Алмазна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м →Історія |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 12 проміжних версій 7 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ |
{{Місто України |
||
| назва = Алмазна |
| назва = Алмазна |
||
| прапор = |
| прапор = |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
| район = [[Алчевський район]] |
| район = [[Алчевський район]] |
||
| громада = [[Кадіївська міська громада]] |
| громада = [[Кадіївська міська громада]] |
||
| код |
| код КАТОТТГ = UA44020050020022649 |
||
| засноване = {{Дата з віком|1870}} |
| засноване = {{Дата з віком|1870}} |
||
| магдебурзьке право = |
| магдебурзьке право = |
||
| агломерація = [[Алчевсько-Кадіївська агломерація |
| агломерація = [[Алчевсько-Кадіївська агломерація]] |
||
| статус = [[1977]] |
| статус = [[1977]] |
||
| населення = {{зменшення}}4242 (01.01.2017)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}} </ref> |
| населення = {{зменшення}}4242 (01.01.2017)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}} </ref> |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
| мер = Шумілін Віктор Михайлович |
| мер = Шумілін Віктор Михайлович |
||
| ремарки = |
| ремарки = |
||
|етнікон=алмазня́нин |
|етнікон=алмазня́нин<br/>алмазня́нка<br/>алмазня́ни}} |
||
'''Алма́зна''' (до [[1878]] року — ''Ізю́м'') — [[місто]] в [[Україна|Україні]], у [[Кадіївська міська громада|Кадіївській міській громаді]] [[Алчевський район|Алчевського району]] [[Луганська область|Луганської області]]. З [[2014]] року перебуває на [[ |
'''Алма́зна''' ({{МФА-всі|ɐɫˈmaznɐ|3=LL-Q8798_(ukr)-Gzhegozh-Алмазна.wav}}; до [[1878]] року — ''Ізю́м'') — [[місто]] в [[Україна|Україні]], у [[Кадіївська міська громада|Кадіївській міській громаді]] [[Алчевський район|Алчевського району]] [[Луганська область|Луганської області]]. З [[2014]] року перебуває на [[Тимчасово окуповані території України|тимчасово окупованій території України]]. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Рядок 62: | Рядок 62: | ||
Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє — Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася. |
Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє — Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася. |
||
[[1870]] року населений пункт відомий як село ''Ізюм'' |
З [[1870]] року населений пункт відомий як село ''Ізюм'', який утворений довкола колишнього доменного заводу (нині — демонтований). |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Файл:1900г. Станция Алмазная Луганская область.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Вокзал станції Алмазна ([[1900]])]] |
|||
[[15 січня]] [[1898]] року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]. У січні [[1900]] року була задута друга доменна піч. |
[[15 січня]] [[1898]] року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]. У січні [[1900]] року була задута друга доменна піч. |
||
Рядок 76: | Рядок 76: | ||
Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв 43 800 тонн чавуну на рік. |
Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв 43 800 тонн чавуну на рік. |
||
Наприкінці [[1930-ті|1930-х]] років тривало будівництво [[ |
Наприкінці [[1930-ті|1930-х]] років тривало будівництво [[Кадіївський трамвай|трамвайної лінії Кадіївка — Алмазна]]. З [[Кадіївка|Кадіївкою]] було сполучене трамвайною лінією (трамвайна мережа закрита у [[2008]] році). |
||
[[1959]] року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині — [[Стахановський завод феросплавів]]). |
[[1959]] року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині — [[Стахановський завод феросплавів]]). |
||
[[31 березня]] [[1962]] року зміна начальника Ю. В. Гриценюка |
[[31 березня]] [[1962]] року зміна начальника Ю. В. Гриценюка ввела в експлуатацію доменну піч № 1, а вже [[10 квітня]] була видана перша плавка феросиліцію. |
||
З [[1977]] року Алмазна отримала статус міста. |
|||
Статус міста — з [[1977]] року. |
|||
У липні [[1991]] року трамвайна лінія демонтована до Алмазної через аварійність залізничного віадуку, замість неї відкрита [[Кадіївський тролейбус|тролейбусна]] система, яка з [[2011]] року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована. |
У липні [[1991]] року трамвайна лінія демонтована до Алмазної через аварійність залізничного віадуку, замість неї була відкрита [[Кадіївський тролейбус|тролейбусна]] система, яка з [[2011]] року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована. |
||
[[12 червня]] [[2020]] року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад [[Луганська область|Луганської області]]», місто увійшло до складу [[Кадіївська міська громада|Кадіївської міської громади]]<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області»|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-luganskoyi-oblasti-717-120620|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2022-02-22|language=ua|last=|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125071958/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-luganskoyi-oblasti-717-120620}}</ref>. |
|||
== Органи влади == |
== Органи влади == |
||
Рядок 93: | Рядок 93: | ||
Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович ([[2007]]). До міської ради входить 20 депутатів<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=04.04.2007&rf7691=2204 Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович ([[2007]]). До міської ради входить 20 депутатів<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=04.04.2007&rf7691=2204 Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* Стахановський цегельний завод |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Населення == |
== Населення == |
||
Згідно з [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року у Алмазній проживала 5061 особа<ref name="Нас"/>. |
Згідно з [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року у Алмазній проживала 5061 особа<ref name="Нас"/>. |
||
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999" |
{| align="center" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999" |
||
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка населення<ref name="Нас">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Динаміка чисельності населення міст України |accessdate=29 липня 2014 |archive-date=21 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref> |
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Динаміка чисельності населення<ref name="Нас">{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Динаміка чисельності населення міст України |accessdate=29 липня 2014 |archive-date=21 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HXCSFVni?url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref> |
||
|-bgcolor="#FFFFBB" |
|-bgcolor="#FFFFBB" |
||
! align=center|1923 !! align=center|1926 !! align=center|1939 !! align=center|1959 !! align=center|1979 !! align=center|1989 !! align=center|1992 !! align=center|2001 !! align=center|2006 !! align=center|2011 !! align=center|2012 |
! align=center|1923 !! align=center|1926 !! align=center|1939 !! align=center|1959 !! align=center|1979 !! align=center|1989 !! align=center|1992 !! align=center|2001 !! align=center|2006 !! align=center|2011 !! align=center|2012 |
||
Рядок 125: | Рядок 107: | ||
| align=center| 9747 |
| align=center| 9747 |
||
| align=center| 7487 |
| align=center| 7487 |
||
| align=center| |
| align=center| 7100 |
||
| align=center| 5061 |
| align=center| 5061 |
||
| align=center| 4620 |
| align=center| 4620 |
||
Рядок 157: | Рядок 139: | ||
| align="right"| 0,04 % |
| align="right"| 0,04 % |
||
|} |
|} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
'''Інші об'єкти інфраструктури:''' |
|||
* АТП № 4 |
|||
* Стадіон «Атлант». |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Відома особа == |
== Відома особа == |
||
Рядок 166: | Рядок 168: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України |
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України у XVI—XVIII століттях] // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с. |
||
* [[Лаврів Петро Іванович|Петро Лаврів]]. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. |
* [[Лаврів Петро Іванович|Петро Лаврів]]. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с. ISBN 5-8326-0011-8 |
||
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні |
* ''Алфьоров М. А.'' Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія / М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с. |
||
* Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М. А. Алфьоров; Український культурологічний центр, Донецьке |
* Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М. А. Алфьоров; Український культурологічний центр, Донецьке відділення Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c. |
||
{{Кадіївська міська громада}} |
{{Кадіївська міська громада}} |
||
{{Стаханов}} |
{{Стаханов}} |
||
{{ |
{{Міста Луганської області}} |
||
{{Бібліоінформація}} |
{{Бібліоінформація}} |
||
{{ukraine-geo-stub}} |
{{ukraine-geo-stub}} |
||
[[Категорія:Алмазна| ]] |
[[Категорія:Алмазна| ]] |
||
[[Категорія:Міста |
[[Категорія:Міста Алчевського району]] |
||
[[Категорія:Стахановська міськрада]] |
|||
[[Категорія:Тимчасово окуповані населені пункти України]] |
[[Категорія:Тимчасово окуповані населені пункти України]] |
Поточна версія на 05:11, 28 серпня 2024
Алмазна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Луганська область | ||||||||
Район | Алчевський район | ||||||||
Тер. громада | Кадіївська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA44020050020022649 | ||||||||
Засноване | 1870 (154 роки) | ||||||||
Статус міста | з 1977 року | ||||||||
Населення | ▼4242 (01.01.2017)[1] | ||||||||
Агломерація | Алчевсько-Кадіївська агломерація | ||||||||
Площа | 1,33 км² | ||||||||
Густота населення | 3189 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 94095—94097 | ||||||||
Телефонний код | +380-6444 | ||||||||
Координати | 48°31′18″ пн. ш. 38°34′46″ сх. д. / 48.52167° пн. ш. 38.57944° сх. д. | ||||||||
Водойма | р. Ломуватка | ||||||||
Назва мешканців | алмазня́нин алмазня́нка алмазня́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Стаханів | ||||||||
До станції | 2 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 91 км | ||||||||
- автошляхами | 65 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 823 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 94095, Луганська обл., Алчевський р-н, м. Алмазна, вул. Ілліча, 1А | ||||||||
Міський голова | Шумілін Віктор Михайлович | ||||||||
Алмазна у Вікісховищі
|
Алма́зна (МФА: [ɐɫˈmaznɐ] ( прослухати); до 1878 року — Ізю́м) — місто в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області. З 2014 року перебуває на тимчасово окупованій території України.
Місто Алмазна розташоване за 65 км від Луганська[2], фізична відстань до Києва — 597,9 км[3]. На східній околиці міста бере початок річка Комишуваха, на відстані 1 км на захід від міста протікає річка Ломуватка. За 2 км від міста знаходиться залізнична станція Стаханів (раніше — Алмазна).
Сусідні населені пункти:[3]
За часів кріпосного права, до 1861 року, поміщик Стебельський придбав в районах нинішніх Калинове, Ірміно, Петро-Голенищівки, Кадіївки, Бугаївки і Алмазної велику ділянку ніким не обробленою землею і переїхав сюди зі своїми кріпаками з Ізюму Харківської губернії. Один з хуторів назвав Беззаботівкою.
Життя переселенців у Беззаботівці чимось нагадувало їм життя в Ізюмі, і вони на противагу поміщицькому назвою дали своє — Ізюмчик. Ця назва хутора відразу увійшла в повсякденний побут, а панська назва поступово забулася.
З 1870 року населений пункт відомий як село Ізюм, який утворений довкола колишнього доменного заводу (нині — демонтований).
У грудні 1878 року побудована й відкрита для руху поїздів дільниця залізниці Дебальцеве — Попасна. У 1895 році залізнична станція перейменована в Алмазну.
15 січня 1898 року Алмазне кам'яновугільне товариство розпочало будівництва металургійного заводу. Влітку була задута перша доменна піч, руда для якої надходила з Кривого Рогу. У січні 1900 року була задута друга доменна піч.
1905 року побудована нова будівля залізничного вокзалу, яка існує і понині. При станції було однокласне училище на 4 відділення, де навчалося 70 учнів.
1905 року Алмазнянський металургійний завод ввів в дію третю доменну піч.
У 1910-х роках Алмазнянський металургійний завод ПРДМТ (Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство) виробляв чавун переробний: бесемерівський і мартенівський, ливарний (червоний і шотландський) і чавуни спеціальні: дзеркальний, феромарганець і феросиліцій, а також виливки чавунні і мідні. Перше місце по навантаженню вугілля на лінії Дебальцеве — Попасна займала станція Алмазна, яка щорічно навантажувала близько 1,6 млн тон вугілля — більше будь-якої станції на Донбасі.
Наприкінці першої п'ятирічки АМЗ (Алмазнянський металургійний завод) виробляв 43 800 тонн чавуну на рік.
Наприкінці 1930-х років тривало будівництво трамвайної лінії Кадіївка — Алмазна. З Кадіївкою було сполучене трамвайною лінією (трамвайна мережа закрита у 2008 році).
1959 року в степ під Алмазною прийшли будівельники тресту «Комунарськбуд», щоб звести завод феросплавів (нині — Стахановський завод феросплавів).
31 березня 1962 року зміна начальника Ю. В. Гриценюка ввела в експлуатацію доменну піч № 1, а вже 10 квітня була видана перша плавка феросиліцію.
З 1977 року Алмазна отримала статус міста.
У липні 1991 року трамвайна лінія демонтована до Алмазної через аварійність залізничного віадуку, замість неї була відкрита тролейбусна система, яка з 2011 року припинила існування, а незабаром остаточно демонтована.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», місто увійшло до складу Кадіївської міської громади[4].
Місцеві органи влади представлені Алмазнянською міською радою, яка входить до складу Кадіївської міської громади Луганської області.
Міський голова — Шумілін Віктор Михайлович (2007). До міської ради входить 20 депутатів[5].
Згідно з переписом населення 2001 року у Алмазній проживала 5061 особа[6].
1923 | 1926 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2012 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1766 | 2977 | 8899 | 10685 | 9747 | 7487 | 7100 | 5061 | 4620 | 4384 | 4363 |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 38,67 % |
російська | 60,98 % |
білоруська | 0,04 % |
вірменська | 0,04 % |
грецька | 0,04 % |
молдовська | 0,04 % |
Промислові підприємства:
- ВАТ «Стахановський (з 1962 року — Алмазнянський) завод феросплавів»
- Шлакоблочний завод.
- ВАТ «Алмазнянський металургійний завод» (1898—2001)
- Стахановський цегельний завод — реконструйований у 2008 році (колишній Алмазнянський завод залізобетонних шпал)
- ПУ ТОВ «Екологічна ініціатива». Цех з виробництва тротуарної плитки.
Інші об'єкти інфраструктури:
- АТП № 4
- Стадіон «Атлант».
Залізничні станції: Стаханів (раніше — Ізюм, Алмазна, Кадіївка), Картанаш, Максимівка, Володимирівка, Сталь Донецької залізниці, а також вагонне депо, ПТО на станції Стаханів.
В місті діють автобусні маршрути № 102, 102А, 102Б, 102В, 107, 108.
З 1939 по липень 1991 роки існувало трамвайне сполучення, з 1992 по 2008 роки — тролейбусне сполучення з Кадіївкою.
Уродженець:
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Облікова картка м. Алмазна на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 29.07.2014.
- ↑ а б місто Алмазна — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
- ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області». www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Облікова картка Алмазнянської міської ради на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 29 липня 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) — 044 Стахановська міськрада. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- Василь Пірко Заселення Степової України у XVI—XVIII століттях // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія / М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959): монографія / М. А. Алфьоров; Український культурологічний центр, Донецьке відділення Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |