Перегляд вихідного коду сторінки Старе місто (Єрусалим)

{{Otheruses|тип=НП|Старе Місто}}
{{Об'єкт Світової спадщини
 | назва               = Старе місто [[Єрусалим]]а<br/>і його оборонна стіна
 | назва(офіційна-WHS) = ''Old City of Jerusalem and its Walls''
 | зображення          = Old City (Jerusalem).jpg
 | підпис зображення   = [[Файл:Map of Jerusalem - the old city - EN.png|274px]]
 | країна              = Єрусалим (Об'єкт запропонований [[Йорданія|Йорданією]])<ref>Територія східної частини Єрусалиму контролюється Ізраїлем в результаті анексії, на предмет правомірності існують різночитання в світовому співтоваристві. Статус східної частини Єрусалиму є однією з проблем ізраїльсько-палестинського конфлікту.<br/> У [http://whc.unesco.org/en/list перелік Об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО] Старе місто внесене без назви Ізраїлю або Палестинської держави, як державного представника, в окремий розділ «Єрусалим», з позначкою про [[Йорданія|Йорданію]] як країну, яка ініціювала внесення об'єкта до переліку.</ref>
 | тип                 = Культурний
 | критерії            = ii, iii, vi
 | ID                  = 148
 | регіон ЮНЕСКО       = 
 | рік                 = 1981
 | внесено зміни       = 
 | під загрозою        = 1982—
 | карта розташування  = 
 | підпис карти        = 
 | lat_NS = N |lat_deg = |lat_min = |lat_sec =
 | lon_EW = E |lon_deg = |lon_min = |lon_sec =
 | region              = 
 | CoordScale          = 
}}
'''Старе місто Єрусалима'''&nbsp;— район у [[Єрусалим]]і площею близько 1 км<sup>2</sup>. До [[1860]]&nbsp;р. цією територією було все місто Єрусалим, оточене оборонним муром, побудованим османським султаном [[Сулейман I|Сулейманом I Пишним]]. У Старому місті розташовуються ряд святих місць для християн, мусульман та [[юдеї]]в: [[Храм Гробу Господнього]], [[Храмова гора]], [[Стіна Плачу]], [[Купол Скелі]] та [[мечеть Аль-Акса]]. До Старого міста також справедливо відносять і [[Сіон|Гору Сіон]] з [[Храм Успіння Пресвятої Богородиці (Гора Сіон)|Храмом Успіння Пресвятої Богородиці]], територія яких не обнесена оборонним муром при будівництві султаном Сулейманом І Пишним з фінансових причин.
{{Історія Єрусалима}}
Старе місто поділяється на чотири квартали, уявні межі яких були впорядковані тільки у 19 столітті: Мусульманський квартал, Християнський квартал, Єврейський квартал та [[Вірменський квартал (Єрусалим)|Вірменський квартал]].

Єврейський квартал був сильно зруйнований Йорданією після [[Арабо-ізраїльська війна 1948-1949|першої арабо-ізраїльської війни]] [[1948]]&nbsp;р., потім відновлений Ізраїлем після [[Шестиденна війна (1967)|Шестиденної війни]] [[1967]]&nbsp;р. У [[1980]]&nbsp;р. Йорданія запропонувала включити Старе місто в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що і сталося [[1981]]&nbsp;р.

Оборонна стіна Єрусалима побудована у [[1538]]&nbsp;р. османським султаном Сулейманом I Пишним. Протяжність стіни, яка має висоту від 5 до 15 метрів і товщину до 5 метрів, становить близько 4,5&nbsp;км.

== Короткий огляд історії ==
У XI ст до н.&nbsp;е. [[Єрусалим]], що тоді належав до хананейського племені [[євусеї]]в, був завойований другим царем [[Ізраїльське царство|Ізраїлю]] [[Давид]]ом. Давид переносить столицю царства з [[Хеврон]]а в Єрусалим та робить свою резиденцію на пагорбі [[Офел]]&nbsp;— місці відомому як [[Місто Давида]]. Пізніше його син, цар [[Соломон]], розширив оборонні стіни навколо [[Сіон|гори Сіон]] і побудував на [[Храмова гора|горі Моріа]] [[Перший Храм]].

Після смерті Соломона у 928 році до н.&nbsp;е. єврейська держава розколюється на дві частини: Ізраїль на півночі, об'єднує 10 з 12 [[Дванадцять племен Ізраїля|колін Ізраїлевих]] і [[Юдейське царство|Юдея]] (об'єднувала коліна [[Покоління Юдине|Юди]] і [[Покоління Веніамінове|Веніаміна]]) з центром у Єрусалимі на півдні. Північне царство до 716 року до н.&nbsp;е. було завойовано царем [[Ассирія|Ассирії]] [[Саргон II|Саргоном II]]. В результаті проведеної Ассирійською імперією політики примусових [[Депортація|депортацій]] населення підкореної країни, тобто десять північних племен було переселено і вони повністю розчинилися серед інших семітських народів Близького Сходу. Проте південне царство&nbsp;— Юдея залишилося поки цілим.

У [[586 до н. е.|586 році до н.&nbsp;е.]] Єрусалим був завойований і зруйнований [[вавилон]]ським царем [[Навуходоносор II|Навуходоносором II]]. Подальше ослаблення Вавилону і піднесення [[Імперія Ахеменідів|Перської імперії]] зробило можливим повернення євреїв з [[вавилонський полон|вавилонського полону]] і збудування у [[516 до н. е.|516 році до н.&nbsp;е.]] [[Другий Храм|Другого Храму]].

Завоювання територій [[Олександр Македонський|Олександром Македонським]] у IV столітті до н.&nbsp;е. призводить до утворення на руїнах Перської імперії ряду [[Елліністична Греція|елліністичних держав]]. Юдея підпадає під підпорядкування греко-сирійського царства [[Селевкіди|Селевкідів]]. Поступово наростає розкол євреїв на еллінізованних і тих хто залишилися вірними єдиному Богу. У [[168 до н. е.|168 році до н.&nbsp;е.]] цар [[Антіох IV]] опоганює Другий Храм, присвятивши його [[Язичництво|язичницькому]] богу [[Зевс]]у.

У [[165 до н. е.|165 році до н.&nbsp;е.]] юдеї повстали проти грецького панування. [[Держава Селевкідів]] не змогла придушити повстання, яке прийняло характер війни за незалежність. [[Юда Маккавей]] очищає Храм, осквернений греками. З [[152 до н. е.|152 року до н.&nbsp;е.]] влада в Юдеї переходить до священицького роду [[Хасмонеї]]в.

Починаючи з [[20 до н. е.|20 року до н.&nbsp;е.]], васал [[Римська імперія|Римської імперії]], юдейський цар [[Ірод I Великий]] починає амбітну реконструкцію Храму, що тривала фактично до знищення міста римлянами у [[70 рік|70 році н.&nbsp;е.]].

У [[66|66 році н.&nbsp;е.]] в римській провінції Юдея спалахує повстання євреїв проти римського панування. Імператор [[Тит Флавій Веспасіан|Тит]] придушив це повстання у [[71|71 році н.&nbsp;е.]]. У ході боротьби з повсталими, римляни у [[70|70 році н.&nbsp;е.]] руйнують Храм і сам Єрусалим, знищивши зокрема його оборонні мури. У ході повстання гинуть до 600 тис. євреїв, понад мільйон продані в рабство. На честь руйнування Єрусалима в [[Рим]]і споруджена [[Арка Тіта|тріумфальна арка]].

У [[130]]&nbsp;р. римляни засновують на руїнах Єрусалима військове поселення [[Елія Капітоліна]], від якого до нашого часу збереглися ділянки головних доріг&nbsp;— [[кардо]] (дорога, що йшла з півночі на південь), і [[декуманус]] (що йшла зі сходу на захід). Нове місто було присвячено [[Юпітер (міфологія)|Юпітеру Капітолійському]], чий храм був розташований на святій для євреїв [[Храмова гора|Храмовій горі]] (гора Моріа) і де розташовувався [[Перший Храм|Соломонів Храм]]. Це стає одним із приводів для другого великого повстання євреїв проти римлян&nbsp;— [[Повстання Бар-Кохби|повстання Симона бар Кохби]] ([[132]]–[[136]]).

Придушення повстання призвело до загибелі великої кількості євреїв, знищенню 50 міст і 985 сіл. Прагнучи знищити ґрунт для нових повстань, римський імператор [[Адріан]] заборонив уцілілим євреям з'являтися в Єрусалимі, а країну перейменував з Юдеї в «Сирія Палестина», на честь стародавнього племені [[филистимляни|філістимлян]].

Після поділу [[Римська імперія|Римської імперії]] Єрусалим входить до складу [[Візантія|Східної Римської імперії&nbsp;— Візантії]]. Після того, як імператор [[Костянтин Великий]] надав [[Християнство|християнству]] статус державної релігії, [[Свята земля|Святу землю]] відвідує його мати, [[Олена Рівноапостольна|імператриця Олена]]. Вона встановлює прийняті в даний час місця подій у [[Євангеліє|Євангеліях]], закладає там церкви. На місці [[Голгофа|Голгофи]], і на місці поховання [[Ісус Христос|Ісуса]] збудований [[Храм Гробу Господнього]].

У [[361]] році у римський імператор [[Юліан Відступник|Флавій Юліан]] дозволяє євреям почати будівництво [[Третій Храм|Третього Храму]], проте у [[363]]&nbsp;р. будівництво повністю припинено через пожежу. Місцеве населення до того часу було переважно християнським, і ставилося до будівництва вороже.

У [[614]]&nbsp;р. перси завойовують Єрусалим проте у [[625]]&nbsp;р. контроль над містом повертається до Візантії.

У [[637]]&nbsp;р. Єрусалим був завойований [[Халіфат|мусульманами]], що витіснили з регіону Візантійську імперію. Завойовник, арабський [[халіф]] [[Умар ібн аль-Хаттаб|Умар]], в ісламській традиції вважається другим з перших чотирьох праведних халіфів. Зайнявши Єрусалим, він гарантував його мешканцям життя, і відвідав [[Храм Гробу Господнього]], проте, помолився у його дворі, не заходячи всередину самого храму.
У VII&nbsp;ст. мусульмани будують на Храмовій горі [[мечеть Аль-Акса]], і монумент Кубат-ас-Сахра ([[Купол Скелі]]).

У [[1099]]&nbsp;р. [[хрестоносці]] займають Єрусалим в ході [[Перший хрестовий похід|Першого хрестового походу]] та перебудовують ряд ключових християнських храмів.

У [[1187]]&nbsp;р. султан [[Саладін]] відбиває Єрусалим у хрестоносців. Ключі від Храму Гробу Господнього передаються Саладіном мусульманській сім'ї, які до теперішнього часу переходять в ній у спадок, від батька до старшого сина.

У 1191—1192&nbsp;рр. в під час [[Третій хрестовий похід|Третього хрестового походу]] християни під командуванням англійського короля [[Річард I Левове Серце|Річарда I Левове Серце]] безуспішно намагалися відвоювати Єрусалим у мусульман.

У [[1219]]&nbsp;р. фортечні стіни знищуються султаном [[Дамаск]]а Муаззімом.

У [[1229]]&nbsp;р. Єрусалим знову опиняється під владою хрестоносців, які почали відбудовувати фортечні стіни і які незабаром знову зруйновані [[емір]]ом [[Керак]]а Даудом. У [[1243]]&nbsp;р. християнам вдалося знову зайняти Єрусалим, проте вже у [[1244]] місто було захоплене [[Шахи Хорезму|шахами Хорезму]], що зруйнували фортечні стіни. Місто залишилося беззахисним перед нападом.

У [[1247]]&nbsp;р. Єрусалим зайняли єгипетські [[мамелюки]].

З [[1517]]&nbsp;р. Єрусалим входить до складу [[Османська імперія|Османської імперії]], яка володіла містом аж до поразки в Першій світовій війні. Основна частина сучасного Старого міста була побудована саме в цей період.
Протягом 19 ст. зростає кількість єврейських переселенців до Єрусалима і які з середини століття складають вже більшість міського населення та оселяються поза стіною Старого міста.
У [[1917]]&nbsp;р. місто зайняте військами [[Велика Британія|Великої Британії]], що отримала контроль над [[Палестина|Палестиною]] у [[1922]]&nbsp;р. згідно з мандатом [[Ліга Націй|Ліги Націй]].

У ході Першої арабо-ізраїльської війни 1948 року Старе місто було зайняте військами Йорданії, пізніше вибитими з міста в ході [[Шестиденна війна (1967)|Шестиденної війни]] [[1967]]&nbsp;р. Ізраїльські десантники входять в Старе місто через Левові ворота і займають Храмову гору. Через 36 годин керівництво Ізраїлю ухвалило рішення про повернення контролю над територією Храмової гори ісламської організації [[Вакф|ВАКФ]].

На сьогоднішній день населення Старого міста залишається переважно арабським. Статус Єрусалима як «вічної і неподільної столиці Ізраїлю» оскаржується палестинською стороною.

== [[Храмова гора]] ==
Храмова гора&nbsp;— найбільш священне місце для [[юдаїзм]]у і третє по святості для [[іслам]]а. На території Храмової гори знаходився Перший Єрусалимський храм, а потім і Другий Єрусалимський Храм. Тут же, згідно єврейської традиції, в майбутньому буде стояти [[Третій Храм]]. В даний час на території Храмової гори розташовані мусульманські культові споруди&nbsp;— [[мечеть Аль-Акса]] і [[Купол Скелі]] зведений над [[Камінь заснування|Каменем заснування]]. До Храмової гори можливий вхід через [[Ворота Храмової гори|одинадцять воріт]] із північної та східної сторін. Всі ворота охороняються поліцією Ізраїлю та співробітників ВАКФ, оскільки доступ до Храмової гори через 10 з 11 воріт дозволений лише для мусульман. Представникам іншої віри можливий доступ лише через [[Сміттєві ворота|Марокканські ворота]]. Прохід дозволений лише у часи між молитвою та з суботи до четверга. На Храмову гору не-мусульманам не дозволено приносити з собою культові речі, затримуватися для молитви.

== Квартали Старого міста ==
[[Файл:OldCityJerusalem01 ST 06.JPG|thumb|right|240px|Арабський ринок у старому місті]]

=== Мусульманський квартал ===
{{докладніше|Мусульманський квартал (Єрусалим)}}
[[Мусульманський квартал (Єрусалим)|Мусульманський квартал]] є найбільшим за площею і населенням кварталом Старого міста і займає його північно-східну частину. Безпосередньо в квартал ведуть [[Дамаські ворота|Дамаські]] (Шхемські) ворота, [[Левові ворота (Єрусалим)|Левові ворота]] і [[Ворота Ірода]]. Найважливіші місця Мусульманського кварталу:
* [[Віа Долороза]]
* [[Базиліка Святої Анни (Єрусалим)|Базиліка святої Анни]]
* [[Віфезда]]
* [[Церква бичування]]
* [[Церква засудження і накладення Хреста]]
* [[Базиліка Ecce Homo]]
* [[Австрійський Госпіс Святого сімейства]]

=== Християнський квартал ===
[[Файл:-Jerusalem Old City.jpg|міні|Вулиця Старого міста]]
{{докладніше|Християнський квартал (Єрусалим)}}
Християнський квартал розташований на північному заході, розширюючись від [[Нові ворота (Єрусалим)|Нових воріт]] на півночі до Дамаських воріт на сході і [[Яффські ворота|Яффських воріт]] на заході. Центром Християнського кварталу є Храм Гробу Господнього. Найважливіші місця Християнського кварталу:
* [[Храм Гробу Господнього]]
* [[Лютеранська церква Христа Спасителя (Миколаїв)|Лютеранська церква Христа Спасителя]]
* [[Муристан]]
* [[Давидова вежа|Башта Давида]]
* [[Співкафедральний Собор Пресвятого Імені Ісуса|Латинський патріархат Єрусалима]]
* [[Патріархат Єрусалима мелкітської греко-католицької церкви]]

=== Вірменський квартал ===
{{докладніше|Вірменський квартал (Єрусалим)}}
Вірменський квартал найменший з чотирьох кварталів Старого міста, займає південно-західну частину Старого міста, на південь від Яффських воріт між вежею Давида і горою Сіон. У Вірменський квартал можна потрапити через Яффські і [[Сіонські ворота]]. Із заходу і півдня Вірменський квартал захищають стіни Старого міста, з півночі Вірменський квартал межує з Християнським кварталом, а зі сходу&nbsp;— з Єврейським кварталом. Незважаючи на те, що вірмени сповідують християнство, Вірменський квартал розташований окремо від Християнського кварталу, і Вірменська Патріархія Єрусалима незалежна від інших християнських установ в Єрусалимі.
Найважливіші місця Вірменського кварталу:
* [[Собор Святого Якова (Єрусалим)|Вірменський кафедральний Собор Святого Якова]]
* [[Єрусалимський патріархат Вірменської апостольської церкви]]
* [[Церква святого Марка (Єрусалим)|Церква святого Марка]]
* [[Конвент Маронітської католицької церкви]]
* [[Сіонські ворота]]

=== Єврейський квартал ===
{{докладніше|Єврейський квартал (Єрусалим)}}
Єврейський квартал розташовується на півдні міста, безпосередньо в нього ведуть Гнойові (Сміттєві) ворота. На 2004 рік населення кварталу становило до 2 тис. чол. У межах стін Старого міста знаходиться Храмова гора. Гора і її огороджуюча Західна стіна (Стіна Плачу) є головною юдейською святинею. На вершині Храмової гори розташовані мусульманські святині Аль-Акса і Кубат-ас-Сахра. Сама Храмова гора контролюється ісламською організацією ВАКФ.

Однією з важливих християнських святинь Старого міста є [[Віа Долороза]]&nbsp;— хресний шлях [[Ісус Христос|Ісуса Христа]], від Левових воріт Старого міста до [[Голгофа|Голгофи]]. Шлях намічений францисканцями у XIV столітті уздовж залишків декумануса&nbsp;— римської дороги II століття. Він починається в мусульманському кварталі і закінчується в Храмі Гробу Господнього.
Найважливіші місця Єврейського кварталу:
* [[Стіна плачу]]
* [[Синагога Хурва]]
* [[Чотири Сефардських синагоги]]

=== Марокканський квартал ===
{{докладніше|Марокканський квартал (Єрусалим)}}

[[Файл:Kotel 1967.jpg|thumb|right|150px|Бульдозери вичищають рештки мароканського кварталу. На задньому плані&nbsp;— Стіна Плачу.]]

До 1967 року у Старому місті також існував маленький [[Марокканський квартал (Єрусалим)|Марокканський квартал]] або точніше&nbsp;— Магрибський квартал. Через три дні після завершення [[Шестиденна війна|Шестиденної війни]] його було знесено для покращення доступу паломників до [[Стіна плачу|Стіни плачу]]. Вціліла частина Марокканського кварталу була включена до Єврейського кварталу. Про його існування у минулому згадують назви воріт&nbsp;— [[Сміттєві ворота|Магрибські ворота]], що ведуть безпосередньо через Магрибський міст до Храмової гори.

== Ворота ==
З 1532 по 1542 роки за наказом султана [[Сулейман I Пишний|Сулеймана Пишного]] на залишках старих мурів збудовано нову стіну Єрусалима. Проте будівництво не почалось швидко, а затрималося у зв'язку з питанням включення гори [[Сіон]] за стіни міста. Владою міста було вирішено надати францисканцям цю територію на утримання. Оскільки у [[францисканці]]в не було коштів, то гора [[Сіон]] залишилася поза стіною. На південному заході [[Храмова гора]] стала природною частиною стіни Єрусалима і до неї також можливий вхід лише через [[Ворота Храмової гори|одинадцять воріт]] із північної та східної сторін. Мури Єрусалима побудовані довжиною 4018&nbsp;м та середньою висотою 12&nbsp;м і шириною 2.5&nbsp;м. На півночі стіни збудовано Дамаську браму та браму Ірода. У східну частину міста можна увійти через Золота та Левові ворота а на півдні через Гноєві та Сіонські ворота. У [[1887]] році на у північно-західній частині стіни було збудовано також ще одні&nbsp;— Нові ворота. Двоє інших воріт було замуровано&nbsp;— Золоті ворота та Гульдські ворота на півдні, проте їх обриси добре видно і зараз.

{| class="wikitable" align="center"
|+Ворота Старого міста Єрусалима
|-
!style="background:#efefef;"|Українською
!style="background:#efefef;"|Івритом
!style="background:#efefef;"|Арабською
!style="background:#efefef;"|Фото
!style="background:#efefef;"|Рік будівництва
!style="background:#efefef;"|Місце
|-
|[[Нові ворота (Єрусалим)|Нові ворота]]
| {{lang-he|השער החדש}} <br/>''HaSha'ar HeChadash''
|{{lang-ar|باب الجديد}} <br/>''Bāb ij-Jdïd''
|[[Файл:Jerusalem Walls New Gate.jpg|100px]]
|1887
|Північна частина стіни
|-
|[[Дамаські ворота]]
|{{lang-he|שער שכם}} <br/>''Sha'ar Shkhem''
|{{lang-ar|باب العامود}} <br/>''Bab al-Amud''
|[[Файл:Damascus Gate Jerusalem.jpg|100px]]
|1537
|Північна частина стіни
|-
|[[Ворота Ірода]]
|{{lang-he|שער הפרחים|}} <br/>''Sha'ar HaPerachim''
|{{lang-ar|باب الساهرة}} <br/>''Bab al-Sahira''
|[[Файл:Herods Gate Jerusalem.jpg|100px]]
|невідомо
|Північна частина стіни
|-
|[[Левові ворота (Єрусалим)|Левові ворота]]
|{{lang-he|שער האריות}} <br/>''Sha'ar HaArayot''
|{{lang-ar|باب الأسباط}} <br/>''Bab al-Asbatt / <br/>Bab&nbsp;Sittna&nbsp;Maryam''
|[[Файл:Jerusalem Lions gate BW 1.JPG|100px]]
|1538-39
|Східна частина стіни
|-
|[[Сміттєві ворота]]
|{{lang-he|שער האשפות}} <br/>''Sha'ar HaAshpot''
|{{lang-ar|باب المغاربة}} <br/>''Bab al-Maghariba''
|[[Файл:Jerusalem Dungtor BW 1.JPG|100px]]
|1538-40
|Південна частина стіни
|-
|[[Сіонські ворота]]
|{{lang-he|שער ציון}} <br/>''Sha'ar Tzion''
|{{lang-ar|باب النبي داود}} <br/>''Bab El-Nabi Da'oud''
|[[Файл:Zion Gate.JPG|100px]]
|1540
|Південна частина стіни
|-
|[[Яффські ворота]]
|{{lang-he|שער יפו}} <br/>''Sha'ar Yafo''
|{{lang-ar|باب الخليل}} <br/>''Bab el-Khalil''
|[[Файл:Jerusalem Jaffa Gate BW 1.JPG|100px]]
|1530-40
|Західна частина стіни
|-
|[[Золоті ворота (Єрусалим)|Золоті ворота]]
|{{lang-he|שער הרחמים}} <br/>''Sha'ar HaRahamim''
|{{lang-ar|باب الرحمة}} <br/>''Bab al-Rahma''
|[[Файл:Jerusalem Golden Gate BW 1.JPG|100px]]
|6. ст<br/>(закриті 1541&nbsp;р.)
|Східна частина стіни
|-
|Гульдські ворота
|{{lang-he|שערי חולדה}} <br/>''Shaarei Chulda''
|
|[[Файл:Hulda gates.jpg|100px]]
|Ірод І<br/>(закриті з<br/>бл. 7./8. ст.)
|Південна частина стіни<br/>бл. Храмової Гори
|-
|}

{{Старе місто (Єрусалим)}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Commons category|Old City (Jerusalem)}}

== Посилання ==
* [http://www.trekker.co.il/english/jerusalem_walls/ Старе місто Єрусалима]{{ref-en}}
* [http://www.bu.edu/mzank/Michael_Zank/Jerusalem/35.gif Карта Старого міста]{{ref-en}}
* [http://www.jerusalemquarterly.org/ViewArticle.aspx?id=239 Марокканський квартал&nbsp;— історія і сучасність]{{ref-en}}
* Hattis Rolef, Susan [http://www.aiq.co.il/pages/articles/39/jerusalem.html Єврейський квартал], (2000), Architecture of Israel Quarterly. {{ref-en}}

{{ac}}

[[Категорія:Географія Єрусалима]]
[[Категорія:Місця паломництва]]
[[Категорія:Біблійні місця]]
[[Категорія:Історія Єрусалима]]
[[Категорія:Світова спадщина ЮНЕСКО]]