Михайло Янушович Заславський: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
RarBot (обговорення | внесок) м Шаблон:Картка:Особа -> Шаблон:Особа |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
| герб =Баклай Заслав герб.JPG |
| герб =Баклай Заслав герб.JPG |
||
}} |
}} |
||
'''Михайло |
'''Михайло Заславський''' (*[[1561]] —[[1590]]) — [[українці|український]] магнат часів [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Походив зі впливового князівського роду [[Заславські (Рюриковичі)|Заславських]] гербу [[Баклай]]. Молодший син [[Януш Кузьмич Заславський|Януша II Заславського]] та Маріани Чаплич-Шпанської. Народився у |
Походив зі впливового князівського роду [[Заславські (Рюриковичі)|Заславських]] гербу [[Баклай]]. Молодший син [[Януш Кузьмич Заславський|Януша II Заславського]] та Маріани Чаплич-Шпанської. Народився у Заславі 1561 року. Його мати померла при пологах або невдовзі після того. У 1562 році після смерті батька разом зі старшим братом [[Януш Янушович Заславський|Янушем]] опинився під опікою Григорія Ходкевича (відповідно до батьківського заповіту). Втім, опікуном братів намагався стати [[Костянтин Василь Острозький]]. Лише у 1566 році король Сигізмунд II вирішив суперечку на користь Ходкевича. Після цього Михайло разом із братом переїздить до родинного маєтку опікуна. |
||
У 1575 році повертається до |
У 1575 році повертається до Заслава, отримавши в керування батьківський уділ, яким спочатку керував разом із братом. 1578 року брав участь у захисті Волині та родинних маєтків під час потужного нападу кримськотатарської орди, що завдала значної шкоди. |
||
Зрештою у 1581 році Заславське князівство було розділено між братами. Михайло отримав не розбудоване |
Зрештою у 1581 році Заславське князівство було розділено між братами. Михайло отримав не розбудоване місто [[Новозаславський замок|Новий Заслав]] з замком, а також північну третину Заславської волості, значну частину Білогородської волості. Тому Михайло Заславський відмовився від державної кар'єри, усі сили доклав для розвитку своїх володінь. |
||
У 1582 році разом з братом Янушем подав позов проти Костянтина Василя Острозького стосовно спадку померлої [[гальшка Єлизавета Острозька|Гальшки Острозької]]. Водночас спільно з Янушем судився проти Збаразьких стосовно спадщини прабабки Четвертинської в Брацлавському |
У 1582 році разом з братом Янушем подав позов проти Костянтина Василя Острозького стосовно спадку померлої [[гальшка Єлизавета Острозька|Гальшки Острозької]]. Водночас спільно з Янушем судився проти Збаразьких стосовно спадщини прабабки Четвертинської в Брацлавському воєводстві. |
||
У 1583 році отримав для Нового |
У 1583 році отримав для Нового Заслава королівський привілей на магдебурзьке право. Завдяки зусиллям Михайла Заславського до 1587 року Новий Заслав перетворився на місто, що бурхливо розвивалося. Також значний зиск давало сільське господарство — Заславський сприяв заселенню пустощів, зменшуючи податки та різні обов'язки. Згаданий у Житомирський гродській книзі від 11 травня 1587 року. |
||
У жовтні 1590 року обміняв село Судилків в Кременецькому повіту на с. Перемовчі у луцькому повіті. Це остання згадка про Михайла Заславського. У листопаді або грудні того ж року загинув внаслідок нещасного випадку. |
У жовтні 1590 року обміняв село Судилків в [[Кременецький повіт (ВКЛ і I Річ Посполита)|Кременецькому повіту]] на с. Перемовчі у луцькому повіті. Це остання згадка про Михайла Заславського. У листопаді або грудні того ж року загинув внаслідок нещасного випадку. |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
Поточна версія на 15:21, 21 вересня 2024
Михайло Заславський | |
---|---|
Народився | 1561 Заславль |
Помер | 1590 Новий Заславль |
Національність | українець |
Титул | князь |
Конфесія | православ'я |
Рід | Заславські |
Батько | Януш Кузьмич Заславський |
Мати | Маріана Чаплич-Шпанівська |
Михайло Заславський (*1561 —1590) — український магнат часів Речі Посполитої.
Походив зі впливового князівського роду Заславських гербу Баклай. Молодший син Януша II Заславського та Маріани Чаплич-Шпанської. Народився у Заславі 1561 року. Його мати померла при пологах або невдовзі після того. У 1562 році після смерті батька разом зі старшим братом Янушем опинився під опікою Григорія Ходкевича (відповідно до батьківського заповіту). Втім, опікуном братів намагався стати Костянтин Василь Острозький. Лише у 1566 році король Сигізмунд II вирішив суперечку на користь Ходкевича. Після цього Михайло разом із братом переїздить до родинного маєтку опікуна.
У 1575 році повертається до Заслава, отримавши в керування батьківський уділ, яким спочатку керував разом із братом. 1578 року брав участь у захисті Волині та родинних маєтків під час потужного нападу кримськотатарської орди, що завдала значної шкоди.
Зрештою у 1581 році Заславське князівство було розділено між братами. Михайло отримав не розбудоване місто Новий Заслав з замком, а також північну третину Заславської волості, значну частину Білогородської волості. Тому Михайло Заславський відмовився від державної кар'єри, усі сили доклав для розвитку своїх володінь.
У 1582 році разом з братом Янушем подав позов проти Костянтина Василя Острозького стосовно спадку померлої Гальшки Острозької. Водночас спільно з Янушем судився проти Збаразьких стосовно спадщини прабабки Четвертинської в Брацлавському воєводстві.
У 1583 році отримав для Нового Заслава королівський привілей на магдебурзьке право. Завдяки зусиллям Михайла Заславського до 1587 року Новий Заслав перетворився на місто, що бурхливо розвивалося. Також значний зиск давало сільське господарство — Заславський сприяв заселенню пустощів, зменшуючи податки та різні обов'язки. Згаданий у Житомирський гродській книзі від 11 травня 1587 року.
У жовтні 1590 року обміняв село Судилків в Кременецькому повіту на с. Перемовчі у луцькому повіті. Це остання згадка про Михайла Заславського. У листопаді або грудні того ж року загинув внаслідок нещасного випадку.
- Тесленко І. Заславська замкова книга як джерело до історії Південно-Східної Волині
- Опись актовой книги Кіевскаго центральнаго архива, юзначенной по списку онаго подт. № 8.— К., 1871.— С. 52 [No. 16]
- Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАУК). — Ф. 26 — Оп. 1 — Спр. 7. — Арк. 240—241