Клосовський Олександр Вікентійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення
Рядок 26: Рядок 26:
}}
}}


'''Олександр Вікентійович Клосовський''', за іншими джерелами&nbsp;— '''Олександр Вікторович Клосовський'''<ref>{{ref-ru}} [http://big-enc-dic.ru/description/klossovskii%20aleksandr%20viktorovich/27056 Большой Энциклопедический Словарь]</ref> (*[[1846]]&nbsp;— †[[31 березня]] [[1917]])&nbsp;— перший український і російський [[метеоролог]]-[[геофізик]], доктор [[Фізична географія|фізичної географії]], [[професор]], [[член-кореспондент]] [[Петербурзька академія наук|Петербурзької (Російської) академії наук]], [[фізик]], [[геофізик]], [[метеоролог]], [[кліматолог]].
'''Олександр Вікентійович Клосовський''', за іншими джерелами&nbsp;— '''Олександр Вікторович Клосовський'''<ref>{{ref-ru}} [http://big-enc-dic.ru/description/klossovskii%20aleksandr%20viktorovich/27056 Большой Энциклопедический Словарь]</ref> ([[1846]]&nbsp;— [[31 березня]] [[1917]])&nbsp;— перший український і російський [[метеоролог]]-[[геофізик]], доктор [[Фізична географія|фізичної географії]], [[професор]], [[член-кореспондент]] [[Петербурзька академія наук|Петербурзької (Російської) академії наук]], [[фізик]], [[геофізик]], [[метеоролог]], [[кліматолог]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 32: Рядок 32:
Народився в [[Житомир]]і в [[1846]]&nbsp;році. Закінчив курс [[Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|фізико-математичного факультету]] [[Київський університет|Київського університету]] Святого Володимира в [[1868]]&nbsp;році. У [[1869]]-[[1876]] роках працював у [[Київська військова гімназія|Київській військовій гімназії]] і розробляв матеріали метеорологічних спостережень по місту Києву. З [[1876]]&nbsp;р. [[приват-доцент]] того ж університету. Читав лекції з метеорології та фізичної географії. У [[1879]] році звільнений за виступ проти реакційної частини професорів. У [[1880]]&nbsp;році перейшов на службу до [[Петербург]]а, приват-доцентом [[Санкт-Петербурзький університет|університету]].
Народився в [[Житомир]]і в [[1846]]&nbsp;році. Закінчив курс [[Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|фізико-математичного факультету]] [[Київський університет|Київського університету]] Святого Володимира в [[1868]]&nbsp;році. У [[1869]]-[[1876]] роках працював у [[Київська військова гімназія|Київській військовій гімназії]] і розробляв матеріали метеорологічних спостережень по місту Києву. З [[1876]]&nbsp;р. [[приват-доцент]] того ж університету. Читав лекції з метеорології та фізичної географії. У [[1879]] році звільнений за виступ проти реакційної частини професорів. У [[1880]]&nbsp;році перейшов на службу до [[Петербург]]а, приват-доцентом [[Санкт-Петербурзький університет|університету]].


Переїхав 1881 року до [[Одеса|Одеси]], де викладав у [[Новоросійський університет|Новоросійському університеті]] (сьогодні&nbsp;— [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) й досяг основних своїх успіхів як науковець. Обіймав посаду штатного [[доцент]]а [[фізична географія|фізичної географії]]. У [[1882]]&nbsp;році, за ґрунтовний огляд метеорологічних досліджень у праці «''Новітні успіхи метеорології''», здобуває ступінь [[магістр]]а фізичної географії та затверджений доцентом. В [[1884]] отримав ступінь [[доктор наук|доктора]] фізичної географії із захисту [[дисертація|дисертації]] «''Грози в Росії''» (ця робота визнана гідною золотої медалі [[Російське географічне товариство|Імператорського Російського географічного товариства]] і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У [[1884]]&nbsp;році обраний екстраординарним, у [[1886]]&nbsp;— призначений ординарним професором [[Одеський національний університет імені І.І. Мечникова|Новоросійського університету]]. У [[1893]]&nbsp;році одержав від географічного товариства велику золоту [[медаль імені Ф. П. Літке|медаль графа Ф. П. Літке]].
Переїхав 1881 року до [[Одеса|Одеси]], де викладав у [[Новоросійський університет|Новоросійському університеті]] (сьогодні&nbsp;— [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) й досяг основних своїх успіхів як науковець. Обіймав посаду штатного [[доцент]]а [[фізична географія|фізичної географії]]. У [[1882]]&nbsp;році, за ґрунтовний огляд метеорологічних досліджень у праці «''Новітні успіхи метеорології''», здобуває ступінь [[магістр]]а фізичної географії та затверджений доцентом. В [[1884]] отримав ступінь [[доктор наук|доктора]] фізичної географії із захисту [[дисертація|дисертації]] «''Грози в Росії''» (ця робота визнана гідною золотої медалі [[Російське географічне товариство|Імператорського Російського географічного товариства]] і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У [[1884]]&nbsp;році обраний екстраординарним, у [[1886]]&nbsp;— призначений ординарним професором [[Одеський національний університет імені І.І. Мечникова|Новоросійського університету]]. У [[1893]]&nbsp;році одержав від географічного товариства велику золоту [[медаль імені Ф. П. Літке|медаль графа Ф.&nbsp;П.&nbsp;Літке]].


З [[1905]] року працює в [[Санкт-Петербурзький університет|Санкт-Петербурзькому університеті]] й водночас викладає геофізику на кафедрі фізики [[Вищі жіночі курси|Вищих жіночих курсів]].
З [[1905]] року працює в [[Санкт-Петербурзький університет|Санкт-Петербурзькому університеті]] й водночас викладає геофізику на кафедрі фізики [[Вищі жіночі курси|Вищих жіночих курсів]].
Рядок 85: Рядок 85:


# ''А.&nbsp;В.&nbsp;Клоссовский'' «Основы Метеорологии», «Mathiess».&nbsp;— О., 1914, второе переработанное и дополненное издание.
# ''А.&nbsp;В.&nbsp;Клоссовский'' «Основы Метеорологии», «Mathiess».&nbsp;— О., 1914, второе переработанное и дополненное издание.
# {{ref-ru}} [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/52856/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9 А.&nbsp;В. Клоссовский] // Энциклопедический словарь Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауза и И.&nbsp;А.&nbsp;Ефрона.&nbsp;— С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
# {{ref-ru}} [http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/52856/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9 А.&nbsp;В.&nbsp;Клоссовский] // Энциклопедический словарь Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауза и И.&nbsp;А.&nbsp;Ефрона.&nbsp;— С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
# {{ref-ru}} ''Нездюров Д. Ф.'' А.&nbsp;В.&nbsp;Клоссовский&nbsp;— первый русский метеоролог-геофизик.&nbsp;— Л., 1951.
# {{ref-ru}} ''Нездюров Д. Ф.'' А.&nbsp;В.&nbsp;Клоссовский&nbsp;— первый русский метеоролог-геофизик.&nbsp;— Л., 1951.
# ''Кліментов Л. В.'' Олександр Вікентійович Клосовський: Бібліографічні матеріали.&nbsp;— О., 1959.
# ''Кліментов Л. В.'' Олександр Вікентійович Клосовський: Бібліографічні матеріали.&nbsp;— О., 1959.

Версія за 20:55, 9 червня 2018

Олександр Вікентійович Клосовський
Александр Викентьевич Клоссовский
Народився1846(1846)
Житомир,
Російська імперія
Помер31 березня 1917(1917-03-31)
Петроград,
Російська імперія
ПохованняНікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Місце проживанняОдеса
Країна Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьметеоролог, викладач університету
Alma materКиївський університет
Галузьметеорологія
ЗакладНоворосійський університет
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор наук
Науковий керівникАвенаріус Михайло Петрович
ЧленствоПетербурзька академія наук
Відомий завдяки:перший український і російський метеоролог-геофізик
Нагороди

Олександр Вікентійович Клосовський, за іншими джерелами — Олександр Вікторович Клосовський[1] (1846 — 31 березня 1917) — перший український і російський метеоролог-геофізик, доктор фізичної географії, професор, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук, фізик, геофізик, метеоролог, кліматолог.

Біографія

Народився в Житомирі в 1846 році. Закінчив курс фізико-математичного факультету Київського університету Святого Володимира в 1868 році. У 1869-1876 роках працював у Київській військовій гімназії і розробляв матеріали метеорологічних спостережень по місту Києву. З 1876 р. приват-доцент того ж університету. Читав лекції з метеорології та фізичної географії. У 1879 році звільнений за виступ проти реакційної частини професорів. У 1880 році перейшов на службу до Петербурга, приват-доцентом університету.

Переїхав 1881 року до Одеси, де викладав у Новоросійському університеті (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) й досяг основних своїх успіхів як науковець. Обіймав посаду штатного доцента фізичної географії. У 1882 році, за ґрунтовний огляд метеорологічних досліджень у праці «Новітні успіхи метеорології», здобуває ступінь магістра фізичної географії та затверджений доцентом. В 1884 отримав ступінь доктора фізичної географії із захисту дисертації «Грози в Росії» (ця робота визнана гідною золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У 1884 році обраний екстраординарним, у 1886 — призначений ординарним професором Новоросійського університету. У 1893 році одержав від географічного товариства велику золоту медаль графа Ф. П. Літке.

З 1905 року працює в Санкт-Петербурзькому університеті й водночас викладає геофізику на кафедрі фізики Вищих жіночих курсів.

Метеорологічна мережа

Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці з організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином губернії: Бессарабську, Херсонську, Таврійську, південні частини Київської і Подільської, крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощевимірювальн, грозові, що спостерігають за висотою снігу та ведуть докладний і короткий сільськогосподарський щоденник. Мережа південно-західної Росії була найгустішою в Росії, вона налічувала більше ніж 1700 спостережних станцій. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції тощо. Видання мережі (6 томів) — «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливими були дослідження гроз і граду. Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія Новоросійського університету, на Малому Фонтані, поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в 1894 році.

Наукові праці

Перше видання «Основ Метеорології», 1910 рік
Друге видання «Основ Метеорології», 1914 рік

Сфера наукових досліджень: метеорологія та кліматологія. Ініціатор застосування математичних та експериментальних методів у метеорології. Автор фундаментальних праць з кліматології Росії та України, погодного режиму, температури і солоності вод Чорного моря. Створив скорочений курс метеорології для вишів, а також підручники з геофізики та фізичної географії. Редактори-видавець праць організованої мережі метеостанцій «Метеорологічний огляд» (19 випусків, 1887—1909), а також «Літописів Магнітно-метеорологічної обсерваторії Новоросійського університету» (11 томів, 1894—1906).

  1. (рос.) Климатические особенности Одессы. — О., 1883.
  2. (рос.) Климат Киева по наблюдениям Метеорологической обсерватории Университета Св Владимира. — О., 1898.
  3. (рос.) Материалы для климатологии Юго-Запада России. — О., 1913.
  4. (рос.) Современное состояние вопроса о предсказании погоды. — О., 1913.
  5. (рос.)Основы метеорологии. — О., 1918.

Статті з видання «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії»:

З інших праць О. В. Клосовського з метеорології:

  • «Хід метеорологічних елементів в Києві»
  • «Новітні успіхи метеорології»
  • «Опади південно-заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість циклонів в Угорщині та на Балканському півострові для опадів на півдні Росії, а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому тиску повітря)
  • «Про організацію фізико-географічних досліджень на південно-заході Росії»
  • «Distribution des orages a la surface du globe»
  • «Climat d'Odessa»

З праць О. В. Клосовського по гідрографії:

Крім того, Олександр Вікентійович помістив багато статей в «Записках Новоросійського університету», «Працях Новоросійського товариства дослідників природи», «Метеорологічному Віснику» тощо.

Нагороди

  • Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства.
  • Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук.
  • Велика золота медаль графа Літке від Імператорського Російського географічного товариства.

Примітки

  1. ↑ (рос.) Большой Энциклопедический Словарь

Література

  1. А. В. Клоссовский «Основы Метеорологии», «Mathiess». — О., 1914, второе переработанное и дополненное издание.
  2. (рос.) А. В. Клоссовский // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
  3. (рос.) Нездюров Д. Ф. А. В. Клоссовский — первый русский метеоролог-геофизик. — Л., 1951.
  4. Кліментов Л. В. Олександр Вікентійович Клосовський: Бібліографічні матеріали. — О., 1959.
  5. Колісник П. І. О. В. Клосовський — видатний вчений, педагог, громадський діяч // Географічний збірник. 1962. № 6.
  6. (рос.) Гидрометеорологическая служба Украины за 50 лет Советской власти. — Л., 1970.
  7. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-012-3.
  8. Кобченко К. А. «Життя — праця, праця — життя» (до 160-річчя від дня народження Олександра Клосовського) // Українознавство — 2006: Календар-щорічник. — К., 2005.


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клосовський_Олександр_Вікентійович&oldid=22764631