (станція)|Огульці]]
[[Постійний струм|=3&nbsp;кВ]] до станції [[Люботин-Західний]]
|
|-
|[[2008]]
|[[Полтава-Південна]] (відкриття [[21 серпня]])
|дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2008]]
|[[Кременчук (станція)|Кременчук]]&nbsp;— [[Користівка]] (відкрита [[28 жовтня]])
|78 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|43 км Південної залізниці
|-
|[[2010]]
|[[Полтава]]&nbsp;— [[Мала Перещепинська]]<ref>[http://www.mintrans.gov.ua/uk/news/20396.html У 2010 році електрифіковано 99&nbsp;км експлуатаційних дільниць залізниці]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://gortransport.kharkov.ua/news/news.php?news_id=11722 На Південній залізниці відкрито електрифіковану дільницю Полтава&nbsp;— Мала Перещепинська]</ref>
|24 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2011]]
|[[Мала Перещепинська]]&nbsp;— [[Кременчук]]
|95 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]
|
|-
|[[2012]]
|[[Полтава-Південна]]&nbsp;— [[Лозова-Пасажирська|Лозова]]
|176 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]<ref>{{Cite web |url=http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/313911/ |title=Ділянку Полтава — Красноград — Лозова відкрито для руху швидкісних міжрегіональних поїздів. Офіційний сайт Укрзалізниці |accessdate=2012-06-13 |archive-date=2015-12-23 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151223190658/http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/313911/ }}</ref>
|
|-
|[[2018]]
|[[Потоки (станція)|Потоки]]&nbsp;— [[Золотнишине (станція)|Золотнишине]]
|14 км — дільниця електрифікована
|[[Змінний струм|~25 кВ]]<ref>{{Cite web|url=http://www.pz.gov.ua/news/razvorot.php?id=4883&mid=1 |title=Укрзалізниця завершила електрифікацію та відкрила рух на дільниці Потоки&nbsp;— Золотнишине|website=Філія «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця»|date= 2018-09-06}}</ref><ref>{{Cite web|title=Електрифікація залізниць України: історія, сьогоднішній день та перспективи|url=https://traffic.od.ua/blogs/antonlyagushkin/1216888|website=traffic.od.ua|accessdate=2019-07-20}} {{ref-ru}}</ref>
|
|}

=== Електрифікація за десятиріччями ===
{| border="1" cellpadding="2"
|-
! Десятиріччя !! Електрифіковано колій, км
|-
! [[1950-ті]]|| 190
|-
! [[1960-ті]]|| 229
|-
! [[1970-ті]]|| 348
|-
! [[1980-ті]]|| 37
|-
! [[1990-ті]]|| 99
|-
! [[2000-ні]]|| 250
|-
! [[2010-ті]]|| 295
|}

=== Нереалізовані проєкти ===
Планувалося електрифікувати дільниці:
* [[2013]]&nbsp;— [[Красноград (станція)|Красноград]]&nbsp;— [[Новомосковськ-Дніпровський]] (98&nbsp;км)&nbsp;— для впровадження швидкісного руху на напрямку [[Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]].
* [[2015]]&nbsp;— [[Ворожба (станція)|Ворожба]]&nbsp;— [[Суми (станція)|Суми]] (64&nbsp;км).
* [[2016]]&nbsp;— [[Суми (станція)|Суми]]&nbsp;— [[Люботин (станція)|Люботин]] (161&nbsp;км)<ref>{{Cite web |url=http://www.magistral-uz.com.ua/news/u-najblizhchi-shist-rokiv-ukrzaliznicja-planue-elektrifikuvati-ponad-15-tis--km-kolij.html |title=У найближчі шість років Укрзалізниця планує електрифікувати 1562 км колій |accessdate=13 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222144542/http://www.magistral-uz.com.ua/news/u-najblizhchi-shist-rokiv-ukrzaliznicja-planue-elektrifikuvati-ponad-15-tis--km-kolij.html |archivedate=22 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Харківсько-Миколаївська залізниця]]
* [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця]]
* [[Лозово-Севастопольська залізниця]]
* [[Північно-Донецька залізниця]] (також відома як [[Північно-Донецька залізниця|Сіверсько-Донецька]], [[Північно-Донецька залізниця|Сєверодонецька]]) 
* [[Курсько-Київська залізниця]]
* [[Московсько-Києво-Воронезька залізниця|Києво-Воронезька залізниця]] 
* [[Південні залізниці]]
* [[Мала Південна залізниця]]
* [[Панютинський вагоноремонтний завод]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Commonscat|South Railway}}
* [http://pz.gov.ua Офіційний сайт регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»]
* [http://uz.gov.ua/about/general_information/railways/south_railway/ Південна залізниця] // ''Офіційний сайт ПАТ «Укрзалізниця»''
* [http://dprof-pz.com.ua/printings/pz/14-arhiv-yuzhnaya-magistral.html Архів газети «Южная магистраль»]
* [http://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/south_railway Послуги на вокзалах регіональної філії «Південна залізниця»]
* [https://web.archive.org/web/20110308024231/http://trainpix.org.ua/railway/12/ База даних рухомого складу та фотографії] // TrainPix

{{Укрзалізниця}}
{{Українські залізниці}}
{{Південна залізниця}}
{{railroad-stub}}

[[Категорія:Південна залізниця|*]]
[[Категорія:Підприємства, засновані 1864]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1864]]
[[Категорія:Державні підприємства України]]
[[Категорія:Залізниці]]
[[Категорія:Українські залізниці]]
[[Категорія:Південні залізниці]]
[[Категорія:1869 у залізничному транспорті]]