Лан (міра)

ЛАН – поземельна міра у шляхетській Польщі і феодальній Литві та на загарбаних ними руських землях (14-18 ст.). Мала 30 морґів (бл. 16,8 га) і була основним мірилом феодальних повинностей. На Україні з 1557 р. названа волокою.

Зазвичай, один лан надавався патріархальній родині з 10-12 чоловік.

ДЖЕРЕЛА:

1.Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.

2. Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.1.