Список типів телескопів: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 01:57, 5 листопада 2024

Космічна обсерваторія «Габбл» — один з найвідоміших космічних телескопів.

Типи телескопів або дотичних пристроїв класифікуються за оптичною схемою, механічною конструкцією, місцем розміщення, діапазоном електромагнітного спектра, призначенням тощо.

Станом на 2024 рік існують декілька десятків типів телескопів, які охоплюють майже всі діапазони електромагнітного спектра: від радіохвиль до рентгенівського і гамма-випромінювання. Деякі з них (наприклад, радіотелескопи) візуально взагалі не схожі на оптичні телескопи, для яких теж існує велика кількість оптичних схем, кожна з яких має свої переваги й недоліки. Окрім різних оптичних схем, існує декілька типів монтувань телескопів. Також різні телескопи мають різне призначення (астрограф, кометошукач, зенітний телескоп). Окремою категорією, що з'явилася у XX столітті, є космічні телескопи, які внаслідок відсутності впливу земної атмосфери мають певні переваги над аналогічними наземними інструментами.

Список типів оптичних телескопів

Телескопи-рефрактори

Це телескопи, об'єктивом яких є лінза або система з кількох лінз. Сучасні рефрактори побудовано переважно як подвійні та потрійні ахромати або напівахромати з великими фокусними відстанями. Саме цей тип телескопів був винайдений першим ще на початку 17 століття. Однак вони мають ряд конструктивних недоліків, які зокрема обмежують максимальний можливий розмір лінзи. Наразі найбільший діючий телескоп-рефрактор з діаметром об'єктива 102 см розташований в Єркській обсерваторії, США^[1].

Назва (українською)	Назва (англійською)	Короткий опис	Посилання
Телескоп-ахромат	Achromatic telescope	Оптична схема, в якій майже відсутні ефекти сферичної та хроматичної аберації. Перший прототип був сконструйований британським винахідником Честером Мур Холлом всередині 18 століття.	^[2]^[3]^[4]
Апохромат	Apochromat	Оптична система з трьох лінз з різних сортів скла, що додатково зменшує хроматичну аберацію.	^[5]^[6]
Бінокль (Бінокуляр)	Binoculars	Застосовується здебільшого для любительських спостережень. Фактичо є двома з'єднаними телескопами, часто мають оптичну схему Галілея. Великі бінокуляри для зручності користування розташовуються або стаціонарно на спеціальній опорі з шарніром, або на тринозі.	^[7]^[8]
Копіскоп^[en]	Copyscope	Імпровізований телескоп, конструкція якого як об'єктив використовує лінзу зі старих копіювальних машин (звідки і пішла назва). Подібна оптична схема вперше була запропонована Кеном Бьордом в травневому випуску журналу Astronomy Magazine^[en] в 1986 році. Має ряд переваг порівняно зі звичайними телескопами, які можна придбати в спеціалізованих магазинах, передусім дешевизну.	^[9]^[10]^[11]^[12]
Телескоп Галілея(інші мови)	Galilean telescope	Вперше така схема була створена нідерландськими майстрами в 1608 році, однак Гілілео Галілей був першим, хто застосував її для спостереження астрономічних об'єктів в 1609 році. Складається із сполучної лінзи, яка має велику фокусну відстань $f$ і окуляру з малою фокусною відстанню $f_{0}$ . Фокус зображення об'єктива в цьому типі телескопа зливається з фокусом зображення окуляра.	^[13]^[14]^[15]^[16]^[17]
Телескоп Кеплера(інші мови)	Keplerian telescope	Складається з двох комплектів сполучних опуклих лінз, які мають спільну оптичну вісь. Об'єктив цього телескопа має велику фокусну відстань $f$ та малу фокусну відстань окуляра $f_{0}$ . Фокус зображення об'єктива зливається з фокусом об'єкта в окулярі. Зображення є перевернутим.	^[18]^[19]^[20]^[21]^[22]
Безкорпусний телескоп	Aerial telescope	Підтип рефракторного телескопа з дуже великою фокусною відстанню та відсутнім жорстким корпусом. Прикладом є безкорпусний телескоп Гюйгенса.	^[23]^[24]^[25]^[26]
Суперахромат^[en]	Superachromat	Підтип ахромату, який має особливим чином підібрану геометрію лінз та показники заломлення скла, завдяки чому хроматична аберація майже повністю нівелюється на значному проміжку довжин хвиль. Відсутність хроматичної аберації робить такі об'єктиви дуже зручними для, наприклад, багатокольорової фотографії. Вперше створений Максимільяном Херцбергом^[de]. Однак, подібна конструкція має суттєвий недолік — велику ціну виробу через обмежений перелік та дороговизну сортів скла, який можна використовувати для створення лінз.	^[27]^[28]

Телескопи-рефлектори

Це телескопи, об'єктивом яких є увігнуте дзеркало сферичної, параболічної або гіперболічної форми. Майже завжди в подібних системах використовується менше вторинне дзеркало. Перші ідеї щодо використання увігнутих дзеркал як оптичних приладів були висунуті ще в 11 столітті^[29]. Однак перші спроби створити телескоп з увігнутим дзеркалом замість однієї з лінз були невдалими, а перший працюючий прототип був сконструйований лише наприкінці 17 століття^[30]^[31].

Назва (українською)	Назва (англійською)	Короткий опис	Посилання
Система Ньютона	Newtonian telescope	Ньютонівський телескоп використовує увігнуте головне та плоске вторинне дзеркало, яке відбиває промені в окуляр збоку від приладу. Зображення перевернуте.	^[32]^[33]
Система Кассегрена	Cassegrain reflector	Різновид дзеркального телескопа, розробленого французьким астрономом Лораном Кассегреном в 1672 році. Цей тип телескопа є модифікацією ньютонівського телескопа і має особливості, які дають змогу усунути деякі відомі аберації (спотворення) оптичних систем. Перш ніж потрапити в головний фокус, промені світла знову відбиваються від меншого опуклого гіперболічного дзеркала, яке фокусує їх біля отвору в центрі головного дзеркала.	^[34]^[35]^[36]^[37]
Система Грегорі	Gregorian telescope	Розроблений шотландським математиком і астрономом Джеймсом Грегорі у 17 столітті, і вперше побудований 1673 року Робертом Гуком.	^[38]^[39]
Система Гершеля^[en] (Система Ломоносова)	Herschellian telescope	Оптична схема названа на честь Вільяма Гершеля, який створив перший прототип в 1789 році. Первинне дзеркало розташоване під кутом до осі симетрії телескопу (англ. off-axis design) і зображення «відводиться вбік», щоб уникнути блокування потоку світла вторинним дзеркалом.	^[40]
Система Річі — Кретьєна	Ritchey–Chrétien telescope	Схему теоретично розробили на початку 1910 років Джордж Вілліс Річі та Анрі Кретьєн^[fr]. Вона структурно подібна до схеми Кассегрена, але застосовано увігнуте гіперболічне дзеркало як первинне та опукле гіперболічне з великим вигином як вторинне. Це виправляє значну частину дефектів параболічних відбивачів, один з яких називається комою, і видаляє вставлений меніск. Крім того, у фокусі повинен бути присутнім коригувальний елемент. Перший телескоп побудовано 1927 року. За цією схемою побудовано більшість великих телескопів другої половині XX-го сторіччя, зокрема, космічний телескоп Габбла, пара телескопів «Джеміні» (8,1 м), телескоп Субару (8,2 м), Дуже великий телескоп (4 × 8,2 м), Великий телескоп Канарських островів (10,4 м).	^[32]^[41]^[42]^[43]
Рідкодзеркальний телескоп	Liquid-mirror telescope	Телескоп, дзеркало якого виготовлене з відбиваючої рідини (наприклад, ртуті), яка обертається з постійною швидкістю навколо вертикальної осі й набуває параболічної форми завдяки відцентровій силі. Концепція була висунута Ісааком Ньютоном і вдосконалена Ернесто Капоччі. Однак перший прототип було побудовано лише в 1872 році. Подібні системи мають ряд переваг, зокрема низьку вартість, однак одночасно з тим мають ряд недоліків. Зокрема, подібні телескопи можуть бути суто зенітними, а також використання ртуті, яка є отруйною для людини, ускладнює застосування.	^[44]^[45]^[46]^[47]^[48]
Телескоп Фунда^[en]	Pfund telescope	Оптична схема, що використовується в нерухомих телескопах. Перший прототип створено американським спектроскопістом та винахідником Августом Германом Фундом^[en]. Складається з плаского дзеркала, за домогою якого потік світла направляють на друге, параболічне дзеркало. Головна оптична вісь телескопу розташовується горизонтально, навідміну від зенітних телескопів з вертикальним розташуванням. Фокусна відстань головного дзеркала підібрана таким чином, що фокус розташований далі, ніж пласке дзеркало. Подібна конструкція не потребує додавання вторинного дзеркала.	^[49]^[50]^[51]
Телескоп Шварцшильда^[en]	Schwarzschild telescope	Конструкція складається з двох увігнутих асферичних^[en] дзеркал. Телескоп був створений німецьким астрономом Карлом Шварцшильдом. Завдяки такій конструкції в системі відсутня сферична аберація. Фокус системи знаходиться всередині телескопа, на відміну від систем Кассегрена, Грерогі, Ньютона та інших. Тому подібні телескопи використовуються для фотометричних (не візуальних) спостережень.	^[52]^[53]
Телескоп Стевіка-Пола^[en]	Stevick-Paul telescope	Конструкція телескопу має 3 дзеркала, зокрема одне діагональне, зображення розташоване не на головній оптичні осі. В цій системі майже відсутні всі види аберацій, однак присутня невелика кривина поля зображення.	^[54]^[55]
Тридзеркальний анастигмат (Телескоп-анастигмат)	Three-mirror anastigmat	Як очевидно з назви, система має три увігнутих дзеркала для нівелювання всіх видів аберацій. Конструкція має набагато більше поле зору, ніж класичні телескопи з двома дзеркалами. Існує багато різновидів тридзеркальних анастигматів, які були створені за довгу історію розвитку цього типу телескопів. Серед них: Телескоп Пола (1935) Телескоп Пола-Бейкера (1969) Телескоп Корша (1972) Телескоп Ейзенберга-Пірсона (1987) Ця схема дозволяє мінімізувати три основні оптичні аберації — сферичну аберацію, кому та астигматизм. Доволі багато космічних телескопів мають оптичну схему саме тридзеркального анастигмата, зокрема JWST, Евклід, Ненсі Грейс Роман та інші.	^[54]^[56]^[57]^[58]^[59]^[60]^[61]
Тороїдальний рефлектор^[en] (Тороїдальний телескоп)	Toroidal reflector	В основі оптичної схеми — дзеркало, поверхня якого являє собою зріз тора, а форма визначається двома радіусами кривини. Така конструкція дзеркала нівелює астигматизм, однак має сферичну аберацію і кому. Також подібні дзеркала простіше виготовляти, тому вони дешевші, ніж параболічні або еліптичні.	^[62]^[63]
Телескоп Вольтера	Wolter telescope	Винайдений німецьким фізиком Гансом Вольтером в 1952 році, який запропонував три оптичні схеми. Використовується для спостереження рентгенівських променів.	^[64]^[65]^[66]^[67]^[68]^[69]


Телескоп Куде^[en]	Coudé Auxiliary Telescope	Не є окремим видом телескопа, а радше системою коригування шляху променя після проходження через вторинне дзеркало — найчастіше говорять про фокус Куде конкретного телескопа. Великі телескопи можуть мати кілька доступних точок фокусування залежно від того, які космічні об'єкти спостерігають та що вимірюють (сфотографувати їх, отримати спектр тощо). Розміщуючи додаткові дзеркала, система Coudé спрямовує промені до фіксованої точки фокусу на полярній осі кріплення телескопа.	^[70]
Телескоп Несміта	Nasmyth telescope	Конструкційно подібна до системи Кассегрена, однак містить діагональне дзеркало, яке виводить пучок світла за межі корпусу телескопа. Така система дозволяє зробити нерухомими деякі елементи телескопа при зміні осі схилень.	^[70]

Катадіоптричні телескопи

Система, яка є гібридом рефлектора і рефрактора, тобто містить одночасно і дзеркала, і лінзи. Подібні системи поєднують переваги обох типів систем користуючись з комбінації заломлення світла і його відбиття.

Назва (українською)	Назва (англійською)	Короткий опис	Посилання
Телескоп Аргунова-Кассегрена^[en]	Argunov–Cassegrain telescope	Оптична схема з дзеркала, двох звичайних лінз та дзеркала Манжена^[en]. Всі оптичні поверхні системи є сферичними. Система не набула популярності через свою складність виготовлення (в ній фактично задіяно 5 оптичних елементів), а також складність усунення аберацій, яка через це виникає. Тим не менш, один з телескопів з такою оптичною схемою, з діаметром дзеркала в 1 метр, було виготовлено в Одесі та транспортовано до Вигорлатської обсерваторії, Колоніца, Словаччина, де він активно використовується для спостережень (станом на 2022 рік).	^[71]^[72]^[73]^[74]
Катадіоптричний диаліт (Телескоп Гамільтона)	Catadioptric dialytes	Система з однієї опуклої лінзи та однієї розсівної лінзи, одна оптична поверхня якої в оригінальній конструкції була покрита сріблом (аналог дзеркала Манжена^[en]). Розроблений В. Ф. Гамільтоном, який створив перший прототип в 1814 році. Надалі система вдосконалювалася, зокрема німецьким архітектором і оптиком Людвігом Шупманом^[de] наприкінці 19 століття. Він додав в систему третю корегувальну лінзу, тим самим створивши медіальний телескоп на основі катадіоптричного діаліту.	^[75]
Телескоп Максутова	Maksutov telescope	Оптична схема складається з коригувального елементу (розсівної лінзи) та сферичного головного дзеркала. Лінза зазвичай має такий самий діаметр, як і головне дзеркало і розташовується перед ним. Запатентований українсько-радянським оптиком Дмитром Максутовим в 1941 році. Система корегує хроматичну аберацію і кому. Популярна серед астрономів-аматорів через свою простоту. Розміри системи обмежені саме масою меніска, тому такі телескопи, як правило, мають відносно менші діаметри.	^[76]^[77]^[78]^[79]
Телескоп Клевцова-Кассегрена^[en]	Klevtsov–Cassegrain telescope	Має коригувальний елемент, розташований перед вторинним дзеркалом. Вторинне дзеркало конструктивно становить одне ціле з коригувальним меніском. Меніск має форму кільцевої лінзи з центральним отвором, через який проходить промінь від другого дзеркала до окуляра. Промінь проходить через активну частину меніска, перш ніж впасти на вторинне дзеркало.	^[80]^[81]^[82]^[83]
Телескоп Люрі — Гоутона^[en]	Lurie–Houghton telescope	Коригувальний елемент системи складається з двох лінз. Систему було запантентовано в 1944 році. Всі оптичні поверхні є сферичними, а лінзи в системі відносно тонкі. Перевагою системи є відносна простота створення, на відміну від камери Шмідта або системи Максутова.	^[84]^[85]^[86]
Модифікований телескоп Дола — Кірхама^[en]	Modified (Corrected) Dall–Kirkham telescope	І класичний, і модифікований телескоп Дола — Кірхама складаються з еліптичного головного і сферичного вторинного дзеркала. Відмінність модифікованого полягає в наявності корегувального елементу, а саме 2 або 3 лінз. Система лінз розташовується перед фокусом для усунення коми, астигматизму та викривлення поля зору. Оптична схема була створена Дейвом Рове.	^[87]^[88]
Камера Шмідта^[en]	Schmidt camera	Має передню коригувальну пластину (меніск) дуже складної форми в площині вторинного дзеркала (по суті тороїдальний дифузор, кругла центральна частина плоска для розміщення вторинного дзеркала), яка виправляє різні дефекти телескопа. Пластина розташована навпроти головного дзеркала, тому промені спочатку проходять через неї, а лише потім потрапляють на головне дзеркало. Завдяки складній формі меніск тонший за систему Максутова—Кассегрена.	^[89]^[90]^[91]^[92]

Телескопи інших діапазонів спектра

У 20 столітті було розроблено багато видів телескопів, які дозволяють проводити спостереження в широкому діапазоні довжин хвиль від радіо до гамма-променів. Деякі з них за зовнішнім виглядом суттєво відрізняються від оптичних телескопів або навіть взагалі не схожі на них.

Тип телескопу	Призначення або діапазон довжин хвиль	Приклад інструменту
Тип телескопу	Призначення або діапазон довжин хвиль	Зображення	Опис
IACT (Черенковський телескоп)	Реєстрація черенковського випромінювання з енергією фотонів від 50 ГеВ до 50 ТеВ^[93]^[94]^[95].		MAGIC (Major Atmospheric Gamma-ray Imaging Cherenkov Telescope) — система з двох наземних черенковських телескопів, які розташовані на острові Ла-Пальма.
Радіотелескоп	Від міліметрів до десятків метрів^[96].	Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг-Німеччина.	Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг, Німеччина.
Субміліметровий телескоп	Від 0.35 до 1.3 мм (для Кальтеської обсерваторії)^[97].		Калтекська субміліметрова обсерваторія, Мауна-Кеа, Гаваї.
Інфрачервоний телескоп	Від 0.76 до 1000 мкм. Земна атмосфера пропускає лише діапазон 1 — 1.5 мкм, тому більшість телескопів цього типу — космічні^[98].		Космічний телескоп імені Джеймса Вебба.
Ультрафіолетовий телескоп	Від 10 до 320 нм. Світло на цих довжинах хвиль поглинається атмосферою Землі, тому телескопи цього типу — космічні^[99].		Swift Gamma Ray Burst Explorer
Рентгенівський телескоп	Від 0.01 до 10 нм^[100].		Космічна обсерваторія «Чандра».
Гамма-телескоп	Менше 0.01 нм^[101].		Космічна обсерваторія «Фермі».

Телескопи за призначенням

В залежності від низки параметрів: типу монтування, оптичної схеми, діаметру об'єктива, розташування та інших, телескоп має певне призначення. В списку наведені деякі типи задач, для яких використовуються телескопи:

Типи монтувань телескопів

Монтування телескопа — опора, яка призначена для направлення телескопа з метою спостереження за вибраним небесним об'єктом. Більшість типів монтувань дозволяють повертати телескоп та наводити його на потрібний об'єкт. Деякі інші типи монтувань є нерухомими і застосовуються, наприклад, в зенітних телескопах^[102].

Див. також

Посилання

↑ published, Steve Fentress (28 жовтня 2019). Yerkes Observatory: Home of Largest Refracting Telescope. Space.com (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.
↑ Kidger, M.J. (2002). Fundamental Optical Design (англійською) . Bellingham, WA: SPIE Press. с. 174.
↑ Chester Moor Hall | Mathematician, Philosopher, Educator | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.
↑ Daumas, Maurice (1989). Scientific instruments of the seventeenth and eighteenth centuries and their makers. London: Portman Books. ISBN 978-0-7134-0727-3.
↑ stason.org, Stas Bekman: stas (at). 31. What do APO and Apochromatic mean?. stason.org. Процитовано 1 березня 2023.
↑ 70-300mm F4-5.6 APO DG Macro - Telephoto Zoom Lenses - SigmaPhoto.com. web.archive.org. 10 березня 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 1 березня 2023.
↑ 7 of the Best Marine Binoculars to keep a good lookout. Yachting World (амер.). 28 жовтня 2022. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Galilean telescope | Optics, Astronomy, Astronomer | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 15 жовтня 2023.
↑ Clark, Robert L. (2011). Amateur telescope making in the internet age : finding parts, getting help, and more. New York: Springer. ISBN 978-1-4419-6415-1. OCLC 682912577.
↑ Driggers, Ronald G. (2003). Encyclopedia of optical engineering. New York: Marcel Dekker. ISBN 0-8247-4250-8. OCLC 52464667.
↑ LCAS - Your Basic Copyscope. www.lcas-astronomy.org (англ.). Процитовано 8 листопада 2023.
↑ May 1986 Issue | Astronomy.com. Astronomy Magazine (амер.). Процитовано 8 листопада 2023.
↑ Galileo's telescope - The instrument. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Van Helden, Albert (1989). Sidereus nuncius, or, The Sidereal messenger. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-27902-2. OCLC 18382082.
↑ Galileo's telescope - How it works. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Edgerton, Samuel Y. (2009). The mirror, the window, and the telescope : how Renaissance linear perspective changed our vision of the universe. Ithaca: Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4758-7. OCLC 237788691.
↑ Drake, Stillman (1978). Galileo at work : his scientific biography. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-16226-5. OCLC 3770650.
↑ Hirst, J. G. (1981). Optics. London: Association of Dispensing Opticians. ISBN 0-900099-15-1. OCLC 7987087.
↑ Galileo's telescope - Chromatic aberration. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
↑ The Project Gutenberg eBook of The Telescope, by Louis Bell, Ph.D. www.gutenberg.org. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Largest optical telescopes of the world. www.stjarnhimlen.se. Процитовано 1 березня 2023.
↑ М. В. Головко, І. П. Крячко (2018). АСТРОНОМІЯ Навчальний посібник для профільної школи (PDF). м. Київ: "КОНВІ ПРІНТ". с. 69. ISBN 978-617-7724-24-6.
↑ Andrade, E. N. Da C. (1948-09). Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century. Nature (англ.). Т. 162, № 4117. с. 472—473. doi:10.1038/162472a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 1 березня 2023.
↑ The First Telescopes (Cosmology: Tools). web.archive.org. 9 квітня 2008. Архів оригіналу за 9 квітня 2008. Процитовано 1 березня 2023.
↑ The Galileo Project | Science | Telescope. galileo.rice.edu. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Andrade, E. N. Da C. (1948-09). Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century. Nature (англ.). Т. 162, № 4117. с. 472—473. doi:10.1038/162472a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 13 серпня 2023.
↑ Herzberger, Max; McClure, Nancy R. (1 червня 1963). The Design of Superachromatic Lenses. Applied Optics (англ.). Т. 2, № 6. с. 553—560. doi:10.1364/AO.2.000553. ISSN 2155-3165. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Lessing, N. v d W. (1 липня 1970). Selection of Optical Glasses in Superachromats. Applied Optics (англ.). Т. 9, № 7. с. 1665—1668. doi:10.1364/AO.9.001665. ISSN 2155-3165. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Watson, Fred (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope (англ.). Allen & Unwin. ISBN 978-1-74176-392-8.
↑ King, Henry C. (1 січня 2003). The History of the Telescope (англ.). Courier Corporation. ISBN 978-0-486-43265-6.
↑ Who was James Gregory?. web.archive.org. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 17 жовтня 2023.
↑ ^а ^б Оптичні телескопи ХХІ століття. www.astrosvit.in.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
↑ Hall, A. Rupert (1996). Isaac Newton, adventurer in thought. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-56221-X. OCLC 35673854.
↑ Cassegrain Telescopes - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 15 жовтня 2023.
↑ Wilson, R. N. (2004). Reflecting telescope optics I : basic design theory and its historical development (вид. 2nd ed). Berlin: Springer. ISBN 3-540-40106-7. OCLC 223849482.
↑ Cassegrain reflector | Optical Telescope, Reflective Optics, Parabolic Mirror. Britannica (англ.). Процитовано 15 жовтня 2023.
↑ Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.
↑ Hall, A. Rupert (1996). Isaac Newton: Adventurer in Thought (англ.). Cambridge University Press. с. 67. ISBN 9780521566698.
↑ A biographical dictionary of eminent Scotsmen - Robert Chambers - Google Книги. web.archive.org. 21 квітня 2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2024.
↑ Museo Galileo - In depth - Telescope. catalogue.museogalileo.it. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Classical and aplanatic two-mirror telescopes. www.telescope-optics.net. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.
↑ Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 28 квітня 2024. стор. 2
↑ What is an LMT?.
↑ Rabinowitz, David. Drift Scanning (Time-Delay Integration (PDF). Yale University Center for Astronomy and Astrophysics. Caltech. Архів оригіналу (PDF) за 27 April 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
↑ What is an LMT?. www.astro.ubc.ca. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique.; Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique (1850). Bulletins de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique. Т. 17. Bruxelles.
↑ Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique.; Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique (1851). Bulletins de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique. Т. 18. Bruxelles.
↑ Townes, Charles Hard (1999). How the laser happened: adventures of a scientist. New York Oxford: Oxford university press. с. 184—185. ISBN 978-0-19-515376-7.
↑ Manly, Peter L. (1995). Unusual telescopes (вид. 1. paperback ed). Cambridge: Cambridge Univ. Press. с. 136—137. ISBN 978-0-521-48393-3.
↑ Fundingsland, John O. (1992). Easy viewing with a fixed telescope (англійською) . Sky and Telescope. с. 212—215.
↑ Nariai, Kyoji; Iwamoto, Hiroshi (2005-05). A Variation of Schwarzschild Telescope: Golden Section Solution with Two Concentric Spheres and Its Extension to Finite Distance Solutions. Optical Review (англ.). Т. 12, № 3. с. 190—195. doi:10.1007/s10043-005-0190-z. ISSN 1340-6000. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Willstrop, R. V. (1 серпня 1984). The modified Couder telescope. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). Т. 209, № 3. с. 587—606. doi:10.1093/mnras/209.3.587. ISSN 0035-8711. Процитовано 1 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑ ^а ^б Paul, M. Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques (французькою) . Т. 14 (5). Revue d'Optique Théorique et Instrumentale.
↑ Stevick-Paul Telescope. spider.seds.org. Процитовано 10 листопада 2023.
↑ Wilson, R. N. (©2004-). Reflecting telescope optics (вид. 2nd ed). Berlin: Springer. ISBN 3-540-40106-7. OCLC 53992848.
↑ Baker, James (1969-03). On Improving the Effectiveness of Large Telescopes. IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems. Т. AES-5, № 2. с. 261—272. doi:10.1109/TAES.1969.309914. ISSN 0018-9251. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Maurice, Paul (1935). Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques (французькою) . Т. 14 (5). Revue d'Optique Théorique et Instrumentale. с. 169—202.
↑ Baker, James (1969-03). On Improving the Effectiveness of Large Telescopes. IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems. Т. AES-5, № 2. с. 261—272. doi:10.1109/TAES.1969.309914. ISSN 0018-9251. Процитовано 10 листопада 2023.
↑ Korsch, Dietrich (1 грудня 1972). Closed Form Solution for Three-Mirror Telescopes, Corrected for Spherical Aberration, Coma, Astigmatism, and Field Curvature. Applied Optics (англ.). Т. 11, № 12. с. 2986. doi:10.1364/AO.11.002986. ISSN 0003-6935. Процитовано 10 листопада 2023.
↑ Eisenberg, Shai; Pearson, Earl T. (1987). Two-mirror three-surface telescope. Т. 751. Proc SPIE. с. 24.
↑ Toroidal Mirrors for Yolo Telescopes. web.archive.org. 10 серпня 2004. Архів оригіналу за 10 серпня 2004. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Multistatic nearfield imaging radar for portal security systems using a high gain toroidal reflector antenna. ieeexplore.ieee.org (амер.). Процитовано 10 листопада 2023.
↑ Wolter, H. (1952). Glancing Incidence Mirror Systems as Imaging Optics for X-rays. Annalen der Physik. 10: 94. Bibcode:1952AnP...445...94W. doi:10.1002/andp.19524450108.
↑ Wolter, H. (1952). A Generalized Schwarzschild Mirror System For Use at Glancing Incidence for X-ray Imaging. Annalen der Physik. 10: 286. Bibcode:1952AnP...445..286W. doi:10.1002/andp.19524450410.
↑ Wolter, Hans (1952). Spiegelsysteme streifenden Einfalls als abbildende Optiken für Röntgenstrahlen. Annalen der Physik (нім.). Т. 445, № 1-2. с. 94—114. doi:10.1002/andp.19524450108. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Wolter, Hans (1952). Verallgemeinerte Schwarzschildsche Spiegelsysteme streifender Reflexion als Optiken für Röntgenstrahlen. Annalen der Physik (нім.). Т. 445, № 4-5. с. 286—295. doi:10.1002/andp.19524450410. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Underwood, James H.; Attwood, David T. (1984-04). The renaissance of x‐ray optics. Physics Today (англ.). Т. 37, № 4. с. 44—52. doi:10.1063/1.2916193. ISSN 0031-9228. Процитовано 1 березня 2023.
↑ Underwod, J.H.; Attwood, D.T. (1987). Vozrozhdenie rentgenovskoi optiki. Uspekhi Fizicheskih Nauk (рос.). Т. 151, № 1. с. 105. doi:10.3367/UFNr.0151.198701d.0105. ISSN 0042-1294. Процитовано 1 березня 2023.
↑ ^а ^б Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.
↑ Igor, Dubovsky (Pavol). One-meter telescope in Kolonica Saddle – 4 years of operation (англійською) . Т. 23. Одеса: Odessa Astronomical Publications. с. 70—73. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ Агрунов, П.П. (1972). Изохроматические системы телескопов со сферической оптикой (російською) . Т. 6 (1). Астрономический Весник. с. 52—61.
↑ Kudzej, I.; Karetnikov, V. G.; Dubovsky, P. A.; Paulin, L. S.; Fashchevskyi, N. N.; Ryabov, A. V.; Dorokhova, T. N.; Dorokhov, N. I.; Koshkin, N. I. (2007). Astronomical Observatory at Kolonicke Sedlo and its Results in Variable Stars Observing (англійською) . Одеса: Odessa Astronomical Publications. с. 100—105.
↑ Kundra, Emil; Hambálek, Ľubomír; Vanaverbeke, Siegfried; Dubovský, Pavol; Logie, Ludwig; Rau, Steve; Dubois, Franky (2022). Variability of eclipse timing:the case of V471 Tauri. doi:10.48550/ARXIV.2210.01464. Процитовано 10 листопада 2023.
↑ CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR. www.telescope-optics.net. Процитовано 10 листопада 2023.
↑ Woodruff, John (2003). Firefly astronomy dictionary. Toronto: Firefly Books. ISBN 1-55297-837-0. OCLC 52030342.
↑ Miscellaneous Musings. www.quadibloc.com. Процитовано 2 березня 2023.
↑ Kinzer, Paul E. (2015). Stargazing Basics: Getting Started in Recreational Astronomy. Cambridge University Press. с. 43.
↑ Dmitri Maksutov. web.archive.org. 22 лютого 2012. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 13 серпня 2023.
↑ The Novosibirsk TAL 200K Klevtsov Cassegrain - Ritchey-Chretiens, Dall-Kirkhams, and Other Designs. Cloudy Nights (англ.). Процитовано 13 серпня 2023.
↑ Klevtsov, Yu A. (1 лютого 2000). New optical systems for small-size telescopes. Journal of Optical Technology (англ.). Т. 67, № 2. с. 176. doi:10.1364/JOT.67.000176. Процитовано 2 березня 2023.
↑ Optica Publishing Group. opg.optica.org. Процитовано 2 березня 2023.
↑ CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR. www.telescope-optics.net. Процитовано 2 березня 2023.
↑ Venrooij, Martin A. M. van; Berry, Richard; Lucas, Diane (1988). Telescope optics : evaluation and design. Richmond, Va., U.S.A.: Willmann-Bell. ISBN 0-943396-18-2. OCLC 17873872.
↑ Espacenet – search results. worldwide.espacenet.com. Процитовано 10 листопада 2023.
↑ Rutten, Harrie G.; Venrooij, Martin A. van (1999). Telescope optics: a comprehensive manual for amateur astronomers (вид. 4. print). Richmond, Va: Willmann-Bell. ISBN 978-0-943396-18-7.
↑ Le télescope de Wynne-Rosin. astrosurf.com. Процитовано 2 березня 2023.
↑ The CDK Optical Design / Baader Planetarium Blog Posts. www.baader-planetarium.com. Процитовано 10 листопада 2023.
↑ Malacara, Zacarias (1994). Handbook of lens design. New York: Marcel Dekker. ISBN 0-8247-9225-4. OCLC 30473847.
↑ Telescope Optics. web.archive.org. 20 жовтня 2009. Архів оригіналу за 20 жовтня 2009. Процитовано 2 березня 2023.
↑ Obstruction. spider.seds.org. Процитовано 2 березня 2023.
↑ Abrahams, P. (1 грудня 2004). The Mount Wilson Optical Shop during the Second World War. Т. 205. с. 02.01. Процитовано 13 серпня 2023.
↑ H.E.S.S. - The High Energy Stereoscopic System. www.mpi-hd.mpg.de. Процитовано 30 жовтня 2023.
↑ MAGIC - About IACTs. web.archive.org. 11 травня 2012. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 30 жовтня 2023.
↑ ACT Techniques & VERITAS Technology. web.archive.org. 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 30 жовтня 2023.
↑ Space Communications and Navigation Fun Facts - NASA (амер.). Процитовано 30 жовтня 2023.
↑ ShieldSquare Captcha. doi:10.1086/133579/pdf. Процитовано 30 жовтня 2023.
↑ І. А. Климишин та А. О. Корсунь. (2003). Астрономічний енциклопедичний словник (PDF). Львів: Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. с. 198. ISBN ISBN 966-613-263-X. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
↑ Internet Archive, C. W. (Clabon Walter) (2000). Allen's astrophysical quantities. New York : AIP Press : Springer. ISBN 978-0-387-98746-0.
↑ FFast Physical Reference Database. physics.nist.gov. Процитовано 30 жовтня 2023.
↑ Hodgman, Charles (1961). CRC Handbook of Chemistry and Physics (англійською) . USA: US: Chemical Rubber Co. с. 2850.
↑ Монтування телескопа // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 303. — ISBN 966-613-263-X.

Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.

[1] ublished, Steve Fentress (28 жовтня 2019). Yerkes Observatory: Home of Largest Refracting Telescope. Space.com (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.

[2] Kidger, M.J. (2002). Fundamental Optical Design (англійською) . Bellingham, WA: SPIE Press. с. 174.

[3] Chester Moor Hall | Mathematician, Philosopher, Educator | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.

[4] Daumas, Maurice (1989). Scientific instruments of the seventeenth and eighteenth centuries and their makers. London: Portman Books. ISBN 978-0-7134-0727-3.

[5] stason.org, Stas Bekman: stas (at). 31. What do APO and Apochromatic mean?. stason.org. Процитовано 1 березня 2023.

[6] 70-300mm F4-5.6 APO DG Macro - Telephoto Zoom Lenses - SigmaPhoto.com. web.archive.org. 10 березня 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 1 березня 2023.

[7] 7 of the Best Marine Binoculars to keep a good lookout. Yachting World (амер.). 28 жовтня 2022. Процитовано 1 березня 2023.

[8] Galilean telescope | Optics, Astronomy, Astronomer | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 15 жовтня 2023.

[9] Clark, Robert L. (2011). Amateur telescope making in the internet age : finding parts, getting help, and more. New York: Springer. ISBN 978-1-4419-6415-1. OCLC 682912577.

[10] Driggers, Ronald G. (2003). Encyclopedia of optical engineering. New York: Marcel Dekker. ISBN 0-8247-4250-8. OCLC 52464667.

[11] LCAS - Your Basic Copyscope. www.lcas-astronomy.org (англ.). Процитовано 8 листопада 2023.

[12] May 1986 Issue | Astronomy.com. Astronomy Magazine (амер.). Процитовано 8 листопада 2023.

[13] Galileo's telescope - The instrument. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.

[14] Van Helden, Albert (1989). Sidereus nuncius, or, The Sidereal messenger. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-27902-2. OCLC 18382082.

[15] Galileo's telescope - How it works. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.

[16] Edgerton, Samuel Y. (2009). The mirror, the window, and the telescope : how Renaissance linear perspective changed our vision of the universe. Ithaca: Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4758-7. OCLC 237788691.

[17] Drake, Stillman (1978). Galileo at work : his scientific biography. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-16226-5. OCLC 3770650.

[18] Hirst, J. G. (1981). Optics. London: Association of Dispensing Opticians. ISBN 0-900099-15-1. OCLC 7987087.

[19] Galileo's telescope - Chromatic aberration. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.

[20] The Project Gutenberg eBook of The Telescope, by Louis Bell, Ph.D. www.gutenberg.org. Процитовано 1 березня 2023.

[21] Largest optical telescopes of the world. www.stjarnhimlen.se. Процитовано 1 березня 2023.

[:13-22] М. В. Головко, І. П. Крячко (2018). АСТРОНОМІЯ Навчальний посібник для профільної школи (PDF). м. Київ: "КОНВІ ПРІНТ". с. 69. ISBN 978-617-7724-24-6.

[23] Andrade, E. N. Da C. (1948-09). Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century. Nature (англ.). Т. 162, № 4117. с. 472—473. doi:10.1038/162472a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 1 березня 2023.

[24] The First Telescopes (Cosmology: Tools). web.archive.org. 9 квітня 2008. Архів оригіналу за 9 квітня 2008. Процитовано 1 березня 2023.

[25] The Galileo Project | Science | Telescope. galileo.rice.edu. Процитовано 1 березня 2023.

[26] Andrade, E. N. Da C. (1948-09). Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century. Nature (англ.). Т. 162, № 4117. с. 472—473. doi:10.1038/162472a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 13 серпня 2023.

[27] Herzberger, Max; McClure, Nancy R. (1 червня 1963). The Design of Superachromatic Lenses. Applied Optics (англ.). Т. 2, № 6. с. 553—560. doi:10.1364/AO.2.000553. ISSN 2155-3165. Процитовано 1 березня 2023.

[28] Lessing, N. v d W. (1 липня 1970). Selection of Optical Glasses in Superachromats. Applied Optics (англ.). Т. 9, № 7. с. 1665—1668. doi:10.1364/AO.9.001665. ISSN 2155-3165. Процитовано 1 березня 2023.

[29] Watson, Fred (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope (англ.). Allen & Unwin. ISBN 978-1-74176-392-8.

[30] King, Henry C. (1 січня 2003). The History of the Telescope (англ.). Courier Corporation. ISBN 978-0-486-43265-6.

[31] Who was James Gregory?. web.archive.org. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 17 жовтня 2023.

[:22-32] а ^б Оптичні телескопи ХХІ століття. www.astrosvit.in.ua. Процитовано 12 серпня 2023.

[33] Hall, A. Rupert (1996). Isaac Newton, adventurer in thought. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-56221-X. OCLC 35673854.

[34] Cassegrain Telescopes - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 15 жовтня 2023.

[35] Wilson, R. N. (2004). Reflecting telescope optics I : basic design theory and its historical development (вид. 2nd ed). Berlin: Springer. ISBN 3-540-40106-7. OCLC 223849482.

[britannica_Cassegrain-36] Cassegrain reflector | Optical Telescope, Reflective Optics, Parabolic Mirror. Britannica (англ.). Процитовано 15 жовтня 2023.

[:2-37] Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.

[books.google.com-38] Hall, A. Rupert (1996). Isaac Newton: Adventurer in Thought (англ.). Cambridge University Press. с. 67. ISBN 9780521566698.

[39] A biographical dictionary of eminent Scotsmen - Robert Chambers - Google Книги. web.archive.org. 21 квітня 2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2024.

[40] Museo Galileo - In depth - Telescope. catalogue.museogalileo.it. Процитовано 1 березня 2023.

[41] Classical and aplanatic two-mirror telescopes. www.telescope-optics.net. Процитовано 1 березня 2023.

[:23-42] Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.

[43] Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 28 квітня 2024. стор. 2

[44] What is an LMT?.

[Drift_Scanning-45] Rabinowitz, David. Drift Scanning (Time-Delay Integration (PDF). Yale University Center for Astronomy and Astrophysics. Caltech. Архів оригіналу (PDF) за 27 April 2015. Процитовано 27 квітня 2015.

[46] What is an LMT?. www.astro.ubc.ca. Процитовано 1 березня 2023.

[47] Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique.; Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique (1850). Bulletins de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique. Т. 17. Bruxelles.

[48] Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique.; Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique (1851). Bulletins de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique. Т. 18. Bruxelles.

[49] Townes, Charles Hard (1999). How the laser happened: adventures of a scientist. New York Oxford: Oxford university press. с. 184—185. ISBN 978-0-19-515376-7.

[50] Manly, Peter L. (1995). Unusual telescopes (вид. 1. paperback ed). Cambridge: Cambridge Univ. Press. с. 136—137. ISBN 978-0-521-48393-3.

[51] Fundingsland, John O. (1992). Easy viewing with a fixed telescope (англійською) . Sky and Telescope. с. 212—215.

[52] Nariai, Kyoji; Iwamoto, Hiroshi (2005-05). A Variation of Schwarzschild Telescope: Golden Section Solution with Two Concentric Spheres and Its Extension to Finite Distance Solutions. Optical Review (англ.). Т. 12, № 3. с. 190—195. doi:10.1007/s10043-005-0190-z. ISSN 1340-6000. Процитовано 1 березня 2023.

[53] Willstrop, R. V. (1 серпня 1984). The modified Couder telescope. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). Т. 209, № 3. с. 587—606. doi:10.1093/mnras/209.3.587. ISSN 0035-8711. Процитовано 1 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[:0-54] а ^б Paul, M. Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques (французькою) . Т. 14 (5). Revue d'Optique Théorique et Instrumentale.

[55] Stevick-Paul Telescope. spider.seds.org. Процитовано 10 листопада 2023.

[56] Wilson, R. N. (©2004-). Reflecting telescope optics (вид. 2nd ed). Berlin: Springer. ISBN 3-540-40106-7. OCLC 53992848.

[57] Baker, James (1969-03). On Improving the Effectiveness of Large Telescopes. IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems. Т. AES-5, № 2. с. 261—272. doi:10.1109/TAES.1969.309914. ISSN 0018-9251. Процитовано 1 березня 2023.

[58] Maurice, Paul (1935). Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques (французькою) . Т. 14 (5). Revue d'Optique Théorique et Instrumentale. с. 169—202.

[59] Baker, James (1969-03). On Improving the Effectiveness of Large Telescopes. IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems. Т. AES-5, № 2. с. 261—272. doi:10.1109/TAES.1969.309914. ISSN 0018-9251. Процитовано 10 листопада 2023.

[60] Korsch, Dietrich (1 грудня 1972). Closed Form Solution for Three-Mirror Telescopes, Corrected for Spherical Aberration, Coma, Astigmatism, and Field Curvature. Applied Optics (англ.). Т. 11, № 12. с. 2986. doi:10.1364/AO.11.002986. ISSN 0003-6935. Процитовано 10 листопада 2023.

[61] Eisenberg, Shai; Pearson, Earl T. (1987). Two-mirror three-surface telescope. Т. 751. Proc SPIE. с. 24.

[62] Toroidal Mirrors for Yolo Telescopes. web.archive.org. 10 серпня 2004. Архів оригіналу за 10 серпня 2004. Процитовано 1 березня 2023.

[63] Multistatic nearfield imaging radar for portal security systems using a high gain toroidal reflector antenna. ieeexplore.ieee.org (амер.). Процитовано 10 листопада 2023.

[Wolter,_Glancing_Incidence_Mirror_Systems,_1952-64] Wolter, H. (1952). Glancing Incidence Mirror Systems as Imaging Optics for X-rays. Annalen der Physik. 10: 94. Bibcode:1952AnP...445...94W. doi:10.1002/andp.19524450108.

[Wolter,_Generalized_Schwarzschild_Mirror_System,_1952-65] Wolter, H. (1952). A Generalized Schwarzschild Mirror System For Use at Glancing Incidence for X-ray Imaging. Annalen der Physik. 10: 286. Bibcode:1952AnP...445..286W. doi:10.1002/andp.19524450410.

[66] Wolter, Hans (1952). Spiegelsysteme streifenden Einfalls als abbildende Optiken für Röntgenstrahlen. Annalen der Physik (нім.). Т. 445, № 1-2. с. 94—114. doi:10.1002/andp.19524450108. Процитовано 1 березня 2023.

[67] Wolter, Hans (1952). Verallgemeinerte Schwarzschildsche Spiegelsysteme streifender Reflexion als Optiken für Röntgenstrahlen. Annalen der Physik (нім.). Т. 445, № 4-5. с. 286—295. doi:10.1002/andp.19524450410. Процитовано 1 березня 2023.

[68] Underwood, James H.; Attwood, David T. (1984-04). The renaissance of x‐ray optics. Physics Today (англ.). Т. 37, № 4. с. 44—52. doi:10.1063/1.2916193. ISSN 0031-9228. Процитовано 1 березня 2023.

[69] Underwod, J.H.; Attwood, D.T. (1987). Vozrozhdenie rentgenovskoi optiki. Uspekhi Fizicheskih Nauk (рос.). Т. 151, № 1. с. 105. doi:10.3367/UFNr.0151.198701d.0105. ISSN 0042-1294. Процитовано 1 березня 2023.

[:24-70] а ^б Г. З. Бутенко (2005). Оптичні телескопи ХХІ століття. Астрономічний календар. с. 204—208. Процитовано 12 серпня 2023.

[71] Igor, Dubovsky (Pavol). One-meter telescope in Kolonica Saddle – 4 years of operation (англійською) . Т. 23. Одеса: Odessa Astronomical Publications. с. 70—73. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

[72] Агрунов, П.П. (1972). Изохроматические системы телескопов со сферической оптикой (російською) . Т. 6 (1). Астрономический Весник. с. 52—61.

[73] Kudzej, I.; Karetnikov, V. G.; Dubovsky, P. A.; Paulin, L. S.; Fashchevskyi, N. N.; Ryabov, A. V.; Dorokhova, T. N.; Dorokhov, N. I.; Koshkin, N. I. (2007). Astronomical Observatory at Kolonicke Sedlo and its Results in Variable Stars Observing (англійською) . Одеса: Odessa Astronomical Publications. с. 100—105.

[74] Kundra, Emil; Hambálek, Ľubomír; Vanaverbeke, Siegfried; Dubovský, Pavol; Logie, Ludwig; Rau, Steve; Dubois, Franky (2022). Variability of eclipse timing:the case of V471 Tauri. doi:10.48550/ARXIV.2210.01464. Процитовано 10 листопада 2023.

[75] CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR. www.telescope-optics.net. Процитовано 10 листопада 2023.

[76] Woodruff, John (2003). Firefly astronomy dictionary. Toronto: Firefly Books. ISBN 1-55297-837-0. OCLC 52030342.

[77] Miscellaneous Musings. www.quadibloc.com. Процитовано 2 березня 2023.

[78] Kinzer, Paul E. (2015). Stargazing Basics: Getting Started in Recreational Astronomy. Cambridge University Press. с. 43.

[79] Dmitri Maksutov. web.archive.org. 22 лютого 2012. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 13 серпня 2023.

[80] The Novosibirsk TAL 200K Klevtsov Cassegrain - Ritchey-Chretiens, Dall-Kirkhams, and Other Designs. Cloudy Nights (англ.). Процитовано 13 серпня 2023.

[81] Klevtsov, Yu A. (1 лютого 2000). New optical systems for small-size telescopes. Journal of Optical Technology (англ.). Т. 67, № 2. с. 176. doi:10.1364/JOT.67.000176. Процитовано 2 березня 2023.

[82] Optica Publishing Group. opg.optica.org. Процитовано 2 березня 2023.

[83] CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR. www.telescope-optics.net. Процитовано 2 березня 2023.

[84] Venrooij, Martin A. M. van; Berry, Richard; Lucas, Diane (1988). Telescope optics : evaluation and design. Richmond, Va., U.S.A.: Willmann-Bell. ISBN 0-943396-18-2. OCLC 17873872.

[85] Espacenet – search results. worldwide.espacenet.com. Процитовано 10 листопада 2023.

[86] Rutten, Harrie G.; Venrooij, Martin A. van (1999). Telescope optics: a comprehensive manual for amateur astronomers (вид. 4. print). Richmond, Va: Willmann-Bell. ISBN 978-0-943396-18-7.

[87] Le télescope de Wynne-Rosin. astrosurf.com. Процитовано 2 березня 2023.

[88] The CDK Optical Design / Baader Planetarium Blog Posts. www.baader-planetarium.com. Процитовано 10 листопада 2023.

[89] Malacara, Zacarias (1994). Handbook of lens design. New York: Marcel Dekker. ISBN 0-8247-9225-4. OCLC 30473847.

[90] Telescope Optics. web.archive.org. 20 жовтня 2009. Архів оригіналу за 20 жовтня 2009. Процитовано 2 березня 2023.

[91] Obstruction. spider.seds.org. Процитовано 2 березня 2023.

[92] Abrahams, P. (1 грудня 2004). The Mount Wilson Optical Shop during the Second World War. Т. 205. с. 02.01. Процитовано 13 серпня 2023.

[93] H.E.S.S. - The High Energy Stereoscopic System. www.mpi-hd.mpg.de. Процитовано 30 жовтня 2023.

[94] MAGIC - About IACTs. web.archive.org. 11 травня 2012. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 30 жовтня 2023.

[95] ACT Techniques & VERITAS Technology. web.archive.org. 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 30 жовтня 2023.

[96] Space Communications and Navigation Fun Facts - NASA (амер.). Процитовано 30 жовтня 2023.

[97] ShieldSquare Captcha. doi:10.1086/133579/pdf. Процитовано 30 жовтня 2023.

[98] І. А. Климишин та А. О. Корсунь. (2003). Астрономічний енциклопедичний словник (PDF). Львів: Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. с. 198. ISBN ISBN 966-613-263-X. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)

[99] Internet Archive, C. W. (Clabon Walter) (2000). Allen's astrophysical quantities. New York : AIP Press : Springer. ISBN 978-0-387-98746-0.

[100] FFast Physical Reference Database. physics.nist.gov. Процитовано 30 жовтня 2023.

[101] Hodgman, Charles (1961). CRC Handbook of Chemistry and Physics (англійською) . USA: US: Chemical Rubber Co. с. 2850.

[102] Монтування телескопа // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 303. — ISBN 966-613-263-X.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

[86]

[87]

[88]

[89]

[90]

[91]

[92]

[93]

[94]

[95]

[96]

[97]

[98]

[99]

[100]

Список типів телескопів: відмінності між версіями

Поточна версія на 01:57, 5 листопада 2024

Зміст

Список типів оптичних телескопів

Телескопи-рефрактори

Телескопи-рефлектори

Катадіоптричні телескопи

Телескопи інших діапазонів спектра

Телескопи за призначенням

Типи монтувань телескопів

Див. також

Посилання

Навігаційне меню

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:HST-SM4.jpeg|міні|[[Габбл (телескоп)|Космічна обсерваторія «Габбл»]] — один з найвідоміших космічних телескопів.]]
+[[Файл:HST-SM4.jpeg|міні|[[Габбл (телескоп)|Космічна обсерваторія «Габбл»]]&nbsp;— один з найвідоміших космічних телескопів.]]
-В цій статті наведено списки [[телескоп]]ів або дотичних пристроїв, класифікованих за оптичною схемою, механічною конструкцією, місцем розміщення, діапазоном електромагнітного спектру, призначенням, тощо.
+'''Типи телескопів або дотичних пристроїв''' класифікуються за оптичною схемою, механічною конструкцією, місцем розміщення, діапазоном електромагнітного спектра, призначенням тощо.
-Станом на 2023 рік існують декілька десятків типів телескопів, які охоплюють майже всі діапазони електромагнітного спектру: від радіохвиль до рентгенівського і гамма-випромінювання. Деякі з них (наприклад, радіотелескопи) візуально взагалі не схожі на оптичні телескопи, для яких теж існує велика кількість оптичних схем, кожна з яких має свої переваги і недоліки. Окрім різних оптичних схем, існує декілька типів монтувань телескопів. Також в різних телескопів - різне призначення (астрограф, кометошукач, зенітний телескоп). Окремою категорією, що з'явилася в 20 столітті, є космічні телескопи, які за рахунок відсутності впливу земної атмосфери мають певні переваги над аналогічними наземними інструментами.
+Станом на 2024 рік існують декілька десятків типів телескопів, які охоплюють майже всі діапазони електромагнітного спектра: від радіохвиль до рентгенівського і гамма-випромінювання. Деякі з них (наприклад, радіотелескопи) візуально взагалі не схожі на оптичні телескопи, для яких теж існує велика кількість оптичних схем, кожна з яких має свої переваги й недоліки. Окрім різних оптичних схем, існує декілька типів монтувань телескопів. Також різні телескопи мають різне призначення (астрограф, кометошукач, зенітний телескоп). Окремою категорією, що з'явилася у XX столітті, є космічні телескопи, які внаслідок відсутності впливу земної атмосфери мають певні переваги над аналогічними наземними інструментами.
 == Список типів оптичних телескопів ==
 === Телескопи-[[рефрактор]]и ===
-Це телескопи, об'єктивом яких є лінза або система з кількох лінз. Сучасні рефрактори побудовано переважно як подвійні та потрійні [[ахромат]]и або напівахромати з великими [[Фокусна відстань|фокусними відстанями]]. Саме цей тип телескопів був винайдений першим ще на початку 17 століття. Однак вони мають ряд конструктивних недоліків, які зокрема обмежують максимальний можливий розмір лінзи. Наразі найбільший діючий телескоп-рефрактор з діаметром об'єктива 102 см розташований в Єркській обсерваторії, США<ref>{{Cite web|title=Yerkes Observatory: Home of Largest Refracting Telescope|url=https://www.space.com/26858-yerkes-observatory.html|website=Space.com|date=2019-10-28|accessdate=2023-10-17|language=en|first=Steve Fentress|last=published}}</ref>.
+Це телескопи, об'єктивом яких є лінза або система з кількох лінз. Сучасні рефрактори побудовано переважно як подвійні та потрійні [[ахромат]]и або напівахромати з великими [[Фокусна відстань|фокусними відстанями]]. Саме цей тип телескопів був винайдений першим ще на початку 17 століття. Однак вони мають ряд конструктивних недоліків, які зокрема обмежують максимальний можливий розмір лінзи. Наразі найбільший діючий телескоп-рефрактор з діаметром об'єктива 102&nbsp;см розташований в Єркській обсерваторії, США<ref>{{Cite web|title=Yerkes Observatory: Home of Largest Refracting Telescope|url=https://www.space.com/26858-yerkes-observatory.html|website=Space.com|date=2019-10-28|accessdate=2023-10-17|language=en|first=Steve Fentress|last=published}}</ref>.
 {| class="wikitable"
 !Зображення
 !Назва
 (українською)
 !Назва
 (англійською)
 !Короткий опис
@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 |[[Файл:Lens6b-en.svg|безрамки]]
 |[[Ахромат|Телескоп-ахромат]]
-|Achromatic
+|Achromatic telescope
-telescope
 |Оптична схема, в якій майже відсутні ефекти [[Сферична аберація|сферичної]] та [[Хроматична аберація|хроматичної]] аберації. Перший прототип був сконструйований британським винахідником Честером Мур Холлом всередині 18 століття.
 |<ref>{{Cite book
@@ Рядок 51: / Рядок 50: @@
 |[[Бінокль]] (Бінокуляр)
 |Binoculars
-|Застосовується здебільшого для любительських спостережень. Великі бінокуляри для зручності користування розташовуються або стаціонарно на спеціальній опорі з шарніром, або на тринозі.
+|Застосовується здебільшого для любительських спостережень. Фактичо є двома з'єднаними телескопами, часто мають оптичну схему Галілея. Великі бінокуляри для зручності користування розташовуються або стаціонарно на спеціальній опорі з шарніром, або на тринозі.
-|<ref>{{Cite web|title=7 of the Best Marine Binoculars to keep a good lookout|url=https://www.yachtingworld.com/yachts-and-gear/best-marine-binoculars-7-of-the-best-pairs-137229|website=Yachting World|date=2022-10-28|accessdate=2023-03-01|language=en-US}}</ref>
+|<ref>{{Cite web|title=7 of the Best Marine Binoculars to keep a good lookout|url=https://www.yachtingworld.com/yachts-and-gear/best-marine-binoculars-7-of-the-best-pairs-137229|website=Yachting World|date=2022-10-28|accessdate=2023-03-01|language=en-US}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/science/Galilean-telescope|title=Galilean telescope {{!}} Optics, Astronomy, Astronomer {{!}} Britannica|website=www.britannica.com|language=en|accessdate=2023-10-15}}</ref>
 |-
 |
-|[[Копіскоп]]
+|{{Не перекладено|Копіскоп|Копіскоп|en|Copyscope}}
 |Copyscope
+|Імпровізований телескоп, конструкція якого як об'єктив використовує лінзу зі старих копіювальних машин (звідки і пішла назва). Подібна оптична схема вперше була запропонована Кеном Бьордом в травневому випуску журналу {{Не перекладено|Astronomy Magazine|Astronomy Magazine|en|Astronomy Magazine}} в 1986 році. Має ряд переваг порівняно зі звичайними телескопами, які можна придбати в спеціалізованих магазинах, передусім дешевизну.
-|
 |<ref>{{Cite book
 |url=https://www.worldcat.org/oclc/682912577
@@ Рядок 78: / Рядок 77: @@
 |isbn=0-8247-4250-8
 |oclc=52464667
+}}</ref><ref>{{Cite web|title=LCAS - Your Basic Copyscope|url=https://www.lcas-astronomy.org/|website=www.lcas-astronomy.org|accessdate=2023-11-08|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=May 1986 Issue {{!}} Astronomy.com|url=https://www.astronomy.com/issues/1986/may-1986/|website=Astronomy Magazine|accessdate=2023-11-08|language=en-US}}</ref>
-}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Galileantelescope.png|безрамки]]
-|[[Телескоп Галілея]]
+|{{li|Телескоп Галілея|Телескоп Галілея|Q24867267}}
-|Galilean
+|Galilean telescope
+|Вперше така схема була створена нідерландськими майстрами в 1608 році, однак Гілілео Галілей був першим, хто застосував її для спостереження астрономічних об'єктів в 1609 році.
-telescope
-|Складається із сполучної [[Об'єктив|лінзи]], яка має велику [[Фокусна відстань|фокусну відстань]] <math>f</math> і [[окуляр]]у з малою фокусною відстанню <math>f_0</math>. [[Фокусна відстань|Фокус зображення]] об'єктива в цьому типі телескопа зливається з фокусом зображення окуляра.
+Складається із сполучної [[Об'єктив|лінзи]], яка має велику [[Фокусна відстань|фокусну відстань]] <math>f</math> і [[окуляр]]у з малою фокусною відстанню <math>f_0</math>. [[Фокусна відстань|Фокус зображення]] об'єктива в цьому типі телескопа зливається з фокусом зображення окуляра.
 |<ref>{{Cite web|title=Galileo's telescope - The instrument|url=https://brunelleschi.imss.fi.it/esplora/cannocchiale/dswmedia/esplora/eesplora1.html|website=brunelleschi.imss.fi.it|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref>{{Cite book
 |url=https://www.worldcat.org/oclc/18382082
@@ Рядок 118: / Рядок 117: @@
 |-
 |[[Файл:Kepschem-int.svg|безрамки]]
-|[[Телескоп Кеплера]]
+|{{li|Оптична схема Кеплера|Телескоп Кеплера|Q24897420}}
-|Keplerian
+|Keplerian telescope
+|Складається з двох [[Оптична система|комплектів]] сполучних опуклих [[Лінза|лінз]], які мають спільну [[Оптична вісь|оптичну вісь]]. [[Об'єктив]] цього телескопа має велику [[Фокусна відстань|фокусну відстань]] <math>f</math> та малу фокусну відстань [[окуляр]]а <math>f_0</math>. [[Фокусна відстань|Фокус зображення]] об'єктива зливається з фокусом об'єкта в окулярі. Зображення є перевернутим.
-telescope
-|Складається з двох [[Оптична система|комплектів]] сполучних [[Лінза|лінз]], які мають спільну [[Оптична вісь|оптичну вісь]]. [[Об'єктив]] цього телескопа має велику [[Фокусна відстань|фокусну відстань]] <math>f</math> та малу фокусну відстань [[окуляр]]а <math>f_0</math>. [[Фокусна відстань|Фокус зображення]] об'єктива зливається з фокусом об'єкта в окулярі.
 |<ref>{{Cite book
 |url=https://www.worldcat.org/oclc/7987087
@@ Рядок 132: / Рядок 130: @@
 |isbn=0-900099-15-1
 |oclc=7987087
-}}</ref><ref>{{Cite web|title=Galileo's telescope - Chromatic aberration|url=https://brunelleschi.imss.fi.it/esplora/cannocchiale/dswmedia/storia/estoria5_st.html|website=brunelleschi.imss.fi.it|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref>{{Cite web|title=The Project Gutenberg eBook of The Telescope, by Louis Bell, Ph.D..|url=https://www.gutenberg.org/files/53740/53740-h/53740-h.htm|website=www.gutenberg.org|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref>{{Cite web|title=Largest optical telescopes of the world|url=http://www.stjarnhimlen.se/bigtel/LargestTelescope.html|website=www.stjarnhimlen.se|accessdate=2023-03-01}}</ref>
+}}</ref><ref>{{Cite web|title=Galileo's telescope - Chromatic aberration|url=https://brunelleschi.imss.fi.it/esplora/cannocchiale/dswmedia/storia/estoria5_st.html|website=brunelleschi.imss.fi.it|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref>{{Cite web|title=The Project Gutenberg eBook of The Telescope, by Louis Bell, Ph.D..|url=https://www.gutenberg.org/files/53740/53740-h/53740-h.htm|website=www.gutenberg.org|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref>{{Cite web|title=Largest optical telescopes of the world|url=http://www.stjarnhimlen.se/bigtel/LargestTelescope.html|website=www.stjarnhimlen.se|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref name=":13">{{Cite book
+|url=https://lib.iitta.gov.ua/713280/1/18-24_Astronomy_Workbook_P-7.pdf
+|title=АСТРОНОМІЯ
+Навчальний посібник для профільної школи
+|last=М. В. Головко, І. П. Крячко
+|year=2018
+|publisher="КОНВІ ПРІНТ"
+|location=м. Київ
+|pages=69
+|format=PDF
+|isbn=978-617-7724-24-6
+}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Houghton Typ 620.73.451 - Johannes Hevelius, Machinae coelestis, 1673.jpg|безрамки]]
 |[[Безкорпусний телескоп]]
-|Aerial
+|Aerial telescope
-telescope
 |Підтип [[Рефрактор|рефракторного телескопа]] з дуже великою [[Фокусна відстань|фокусною відстанню]] та відсутнім жорстким корпусом. Прикладом є безкорпусний телескоп Гюйгенса.
 |<ref>{{Cite news|title=Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century|url=https://www.nature.com/articles/162472a0|work=Nature|date=1948-09|accessdate=2023-03-01|issn=0028-0836|doi=10.1038/162472a0|pages=472–473|volume=162|issue=4117|language=en|first=E. N. Da C.|last=Andrade}}</ref><ref>{{Cite web|title=The First Telescopes (Cosmology: Tools)|url=http://www.aip.org/history/cosmology/tools/tools-first-telescopes.htm|website=web.archive.org|date=2008-04-09|accessdate=2023-03-01|archive-date=2008-04-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20080409125917/http://www.aip.org/history/cosmology/tools/tools-first-telescopes.htm}}</ref><ref>{{Cite web|title=The Galileo Project {{!}} Science {{!}} Telescope|url=http://galileo.rice.edu/sci/instruments/telescope.html|website=galileo.rice.edu|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref>{{Cite news|title=Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century|url=https://www.nature.com/articles/162472a0|work=Nature|date=1948-09|accessdate=2023-08-13|issn=0028-0836|doi=10.1038/162472a0|pages=472–473|volume=162|issue=4117|language=en|first=E. N. Da C.|last=Andrade}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Carl Zeiss Tele-Superachromat.jpg|безрамки]]
-|[[Суперахромат]]
+|{{Не перекладено|Суперахромат|Суперахромат|en|Superachromat}}
 |Superachromat
+|Підтип ахромату, який має особливим чином підібрану геометрію лінз та показники заломлення скла, завдяки чому хроматична аберація майже повністю нівелюється на значному проміжку довжин хвиль. Відсутність хроматичної аберації робить такі об'єктиви дуже зручними для, наприклад, багатокольорової фотографії. Вперше створений {{Не перекладено|Максимільян Херцберг|Максимільяном Херцбергом|de|Maximilian Herzberger}}. Однак, подібна конструкція має суттєвий недолік&nbsp;— велику ціну виробу через обмежений перелік та дороговизну сортів скла, який можна використовувати для створення лінз.
-|
 |<ref>{{Cite news|title=The Design of Superachromatic Lenses|url=https://opg.optica.org/ao/abstract.cfm?uri=ao-2-6-553|work=Applied Optics|date=1963-06-01|accessdate=2023-03-01|issn=2155-3165|doi=10.1364/AO.2.000553|pages=553–560|volume=2|issue=6|language=EN|first=Max|last=Herzberger|first2=Nancy R.|last2=McClure}}</ref><ref>{{Cite news|title=Selection of Optical Glasses in Superachromats|url=https://opg.optica.org/ao/abstract.cfm?uri=ao-9-7-1665|work=Applied Optics|date=1970-07-01|accessdate=2023-03-01|issn=2155-3165|doi=10.1364/AO.9.001665|pages=1665–1668|volume=9|issue=7|language=EN|first=N. v d W.|last=Lessing}}</ref>
 |}
 === Телескопи-[[Рефлектор (телескоп)|рефлектори]] ===
-Це телескопи, об'єктивом яких є увігнуте дзеркало сферичної, параболічної або гіперболічної форми. Майже завжди в подібних системах використовується меньше вторинне дзеркало. Перші ідеї щодо використання увігнутих дзеркал в якості оптичних приладів були висунуті ще в 11 столітті<ref>{{Cite book
+Це телескопи, об'єктивом яких є увігнуте дзеркало сферичної, параболічної або гіперболічної форми. Майже завжди в подібних системах використовується менше вторинне дзеркало. Перші ідеї щодо використання увігнутих дзеркал як оптичних приладів були висунуті ще в 11 столітті<ref>{{Cite book
 |url=https://books.google.ca/books?id=2LZZginzib4C&pg=PA40&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
 |title=Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope
@@ Рядок 167: / Рядок 175: @@
 |language=en
 |isbn=978-0-486-43265-6
-}}</ref><ref>{{Cite web|title=Who was James Gregory?|url=https://web.archive.org/web/20170117064000/http://www.nms.ac.uk/explore/stories/science-and-technology/reflecting-telescope/telescopes/james-gregory/|website=web.archive.org|date=2017-01-17|accessdate=2023-10-17}}</ref>.
+}}</ref><ref>{{Cite web|title=Who was James Gregory?|url=http://www.nms.ac.uk/explore/stories/science-and-technology/reflecting-telescope/telescopes/james-gregory/|website=web.archive.org|date=2017-01-17|accessdate=2023-10-17|archive-date=2017-01-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20170117064000/http://www.nms.ac.uk/explore/stories/science-and-technology/reflecting-telescope/telescopes/james-gregory/}}</ref>.
 {| class="wikitable"
 !Зображення
@@ Рядок 176: / Рядок 184: @@
 !Короткий опис
 !Посилання
+|-
+|[[Файл:Newton-Teleskop.svg|безрамки]]
+|[[Ньютонівський телескоп|Система Ньютона]]
+|Newtonian telescope
+|Ньютонівський телескоп використовує увігнуте головне та плоске вторинне дзеркало, яке відбиває промені в окуляр збоку від приладу. Зображення перевернуте.
+|<ref name=":22">{{Cite web|url=http://www.astrosvit.in.ua/statti/teleskopy-ta-observatoriji/optichni-teleskopi-khkhi-stolittya|title=Оптичні телескопи ХХІ століття|website=www.astrosvit.in.ua|accessdate=2023-08-12}}</ref><ref>{{Cite book
+|url=https://www.worldcat.org/oclc/35673854
+|title=Isaac Newton, adventurer in thought
+|last=Hall
+|first=A. Rupert
+|date=1996
+|publisher=Cambridge University Press
+|location=Cambridge
+|isbn=0-521-56221-X
+|oclc=35673854
+}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Cassegrain telescope2.png|безрамки]]
 |[[Телескоп Кассегрена|Система Кассегрена]]
-|Cassegrain
+|Cassegrain reflector
+|Різновид дзеркального телескопа, розробленого французьким астрономом [[Лоран Кассегрен|Лораном Кассегреном]] в 1672 році. Цей тип телескопа є модифікацією [[Ньютонівський телескоп|ньютонівського телескопа]] і має особливості, які дають змогу усунути деякі відомі аберації (спотворення) оптичних систем. Перш ніж потрапити в головний фокус, промені світла знову відбиваються від меншого опуклого гіперболічного дзеркала, яке фокусує їх біля отвору в центрі головного дзеркала.
-reflector
-|Різновид дзеркального телескопа, розробленого французьким астрономом Лораном Кассегреном в 1672 році. Цей тип телескопа є модифікацією телескопа Ньютона і має особливості, які дають змогу усунути деякі відомі аберації (спотворення) оптичних систем.
 |<ref>{{Cite web|title=Cassegrain Telescopes - an overview {{!}} ScienceDirect Topics|url=https://www.sciencedirect.com/topics/physics-and-astronomy/cassegrain-telescopes|website=www.sciencedirect.com|accessdate=2023-10-15}}</ref><ref>{{Cite book
 |url=https://www.worldcat.org/oclc/223849482
@@ Рядок 193: / Рядок 216: @@
 |isbn=3-540-40106-7
 |oclc=223849482
+}}</ref><ref name="britannica_Cassegrain">{{Cite web|url=https://www.britannica.com/science/Cassegrain-reflector|title=Cassegrain reflector {{!}} Optical Telescope, Reflective Optics, Parabolic Mirror|website=Britannica|language=en|accessdate=2023-10-15}}</ref><ref name=":2">{{Cite web|url=http://www.astrosvit.in.ua/statti/teleskopy-ta-observatoriji/optichni-teleskopi-khkhi-stolittya|title=Оптичні телескопи ХХІ століття|author=Г. З. Бутенко|year=2005|pages=204—208|accessdate=2023-08-12|work=Астрономічний календар}}</ref>
-}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Gregorian telescope.svg|безрамки]]
 |[[Оптична схема Грегорі|Система Грегорі]]
-|Gregorian
+|Gregorian telescope
-telescope
 |Розроблений шотландським математиком і [[астроном]]ом [[Джеймс Грегорі|Джеймсом Грегорі]] у 17 столітті, і вперше побудований 1673 року [[Роберт Гук|Робертом Гуком]].
-|<ref>{{Cite book
+|<ref name="books.google.com">{{cite book
-|title=Isaac Newton: adventurer in thought
-|last=Hall
-|first=Alfred Rupert
-|pages=67
-|language=англійською
-}}</ref><ref name="books.google.com">{{cite book
 |url=https://books.google.com.ua/books?id=7R8LsvMcUioC&lpg=PP1&dq=Icaak%20newton%20adventure%20in%20thought&pg=PP1#v=onepage&q=Icaak%20newton%20adventure%20in%20thought&f=false
 |title=Isaac Newton: Adventurer in Thought
@@ Рядок 216: / Рядок 232: @@
 |language=en
 |isbn=9780521566698
+}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://books.google.com/books?id=9EYBAAAAQAAJ&pg=PA175-IA1&dq=parabolic+James+Gregory|title=A biographical dictionary of eminent Scotsmen - Robert Chambers - Google Книги|date=2022-04-21|website=web.archive.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20220421202318/https://books.google.com/books?id=9EYBAAAAQAAJ&pg=PA175-IA1&dq=parabolic+James+Gregory|archive-date=2022-04-21|accessdate=2024-01-16}}</ref>
-}}</ref>
-|-
-|[[Файл:Newton-Teleskop.svg|безрамки]]
-|[[Телескоп Ньютона|Система Ньютона]]
-|Newton
-telescope
-|На відміну від конструкції Кассегрена, [[Ісаак Ньютон|ньютонівський]] телескоп використовує плоске вторинне дзеркало, яке відбиває промені в окуляр збоку від приладу.
-|<ref name=":22">{{Cite web|title=Оптичні телескопи ХХІ століття|url=http://www.astrosvit.in.ua/statti/teleskopy-ta-observatoriji/optichni-teleskopi-khkhi-stolittya|website=www.astrosvit.in.ua|accessdate=2023-08-12}}</ref><ref>{{Cite book
-|url=https://www.worldcat.org/oclc/35673854
-|title=Isaac Newton, adventurer in thought
-|last=Hall
-|first=A. Rupert
-|date=1996
-|publisher=Cambridge University Press
-|location=Cambridge
-|isbn=0-521-56221-X
-|oclc=35673854
-}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Herschel-Lomonosov reflecting telescope.svg|безрамки]]
+|{{Не перекладено|Система Гершеля|Система Гершеля|en|Herschellian telescope}}<!-- Проблема вікіфікації: Не знайдено сторінки [[:en:Herschellian telescope]] (SashkoR0B0T)-->
-|[[Телескоп Гершеля|Система Гершеля]]
-Система Ломоносова
+(Система Ломоносова)
+|Herschellian telescope
-|Hershel
+|Оптична схема названа на честь [[Фрідріх Вільям Гершель|Вільяма Гершеля]], який створив перший прототип в 1789 році. Первинне дзеркало розташоване під кутом до осі симетрії телескопу ([[Англійська мова|англ.]] ''off-axis design'') і зображення «відводиться вбік», щоб уникнути блокування потоку світла вторинним дзеркалом.
-telescope
-|
 |<ref>{{Cite web|title=Museo Galileo - In depth - Telescope|url=https://catalogue.museogalileo.it/indepth/Telescope.html|website=catalogue.museogalileo.it|accessdate=2023-03-01}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Ritchey-Chretien-Cassegrain-Teleskop.svg|безрамки]]
-|[[Телескоп Річі — Кретьєна|Система Річі — Кретьєна]]
+|[[Телескоп Річі — Кретьєна|Система Річі&nbsp;— Кретьєна]]
-|Ritchey–Chrétien
+|Ritchey–Chrétien telescope
+|Схему теоретично розробили на початку 1910 років [[Джордж Вілліс Річі]] та {{нп|Анрі Кретьєн||fr|Henri Chrétien}}. Вона структурно подібна до [[Телескоп Кассегрена|схеми Кассегрена]], але застосовано увігнуте гіперболічне дзеркало як первинне та опукле гіперболічне з великим вигином як вторинне.
-telescope
-|Структурно подібна до системи Кассегрена, але використовує більш плоске гіперболічне дзеркало як первинну поверхню та гіперболічне з великим вигином як вторинне дзеркало. Це виправляє значну частину дефектів параболічних відбивачів, один з яких називається [[Лінза|комою]], і видаляє вставлений меніск. Крім того, у фокусі повинен бути присутнім коригувальний елемент. Яскравим прикладом телескопу з такою системою є космічний телескоп "Габбл".
+Це виправляє значну частину дефектів параболічних відбивачів, один з яких називається [[Лінза|комою]], і видаляє вставлений меніск. Крім того, у фокусі повинен бути присутнім коригувальний елемент. Перший телескоп побудовано 1927 року. За цією схемою побудовано більшість великих телескопів другої половині XX-го сторіччя, зокрема, [[Габбл (телескоп)|космічний телескоп Габбла]], [[Обсерваторія Джеміні|пара телескопів «Джеміні»]] (8,1&nbsp;м), [[Субару (телескоп)|телескоп Субару]] (8,2&nbsp;м), [[Дуже великий телескоп]] (4 × 8,2&nbsp;м), [[Великий телескоп Канарських островів]] (10,4&nbsp;м).
-|<ref name=":22"/><ref>{{Cite web|title=Classical and aplanatic two-mirror telescopes|url=https://www.telescope-optics.net/classical_and_aplanatic.htm|website=www.telescope-optics.net|accessdate=2023-03-01}}</ref>
+|<ref name=":22"/><ref>{{Cite web|title=Classical and aplanatic two-mirror telescopes|url=https://www.telescope-optics.net/classical_and_aplanatic.htm|website=www.telescope-optics.net|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref name=":23">{{Cite web|url=http://www.astrosvit.in.ua/statti/teleskopy-ta-observatoriji/optichni-teleskopi-khkhi-stolittya|title=Оптичні телескопи ХХІ століття|author=Г. З. Бутенко|year=2005|pages=204—208|accessdate=2023-08-12|work=Астрономічний календар}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.astrosvit.in.ua/statti/teleskopy-ta-observatoriji/optichni-teleskopi-khkhi-stolittya|title=Оптичні телескопи ХХІ століття|author=Г. З. Бутенко|year=2005|pages=204—208|accessdate=2024-04-28|work=Астрономічний календар}} стор. 2</ref>
-|-
-|[[Файл:Off-axis optical telescope diagram.svg|безрамки]]
-|[[Брахіт]]
-|
-|
-|
 |-
 |[[Файл:Liquid Mirror Telescope.jpg|безрамки]]
 |[[Рідкодзеркальний телескоп]]
-|Liquid-mirror
+|Liquid-mirror telescope
+|Телескоп, дзеркало якого виготовлене з відбиваючої рідини (наприклад, [[Ртуть|ртуті]]), яка обертається з постійною швидкістю навколо вертикальної осі й набуває параболічної форми завдяки відцентровій силі. Концепція була висунута Ісааком Ньютоном і вдосконалена Ернесто Капоччі. Однак перший прототип було побудовано лише в 1872 році. Подібні системи мають ряд переваг, зокрема низьку вартість, однак одночасно з тим мають ряд недоліків. Зокрема, подібні телескопи можуть бути суто зенітними, а також використання ртуті, яка є отруйною для людини, ускладнює застосування.
-telescope
-|Телескоп, дзеркало якого виготовлене з відбиваючої рідини (наприклад, [[Ртуть|ртуті]]), яка обертається з постійною швидкістю навколо вертикальної осі й набуває параболічної форми завдяки відцентровій силі. Концепція була висунута Ісааком Ньютоном і вдосконалена Ернесто Капоччі. Однак перший прототип було побудовано лише в 1872 році. Подібні системи мають ряд переваг, зокрема низьку вартість, однак одночасно з тим мають ряд недоліків. Зокрема, подібні телескопи можуть бути виключно зенітними, а також використання ртуті, яка є отруйною для людини, ускладнює застосування.
 |<ref>{{Cite web|url=http://www.astro.ubc.ca/lmt/lm/|title=What is an LMT?}}</ref><ref name="Drift Scanning">{{Cite web|last=Rabinowitz|first=David|title=Drift Scanning (Time-Delay Integration|url=http://nexsci.caltech.edu/workshop/2005/presentations/Rabinowitz.pdf|website=Yale University Center for Astronomy and Astrophysics|publisher=Caltech|accessdate=27 квітня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150427145031/http://nexsci.caltech.edu/workshop/2005/presentations/Rabinowitz.pdf|archivedate=27 April 2015}}</ref><ref>{{Cite web|title=What is an LMT?|url=https://www.astro.ubc.ca/lmt/lm/|website=www.astro.ubc.ca|accessdate=2023-03-01}}</ref><ref>{{Cite book
 |url=https://www.biodiversitylibrary.org/item/20701
@@ Рядок 282: / Рядок 273: @@
 |-
 |
+|{{Не перекладено|Телескоп Фунда|Телескоп Фунда|en|Pfund telescope}}
-|[[Телескоп Пфунда]]
 |Pfund telescope
+|Оптична схема, що використовується в нерухомих телескопах. Перший прототип створено американським спектроскопістом та винахідником {{Не перекладено|Август Герман Фунд|Августом Германом Фундом|en|August Herman Pfund}}. Складається з плаского дзеркала, за домогою якого потік світла направляють на друге, параболічне дзеркало. Головна оптична вісь телескопу розташовується горизонтально, навідміну від зенітних телескопів з вертикальним розташуванням. Фокусна відстань головного дзеркала підібрана таким чином, що фокус розташований далі, ніж пласке дзеркало. Подібна конструкція не потребує додавання вторинного дзеркала.
-|
-|<ref name=":1">{{Cite book
+|<ref>{{Cite book
+|title=How the laser happened: adventures of a scientist
-|url=https://www.worldcat.org/oclc/39123151
-|title=How the laser happened : adventures of a scientist
 |last=Townes
-|first=Charles H.
+|first=Charles Hard
 |date=1999
-|publisher=Oxford University Press
+|publisher=Oxford university press
-|location=New York
+|location=New York Oxford
+|pages=184-185
-|isbn=0-19-512268-2
+|isbn=978-0-19-515376-7
-|oclc=39123151
-}}</ref><ref name=":1" />
+}}</ref><ref>{{Cite book
+|title=Unusual telescopes
+|last=Manly
+|first=Peter L.
+|date=1995
+|year=1999
+|publisher=Cambridge Univ. Press
+|edition=1. paperback ed
+|location=Cambridge
+|pages=136-137
+|isbn=978-0-521-48393-3
+}}</ref><ref>{{Cite book
+|title=Easy viewing with a fixed telescope
+|last=Fundingsland
+|first=John O.
+|year=1992
+|publisher=Sky and Telescope
+|pages=212-215
+|language=англійською
+}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Schwarzschild-TeleskopII.svg|безрамки]]
-|[[Телескоп Шварцшильда]]
+|{{Не перекладено|Телескоп Шварцшильда|Телескоп Шварцшильда|en|Schwarzschild telescope}}
-|Schwarzschild
+|Schwarzschild telescope
+|Конструкція складається з двох увігнутих {{Не перекладено|Асферична лінза|асферичних|en|Aspheric lens}} дзеркал. Телескоп був створений німецьким астрономом [[Карл Шварцшильд|Карлом Шварцшильдом]]. Завдяки такій конструкції в системі відсутня [[сферична аберація]]. Фокус системи знаходиться всередині телескопа, на відміну від систем Кассегрена, Грерогі, Ньютона та інших. Тому подібні телескопи використовуються для фотометричних (не візуальних) спостережень.
-telescope
-|
 |<ref>{{Cite news|title=A Variation of Schwarzschild Telescope: Golden Section Solution with Two Concentric Spheres and Its Extension to Finite Distance Solutions|url=http://link.springer.com/10.1007/s10043-005-0190-z|work=Optical Review|date=2005-05|accessdate=2023-03-01|issn=1340-6000|doi=10.1007/s10043-005-0190-z|pages=190–195|volume=12|issue=3|language=en|first=Kyoji|last=Nariai|first2=Hiroshi|last2=Iwamoto}}</ref><ref>{{Cite news|title=The modified Couder telescope|url=https://academic.oup.com/mnras/article-lookup/doi/10.1093/mnras/209.3.587|work=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society|date=1984-08-01|accessdate=2023-03-01|issn=0035-8711|doi=10.1093/mnras/209.3.587|pages=587–606|volume=209|issue=3|language=en|first=R. V.|last=Willstrop}}</ref>
 |-
 |
+|{{Не перекладено|Телескоп Стевіка-Пола|Телескоп Стевіка-Пола|en|Stevick-Paul telescope}}<!-- Проблема вікіфікації: Не знайдено сторінки [[:en:Stevick-Paul telescope]] (SashkoR0B0T)-->
-|[[Телескоп Стевіка-Пола]]
-|Stevick-Paul
+|Stevick-Paul telescope
+|Конструкція телескопу має 3 дзеркала, зокрема одне діагональне, зображення розташоване не на головній оптичні осі. В цій системі майже відсутні всі види аберацій, однак присутня невелика [[кривина поля зображення]].
-telescope
-|
 |<ref name=":0">{{Cite book
 |title=Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques
@@ Рядок 316: / Рядок 323: @@
 |volume=14 (5)
 |language=французькою
+}}</ref><ref>{{Cite web|title=Stevick-Paul Telescope|url=http://spider.seds.org/scopes/dstevick/sptbrief.html|website=spider.seds.org|accessdate=2023-11-10}}</ref>
-}}</ref>
 |-
 |[[Файл:PaulBakerTelescope.png|безрамки]]
-|[[Телескоп-анастигмат]]
+|[[Тридзеркальний анастигмат]]
-Трьохдзеркальний анастигмат
+(Телескоп-анастигмат)
-|Three-mirror
+|Three-mirror anastigmat
+|Як очевидно з назви, система має три увігнутих дзеркала для нівелювання всіх видів аберацій. Конструкція має набагато більше поле зору, ніж класичні телескопи з двома дзеркалами. Існує багато різновидів тридзеркальних анастигматів, які були створені за довгу історію розвитку цього типу телескопів. Серед них:
-anastigmat
-|
+* [[Телескоп Пола]] (1935)
+* [[Телескоп Пола-Бейкера]] (1969)
+* [[Телескоп Корша]] (1972)
+* [[Телескоп Ейзенберга-Пірсона]] (1987)
+Ця схема дозволяє мінімізувати три основні [[Аберації оптичних систем|оптичні аберації]]&nbsp;— [[Сферична аберація|сферичну аберацію]], [[Кома (оптика)|кому]] та [[астигматизм]].
+Доволі багато космічних телескопів мають оптичну схему саме тридзеркального анастигмата, зокрема [[Джеймс Вебб (телескоп)|JWST]], [[Евклід (космічний телескоп)|Евклід]], [[Космічний телескоп Ненсі Грейс Роман|Ненсі Грейс Роман]] та інші.
 |<ref name=":0" /><ref>{{Cite book
 |url=https://www.worldcat.org/oclc/53992848
@@ Рядок 335: / Рядок 349: @@
 |isbn=3-540-40106-7
 |oclc=53992848
-}}</ref><ref>{{Cite news|title=On Improving the Effectiveness of Large Telescopes|url=http://ieeexplore.ieee.org/document/4103307/|work=IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems|date=1969-03|accessdate=2023-03-01|issn=0018-9251|doi=10.1109/TAES.1969.309914|pages=261–272|volume=AES-5|issue=2|first=James|last=Baker}}</ref>
+}}</ref><ref>{{Cite news|title=On Improving the Effectiveness of Large Telescopes|url=http://ieeexplore.ieee.org/document/4103307/|work=IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems|date=1969-03|accessdate=2023-03-01|issn=0018-9251|doi=10.1109/TAES.1969.309914|pages=261–272|volume=AES-5|issue=2|first=James|last=Baker}}</ref><ref>{{Cite book
+|title=Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques
+|last=Maurice
+|first=Paul
+|year=1935
+|publisher=Revue d'Optique Théorique et Instrumentale
+|volume=14 (5)
+|pages=169-202
+|language=французькою
+}}</ref><ref>{{Cite news|title=On Improving the Effectiveness of Large Telescopes|url=http://ieeexplore.ieee.org/document/4103307/|work=IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems|date=1969-03|accessdate=2023-11-10|issn=0018-9251|doi=10.1109/TAES.1969.309914|pages=261–272|volume=AES-5|issue=2|first=James|last=Baker}}</ref><ref>{{Cite news|title=Closed Form Solution for Three-Mirror Telescopes, Corrected for Spherical Aberration, Coma, Astigmatism, and Field Curvature|url=https://opg.optica.org/abstract.cfm?URI=ao-11-12-2986|work=Applied Optics|date=1972-12-01|accessdate=2023-11-10|issn=0003-6935|doi=10.1364/AO.11.002986|pages=2986|volume=11|issue=12|language=en|first=Dietrich|last=Korsch}}</ref><ref>{{Cite book
+|title=Two-mirror three-surface telescope
+|last=Eisenberg
+|first=Shai
+|last2=Pearson
+|first2=Earl T.
+|year=1987
+|publisher=Proc SPIE
+|volume=751
+|pages=24
+}}</ref>
 |-
 |
+|{{Не перекладено|Тороїдальний рефлектор|Тороїдальний рефлектор|en|Toroidal reflector}}
-|[[Тороїдальний телескоп]]
-Тороїдальний рефлектор
+(Тороїдальний телескоп)
 |Toroidal reflector
+|В основі оптичної схеми&nbsp;— дзеркало, поверхня якого являє собою зріз [[Тор (геометрія)|тора]], а форма визначається двома радіусами кривини. Така конструкція дзеркала нівелює астигматизм, однак має [[Сферична аберація|сферичну аберацію]] і [[Кома (оптика)|кому]]. Також подібні дзеркала простіше виготовляти, тому вони дешевші, ніж параболічні або еліптичні.
-|
-|<ref>{{Cite web|title=Toroidal Mirrors for Yolo Telescopes|url=http://bhs.broo.k12.wv.us/homepage/alumni/dstevick/erwin_c.htm|website=web.archive.org|date=2004-08-10|accessdate=2023-03-01|archive-date=2004-08-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20040810021752/http://bhs.broo.k12.wv.us/homepage/alumni/dstevick/erwin_c.htm}}</ref>
+|<ref>{{Cite web|title=Toroidal Mirrors for Yolo Telescopes|url=http://bhs.broo.k12.wv.us/homepage/alumni/dstevick/erwin_c.htm|website=web.archive.org|date=2004-08-10|accessdate=2023-03-01|archive-date=2004-08-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20040810021752/http://bhs.broo.k12.wv.us/homepage/alumni/dstevick/erwin_c.htm}}</ref><ref>{{Cite web|title=Multistatic nearfield imaging radar for portal security systems using a high gain toroidal reflector antenna|url=https://ieeexplore.ieee.org/document/7228246|website=ieeexplore.ieee.org|accessdate=2023-11-10|language=en-US}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Wolter-I.svg|безрамки]]
@@ Рядок 353: / Рядок 386: @@
 |-
 |[[Файл:Wolter-III.svg|безрамки]]
+|-
+|
+|{{Не перекладено|Телескоп Куде|Телескоп Куде|en|Coudé Auxiliary Telescope}}
+|Coudé Auxiliary Telescope
+|Не є окремим видом телескопа, а радше системою коригування шляху променя після проходження через вторинне дзеркало&nbsp;— найчастіше говорять про [[фокус Куде]] конкретного телескопа. Великі телескопи можуть мати кілька доступних точок фокусування залежно від того, які космічні об'єкти спостерігають та що вимірюють ([[Астрофотографія|сфотографувати]] їх, отримати [[спектр]] тощо). Розміщуючи додаткові [[Дзеркало|дзеркала]], система Coudé спрямовує промені до фіксованої точки фокусу на полярній осі кріплення телескопа.
+|<ref name=":24">{{Cite web|url=http://www.astrosvit.in.ua/statti/teleskopy-ta-observatoriji/optichni-teleskopi-khkhi-stolittya|title=Оптичні телескопи ХХІ століття|author=Г. З. Бутенко|year=2005|pages=204—208|accessdate=2023-08-12|work=Астрономічний календар}}</ref>
+|-
+|[[Файл:Nasmyth-Telescope.svg|безрамки]]
+|[[Телескоп Несміта]]
+|Nasmyth telescope
+|Конструкційно подібна до системи Кассегрена, однак містить діагональне дзеркало, яке виводить пучок світла за межі корпусу телескопа. Така система дозволяє зробити нерухомими деякі елементи телескопа при зміні осі схилень.
+|<ref name=":24" />
 |}
 === [[Катадіоптрична оптична система|Катадіоптричні]] телескопи ===
+Система, яка є гібридом [[Рефлектор (телескоп)|рефлектора]] і [[рефрактор]]а, тобто містить одночасно і дзеркала, і лінзи. Подібні системи поєднують переваги обох типів систем користуючись з комбінації заломлення світла і його відбиття.
 {| class="wikitable"
 !Зображення
@@ Рядок 364: / Рядок 410: @@
 |-
 |[[Файл:Diagram Reflector ArgunovCassegrain.svg|безрамки]]
-|[[Телескоп Аргунова-Кассегрена]]
+|{{Не перекладено|Телескоп Аргунова-Кассегрена|Телескоп Аргунова-Кассегрена|en|Argunov–Cassegrain telescope}}
 |Argunov–Cassegrain telescope
+|Оптична схема з дзеркала, двох звичайних лінз та {{Не перекладено|Дзеркало Манжена|дзеркала Манжена|en|Mangin mirror}}. Всі оптичні поверхні системи є сферичними. Система не набула популярності через свою складність виготовлення (в ній фактично задіяно 5 оптичних елементів), а також складність усунення аберацій, яка через це виникає.
-|
+Тим не менш, один з телескопів з такою оптичною схемою, з діаметром дзеркала в 1 метр, було виготовлено в Одесі та транспортовано до [[Вигорлатська обсерваторія|Вигорлатської обсерваторії]], [[Колоніца (Словаччина)|Колоніца]], [[Словаччина]], де він активно використовується для спостережень (станом на 2022 рік).
 |<ref>{{Cite book
 |title=One-meter telescope in Kolonica Saddle – 4 years of operation
@@ Рядок 378: / Рядок 425: @@
 |pages=70-73
 |language=англійською
-}}</ref>
+}}</ref><ref>{{Cite book
+|title=Изохроматические системы телескопов со сферической оптикой
+|last=Агрунов
+|first=П.П.
+|year=1972
+|publisher=Астрономический Весник
+|volume=6 (1)
+|pages=52-61
+|language=російською
+}}</ref><ref>{{Cite book
+|url=https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2007OAP....20..100K/abstract
+|title=Astronomical Observatory at Kolonicke Sedlo and its Results in Variable Stars Observing
+|last=Kudzej
+|first=I.
+|last2=Karetnikov
+|first2=V. G.
+|last3=Dubovsky
+|first3=P. A.
+|last4=Paulin
+|first4=L. S.
+|last5=Fashchevskyi
+|first5=N. N.
+|last6=Ryabov
+|first6=A. V.
+|last7=Dorokhova
+|first7=T. N.
+|last8=Dorokhov
+|first8=N. I.
+|last9=Koshkin
+|first9=N. I.
+|year=2007
+|publisher=Odessa Astronomical Publications
+|location=Одеса
+|pages=100-105
+|language=англійською
+}}</ref><ref>{{Cite news|title=Variability of eclipse timing:the case of V471 Tauri|url=https://arxiv.org/abs/2210.01464|date=2022|accessdate=2023-11-10|doi=10.48550/ARXIV.2210.01464|first=Emil|last=Kundra|first2=Ľubomír|last2=Hambálek|first3=Siegfried|last3=Vanaverbeke|first4=Pavol|last4=Dubovský|first5=Ludwig|last5=Logie|first6=Steve|last6=Rau|first7=Franky|last7=Dubois}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Sony Alpha 55 with Minolta 500 F8 Reflex.JPG|безрамки]]
 |[[Катадіоптричний диаліт]]
+(Телескоп Гамільтона)
 |Catadioptric dialytes
+|Система з однієї опуклої лінзи та однієї розсівної лінзи, одна оптична поверхня якої в оригінальній конструкції була покрита сріблом (аналог {{Не перекладено|Дзеркало Манжена|дзеркала Манжена|en|Mangin mirror}}). Розроблений В. Ф.  Гамільтоном, який створив перший прототип в 1814 році. Надалі система вдосконалювалася, зокрема німецьким архітектором і оптиком {{Не перекладено|Людвіг Шупман|Людвігом Шупманом|de|Ludwig Schupmann}} наприкінці 19 століття. Він додав в систему третю корегувальну лінзу, тим самим створивши медіальний телескоп на основі катадіоптричного діаліту.
-|
+|<ref>{{Cite web|title=CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR|url=https://www.telescope-optics.net/catadioptric_telescopes.htm|website=www.telescope-optics.net|accessdate=2023-11-10}}</ref>
-|
 |-
 |[[Файл:Maksutov 150mm.jpg|безрамки]]
 |[[Телескоп Максутова]]
 |Maksutov telescope
+|Оптична схема складається з коригувального елементу (розсівної лінзи) та сферичного головного дзеркала. Лінза зазвичай має такий самий діаметр, як і головне дзеркало і розташовується перед ним. Запатентований українсько-радянським оптиком Дмитром Максутовим в 1941 році. Система корегує [[Хроматична аберація|хроматичну аберацію]] і [[Кома (оптика)|кому]].
-|
+Популярна серед астрономів-аматорів через свою простоту. Розміри системи обмежені саме масою меніска, тому такі телескопи, як правило, мають відносно менші діаметри.
 |<ref>{{Cite book
 |url=https://www.worldcat.org/oclc/52030342
@@ Рядок 407: / Рядок 491: @@
 |publisher=Cambridge University Press
 |pages=43
+}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.telescopengineering.com/history/DmitriMaksutov.html|title=Dmitri Maksutov|date=2012-02-22|website=web.archive.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20120222122944/http://www.telescopengineering.com/history/DmitriMaksutov.html|archive-date=2012-02-22|accessdate=2023-08-13}}</ref>
-}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Klevcov-féle távcső.png|безрамки]]
-|[[Телескоп Клевцова-Кассегрена]]
+|{{Не перекладено|Телескоп Клевцова-Кассегрена|Телескоп Клевцова-Кассегрена|en|Klevtsov–Cassegrain telescope}}
 |Klevtsov–Cassegrain telescope
-|Має коригувальний елемент, розташований перед вторинним дзеркалом. Вторинне дзеркало конструктивно становить одне ціле з коригуючим меніском. Меніск має форму кільцевої лінзи з центральним отвором, через який проходить промінь від другого дзеркала до окуляра. Промінь проходить через активну частину меніска, перш ніж впасти на вторинне дзеркало.
+|Має коригувальний елемент, розташований перед вторинним дзеркалом. Вторинне дзеркало конструктивно становить одне ціле з коригувальним меніском. Меніск має форму кільцевої лінзи з центральним отвором, через який проходить промінь від другого дзеркала до окуляра. Промінь проходить через активну частину меніска, перш ніж впасти на вторинне дзеркало.
 |<ref>{{Cite web|title=The Novosibirsk TAL 200K Klevtsov Cassegrain - Ritchey-Chretiens, Dall-Kirkhams, and Other Designs|url=https://www.cloudynights.com/articles/cat/user-reviews/telescopes/ritchey-chretiens-dall-kirkhams-and-other-designs/the-novosibirsk-tal-200k-klevtsov-cassegrain-r693|website=Cloudy Nights|accessdate=2023-08-13|language=en}}</ref><ref>{{Cite news|title=New optical systems for small-size telescopes|url=https://opg.optica.org/jot/abstract.cfm?uri=jot-67-2-176|work=Journal of Optical Technology|date=2000-02-01|accessdate=2023-03-02|doi=10.1364/JOT.67.000176|pages=176|volume=67|issue=2|language=EN|first=Yu A.|last=Klevtsov}}</ref><ref>{{Cite web|title=Optica Publishing Group|url=https://opg.optica.org/ao/viewmedia.cfm?uri=ao-34-28-6337|website=opg.optica.org|accessdate=2023-03-02}}</ref><ref>{{Cite web|title=CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR|url=https://www.telescope-optics.net/catadioptric_telescopes.htm|website=www.telescope-optics.net|accessdate=2023-03-02}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Lh design equations s color.png|безрамки]]
-|[[Телескоп Люрі-Хьюстона]]
+|{{Не перекладено|Телескоп Люрі — Гоутона||en|Lurie–Houghton telescope}}
 |Lurie–Houghton telescope
+|Коригувальний елемент системи складається з двох лінз. Систему було запантентовано в 1944 році. Всі оптичні поверхні є сферичними, а лінзи в системі відносно тонкі. Перевагою системи є відносна простота створення, на відміну від камери Шмідта або системи Максутова.
-|
 |<ref>{{Cite book
 |url=https://www.worldcat.org/oclc/17873872
@@ Рядок 433: / Рядок 517: @@
 |isbn=0-943396-18-2
 |oclc=17873872
+}}</ref><ref>{{Cite web|title=Espacenet – search results|url=https://worldwide.espacenet.com/patent/search/family/010904443/publication/US2350112A?q=pn=US2350112|website=worldwide.espacenet.com|accessdate=2023-11-10}}</ref><ref>{{Cite book
+|title=Telescope optics: a comprehensive manual for amateur astronomers
+|last=Rutten
+|first=Harrie G.
+|last2=Venrooij
+|first2=Martin A. van
+|date=1999
+|publisher=Willmann-Bell
+|edition=4. print
+|location=Richmond, Va
+|isbn=978-0-943396-18-7
 }}</ref>
 |-
-|[[Файл:Maksutov spot cassegrain.png|безрамки]]
+|[[Файл:Large 1987 0528 0001 .jpg|центр|безрамки]]
+|{{Не перекладено|Модифікований телескоп Дола — Кірхама||en|Modified Dall–Kirkham telescope}}
-|[[Телескоп Максутова-Кассегрена]]
-|Maksutov–Cassegrain telescope
+|Modified (Corrected) Dall–Kirkham telescope
+|І класичний, і модифікований телескоп Дола&nbsp;— Кірхама складаються з еліптичного головного і сферичного вторинного дзеркала. Відмінність модифікованого полягає в наявності корегувального елементу, а саме 2 або 3 лінз. Система лінз розташовується перед фокусом для усунення [[Кома (оптика)|коми]], астигматизму та викривлення поля зору. Оптична схема була створена Дейвом Рове.
-|За оптичною схемою схожий з камерою Шмідта, відмінність полягає у формі оптичних поверхонь. Оптичні поверхні коригуючої пластини (меніска перед основним дзеркалом) мають [[Куля|сферичну]] форму, тому їх відносно легко виготовити. Головне дзеркало також сферичне.
+|<ref>{{Cite web|title=Le télescope de Wynne-Rosin|url=http://astrosurf.com/astroptics/le_telescope_de_wynne-rosin.html|website=astrosurf.com|accessdate=2023-03-02}}</ref><ref>{{Cite web|title=The CDK Optical Design / Baader Planetarium Blog Posts|url=https://www.baader-planetarium.com/en/blog/cdk-optical-design/|website=www.baader-planetarium.com|accessdate=2023-11-10}}</ref>
-|
-|-
-|
-|[[Телескоп Дола-Кірхама]]
-|Modified Dall–Kirkham telescope
-|
-|<ref>{{Cite web|title=Le télescope de Wynne-Rosin|url=http://astrosurf.com/astroptics/le_telescope_de_wynne-rosin.html|website=astrosurf.com|accessdate=2023-03-02}}</ref>
 |-
 |[[Файл:Schmidt Camera.jpg|безрамки]]
-|[[Камера Шмідта]]
+|{{Не перекладено|Камера Шмідта|Камера Шмідта|en|Schmidt camera}}
 |Schmidt camera
-|Має передню коригувальну пластину (меніск) дуже складної форми в площині [[Вторинне дзеркало|вторинного дзеркала]] (по суті тороїдальний дифузор, кругла центральна частина плоска для розміщення вторинного дзеркала), яка виправляє різні дефекти телескопа. Пластина розташована навпроти [[Головне дзеркало|головного дзеркала]], тому промені спочатку проходять через неї, а лише потім потрапляють на головне дзеркало.
+|Має передню коригувальну пластину (меніск) дуже складної форми в площині [[Вторинне дзеркало|вторинного дзеркала]] (по суті тороїдальний дифузор, кругла центральна частина плоска для розміщення вторинного дзеркала), яка виправляє різні дефекти телескопа. Пластина розташована навпроти [[Головне дзеркало|головного дзеркала]], тому промені спочатку проходять через неї, а лише потім потрапляють на головне дзеркало. Завдяки складній формі меніск тонший за систему Максутова—Кассегрена.
 |<ref>{{Cite book
 |url=https://www.worldcat.org/oclc/30473847
@@ Рядок 461: / Рядок 550: @@
 |isbn=0-8247-9225-4
 |oclc=30473847
-}}</ref><ref>{{Cite web|title=Telescope Optics|url=http://www.astronomical.com/TelescopeOptics.htm|website=web.archive.org|date=2009-10-20|accessdate=2023-03-02|archive-date=2009-10-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20091020143019/http://www.astronomical.com/TelescopeOptics.htm}}</ref><ref>{{Cite web|title=Obstruction|url=http://spider.seds.org/scopes/obstruct.html|website=spider.seds.org|accessdate=2023-03-02}}</ref>
+}}</ref><ref>{{Cite web|title=Telescope Optics|url=http://www.astronomical.com/TelescopeOptics.htm|website=web.archive.org|date=2009-10-20|accessdate=2023-03-02|archive-date=2009-10-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20091020143019/http://www.astronomical.com/TelescopeOptics.htm}}</ref><ref>{{Cite web|title=Obstruction|url=http://spider.seds.org/scopes/obstruct.html|website=spider.seds.org|accessdate=2023-03-02}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2004AAS...205.0201A|title=The Mount Wilson Optical Shop during the Second World War|last=Abrahams|first=P.|date=2004-12-01|pages=02.01|volume=205|accessdate=2023-08-13}}</ref>
 |}
-== Телескопи інших діапазонів спектру ==
+== Телескопи інших діапазонів спектра ==
 У 20 столітті було розроблено багато видів телескопів, які дозволяють проводити спостереження в широкому діапазоні довжин хвиль від радіо до гамма-променів. Деякі з них за зовнішнім виглядом суттєво відрізняються від оптичних телескопів або навіть взагалі не схожі на них.
 {| class="wikitable"
 ! rowspan="2" |Тип телескопу
-! rowspan="2" |Призначення
+! rowspan="2" |Призначення або діапазон довжин хвиль
 ! colspan="2" |Приклад інструменту
 |-
@@ Рядок 475: / Рядок 564: @@
 |-
 |[[IACT]] ([[Черенковське випромінювання|Черенковський]] телескоп)
+|Реєстрація черенковського випромінювання з енергією фотонів від 50 Г[[Електронвольт|еВ]] до 50 Т[[Електронвольт|еВ]]<ref>{{Cite web|title=H.E.S.S. - The High Energy Stereoscopic System|url=https://www.mpi-hd.mpg.de/hfm/HESS/pages/about/telescopes/|website=www.mpi-hd.mpg.de|accessdate=2023-10-30}}</ref><ref>{{Cite web|title=MAGIC - About IACTs|url=http://magic.mppmu.mpg.de/introduction/iact.html|website=web.archive.org|date=2012-05-11|accessdate=2023-10-30|archive-date=2012-05-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20120511032953/http://magic.mppmu.mpg.de/introduction/iact.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=ACT Techniques & VERITAS Technology|url=http://veritas.sao.arizona.edu/about-veritas-mainmenu-81/atmospheric-cherenkov-technique-and-veritas-technologies-mainmenu-87|website=web.archive.org|date=2014-11-03|accessdate=2023-10-30|archive-date=2014-11-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20141103105820/http://veritas.sao.arizona.edu/about-veritas-mainmenu-81/atmospheric-cherenkov-technique-and-veritas-technologies-mainmenu-87}}</ref>.
-|Інструменти, призначені для реєстраці
-черенковського випромінювання з енергією фотонів від 50 ГеВ
 |[[Файл:The MAGIC Telescope at night.jpg|безрамки]]
-|[[MAGIC]] (Major Atmospheric Gamma-ray Imaging Cherenkov Telescope) - система з двох наземних черенковських телескопів, які розташовані на острові [[Ла-Пальма]].
+|[[MAGIC]] (Major Atmospheric Gamma-ray Imaging Cherenkov Telescope)&nbsp;— система з двох наземних черенковських телескопів, які розташовані на острові [[Ла-Пальма]].
 |-
 |[[Радіотелескоп]]
+|Від міліметрів до десятків метрів<ref>{{Cite web|title=Space Communications and Navigation Fun Facts - NASA|url=https://www.nasa.gov/directorates/space-operations/space-communications-and-navigation-scan-program/scan-outreach/fun-facts/|accessdate=2023-10-30|language=en-US}}</ref>.
-|
+|[[Файл:Effelsberg Germany Radiotelescope-Effelsberg-01.jpg|ліворуч|Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг-Німеччина.|231x231пкс|безрамки]]
-|
+|[[Еффельсберзький радіотелескоп|Радіотелескоп Еффельсберг-1]], Еффельсберг, Німеччина.
-|
 |-
-|[[Субміліметрова астрономія|Субміліметривий телескоп]]
+|[[Субміліметрова астрономія|Субміліметровий телескоп]]
+|Від 0.35 до 1.3 мм (для Кальтеської обсерваторії)<ref>{{Cite news|title=ShieldSquare Captcha|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/133579/pdf|accessdate=2023-10-30|doi=10.1086/133579/pdf}}</ref>.
-|
+|[[Файл:Caltech-Submillimeter-Observatory (straightened).jpg|безрамки]]
-|
+|[[Калтекська субміліметрова обсерваторія]], [[Обсерваторія Мауна-Кеа|Мауна-Кеа]], Гаваї.
-|
 |-
 |[[Інфрачервона астрономія|Інфрачервоний телескоп]]
+|Від 0.76 до 1000 мкм. Земна атмосфера пропускає лише діапазон 1&nbsp;— 1.5 мкм, тому більшість телескопів цього типу&nbsp;— космічні<ref>{{Cite book
-|
+|url=https://astro.lnu.edu.ua/astro/bukvy/i1.pdf
-|
+|title=Астрономічний енциклопедичний словник
-|
+|last=І. А. Климишин та А. О. Корсунь.
+|year=2003
+|publisher=Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка
+|location=Львів
+|pages=198
+|isbn=ISBN 966-613-263-X
+}}</ref>.
+|[[Файл:James Webb Space Telescope 2009 top.jpg|безрамки]]
+|Космічний [[Джеймс Вебб (телескоп)|телескоп імені Джеймса Вебба]].
 |-
 |[[Ультрафіолетова астрономія|Ультрафіолетовий телескоп]]
+|Від 10 до 320 нм. Світло на цих довжинах хвиль поглинається атмосферою Землі, тому телескопи цього типу&nbsp;— космічні<ref>{{Cite book
-|
+|url=http://archive.org/details/allensastrophysi0004alle
-|
+|title=Allen's astrophysical quantities
-|
+|last=Internet Archive
+|first=C. W. (Clabon Walter)
+|date=2000
+|publisher=New York : AIP Press : Springer
+|isbn=978-0-387-98746-0
+}}</ref>.
+|[[Файл:Swift Observatory spacecraft model.png|безрамки]]
+|[[Swift (космічний апарат)|Swift Gamma Ray Burst Explorer]]
 |-
 |[[Рентгенівський телескоп]]
+|Від 0.01 до 10 нм<ref>{{Cite web|title=FFast Physical Reference Database|url=https://physics.nist.gov/cgi-bin/ffast/ffast.pl?Formula=H2O&gtype=5&range=S&lower=0.300&upper=2.00&density=1.00|website=physics.nist.gov|accessdate=2023-10-30}}</ref>.
-|
+|[[Файл:Chandra artist illustration.jpg|безрамки]]
-|
+|[[Чандра (телескоп)|Космічна обсерваторія «Чандра»]].
-|
+|-
+|[[Гамма-телескоп]]
+|Менше 0.01 нм<ref>{{Cite book
+|title=CRC Handbook of Chemistry and Physics
+|last=Hodgman
+|first=Charles
+|year=1961
+|publisher=US: Chemical Rubber Co.
+|location=USA
+|pages=2850
+|language=англійською
+}}</ref>.
+|[[Файл:Fermi Gamma-ray Space Telescope spacecraft model.png|безрамки]]
+|[[Fermi (космічний телескоп)|Космічна обсерваторія «Фермі»]].
 |}
-[[Файл:Effelsberg Germany Radiotelescope-Effelsberg-01.jpg|ліворуч|міні|Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг-Німеччина.|231x231пкс]][[Файл:Vixen GP-DX equatorial mount.jpg|міні|Приклад екваторіального монтування]]
-* [[IACT]] ([[Черенковське випромінювання|Черенковський]] телескоп)
-* [[Інфрачервона астрономія|Інфрачервоний телескоп]]
-* [[Радіотелескоп]]
-* [[Субміліметрова астрономія|Субміліметривий телескоп]]
-* [[Ультрафіолетова астрономія|Ультрафіолетовий телескоп]]
-* [[Рентгенівський телескоп]]
 == Телескопи за призначенням ==
+[[Файл:Vixen GP-DX equatorial mount.jpg|міні|Приклад екваторіального монтування]]
 [[Файл:Dobson class.jpg|міні|Монтування Добсона (саморобне, аматорське)]]В залежності від низки параметрів: типу монтування, оптичної схеми, діаметру об'єктива, розташування та інших, телескоп має певне призначення. В списку наведені деякі типи задач, для яких використовуються телескопи:
 * [[Астрограф]]
@@ Рядок 522: / Рядок 635: @@
 * [[Космічна обсерваторія|Космічний телескоп]]
 * [[Зорова труба]]
-* "[[Сонячна гармата]]"
+* «[[Сонячна гармата]]»
 * [[Зенітний телескоп]]
 == Типи монтувань телескопів ==
-Монтування телескопа - опора, яка призначена для направлення телескопа з метою спостереження за вибраним небесним об'єктом. Більшість типів монтувань дозволяють повертати телескоп та наводити його на потрібний об'єкт. Деякі інші типи монтувань є нерухомими і застосовуються, наприклад, в зенітних телескопах<ref>{{А-Е-С|Монтування телескопа|303|m1}}</ref>.[[Файл:Vixen refracting telescope.jpg|міні|Приклад альт-азимутального монтування]]
+Монтування телескопа&nbsp;— опора, яка призначена для направлення телескопа з метою спостереження за вибраним небесним об'єктом. Більшість типів монтувань дозволяють повертати телескоп та наводити його на потрібний об'єкт. Деякі інші типи монтувань є нерухомими і застосовуються, наприклад, в зенітних телескопах<ref>{{А-Е-С|Монтування телескопа|303|m1}}</ref>.[[Файл:Vixen refracting telescope.jpg|міні|Приклад альт-азимутального монтування]]
 * [[Нерухомий телескоп]]
 * [[Телескоп з фіксованим кутом]]
-* [[Пассажний інструмент]]
+* [[Пасажний інструмент]]
 * [[Екваторіальне монтування]]
 * [[Альт-азимутальне монтування]]
@@ Рядок 547: / Рядок 660: @@
 {{references}}
+{{Вибраний список}}
-[[Категорія:Телескопи]]
+[[Категорія:Списки телескопів]]

Список типів телескопів: відмінності між версіями

Поточна версія на 01:57, 5 листопада 2024

Список типів оптичних телескопів

Телескопи-рефрактори

Телескопи-рефлектори

Катадіоптричні телескопи

Телескопи інших діапазонів спектра

Телескопи за призначенням

Типи монтувань телескопів

Див. також

Посилання

Навігаційне меню

Пошук