Координати: 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д. / 48.52167; 38.57944

Алмазна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
(Не показані 12 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{НП України
{{Місто України
| назва = Алмазна
| назва = Алмазна
| прапор =
| прапор =
Рядок 7: Рядок 7:
| район = [[Алчевський район]]
| район = [[Алчевський район]]
| громада = [[Кадіївська міська громада]]
| громада = [[Кадіївська міська громада]]
| код КОАТУУ = 4413170200
| код КАТОТТГ = UA44020050020022649
| засноване = {{Дата з віком|1870}}
| засноване = {{Дата з віком|1870}}
| магдебурзьке право =
| магдебурзьке право =
| агломерація = [[Алчевсько-Кадіївська агломерація|Алчевсько-Кадіївська]]
| агломерація = [[Алчевсько-Кадіївська агломерація]]
| статус = [[1977]]
| статус = [[1977]]
| населення = {{зменшення}}4242 (01.01.2017)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}} </ref>
| населення = {{зменшення}}4242 (01.01.2017)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}} </ref>
Рядок 38: Рядок 38:
| мер = Шумілін Віктор Михайлович
| мер = Шумілін Віктор Михайлович
| ремарки =
| ремарки =
|етнікон=алмазня́нин, алмазня́нка, алмазня́ни}}
|етнікон=алмазня́нин<br/>алмазня́нка<br/>алмазня́ни}}
'''Алма́зна''' (до [[1878]] року&nbsp;— ''Ізю́м'')&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], у [[Кадіївська міська громада|Кадіївській міській громаді]] [[Алчевський район|Алчевського району]] [[Луганська область|Луганської області]]. З [[2014]] року перебуває на [[Російська окупація України|тимчасово окупованій території України]].
'''Алма́зна''' ({{МФА-всі|ɐɫˈmaznɐ|3=LL-Q8798_(ukr)-Gzhegozh-Алмазна.wav}}; до [[1878]] року&nbsp;— ''Ізю́м'')&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], у [[Кадіївська міська громада|Кадіївській міській громаді]] [[Алчевський район|Алчевського району]] [[Луганська область|Луганської області]]. З [[2014]] року перебуває на [[Тимчасово окуповані території України|тимчасово окупованій території України]].


== Географія ==
== Географія ==
Рядок 62: Рядок 62:
Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє&nbsp;— Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.
Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє&nbsp;— Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.


[[1870]] року населений пункт відомий як село ''Ізюм''. Виникло довкола доменного заводу (нині&nbsp;— демонтований).
З [[1870]] року населений пункт відомий як село ''Ізюм'', який утворений довкола колишнього доменного заводу (нині&nbsp;— демонтований).

У грудні [[1878]] року побудована і відкрита для руху дільниця залізниці [[Дебальцеве (станція)|Дебальцеве]]&nbsp;— [[Попасна (станція)|Попасна]]. [[1895]] року залізнична станція перейменована на станцію ''Алмазна''.


У грудні [[1878]] року побудована й відкрита для руху поїздів дільниця залізниці [[Дебальцеве (станція)|Дебальцеве]]&nbsp;— [[Попасна (станція)|Попасна]]. У [[1895]] році залізнична станція перейменована в ''Алмазну''.
[[Файл:1900г. Станция Алмазная Луганская область.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Вокзал станції Алмазна ([[1900]])]]
[[15 січня]] [[1898]] року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]. У січні [[1900]] року була задута друга доменна піч.
[[15 січня]] [[1898]] року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]. У січні [[1900]] року була задута друга доменна піч.


Рядок 76: Рядок 76:
Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв 43 800 тонн чавуну на рік.
Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв 43 800 тонн чавуну на рік.


Наприкінці [[1930-ті|1930-х]] років тривало будівництво [[Стахановський трамвай|трамвайної лінії Кадіївка&nbsp;— Алмазна]]. З [[Кадіївка|Кадіївкою]] було сполучене трамвайною лінією (травмайна мережа закрита у [[2008]] році).
Наприкінці [[1930-ті|1930-х]] років тривало будівництво [[Кадіївський трамвай|трамвайної лінії Кадіївка&nbsp;— Алмазна]]. З [[Кадіївка|Кадіївкою]] було сполучене трамвайною лінією (трамвайна мережа закрита у [[2008]] році).


[[1959]] року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині&nbsp;— [[Стахановський завод феросплавів]]).
[[1959]] року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині&nbsp;— [[Стахановський завод феросплавів]]).


[[31 березня]] [[1962]] року зміна начальника Ю.&nbsp;В.&nbsp;Гриценюка включила піч №&nbsp;1, а [[10 квітня]] була видана перша плавка феросиліцію.
[[31 березня]] [[1962]] року зміна начальника Ю.&nbsp;В.&nbsp;Гриценюка ввела в експлуатацію доменну піч №&nbsp;1, а вже [[10 квітня]] була видана перша плавка феросиліцію.


З [[1977]] року Алмазна отримала статус міста.
Статус міста&nbsp;— з [[1977]] року.


У липні [[1991]] року трамвайна лінія демонтована до Алмазної через аварійність залізничного віадуку, замість неї відкрита [[Кадіївський тролейбус|тролейбусна]] система, яка з [[2011]] року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована.
У липні [[1991]] року трамвайна лінія демонтована до Алмазної через аварійність залізничного віадуку, замість неї була відкрита [[Кадіївський тролейбус|тролейбусна]] система, яка з [[2011]] року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована.


Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня [[2020]] року 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської област[[Тернопільська область|і»]] увійшло до складу [[Кадіївська міська громада|Кадіївської міської громади]]<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-luganskoyi-oblasti-717-120620|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2022-02-22|language=ua|last=|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125071958/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-luganskoyi-oblasti-717-120620}}</ref>.
[[12 червня]] [[2020]] року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №&nbsp;717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад [[Луганська область|Луганської області]]», місто увійшло до складу [[Кадіївська міська громада|Кадіївської міської громади]]<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області»|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-luganskoyi-oblasti-717-120620|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2022-02-22|language=ua|last=|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125071958/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-luganskoyi-oblasti-717-120620}}</ref>.


== Органи влади ==
== Органи влади ==
Рядок 93: Рядок 93:


Міський голова&nbsp;— Шумілін Віктор Михайлович ([[2007]]). До міської ради входить 20 депутатів<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=04.04.2007&rf7691=2204 Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
Міський голова&nbsp;— Шумілін Віктор Михайлович ([[2007]]). До міської ради входить 20 депутатів<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=04.04.2007&rf7691=2204 Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

== Промисловість ==
'''Промислові підприємства'''
* ВАТ «Стахановський (з 1962 року&nbsp;— Алмазнянський) завод феросплавів»
* Стахановський цегельний завод
* Шлакоблочний завод.
* ВАТ «[[Алмазнянський металургійний завод]]» (1898—2001)
* «Стахановський цегельний завод»&nbsp;— реконструйований у 2008 році, колишній Алмазнянський завод залізобетонних шпал
* ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки. АТП №&nbsp;4. Стадіон «Атлант».

== Залізниця ==
'''[[Залізнична станція|Залізничні станції]]:''' [[Стаханів]] (раніше&nbsp;— ''Ізюм, Алмазна, [[Кадіївка]]''), Максимівка, Володимирівка, Сталь [[Донецька залізниця|Донецької залізниці]], а також вагонне депо, ПТО на станції Стаханів.

== Міський транспорт ==
{{main|Кадіївський тролейбус|Стахановський трамвай}}
В місті діють автобусні маршрути №&nbsp;102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108.

З [[1939]] по липень [[1991]] роки існувало [[Стахановський трамвай|трамвайне]] сполучення, з [[1992]] по [[2008]] роки&nbsp;— [[Кадіївський тролейбус|тролейбусне]] сполучення з [[Кадіївка|Кадіївкою]].


== Населення ==
== Населення ==
Згідно з [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року у Алмазній проживала 5061 особа<ref name="Нас"/>.
Згідно з [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року у Алмазній проживала 5061 особа<ref name="Нас"/>.
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка населення<ref name="Нас">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Динаміка чисельності населення міст України |accessdate=29 липня 2014 |archive-date=21 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref>
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка чисельності населення<ref name="Нас">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Динаміка чисельності населення міст України |accessdate=29 липня 2014 |archive-date=21 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref>
|-bgcolor="#FFFFBB"
|-bgcolor="#FFFFBB"
! align=center|1923 !! align=center|1926 !! align=center|1939 !! align=center|1959 !! align=center|1979 !! align=center|1989 !! align=center|1992 !! align=center|2001 !! align=center|2006 !! align=center|2011 !! align=center|2012
! align=center|1923 !! align=center|1926 !! align=center|1939 !! align=center|1959 !! align=center|1979 !! align=center|1989 !! align=center|1992 !! align=center|2001 !! align=center|2006 !! align=center|2011 !! align=center|2012
Рядок 125: Рядок 107:
| align=center| 9747
| align=center| 9747
| align=center| 7487
| align=center| 7487
| align=center| 7,1 тис.
| align=center| 7100
| align=center| 5061
| align=center| 5061
| align=center| 4620
| align=center| 4620
Рядок 157: Рядок 139:
| align="right"| 0,04&nbsp;%
| align="right"| 0,04&nbsp;%
|}
|}

== Промисловість ==
'''Промислові підприємства:'''
* ВАТ «Стахановський (з 1962 року&nbsp;— Алмазнянський) завод феросплавів»
* Шлакоблочний завод.
* ВАТ «Алмазнянський металургійний завод» (1898—2001)
* Стахановський цегельний завод&nbsp;— реконструйований у 2008 році (колишній Алмазнянський завод залізобетонних шпал)
* ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки.
'''Інші об'єкти інфраструктури:'''
* АТП №&nbsp;4
* Стадіон «Атлант».

== Залізниця ==
'''[[Залізнична станція|Залізничні станції]]:''' [[Стаханів]] (раніше&nbsp;— ''Ізюм, Алмазна, Кадіївка''), [[Картанаш]], Максимівка, Володимирівка, Сталь [[Донецька залізниця|Донецької залізниці]], а також вагонне депо, ПТО на станції Стаханів.

== Міський транспорт ==
{{main|Кадіївський тролейбус|Кадіївський трамвай}}
В місті діють автобусні маршрути №&nbsp;102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108.

З [[1939]] по липень [[1991]] роки існувало [[Кадіївський трамвай|трамвайне]] сполучення, з [[1992]] по [[2008]] роки&nbsp;— [[Кадіївський тролейбус|тролейбусне]] сполучення з [[Кадіївка|Кадіївкою]].


== Відома особа ==
== Відома особа ==
Рядок 166: Рядок 168:


== Література ==
== Література ==
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України в XVI—XVIII&nbsp;ст.] // Донецьк: Укр. центр, 1998.&nbsp;— 124 с.
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України у XVI—XVIII&nbsp;століттях] // Донецьк: Укр. центр, 1998.&nbsp;— 124 с.
* [[Лаврів Петро Іванович|Петро Лаврів]]. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
* [[Лаврів Петро Іванович|Петро Лаврів]]. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152&nbsp;с. ISBN 5-8326-0011-8
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с.
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія / М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с.
* Алфьоров М.&nbsp;А.&nbsp;Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров; Український культурологічний центр, Донецьке віділення Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк, 2008.&nbsp;— 192 c.
* Алфьоров М.&nbsp;А.&nbsp;Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров; Український культурологічний центр, Донецьке відділення Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк, 2008.&nbsp;— 192 c.


{{Кадіївська міська громада}}
{{Кадіївська міська громада}}
{{Стаханов}}
{{Стаханов}}
{{Населені пункти Луганської області}}
{{Міста Луганської області}}
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
{{ukraine-geo-stub}}
{{ukraine-geo-stub}}


[[Категорія:Алмазна| ]]
[[Категорія:Алмазна| ]]
[[Категорія:Міста Луганської області]]
[[Категорія:Міста Алчевського району]]
[[Категорія:Стахановська міськрада]]
[[Категорія:Тимчасово окуповані населені пункти України]]
[[Категорія:Тимчасово окуповані населені пункти України]]

Поточна версія на 05:11, 28 серпня 2024

Алмазна
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Алчевський район
Тер. громада Кадіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA44020050020022649
Засноване 1870 (154 роки)
Статус міста з 1977 року
Населення 4242 (01.01.2017)[1]
Агломерація Алчевсько-Кадіївська агломерація
Площа 1,33 км²
Густота населення 3189 осіб/км²
Поштові індекси 94095—94097
Телефонний код +380-6444
Координати 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д. / 48.52167; 38.57944
Водойма р. Ломуватка
Назва мешканців алмазня́нин
алмазня́нка
алмазня́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Стаханів
До станції 2 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 91 км
 - автошляхами 65 км
До Києва
 - залізницею 823 км
Міська влада
Адреса 94095, Луганська обл., Алчевський р-н, м. Алмазна, вул. Ілліча, 1А
Міський голова Шумілін Віктор Михайлович

Алмазна у Вікісховищі

Карта
Алмазна. Карта розташування: Україна
Алмазна
Алмазна
Алмазна. Карта розташування: Луганська область
Алмазна
Алмазна
Мапа

Алма́зна (МФА[ɐɫˈmaznɐ] ( прослухати); до 1878 року — Ізю́м) — місто в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області. З 2014 року перебуває на тимчасово окупованій території України.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто Алмазна розташоване за 65 км від Луганська[2], фізична відстань до Києва — 597,9 км[3]. На східній околиці міста бере початок річка Комишуваха, на відстані 1 км на захід від міста протікає річка Ломуватка. За 2 км від міста знаходиться залізнична станція Стаханів (раніше — Алмазна).

Сусідні населені пункти:[3]

Історія

[ред. | ред. код]

За часів кріпосного права, до 1861 року, поміщик Стебельський придбав в районах нинішніх Калинове, Ірміно, Петро-Голенищівки, Кадіївки, Бугаївки і Алмазної велику ділянку ніким не обробленою землею і переїхав сюди зі своїми кріпаками з Ізюму Харківської губернії. Один з хуторів назвав Беззаботівкою.

Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє — Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.

З 1870 року населений пункт відомий як село Ізюм, який утворений довкола колишнього доменного заводу (нині — демонтований).

У грудні 1878 року побудована й відкрита для руху поїздів дільниця залізниці Дебальцеве — Попасна. У 1895 році залізнична станція перейменована в Алмазну.

Вокзал станції Алмазна (1900)

15 січня 1898 року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з Кривого Рогу. У січні 1900 року була задута друга доменна піч.

1905 року побудована нова будівля залізничного вокзалу, яка існує і понині. При станції було однокласне училище на 4 відділення, де навчалося 70 учнів.

1905 року Алмазнянський металургійний завод ввів в дію третю доменну піч.

У 1910-х роках Алмазнянський металургійний завод ПРДМТ (Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство) виробляв чавун переробний: бесемерівський і мартенівський, ливарний (червоний і шотландський) і чавуни спеціальні: дзеркальний, феромарганець і феросиліцій, а також виливки чавунні і мідні. Перше місце по навантаженню вугілля на лінії Дебальцеве — Попасна займала станція Алмазна, яка щорічно навантажувала близько 1,6 млн тон вугілля — більше будь-якої станції на Донбасі.

Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв 43 800 тонн чавуну на рік.

Наприкінці 1930-х років тривало будівництво трамвайної лінії Кадіївка — Алмазна. З Кадіївкою було сполучене трамвайною лінією (трамвайна мережа закрита у 2008 році).

1959 року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині — Стахановський завод феросплавів).

31 березня 1962 року зміна начальника Ю. В. Гриценюка ввела в експлуатацію доменну піч № 1, а вже 10 квітня була видана перша плавка феросиліцію.

З 1977 року Алмазна отримала статус міста.

У липні 1991 року трамвайна лінія демонтована до Алмазної через аварійність залізничного віадуку, замість неї була відкрита тролейбусна система, яка з 2011 року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», місто увійшло до складу Кадіївської міської громади[4].

Органи влади

[ред. | ред. код]

Місцеві органи влади представлені Алмазнянською міською радою, яка входить до складу Кадіївської міської громади Луганської області.

Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович (2007). До міської ради входить 20 депутатів[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення 2001 року у Алмазній проживала 5061 особа[6].

Динаміка чисельності населення[6]
1923 1926 1939 1959 1979 1989 1992 2001 2006 2011 2012
1766 2977 8899 10685 9747 7487 7100 5061 4620 4384 4363

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 38,67 %
російська 60,98 %
білоруська 0,04 %
вірменська 0,04 %
грецька 0,04 %
молдовська 0,04 %

Промисловість

[ред. | ред. код]

Промислові підприємства:

  • ВАТ «Стахановський (з 1962 року — Алмазнянський) завод феросплавів»
  • Шлакоблочний завод.
  • ВАТ «Алмазнянський металургійний завод» (1898—2001)
  • Стахановський цегельний завод — реконструйований у 2008 році (колишній Алмазнянський завод залізобетонних шпал)
  • ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки.

Інші об'єкти інфраструктури:

  • АТП № 4
  • Стадіон «Атлант».

Залізниця

[ред. | ред. код]

Залізничні станції: Стаханів (раніше — Ізюм, Алмазна, Кадіївка), Картанаш, Максимівка, Володимирівка, Сталь Донецької залізниці, а також вагонне депо, ПТО на станції Стаханів.

Міський транспорт

[ред. | ред. код]

В місті діють автобусні маршрути № 102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108.

З 1939 по липень 1991 роки існувало трамвайне сполучення, з 1992 по 2008 роки — тролейбусне сполучення з Кадіївкою.

Відома особа

[ред. | ред. код]

Уродженець:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Облікова картка м. Алмазна на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 29.07.2014.
  3. а б місто Алмазна — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
  4. Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області». www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  5. Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
  6. а б Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 29 липня 2014.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) — 044 Стахановська міськрада. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.

Література

[ред. | ред. код]
  • Василь Пірко Заселення Степової України у XVI—XVIII століттях // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія / М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М. А. Алфьоров; Український культурологічний центр, Донецьке відділення Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.