Перегляд вихідного коду сторінки Тварини

{{automatic taxobox
| fossil_range = {{Long fossil range |665|0}}[[кріогеній]] — сьогодення
| name = Тварини
| image = Animal diversity October 2007.jpg
| image_width = 300px
| display_parents=6
| taxon=Animalia
| authority = [[Карл Лінней|Linnaeus]], [[1758]]
| subdivision_ranks = Підцарства
| subdivision = 
* [[Первинні багатоклітинні]] (Prometazoa)
* [[Справжні багатоклітинні]] (Eumetazoa)
| synonyms=Metazoa<br>Choanoblastaea
}}

'''Твари́ни''' ({{lang-la|Animalia}} або {{lang-la2|Metazoa}})&nbsp;— [[царство (біологія)|царство]] переважно [[багатоклітинні організми|багатоклітинних]] [[еукаріоти]]чних (ядерних) створінь, однією з найголовніших ознак якого є [[гетеротрофи|гетеротрофність]] (тобто, споживання готових [[Органічні речовини|органічних речовин]]) та здатність діяльно рухатись. До царства тварин не належать [[рослини]] та [[гриби]]&nbsp;— теж великі (але не єдині) царства еукаріотів. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а [[гетеротрофи|гетеротрофність]] властива також грибам і деяким рослинам-паразитам. У [[клітина]]х тварин (як і інших еукаріотів) міститься утворене [[ядро клітини|ядро]].

У побуті, під словом «тварини» часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних ([[ссавці]], [[плазуни]] та [[земноводні]]). У науці за терміном «тварини» (Animalia), закріплено ширше значення (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших істот: [[риби]], [[птахи]], [[комахи]], [[павукоподібні]], [[молюски]], [[морські зірки]], [[черви]] тощо. [[Людина]] теж належить до царства тварин, але зазвичай її розглядають окремо&nbsp;— навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, зокрема людина».

Водночас, раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних [[Найпростіші|найпростіших]] і ділили тварин на підцарства: одноклітинні [[Protozoa]] і багатоклітинні [[Metazoa]]. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні, тварини як [[таксон]] мають певніші ознаки&nbsp;— для них притаманні [[оогамія]], багатотканинна будова, наявність щонайменше двох [[Зародкові листки|зародкових листків]], стадій [[бластула|бластули]] і [[гаструла|гаструли]] в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є [[м'язи]] і [[нерв]]и (за винятком [[губки|губок]], [[Пластинчасті|пластинчастих]], [[мезозої]]в, {{link-interwiki |Кнідоспоридії |text=кнідоспоридій |Q=Q12824933}}, які, можливо, їх втратили).

Водночас у науці, термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а спосіб організації&nbsp;— життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.

== Особливості ==
Характерні особливості тварин:
* [[Гетеротрофи|гетеротрофне]] живлення — [[Організм|організми]], що потребують [[Органічні сполуки|органічних сполук]] як джерела [[Вуглець|вуглецю]] для росту й розвитку.
* рухливість, активність;
* мінлива форма тіла — зміни у [[Фенотип|фенотипі]] організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії [[Генотип|генотипу]] із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. У цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена мінливість», яке ввів [[Чарльз Роберт Дарвін]]
* зростання, яке обмежене певним періодом життя (до формування дорослого організму);
* [[подразливість]] у вигляді [[таксис]]ів (у одноклітинних) і [[рефлекс]]ів (у багатоклітинних) — рухова реакція у відповідь на спрямований вплив чинника, що здійснюється клітинами чи організмами. Наприклад, викидання нитки із жалкої клітини гідри при дотику до чутливого виросту є механотаксисом, а рух амебоцитів до поживних речовин чи від шкідливих речовин є позитивним або негативним хемотаксисом
* у клітинах відсутні [[Клітинна стінка|клітинні стінки]], [[Пластида|пластиди]], великі [[Вакуоля|вакуолі]];
* запасною речовиною клітин є [[глікоген]] — [[Полісахариди|полісахарид]], гомополімер α-[[Глюкоза|глюкози]], основна форма її зберігання в [[Клітина|клітинах]] тварин, більшості [[Гриби|грибів]], багатьох [[Бактерії|бактерій]] та [[Археї|архей]]. В людському організмі головними місцями накопичення глікогену є [[печінка]] та [[скелетні м'язи]].

== Походження ==
{{main|Походження тварин}}

Шляхи [[еволюція|еволюції]] тваринного світу з'ясовує [[філогенетика]], яка безпосередньо пов'язана з [[Палеозоологія|палеозоологією]].

=== Походження ===

Вважається, що тварини походять від одноклітинних [[Джгутикові|джгутикових]], а їх найближчі відомі живі родичі&nbsp;— це [[хоанофлагеляти]], комірцеві джгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин в надгрупі [[Opisthokonta]], куди також включають [[Хоанофлагеляти|хоанофлагелят]], справжні гриби і невелику кількість паразитичних найпростіших. Назва Opisthokonta означає заднє розташування [[джгутик]]а в рухомій клітині (як у [[сперматозоїд]]ів більшості тварин), тоді як інші [[еукаріоти]] здебільшого мають передній джгутик.

Перші викопні рештки тварин належать до кінця [[Докембрій|докембрію]] (близько 610 мільйонів років тому). Вони знані як [[Едіакарська фауна|едіакарська або вендська фауна]]. Однак їх складно зіставити з пізнішими викопними. Вони могли бути попередниками сучасних груп тварин, незалежними групами або взагалі не тваринами. Найвідоміші типи тварин більш-менш одночасно з'являються під час [[Кембрійський період|кембрійського періоду]], близько 542 мільйонів років тому. Ця подія, названа [[Кембрійський вибух|кембрійським вибухом]], була викликана або швидкою [[Дивергенція (біологія)|дивергенцією]] тварин, або такою зміною умов, яка зробила можливим скам'яніння решток. {{Джерело|Однак деякі [[Палеонтологія|палеонтологи]] і [[геолог]]и припускають, що тварини з'явилися значно раніше, ніж вважалося раніше, можливо, навіть близько мільярда років тому}}.

На початку [[Тоній|тонійського періоду]] близько 1 мільярда років тому, відзначено скорочення різноманітності [[Строматоліти|строматолітів]], що може свідчити про появу нових тварин протягом цього часу. Крім того, сліди скам'янілостей, що належать до цього ж періоду, такі як відбитки й нори, можуть свідчити про наявність хробаків великих розмірів (близько 5&nbsp;мм завширшки), побудованих як земляні хробаки<ref>{{Cite web |url=http://www.sciencemag.org/content/282/5386/80.abstract |title=Архівована копія |accessdate=20 березня 2012 |archive-date=15 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315031029/http://www.sciencemag.org/content/282/5386/80.abstract }}</ref>. Проте дуже схожі відбитки створюються сьогодні велетенськими одноклітинними найпростішими ''[[Gromia sphaerica]]'', і це ставить під сумнів подальше тлумачення таких відбитків як доказ ранньої еволюції тварин<ref>{{cite journal|url=http://www.biology.duke.edu/johnsenlab/pdfs/pubs/sea%20grapes%202008.pdf|title=Giant Deep-Sea Protist Produces
Bilaterian-like Traces|author=Matz et al.|journal=Current Biology|year=2008|doi=10.1016/j.cub.2008.10.028|accessdate=20 березня 2012|archive-date=16 грудня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20081216211211/http://www.biology.duke.edu/johnsenlab/pdfs/pubs/sea%20grapes%202008.pdf |issn=0960-9822}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.msnbc.msn.com/id/27827279/ |title=Архівована копія |accessdate=20 березня 2012 |archive-date=18 лютого 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090218155637/http://www.msnbc.msn.com/id/27827279/ }}</ref>.

== Дослідження ==
{{main|Зоологія}}

[[Зоологія]]&nbsp;— наука, що вивчає світ тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Зоологія являє собою цілу систему наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об'єкти дослідження. [[Протозоологія]] вивчає [[найпростіші|одноклітинних тварин]], [[гельмінтологія]]&nbsp;— [[Черви|паразитичних червів]], [[карцинологія]]&nbsp;— [[Ракоподібні|ракоподібних]], [[арахнологія]]&nbsp;— [[Павукоподібні|павукоподібних]], [[ентомологія]]&nbsp;— [[Комахи|комах]], [[малакологія]]&nbsp;— [[Молюски|молюсків]], [[іхтіологія]]&nbsp;— [[Риби|риб]], [[батрахологія]]&nbsp;— [[Земноводні|земноводних]], [[герпетологія]]&nbsp;— [[Плазуни|плазунів]], [[орнітологія]]&nbsp;— [[Птахи|птахів]], [[мамаліологія]]&nbsp;— [[ссавці]]в. Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає [[фауністика]]. [[Морфологія (біологія)|Морфологія]] вивчає будову, форму тіла тварин і закономірності формоутворення окремих органів; включає [[Анатомія|анатомію]], [[Ембріологія|ембріологію]], [[гістологія|гістологію]], [[цитологія|цитологію]]. Умови існування тварин і їхні взаємовідносини з навколишнім середовищем вивчає [[Екологія тварин|екологія]], поведінку тварин у порівняльному та еволюційному плані&nbsp;— [[етологія]], закономірності поширення їх на земній кулі&nbsp;— [[зоогеографія]], явища [[Мінливість біологічна|мінливості]] і [[Спадковість|спадковості]]&nbsp;— [[генетика]] тварин.

Методи вивчення тваринних організмів:
* порівняльно-описовий метод (мікро-, макроскопічні дослідження)- використовується для порівняння об'єкта дослідження з подібними об'єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та класифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами.
* [[моніторинг]]- система постійного спостереження за явищами і процесами, що проходять в навколишньому середовищі і суспільстві, результати якого служать для обґрунтування управлінських рішень по забезпеченню безпеки людей та об'єктів економіки. При автоматичному контролі відбувається отримання і обробка інформації про стан об'єкта і зовнішніх умов для виявлення подій, що визначають управлінські дії. Подією може бути будь-який якісний результат: поява деталі з розмірами, що виходять за допустимі межі, коротке замикання, вихід температури за встановлене значення, аварія обладнання та інші.
* [[моделювання]]-— це [[метод]] дослідження об'єктів пізнання (явищ, пристроїв, процесів), що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього ([[Модель (загальне значення)|моделлю]]).

Результати дослідів обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.

== Класифікація ==
[[Файл:Bilteralia-clades-zag-holovachev-2005.gif|міні|праворуч|200пкс|Система родинних стосунків основних груп тварин за морфологічними (ліворуч) і [[Генетика|генетичними]] (праворуч) даними (за: Загороднюк, Головачов, 2005; за даними Adoutte A., Balavoine G., Lartillot N. et al., 2000)<ref>''[[Загороднюк Ігор Володимирович|Загороднюк І.]], Головачов О.'' [http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2005-(chordate-cladogenes).pdf Кладогенез хордових тварин (Chordozoa). Частина 1. Поняття та ознаки типу, взаємини з іншими групами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170903032402/http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2005-(chordate-cladogenes).pdf|date=3 вересня 2017}} // [[Науковий вісник Ужгородського університету]]. Серія Біологія.&nbsp;— 2005&nbsp;.&nbsp;— Випуск 16.&nbsp;— С. 5-21.</ref>]]
{{main|Систематика тварин}}

На сьогодні на Землі налічується майже 45 тисяч видів [[Хребетні|хребетних]] і 5-8 мільйонів видів [[Безхребетні|безхребетних тварин]], із яких описано тільки 1,5&nbsp;млн видів.

* Підцарство [[Первинні багатоклітинні]] (Prometazoa)
** Тип [[Губки]] (Porifera) — [[Тип (таксономічна категорія)|тип]] примітивних водних [[Багатоклітинні організми|багатоклітинних]] [[Тварини|тварин]], які ведуть прикріплений спосіб життя. Поширені по всій [[Земля|земній кулі]] від [[Літораль|прибережної зони]] і до майже [[Ультраабісаль|максимальних глибин океану]]; деякі види також населяють прісноводні водойми. Нараховують близько 8000 видів. Вважається, що перші представники цього типу з'явилися ще в [[Протерозой|протерозойську]] еру. Їхні розміри коливаються, залежно від виду, від 5 см до 3 м. Вирізняються довгою тривалістю життя, до 1500—2000 років. Найдовше живучий вид губок — це Арктична губка віком 2467 років. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і [[Колонія (біологія)|колоніальними]] формами. Незважаючи на таку різноманітність, усі губки мають спільні риси:
** Тип [[Пластинчасті]] (Placozoa)- [[Тип (систематика)|тип]] мікроскопічних багатоклітинних тварин, позбавлених диференційованих [[Тканина (біологія)|тканин]] та [[Орган (анатомія)|органів]]. Відомо три види: ''[[Trichoplax adhaerens]]'', ''[[Hoilungia hongkongensis]]'' та ''{{link-interwiki |Polyplacotoma mediterranea |Q=Q62707260}}''. Описаний раніше вид ''Treptoplax reptans'' є синонімом ''Trichoplax adhaerens''.
* Підцарство [[Справжні багатоклітинні]] (Eumetazoa)
** Розділ [[Кишковопорожнинні]] (Coelenterata)- група [[Тварини|тварин]] невизначеного [[Таксономія|таксономічного]] рангу, до якої належать типи [[кнідарії]] та [[реброплави]], які мають найпростішу тканинну організацію тіла.
*** Тип [[Кнідарії]] (Cnidaria) — [[Тип (таксономічна категорія)|тип]] [[Тварини|тварин]], що об'єднує приблизно 9 000 [[Вид|видів]], які мешкають у водних, переважно морських середовищах.
*** Тип [[Реброплави]] (Ctenophora) — [[Тип (таксономічна категорія)|тип]] морських [[Справжні багатоклітинні|справжніх багатоклітинних]] тварин. Тіло (довжина 2 мм — 1,5 м) найчастіше мішкоподібне, радіально-симетричне, двопроменеве, драглисте і прозоре. На відміну від [[Кнідарії|кнідарій]], реброплави не мають жалких клітин. У більшості видів є пара мацалець з клейкими клітинами, за допомогою яких вони захоплюють їжу (дрібні організми планктону, ікра, іноді мальки риб тощо). Вільноплаваючі, рідше плазуючі або сидячі організми. Пересуваються за допомогою 8 рядів меридіонально розташованих гребних пластинок, що сидять на потовщеннях тіла — так званих ребрах (звідси й назва типу).
** Розділ [[Двобічно-симетричні]] (Bilateralia)
*** Підрозділ [[Первиннороті]] (Protostomia) -підрозділ [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] [[Тварини|тварин]]. Вони протиставляються [[Вториннороті|вторинноротим]] (Deuterostomia), відрізняються своїм ембріональним розвитком, у них первинний отвір ([[бластопор]]) стає [[Рот|ротом]] або, при щілиноподібному замиканні бластопори, — ротом та [[Анус|анусом]].
**** Тип [[Ацеломорфи]] (Acoelomorpha)— тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] [[Тварини|тварин]], який раніше відносився до типу [[Плоскі черви]]. Але після детальних досліджень [[2004]] року вчені Jaume Baguñà та Marta Riutort виділили цих тварин в окремий тип.
**** Тип [[Прямоплави]] (Orthonectida) — тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] [[Тварини|тварин]], який дуже близький до [[Дицієміди|диціємідів]].
**** Тип [[Дицієміди]] (Dicyemida) — тип примітивно влаштованих [[Безхребетні|безхребетних тварин]], що [[Паразитизм|паразитують]] на [[Головоногі|головоногих молюсках]]. Містить понад 70 [[Вид (біологія)|видів]]. Раніше диціємід через простоту їхньої організації об'єднували з [[Прямоплави|прямоплавами]] в групу [[Мезозої|мезозоїв]], розглядаючи як перехідну групу між [[Протисти|протистами]] та [[Тварини|багатоклітинними тваринами]]. Як наслідок, коли широкої підтримки зазнала гіпотеза про вторинне спрощення у зв'язку з паразитним способом життя, ці погляди відкинули.
**** Тип [[Плоскі черви]] (Platyhelminthes)
**** Тип [[Немертини]] (Nemertina)— тип двобічносиметричних [[Тварини|тварин]], які за формою нагадують стьожкових червів. Відомо близько 1 тисячі видів у 250 родах.
**** Тип [[Черевовійчасті черви]] (Gastrotricha)— тип (раніше клас) двобічно-симетричних [[Тварини|тварин]]. Дрібні червоподібні тварини до 1 мм довжини, живуть у морі та прісних водоймах. Переважно придонні тварини. Відомо приблизно 350 морських та 250 прісноводних видів.
**** Тип [[Гнатостомуліди]] (Gnathostomulida) — тип двобічно-симетричних [[Тварини|тварин]]. Дрібні морські червоподібні, розміром 1-4 мм. Відомо 90 видів, що живуть в піску з підвищеним вмістом сірки. Гермафродити. Споріднені з [[Плоскі черви|плоскими червами]]
**** Тип [[Мікрощелепні]] (Micrognathozoa) — тип двобічно-симетричних [[Тварини|тварин]] схожих на червів. На сьогодні відомий єдиний вид — лімногнатія (''Limnognathia maerski''), знайдений на острові [[Диско (острів)|Диско]] в [[Гренландія|Ґренландії]]. Довжина дорослих особин мікрогнатій становить 105—152 мікрон, молодих — 85—107.
**** Тип [[Коловертки]] (Rotatoria) — один з типів [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] тварин. Основною характерною ознакою є наявність так званого навколоротового апарату — [[Війка|війкової]] формації на передньому кінці тіла, яка використовується для живлення і руху. Відомо близько 2000 видів коловерток. Здебільшого це прісноводні мешканці, але деякі водяться в морі та вологих ґрунтах. Переважна більшість коловерток є вільноплаваючими, але відомі і прикріплені форми.  За розміром коловертки не перевищують 2 мм. До цього типу належить ''{{link-interwiki |Ascomorpha minima |Q=Q4177924}}'' — найдрібніша багатоклітинна тварина, розмір якої становить близько 40 мікрон. У зв'язку з малими розмірами тканини часто набувають [[Синцитій|синцитійної]] будови. Для типу в цілому характерна [[евтелія]] (постійність клітинного складу). Деякі коловертки можуть впадати в [[криптобіоз]].
**** Тип [[Акантоцефали]], або Колючеголові черви (Acanthocephala) — тип [[Паразитизм|паразитичних]] [[Тварини|тварин]]. В україномовній літературі акантоцефал також називають '''скребликами''' або '''скреблянками'''. Характеризуються присутністю рухливого [[Хобіток|хобітка]], озброєного шипами, що використовується для вбуравлення і утримання в стінці [[Кишківник|кишківника]] їх [[Хазяїн|хазяїв]]. Акантоцефали мають складний [[Біологічний життєвий цикл|життєвий цикл]], який включає кількох хазяїв. Як проміжні виступають [[безхребетні]] — [[ракоподібні]], [[комахи]], [[Молюск|молюски]]. Кінцевими хазяями виступають хребетні тварини — [[риби]], [[амфібії]], [[птахи]] або [[ссавці]]. Відомо близько 1150 [[Вид|видів]].
**** Тип [[Головохоботні]] (Cephalorhyncha)— надтип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] тварин, який об'єднує 3 типи. Тіло поділене на тулуб та головний відділ ([[хобот]]), який здатний вкручуватись всередину тіла. На кінці інтроверта є ротовий конус, який обмежовує [[ротовий отвір]]. Тіло вкрите кутикулою або ж [[Панцир (біологія)|панциром]]. Центральна нервова система інтраепітеліальна, складається з навкологлоткового кільця та черевного нервового стовбура. Епітеліально-мускульний мішок складається з поздовжніх та кільцевих м'язів. Порожнина тіла не має епітеліальної вистилки, може редукуватись або заповнюватись паренхімою. [[Кишківник]] наскрізний. Видільна система протонефридіального типу або ж відсутня. Ділення рівномірне, не спіральне, в розвитку кишківника спостерігається вторинна порожнина (рот проривається незалежно від бластопори, на місці якого формується анальний отвір)
**** Тип [[Внутрішньопорошицеві]] (Entoprocta)— тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] тварин. Раніше вважався підкласом [[Мохуватки|мохуваток]]. Відрізняються від останніх розташуванням анального отвору відносно лофофори. На сьогодні відомо близько 150 видів одного класу та 3 рядів.
**** Тип [[Нематоди]], або Круглі черви (Nematoda) — тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] червоподібних тварин, який налічує близько 30 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах, які гниють або бродять. Багато круглих червів пристосувалось до паразитування, деякі є паразитами людини. У людей нематоди спричинюють найбільшу кількість хвороб з групи [[Гельмінтози|гельмінтозів]], загальна назва таких інвазій — [[нематодози]], зокрема [[аскаридоз]], [[трихоцефальоз]], [[ентеробіоз]], [[трихінельоз]] тощо. Нематоди — паразити комах можуть бути використані для захисту культурних рослин (праці [[Дядечко Микола Платонович|М. П. Дядечка]] та інших.)
**** Тип [[Волосові]] (Nematomorpha) — [[Тип (таксономічна категорія)|тип]] [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] [[Паразитоїди|паразитоїдних]] тварин. Відомі викопні рештки ще з [[Еоцен|еоцену]]. Морфологічно подібні до [[Нематоди|нематод]] за формою тіла, наявності псевдоцеля, тільки поздовжніх м'язових волокон, за кутикулярним покривом, відсутності сегментації, будовою нервової і репродуктивної систем.  Більшість видів завдовжки від 50 до 100 см, але відомі види - до 2 метрів діаметром 1-3 мм. Волосатиків часто можна зустріти у місцях, де накопичується вода — зливні жолоба, канави, калюжі, тощо. За своїм способом життя характеризуються як [[Паразитоїд|паразитоїди]], тобто дорослі особини ведуть вільний спосіб життя, але [[личинки]] [[Паразитизм|паразитують]] у [[Комахи|комах]] і [[Ракоподібні|ракоподібних]].
**** Тип [[Цикліофори]] (Cycliophora)— тип мікроскопічних тварин без порожнини тіл, що живуть як [[Коменсалізм|коменсали]] на ротових органах омарів. Характерною ознакою типу, окрім відсутності целома, є надзвичайно складний життєвий цикл, що поділяється на шість стадій.
**** Тип [[Молюски]] (Mollusca)— [[Тип (таксономічна категорія)|тип]] [[Первиннороті|первинноротих]] [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] [[Порожнина тіла|целомічних]] тварин зі [[Спіральні|спіральним]] [[Дроблення (біологія)|дробленням]] [[Зигота|зиготи]].
**** Тип [[Сипункуліди]] (Sipunculida) — тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] морських червоподібних тварин. Відомо 320 видів в 2 класах. Це червоподібні тварини завдовжки від 2 до 720 міліметрів, при цьому більшість видів має розміри близько 10 сантиметрів. Тіло поділяється на несегментований тулуб та вузьку, висувну передню частину, що називається "інтроверт". Сипункуліди мають стінку тіла, яка трохи подібна до [[Аннеліди|аннелидів]] (хоч і несегментована), оскільки вона складається з епідермісу вкритого кутикулою та внутрішнім шаром поздовжньої мускулатури. Стінка тіла оточує [[целом]], наповнений рідиною, яка діє як гідростатичний скелет, щоб розтягувати або скорочувати тіло тварини. Рот, розташований на передньому кінці інтроверта, оточений 18-24 щупальцями. [[Щупальця]] використовуються для збору органічного [[Детрит|детриту]] з води або субстрату, і, ймовірно, також функціонують як зябра. Щупальці на кінчику інтроверта є порожнистими і розтягуються через гідростатичний тиск.
**** Тип [[Кільчасті черви]] (Annelida) — тип відносно високоорганізованих червів, що складається з близько 15 тисяч видів. Вони мешкають в більшості вологих середовищ, включаючи наземні, прісноводні і морські, містять багато [[Паразит|паразитичних]] та [[Мутуалізм|мутуалістичних]] видів. Мають розміри від менше міліметра до понад 3 метрів (''{{link-interwiki |Lamellibrachia |Q=Q1937429}}''). [[Целом]] у них поділений перегородками на сегменти, які представлені як зовнішні кільця (звідки і назва типу), відсутній або спрощений у деяких [[П'явки|п'явок]] і [[Первинні аннеліди|первинних аннелід]]. Із сегментацією тіла пов'язана [[метамерія]] (сегментація) внутрішніх органів — [[Нервова система|нервової]], [[Видільна система|видільної]] та [[Кровоносна система|кровоносної]] систем. Завдяки перегородкам, аннеліда при пошкодженні втрачає лише певні сегменти тіла. Висока здатність до регенерації.
**** Тип [[Ехіури]] (Echiura)— клас [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] морських тварин типу [[Кільчасті черви]] (Annelida). Відомо 240 видів у 2 рядах
**** Тип [[Тихоходи]] (Tardigrada) — тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] [[Тварини|тварин]]. Всесвітньо поширені мікроскопічні (0,05—1,4 мм) мешканці вологих [[Біотоп|біотопів]] суходолу, прісних та морських водойм. Вони мають малосегментне тіло з нечітко відокремленою головою, яке несе чотири пари непочленованих ніг. Травна система наскрізна. Органів дихання та кровообігу немає. Нервова система [[Артроподи|артроподного]] типу. Роздільностатеві. Розвиток прямий, ріст супроводжується [[Линяння|линяннями]]. Вони мають деякі риси, спільні як із [[Поліхети|поліхетами]] так і [[Членистоногі|членистоногими]]. Проте деякі особливості їхньої будови та ембріонального розвитку свідчать про те, що це самостійний, дуже своєрідний тип тваринного світу. Вперше описані німецьким науковцем і теологом [[Йоганн Геце|Йоганном Геце]] у 1772 році
**** Тип [[Первиннотрахейні]] (Onychophora)— тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] тварин, схожі на гусінь наземні [[тварини]] з сегментованим тілом, що нагадують [[Членистоногі|членистоногих]] та [[Кільчасті черви|кільчастих червів]]. Відомо близько 110 сучасних видів з одного класу, розділених на 2 родини та 10 родів. Трапляються в багатьох тропічних та субтропічних регіонах в усьому світі, включаючи [[Мексика|Мексику]], [[Центральна Америка|Центральну]] та [[Південна Америка|Південну Америку]], [[Африка|Африку]], [[Австралія|Австралію]] та [[Нова Зеландія|Нову Зеландію]]. Сучасні види мають доволі малі розміри, лише один вид сягає 20 см завдовжки.
**** Тип [[Членистоногі]] (Arthropoda) — [[Тип (таксономічна категорія)|тип]] [[Первиннороті|первинноротих тварин]], що включає [[Комахи|комах]], [[Ракоподібні|ракоподібних]], [[Павукоподібні|павукоподібних]] та [[Багатоніжки|багатоніжок]].
**** Тип [[Фороніди]] (Phoronida) — тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] морських тварин. Відомо всього 12 видів з 2 родів, у [[Чорне море|Чорному морі]] — ''{{link-interwiki |Phoronis euxinicola |Q=Q2051511}}''.
**** Тип [[Мохуватки]] (Ectoprocta) — [[Тип (таксономічна категорія)|тип]] дрібних колоніальних, переважно морських [[Тварини|тварин]], що нараховує близько 8 тисяч [[Вид|видів]], більшість з яких формують жорсткі [[Скелет|скелети]] з [[Карбонат кальцію|карбонату кальцію]].
**** Тип [[Плечоногі]] (Brachiopoda) — невеликі одиночні тварини, які ведуть осілий спосіб життя. Зустрічаються найчастіше в місцях без сильних течій та хвиль, часто в холодних водах. Тіло вкрито двостулковою черепашкою, через що плечоногі ззовні нагадують [[Двостулкові|двостулкових молюсків]]. Довжина черепашки від 5 мм до 8 см; у викопних видів досягала 37,5 см. Забарвлення жовтувате, рожеве або сіре; у деяких видів чорне, помаранчеве чи червоне. Зовнішня поверхня черепашки буває гладкою, ребристою або складчастою; у деяких викопних видів були шипи. Основною мінеральною речовиною черепашки є [[кальцит]] або [[апатит]]
*** Підрозділ [[Вториннороті]] (Deuterostomia)
**** Тип [[Голкошкірі]] (Echinodermata) — другий за кількістю видів (після [[Хордові|хордових]]) тип [[Вториннороті|вторинноротих]] тварин, що містить близько 6 300 сучасних видів. Усі вони — вільноживучі морські придонні тварини, що дуже чутливо реагують на опріснення. Майже всі, крім кількох батипелагічних (таких, що мешкають у товщі води на великих глибинах) [[Голотурії|голотурій]], являють собою типові [[Бентос|бентосні]] форми. В [[Батіаль|батіальній]] та [[Абісальна зона|ультраабісальній]] зонах на частку голкошкірих може приходитися до 90 % загальної [[Біомаса|біомаси]] бентосу. Деякі [[морські зірки]] та [[голотурії]] зустрічаються лише на глибинах понад 2000 м.
**** Тип [[Щетинкощелепні]] (Chaetognatha) — тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] тварин. Відомо 115 видів у 15 родах. Це безхребетні морські тварини, тіло яких видовжене (довжина 0,5-10 см), напівпрозоре з хвостовим і бічними плавцями, вкрите багатошаровим епітелієм, як у хордових тварин. Кровоносної, дихальної та видільної систем немає. Особини двостатеві ([[Гермафродит|гермафродити]]). Нервова система добре розвинута. На голові є два пучки сильних щетинок, здатних захоплювати здобич.  Щетинкощелепні є чітко відособленою групою не зовсім ясного систематичного положення. Вони мають [[Ембріологія|ембріологічні]] ознаки, типові для [[Вториннороті|вторинноротих]] (вторинний рот та ентероцелію — формування [[Целом|целома]] з випинів первинної кишки), але низка [[Молекулярна філогенетика|молекулярних досліджень]] показала їх належність до [[Первиннороті|первинноротих]] (за даними роботи 2019 року, вони потрапляють у групу [[Gnathifera]]<sup>[en]</sup> разом із [[Коловертки|коловертками]], [[Гнатостомуліди|гнатостомулідами]] та [[Мікрощелепні|мікрощелепними]]). У викопному стані відомі з [[Кембрій|кембрію]]; дослідження методом [[Молекулярний годинник|молекулярного годинника]] показує, що вони могли виникнути в пізньому [[Едіакарій|едіакарії]].
**** Тип [[Напівхордові]] (Hemichordata) — тип [[Двобічно-симетричні|двобічно-симетричних]] [[Вториннороті|вторинноротих]] тварин. Одні з найпримітивніших вторинноротих. Відомо 130 сучасних видів у 2 класах (2016). Всі живуть у морях, де ведуть риючий чи прикріплений спосіб життя. Декотрі формують [[Колонія (біологія)|колонії]]. Серед викопних форм відомі [[Планктон|планктонні]] (частина [[Граптоліти|граптолітів]]).  Відомі з [[Кембрій|кембрію]]. До напівхордових належать [[граптоліти]] — велика палеозойська група тварин, яку відносять до перистозяберних.
**** Тип [[Хордові]] (Chordata) — [[Тип (таксономічна категорія)|тип]] [[Вториннороті|вторинноротих]] [[Тварини|тварин]], що включає [[Хребетні|хребетних]] тварин разом із деякою кількістю [[Еволюція|еволюційно]] близьких до них [[Безхребетні|безхребетних]]. [[Монофілія|Монофілетичність]] групи доведена за допомогою [[Молекулярна філогенетика|молекулярних даних]] <sup>[[Хордові#Походження|[⇨]]]</sup>. [[Морфологія (біологія)|Морфологічні]] особливості включають наявність на певній стадії життя [[Хорда (біологія)|хорди]], порожньої [[Нервова трубка|нервової трубки]], [[Зяброві щілини|зябрових щілин]], [[Ендостиль|ендостилю]] та [[Хвіст|хвоста]] із м'язами <sup>[[Хордові#Будова|[⇨]]]</sup>. Хордові включають три підтипи: [[Покривники]] (Tunicata) і [[Головохордові]] (Cephalochordata) відносяться до нижчих хордових, а [[Черепні]] (Craniata) є вищими хордовими <sup>[[Хордові#Систематика|[⇨]]]</sup>. Існує майже 42 тис. видів, з яких у фауні України відомо приблизно 750. До хордових також належать і [[Людина розумна|люди]].

=== Альтернативні варіанти класифікації ===
Класифікація царства тварин не є усталеною й існує безліч варіантів.

Іноді до тварин відносять [[найпростіші|найпростіших]] на підставі того, що вони (у більшості) є гетеротрофними організмами, які активно пересуваються. Але з іншого боку, найпростіші часто в не меншій мірі мають ознаки рослин і займають в деякому сенсі проміжне положення між тваринами і рослинами. Тому їх також виділяють в окреме царство (або розподіляють між кількома царствами). В деяких класифікаціях виділялося підцарство Агнотозої, що включає [[Пластинчасті|плакозоїв]], [[Прямоплави|ортонектид]] і [[Діцієміди|діціємід]].

Крім того, кількість і склад типів піддаються різним змінам. Ось лише деякі варіації на тему типів.
* [[Кнідарії|Кнідарій]] і [[Реброплави|реброплавів]] можуть об'єднувати в один тип [[кишковопорожнинні]].
* [[Нематоди|Нематод]], [[Черевовійчасті черви|черевовійчастих черв'яків]], кіноринхів, [[Волосові|волосатиків]], [[коловертки|коловерток]] і іноді [[приапуліди|приапулід]] об'єднують як класи в одному типі первиннопорожнинні черви або круглі черви (явно застаріла класифікація).
* Нематод, волосатиків і [[Черевовійчасті черви|черевовійчастих]] відносять до типу круглі черв'яки (Nemathelminthes).
* Класи [[Головохоботні|головохоботних]]&nbsp;— [[Пріапуліди|пріапулід]], кіноринхів і [[Loricifera|лоріціфер]] розглядають як окремі типи.
* [[Фороніди|Форонід]], мохуваток і плечоногих об'єднують в тип [[Lophophorata|щупальцеві]] або лофофорові з трьома відповідними класами.
* [[Напівхордові]] раніше вважалися підтипом [[Хордові|хордових]].
* [[Покривники]] нерідко розглядалися як окремий тип.
* У багатьох посібниках як окремий тип вторинноротих розглядаються [[погонофори]].
* [[Прямоплави]] і [[дицієміди]] можуть розглядатися як один тип [[мезозої]] (явно застаріла класифікація).
* До складу Metazoa включається тип [[Myxozoa]], який раніше відносили до [[Найпростіші|найпростіших]].

=== Філогенія ===
Царство є [[монофілія|монофілетичним]], тобто всі тварини походять від спільного предка.

Філогенетична кладограма, що показує родинні зв'язки різних груп тварин:<ref>{{cite journal |last=Peterson |first=Kevin J. |last2=Cotton |first2=James A. |last3=Gehling |first3=James G. |last4=Pisani |first4=Davide |date=27 квітня 2008 |title=The Ediacaran emergence of bilaterians: congruence between the genetic and the geological fossil records |url=http://rstb.royalsocietypublishing.org/content/363/1496/1435 |journal=Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences |volume=363 |issue=1496 |pages=1435–1443 |doi=10.1098/rstb.2007.2233 |pmid=18192191 |pmc=2614224 |accessdate=20 квітня 2019 |archive-date=19 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181119190046/http://rstb.royalsocietypublishing.org/content/363/1496/1435 }}</ref><ref>{{cite journal |last=Parfrey |first=Laura Wegener |last2=Lahr |first2=Daniel J.G. |last3=Knoll |first3=Andrew H. |last4=Katz |first4=Laura A. |date=16 серпня 2011 |title=Estimating the timing of early eukaryotic diversification with multigene molecular clocks |url=http://www.pnas.org/content/108/33/13624 |journal=Proceedings of the National Academy of Sciences |volume=108 |issue=33 |pages=13624–13629 |doi=10.1073/pnas.1110633108 |pmid=21810989 |bibcode=2011PNAS..10813624P |pmc=3158185 |accessdate=20 квітня 2019 |archive-date=18 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190918162354/https://www.pnas.org/content/108/33/13624 }}</ref><ref>{{cite web |title=Raising the Standard in Fossil Calibration |url=http://fossilcalibrations.org/ |website=Fossil Calibration Database |accessdate=3 березня 2018 |archive-date=7 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180307054141/http://fossilcalibrations.org/ }}</ref><ref>{{Cite journal |last=Laumer |first=Christopher E. |last2=Gruber-Vodicka |first2=Harald |last3=Hadfield |first3=Michael G. |last4=Pearse |first4=Vicki B. |last5=Riesgo |first5=Ana |last6=Marioni |first6=John C. |last7=Giribet |first7=Gonzalo |date=2018-03-17 |title=Placozoa and Cnidaria are sister taxa |url=https://www.biorxiv.org/content/early/2018/03/17/200972 |journal=bioRxiv |pages=200972 |doi=10.1101/200972 |accessdate=20 квітня 2019 |archive-date=22 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180522041708/https://www.biorxiv.org/content/early/2018/03/17/200972 }}</ref><ref>{{cite journal |last=Adl |first=Sina M. |last2=Bass |first2=David |last3=Lane |first3=Christopher E. |last4=Lukeš |first4=Julius |last5=Schoch |first5=Conrad L. |last6=Smirnov |first6=Alexey |last7=Agatha |first7=Sabine |last8=Berney |first8=Cedric |last9=Brown |first9=Matthew W. |date=2018 |title=Revisions to the Classification, Nomenclature, and Diversity of Eukaryotes |journal=Journal of Eukaryotic Microbiology |volume=66 |issue=1 |pages=4–119 |doi=10.1111/jeu.12691|pmid=30257078 }}</ref>

{{Clade |style = font-size:80%; line-height:80%
|label1={{link-interwiki |Choanozoa |Q=Q1205126}} |sublabel1=950 mya
|1={{Clade
   |1=[[Choanoflagellate|Choanoflagellata]] [[File:Desmarella moniliformis.jpg|60 px]]
   |label2 ='''Animalia''' |sublabel2=760 mya
   |2={{Clade
      |1=[[Porifera]] [[File:Reef3859 - Flickr - NOAA Photo Library.jpg|60 px]]
      |label2=[[Eumetazoa]]
      |2={{clade
         |1=[[Ctenophora]] [[File:Comb jelly.jpg|60 px]]
         |label2=[[ParaHoxozoa]]
         |sublabel2=680 mya
         |2={{clade
            |1={{clade
               |1=[[Placozoa]] [[File:Trichoplax adhaerens photograph.png|60 px]]
               |2=[[Cnidaria]] [[File:Cauliflour Jellyfish, Cephea cephea at Marsa Shouna, Red Sea, Egypt SCUBA.jpg|60 px]]
               }}
            |label2=[[Bilateria]] |sublabel2=Triploblasts
            |2={{clade
               |1=[[Xenacoelomorpha]] [[File:Proporus sp.png|60 px]]
               |label2=[[Нефрозої|Nephrozoa]] |sublabel2=650 mya
                  |2={{clade
                     |label1=[[Deuterostomia]]
                     |1={{clade
                        <!--|sublabel1=525 mya --><!--Chordates-->
                        |1=[[Chordata]] [[File:Cyprinus carpio3.jpg|60 px]]
                        |2=[[Ambulacraria]] [[File:Portugal 20140812-DSC01434 (21371237591).jpg|60 px]]
                        }}
                     |label2 =[[Protostomia]] |sublabel2=610 mya
                     |2={{clade
                        |label1=[[Ecdysozoa]] |sublabel1=>529 mya
                        |1={{clade
                           |1=[[Arthropoda]] [[File:Long nosed weevil edit.jpg|60 px]]
                           |2=[[Nematoda]] [[File:CelegansGoldsteinLabUNC.jpg|60 px]]
                           }}
                        |label2=[[Spiralia]]
                        |2={{clade
                           |label1={{link-interwiki |Gnathifera |Q=Q1135987}}
                           |1={{clade
                              |1=[[Rotifera]] [[File:Bdelloid Rotifer (cropped).jpg|50 px]]
                              |2=[[Chaetognatha]] [[File:Chaetoblack.png|60 px]]
                              }}
                           |label2={{link-interwiki |Platytrochozoa |Q=Q48995980}} |sublabel2=580 mya
                           |2={{clade
                              |1=[[Platyhelminthes]] [[File:Sorocelis reticulosa.jpg|60 px]]
                              |label2=[[Lophotrochozoa]] |sublabel2=550 mya
                              |2={{Clade
                                 |1=[[Mollusca]] [[File:Grapevinesnail 01.jpg|60 px]]
                                 |2=[[Annelida]] [[File:Polychaeta (no).JPG|75 px]]
                                 }}
                              }}
                           }}
                        }}
                     }}
                  }}
               }}
           }}
       }}
   }}
}}

== Різноманітність ==

=== Кількість видів ===
{| class="wikitable"
|-
!Група
! Зображення
! Підгрупа
! Кількість<br/>описаних видів<ref name=IUCN1014>The World Conservation Union. 2014. ''[[IUCN Red List of Threatened Species]]'', 2014.3. Summary Statistics for Globally Threatened Species. [http://cmsdocs.s3.amazonaws.com/summarystats/2014_3_Summary_Stats_Page_Documents/2014_3_RL_Stats_Table_1.pdf Table 1: Numbers of threatened species by major groups of organisms (1996—2014)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150224091921/http://cmsdocs.s3.amazonaws.com/summarystats/2014_3_Summary_Stats_Page_Documents/2014_3_RL_Stats_Table_1.pdf |date=24 лютого 2015 }}.</ref>
|-
! rowspan=6 |[[Хребетні]]
| [[Файл:Carassius wild golden fish 2013 G1.jpg|140px]]
| [[Риби]]
| align=right | 32 900
|-
| [[Файл:Lithobates pipiens.jpg|140px]]
| [[Амфібії]]
| align=right | 7302
|-
| [[Файл:Florida Box Turtle Digon3.jpg|140px]]
| [[Рептилії]]
| align=right | 10 038
|-
| [[Файл:Secretary bird (Sagittarius serpentarius) 2.jpg|140px]]
| [[Птахи]]
| align=right | 10 425
|-
| [[Файл:Squirrel (PSF).png|140px]]
| [[Ссавці]]
| align=right | 5513
|-
| colspan="3" style="text-align:left; background:#ddf8f8;"| {{right|Разом: 66 178}}
|-
! rowspan=9 | Безхребетні
| [[Файл:European wasp white bg02.jpg|140px]]
| [[Комахи]]
| align=right | 1 000 000
|-
| [[Файл:Grapevinesnail 01.jpg|140px]]
| [[Молюски]]
| align=right | 85 000
|-
| [[Файл:J J Wild Pseudocarcinus cropped.jpg|140px]]
| [[Ракоподібні]]
| align=right | 47 000
|-
| [[Файл:FFS Table bottom.jpg|140px]]
| [[Корали]]
| align=right | 2000
|-
| [[Файл:Spider.svg|140px]]
| [[Павукоподібні]]
| align=right | 102 248
|-
| [[Файл:Velvet worm.jpg|140px]]
| [[Первиннотрахейні]]
| align=right | 165
|-
| [[Файл:Carcinoscorpius rotundicauda (mangrove horseshoe crab).jpg|140px]]
| [[Мечохвости]]
| align=right | 4
|-
|
| Інші
| align=right | 68 658
|-
| colspan=3 style="text-align:left; background:#ddf8f8;"| {{right|Разом: 1 305 075}}
|-
! colspan=4 | {{right|Разом: 1 371 253}}
|}

=== Найбільші та найменші ===
{{Докладніше|Найбільші організми|Найдрібніші організми}}
[[Кит синій|Синій кит]] (''Balaenoptera musculus'')&nbsp;— найбільша тварина, яка будь-коли жила на Землі, вагою до 190 [[Тонна|тонн]] і розміром до 33,6 [[метр]]ів завдовжки.<ref name=Wood>{{cite book |author=Wood, Gerald |title=The Guinness Book of Animal Facts and Feats |year=1983 |isbn=978-0-85112-235-9 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/guinnessbookofan00wood }}</ref><ref>{{cite web |last1=Davies |first1=Ella |title=The longest animal alive may be one you never thought of |url=http://www.bbc.com/earth/story/20160420-the-longest-animal-alive-may-not-be-the-blue-whale |website=BBC Earth |accessdate=25.07.2019 |date=20.04.2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180319073808/http://www.bbc.com/earth/story/20160420-the-longest-animal-alive-may-not-be-the-blue-whale |archive-date=19.03.2018 |dead-url=no }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.guinnessworldrecords.com/world-records/largest-mammal |title=Largest mammal |publisher=Guinness World Records |access-date=25.07.2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180131024019/http://www.guinnessworldrecords.com/world-records/largest-mammal |archive-date=31.01.2018 |dead-url=no }}</ref> Найбільша наразі наземна тварина&nbsp;— [[Саванний слон]] (''Loxodonta africana''), вагою до 12,25 тонн<ref name="Wood"/> and measuring up to {{convert|10.67|m|ft}} long.<ref name=Wood/> Найбільшими наземними тваринами, які будь-коли жили на Землі, були [[динозаври]], такі як '' [[Аргентинозавр]],'' який, можливо, важив аж 73 тони.<ref name="Mazzettaetal2004">{{cite journal |last=Mazzetta |first=Gerardo V. |author2=Christiansen, Per |author3=Fariña, Richard A. |year=2004 |title=Giants and Bizarres: Body Size of Some Southern South American Cretaceous Dinosaurs |journal=Historical Biology |volume=16 |issue= 2–4 |pages=71–83 |doi=10.1080/08912960410001715132}}</ref> Деякі тварин мають мікроскопічні розміри. Окремі види [[Myxozoa]] ([[Паразитизм|паразитичні]] тварини, поширені у водному середовищі) ніколи не виростають більше 20 [[Мікрометр|мкм]],<ref>{{cite web |url=http://tolweb.org/Myxozoa/2460/2008.07.10 |title=Myxozoa |author=Fiala, Ivan |date=10.07.2008 |publisher=Tree of Life Web Project |accessdate=25.07.2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180301225416/http://tolweb.org/Myxozoa/2460/2008.07.10 |archive-date=01.03.2018 |dead-url=no }}</ref> а один із найменших видів (''[[Myxobolus shekel]]'') має максимальний розмір, що не перевершує 8,5 мкм.<ref>{{cite journal|title=Two new species of Myxobolus (Myxozoa: Myxosporea: Bivalvulida) infecting an Indian major carp and a cat fish in wetlands of Punjab, India | pmc=3235390 | pmid=23024499 | doi=10.1007/s12639-011-0061-4 | volume=35 | issue=2 | year=2011 | journal=Journal of Parasitic Diseases | pages=169–176 | last1=Kaur | first1=H. | last2=Singh | first2=R.}}</ref>

== Поширення ==
Тварини заселили різноманітні [[Середовище існування|середовища існування]] на планеті [[Земля]]: воду, [[ґрунт]], земну поверхню, повітря, а також інші організми і є їх паразитами або [[Симбіоз|симбіонтами]].

== Значення ==
Тварини виконують різноманітні ролі в природі та житті людини:
* беруть участь у [[Запилення|запиленні]] рослин (у [[Європа|Європі]] 80&nbsp;% [[Покритонасінні|покритонасінних]] рослин запилюється [[Комахи|комахами]]);
* створюють умови життя для зовнішніх та внутрішніх [[Паразитизм|паразитів]];
* беруть участь у поширенні [[рослини|рослин]], [[Гриби|грибів]], [[Бактерії|бактерій]] та [[вірус]]ів;
* джерело їжі, [[сировина|сировини]], [[медикамент]]ів;
* біологічні вороги, що знищують [[Шкідники|шкідників]] інших тварин та рослин;
* мають [[наука|наукове]] значення як об'єкт досліджень;
* використовуються людиною для [[транспорт]]них, [[Охоронна діяльність|сторожових]], [[спорт]]ивно-[[Здоров'я|оздоровчих]] та багатьох інших цілей;
* мають [[Естетика|естетичне]] та [[Емоція|емоційне]] значення для людства;
* [[викопні рештки]] тварин використовують для визначення [[відносний геологічний вік|відносного віку]] шарів [[Гірська порода|гірських порід]].

== Див. також ==
{{columns-list|4|
* [[Тварини на гербах України]]
* [[Синоніми у зоологічній систематиці в українській мові]]
* [[Природа]]
* [[Етологія]]
* [[Фауна]]
* [[Зоологія]]
* [[Забарвлення тварин]]
* [[Державний кадастр тваринного світу]]
* [[Тварини, що вимерли після 1500 року]]
* [[Тварини Біблії]]
* [[Тварини в космосі]]
* [[Дикі тварини]]
* [[Свійські тварини]]
* [[Тварини-компаньйони]]
}}

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* Биологический энциклопедический словарь под редакцией [[Гіляров Меркурій Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Гилярова]] и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Тварини
|Портал             = Біологія
|Портал-зображення  = Nuvola apps bug2.svg
|Вікіцитати         = Тварини
|Вікіпідручник      = 
|Віківиди           = Animalia
|Вікісховище        = Category:Animalia
|Вікіновини         = 
|Проєкт             = Біологія
|Проєкт-зображення  = Tamias striatus2.jpg
}}

* {{ref-ru}} [http://filin.vn.ua/ Ілюстрована енциклопедія тварин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160626011319/http://www.filin.vn.ua/ |date=26 червня 2016 }}&nbsp;— безхребетні, земноводні, амфібії, риби, птахи, ссавці.
* {{ref-ru}} [http://www.zoolog.com.ua У світі тварин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220316064441/http://www.zoolog.com.ua/ |date=16 березня 2022 }}&nbsp;— довідник з біології тварин.

{{Природа}}
{{Еукаріоти}}
{{Класифікація тварин}}
{{Taxonbar|from=Q729}}
{{Authority control}}

[[Категорія:Тварини| ]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Царства (біологія)]]