Мезосфера: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Сторінка очищена Мітка: очищення сторінки |
Yukh68 (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 176.124.239.3 (обговорення) до зробленого Sanya3 |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
<imagemap> |
|||
Файл:Atmosphere layers-uk.svg|thumb|right|120px|Будова атмосфери |
|||
poly 64 2685 164 2550 311 2685 [[Джомолунгма]] |
|||
poly 0 2386 454 2386 453 2685 325 2681 151 2523 51 2683 0 2683 [[Тропосфера]] |
|||
poly 0 2075 −1 2382 453 2384 450 2078 372 2077 362 2286 75 2280 55 2076 [[Стратосфера]] |
|||
poly 85 2162 90 2272 339 2270 339 2140 [[Метеозонд]] |
|||
poly 97 1884 98 1929 208 1943 243 1991 381 2003 425 1901 431 1785 251 1880 [[Метеор]] |
|||
poly 6 1747 451 1748 453 2068 0 2070 [[Мезосфера]] |
|||
poly 56 1620 133 1623 179 1709 58 1713 [[Лінія Кармана]] |
|||
poly 138 1386 89 1433 122 1596 341 1687 324 1581 [[Полярне сяйво]] |
|||
poly 1 469 451 471 448 1741 2 1741 [[Термосфера]] |
|||
poly −1 1 450 3 453 460 6 462 [[Екзосфера]] |
|||
desc bottom-left |
|||
</imagemap> |
|||
'''Мезосфера''' (від {{lang-el|μέσος}} — середній і {{lang|el|σφαίρα}} — куля) — шар [[Атмосфера Землі|атмосфери]] між [[Стратосфера|стратосферою]] та [[термосфера|термосферою]] на висотах 50÷80 км. Характеризується зниженням температури від 0° до –90°С. |
|||
Головним енергетичним процесом у мезосфері є поглинання сонячного випромінювання [[озон]]ом, [[вуглекислий газ|вуглекислим газом]], [[водяна пара|водяною парою]] та розсіювання [[ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетового випромінювання]] молекулами [[кисень|кисню]]<ref>{{А-Е-С|стаття=Мезосфера|сторінка=276—277|літера=m1}}</ref>. |
|||
У верхніх шарах мезосфери завершує свій шлях більшість [[метеор]]них тіл<ref name=meteor>{{А-Е-С|стаття=Метеор|сторінка=281—282|літера=m1}}</ref>. Там же іноді спостерігається досить рідкісне явище — [[сріблясті хмари]] — утворення яких залишається не до кінця зрозумілим. |
|||
== Дослідження == |
|||
Дослідження мезосфери за допомогою літальних апаратів пов'язано зі значними труднощами: [[повітря]] надто розріджене для того, щоб утримувати [[аеростат]]и чи [[літак]]и, у той же час для [[штучний супутник|штучних супутників]] повітря надто густе, щоб рух на такій низькій орбіті був можливим. Практично єдиним засобом безпосереднього (не дистанційного) дослідження мезосфери залишаються [[метеорологічна ракета|метеорологічні ракети]], що рухаються суборбітальними [[траєкторія]]ми. |
|||
== Джерела == |
|||
{{reflist}} |
|||
{{Meteo-stub}} |
|||
{{Атмосфера Землі}} |
|||
[[Категорія:Атмосфера Землі]] |
|||
Версія за 16:47, 26 січня 2017
Помилка: помилкова координата в рядку 5, має бути число
Мезосфера (від грец. μέσος — середній і σφαίρα — куля) — шар атмосфери між стратосферою та термосферою на висотах 50÷80 км. Характеризується зниженням температури від 0° до –90°С.
Головним енергетичним процесом у мезосфері є поглинання сонячного випромінювання озоном, вуглекислим газом, водяною парою та розсіювання ультрафіолетового випромінювання молекулами кисню[1].
У верхніх шарах мезосфери завершує свій шлях більшість метеорних тіл[2]. Там же іноді спостерігається досить рідкісне явище — сріблясті хмари — утворення яких залишається не до кінця зрозумілим.
Дослідження
Дослідження мезосфери за допомогою літальних апаратів пов'язано зі значними труднощами: повітря надто розріджене для того, щоб утримувати аеростати чи літаки, у той же час для штучних супутників повітря надто густе, щоб рух на такій низькій орбіті був можливим. Практично єдиним засобом безпосереднього (не дистанційного) дослідження мезосфери залишаються метеорологічні ракети, що рухаються суборбітальними траєкторіями.
Джерела
- ↑ Мезосфера // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 276—277. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Метеор // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 281—282. — ISBN 966-613-263-X.
|
Це незавершена стаття з метеорології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
