Перегляд вихідного коду сторінки Південно-Західні залізниці

{{Залізниця 
|name          = Центральні залізниці
|full_name     = Казенні Південно-Західні залізниці
|picture       = Жмеринський залізничний вокзал 1913.jpg
|підпис        = <small>[[Жмеринка (станція)|Жмеринський залізничний вокзал]], [[1913]] рік</small>
|years         = [[1861]]—[[1936]]<br>об'єднана у [[1878]]
|country       = {{Прапор|Росія}} [[Російська імперія]] →<br>{{nowrap|{{Прапор|Україна}} [[Українська Народна Республіка|УНР]] → {{USSR}}}}
|city          = [[Одеса]], [[Будівля Управління Південно-Західної залізниці|Київ]]
|status        = [[залізничне будівництво в Україні XIX — початку XX століть|історична]]. <br/>приємниці: [[Одеська залізниця]] та [[Південно-Західна залізниця]]
|ownership     = [[Міністерство шляхів сполучення]]
|length        = 1280 км
|колія         = [[Російська колія|1520 мм]]
|станцій       =
|працівників   = близько 50 000 осіб
|Commons       = Rail transport in Ukraine
|мапа          = [[File:Історія будівництва українських залізниць.gif|200px]]
}}
{{About|[[:Категорія:Історичні залізниці України|історичну систему залізниць]]|сучасне українське підприємство|Південно-Західна залізниця}}
'''Півде́нно-За́хідні залізни́ці''' (казенні)&nbsp;— історична система залізниць на території [[Губернський адміністративний устрій на території України|українських губерній]] [[Російська імперія|Російської імперії]], побудована впродовж [[1865]]—[[1895]] роках протяжністю 1046 верст (1280 км).

''Південно-Західні залізниці'' утворені [[1878]] року шляхом злиття залізниць Києво-Берестейської, Берестейсько-Граєвської та Одеської.
[[Файл:Управління-ПЗЗ.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Будівля Управління Південно-Західної залізниці|Будівля]] Управління  ''Південно-Західної залізниці''&nbsp;— пам'ятка місцевого значення в Києві<ref>Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 17.11.1987 №&nbsp;1112</ref>.]]
У [[1888]] році суспільству Південно-Західних залізниць дозволено було спорудження Уманських гілок, а [[1889]] року&nbsp;— Новоселицьких гілок. Думка про з'єднання Одеси з Києвом з мережею австрійських залізниць виникла ще в середині 50-х років ХІХ століття, але вкрай важкі умови, що пропонувалися імперському уряду різними іноземними підприємцями, відсунули здійснення цього плану на довгі роки. Уряд зважився приступити до спорудження найбільш необхідних ділянок власним розпорядженням; згодом воно передало ці ділянки у володіння приватним товариствам, якими споруджені були інші ділянки; з них Одеська залізниця знаходилася у володінні Російського товариства пароплавства і торгівлі. 

З 1 січня [[1894]] року ''Південно-Західні залізниці'' перейшли до державної казни. 

Станом на [[1909]] рік складалися з Південно-Західних ліній (3926 верст) та лінії [[Фастів I|Фастів]]&nbsp;— [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]] (334 версти), всього 4125 верст.

''ПЗЗ'' проходили через [[Одеса-Головна|Одесу]], [[Кишинів (станція)|Кишинів]], [[Подільськ (станція)|Бірзулу]], [[Балта (станція)|Балту]], [[Жмеринка (станція)|Жмеринку]], [[Козятин I]], [[Кропивницький (станція)|Єлисаветград]] і багато інших міст.

На теперішній час більша частина дільниць належить до [[Укрзалізниця|залізниць України]]. Залізниці в основному розташовані на території сучасних [[Київська область|Київської]], [[Вінницька область|Вінницької]], [[Житомирська область|Житомирської]], [[Чернігівська область|Чернігівської]], [[Хмельницька область|Хмельницької]], [[Одеська область|Одеської]] областей [[Україна|України]], також у [[Молдова|Молдові]] та [[Білорусь|Білорусі]].

== Історія ==
У травні [[1868]] року взялися до будівництва [[Києво-Балтська залізниця|Києво-Балтської]] залізниці, як продовження лінії [[Балта (станція)|Балта]]&nbsp;— [[Одеса-Головна|Одеса]]. Рух поїздів на цій лінії було відкрито через 4 роки.

[[7 червня]] [[1870]] року було покладено початок існування ''Південно-Західним залізницям''. 

[[Київ-Пасажирський|Пасажирський вокзал]] у [[Київ|Києві]] почали будувати за казенний рахунок відразу для двох залізниць&nbsp;— [[Києво-Балтська залізниця|Києво-Балтської]] та [[Курсько-Київська залізниця|Курсько-Київської]].

Впродовж [[1870]]—[[1876]] років побудовані ділянки [[Жмеринка (станція)|Жмеринка]]&nbsp;— [[Волочиськ (станція)|Волочиськ]], [[Бердичів (станція)|Бердичів]]&nbsp;— [[Кривин (станція)|Старий Кривин]]. 

Статут новоствореного товариства Південно-Західних залізниць був затверджений царем 9 червня [[1878]] року. Остаточне об'єднання Одеської, Києво-Брестської та Берестейсько-Граєвської залізниць відбулось [[1 липня]] [[1878]] року.

З ''Південно-Західними залізницями'' пов'язана біографія інженера і вченого в галузі залізничного транспорту [[Бородін Олександр Парфенійович |Олександра Бородіна]], тут він працював з 1879 по 1896 роки<ref>[http://railway.ruzgd.ru/1062.shtml відомості на сайті «Залізничне місце»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305050704/http://railway.ruzgd.ru/1062.shtml |date=2016-03-05 }} {{ref-ru}}</ref>

[[1883]] року приєднана збиткова і незавершена Бендеро-Галацька лінія протяжністю 293,5 км<ref name="Юго-Западная железная дорога. Вчера. Сегодня. Завтра">Юго-Западная железная дорога. Вчера. Сегодня. Завтра. 233 стр., Киев, «Транспорт України» 1995 г. ISBN 5-7707-7927-6{{ref-ru}}</ref>.

Майже до [[1890-ті|90-х років]] [[XIX століття]] [[паровоз]]и Південно-Західної залізниці працювали на [[дрова]]х, лише на південних ділянках (від [[Жмеринка (станція)|Жмеринки]] до [[Одеса-Головна|Одеси]])&nbsp;— на англійському вугіллі, що доставлявся до Одеського порту. Після [[1885]] року всі паровози поступово стали переводити на донецьке вугілля<ref name="www.ounb.km.ua">http://www.ounb.km.ua/rec/cal/ball.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090618074924/http://www.ounb.km.ua/rec/cal/ball.html |date=18 червня 2009 }} Хронологічний перелік знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2007 рік</ref>.

Впродовж [[1888]]—[[1889]] років у Києві по Театральній вулиці (нині&nbsp;— буд. №&nbsp;6 по [[Вулиця Лисенка (Київ)|вулиці Лисенка]]) за проектом архітекторів О.&nbsp;фон Гогена та Б.&nbsp;Куликовського споруджено [[Будівля Управління Південно-Західної залізниці|будівлю Управління Південно-Західних залізниць]].
[[Файл:Inauguration of the railway terminal.jpg|thumb|282px|right|Відкриття залізничного вокзалу станції [[Роздільна I|Роздільна]] у [[1893]] році.]]
Впродовж [[1889]]—[[1890]] років було споруджено залізниці [[Вапнярка (станція)|Вапнярка]]&nbsp;— [[Тростянець-Подільський|Тростянець]] ([[1889]]), [[Демківка (станція)|Демківка]]&nbsp;— [[Христинівка (станція)|Христинівка]], [[Козятин I]]&nbsp;— [[Умань (станція)|Умань]] (обидві [[1890]]). 

У [[1890]]—[[1897]] роках ділянки [[Жмеринка (станція)|Жмеринка]]&nbsp;— [[Могилів-Подільський (станція)|Могилів-Подільський]], [[Козятин I]]&nbsp;— [[Умань (станція)|Умань]], [[Христинівка (станція)|Христинівка]]&nbsp;— [[Шпола (станція)|Шпола]], [[Бердичів (станція)|Бердичів]]&nbsp;— [[Житомир (станція)|Житомир]]. 

[[1897]] року було збудовано лінію [[Пирятин (станція)|Пирятин]]&nbsp;— Красне (тепер лівий берег [[Дніпро|Дніпра]] навпроти [[Черкаси|Черкас]]). 

З 1 січня [[1897]] року до Південно-Західних залізниць приєднана [[Фастівська залізниця|Фастівська лінія]] ([[Фастів I|Фастів]]&nbsp;— [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]] з гілками, побудована на кошти приватного товариства в [[1876]] році, а з [[6 жовтня]] [[1902]] року&nbsp;— Волинська лінія (лінія [[Київ]]&nbsp;— [[Коростень (станція)|Коростень]]), споруджена за розпорядженням уряду. 
[[Файл:Південно-західні залізниці -1899- Railway South-West.jpg|thumb|282px|right|Мапа ''Південно-Західних залізниць'', видання [[1899]] року]]
[[1901]] відкрита залізниця [[Користівка]]&nbsp;— [[П'ятихатки (станція)|П'ятихатки]]. 

[[1907]] року&nbsp;— [[Миколаїв-Вантажний|Миколаїв]]&nbsp;— [[Херсон (станція)|Херсон]]. 

[[1913]] відкрито лінії від [[Миколаїв (станція)|Водопою (Миколаїв)]] до [[Снігурівка (станція)|Снігурівки]]. В тому ж році розгорнута довжина головних колій становила 3906 [[верста|верст]], у тому числі 1349 верст&nbsp;— дві колії. Рухомий склад налічував 1480 [[паровоз]]ів, 31809 товарних і 1650 пасажирських вагонів. В управління Південно-Західної залізниці входили служби колії, тяги, руху, телеграфу, комерційної, зборів та матеріальної. Крім того, були ще канцелярія начальника залізниці, бухгалтерія, навчальний відділ і лікарська служба. 

[[30 листопада]] [[1913]] року відбулося відкриття товарно-пасажирського руху на ділянці [[Хмельницький (станція)|Проскурів]]&nbsp;— [[Старокостянтинів I]]&nbsp;— [[Шепетівка (станція)|Шепетівка]]. Одночасно почалися роботи з продовження залізничної лінії від [[Шепетівка (станція)|Шепетівки]] до [[Коростень (станція)|Коростеня]], а також прокладання шляху [[Шепетівка (станція)|Шепетівка]]&nbsp;— [[Ізяслав (станція)|Ізяслав]]&nbsp;— [[Ланівці (станція)|Ланівці]] та [[Ярмолинці (станція)|Ярмолинці]]&nbsp;— [[Гусятин (станція)|Гусятин]] (ці магістралі стали до ладу у [[1915]]—[[1916]] роках).

[[1914]] відкрито залізницю [[Імені Тараса Шевченка (станція)|Бобринська]]&nbsp;— [[Одеса-Головна|Одеса]].

[[1915]] гілка від [[Білгород-Дністровський (станція)|Аккермана]] до [[Басарабяска (станція)|Басарабяска]] (тепер [[Молдова]]).

[[1916]] року споруджено і лінію [[Коростень]]&nbsp;— [[Виступовичі (зупинний пункт)|Виступовичі]] (на [[Мозир]])<ref name="www.ounb.km.ua"/>.

[[1925]] року стала до ладу лінія [[Ніжин (станція)|Ніжин]]&nbsp;— [[Чернігів (станція)|Чернігів]].

[[1928]] року збудовано лінію [[Чернігів (станція)|Чернігів]]&nbsp;— [[Овруч (станція)|Овруч]].

[[1930]] року&nbsp;— [[Чернігів (станція)|Чернігів]]&nbsp;— [[Горностаївка (станція)|Горностаївка]].

[[1931]] року збудовано залізницю [[Ворожба (станція)|Ворожба]]&nbsp;— [[Хутір-Михайлівський (станція)|Хутір-Михайлівський]] та [[Хутір-Михайлівський (станція)|Хутір-Михайлівський]]&nbsp;— [[Чигинок]].

[[1935]] року&nbsp;— лінію [[Овруч (станція)|Овруч]]&nbsp;— [[Білокоровичі (станція)|Білокоровичі]].

[[1936]] року стали до ладу дві лінії&nbsp;— [[Фастів I]]&nbsp;— [[Житомир]] та [[Калинівка I]]&nbsp;— [[Старокостянтинів I]]. 

=== Південно-Західні магістралі === 
* [[Одеса-Головна|Одеса]]&nbsp;— [[Ковель (станція)|Ковель]]&nbsp;— [[Граєво]], з гілками [[Здолбунів (станція)|Здолбунів]]&nbsp;— [[Радивилів (станція)|Радзивилів]] та [[Кременець (станція)|Кременець]], [[Козятин I]]&nbsp;— [[Київ]], [[Козятин I]]&nbsp;— [[Умань (станція)|Умань]], [[Жмеринка (станція)|Жмеринка]]&nbsp;— [[Волочиськ (станція)|Волочиськ]], [[Жмеринка (станція)|Жмеринка]]&nbsp;— [[Окниця (станція)|Окниця]], [[Вапнярка (станція)|Вапнярка]] — [[Шпола (станція)|Шпола]], [[Слобідка (станція)|Слобідка]]&nbsp;— [[Новоселиця (станція)|Новоселиця]], [[Роздільна I]]&nbsp;— [[Унгени]] та [[Рені (станція)|Рені]];
* [[Подільськ (станція)|Бірзула]]&nbsp;— [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]]&nbsp;— [[Фастів I]], з гілкою [[Імені Тараса Шевченка (станція)|Бобринська]]&nbsp;— [[Черкаси (станція)|Черкаси)]];
* [[Київ]]&nbsp;— [[Ковель (станція)|Ковель]], з гілками [[Коростень (станція)|Коростень]]&nbsp;— [[Шепетівка (станція)|Шепетівка]]&nbsp;— [[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янець-Подільський]] та [[Гусятин (станція)|Гусятин]] і [[Сарни]]&nbsp;— [[Рівне]]. 

{| class="standard"
|-
|rowspan=9| Південно-Західні залізниці ([[1895]]) ||rowspan=8| Південно-Західні ([[1882]]) ||rowspan=6| Південно-Західні ([[1880]]) ||rowspan=3| [[Одеська залізниця|Одеська]] ([[1874]]) || [[Одесько-Балтська залізниця|Одесько-Балтська]] ([[1865]])
|-
| [[Одеська портова залізниця|Одеська портова]]
|-
| [[Кишинівська залізниця|Кишинівська]] ([[1873]])
|-
|rowspan=2| [[Києво-Берестейська залізниця|Києво-Берестейська]] ([[1871]]) || colspan=2 | Києво-Брестська ([[1870]])
|-
| [[Києво-Балтська залізниця|Києво-Балтська]] ([[1869]])
|-
| colspan=2 | [[Берестейськоо-Граєвська залізниця|Берестейсько-Граєвська]] ([[1873]])
|-
| colspan=3 | [[Бендеро-Галацька залізниця|Бендеро-Галацька]] ([[1877]])
|-
| colspan=3 | [[Берестейсько-Одеська залізниця|Берестейсько-Одеська]] ([[1879]])
|-
| colspan=4 | [[Фастівська залізниця|Фастівська]] ([[1876]])
|-
|}

== Економіка ==
Південно-Західні казенні магістралі станом на [[1 січня]] [[1903]] року мали загальну протяжність 7 168 [[Верста|верст]]. 

Вартість ''Південно-Західних залізниць'' на [[1 січня]] [[1903]] року визначена в 421 млн. карбованців (без рухомого складу, поставленого на шляхи за час казенної експлуатації). 

Станом на [[1 січня]] [[1904]] співробітників на залізниці працювало понад 50 тис. осіб. 

Витрати на навчання і утримання одного учня в училищі при Південно-Західній залізниці становили 13 карбованців на місяць, а викладач отримував 290—300 карбованців. Середня виручка з одного залізничного пасажира у 1904 році становила 1 карбованець 5 копійок. Обід для службовців залізниці був пільговим і коштував 10 копійок<ref>http://mycityua.com/history/2008/01/17/090100.html{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
Протягом 1900—1902 років було збудовано лінію Київ-Волинський&nbsp;— Ковель протяжністю близько 400 км. 

У [[1905]] році валовий дохід&nbsp;— 56 млн. крб., валова витрата&nbsp;— 55,2 млн. крб. (по експлуатації&nbsp;— 36,5 млн. крб., відсотки і погашення за капіталом споруди&nbsp;— 18,7 млн. крб.), чистий дохід&nbsp;— 805 тис. крб. Паровозів&nbsp;— 1343, пасажирських вагонів&nbsp;— 1327, вантажних вагонів&nbsp;— 28484. Перевезено пасажирів&nbsp;— 9,5 млн., вантажів&nbsp;— 712,4 млн. пудів.

== Галерея ==
{{center|<gallery caption="" widths="220px" heights="146px" style="border: 5px solid grey; box-shadow: 0.1em 0.1em 0.5em rgba(0,0,0,0.75); -moz-box-shadow: 0.1em 0.1em 0.5em rgba(0,0,0,0.75); -webkit-box-shadow: 0.1em 0.1em 0.5em rgba(0,0,0,0.75); border-radius: 0.5em; -moz-border-radius: 0.5em; -webkit-border-radius: 0.5em">
File:Birzula Train old.jpg|[[Залізнична станція]] міста [[Подільськ|Бірзула]], ~[[1910]] рік
File:Вокзал станции Брест. Открытка до 1915 г..jpg|[[Залізничний вокзал|Вокзал]] міста [[Берестя|Брест-Литовськ]]. [[Поштова листівка|Поштівка]] до [[1915]] року
File:Brest-Litovsk Railway Station.jpg|[[Залізнична станція]] [[Берестя|Брест-Литовськ]]
File:Знам'янський старий вокзал.jpg|Старий залізничний вокзал [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]]
File:Стара Знам'янка. Вокзал.jpg|Вокзал станції [[Знам'янка-Пасажирська|Знам'янка]] зі зворотнього боку. Фото з архиву знам'янського краєзнавчого музею
File:Древний Фастов 13.jpg|Залізничний вокзал [[Фастів I]]
File:Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі у Фастові.jpg|Зустріч [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] на залізничному вокзалі у [[Фастів I|Фастові]], [[29 серпня]] [[1919]]
File:Древний Фастов 14.jpg|[[Фастів I]]
File:Зустріч Петлюри в Кам'янці 1920.jpg|Зустріч [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] в [[Кам'янець-Подільський (станція)|Кам'янці-Подільському]], [[1920]] рік
File:Odesa Railway Station (beginning of 20th century).jpg|[[Залізниця]] в місті [[Одеса]] на початку [[XX століття]]
File:Bahnhof Rowno (8632764740).jpg|Залізнична станція [[Рівне (станція)|Рівне]] навесні [[1918]] року
</gallery>}}

== Видатні особи ==
* [[Іван Бльох|Бльох Іван Станіславович]]&nbsp;— був першим головою правління товариства Південно-Західних залізниць (1878—1881)
* [[Вербицький Олександр Матвійович]]&nbsp;— автор проекту [[Київ-Пасажирський|Київського вокзалу]], понад 30 років працював в Південно-Західних залізницях спочатку архітектором шляхової служби, а потім головним архітектором.

=== Керівники залізниць ===
: ''Див. також [[:Категорія:Начальники Південно-Західної залізниці|Начальники Південно-Західної залізниці]]''
* 1877&nbsp;— 1879 [[Бородін Олександр Парфенійович]]
* 1880&nbsp;— 1895 [[Андріївський Дмитро Іоякимович]]
* 1880&nbsp;— 1889 [[Вітте Сергій Юлійович]]
* 1889&nbsp;— 1896 [[Немішаєв Клавдій Семенович]]
* 1896&nbsp;— 1905 [[Андріївський Дмитро Іоякимович]]
* 1906&nbsp;— 1913 [[Немішаєв Клавдій Семенович]]
* 1913&nbsp;— 1917 [[Шміт Вадим Петрович]]
* 1917&nbsp;— 1918 [[Михайлов Микола Дмитрович]]
* 1918&nbsp;— 1919 [[Новицький А.О.]]
* 1919&nbsp;— 1920 [[Неклюдов Василь Петрович]]
* 1920&nbsp;— 1925 [[Баженов Леонід Миколайович]]
* 1925&nbsp;— 1927 [[Шушков Петро Сергійович]]
* 1927&nbsp;— 1931 [[Подшивалін Георгій Васильович]]
* 1931&nbsp;— 1933 [[Слюсаренко Феодосій Іванович]]
* 1933&nbsp;— 1934 [[Друскіс Франц Семенович]]
* 1934&nbsp;— 1936 [[Зорін Олексій Михайлович]]

== Див. також ==
* [[Ковельська залізниця]]
* [[Будівля Управління Південно-Західної залізниці]]
* [[Південно-Західна залізниця]]
* [[Одеська залізниця]]
* [[Одесько-Кишинівська залізниця]]
* [[Придністровська залізниця]]
* [[Гомельське відділення Білоруської залізниці]]
* [[Берестейське відділення Білоруської залізниці]]

== Джерела ==
* Кульчицький С. В. Залізничне будівництво в Україні 19 — початку 20 століть // [http://www.history.org.ua/?encyclop Енциклопедія історії України].&nbsp;— [http://www.history.org.ua/?litera&id=2334 Т.&nbsp;3.]&nbsp;— К.: Наукова думка, 2005.
* Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. С.-Петербург. 1994.{{ref-ru}}

== Література ==
* {{книга-ру|автор= Андреев, П.|заглавие= Иллюстрированный путеводитель по юго-западной железной дороге|ответственный= |ссылка= http://library.kr.ua/elib/andreev/|место= |издательство= |год= 1898|том= |страниц= 560|страницы= |isbn=}}{{ref-ru}}
* {{книга-ру|автор= В.И.Дышлюк, П.Г.Зубец, П.И.Москаленко, Т.А.Мукминова, И.Г.Черната, Н.Н.Шавловский, В.В.Шимко, А.И.Яроменюк |заглавие= Юго-Западная железная дорога. Вчера. Сегодня. Завтра. 1870-1995 гг.|ответственный= под редакцией Б.С.Олейника |ссылка= |место= Киев |издательство= Транспорт Украины |год= 1995|том= |страниц= 245|страницы= |isbn= 5-7707-7927-6}}{{ref-ru}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{ВТ-ЭСБЕ|Юго-Западные железные дороги}}
* {{ВТ-МЭСБЕ|Юго-западные железные дороги}}

{{Українські залізниці}}
{{Залізничний транспорт в Європі}}
{{ВП-портали|Залізниця|Транспорт|Історія|Україна|Білорусь|Молдова|Одещина|Київщина|колір=1}}
{{railroad-stub}}
{{Belarus-hist-stub}}
{{Moldova-hist-stub}}

[[Категорія:Історичні залізниці]]
[[Категорія:Історичні залізниці України]]
[[Категорія:Південно-Західна залізниця]]
[[Категорія:Одеська залізниця]]
[[Категорія:Молдовська залізниця]]
[[Категорія:Підприємства, засновані 1865]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Одеської області]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Київської області]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Білорусі]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Молдови]]
[[Категорія:Південна Україна]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1865]]