Перегляд вихідного коду сторінки Човен

{{Інші значення|Човен (значення)}}
[[Файл:Dołbanka.jpg|міні|250px|[[Човен-довбанка]] ([[Полісся]], кінець ХІХ ст.) Історико-культурний комплекс «[[Замок Радомисль]]»<ref>Богомолець О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів [[Via Regia]]».&nbsp;— К.:, 2013</ref>]]
'''Чо́вен'''&nbsp;— невелике, зазвичай [[Палуба|безпалубне]], [[весло]]ве, [[Вітрильне судно|вітрильне]] чи [[мотор]]не [[судно]], призначене для пересування по [[річка]]х, [[Озеро|озерах]] та в прибережних [[море|морських]] водах<ref>[http://www.definition-of.net/визначення-човен Визначення поняття «човен» в Універсальному словнику-енциклопедії «УСЕ» ''www.definition-of.net'']{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>«Човен» в [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови]] електронна версія [http://sum.in.ua/s/choven ''sum.in.ua'']</ref>. В [[Морська практика|морській практиці]], до човнів відносять усі види маломірних плавзасобів, які можна підняти на необладнаний [[берег]] силами [[екіпаж]]у (команди). Однак найчастіше на [[флот]]і під човном розуміється судно [[довжина|завдовжки]] до дев'яти метрів, завширшки до трьох метрів та [[вантажопідйомність|вантажністю]] до п'яти тонн<ref>Военно-морской словарь. Москва.: Военное издательство. 1990. ISBN 5-203-00174-X {{ref-ru}}</ref>.

Човни використовують для [[рибальство|рибальства]], рятування та перевезення людей і вантажів, зокрема й під час виконання [[Війна|бойових]] завдань, а також як спортивні та прогулянкові судна (можуть бути й надувними). Термін «човен» історично використовують також в назвах деяких класів [[корабель|кораблів]], розміри та призначення яких вже давно не відповідають визначенню човна, наприклад, [[підводний човен]] або [[канонерський човен]].

== Етимологія української назви ==
Слово ''човен'' ({{lang-orv|челнъ, челонъ, чьлнъ}}) походить від {{lang-x-slav|*č<sup>ь</sup>l̥nъ}} < ''*k<sup>ь</sup>l̥nъ'' (пор. {{lang-ru|челн}}, {{lang-pl|czółno}}, {{lang-cu|члънъ}}). Згідно з найпоширенішою думкою, праслов. ''*č<sup>ь</sup>l̥nъ/*k<sup>ь</sup>l̥nъ'' виводиться з {{lang-x-ie|*kilmos}}, яке є похідним від кореня ''*(s)kel-, *(s)kol-'' («рубати», «довбати»), перехід ''*k > *č'' пояснюють явищем [[перша палаталізація|першої палаталізації]]. Вважається спорідненим з {{lang-lt|kelmas}} («стовбур дерева»), {{lang-lv|celms}} (так само), [[давньоверхньонімецька мова|дав.-в.-нім.]] ''scalm'' («корабель»), [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''kjoll, scalpr'' (так само), {{lang-ang|helma}} («руків'я [[кермове весло|рульового весла»]]), {{lang-el|σκαλμός}} («кілок для весла»)<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>, а також зі слов'янськими «кіл», «колода», «скалка», «колоти» тощо. Тобто буквально човен&nbsp;— це [[Човен-довбанка|«човен-довбанка»]]<ref name="S">Н.&nbsp;М.&nbsp;Шанский, Т.&nbsp;А.&nbsp;Боброва. Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов.&nbsp;— М.: Дрофа. 2004. [http://etymological.academic.ru/5947/челн Електронна версія на ''etymological.academic.ru''] {{ref-ru}}</ref>. За іншою версією, ''*č<sup>ь</sup>l̥nъ/*k<sup>ь</sup>l̥nъ'' пов'язане з [[Корінь (мовознавство)|коренем]] ''*kel-'', який входив до слова ''*kele-'', що означало «підноситися, підніматися над чим-небудь»<ref>Семенов А.&nbsp;В.&nbsp;Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: ЮНВЕС.
2003. [http://evartist.narod.ru/text15/027.htm Електронна версія на ''evartist.narod.ru''] {{ref-ru}}</ref> (звідси ж {{lang-en|hill}}&nbsp;— «узвишшя, пагорб» і {{lang-de|Holm}}&nbsp;— «острівець»).

Давньоукраїнське ''лодь'' походить від {{lang-orv|лодья}}. Споріднене з {{lang2|be|ru|лодка}}, {{lang-cu|алъдии, лодии}}, які теж є похідними від {{lang-x-slav|*oldi-}} («човен») < {{lang-x-ie|*aldh-}} («видовбана колода»)&nbsp;— пор. {{lang-lt|aldija, eldija}} («човен»), [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''alda'' («хвиля»), {{lang-da|olde}} і {{lang-ang|ealdoþ}} («корито»)<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>.

== Еволюція човна ==
На думку енциклопедистів [[Фрідріх Арнольд Брокгауз|Брокгауза]] і [[Єфрон Ілля Абрамович|Єфрона]] розвиток човнярства у первісних народів відбувався декількома шляхами<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Лодка}}</ref>.

Задум човна міг виникнути під час спостереження [[Стовбур (ботаніка)|стовбура]] [[дерево|дерев]], що пливе по річці. [[Первісне суспільство|Первісні люди]] могли пристосувати дерево для кращого ним користування, загостривши один або обидва його кінці і видовбавши його всередині, тобто, кажучи сучасною мовою, зробивши з нього човник. Такі [[човен-довбанка|однодеревки-довбанки]] були у вжитку в багатьох народів. Про це свідчать знахідки їх залишків на місцях стародавніх [[пальове житло|пальових будівель]] у [[Швейцарія#Річки і озера|швейцарських озерах]] і [[торф'яник]]ах. Такі човни і дотепер можна зустріти на багатьох українських [[річка]]х і [[Озеро|озерах]], у багатьох частинах [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]]. Зазвичай це невеликі човники, на 1-3 особи, але інколи вони можуть мати значні розміри. Схожі човни зустрічаються на островах [[Полінезія|Полінезії]], в Африці. Подібними човнами користувалися давні [[руси]], які ходили в них навіть [[Чорне море|морем]] на [[Царград]]. Видовбування стовбурів для таких човнів здійснювалося як правило шляхом [[випалювання]].
[[Файл:Dugout canoe Rennell.jpg|міні|250px|ліворуч|Абориген [[Соломонові Острови|Соломонових островів]] в [[каное]]]]

До цього типу човнів відносяться так звані [[каное]] багатьох [[Аборигени|тубільних]] [[Плем'я|племен]] [[Америка|Америки]], [[Африка|Африки]], [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] і [[Океанія|Океанії]]. Удосконалення човна полягало в набиванні на нього з кожного боку 1-2 [[Дошка|дощок]] або [[Тес|планок]], причому щілини затикалися [[мох]]ом, замазувалися [[Смола|смолою]] тощо&nbsp;— основа човна перетворилася на [[Кіль (кораблебудування)|кіль]]. Такі човни поширені у [[Малайзія|малайських]] народів, а в удосконалених формах зустрічаються всюди. До них можна віднести і човни з пучків [[папірус]]у, [[очерет]]у, які використовували [[Стародавній Єгипет|стародавні єгиптяни]], китайські [[джонка|джонки]] тощо.

Особливий вид&nbsp;— човни з [[Кора дерев|кори дерев]]. Найпростіші їх форми зустрічаються у [[Австралійські аборигени|аборигенів Австралії]]. Вони вирізають з величезного стовбура довгастий шматок кори і надають йому за допомогою деревних волокон і перекладин форму човника. Подібні човни зустрічаються у жителів [[Вогняна земля|Вогняної землі]] пешересів, а також, місцями, у [[індіанці]]в [[Північна Америка|Північної Америки]]. Інший спосіб утримання човна на воді, яким користувалися індіанці,&nbsp;— використання надутих [[Шкіра|шкіряних]] мішків.
[[Файл:Proa1.jpg|міні|250px|[[Мікронезія|Мікронезійське]] [[проа]] в морі]]

На [[Узбережжя|морському узбережжі]], де потужний [[прибій]], зокрема біля берегів [[Перу]], також вживані [[Пліт (плавзасіб)|плоти]] на шкіряних мішках. Ними користувалися [[Ассирія|стародавні ассирійці]] і єгиптяни для сплаву товарів вниз по [[Тигр (річка)|Тигру]] і [[Ніл]]у. Інколи основу мішків складають [[Верба|вербові]] [[кошик]]и: за словами [[Гай Юлій Цезар|Юлія Цезаря]], такими мішками користувалися давні [[брити]]. Вдосконаленим видом такого способу пересування є [[Алеути|алеутські]] [[Байдарка|байдарки]] і [[Ескімоси|ескімоські]] [[каяк]]и, що складаються з дерев'яної основи, обтягнутою шкірою, в якій залишається тільки невеликий круглий отвір, щоб сісти людині. Такі човни дуже легкі, швидкохідні, але нестійкі. Особливі типи являють складні човни і плоти, складені з декількох з'єднаних разом стовбурів, наприклад [[Нова Гвінея|новогвінейські]] [[катамаран]]и, подвійні каное та [[проа]]&nbsp;— човни з [[балансир]]ом ([[аутригер]]ом). Останні поширені в [[Полінезія|Полінезії]] і [[Меланезія|Меланезії]]. Іноді балансири пристосовують з обох боків від човна, іноді замість балансира використовують інший човен (подвійне каное).

Більшість човнів&nbsp;— весельні. [[Весло]] походить від [[Жердина|жердини]], [[Палиця|палиці]], [[спис]]а. Багато форм весел, що вживаються в Полінезії, Меланезії та ін., за своєю вузькою, загостреною або короткою, розширеною формою майже не відрізняються від деяких форм [[спис]]ів і палиць.

[[Стерно]]&nbsp;— пристрій, що виник вже пізніше за весла. Найпростішим [[вітрило]]м був шматок якої-небудь [[Тканина|тканини]] або [[рогожа|рогожі]], якій пізніше стали надавати правильнішу, трикутну або чотирикутну форму і поміщати на палиці з поперечиною&nbsp;— прототипи [[Щогла|щогли]] і [[Рея (морська справа)|реї]]).

== Історичні типи українських човнів ==
[[Файл:Козацький човен реверс.jpeg|міні|150px|ліворуч|[[Колекціонування|Колекційна]] [[монета]] «Козацький човен». 2010 рік.]]
Традиція використання довбаних човнів існувала на [[Історія України|території України]] протягом тисячоліть.

Зображення стародавніх [[вітрило|вітрильних]] човнів були знайдені серед [[Петрогліфи|петрогліфів]] [[Кам'яна Могила|Кам'яної Могили]]. Переважна більшість зображених суден має одну щоглу й одне пряме вітрило (зображення з печери Кози, печери Риби та ін.). Ці знахідки відносять до [[Ямна культура|ямної культури]], яка існувала протягом останньої чверті [[IV тисячоліття до н. е.|IV]] і до початку [[II тисячоліття до н. е.]]<ref>Михайлов&nbsp;Б.&nbsp;Д. Петроглифы Каменной Могилы / Б.&nbsp;Д.&nbsp;Михайлов. —&nbsp;Запорожье; Москва, 1999.&nbsp;— С.&nbsp;118. {{ref-ru}}</ref>

Найдавніший човен було знайдено у відшаруваннях річки [[Оскіл]]. Він належить до епохи [[неоліт]]у і свідчить про те, що неолітичні [[Рибалка|рибалки]] вже користувалися такими засобами пересування водою. Конструкція цього човна була дуже простою. За допомогою вогню та [[Кремінь|кремінних]] знарядь дубову колоду спочатку випалювали, а потім додатково обробляли теслами чи скребачками. Довжина оскольського човна дорівнювала 10 метрам. [[Корма]] і [[Бак (корабель)|бак]] не відрізнялися одне від одного і мали однакову форму. Для розпирання [[Борт (морський термін)|бортів]] і, можливо, для сидіння між ними були залишені перегородки, які розділяли корпус човна на три [[відсік]]и<ref name="naukma1">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Tik/2009_88/08_pustovalov_szh.pdf Пустовалов&nbsp; С.&nbsp;Ж. Про два напрямки у давньому судноплавстві на території України за археологічними джерелами. Археологія та давня культура. Наукові записки НаУКМА. Т.&nbsp;8. 2009.]</ref>.

У [[Музей історії запорозького козацтва|Запорізькому музеї історії запорозького козацтва]] зберігається човен, який був піднятий з дна [[Дніпро|Дніпра]] біля [[Хортиця|Хортиці]], який вражаюче подібний за конструкцією до оскольського човна, проте датується знахідка добою [[Київська Русь|Давньої Русі]] ([[ХІ століття]]). Інший аналогічний коритоподібний човен знайдений на дні русла [[Старий Дніпро (Запоріжжя)|Старого Дніпра]]. Він був зроблений з цілого стовбура дерева діаметром близько метра. Довжина човна становила 5,2&nbsp;м, ширина&nbsp;— 0,6&nbsp;м, висота бортів&nbsp;— 0,5&nbsp;м, товщина&nbsp;— 1-3 см<ref name="naukma1"/>.

[[Файл:Stamp-Ukrainian Peoples Republic-80 Hryven.jpg|міні|250px|[[Поштова марка]] епохи [[Українська Народна Республіка|УНР]] з козацьким човном]]
Славилися своєю вправністю в [[Морські походи запорозьких козаків|морських походах]] [[Азовське море|Азовським]] та [[Чорне море|Чорним морями]] і [[Запорозькі козаки|українські козаки]]. На [[Запорозька Січ|Запорозькій Січі]] [[суднобудування]] досягло високого рівня й досконалості. Морська боєздатність запорозьких човнів давала змогу козакам вести [[бойові дії]] на великій відстані від [[Дніпро|Дніпра]]. Дослідники XIX та ХХ століть, які писали про запорозьку давнину, називали їх судна [[Чайка (човен)|чайками]]. Насправді до це була ціла низка типів різних за розміром і призначенням човнів:
* '''[[Байдак (судно)|Байдак]] (липа)'''&nbsp;— річкове плоскодонне [[щогла|однощоглове]] [[деревина|дерев'яне]] [[судно]] завдовжки 15—20&nbsp;м, завширшки 3—4&nbsp;м, висотою близько 5&nbsp;м та [[Осадка судна|осадкою]] 1—1,5&nbsp;м, зі звуженими кінцями і [[стерно]]м. Байдаки ходили на [[весло|веслах]] або під [[вітрило]]м. Назва «байдак» традиційно вважається запозиченою з якоїсь східної мови. Слово існувало вже у [[Давньоруська мова|давньоруській мові]], у формах ''байдакъ'', ''бодакъ'' із семантикою «річкове судно». Зазвичай їх використовували для перевезення вантажів по Дніпру, [[Дон]]у, [[Сіверський Дінець|Сіверському Дінцю]], але також їх використовували як легкі військові судна для виходу в [[море]]. Дослідники вважають, що «липами» і «байдаками» називали однорідні типи суден. Лексема «липа» виникла внаслідок перенесення назви матеріалу, з якого виготовлялися човни: історик Загоскін на початку XX століття розповідав, що обтесана, видовбана або випалена липова колода&nbsp;— остов човна мала назву «липа», «ботник» або «труба»<ref>Загоскин Н.&nbsp;П.&nbsp;Русские водные пути и судоводное дело в допетровской России.&nbsp;— Казань, 1909.{{ref-ru}}</ref>. А [[Ґійом Левассер де Боплан|Боплан]] свідчив про те, що в основу запорозького судна «береться човен із [[верба|верби]] чи [[липа|липового дерева»]]<ref>Описание Украины Боплана. 1630—1648 // Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. Выпуск 2.&nbsp;— К:., 1896</ref>. Назва судна «липа» зафіксована і в козацьких [[літопис]]ах та літературі.
[[Файл:Spas kozchayka b.jpg|міні|250px|Сучасна [[Історична реконструкція|реконструкція]] козацького човна]]
* '''[[Будара]]''' (від [[Російська мова|рос.]] [[Діалект|діал.]] ''будара'' «(видовбаний) човен, барка»)&nbsp;— дубовий човен-однодеревка без [[Кіль (кораблебудування)|кіля]] на два-чотири весла з гострими носом і кормою.
* '''[[Дуб (судно)|Дуб]]''' (дубас, думбас)&nbsp;— велике бойове або вантажне вітрильне судно прибережного плавання. Дуби мали до трьох щогл з вітрилами. Назва «дуб» співвідноситься з дендрономеном [[дуб]] (''дубъ''&nbsp;— «дерево; дуб») праслов′янського походження. За розповіддю [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Яворницького]] знайдений ним дуб був зроблений без кіля, на вигляд плоскодонний, з крутими вигнутими боками. Дно й нижня частина бортів його складалася з дубових дощок, а верхня частина бортів і палуба з [[Ялина|ялини]]. [[кокора (деревообробка)|Кокори]], тобто [[шпангоут]]и,&nbsp;— усі з дуба; на всю довжину човна, від носа до корми, йшов дубовий [[брус]]. Човен, крім весел, ходив під парусами і мав невелике оснащення<ref>Яворницький Д.&nbsp;І.&nbsp;Історія запорізьких козаків: У 3-х тт. /Редкол.: П.&nbsp;С.&nbsp;Сохань (голова) та ін.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1990.</ref>. У XVIII столітті дуби використовували для вантажних перевезень біля північно-західних берегів Чорного моря, у [[Річкова дельта|гирлах]] Дніпра, [[Південний Буг|Бугу]], Дону. Прибережний дуб у довжину сягав 20&nbsp;м, мав палубу і дві щогли. Річковий дуб був меншим і не мав [[Палуба|палуби]]. Військовий інженер [[Мишецький Семен Іванович|Семен Мишецький]], який кілька років жив на [[Нова Січ (центр козацтва)|Новій Січі]], називав судна запорожців човнами, дубами та військовими дубами<ref name="F">Фоменко В.&nbsp;Г.&nbsp;Про козацькі човни «чайки» та «дуби» // Український історичний журнал. −1966.&nbsp;— №&nbsp;8. С. 107—111</ref>. Дубами називалися і човни запорожців, які були під [[Облога Очакова (літо 1737)|Очаковим у 1737 році]].
[[Файл:Ukrainian cossack ships.jpg|міні|250px|Запорізькі [[Чайка (човен)|чайки]] переслідують турецьку [[Галера|галеру]]. Гравюра [[Сластіон Опанас Георгійович|Опанаса Сластіона]].]]
* '''[[Чайка (човен)|Чайка]]''' (бойовий дуб)&nbsp;— бойовий човен завдовжки 15,5&nbsp;— 21,5&nbsp;м, з шириною й висотою бортів до 4&nbsp;м і осадкою близько 1,5&nbsp;м. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки [[цвях]]ами, розширюючи його зі збільшенням висоти. Міцно збиті дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Ззовні по обох боках прив'язували снопи [[очерет]]у, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також прикривали екіпаж від [[Куля (зброя)|куль]]. Звичайно човни мали 10-12 або 15 весел на кожному борту і були більше швидкохідні, ніж турецькі [[Галера|галери]]. Для кращої маневровості човен мав два стернові весла. Недоліком вважалася слабе вітрильне оснащення судна, але козаки компенсували це тим, що користуються вітрилами тільки під час хорошої погоди і воліли веслувати при сильному вітрі<ref name="F"/>. Назва ''чайка'' не має загальноприйнятої етимології. Одні дослідники вважають, що воно походить від {{lang-tr|şaica }}&nbsp;— «барка», інші допускають староіталійську етимологію від {{lang-it|saica, saicca, saico}}.

Іноземці, які писали про українську історію, називали козацькі човни відомими їм словами&nbsp;— сандал, шебека, ладдя тощо. Торговельні, військові взаємини з різними країнами принесли на українські терени назви суден іншомовного походження&nbsp;— корабль, моноксила, стернъ та ін. Однак особливого поширення ці назви не мали.

З кінця 1960-х років підводні [[Пам'ятка археології|пам'ятки археології]] вивчає [[Експедиція підводних археологічних робіт]] (ЕПАР). Головною її метою є дослідження і підйом затонулих човнів [[Чорноморська козацька флотилія|Чорноморської козацької флотилії]]: після закінчення [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-турецької війни 1736—1739 років]] частина козацьких суден повернулася до Хортиці. На той час там базувалося близько 400 кораблів. Під час сильної повені [[1739]]&nbsp;року затонуло близько 40 з них. Деякі човни, занесені [[мул]]ом та [[Пісок|піском]], збереглися до нашого часу та доступні для [[Гідроархеологія|гідроархеологічних]] досліджень.
[[Файл:Полтавський краєзнавчий 9.jpg|міні|250px|[[Кіль (кораблебудування)|Кільова частина]] козацького [[Дуб (судно)|дуба]]. [[Полтавський краєзнавчий музей]].]]

В ході підйомних робіт на поверхню піднято цілу низку човнів&nbsp;— прамів, байдаків та дубів, які зберігаються і експонуються в [[Національний заповідник «Хортиця»|Національному заповіднику «Хортиця»]]. Серед них козацький човен, подібний до суден, які становили основу козацьких флотилій у [[XVIII століття|XVIII столітті]]. Фахівці ідентифікують судно як «новоманерний козацький човен», сконструйований за прикладом традиційного запорозького дуба галерним майстром Андрієм Алатчаніновим. Довжина судна становить 18&nbsp;м, ширина&nbsp;— 3,62&nbsp;м, висота щогли&nbsp;— 10,4&nbsp;м. Козацький човен мав шість пар весел, був безпалубним та вміщував до 50 чоловік. На кораблі стояли чотири {{comment|двофунтові|0,8 кг}} [[Гармата|гармати]], які встановлювалися на фальконетних тумбах&nbsp;— дві на кормі та дів на носі. Судно збудоване з сосни та дуба на кільовій основі набірним способом.

Роботи з [[Консервація історичної пам'ятки|консервації]] та [[Реставрація (мистецтво)|реставрації]] човна, які тривали майже десять років і були завершені наприкінці 2008 року, а вже в січні 2009-го козацький човен побачили перші відвідувачі. Проєкт «Запорозька чайка» є єдиним реалізованим проєктом з підйому, консервації та реставрації старих суден серед країн [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]]<ref>[http://www.ostrov-hortica.org.ua/kozak-lodka/ «Бригантина» та Козацький човен XVIII&nbsp;ст.]{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Інформація на сайті [[Національний заповідник «Хортиця»|Національного заповідника «Хортиця»]]</ref>.

== Класифікація човнів ==
В залежності від призначення і технічних характеристик сучасні човни бувають різних типів:

'''за призначенням:'''
* роз'їзні (багатофункціональні): [[баркас]]и, катери, [[ял]]и;
* рятувальні: [[вельбот]]и, [[Шлюпка|рятувальні шлюпки]], катери;
* рибальські: [[Шаланда|шаланди]], баркаси, катери;
* навчально-спортивні: [[Яхта|яхти]], яли, [[Байдарка|байдарки]], [[каное]];
* прогулянкові човни&nbsp;— різні види човнів для [[Туризм|відпочинку]].

'''за районом плавання'''&nbsp;— морські (як правило&nbsp;— кільові) і річкові (плоскодонні).

'''за видом руху'''&nbsp;— [[весло|гребні]], [[вітрило|вітрильні]], [[Двигун|моторні]], гребно-вітрильні, гребно-вітрильно-моторні.

'''за матеріалом корпусу'''&nbsp;— [[Деревина|дерев'яні]], [[сталь|сталеві]], з [[Алюмінієві сплави|легких сплавів]], [[Пластмаса|пластмасові]] (пластикові), [[Гума|гумові]] (надувні) і [[Композити|композитні]] (набір і обшивка з різних матеріалів).

'''за архітектурно-конструктивним типом'''&nbsp;— одно- чи двокорпусні ([[катамаран]]и), одно- чи двомоторні.

'''за кормовим утворенням корпусу:'''
* транцеві, що мають тупу зрізану [[Корма|корму]]&nbsp;— транець;
* вельботного типу з гострою формою корми.

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Azeri Navy.jpg|межа|205px]]
|[[Файл:Lifeboat-drill.JPG|межа|180px]]
|[[Файл:Motor-boat-of-wood-amid-reeds FI-EU 2007-Aug-18 by-RAM.JPG|межа|180px]]
|[[Файл:La Rochelle - Jonque de plaisance.JPG|межа|200px]]
|-
|<div style='text-align: center;'>''Патрульний надувний човен RIB''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Гребна рятувальна шлюпка''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Моторний плоскодонний човен''</div>
|<div style='text-align: center;'>''Китайська вітрильна джонка''</div>
|}
</center>

== Конструкція човна ==
[[Файл:Елементи човна.png|міні|270px|ліворуч|{{center|Основні елементи конструкції човна:}}''1.&nbsp;[[Форштевень]]; 2.&nbsp;[[Кіль (кораблебудування)|Кіль]]; 3.&nbsp;[[Кочет|Кочети́]] для [[Весло|весел]]; 4.&nbsp;[[банка (шлюпка)|Банки]] (сидіння); 5.&nbsp;[[Стерно]]; 6.&nbsp;[[Транець]]; 7.&nbsp;[[Планшир]]; 8.&nbsp;[[Гік (морський термін)|Гік]]; 9.&nbsp;[[Вітрило]] ([[Грот (вітрило)|грот]]); 10.&nbsp;[[Щогла]]; 11.&nbsp;[[Вітрило]] ([[стаксель]]).'']]

Конструкція човна залежить від його призначення. Рятувальні човни будують так, щоб вони могли проходити більшу відстань з більшою швидкістю і зберігали стійкість при [[шторм]]овій погоді. Невеликі моторні човни повинні мати велику міцність, щоб витримувати удари [[Хвилі на поверхні води|хвиль]] i постійну вібрацію [[двигун]]а.

Головним елементом човна є його корпус. Корпус може бути металевим, пластиковим або дерев'яним.
[[Файл:Arviat Qulaittuq 1995-07-02.jpg|міні|230px|Набір човна без обшивки]]

Як правило, будівництво човна починається з [[Кіль (кораблебудування)|кіля]]. Кіль є основою [[набір судна|набору]]&nbsp;— своєрідного скелета човна&nbsp;— системи поздовжніх і поперечних дерев'яних брусів, призначених для надання жорсткості [[каркас]]у і форми судна. Набір має у своєму складі кіль, який спереду переходить в [[форштевень]] а в кормі в [[ахтерштевень]], привальні бруси, транцевий брус, [[шпангоут]]и, кормову і носову кільові дерев'яні [[книця|книці]], [[морські терміни#Р|резен-кіль]]. Дотичні дошки обшивки, що кріпляться на набір, забезпечують герметичність бортів човна, їхню форму і міцність. Обшивка включає дошки обшивки бортів, [[ширстрек]] і обшивку кормової площини.

Елементи конструкції човна являють собою систему деталей призначених для внутрішнього і зовнішнього його обладнання, створення несучих конструкцій, поздовжнього і поперечного посилення міцності корпусу, створення з'єднань. Серед основних дерев'яних елементів конструкції&nbsp;— [[планшир]], [[банка (шлюпка)|банки]] (сидіння для веслярів), [[пайол|рибини]] (спеціальні решітки на дні човна), [[стерно]].

Важливий елемент гребного човна&nbsp;— [[Весло|весла]]. За родом веслування весла бувають розпашні, коли на банці сидить один весляр і гребе одним веслом або валикові, коли на кожній банці сидять по два веслярі (правого і лівого борту).

Вітрильне оснащення човнів як правило не складне. Зазвичай це однощоглове вітрильне озброєння, основними частинами якого є [[рангоут]]&nbsp;— [[щогла]] і гік, вітрила&nbsp;— грот і стаксель. [[Такелаж]]&nbsp;— снасті для підтримки рангоуту, підйому та управління вітрилами.

== Деякі типи човнів ==

=== Морські корабельні шлюпки ===
* [[Баркас]]и двадцяти- та шістнадцятивесельні. Їх використовують, як правило, для навчально-спортивних цілей, рідше&nbsp;— для завезення [[Якір|якорів]] і транспортування вантажів. Мають зазвичай дерев'яний корпус з транцевою кормою, двощоглове рейкове вітрильне озброєння. На баркасах, що йдуть на веслах або [[Буксирування|буксирі]] в районах закритих [[Рейд (морський)|рейдів]] і [[Гавань|гаваней]] при вітрі до 5 [[Шкала Бофорта|балів]], допускається перевозити не більше ніж п'ять осіб на одне весло.
[[Файл:Dinghy.jpg|міні|230px|Дінгі на шлюп-балках]]

* Катери десятивесельні. Їх використовують для навчально-спортивних цілей. Корпус дерев'яний з транцевою кормою. Мають двощоглове рейковою вітрильне озброєння. На веслах або буксирі при вітрі до 5 балів, можна перевозити не більше ніж п'ять осіб на одну банку.
* [[Ял]]и шести-, чотирьох- і двохвесельні. Багатоцільового призначення. Корпус дерев'яний або пластиковий з транцевою кормою. Шести- і чотирьохвесельні яли мають однощоглове рейково-розрізне вітрильне озброєння та іноді підвісний мотор. Норми місткості: для шестивесельних ялів при вітрі силою до 5 балів і русі на веслах&nbsp;— 13 осіб, при русі під вітрилами&nbsp;— 8 осіб, при русі під мотором&nbsp;— 7 осіб, при вітрі силою до 3 балів під мотором&nbsp;— не більше 13 чоловік.
* Дінгі&nbsp;— найменші гребні шлюпки з транцевою кормою. Є на малих кораблях, їх використовують на закритих рейдах. Норма місткості при вітрі силою до 2 балів&nbsp;— три особи.

Транцеві шлюпки часто заливає попутна хвиля. Вільні від цього недоліку вельботи і рятувальні шлюпки, що мають гостру корму.
[[Файл:Dampfschiff Stadt Rapperswil 2011-05-01 18-46-08.jpg|міні|230px|[[Рятувальна шлюпка]] в похідному положенні]]

* Вельботи шестивесельні. Бувають роз'їзні і рятувальні. Корпус дерев'яний з гострою кормою. Мають розстібні весла і однощоглове вітрильне озброєння. Можуть бути також гребно-парусно-моторними. Норма місткості при вітрі силою до 5 балів та русі на веслах&nbsp;— 13 осіб, при русі під вітрилами&nbsp;— 8 чоловік.
* [[Рятувальна шлюпка|Рятувальні шлюпки]]. Бестранцеві, вельботного типу. Розташовані вздовж бортів і в носовій частині корпусу водонепроникні повітряні ящики забезпечують шлюпці [[непотоплюваність]]. Ззовні на вилицях корпусу є кіль-поручні, за які можуть триматися люди, які знаходяться у воді. Цій же меті слугують і розташовані по бортах рятувальні [[леєр]]и з поплавцями. Весла розстібні. Вітрильне озброєння однощоглове люгерне. Для рятувальних шлюпок мореплавність не обмежена.

=== Спортивні і туристичні човни ===
[[Файл:GB Pair at Henley 2004.JPG|міні|230px|[[Академічне веслування]]. Човен-двійка розстібна без стернового]]
[[Веслувальний спорт|Веслування]]&nbsp;— [[олімпійський вид спорту]]&nbsp;— включає веслування на каное, на байдарках і академічне веслування.
* [[Байдарка|Каяк]]&nbsp;— човен з закритим верхом, в якому є отвір для гребців. Гребці сидять на дні лицем у бік руху і гребуть дволопатевими [[весло|веслами]]. Каркас каяку виготовляється з [[ясен]]а і обшивається [[фанера|фанерою]] чи [[тканина|тканиною]].
* У [[каное]] спортсмен стоїть на одному коліні і веслує однолопатевим веслом з одного з бортів на вибір. Спортивні каное також виготовляються з полірованої фанери, але найкращим матеріалом вважається [[вуглепластик]] (карбон), [[червоне дерево]] або [[пластмаса]].
* При [[Академічне веслування|академічному веслуванні]] спортсмени сидять спиною вперед, гребки веслами здійснюються за допомогою ніг, спини і рук. Перегони проводяться на морі, річках, озерах, природних чи штучних каналах.
[[Файл:Горизонт.ogv|міні|230px|Комерційний сплав. [[Перекат]] «Горизонт» на річці [[Чуя]]. 2009 рік]]

Для занять [[Водний туризм|водним туризмом]] використовують спортивні судна каркасної, каркасно-надувної або надувної конструкції.
* [[Катамаран]]и&nbsp;— двокорпусні судна, корпуси яких з'єднуються зверху рамою. Сплавні катамарани, використовують для сплаву на річках. Вітрильні катамарани, у тому числі морського і океанського класу,&nbsp;— для подорожей під вітрилом.
* Каяки поділяються на безліч різновидів, головні з яких родейні, водоспадні, для грального сплаву.
* [[Пліт (плавзасіб)|Плоти]] бувають різноманітних конструкцій, розраховані на рух головним чином з потоком води, з маленькою швидкістю. Різновиди плотів: рамкові&nbsp;— з надувними елементами, честер&nbsp;— різновид плоту, на якому веслярі сидять обличчям одне до одного на гондолах, розташованих поперек ходу судна. Найпоширенішими суднами для комерційного сплаву є надувні плоти [[рафт]].
* [[Молісейру]]
* [[Гондола]]

=== Моторні човни ===
За загальноприйнятою класифікацією моторними човнами називаються маломірні [[Судно|судна]] з підвісними [[Двигун|моторами]] як головними силовими установками. Найбільшою мірою поняттю «моторний човен» відповідають судна з підвісними моторами, довжиною не більше 5-5,5 метрів, масою 350—400&nbsp;кг і потужністю кожного з підвісних моторів 40-50 [[к.с.]] Щоправда, провідними фірмами виробляються підвісні мотори потужністю до 250 к.с., але з урахуванням можливості спареної установки моторів судно з двигунами потужністю 500 к.с. можна назвати моторним човном лише з натяжкою<ref name="kolibriboats">[http://www.kolibriboats.com/article_boat_007.php Преимущества моторных лодок перед другими маломерными судами.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090509072702/http://www.kolibriboats.com/article_boat_007.php |date=9 травня 2009 }} {{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:Barry Carne Interstate Ski Challenge on Lake Albert (2).ogv|міні|230px|Водні гонки Ski Challenge. [[Озеро Альберта (Австралія)|Озеро Альберта]], [[Австралія (континент)|Австралія]]. 2011 рік]]

Моторні човни&nbsp;— легкі, швидкісні і недорогі транспортабельні судна з підвісними моторами складають найбільшу частину світового маломірного флоту. Кількість моторних човнів приблизно в п'ятеро перевищує кількість суден будь-якого іншого типу, їх частка в загальній кількості суден у [[Сполучені Штати Америки|США]] становить 50&nbsp;%, а в багатьох країнах сягає 80&nbsp;%<ref name="kolibriboats"/>.

Моторні човни за останні роки знайшли широке застосування як рятувальні, патрульні, транспортні і промислові засоби в цивільних флотах, [[Військово-морські сили|військово-морських силах]], [[Берегова охорона|береговій охороні]] і [[Поліція|поліції]] більшості країн світу.

Зазвичай моторні човни виготовляються з [[Алюмінієві сплави|легких сплавів]], [[Пластмаса|пластика]]. Найбільшою популярністю користуються надувні [[Гума|гумові]] або комбіновані гумові з жорсткими елементами корпусу.

За конструкцією гумові надувні човни бувають:
[[Файл:PVC boat Flagman.jpg|міні|230px|[[Рибальство|Рибальський]] гумовий моторний човен]]
* Плоскодонка без слані. Найпростіший варіант&nbsp;— борти являють собою надувні балони, дно являє собою шматок водонепроникної тканини.
* Сланевий плоскодонний човен. Має слань&nbsp;— вставку водостійкої [[фанера|фанери]] в днище. Слань розподіляє навантаження на всю площу днища. Можуть бути чисто гребними або моторними.
* Кільовий човен з надувним настилом. За рахунок наявності [[Кіль (кораблебудування)|кіля]] човен має високі керованість і морехідність. Крім цього, конструкція човнів більш жорстка і днище має добру [[Гідродинаміка|гідродинаміку]].
* Кільовий човен з жорстким настилом. Човен подібної конструкції має максимальну жорсткість серед розбірних човнів. В порівнянні з попередніми має кращі гідродинаміку, швидкісні і морехідні характеристики. Настил найчастіше виконаний з водостійкої фанери, рідше&nbsp;— [[Алюмінієві сплави|алюмінієвих]] пластин. Крім секцій настилу набір включає поперечні і поздовжні сполучні профілі.
[[Файл:US Navy 030922-N-8209D-010 Slicing across the surface of the water, members of Special Warfare Combat Craft (SWCC) Class 45 familiarize themselves with the maneuvering capabilities of their Ridged Hull Inflatable Boat (RHIB).jpg|міні|230px|Жорстконадувний гумовий човен типу RHIB [[Сили спеціальних операцій США|ССО]] [[ВМС США]]]]
* Багатосекційний надувний човен з жорстким дном і кілем (RHIB, RIB&nbsp;— від {{lang-en|Rigged Inflatable Boats}}). Човни типу RIB являють собою поєднання жорсткокорпусних і надувних човнів та поєднують переваги обох конструкцій. У порівнянні з пластиковими або дюралевими човнами RIB'и мають меншу вагу (при однакових габаритних параметрах). При цьому гідродинаміка у цього класу човнів така ж як і у човнів зі звичайним жорстким корпусом. Внаслідок цього вони мають відмінні морехідні і ходові характеристики. Від надувних човнів RIB має більшу [[вантажопідйомність]], великий запас плавучості, непотоплюваності та відмінну [[остійність]]. Жорстке дно робить конструкцію абсолютно жорсткою, що дозволяє встановлювати на човни потужніші мотори і підвищує комфорт команди.

Це поєднання переваг з кожним роком підвищує популярність цього класу човнів: RIB є основними мобільними і високоморехідними човнами у багатьох спецслужб у всьому світі: прикордонників, берегової охорони, поліції, рятувальників, військових. Патрульні катери ({{lang-en|Patrol boat}}) типу RHIB використовують [[SEAL|підрозділи SEAL]] для висадки та евакуації бійців з ворожого берега. Цей швидкохідний надувний човен з твердим корпусом поставляється [[ВМС США]] в двох ({{comment|24 і 30 футів|7,3 і 9,1 метрів відповідно}}) версіях і має високу плавучість, що дозволяє застосовувати його навіть в самих екстремальних погодних умовах. На 30 [[фут]]ову модель встановлюють [[водомет]]ний рушій, завдяки чому висадка забезпечується безпосередньо на [[берег]] і можлива [[вогнева підтримка]] [[взвод]]у SEAL поблизу берега<ref>Новые катера типа RIB-36 Сил специальгных операций ВМС США.&nbsp;В.&nbsp;Миладзе. [[Зарубежное военное обозрение]].&nbsp;— 1999.&nbsp;— №&nbsp;02. {{ref-ru}}</ref>.

== Назви суден, історично пов'язані з поняттям «човен» ==
Історично склалося, що слово «човен» мають в своїй назві деякі види [[Корабель|кораблів]], які на перший погляд аж ніяк не можна назвати човнами. Наприклад [[підводний човен]], [[канонерський човен]], [[Гідроплан|літаючий човен]] і навіть [[космічний човник]].
[[Файл:Akula (Typhoon) class submarine DD-ST-85-06625.jpg|міні|ліворуч|250px|[[Атомний підводний човен]] [[Важкий атомний ракетний підводний крейсер проєкту 941|проєкту 941 «Акула»]] ''(Typhoon)'']]

В більшості випадків це пов'язано з еволюцією цих засобів.

Наприклад, перші відомі проєкти [[Підводний човен|підводних човнів]]&nbsp;— підводна галера [[Корнеліус Ван Дреббель|Корнеліуса Ван Дреббеля]] ([[1620]] рік), підводне судно [[Роберт Фултон|Роберта Фултона]] ([[1806]] рік) та інші, а також перші їх реальні зразки кінця [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття]], дійсно і за розмірами і за конструкцією більше нагадували човни ніж [[Військовий корабель|бойові кораблі]]. Однак сьогодні важко назвати «човном» важкий ракетний підводний крейсер стратегічного призначення [[Водотоннажність|тоннажем]] понад 20 тисяч тон, з [[Ядерна силова установка|атомною енергетичною установкою]] і екіпажем понад півтори сотні людей<ref>{{Cite web |url=http://submarine.id.ru/sub.php?941 |title=ПЛАРБ проекта 941 «Акула». Сайт РПФ. |accessdate=13 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071004232300/http://www.submarine.id.ru/sub.php?941 |archivedate=4 жовтня 2007 |deadurl=yes }}</ref>.
[[Файл:Short Sunderland 2 ExCC.jpg|міні|250px|[[Королівські військово-повітряні сили Великої Британії|Британський]] «літаючий човен» ''Short S.25 Sunderland'']]

Те ж стосується терміну «літаючий човен». Перші [[гідроплан]]и з'явилися ще до першого польоту «сухопутного» [[літак]]а, тільки в [[Російська імперія|Росії]] відомі два проєкти апаратів важчих за повітря, здатних злітати і сідати на воду. Навіть літак [[Можайський Олександр Федорович|Можайського]] був виконаний у вигляді човна, що літав<ref>[http://p-space.narod.ru/expositions/second_room/index_all.html Піонери вітчизняного ракетобудування, повітроплавання та авіації: О.&nbsp;Д.&nbsp;Засядко, О.&nbsp;М.&nbsp;Кованько, О.&nbsp;Ф.&nbsp;Можайський, брати Касяненки, Г.&nbsp;Є.&nbsp;Котельников та інші] інформація [[Полтавський музей авіації та космонавтики|Полтавського музею авіації та космонавтики]]</ref>.

Інші назви, наприклад «[[космічний човник]]» ({{lang-en|space shuttle}}), ніяк не пов'язані з терміном «човен». Назва шатла походить від ''[[Човник (ткацький)|човника]]''&nbsp;— елемента [[Ткацький верстат|ткацького верстата]], що прокладає поперечну [[нитка|нитку]] між нитками основи при виробленні [[Тканина|тканини]]. При цьому човник рухається туди-сюди як і багаторазовий космічний шатл, який курсує між [[космодром]]ом і [[Орбітальна станція|орбітальною станцією]]. Однак етимологія поняття «човник» (ткацький) дійсно сходить до слова «човен»<ref name="S"/>.

== Човен як сакральний образ ==
[[Файл:Funeral of russian noble by Siemiradzki.jpg|міні|ліворуч|250px|Похорон знатного руса. Картина [[Генрик Семирадський|Г. Семирадського]]<ref>[http://artclassic.edu.ru/catalog.asp?ob_no=18385&cat_ob_no=18383 Семирадский, Генрих Ипполитович. Похороны знатного русса. 1892. ГИМ Холст, масло. 450х400. Государственный Исторический музей. Москва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150526024326/http://artclassic.edu.ru/catalog.asp?ob_no=18385&cat_ob_no=18383 |date=26 травня 2015 }} сайт МОН РФ «[http://artclassic.edu.ru/ Российский общеобразовательный портал. Коллекция: мировая художественная культура]» {{ref-ru}}</ref>]]
Човен&nbsp;— символ [[Боги|божества]] [[Потойбічний світ|потойбічного світу]], символ [[Смерть|останнього шляху]] богів та людей; у [[Християнство|християнстві]]&nbsp;— символ сили, яка оберігає усе і всіх, [[Матка|материнського черева]]; у [[фольклор]]і, [[Література|літературі]]&nbsp;— символ розлуки.

У [[Стародавній світ|давнину]] люди вірили, що аби потрапити у потойбічний, підземний світ, треба перепливти [[море]] чи [[Річка|річку]]. Ці уявлення призвели до виникнення таких [[Поховання|поховальних обрядів]], як поховання у човні, який спрямовувався у відкрите море, чи поховання з човном або спорудження [[Надгробок|надгробку]] у формі човна. Це відбилося і в спорідненості лексем «човен» і «мертвий» в [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мовах]]: {{lang-x-slav|*navь}} («мертвий», «мрець», пор. «[[навка]]»), {{lang-lt|nave}} і [[прусська мова|прусськ.]] ''nowis'' («смерть», «труп»), {{lang-lv|nâve}} («смерть»), {{lang-got|naus}} («мертвий»)&nbsp;— {{lang-el|ναΰς}} і {{lang-la|navis}} («корабель»)<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>.

Човен був ритуальним предметом у народів [[Скандинавія|Скандинавії]], [[Стародавній Єгипет|Єгипту]], [[Океанія|Океанії]], [[Київська Русь|Русі-України]]. ''«Царство мерців,''&nbsp;— писав [[Іларіон Київський|Святитель Іларіон]],&nbsp;— ''було далеко за морем, куди вела річка. Ось тому в давнину часто клали мерця в човна чи в видовбане дерево, щоб цим човном небіжчик легко дістався річкою до Раю»''<ref>[http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=473 Митрополит Іларіон. Життя та смерть у давніх віруваннях. Сайт «Мистецька сторінка»]</ref>.

[[Міфологія|Міфічний]] човен із мерцями відомий європейцям за [[Легенда|легендою]] про «[[Летючий голландець|летючого голландця»]]&nbsp;— [[Корабель|корабля]], [[Екіпаж|команда]] якого померла з незрозумілих причин.
[[Файл:Imbarcazioni sul Nilo.jpg|міні|175px|''На човнах золотих заплива молодик за тополю…'']]
На думку [[Сосенко Ксенофонт|Ксенофонта Сосенка]], «золотий човник», в якому сидить або лежить «білий молодчик», «срібні весла при човні» у щедрівках символізують священний для [[язичник]]ів [[Місяць (супутник)|Місяць]].

В українському фольклорі і літературі човен символізує розлуку, прощання:
{{Цитата|
: ''А молодий козаченько
: ''Сідає в човенце,
: ''Стиснув руку, махнув веслом:
: ''Прощай, моє серце.
|40|}}
Аналогічний [[Образ|образ-символ]] постає і в поезії [[Олійник Борис Ілліч|Бориса Олійника]] «За тобою»<ref>[http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=5392 Борис Олійник. За тобою.] на сайті [http://www.poetryclub.com.ua/ «Клуб поезії»]</ref>:
{{Цитата|
: ''На човнах золотих
: ''Заплива молодик
: ''За тополю...
: ''За тобою лечу,
: ''Журавлино ячу
: ''За тобою...
|40|}}

У [[Християнство|християнстві]] загальновідомим є образ [[Ковчег Ноя|човна-ковчега]], що символізує силу, яка зберігає усе суще і гарантує його відродження<ref>Хуан Эдуардо Керлот. Словарь символов.&nbsp;— М.: REFL-book. ISBN 5-87983-014-4&nbsp;— С.246 {{ref-ru}}</ref>. Окремі дослідники вважають, що ковчег є також символом людського [[Серце|серця]], материнського [[Лоно|лона]]. Човен це і символ Церкви: в [[Православна церква|православних]] [[Церква (храм)|храмах]] під [[хрест]]ом зображують «Церковний Човен», або «Човен Праведників», який символізує [[Християнська Церква|Церкву]]. В [[Акросалій|акросалії]] [[єпископ]]а Сиракозія у ранньохристиянських [[катакомби|катакомбах]] ([[IV століття|IV]]-[[VI століття]]) в [[Сиракузи|Сиракузах]] зображені два човни&nbsp;— великий і малий. Дослідники тлумачать ці човни як [[символ]]и [[Вселенська Православна Церква|вселенської]] (більший) і [[Помісна церква|помісної]] (малий човен) Церков<ref>Mariatta Sgarlata «The Catacombs of Siracusa». {{ref-it}}</ref>.

Єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] [[Святослав (Шевчук)]] трактує «Церковний Човен» так<ref>[http://www.ugcc.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2448&Itemid=101 Святослав Шевчук: «Ми всі боїмось якихось невдач, але справжній християнин повинен щиро і глибоко знати, хто він є насправді, і визнавати це перед Богом». Інтерв'ю американському виданню «Час і Події». 4.10.2011]</ref>:
{{Цитата|''Бурхливе море у біблійному значенні&nbsp;— образ смерті, а церква є середовищем, де можна жити. Яким чином можна бути в цьому світі, але в ньому не загинути? Лише той, хто йде за руку з Христом, має можливість серед моря смерті знайти джерело життя. Тому, незалежно від того, в якому ми є суспільстві, ми повинні тримати за руку Христа, щоб він перебував у нашому човні, тоді не станеться нічого страшного. «Човен» церкви, як ми кажемо, переплив не одну державу, не одну культуру, не одну небезпеку. Церква лишалася завжди собою завдяки не людській силі, а тому, що Бог в ній є присутній…|40|}}

== Човен в літературі і мистецтві ==
Одинокий човен надихнув не одне покоління [[поет]]ів і [[художник]]ів.

Образ човна в безмежному бурхливому морі доволі поширений у світовій літературі. До цього [[Алегорія|алегоричного]] образу вдавались [[Джордж Гордон Байрон|Байрон]], [[Жуковський Василь Андрійович|Жуковський]], [[Лермонтов Михайло Юрійович|Лермонтов]]. Особливо близький він класикам [[Українська література|української літератури]]. Достатньо згадати [[Гребінка Євген Павлович|Євгена Гребінку]] («Човен», 1833<ref>[http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=35&bookid=3 Гребінка Євген. Човен. ''ukrlib.com.ua'']</ref>), [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] («Човен/Вітер з гаєм розмовляє», 1841<ref>[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev118.htm 1841. Антологія «Ізборник»]</ref>), [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] («Човен», [[1880]]<ref>[http://www.ukr-lit.net/franko/297-virshi/1136-choven.html І. Франко. Човен. Класична і сучасна українська література]</ref>), [[Забіла Віктор Миколайович|Віктора Забілу]] («Човник»<ref name="poetryclub">[http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=7424 Віктор Забіла. Човник. Сайт «Клуб поезії»]</ref>). Човен у морі є уособленням [[Особистість|особистості]], яка потрапляє у море життя&nbsp;— у море непередбачуваних подій та складних ситуацій. Складне протистояння особистості та навколишнього світу створює конфлікт, напруження в [[Поезія|поезії]].
[[Файл:AggházyDodónéhaiJánosi.jpg|міні|165px|''Прощай, мій покою, пускаюсь у море! І, може, недоля і лютеє горе пограються з човном моїм…'' <br/>—&nbsp;[[Гребінка Євген Павлович|Є.&nbsp;Гребінка]], «Човен»]]
{{Цитата|
: ''Пливе човник без весельця,
: ''К берегу звертає,
: ''Ніхто човником не править —
: ''Вітром прибиває;
: ''І до берега причаливсь
: ''Да й остановився,
: ''Не найшлось і там нікого,
: ''Кому б він згодився.
: ''Не було йому спокійно
: ''З берега лежати;
: ''Знай, все стукався об його,
: ''Як стане плескати.
: ''Потім хвиля ісхопилась,
: ''Сердешний одбився
: ''Од берега і знов плавать,
: ''Поки аж розбився.
: ''І я в світі, як той човник,
: ''Де пристань, не знаю;
: ''Де б хотілось, там не можна,
: ''Бо щастя не маю.
|40|[[Забіла Віктор Миколайович|Віктор Забіла]]|«Човник».}}
<center>'''Тема човна в образотворчому мистецтві'''
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:John William Waterhouse - Ulysses and the Sirens (1891).jpg|межа|255px]]
|[[Файл:Stenka Razin by Vasily Surikov 1906.jpg|межа|235px]]
|[[Файл:Lapsen ruumissaatto Albert Edelfelt Convoi dun enfant.JPG|межа|230px]]
|-
|Одісей та сирени. [[Джон Вільям Вотерхаус|Дж. В. Вотерхаус]]. 1891
|Стенька Разін. [[Суриков Василь Іванович|В. Суриков]]. 1906
|Похорон дитини. [[Альберт Едельфельт|А. Едельфельт]]. 1879
|-
|[[Файл:Charles Napier Hemy - Running For Home.jpg|межа|220px]]
|[[Файл:Lionel Walden - Fishing Boats Onshore.jpg|межа|210px]]
|[[Файл:Slastion-River Khorol (1907).jpg|межа|220px]]
|-
|Повернення додому. [[Чарльз Нап'є Гемі|Ч. Гемі]]. 1880-ті
|Рибальські човни. [[Лайонел Волден|Л. Волден]]. 1920-ті
|На річці Хорол. [[Сластіон Опанас Георгійович|О. Сластіон]]. 1907
|}
{{Commonscat-inline|Paintings of boats|Човен в мистецтві}}</center>

== Див. також ==
{{Commonscat|Boats|Човен}}
* [[Човен Хеопса]]
* [[Довгохвостий човен]]
* [[Шикара]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [http://web.znu.edu.ua/herald/issues/archive/articles/1161.pdf ''Т.&nbsp;Л.&nbsp;Жавжарова.'' Назви річково-морських суден запорозьких козаків. Вісник Запорізького державного університету №&nbsp;1, 99]
* [http://www.kum-parus.kiev.ua/docs.php Общие понятия конструкции шлюпки. Сайт Клубу юних моряків «Парус»] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20130419173545/http://lodka.com.ua/content/2.html ''Евгений Балюк.'' Как выбрать лодку. Сайт ''Lodka.com.ua''] {{ref-ru}}
* [http://ukrlife.org/main/evshan/symbol_ch.htm ''О.&nbsp;Потапенко''. Човен. Словник символів. Бібліотека імені Марії Фішер-Слиж.] на сайті [http://ukrlife.org/index.html «Українське життя в Севастополі»]

== Посилання ==
* {{УМЕ16|частина=Човен|сторінки=2059}}
* [https://vue.gov.ua/Академічний_човен Академічний човен] // [[ВУЕ]]
{{Медаль}}
<br/>
{{Традиційні човни народів світу}}
{{Портали|Транспорт|Морська справа}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Винаходи]]
[[Категорія:Човни|*]]