Абу-Бакр: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Shmyg перейменував сторінку з Абу-Бекр на Абу-Бакр поверх перенаправлення: Неправильна транслітерація імені
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
418 735 редагувань
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
 
(Не показані 20 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
|порядок =
|порядок =
|порядок-жін =
|порядок-жін =
|зображення =
|зображення = Abu Bakr und Muhammad finden Zuflucht in der Höhle Thaur (aus Siyer-i-Nebi 1595 n.Chr.) (Abu Bakr).jpg
|підпис =
|підпис =
|початок повноважень = [[632]]
|початок повноважень = [[632]]
Рядок 16: Рядок 16:
|віце-президент =
|віце-президент =
|партія =
|партія =
|дата народження = [[572]] чи [[573]] рік
|місце народження =
|дата смерті = [[серпень]] [[634]] року
|місце смерті =
|в шлюбі =
|в шлюбі =
|діти = Абд ур-Рахман, [[Айша]]
|діти = Абд ур-Рахман, [[Айша]]
Рядок 28: Рядок 24:
[[Файл:Arabische Rijk.jpg|thumb|right|230px|Ісламські завоювання при праведних халіфах. I — на час смерті [[Магомет|Мухаммада]]; II — завоювання [[Абу-Бекр|Абу Бакра]]; III — завоювання [[Халіф Омар|Омара]]; IV — завоювання [[Осман ібн Аффан|Османа]]]]
[[Файл:Arabische Rijk.jpg|thumb|right|230px|Ісламські завоювання при праведних халіфах. I — на час смерті [[Магомет|Мухаммада]]; II — завоювання [[Абу-Бекр|Абу Бакра]]; III — завоювання [[Халіф Омар|Омара]]; IV — завоювання [[Осман ібн Аффан|Османа]]]]
{{Іслам}}
{{Іслам}}
'''Абу́ Бакр ас-Саддик''' ({{lang-ar|}} أبو بكر الصديق, Abū Bakr aṣ-Ṣiddīq) або '''Абдаллах ібн Абу Осман''' ({{lang-ar|}} عبد الله بن أبي قحافة , 'Abdullāh bin Abī Quhāfah) (* [[572]] чи [[573]]—† [[серпень]] [[634]]) — перший арабський [[халіф]] (632—634). В минулому [[купець]], один з перших та найбільш ревних послідовників [[Мухаммед]]а.
'''Абу́ Бакр ас-Саддик''' ({{lang-ar|أبو بكر الصديق}}, Abū Bakr aṣ-Ṣiddīq) або '''Абдаллах ібн Абу Осман''' ({{lang-ar|عبد الله بن أبي قحافة}} , 'Abdullāh bin Abī Quhāfah) ([[572]] чи [[573]] — [[серпень]] [[634]]) — перший арабський [[халіф]] (632—634). У минулому [[купець]], один з перших та найбільш ревних послідовників [[Мухаммед]]а.


Абу Бакр приєднався до [[Мухаммед]]а і віддав за нього доньку [[Айша|Айшу]]. Під час [[Хіджра|Хіджри]] разом з [[Мухаммед]]ом переселився до [[Медіна|Медини]]. Обраний після смерті Мухаммеда халіфом, Абу Бакр придушив повстання лжепророків у [[Внутрішня Аравія|Внутрішній Аравії]] (632), силою поширював [[іслам]]. У [[633]] відправив війська проти [[сасаніди|сасанідського]] [[Іран]]у, в [[634]] — проти [[Візантія|візантійців]] у [[Палестина|Палестину]]. За Абу Бакра почато запис [[Коран]]у.
Абу Бакр приєднався до [[Мухаммед]]а і віддав за нього доньку [[Айша|Айшу]]. Під час [[Хіджра|Хіджри]] разом з [[Мухаммед]]ом переселився до [[Медіна|Медини]]. Обраний після смерті Мухаммеда халіфом, Абу Бакр придушив повстання лжепророків у [[Внутрішня Аравія|Внутрішній Аравії]] (632), силою поширював [[іслам]]. У [[633]] відправив війська проти [[сасаніди|сасанідського]] [[Іран]]у, в [[634]] — проти [[Візантія|візантійців]] у [[Палестина|Палестину]]. За Абу Бакра почато запис [[Коран]]у.
Рядок 38: Рядок 34:
Абу Бакр одним з перших прийняв [[іслам]]. Він був заможною людиною&nbsp;— займався торгівлею одягом і тканиною (його статки сягали 40 000 [[дирхам]]ів). Абу Бакр був близьким другом Мухаммеда. Під час вирішення багатьох життєво важливих проблем Мухаммед часто радився з Абу Бакром. Араби навіть називали його «[[візир]]ом пророка». Вони були майже ровесниками. Згідно з мусульманським переданням, Абу Бакр вірив кожному слову Мухаммеда. Коли той оголосив, що за одну ніч здійснив подорож з Мекки до [[Єрусалим]]а, звідки начебто вознісся ([[Раджаб-байрам|Мірадж]]), Абу Бакр першим оголосив, що вірить Мухаммеду, за що той назвав його ас-Саддиком (вірним).<br/>
Абу Бакр одним з перших прийняв [[іслам]]. Він був заможною людиною&nbsp;— займався торгівлею одягом і тканиною (його статки сягали 40 000 [[дирхам]]ів). Абу Бакр був близьким другом Мухаммеда. Під час вирішення багатьох життєво важливих проблем Мухаммед часто радився з Абу Бакром. Араби навіть називали його «[[візир]]ом пророка». Вони були майже ровесниками. Згідно з мусульманським переданням, Абу Бакр вірив кожному слову Мухаммеда. Коли той оголосив, що за одну ніч здійснив подорож з Мекки до [[Єрусалим]]а, звідки начебто вознісся ([[Раджаб-байрам|Мірадж]]), Абу Бакр першим оголосив, що вірить Мухаммеду, за що той назвав його ас-Саддиком (вірним).<br/>
Перебуваючи у Мецці, Абу Бакр доклав чималих зусиль задля розвитку мусульманської общини. Він займався благочинністю, викуповував у [[язичники|язичників]] рабів. Він викупив з рабства чорношкірого [[Білял]]а, який пізніше став першим [[муедзин]]ом.<br/>
Перебуваючи у Мецці, Абу Бакр доклав чималих зусиль задля розвитку мусульманської общини. Він займався благочинністю, викуповував у [[язичники|язичників]] рабів. Він викупив з рабства чорношкірого [[Білял]]а, який пізніше став першим [[муедзин]]ом.<br/>
Після початку гонінь на мусульман у Мецці, Мухаммед вирішив вирішив відправити Абу Бакра до [[Ефіопія|Ефіопії]], куди прямувала значна частина мусульман. Дорогою він зустрів одного з впливових племінних лідерів Ібн Дукунну, який взяв його під свою опіку і вони разом повернулися до Мекки. Абу Бакр у Мецці продовжив активну релігійну діяльність, чим викликав невдоволення свого покровителя.
Після початку гонінь на мусульман у Мецці, Мухаммед вирішив відправити Абу Бакра до [[Ефіопія|Ефіопії]], куди прямувала значна частина мусульман. Дорогою він зустрів одного з впливових племінних лідерів Ібн Дукунну, який взяв його під свою опіку і вони разом повернулися до Мекки. Абу Бакр у Мецці продовжив активну релігійну діяльність, чим викликав невдоволення свого покровителя.
Під час [[хіджра|хіджри]] (переселення) мусульман з Мекки до Медини, Абу Бакр покинув місто одним із останніх разом з Мухаммедом. Вони разом переховувалися від [[язичники|язичників]], що переслідували їх у печері Сур.<br/>
Під час [[хіджра|хіджри]] (переселення) мусульман з Мекки до Медини, Абу Бакр покинув місто одним із останніх разом з Мухаммедом. Вони разом переховувалися від [[язичники|язичників]], що переслідували їх у печері Сур.<br/>
Після прибуття до Медини Мухаммед одружився з дочкою Абу Бакра [[Айша|Айшею]].<br/>
Після прибуття до Медини Мухаммед одружився з дочкою Абу Бакра [[Айша|Айшею]].<br/>
Рядок 60: Рядок 56:
=== Початок упорядкування Корану ===
=== Початок упорядкування Корану ===


За часів правління Абу Бакра [[Коран]] було зібрано в одну книгу. Він доручив цю роботу одному з секретарів Мухаммеда [[Зейд ібн Сабіт|Зейду ібн Сабіту]]. Зібраний екземпляр Корану був відправлений дружині Мухаммеда Хафсі, де зберігався аж до часів правління третього праведного халіфа [[Осман ібн Аффан|Османа ібн Аффана]]. Осман створив комісію на чолі з тим же Зейдом ібн Сабітом для остаточної редакції Корану і його тиражування<ref>[http://islam-slovar.ru/books/a.html#AbuDavud34 Исламский энциклопедический словарь] {{ref-ru}} {{Недоступне посилання}}</ref>.
За часів правління Абу Бакра [[Коран]] було зібрано в одну книгу. Він доручив цю роботу одному з секретарів Мухаммеда [[Зейд ібн Сабіт|Зейду ібн Сабіту]]. Зібраний екземпляр Корану був відправлений дружині Мухаммеда Хафсі, де зберігався аж до часів правління третього праведного халіфа [[Осман ібн Аффан|Османа ібн Аффана]]. Осман створив комісію на чолі з тим же Зейдом ібн Сабітом для остаточної редакції Корану і його тиражування<ref>[http://islam-slovar.ru/books/a.html#AbuDavud34 Исламский энциклопедический словарь]{{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100523031125/http://islam-slovar.ru/books/a.html#AbuDavud34#AbuDavud34 |date=23 травня 2010 }}</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 73: Рядок 69:


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://islam-slovar.ru/books/a.html#AbuDavud34 Абу Бакр ас-Сиддик. Исламский энциклопедический словарь] {{Недоступне посилання}}
* [https://web.archive.org/web/20100523031125/http://islam-slovar.ru/books/a.html#AbuDavud34 Абу Бакр ас-Сиддик. Исламский энциклопедический словарь]


== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Абу_Бакр_ас-Саддик Абу Бакр ас-Саддик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200918095749/https://vue.gov.ua/Абу_Бакр_ас-Саддик |date=18 вересня 2020 }} // [[ВУЕ]]
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4546.html Абу Бакр]}}
{{бібліоінформація}}
{{Список сподвижників Мухаммада}}
{{Список сподвижників Мухаммада}}
{{ВП-портали|Іслам|Історія|Біографії}}
{{Портали|Іслам|Історія|Біографії}}


[[Категорія:Іслам]]
[[Категорія:Халіфи]]
[[Категорія:Праведні халіфи]]
[[Категорія:Праведні халіфи]]
[[Категорія:Народились 572]]
[[Категорія:Уродженці Мекки]]
[[Категорія:Померли 634]]
[[Категорія:Померли в Медині]]
[[Категорія:Поховані в Медіні]]
[[Категорія:Поховані в Медині]]

Поточна версія на 12:05, 6 квітня 2022

Абу Бакр ас-Саддик
أبو بكر الصديق
Абу Бакр ас-Саддик
Абу Бакр ас-Саддик
1-й праведний халіф
Початок правління:632
Кінець правління:634
Попередник:Мухаммед
Наступник:Омар ібн Хаттаб
Дата народження:27 жовтня 573[1][2][…]
Місце народження:Мекка[4][5]
Дата смерті:23 серпня 634(0634-08-23)[1][5] (60 років)
Місце смерті:Медина[4]
ПохованняАль-Масджід Аль-Набауї
Діти:Абд ур-Рахман, Айша
Батько:Абу Хулафа Осман
Мати:Умм аль-Хайр Сальма
Ісламські завоювання при праведних халіфах. I — на час смерті Мухаммада; II — завоювання Абу Бакра; III — завоювання Омара; IV — завоювання Османа
Частина серії статей на тему:
Іслам
Аллах
Аллах
Аллах
Єдинобожність • Історія • Термінологія
Шаблон Шаблони • Категорія Категорія • Портал

Абу́ Бакр ас-Саддик (араб. أبو بكر الصديق‎, Abū Bakr aṣ-Ṣiddīq) або Абдаллах ібн Абу Осман (араб. عبد الله بن أبي قحافة‎ , 'Abdullāh bin Abī Quhāfah) (572 чи 573 — серпень 634) — перший арабський халіф (632—634). У минулому купець, один з перших та найбільш ревних послідовників Мухаммеда.

Абу Бакр приєднався до Мухаммеда і віддав за нього доньку Айшу. Під час Хіджри разом з Мухаммедом переселився до Медини. Обраний після смерті Мухаммеда халіфом, Абу Бакр придушив повстання лжепророків у Внутрішній Аравії (632), силою поширював іслам. У 633 відправив війська проти сасанідського Ірану, в 634 — проти візантійців у Палестину. За Абу Бакра почато запис Корану.

Біографія

[ред. | ред. код]

Зародження ісламу

[ред. | ред. код]

Абу Бакр одним з перших прийняв іслам. Він був заможною людиною — займався торгівлею одягом і тканиною (його статки сягали 40 000 дирхамів). Абу Бакр був близьким другом Мухаммеда. Під час вирішення багатьох життєво важливих проблем Мухаммед часто радився з Абу Бакром. Араби навіть називали його «візиром пророка». Вони були майже ровесниками. Згідно з мусульманським переданням, Абу Бакр вірив кожному слову Мухаммеда. Коли той оголосив, що за одну ніч здійснив подорож з Мекки до Єрусалима, звідки начебто вознісся (Мірадж), Абу Бакр першим оголосив, що вірить Мухаммеду, за що той назвав його ас-Саддиком (вірним).
Перебуваючи у Мецці, Абу Бакр доклав чималих зусиль задля розвитку мусульманської общини. Він займався благочинністю, викуповував у язичників рабів. Він викупив з рабства чорношкірого Біляла, який пізніше став першим муедзином.
Після початку гонінь на мусульман у Мецці, Мухаммед вирішив відправити Абу Бакра до Ефіопії, куди прямувала значна частина мусульман. Дорогою він зустрів одного з впливових племінних лідерів Ібн Дукунну, який взяв його під свою опіку і вони разом повернулися до Мекки. Абу Бакр у Мецці продовжив активну релігійну діяльність, чим викликав невдоволення свого покровителя. Під час хіджри (переселення) мусульман з Мекки до Медини, Абу Бакр покинув місто одним із останніх разом з Мухаммедом. Вони разом переховувалися від язичників, що переслідували їх у печері Сур.
Після прибуття до Медини Мухаммед одружився з дочкою Абу Бакра Айшею.
Абу Бакр брав участь у битвах при Бадрі, Ухуді, Хандаці, Хунайні, тощо. Під час битви при Бадрі він бився зі своїм рідним сином Абд ар-Рахманом, що залишився язичником.

Перший халіф

[ред. | ред. код]

Наприкінці свого життя Мухаммед, зважаючи на стан свого здоров'я, доручив проводити колективні молитви Абу Бакру. Саме ця обставина й стала вирішальною під час обрання Абу Бакра першим халіфом.
Після смерті Мухаммеда у 632 р., ансари (мединські мусульмани) висунули кандидатом на посаду халіфа свого лідера Саада ібн Убайду. Мухаджири (мекканські мусульмани) вимагали, щоб халіф був обраний з племені Курайш. Після тривалих дебатів халіфом був обраний Абу Бакр.
Наступного дня після свого обрання, халіф Абу Бакр прийняв баят (присягу) від народу в мечеті у Медині. Саад ібн Убайда також дещо пізніше присягнув халіфові. Невдовзі він відбув до Сирії, де загинув у одному з боїв.

Будівничий мусульманської держави

[ред. | ред. код]

Попри те, що Абу Бакр був халіфом лише трохи більше двох років йому вдалося багато зробити для утвердження мусульманської релігії і державності.
Одразу після обрання Абу Бакра халіфом, активізувались сили, які були зацікавлені у розвалі Халіфату. В основному це були лідери різних арабських племен, які прагнули повернути Аравію до стану племінної роздрібненості, що існувала в доісламські часи. Вони не бажали підпорядковуватись вищій державній владі, сплачувати податки, відмовившись від сплати закяту (сплата закяту була одною з основ ісламської релігії, виконання якої було обов'язком усіх мусульман). Тому сепаратистські дії деяких арабських племен було трактовано як віровідступництво.
У різних регіонах Аравії активізували діяльність лжепророки — Мусайліма, Туйлаха, аль-Асвад, Саджах.
Абу Бакр зайняв найжорсткішу позицію щодо сепаратистів і віровідступників. Відмовившись від будь-яких поступок він розпочав з ними війну. У результаті рішучих дій вороги Халіфату були розгромлені.
Успіх у внутрішніх війнах дозволив мусульманам розпочати військові дії в Іраку і Сирії проти перських та візантійських військ. З тих пір розпочалися перші мусульманські завоювання.
Мусульманська армія розгромила персів на території Іраку. Наприкінці правління Абу Бакра війська Халіфату на сирійському напрямку підійшли до ріки Ярмук, де розпочалась грандіозна битва з великими силами Візантійської імперії. У розпал битви при Ярмуці мусульманська армія отримала звістку про смерть Абу Бакра від хвороби, яка перебігала з гарячкою та нагадувала за своїми проявами черевний тиф. Його поховали біля могили Мухаммеда. Перед смертю він заповів посаду халіфа Омару ібн Хаттабу, який і став після нього другим праведним халіфом.

Початок упорядкування Корану

[ред. | ред. код]

За часів правління Абу Бакра Коран було зібрано в одну книгу. Він доручив цю роботу одному з секретарів Мухаммеда Зейду ібн Сабіту. Зібраний екземпляр Корану був відправлений дружині Мухаммеда Хафсі, де зберігався аж до часів правління третього праведного халіфа Османа ібн Аффана. Осман створив комісію на чолі з тим же Зейдом ібн Сабітом для остаточної редакції Корану і його тиражування[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б Абу-Бекр // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 46.
  5. ↑ а б Abu-Bekr // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 78.
  6. ↑ Исламский энциклопедический словарь(рос.) [Архівовано 23 травня 2010 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абу-Бакр&oldid=35153169