Клосовський Олександр Вікентійович: відмінності між версіями

Олександр Вікентійович Клосовський
Олександр Вікентійович Клосовський
Александр Викентьевич Клоссовский
Народився	1846; Житомир,; Російська імперія
Помер	31 березня 1917; Петроград,; Росія
Поховання	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Місце проживання	Одеса
Країна	Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	метеоролог, викладач університету
Alma mater	Київський університет
Галузь	метеорологія
Заклад	Новоросійський університет
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	Доктор наук
Науковий керівник	Авенаріус Михайло Петрович
Членство	Петербурзька академія наук
Відомий завдяки:	перший український і російський метеоролог-геофізик
Нагороди
	На честь нього названо вулицю Олександра Клосовського 16

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 09:57, 17 вересня 2023

Олександр Вікентійович Клосовський^[1] (1846 — 31 березня 1917) — перший український і російський метеоролог-геофізик, доктор фізичної географії, професор, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук, фізик, геофізик, метеоролог, кліматолог^[1].

Біографія

Народився в Житомирі в 1846 році. Закінчив курс фізико-математичного факультету Київського університету Святого Володимира в 1868 році. У 1869-1876 роках працював у Київській військовій гімназії і розробляв матеріали метеорологічних спостережень по місту Києву. З 1876 р. приват-доцент того ж університету. Читав лекції з метеорології та фізичної географії. У 1879 році звільнений за виступ проти реакційної частини професорів. У 1880 році перейшов на службу до Петербурга, приват-доцентом університету.

Переїхав 1881 року до Одеси, де викладав у Новоросійському університеті (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) й досяг основних своїх успіхів як науковець. Обіймав посаду штатного доцента фізичної географії. У 1882 році, за ґрунтовний огляд метеорологічних досліджень у праці «Новітні успіхи метеорології», здобуває ступінь магістра фізичної географії та затверджений доцентом. В 1884 отримав ступінь доктора фізичної географії із захисту дисертації «Грози в Росії» (ця робота визнана гідною золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У 1884 році обраний екстраординарним, у 1886 — призначений ординарним професором Новоросійського університету. У 1893 році одержав від географічного товариства велику золоту медаль графа Ф. П. Літке.

З 1905 року працює в Санкт-Петербурзькому університеті й водночас викладає геофізику на кафедрі фізики Вищих жіночих курсів.

Метеорологічна мережа

Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці з організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином губернії: Бессарабську, Херсонську, Таврійську, південні частини Київської і Подільської, крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощовимірювальні, грозові, що спостерігають за висотою снігу та ведуть докладний і короткий сільськогосподарський щоденник. Мережа південно-західної Росії була найгустішою в Росії, вона налічувала більше ніж 1700 спостережних станцій. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції тощо. Видання мережі (6 томів) — «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливими були дослідження гроз і граду. Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія Новоросійського університету, на Малому Фонтані, поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в 1894 році.

Наукові праці

Сфера наукових досліджень: метеорологія та кліматологія. Ініціатор застосування математичних та експериментальних методів у метеорології. Автор фундаментальних праць з кліматології Росії та України, погодного режиму, температури і солоності вод Чорного моря. Створив скорочений курс метеорології для вишів, а також підручники з геофізики та фізичної географії. Редактори-видавець праць організованої мережі метеостанцій «Метеорологічний огляд» (19 випусків, 1887—1909), а також «Літописів Магнітно-метеорологічної обсерваторії Новоросійського університету» (11 томів, 1894—1906).

(рос.) Климатические особенности Одессы. — О., 1883.
(рос.) Климат Киева по наблюдениям Метеорологической обсерватории Университета Св Владимира. — О., 1898.
(рос.) Материалы для климатологии Юго-Запада России. — О., 1913.
(рос.) Современное состояние вопроса о предсказании погоды. — О., 1913.
(рос.)Основы метеорологии. — О., 1918.

Статті з видання «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії»:

«Поширення морозу в 1888 році»
«Сильні вітри і бурі на сході Чорного моря»
«Середня сила вітру»
«Головні моменти в історії фізичного землеробства»
«Клімат Одеси»

З інших праць О. В. Клосовського з метеорології:

«Хід метеорологічних елементів в Києві»
«Новітні успіхи метеорології»
«Опади південного заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість циклонів в Угорщині та на Балканському півострові для опадів на півдні Росії, а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому тиску повітря)
«Про організацію фізико-географічних досліджень на південному заході Росії»
«Distribution des orages a la surface du globe»
«Climat d'Odessa»

З праць О. В. Клосовського по гідрографії:

«Про коливаннях температури і щільності морської води поблизу Одеси»
«Коливання рівня і температури в береговій смузі Чорного і Азовського морів»

Крім того, Олександр Вікентійович помістив багато статей в «Записках Новоросійського університету», «Працях Новоросійського товариства дослідників природи», «Метеорологічному Віснику» тощо.

Нагороди

Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства.
Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук.
Велика золота медаль графа Літке від Імператорського Російського географічного товариства.

Вшанування пам'яті

На честь Олександра Клосовського названа вулиця в місті Житомирі. ^[2]

Примітки

↑ ^а ^б (рос.) Клоссовский А. В. // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
↑ OpenStreetMap Nominatim: Search. nominatim.openstreetmap.org. Процитовано 9 вересня 2019.

Література

А. В. Клоссовский «Основы Метеорологии», «Mathiess». — О., 1914, второе переработанное и дополненное издание.
(рос.) Нездюров Д. Ф. А. В. Клоссовский — первый русский метеоролог-геофизик. — Л., 1951.
Кліментов Л. В. Олександр Вікентійович Клосовський: Бібліографічні матеріали. — О., 1959.
Колісник П. І. О. В. Клосовський — видатний вчений, педагог, громадський діяч // Географічний збірник. 1962. № 6.
(рос.) Гидрометеорологическая служба Украины за 50 лет Советской власти. — Л., 1970.
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-012-3.
Кобченко К. А. «Життя — праця, праця — життя» (до 160-річчя від дня народження Олександра Клосовського) // Українознавство — 2006: Календар-щорічник. — К., 2005.

Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[ЕСБЕ-1] а ^б (рос.) Клоссовский А. В. // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

[2] OpenStreetMap Nominatim: Search. nominatim.openstreetmap.org. Процитовано 9 вересня 2019.

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{Картка:Науковець
+{{Науковець
 | ім'я               = Олександр Вікентійович Клосовський
-| ім'я_мовою_оригінала = Александр Викентиевич Клосcовский
+| ім'я_мовою_оригінала = Александр Викентьевич Клоссовский
-| портрет            = Файл:Клосовський Олександр Вікентійович (1846-1917).jpg
+| зображення            = Клосовський Олександр Вікентійович (1846-1917).jpg
-| зображення_розмір  = 150px
+| розмір  = 150px
 | зображення_підпис  =
-| дата народження    =  {{ДН|||1846}}
+| дата народження    =  1846
 | місце народження = [[Житомир]],<br />{{RUSold}}
-| дата смерті = {{ДС|31|03|1917}}
+| дата смерті = 31.3.1917
-| місце смерті = [[Петроград]],<br />{{RUSold}}
+| місце смерті = [[Петроград]],<br/>{{RUS}}
 | резиденція = [[Одеса]]
 | громадянство = {{RUSold}}
@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 | керівник = [[Авенаріус Михайло Петрович]]
 | учні =
-| нагороди =
+| нагороди ={{(!}} style="background: transparent"
+{{!}}{{Золота медаль Літке}}
-| примітки =
+{{!)}}
-| особиста_сторінка =
+| примітки = На честь нього названо вулицю Олександра Клосовського 16
 }}
-'''Олександр Вікентійович Клосовський''', за іншими джерелами&nbsp;— '''Олександр Вікторович Клосовський'''<ref>{{ref-ru}} [http://big-enc-dic.ru/description/klossovskii%20aleksandr%20viktorovich/27056 Большой Энциклопедический Словарь]</ref> (*[[1846]]&nbsp;— †[[31 березня]] [[1917]])&nbsp;— перший український і російський [[метеоролог]]-[[геофізик]], [[член-кореспондент]] [[Петербурзька академія наук|Петербурзької (Російської) академії наук]].
+'''Олександр Вікентійович Клосовський'''<ref name="ЕСБЕ"/> ([[1846]]&nbsp;— [[31 березня]] [[1917]])&nbsp;— перший український і російський [[метеоролог]]-[[геофізик]], доктор [[Фізична географія|фізичної географії]], [[професор]], [[член-кореспондент]] [[Петербурзька академія наук|Петербурзької (Російської) академії наук]], [[фізик]], [[геофізик]], [[метеоролог]], [[кліматолог]]<ref name="ЕСБЕ"/>.
 == Біографія ==
-Народився в [[Житомир]]і в [[1846]]&nbsp;році. Закінчив курс [[Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|фізико-математичного факультету]] [[Київський університет|Київського університету]] Святого Володимира, в [[1868]]&nbsp;році. З [[1876]]&nbsp;р. [[приват-доцент]] того ж університету. У [[1880]]&nbsp;році перейшов на службу до [[Петербург]]а, приват-доцентом [[Санкт-Петербурзький університет|університету]], в 1881&nbsp;році&nbsp;— до [[Одеса|Одеси]], на посаду штатного [[доцент]]а [[фізична географія|фізичної географії]]. У [[1882]]&nbsp;році [[магістр]] фізичної географії та затверджений доцентом. В [[1884]] отримав ступінь [[доктор наук|доктора]] фізичної географії із захисту [[дисертація|дисертації]] «[[Гроза|Грози]] в [[Російська імперія|Росії]]» (ця робота визнана гідною золотої медалі [[Російське географічне товариство|Імператорського Російського географічного товариства]] і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У [[1884]]&nbsp;році обраний екстраординарним, у [[1886]]&nbsp;— призначений ординарним професором [[Одеський національний університет імені І.І. Мечникова|Новоросійського університету]]. У [[1893]]&nbsp;році одержав від географічного товариства велику золоту медаль графа Литке. Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці по організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином [[губернія|губернії]]: [[Бессарабська губернія|Бессарабську]], [[Херсонська губернія|Херсонську]], [[Таврійська губернія|Таврійську]], південні частини [[Київська губернія|Київської]] і [[Подільська губернія|Подільської]], крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощемірні, грозові, що спостерігають за висотою [[сніг]]у та ведуть докладний і короткий [[сільське господарство|сільськогосподарський]] щоденник. Останніх більше 1700 і взагалі мережа південно-західної Росії&nbsp;— найбільш густа в Росії. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції і&nbsp;т.&nbsp;д. Засоби мережі дуже мізерні. Видання мережі (6 томів)&nbsp;— «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливі дослідження гроз і [[град]]у. Зі статей Клосовського в цій збірці згадаємо: Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія новоросійського університету, на [[Малий Фонтан|Малому Фонтані]], поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в [[1894]].
+Народився в [[Житомир]]і в [[1846]]&nbsp;році. Закінчив курс [[Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|фізико-математичного факультету]] [[Київський університет|Київського університету]] Святого Володимира в [[1868]]&nbsp;році. У [[1869]]-[[1876]] роках працював у [[Київська військова гімназія|Київській військовій гімназії]] і розробляв матеріали метеорологічних спостережень по місту Києву. З [[1876]]&nbsp;р. [[приват-доцент]] того ж університету. Читав лекції з метеорології та фізичної географії. У [[1879]] році звільнений за виступ проти реакційної частини професорів. У [[1880]]&nbsp;році перейшов на службу до [[Петербург]]а, приват-доцентом [[Санкт-Петербурзький університет|університету]].
+Переїхав 1881 року до [[Одеса|Одеси]], де викладав у [[Новоросійський університет|Новоросійському університеті]] (сьогодні&nbsp;— [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) й досяг основних своїх успіхів як науковець. Обіймав посаду штатного [[доцент]]а [[фізична географія|фізичної географії]]. У [[1882]]&nbsp;році, за ґрунтовний огляд метеорологічних досліджень у праці «''Новітні успіхи метеорології''», здобуває ступінь [[магістр]]а фізичної географії та затверджений доцентом. В [[1884]] отримав ступінь [[доктор наук|доктора]] фізичної географії із захисту [[дисертація|дисертації]] «''Грози в Росії''» (ця робота визнана гідною золотої медалі [[Російське географічне товариство|Імператорського Російського географічного товариства]] і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У [[1884]]&nbsp;році обраний екстраординарним, у [[1886]]&nbsp;— призначений ординарним професором [[Одеський національний університет імені І.І. Мечникова|Новоросійського університету]]. У [[1893]]&nbsp;році одержав від географічного товариства велику золоту [[медаль імені Ф. П. Літке|медаль графа Ф.&nbsp;П.&nbsp;Літке]].
+З [[1905]] року працює в [[Санкт-Петербурзький університет|Санкт-Петербурзькому університеті]] й водночас викладає геофізику на кафедрі фізики [[Вищі жіночі курси|Вищих жіночих курсів]].
+== Метеорологічна мережа ==
+Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці з організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином губернії: [[Бессарабська губернія|Бессарабську]], [[Херсонська губернія|Херсонську]], [[Таврійська губернія|Таврійську]], південні частини [[Київська губернія|Київської]] і [[Подільська губернія|Подільської]], крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощовимірювальні, [[Гроза|грозові]], що спостерігають за висотою [[сніг]]у та ведуть докладний і короткий [[сільське господарство|сільськогосподарський]] щоденник. Мережа південно-західної Росії була найгустішою в Росії, вона налічувала більше ніж 1700 спостережних станцій. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції тощо. Видання мережі (6 томів)&nbsp;— «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливими були дослідження гроз і [[град]]у. Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія Новоросійського університету, на [[Малий Фонтан|Малому Фонтані]], поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в [[1894]] році.
-[[Файл:Klossovskij Olexandr Meteo-1.jpg|thumb|150px|right| Перше видання «Основ Метеорології», 1910]]
 == Наукові праці ==
+[[Файл:Klossovskij Olexandr Meteo-1.jpg|thumb|150px|right|Перше видання «''Основ Метеорології''», [[1910]] рік]]
 [[Файл:Klossovskij Olexandr Meteo-2.jpg|thumb|150px|right|Друге видання «''Основ Метеорології''», [[1914]] рік]]
+Сфера наукових досліджень: метеорологія та кліматологія. Ініціатор застосування математичних та [[Експеримент|експериментальних методів]] у метеорології. Автор фундаментальних праць з [[Клімат Росії|кліматології Росії]] та [[Клімат України|України]], погодного режиму, температури і солоності вод [[Чорне море|Чорного моря]]. Створив скорочений курс метеорології для вишів, а також підручники з геофізики та фізичної географії. Редактори-видавець праць організованої мережі метеостанцій «[[Метеорологічний огляд]]» (19 випусків, [[1887]]—[[1909]]), а також «[[Літопис Магнітно-метеорологічної обсерваторії Новоросійського університету|Літописів Магнітно-метеорологічної обсерваторії Новоросійського університету]]» (11 томів, [[1894]]—[[1906]]).
 # {{ref-ru}} Климатические особенности Одессы.&nbsp;— О., 1883.
@@ Рядок 42: / Рядок 53: @@
 Статті з видання «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії»:
-* «Поширення [[мороз]]у в [[1888]]&nbsp;році»
+* «Поширення [[Моро́з (температура)|морозу]] в [[1888]]&nbsp;році»
 * «Сильні [[вітер|вітри]] і [[буря|бурі]] на сході [[Чорне море|Чорного моря]]»
 * «Середня сила вітру»
@@ Рядок 51: / Рядок 62: @@
 * «Хід метеорологічних елементів в [[Київ|Києві]]»
 * «Новітні успіхи метеорології»
-* «[[Опади]] південно-заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість [[циклон]]ів в [[Угорщина|Угорщині]] та на [[Балканський півострів|Балканському півострові]] для опадів на півдні Росії, а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому [[тиск повітря|тиску повітря]])
+* «[[Опади]] південного заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість [[циклон]]ів в [[Угорщина|Угорщині]] та на [[Балканський півострів|Балканському півострові]] для опадів на півдні Росії, а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому [[тиск повітря|тиску повітря]])
-* «Про організацію фізико-географічних досліджень на південно-заході Росії»
+* «Про організацію фізико-географічних досліджень на південному заході Росії»
 * «Distribution des orages a la surface du globe»
 * «Climat d'Odessa»
@@ Рядок 64: / Рядок 75: @@
 == Нагороди ==
-* Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства
+* Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства.
-* Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук
+* Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук.
-* Велика золота медаль графа Литке від Імператорського Російського географічного товариства
+* Велика золота медаль графа Літке від Імператорського Російського географічного товариства.
+== Вшанування пам'яті ==
+На честь Олександра Клосовського названа вулиця в місті [[Житомир|Житомирі]]. <ref>{{Cite web|title=OpenStreetMap Nominatim: Search|url=https://nominatim.openstreetmap.org/details.php?osmtype=W&osmid=283360798&class=highway|website=nominatim.openstreetmap.org|accessdate=2019-09-09}}</ref>
 == Примітки ==
-{{reflist}}
+{{reflist|refs=
+<ref name="ЕСБЕ">{{ref-ru}} Клоссовский А. В. // {{ЕСБЕ}}</ref>
+}}
 == Література ==
 # ''А.&nbsp;В.&nbsp;Клоссовский'' «Основы Метеорологии», «Mathiess».&nbsp;— О., 1914, второе переработанное и дополненное издание.
 # {{ref-ru}} ''Нездюров Д. Ф.'' А.&nbsp;В.&nbsp;Клоссовский&nbsp;— первый русский метеоролог-геофизик.&nbsp;— Л., 1951.
 # ''Кліментов Л. В.'' Олександр Вікентійович Клосовський: Бібліографічні матеріали.&nbsp;— О., 1959.
-# ''Колісник П. І.'' О.&nbsp;В.&nbsp;Клосовський&nbsp;— видатний вчений, педагог, громадський діяч // Географічний збірник. 1962. №&nbsp;6.
+# ''[[Колісник Петро Іванович|Колісник П. І.]]'' О.&nbsp;В.&nbsp;Клосовський&nbsp;— видатний вчений, педагог, громадський діяч // Географічний збірник. 1962. №&nbsp;6.
 # {{ref-ru}} Гидрометеорологическая служба Украины за 50 лет Советской власти.&nbsp;— Л., 1970.
 # {{ГЕУ/2}}
 # ''Кобченко К. А.'' «Життя&nbsp;— праця, праця&nbsp;— життя» (до 160-річчя від дня народження Олександра Клосовського) // [[Українознавство (журнал)|Українознавство]]&nbsp;— 2006: Календар-щорічник.&nbsp;— К., 2005.
-== Джерела ==
-[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/52856/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона]
 [[Категорія:Уродженці Житомира]]
-[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
+[[Категорія:Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук]]
-[[Категорія:Академіки Петербурзької академії наук]]
 [[Категорія:Українські метеорологи]]
-[[Категорія:Випускники Київського університету]]
+[[Категорія:Випускники фізико-математичного факультету Київського університету]]
 [[Категорія:Науковці Одеського університету]]
-[[Категорія:Народились 1846]]
+[[Категорія:Випускники Першої житомирської гімназії]]
-[[Категорія:Померли 1917]]
+{{Вчений-доробити}}

Клосовський Олександр Вікентійович: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:57, 17 вересня 2023

Зміст

Біографія

Метеорологічна мережа

Наукові праці

Нагороди

Вшанування пам'яті

Примітки

Література

Навігаційне меню

Клосовський Олександр Вікентійович: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:57, 17 вересня 2023

Біографія

Метеорологічна мережа

Наукові праці

Нагороди

Вшанування пам'яті

Примітки

Література

Навігаційне меню

Пошук