Перегляд вихідного коду сторінки Талергоф

[[Файл:Talerhof-03.jpg|thumb|300px|right|Цю фотографію найчастіше співвідносять з Талергофом. В дійсності її було зроблено на [[Східний фронт (Перша світова війна)|Східному фронті]] (причому з різних ракурсів, оригінал знаходиться у Військовому архіві у Празі), і вона фіксує випадок військового свавілля<ref>Anton Holzer, Das Lächeln der Henker. Der unbekannte Krieg gegen die Zivilbevölkerung 1914-1918 (2008). Abb. 67</ref>.]]
'''Талергоф''', (''нім''.&nbsp;''Interniertenlager Thalerhof, ''[[4 вересня]] [[1914]]&nbsp;— [[10 травня]] [[1917]]&nbsp;рр.)&nbsp;— [[концентраційний табір]], один із перших у [[Європа|Європі]] у [[XX]] столітті, закладений [[Австро-Угорщина|австро-угорською]] владою 4 вересня 1914&nbsp;р. на початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]], в піщаній долині, біля підніжжя [[Альпи|Альп]] у районі м. [[Ґрац|Грац]]а ([[Штирія]]).

Сюди [[Депортація|депортували]] громадян [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]], переважно [[українці]]в-[[Москвофільство|москвофілів]], які були жителями [[Галичина|Галичини]] та [[Буковина|Буковини]] і симпатизували [[Російська імперія|Російській імперії]]. Також потрапляли й національно свідомі українці, [[Православна церква|православні]] [[Священник|священники]]<ref>Ратушна О. М. Життя та побут православних священиків у талергофі (1914—1917 рр.) / Оксана Мирославівна Ратушна // Історико-культурна спадщина в демократичному суспільстві: сприяння діалогу, примиренню та відповідальності : тези II Міжнародної науково-практичної конференції, 17–18 квітня 2015 р., Львів / Національний університет “Львівська політехніка”, Інститут гуманітарних і соціальних наук, Кафедра історії України та етнокомунікації. — Львів, 2015. — С.&nbsp;112—117.</ref>; щодо звільнення доктора [[Маковський Василь|Василя Маковського]] клопотав Митрополит [[Андрей (Шептицький)|Андрей Шептицький]]<ref>[http://report.if.ua/gazeta/neformat/vyaznychnyj-shchodennyk-nejmovirni-svidchennya-vyaznya-pro-stanyslavivsku-dibrovu/ В'язничний щоденник. Неймовірні свідчення в'язня про станиславівську Діброву]</ref><ref>{{Cite web |url=http://firtka.if.ua/?action=show&id=93794 |title=В'язничний щоденник ІІІ. Неймовірні свідчення в'язня про станиславівську Діброву |accessdate=9 грудня 2015 |archive-date=22 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151222120316/http://firtka.if.ua/?action=show&id=93794 }}</ref>.

== Історія табору ==
Першу партію [[Москвофільство|галичан та буковинців-«русофілів»]] депортували в Талергоф солдати [[Ґрац|Грац]]ького полку [[4 вересня]] [[1914]] року.
[[Файл:Talerhof01.jpg|thumb|300px|right|Дану світлину, на котрій австро-угорські військовослужбовці позують на фоні повішених священника Романа Березовського (до речі, українофіла), Льва Кобилянського та Пантелеймона Жабяка, часто помилково вказують як фото жертв Талергофу. Насправді, ці троє були страчені за рішенням виїзної комісії львівського суду 30 серпня 1914 року в Мукачеві, ставши жертвами військового свавілля, а не «геноциду русофілів»<ref>{{Стаття|автор= Баринов И.|назва= Образ Талергофа в антиукраинской и антизападной мифологии современной России|посилання= http://www1.ku-eichstaett.de/ZIMOS/forum/docs/forumruss24/07Barinov.pdf|відповідальний= |видання= Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры|видання посилання= |рік= 2015|місяць= |том= |випуск= |номер= 2|сторінки= 97-98|accessdate= 27 січня 2020|archivedate= 25 січня 2020|archiveurl= https://web.archive.org/web/20200125142429/http://www1.ku-eichstaett.de/ZIMOS/forum/docs/forumruss24/07Barinov.pdf}}</ref>.]]
До зими [[1915]]&nbsp;р. в Талергофі не було [[барак]]ів, люди лежали на землі без даху над головою в дощ і морози<ref>{{Cite web |url=http://www.nationmaster.com/encyclopedia/Talerhof |title=Архівована копія |accessdate=13 квітня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120315120556/http://www.nationmaster.com/encyclopedia/Talerhof |archivedate=15 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. На початку війни з Росією військова влада Австро-Угорщини під враженням невдач на [[фронт]]і та в атмосфері воєнного психозу й [[терор]]у (десятки українців повішено), [[інтернування|інтернувала]] до табору жителів [[Галичина|Галичини]] та [[Буковина|Буковини]]. До арештів спричинилася адміністративна влада, що в Галичині була майже повністю в руках [[Поляки|поляків]], на Буковині&nbsp;— [[Румуни|румунів]], які використали нагоду для ослаблення українського руху. Тому в Талергофі, крім осіб [[москвофіли|москвофільської]] орієнтації, потрапило чимало національно свідомих українців, причому доказом цього слугували знайдені у них російськомовні книги, такі як «байки харківські» [[Григорій Сковорода|Григорія Сковороди]], «Наймичка», «Повесть о безродном Петрусе»<ref>{{ШевЕ-5|частина=«Повесть о безродном Петрусе»|сторінки =200}}</ref> [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] і т.д.

У офіційному рапорті Шлеера від 9 листопада [[1914]] року повідомлялося, що у Талергофі в той час перебувало з 5700 [[Москвофільство|русофілів]], з них близько 1,915 особи були [[лемки|лемками]], зі 151 селища на [[Лемківщина|Лемківщині]].<ref>{{Cite web |url=http://www.rusyn.org/histalerhof.html |title=Архівована копія |accessdate=13 квітня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071007041333/http://www.rusyn.org/histalerhof.html |archivedate=7 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>

У листопаді [[1916]]&nbsp;— 2 717 (зокрема 85&nbsp;% українців; 76&nbsp;% селян, 7&nbsp;% греко-католицьких священників); від [[1914]] до [[1916]] зареєстровано 14 000 в'язнів. Суворий режим, сваволя адміністрації, голод і нестерпні санітарні умови (епідемія плямистого [[тиф]]у) спричинили велику смертність серед в'язнів (зареєстровано 1 767 смертей; насправді їх було більше; лише між [[17 січня]] і [[31 березня]] [[1915]] померло 524 особи). Табір був закритий 10 травня 1917&nbsp;року під тиском світової громадськості після смерті [[Франц Йосиф I|Франца Йосифа]] останнім австро-угорським [[імператор]]ом [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карлом I]].

По війні [[Москвофільство|москвофільські]] кола в Галичині створили культ мартирології москвофілів у Талергофі («Талергофські з'їзди» 1928 і 1934, «Талергофські збірники», як символ народних страждань та стійкості його було відображено у низці літературних творів того часу&nbsp;— «Блудные огни» [[Яворський Юліян Андрійович|Юліяна Яворського]], поема «Талергоф» [[Федорів-Федоричка Іван|Івана Федоріва-Федорички]] тощо).

== Відомі в'язні ==
* [[Антоневич Микола]]
* [[Ваврик Василь Романович|Ваврик Василь]]
* [[Жигмонт Лянґ]]
* [[Качмарчик Ярослав Теофілович|Качмарчик Ярослав]]
* [[Сандович Максим Тимофійович|Сандович Максим]]

== Перепоховання жертв ==
Останки загиблих в'язнів було перепоховано на цвинтарі міста [[Фельдкірхен-бай-Грац]], оскільки на попередньому місці поховання та розташування табору збудовано [[Аеропорт Грац|аеропорт «Грац»]].

<gallery>
Image:Talergof 1.jpg|Каплиця на місцевому цвинтарі на честь загиблих в'язнів концтабору Талергоф
Image:Talergof 2.jpg|Меморіальна дошка від земляків із Лемківщини
Image:Talergof 3 .jpg|Меморіальна дошка на 90-ті роковини
Image:Talergof 4.jpg|Список загиблих 
</gallery>

== Див. також ==
* [[Пам'ятник жертвам Талергофу (Галич)|Пам'ятник жертвам Талергофу]] у [[Галич]]і (1929)
* [[Пам'ятник жертвам Талергофу (Львів)|Пам'ятник жертвам Талергофу]] у [[Львів|Львові]] (1934)

== Примітки ==
{{commons|Category:Talerhof}}
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Реєнт О. П.'' [http://history.org.ua/?termin=Evakuacijni_zakhody  Евакуаційні заходи австрійського та російського урядів на українських землях у роки Першої світової війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130404040320/http://history.org.ua/?termin=Evakuacijni_zakhody |date=4 квітня 2013 }} // {{ЕІУ|3| }}

=== Література ===
* {{ЕУ}}
* ''[[:uk:Ваврик Василь Романович|Ваврик В. Р]].'' Терезін і Талергоф&nbsp;— Львів, 1928.; Нью-Йорк: Видавець протоієрей Р.&nbsp;Н.&nbsp;Самело, 1966. (''Vavrik V. R.'' Terezín and Talerhof&nbsp;— New York, publishing house of Archpriest R. N.Samelo, 1966.)
* ''Маковський В.'' [https://malorus.ru/mnib/kniga/107/ Талергоф, спогади і документи.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200205221639/https://malorus.ru/mnib/kniga/107/ |date=5 лютого 2020 }}&nbsp;— Львів, 1934.
* Що ми знаємо про Талергоф? : [австр. концентрац. табір (1914—1917)] / Володимир Садовий.&nbsp;— Дрогобич (Львів. обл.): Коло, 2012.&nbsp;— 63 с., [2] арк. іл.: іл.; 20&nbsp;см.&nbsp;— Бібліогр.: с.&nbsp;62 (7 назв).&nbsp;— 200 пр.&nbsp;— ISBN 978-617-642-024-8
* [http://query.nytimes.com/mem/archive-free/pdf?res=9502E7D81E3AE433A25755C1A9649D946696D6CF Terrorism in Bohemia.; Medill McCormick Gets Details of Austrian Cruelty There] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140116201619/http://query.nytimes.com/mem/archive-free/pdf?res=9502E7D81E3AE433A25755C1A9649D946696D6CF |date=16 січня 2014 }} // ''«New York Times», December 16, 1917''
* Дорошенко Д.&nbsp;І.&nbsp;Історія України 1917—1923&nbsp;рр. Том І. Доба Центральної Ради Ужгород: Друкарня «Свобода», 1932 (с. 25)
*Ратушна О. М. Життя та побут православних священиків у талергофі (1914–1917 рр.) / Оксана Мирославівна Ратушна // Історико-культурна спадщина в демократичному суспільстві: сприяння діалогу, примиренню та відповідальності : тези II Міжнародної науково-практичної конференції, 17–18 квітня 2015 р., Львів / Національний університет “Львівська політехніка”, Інститут гуманітарних і соціальних наук, Кафедра історії України та етнокомунікації. — Львів, 2015. — С.&nbsp;112—117.

== Посилання ==
* {{УМЕ15|частина=Талергоф|сторінки=1873-1874}}
* [http://www.talergof.org.ua/ Страница памяти жертв Талергофа и военного террора во время I-ой Мировой Войны в Галичине] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170128182804/http://www.talergof.org.ua/ |date=28 січня 2017 }}
* [http://russia.tv/brand/show/brand_id/45004 Документальний фільм ''Олексія Денісова'' «Трагедия Галицкой Руси. Концлагерь только для русских»] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6HoNuPQgh?url=http://russia.tv/brand/show/brand_id/45004 |date=2 липня 2013 }}&nbsp;— ВГТРК: Студія історичного документального кіно, Студія «Град»

{{Перша світова війна}}
{{ВП-портали|Перша світова війна|Історія}}

[[Категорія:Концентраційні табори]]
[[Категорія:Австро-Угорщина в Першій світовій війні]]
[[Категорія:Репресії в Україні]]
[[Категорія:Історія України (1795–1918)]]
[[Категорія:Москвофільство]]