Архангай: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. |
|||
(Не показані 28 проміжних версій 15 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ |
{{Адміністративна одиниця |
||
| назва = Архангай |
| назва = Архангай |
||
| місцева_назва = ({{lang-mn| |
| місцева_назва = ({{lang-mn|Архангай аймаг, Архангай }}) |
||
| герб = |
| герб = Mn coa arkhangai aimag 2014.png |
||
| прапор = |
| прапор = Mn flag arkhangai aimag 2014.png |
||
| герб_підпис = |
| герб_підпис = |
||
| прапор_підпис = |
| прапор_підпис = |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
| країна = {{MNG}} |
| країна = {{MNG}} |
||
| тип_регіону = Регіон |
| тип_регіону = Регіон |
||
| регіон = |
| регіон = |
||
| тип_регіона2 = |
| тип_регіона2 = |
||
| регіон2 = |
| регіон2 = |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
| підрозділи = |
| підрозділи = |
||
| офіційна_мова = [[Монгольська мова|монгольська]] |
| офіційна_мова = [[Монгольська мова|монгольська]] |
||
| населення = 84 078 |
| населення = 84 078 |
||
| список_за_населенням = Адміністративний поділ Монголії |
| список_за_населенням = Адміністративний поділ Монголії |
||
| місце_за_населенням = 8 |
| місце_за_населенням = 8 |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
| список_за_щільністю_населення = Адміністративний поділ Монголії |
| список_за_щільністю_населення = Адміністративний поділ Монголії |
||
| місце_за_щільністю_населення = 8 |
| місце_за_щільністю_населення = 8 |
||
| етнікон = |
| етнікон = |
||
| площа = 55,300 |
| площа = 55,300 км² |
||
| список_за_площею = Адміністративний поділ Монголії |
| список_за_площею = Адміністративний поділ Монголії |
||
| місце_за_площею = 15 |
| місце_за_площею = 15 |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
| джіні = |
| джіні = |
||
| тип_заснування = |
| тип_заснування = |
||
| заснований = 1931 |
| заснований = 1931 |
||
| назва_до_заснування = |
| назва_до_заснування = |
||
| титул_голови_уряду = |
| титул_голови_уряду = |
||
| голова_уряду = |
| голова_уряду = |
||
| титул_представників1 = |
| титул_представників1 = |
||
| представник1 = |
| представник1 = |
||
Рядок 66: | Рядок 66: | ||
| представник2 = |
| представник2 = |
||
| адреса = |
| адреса = |
||
| вебсайт = |
| вебсайт = |
||
| тип_коду_iso = |
| тип_коду_iso = |
||
| код_iso = MN-073 |
| код_iso = MN-073 |
||
Рядок 76: | Рядок 76: | ||
| скорочення3 = |
| скорочення3 = |
||
}} |
}} |
||
'''Архангай''' ([[Монгольська мова|монг]]. Архангай аймаг, Архангай |
'''Архангай''' ([[Монгольська мова|монг]]. Архангай аймаг, Архангай — у перекладі Північний Хангай) — аймак у [[Монголія|Монголії]]. Центр аймаку — місто [[Цецерлег]] |
||
==Основні дані== |
== Основні дані == |
||
Архангайський аймак утворено у [[1931]] році, він розташований у центрі країни. Територія складає 55,3 тис. км |
Архангайський аймак утворено у [[1931]] році, він розташований у центрі країни. Територія складає 55,3 тис. км², населення 110 тисяч, однак з врахуванням терміново вибулих на навчання та трудових мігрантів 93 тисячі. Щільність населення 1,73 люд. на км². Основне населення — [[халха-монголи]], окрім того живе етнічна група [[оолд]]. Розвинуто землеробство. Є електростанція, будівельний завод, педагогічний коледж, театр, школи, лікарні. До складу аймаку входить 19 сомонів. На території аймаку розташовано одне з найгарніших озер Монголії — [[Терхійн-Цагаан-Нуур]], руїни кількох стародавніх монастирів. |
||
==Адміністративний поділ== |
== Адміністративний поділ == |
||
{| class="wikitable" |
{| class="wikitable" |
||
|- bgcolor="#ECECEC" |
|- bgcolor="#ECECEC" |
||
| '''№п/п''' || |
| '''№п/п''' || сомон || 'Монгольська назва || '''Населення [[2005]]''' || Населення 2008 || 'Населення 2009 || Центр || Населення адміністративного центру |
||
|- |
|- |
||
Рядок 105: | Рядок 105: | ||
| 9 || [[Хангай (сомон)|Хангай]] || Хангай || 3054 || 2805 || 2926 || [[Хунт]] || 795 |
| 9 || [[Хангай (сомон)|Хангай]] || Хангай || 3054 || 2805 || 2926 || [[Хунт]] || 795 |
||
|- |
|- |
||
| 10 || [[Хашаат]] || Хашаат || 3594 || 3305 || 3344 || [[Баян]] || 802 |
| 10 || [[Хашаат]] || Хашаат || 3594 || 3305 || 3344 || [[Баян (селище)|Баян]] || 802 |
||
|- |
|- |
||
| 11 || [[Хотонт]] || Хотонт || 4763 || 4809 || 4440 || [[Хотонт]] || 774 |
| 11 || [[Хотонт]] || Хотонт || 4763 || 4809 || 4440 || [[Хотонт]] || 774 |
||
|- |
|- |
||
| 12 || [[Угийнуур]] || Өгийнуур || 3015 || 3041 || 3086 || |
| 12 || [[Угийнуур]] || Өгийнуур || 3015 || 3041 || 3086 || || 602 |
||
|- |
|- |
||
| 13 || [[Улзийт]] || Өлзийт || 3 154 || 3 037 || 3 102 || [[Хушут]] || 829 |
| 13 || [[Улзийт]] || Өлзийт || 3 154 || 3 037 || 3 102 || [[Хушут]] || 829 |
||
Рядок 119: | Рядок 119: | ||
| 16 || [[Тувшруулех]] || Түвшрүүлэх || 3 489 || 3 410 || 3 438 || [[Таванбулаг]] || 1 869 |
| 16 || [[Тувшруулех]] || Түвшрүүлэх || 3 489 || 3 410 || 3 438 || [[Таванбулаг]] || 1 869 |
||
|- |
|- |
||
| 17 || [[Цахир]] || Цахир || 2 058 || 2 126 || 2 143 || |
| 17 || [[Цахир]] || Цахир || 2 058 || 2 126 || 2 143 || || 438 |
||
|- |
|- |
||
| 18 || [[Ценхер]] || Цэнхэр || 5 480 || 5 387 || 5 414 || [[Алтан овоо]] || 997 |
| 18 || [[Ценхер]] || Цэнхэр || 5 480 || 5 387 || 5 414 || [[Алтан овоо]] || 997 |
||
Рядок 125: | Рядок 125: | ||
| 19 || [[Цецерлег]] || Цэцэрлэг || 2 058 || 3 955 || 3 813 || [[Хужирт]] || 848 |
| 19 || [[Цецерлег]] || Цэцэрлэг || 2 058 || 3 955 || 3 813 || [[Хужирт]] || 848 |
||
|- |
|- |
||
|} |
|} |
||
* |
* — місто Цецерлег (адміністративний центр Архангая) разом з сільськими околицями утворює сомон Ерденебулган. |
||
== |
== Клімат та природні ресурси == |
||
[[Файл:Arkhangai Aimag11.JPG|міні|ліворуч|Тайхар Чулуу]] |
[[Файл:Arkhangai Aimag11.JPG|міні|ліворуч|Тайхар Чулуу]] |
||
Клімат [[континентальний клімат|континентальний]]. Аймак багатий природними ресурсами та тваринним світом. Територія включає гори, степ та рівнини, середня висота складає 2414 метрів, найвища вершина |
Клімат [[континентальний клімат|континентальний]]. Аймак багатий природними ресурсами та тваринним світом. Територія включає гори, степ та рівнини, середня висота складає 2414 метрів, найвища вершина — пік [[Харалагтай]] (3539 м), найнижча точка — злиття річок [[Орхон]] та [[Тамир-гол|Тамир]] (1290 м)поблизу озера [[Огий]]. Ґрунти здебільшого сіро-чорні гірських лук та лісів. Понад 70 % території займають [[Пасовище|пасовища]], 15 % території вкриті листяним та хвойним лісом. |
||
Тваринний світ представлено козерогом, дикими вівцями, леопардами, рись, мускусні олені, |
Тваринний світ представлено козерогом, дикими вівцями, леопардами, рись, мускусні олені, ведмеді, бабаки, ховрахи, лисиці. Флора аймаку нараховує 1700 видів 20 % з яких складають медичні трави. |
||
==Рельєф та водойми== |
== Рельєф та водойми == |
||
[[Файл:Arkhangai Aimag3.JPG|міні|праворуч| |
[[Файл:Arkhangai Aimag3.JPG|міні|праворуч|річка Чулуут]] |
||
Більша частина аймаку знаходиться на північному схилі гірського ланцюга Хенгей-Неруу |
Більша частина аймаку знаходиться на північному схилі гірського ланцюга Хенгей-Неруу — другими за висотою горами Монголії. Серед основних озеро аймаку |
||
* [[Дуруу-цагаан-нуур]] розташоване на кордоні з сомоном Рашаант Хубсугульського аймаку та сомону Цецерлег. Довжина озера 7,2 |
* [[Дуруу-цагаан-нуур]] розташоване на кордоні з сомоном Рашаант Хубсугульського аймаку та сомону Цецерлег. Довжина озера 7,2 км, ширина 3,2 км, довжина [[Берегова лінія|берегової лінії]] 18,2 км, глибина до 8 метрів, обсяг води 29 млн м³. |
||
* [[Угий унур]] |
* [[Угий унур]] — довжина 10 км, площа 27 км², водиться 15 видів риб, у тому числі великі щуки. Можна купатись. |
||
* [[Терхийн-Цагаан-нуур]] розташоване у |
* [[Терхийн-Цагаан-нуур]] розташоване у передгір'ях Хангаю на висоті 2060 метрів над рівнем моря, має вулканічне походження. Довжина озера 16 км, ширина 4-10 км, глибина понад 20 метрів. |
||
==Економіка== |
== Економіка == |
||
Вирощують хлібні злаки, картоплю та інші види овочів, Місцеві фермери щороку збирають понад 20 000 тонн зерна. |
Вирощують хлібні злаки, картоплю та інші види овочів, Місцеві фермери щороку збирають понад 20 000 тонн зерна. |
||
В аймаку знаходиться родовище пиропу ([[Карбункул (мінералогія)|карбункулу]]) із групи [[Гранати|гранатів]]. Також тут є запаси [[ |
В аймаку знаходиться родовище пиропу ([[Карбункул (мінералогія)|карбункулу]]) із групи [[Гранати|гранатів]]. Також тут є запаси [[хризоліт]]у, [[Кришталь|кришталю]], [[Слюда|слюди]] та [[Місячний камінь|місячного каменю]]. Тут до [[1990]] року працював завод з обробки кольорових каменів. |
||
==Транспорт== |
== Транспорт == |
||
В адміністративному центрі аймаку є власний аеродром який має |
В адміністративному центрі аймаку є власний аеродром який має ґрунтову смугу завдовжки 1800 метрів, однак регулярного авіасполучення з іншими містами немає. |
||
== Пам'ятки == |
|||
==Пам’ятки== |
|||
Архангайський аймак багатий історичними місцями. |
Архангайський аймак багатий історичними місцями. |
||
* Руїни міста Орду-Балик, нині орхонський Хара-Балгас розташований на північний захід від монастиря Ердене-Зуу. Площа фортеці 500 на 500 метрів. |
* Руїни міста Орду-Балик, нині орхонський Хара-Балгас розташований на північний захід від монастиря Ердене-Зуу. Площа фортеці 500 на 500 метрів. |
||
* У 35 |
* У 35 км від монастиря Ердене Зуу розташована стела тюркського принца Куль-Тегіна датована 731 роком. |
||
* |
* Природна пам'ятка — розташоване посеред поля окреме скельне утворення Тайхар-Чулуу з якою пов'язано багато легенд. |
||
* Гарячі джерела Ценхер з температурою води 86,5 градусів, які розташовані за 15 |
* Гарячі джерела Ценхер з температурою води 86,5 градусів, які розташовані за 15 км від селища Ценхер. Потужність джерела 10 літрів за секунду. |
||
* Долина вулканів |
* Долина вулканів — озеро Терхийн Цагаан-Нуур утворено річкою [[Суман (річка)|Суман-Гол]] та дамбою вулканічного походження. |
||
* У 200 |
* У 200 км від озера Цагаан-Нуур відомий ще один [[каньйон]] в якому розташовано 15-метровий водоспад на річці Орхон. |
||
* [[Печерний живопис|Наскельні малюнки]] на річці [[Чулуут (річка)|Чулуут]] які датуються 3000 роками до нашої ери<ref>{{Cite web |url=http://www.legendtour.ru/rus/mongolia/regions/arkhangai-aimag.shtml |title=Архівована копія |accessdate=22 листопада 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141103004736/http://www.legendtour.ru/rus/mongolia/regions/arkhangai-aimag.shtml |archivedate=3 листопада 2014 |deadurl=yes }}</ref>. |
|||
* Наскальні малюнки на ріці Чулуут які датуються 3000 роками до нашої ери. |
|||
<ref>http://www.legendtour.ru/rus/mongolia/regions/arkhangai-aimag.shtml</ref> |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist |
{{reflist}} |
||
{{Аймаки Монголії}} |
{{Аймаки Монголії}} |
||
{{Сомони Архангаю |
{{Сомони Архангаю}} |
||
| name = Сомони [[Архангай|Архангаю]], [[Монголія]] |
|||
|name = Сомони аймаку [[Архангай]], [[Могнолія]] |
|||
|назва = Cомони аймаку [[Архангай]] |
|||
| list1 = [[Батценгел]] • [[Булган]] • [[Чулуут]] • [[Ерденебулган]] • [[Ерденемандал]] • [[Іхтамір]] • [[Жаргалант]] • [[Хайрхан]] • [[Хангай]] • [[Хашаат]] • [[Хотонт]] • [[Угийнуур]] • [[Улзийт]] • [[Ундер-Улаан]] • [[Таріат]] • [[Тувшруулех]] • [[Цахир]] • [[Ценхер]] • [[Цецерлег]] |
|||
|}} |
|||
<noinclude>[[Категорія:Монголія]] [[Категорія:Шаблони:Монголія]]</noinclude> |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Адміністративний поділ Монголії]] |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Архангай]] |
[[Категорія:Архангай]] |
Поточна версія на 09:03, 22 липня 2022
Архангай | |||||
---|---|---|---|---|---|
(монг. Архангай аймаг, Архангай) | |||||
| |||||
Адм. центр | Цецерлег | ||||
Найбільше місто | Цецерлег | ||||
Країна | Монголія | ||||
| |||||
Номерний знак | АР_ | ||||
Офіційна мова | монгольська | ||||
Населення | |||||
- повне | 84 078 (8) | ||||
- густота | 1,52 (8) | ||||
Площа | |||||
- повна | 55,300 км² км² (15) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 3529 м | ||||
- мінімальна | 3529 м | ||||
Часовий пояс | UTC+8 | ||||
Дата заснування | 1931 | ||||
Вебсайт | arkhangai.gov.mn | ||||
Код ISO 3166-2 | MN-073 | ||||
| |||||
|
Архангай (монг. Архангай аймаг, Архангай — у перекладі Північний Хангай) — аймак у Монголії. Центр аймаку — місто Цецерлег
Архангайський аймак утворено у 1931 році, він розташований у центрі країни. Територія складає 55,3 тис. км², населення 110 тисяч, однак з врахуванням терміново вибулих на навчання та трудових мігрантів 93 тисячі. Щільність населення 1,73 люд. на км². Основне населення — халха-монголи, окрім того живе етнічна група оолд. Розвинуто землеробство. Є електростанція, будівельний завод, педагогічний коледж, театр, школи, лікарні. До складу аймаку входить 19 сомонів. На території аймаку розташовано одне з найгарніших озер Монголії — Терхійн-Цагаан-Нуур, руїни кількох стародавніх монастирів.
№п/п | сомон | 'Монгольська назва | Населення 2005 | Населення 2008 | 'Населення 2009 | Центр | Населення адміністративного центру |
1 | Батценгел | Батцэнгэл | 3818 | 3855 | 3846 | Жаргалант | 1096 |
2 | Булган | Булган | 2285 | 2361 | 2434 | Булагтайн денж | 961 |
3 | Чулуут | Чулуут | 3943 | 3749 | 3744 | Жаргалант | 935 |
4 | Ерденебулган | Эрдэнэбулган | 17790 | 18022 | 17770 | Цецерлег | 17770 |
5 | Ерденемандал | Эрдэнэмандал | 6099 | 5843 | 5933 | Улзийт | 1091 |
6 | Іхтамір | Ихтамир | 5714 | 5154 | 5247 | Заанхошуу | 1050 |
7 | Жаргалант | Жаргалант | 4089 | 4114 | 4111 | Баянцагаан | 1035 |
8 | Хайрхан | Хайрхан | 3756 | 3558 | 3656 | Уул Булан | 739 |
9 | Хангай | Хангай | 3054 | 2805 | 2926 | Хунт | 795 |
10 | Хашаат | Хашаат | 3594 | 3305 | 3344 | Баян | 802 |
11 | Хотонт | Хотонт | 4763 | 4809 | 4440 | Хотонт | 774 |
12 | Угийнуур | Өгийнуур | 3015 | 3041 | 3086 | 602 | |
13 | Улзийт | Өлзийт | 3 154 | 3 037 | 3 102 | Хушут | 829 |
14 | Ундер-Улаан | Өндөр-Улаан | 5 873 | 5 729 | 5 798 | Теел | 1 097 |
15 | Таріат | Тариат | 5 082 | 5 022 | 5 086 | Хорго | 644 |
16 | Тувшруулех | Түвшрүүлэх | 3 489 | 3 410 | 3 438 | Таванбулаг | 1 869 |
17 | Цахир | Цахир | 2 058 | 2 126 | 2 143 | 438 | |
18 | Ценхер | Цэнхэр | 5 480 | 5 387 | 5 414 | Алтан овоо | 997 |
19 | Цецерлег | Цэцэрлэг | 2 058 | 3 955 | 3 813 | Хужирт | 848 |
- — місто Цецерлег (адміністративний центр Архангая) разом з сільськими околицями утворює сомон Ерденебулган.
Клімат континентальний. Аймак багатий природними ресурсами та тваринним світом. Територія включає гори, степ та рівнини, середня висота складає 2414 метрів, найвища вершина — пік Харалагтай (3539 м), найнижча точка — злиття річок Орхон та Тамир (1290 м)поблизу озера Огий. Ґрунти здебільшого сіро-чорні гірських лук та лісів. Понад 70 % території займають пасовища, 15 % території вкриті листяним та хвойним лісом. Тваринний світ представлено козерогом, дикими вівцями, леопардами, рись, мускусні олені, ведмеді, бабаки, ховрахи, лисиці. Флора аймаку нараховує 1700 видів 20 % з яких складають медичні трави.
Більша частина аймаку знаходиться на північному схилі гірського ланцюга Хенгей-Неруу — другими за висотою горами Монголії. Серед основних озеро аймаку
- Дуруу-цагаан-нуур розташоване на кордоні з сомоном Рашаант Хубсугульського аймаку та сомону Цецерлег. Довжина озера 7,2 км, ширина 3,2 км, довжина берегової лінії 18,2 км, глибина до 8 метрів, обсяг води 29 млн м³.
- Угий унур — довжина 10 км, площа 27 км², водиться 15 видів риб, у тому числі великі щуки. Можна купатись.
- Терхийн-Цагаан-нуур розташоване у передгір'ях Хангаю на висоті 2060 метрів над рівнем моря, має вулканічне походження. Довжина озера 16 км, ширина 4-10 км, глибина понад 20 метрів.
Вирощують хлібні злаки, картоплю та інші види овочів, Місцеві фермери щороку збирають понад 20 000 тонн зерна. В аймаку знаходиться родовище пиропу (карбункулу) із групи гранатів. Також тут є запаси хризоліту, кришталю, слюди та місячного каменю. Тут до 1990 року працював завод з обробки кольорових каменів.
В адміністративному центрі аймаку є власний аеродром який має ґрунтову смугу завдовжки 1800 метрів, однак регулярного авіасполучення з іншими містами немає.
Архангайський аймак багатий історичними місцями.
- Руїни міста Орду-Балик, нині орхонський Хара-Балгас розташований на північний захід від монастиря Ердене-Зуу. Площа фортеці 500 на 500 метрів.
- У 35 км від монастиря Ердене Зуу розташована стела тюркського принца Куль-Тегіна датована 731 роком.
- Природна пам'ятка — розташоване посеред поля окреме скельне утворення Тайхар-Чулуу з якою пов'язано багато легенд.
- Гарячі джерела Ценхер з температурою води 86,5 градусів, які розташовані за 15 км від селища Ценхер. Потужність джерела 10 літрів за секунду.
- Долина вулканів — озеро Терхийн Цагаан-Нуур утворено річкою Суман-Гол та дамбою вулканічного походження.
- У 200 км від озера Цагаан-Нуур відомий ще один каньйон в якому розташовано 15-метровий водоспад на річці Орхон.
- Наскельні малюнки на річці Чулуут які датуються 3000 роками до нашої ери[1].
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)