Елліот Річардсон

Елліот Річардсон
Народився	20 липня 1920(19200720) Бостон, США
Помер	31 грудня 1999 Бостон, США ·геморагічний інсульт
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар
Країна	США
Діяльність	правник, політик, адвокат, дипломат
Галузь	право, політика і law and politicsd
Alma mater	Гарвардська школа права, Гарвардський коледж, Milton Academyd, Rivers Schoold і The Park Schoold
Знання мов	англійська
Учасник	Друга світова війна
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Посада	генеральний прокурор США, Міністр торгівлі США, United States Ambassador to the United Kingdomd, міністр оборони США, United States Secretary of Health, Education, and Welfared, Massachusetts Attorney Generald, віцегубернатор Массачусетсуd, United States Ambassador to the United Kingdomd і посол
Партія	Республіканська партія США
Батько	Edward Peirson Richardsond
Мати	Clara Lee Shattuckd
Діти	Henry S. Richardsond
Нагороди	премія Чотирьох свобод — свобода від страхуd Lasker-Bloomberg Public Service Awardd (1978) Член Американської академії мистецтв і наук почесний доктор Університету Маяміd (12 травня 1989)
Медіафайли у Вікісховищі

Елліот Лі Річардсон (англ. Elliot Lee Richardson; нар. 20 липня 1920(19200720), Бостон, Массачусетс — пом. 31 грудня 1999, Бостон, Массачусетс) — американський державний діяч, міністр оборони (1973) і міністр торгівлі США (1976–1977).

Біографія

Закінчив Гарвардський університет зі ступенем бакалавра.

Учасник Другої світової війни, службу закінчив у званні старшого лейтенанта.

У 1947 р. закінчив юридичну школу Гарвардського університету (Harvard Law School).

Державну службу почав в апараті апеляційного суду другого округу, потім — у Верховному суді США.

У 1959—1961 рр. — Прокурор у штаті Массачусетс, у 1965—1967 рр. — Віце-губернатор Массачусетсу, у 1967—1969 рр. — Генеральний прокурор штату Массачусетс.

У 1969—1970 рр. — Постійний помічник Державного секретаря, у 1970—1973 рр. — Міністр охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення США, у січні — травні 1973 р. — Міністр оборони США, у травні — листопаді 1973 р. — Генеральний прокурор США. Самим відомим вчинком на цій посаді стала відмова Річардсона у ході «Вотергейтського скандалу» звільнити главу незалежної комісії з розслідування діяльності президентської адміністрації Арчібальда Кокса, незважаючи на телефонний дзвінок президента Ніксона. На знак протесту проти дії глави держави Річардсон пішов у відставку.

У 1975—1976 рр. — Посол у Великобританії.

У 1976—1977 рр. — Міністр торгівлі США.

У 1977—1980 рр. — Посол з особливих доручень і спецпредставник президента Картера з питання прийняття Конвенції Організації Об'єднаних Націй морського права і глава американської делегації на третій Конференції Організації Об'єднаних Націй з морського права.

У 1984 р. невдало балотувався від Республіканської партії до Сенату США від штату Массачусетс.

Наприкінці 80-х і початку 90-х рр. співпрацював з низкою відомих американських юридичних кампаній.

У 1998 р. був нагороджений Президентською медаллю Свободи.

Джерела

• Social Security Administration Biography — Elliot L. Richardson