Клосовський Олександр Вікентійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення
Рядок 11: Рядок 11:
| резиденція = [[Одеса]]
| резиденція = [[Одеса]]
| громадянство = {{Прапорець|RUS}}[[Російська імперія]]
| громадянство = {{Прапорець|RUS}}[[Російська імперія]]
| національність = [[українець]]
| національність = [[українець]]
| галузь = [[Метеорологія]]
| галузь = [[Метеорологія]]
| заклад = [[Новоросійський університет]]
| заклад = [[Новоросійський університет]]
| Alma Mater = [[Київський університет]]
| Alma Mater = [[Київський університет]]
| відомий через = перший український і російський [[метеоролог]]-[[геофізик]]
| відомий через = перший український і російський [[метеоролог]]-[[геофізик]]
| звання = [[Професор]]
| звання = [[Професор]]
| ступінь = [[Доктор наук]]
| ступінь = [[Доктор наук]]
| керівник = [[Авенаріус Михайло Петрович]]
| керівник = [[Авенаріус Михайло Петрович]]
| учні =
| учні =
| нагороди =
| нагороди =
| примітки =
| примітки =
| особиста_сторінка =
| особиста_сторінка =
}}
}}


'''Олександр Вікентійович Клосовський''' ({{lang-ru|Александр Викентиевич Клосcовский}}), за іншими джерелами — '''Олександр Вікторович Клосовський'''<ref>[http://big-enc-dic.ru/description/klossovskii%20aleksandr%20viktorovich/27056 Большой Энциклопедический Словарь]</ref> (*[[1846]] ([[Житомир]]) — †[[1917]] [[Петроград]])) - перший український і російський [[метеоролог]]-[[геофізик]], [[член-кореспондент]] [[Петербурзька академія наук|Петербурзької (Російської) академії наук]].
'''Олександр Вікентійович Клосовський''' ({{lang-ru|Александр Викентиевич Клосcовский}}), за іншими джерелами&nbsp;— '''Олександр Вікторович Клосовський'''<ref>[http://big-enc-dic.ru/description/klossovskii%20aleksandr%20viktorovich/27056 Большой Энциклопедический Словарь]</ref> (*[[1846]] ([[Житомир]])&nbsp;— †[[1917]] [[Петроград]]))&nbsp;— перший український і російський [[метеоролог]]-[[геофізик]], [[член-кореспондент]] [[Петербурзька академія наук|Петербурзької (Російської) академії наук]].


== Біографія ==
== Біографія ==


Народився в [[Житомир]]і в 1846 р.; закінчив курс [[Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|фізико-математичного факультету]] [[Київський університет|Київського університету]] св. Володимира, в [[1868]] р. З [[1876]] р. [[приват-доцент]] того ж університету. У [[1880]] р. перейшов на службу до [[Петербург]]а, приват-доцентом [[Санкт-Петербурзький університет|університету]], в 1881 р. - до [[Одеса|Одеси]], на посаду штатного [[доцент]]а [[фізична географія|фізичної географії]]. У [[1882]] р. [[магістр]] фізичної географії та затверджений доцентом, в [[1884]] р. отримав ступінь [[доктор наук|доктора]] фізичної географії із захисту [[дисертація|дисертації]] "[[Гроза|Грози]] в [[Російська імперія|Росії]]" (робота ця визнана гідною золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У [[1884]] р. обраний екстраординарним, у [[1886]] р. - призначений ординарним професором [[Одеський національний університет імені І.І. Мечникова|новоросійського університету]]. У [[1893]] р. одержав від Імператорського Російського географічного товариства велику золоту медаль графа Литке. Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці по організації обласної метеорологічної мережі, названої ним "Мережею південно-західної Росії", що обіймає головним чином [[губернія|губернії]]: [[Бессарабська губернія|Бессарабську]], [[Херсонська губернія|Херсонську]], [[Таврійська губернія|Таврійську]], південні частини [[Київська губернія|Київської]] і [[Подільська губернія|Подільської]], крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощемірні, грозові, що спостерігають за висотою [[сніг]]у та ведуть докладний і короткий [[сільське господарство|сільськогосподарський]] щоденник. Останніх більше 1700 і взагалі мережа південно-західної Росії - найбільш густа в Росії. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції і т. д. Засоби мережі дуже мізерні. Видання мережі (6 томів) — «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливі дослідження гроз і [[град]]у. Зі статей Клосовського в цій збірці згадаємо: Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія новоросійського університету, на [[Малий Фонтан|Малому Фонтані]], поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в [[1894]].
Народився в [[Житомир]]і в 1846&nbsp;р.; закінчив курс [[Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|фізико-математичного факультету]] [[Київський університет|Київського університету]] св. Володимира, в [[1868]]&nbsp;р. З [[1876]]&nbsp;р. [[приват-доцент]] того ж університету. У [[1880]]&nbsp;р. перейшов на службу до [[Петербург]]а, приват-доцентом [[Санкт-Петербурзький університет|університету]], в 1881&nbsp;р.&nbsp;— до [[Одеса|Одеси]], на посаду штатного [[доцент]]а [[фізична географія|фізичної географії]]. У [[1882]]&nbsp;р. [[магістр]] фізичної географії та затверджений доцентом, в [[1884]]&nbsp;р. отримав ступінь [[доктор наук|доктора]] фізичної географії із захисту [[дисертація|дисертації]] «[[Гроза|Грози]] в [[Російська імперія|Росії]]» (робота ця визнана гідною золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У [[1884]]&nbsp;р. обраний екстраординарним, у [[1886]]&nbsp;р.&nbsp;— призначений ординарним професором [[Одеський національний університет імені І.І. Мечникова|новоросійського університету]]. У [[1893]]&nbsp;р. одержав від Імператорського Російського географічного товариства велику золоту медаль графа Литке. Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці по організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином [[губернія|губернії]]: [[Бессарабська губернія|Бессарабську]], [[Херсонська губернія|Херсонську]], [[Таврійська губернія|Таврійську]], південні частини [[Київська губернія|Київської]] і [[Подільська губернія|Подільської]], крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощемірні, грозові, що спостерігають за висотою [[сніг]]у та ведуть докладний і короткий [[сільське господарство|сільськогосподарський]] щоденник. Останніх більше 1700 і взагалі мережа південно-західної Росії&nbsp;— найбільш густа в Росії. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції і&nbsp;т.&nbsp;д. Засоби мережі дуже мізерні. Видання мережі (6 томів)&nbsp;— «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливі дослідження гроз і [[град]]у. Зі статей Клосовського в цій збірці згадаємо: Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія новоросійського університету, на [[Малий Фонтан|Малому Фонтані]], поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в [[1894]].
[[Файл:Klossovskij Olexandr Meteo-1.jpg|thumb|150px|right| Перше видання «Основ Метеорології», 1910]]
[[Файл:Klossovskij Olexandr Meteo-1.jpg|thumb|150px|right| Перше видання «Основ Метеорології», 1910]]


== Наукові праці ==
== Наукові праці ==


Статті з видання «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії»:<br/>
Статті з видання «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії»:<br />
* «Поширення [[мороз]]у в [[1888]] р.»
* «Поширення [[мороз]]у в [[1888]]&nbsp;р.»
* «Сильні [[вітер|вітри]] і [[буря|бурі]] на сході [[Чорне море|Чорного моря]]»
* «Сильні [[вітер|вітри]] і [[буря|бурі]] на сході [[Чорне море|Чорного моря]]»
* «Середня сила вітру»
* «Середня сила вітру»
* «Головні моменти в історії фізичного [[землеробство|землеробства]]»
* «Головні моменти в історії фізичного [[землеробство|землеробства]]»
* «[[Клімат]] Одеси»
* «[[Клімат]] Одеси»


З інших праць О. В. Клосовського з метеорології:<br/>
З інших праць О.&nbsp;В.&nbsp;Клосовського з метеорології:<br />
* «Хід метеорологічних елементів в [[Київ|Києві]]»
* «Хід метеорологічних елементів в [[Київ|Києві]]»
* «Новітні успіхи метеорології»
* «Новітні успіхи метеорології»
* «[[Опади]] південно-заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість [[циклон]]ів в [[Угорщина|Угорщині]] та на [[Балканський півострів|Балканському півострові]] для опадів на півдні Росії , а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому [[тиск повітря|тиску повітря]])
* «[[Опади]] південно-заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість [[циклон]]ів в [[Угорщина|Угорщині]] та на [[Балканський півострів|Балканському півострові]] для опадів на півдні Росії, а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому [[тиск повітря|тиску повітря]])
* «Про організацію фізико-географічних досліджень на південно-заході Росії»
* «Про організацію фізико-географічних досліджень на південно-заході Росії»
* «Distribution des orages a la surface du globe»
* «Distribution des orages a la surface du globe»
* «Climat d'Odessa»
* «Climat d'Odessa»
[[Файл:Klossovskij Olexandr Meteo-2.jpg|thumb|150px|right| Друге видання «Основ Метеорології», 1914]]
[[Файл:Klossovskij Olexandr Meteo-2.jpg|thumb|150px|right| Друге видання «Основ Метеорології», 1914]]
З праць О. В. Клосовського по [[гідрографія|гідрографії]]:<br/>
З праць О.&nbsp;В.&nbsp;Клосовського по [[гідрографія|гідрографії]]:<br />
* «Про коливаннях [[температура|температури]] і [[щільність|щільності]] [[Морська вода|морської води]] поблизу Одеси»
* «Про коливаннях [[температура|температури]] і [[щільність|щільності]] [[Морська вода|морської води]] поблизу Одеси»
* «Коливання рівня і температури в береговій смузі Чорного і [[Азовське море|Азовського морів]]»
* «Коливання рівня і температури в береговій смузі Чорного і [[Азовське море|Азовського морів]]»

Крім того, Олександр Вікентійович помістив багато статей в "Записках Новоросійського університету", "Працях Новоросійського товариства дослідників природи", "Метеорологічному Віснику" і т. д.
Крім того, Олександр Вікентійович помістив багато статей в «Записках Новоросійського університету», «Працях Новоросійського товариства дослідників природи», «Метеорологічному Віснику» і&nbsp;т.&nbsp;д.


== Нагороди ==
== Нагороди ==


*Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства
* Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства
*Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук
* Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук
*Велика золота медаль графа Литке від Імператорського Російського географічного товариства
* Велика золота медаль графа Литке від Імператорського Російського географічного товариства




Рядок 67: Рядок 67:
== Література ==
== Література ==


'''А. В. Клоссовский''' «Основы Метеорологии», «Mathiess», Одесса 1914, второе переработанное и дополненное издание
'''А.&nbsp;В.&nbsp;Клоссовский''' «Основы Метеорологии», «Mathiess», Одесса 1914, второе переработанное и дополненное издание


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 21:00, 7 вересня 2010

Олександр Вікентійович Клосовський
Александр Викентиевич Клосcовский
Народився1846
Житомир
Помер1917
Петроград
ПохованняНікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
ГромадянствоРосіяРосійська імперія
Національністьукраїнець
Місце проживанняОдеса
Діяльністьметеоролог, викладач університету
ГалузьМетеорологія
Відомий завдякиперший український і російський метеоролог-геофізик
Alma materКиївський університет
Науковий ступіньДоктор наук
Вчене званняПетербурзька академія наук
Науковий керівникАвенаріус Михайло Петрович
Знання мовросійська[1]
ЗакладНоворосійський університет
ЧленствоПетербурзька академія наук
Нагороди
ЗванняПрофесор

Олександр Вікентійович Клосовський (рос. Александр Викентиевич Клосcовский), за іншими джерелами — Олександр Вікторович Клосовський[2] (*1846 (Житомир) — †1917 Петроград)) — перший український і російський метеоролог-геофізик, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук.

Біографія

Народився в Житомирі в 1846 р.; закінчив курс фізико-математичного факультету Київського університету св. Володимира, в 1868 р. З 1876 р. приват-доцент того ж університету. У 1880 р. перейшов на службу до Петербурга, приват-доцентом університету, в 1881 р. — до Одеси, на посаду штатного доцента фізичної географії. У 1882 р. магістр фізичної географії та затверджений доцентом, в 1884 р. отримав ступінь доктора фізичної географії із захисту дисертації «Грози в Росії» (робота ця визнана гідною золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У 1884 р. обраний екстраординарним, у 1886 р. — призначений ординарним професором новоросійського університету. У 1893 р. одержав від Імператорського Російського географічного товариства велику золоту медаль графа Литке. Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці по організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином губернії: Бессарабську, Херсонську, Таврійську, південні частини Київської і Подільської, крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощемірні, грозові, що спостерігають за висотою снігу та ведуть докладний і короткий сільськогосподарський щоденник. Останніх більше 1700 і взагалі мережа південно-західної Росії — найбільш густа в Росії. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції і т. д. Засоби мережі дуже мізерні. Видання мережі (6 томів) — «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливі дослідження гроз і граду. Зі статей Клосовського в цій збірці згадаємо: Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія новоросійського університету, на Малому Фонтані, поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в 1894.

Перше видання «Основ Метеорології», 1910

Наукові праці

Статті з видання «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії»:

З інших праць О. В. Клосовського з метеорології:

  • «Хід метеорологічних елементів в Києві»
  • «Новітні успіхи метеорології»
  • «Опади південно-заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість циклонів в Угорщині та на Балканському півострові для опадів на півдні Росії, а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому тиску повітря)
  • «Про організацію фізико-географічних досліджень на південно-заході Росії»
  • «Distribution des orages a la surface du globe»
  • «Climat d'Odessa»
Друге видання «Основ Метеорології», 1914

З праць О. В. Клосовського по гідрографії:

Крім того, Олександр Вікентійович помістив багато статей в «Записках Новоросійського університету», «Працях Новоросійського товариства дослідників природи», «Метеорологічному Віснику» і т. д.

Нагороди

  • Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства
  • Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук
  • Велика золота медаль графа Литке від Імператорського Російського географічного товариства


Примітки

  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Большой Энциклопедический Словарь

Література

А. В. Клоссовский «Основы Метеорологии», «Mathiess», Одесса 1914, второе переработанное и дополненное издание

Джерела

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клосовський_Олександр_Вікентійович&oldid=4940862