Перегляд вихідного коду сторінки Стилізація

'''Стиліза́ція'''&nbsp;— у мистецтві й літературі свідоме наслідування формальних прикмет якогось стилю. У мистецтві можна стилізувати під будь-який стиль (єгипетський, візант., бароковий, бідермаєр, народне мистецтво тощо); часом це наслідування виростає у власні стилі (неокласицизм, неовізантизм, неореалізм тощо).

Стилізація це один із прийомів візуальної організації образного вираження, при якому виявляються найбільш характерні риси предмета і відкидаються непотрібні деталі<ref>''Панкратова А. В.'' Пропедевтика: теория и композиции для графических дизайнеров: методическое пособие к курсу «Пропедевтика (основы композиции)» / А.&nbsp;В.&nbsp;Панкратова ; Смоленск. гуманит ун-т. – Смоленск, 2010. – 60 с.</ref>. Стилізація як процес роботи являє собою декоративне узагальнення зображуваних об'єктів (фігур, предметів) за допомогою ряду умовних прийомів зміни форми, об'ємних і колірних співвідношень<ref>''Логвиненко Г. М.'' Декоративная композиция: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Изобразительное искусство» / Г.&nbsp;М.&nbsp;Логвиненко.— М. : ВЛАДОС, 2008. – 144 с.: ил. (Изобразительное искусство).</ref>.

Творчий метод стилізації увазі запозичення історичних, національних, сюжетних мотивів або художніх прийомів із уже наявного культурного досвіду, їх творче переосмислення і образну передачу сучасними художніми засобами<ref>''[http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2707/1/12biysbc.pdf Билялова И. Я.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208161209/http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2707/1/12biysbc.pdf |date=2015-12-08 }}'' [http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2707/1/12biysbc.pdf Декоративная стилизация на занятиях по дисциплине «основы композиции»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208161209/http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2707/1/12biysbc.pdf |date=2015-12-08 }}</ref>.

=== Література ===
У літературі стилізація це наслідування, наприклад, Біблії, «Слова о полку…» (поезії О. Стефановича), народних дум (ранній [[Тичина Павло Григорович|П. Тичина]]) народних пісень (2-й жмуток «Зів'ялого листя» [[Франко Іван Якович|І. Франка]]), врешті стилю якогось письм. (писання «під Шевченка» у [[19 століття|19 ст.]]).

До С. умовно належать такі жанри як пародія&nbsp;— переробка якогось твору на смішний лад і травестія&nbsp;— переробка поважного твору на веселий («Енеїда» [[Котляревський Іван Петрович|І. Котляревського]]). Залежно від уміння і таланту того чи того автора, С. буває позитивна або негативна.

== Див. також ==
* [[образ]], [[Художній образ|образ художній]]
* [[зображальні засоби|зображальні засоби і прийоми]]
* [[декоративно-графічні засоби виразності]] ([[точка]], [[лінія]], [[пляма]])
* [[композиційні засоби виразності]] ([[симетрія]], [[асиметрія]], [[ритм]], [[рівновага]], [[контраст]], [[нюанс]], [[статика]], [[динаміка]])
* [[колір]] як декоративний засіб виразності, [[колірна гармонія]]
* [[декоративне зображення]], [[зображення]]
* [[художня мова]], [[художній стиль]]
* [[Обрі Бердслі]], графік-стиліст
* [[Бродський Савва Григорович]], графік-стиліст
* [[Свинін Борис Олександрович]], скульптор-стиліст

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{ЕУ}}
== Посилання ==
*{{ЛЗЕ2|частина =Стилізація |сторінки = 431}}
* {{ЛЗПЛ2001|частина =Стилізація|сторінки =548}}
* {{ШевЕ-5|частина=Стиль поезії Шевченка|сторінки =958-973}}
[[Категорія:Мистецькі течії]]
[[Категорія:Літературні поняття]]
[[Категорія:композиція]]