Ернст Едуард Куммер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Куммер Ернст Едуард
нім. Ernst Eduard Kummer
Народився29 січня 1810(1810-01-29)
Зорау, Бранденбург, Прусія
Помер14 травня 1893(1893-05-14) (83 роки)
Берлін
Країна Королівство Пруссія
Національністьнімець
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materУніверситет Мартіна Лютера[1]
Галузьматематика
ЗакладВроцлавський університет
Берлінський технічний університет
Університет Фрідріха-Вільгельма[d]
HU Berlin
Науковий ступіньдоктор філософії[2] (1831)
Науковий керівникHeinrich Scherkd[3]
Відомі учніГерман Мінковський
Аспіранти, докторантиГенріх Брунс (математик)d
Leo Königsbergerd[4]
Бугаєв Микола Васильович
Ferdinand Rudiod
Карл Рунге
Paul du Bois-Reymondd[5]
Герман Шварц[6]
Лазар Фукс[7]
Friedrich Prymd
Adolf Kneserd[8]
Franz Mertensd[9]
Leo August Pochhammerd
Фердинанд Георг Фробеніус[9]
Elwin Bruno Christoffeld[9]
Wilhelm Killingd[9]
Ludwig Stickelbergerd[9]
Hermann Stahld[9]
Georg Hettnerd[9]
Arthur Moritz Schoenfliesd[9]
Reinhold von Lilienthald[9]
Hans Carl Friedrich von Mangoldtd[9]
Franz Gehringd[9]
Max Simond[9]
Ernst Eduard Wiltheissd[9]
Felix Müllerd[9]
Emil Lamped[9]
Paul Gustav Heinrich Bachmannd[9]
Amandus Wendtd[9]
Theodor Bernerd[9]
Wilhelm Gustav Adolf Biermannd[9]
Max Blasendorffd[9]
Ferdinand Casparyd[9]
Joseph Christof Fryd[9]
Justus Graßmannd[9]
Adalbert Harprechtd[9]
Maximilian Henochd[9]
Karl Schweringd[9]
Friedrich Augustd[9]
Friedrich Bachmannd[9]
Joseph Brutkowskid[9]
Joseph Raatzd[9]
Leon Wituskid[9]
Alexander Wernicked[9]
Wilhelm Wernicked[9]
Wilhelm Karl Ludwig Wagnerd[9]
Hermann Waldaesteld[9]
Carl Julius Heinrich Weltziend[9]
Oswald Hermesd[9]
Oscar Johann Wilhelm Röthigd[9]
Rudolf O. Meibauerd[9]
Ludwig Milewskid[9]
Leopold Loewenherzd[9]
ЧленствоЛондонське королівське товариство[1]
Прусська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Російська академія наук
Королівське товариство Единбурга[1]
ДітиMarie Elisabeth Kummerd
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (18 червня 1863)

Ернст Едуард Куммер (нім. Ernst Eduard Kummer) (29 січня 1810 — 14 травня 1893) — німецький математик, найбільші праці відносяться до алгебри і теорії чисел. Член Берлінської академії наук (1855), іноземний член Паризької Академії наук (1868), Лондонського Королівського товариства (1863) і Петербурзької Академії наук (1862).

Біографія

Куммер народився в прусському місті Зоран (зараз це місто Жари в Польщі), в сім'ї лікаря. У ранньому віці втратив батька, але героїчні зусилля матері допомогли талановитому юнакові отримати освіту.

1828: Куммер вступає до університету Галле, де вивчає математику, теологію та філософію.

1831: закінчує університет. За одну з робіт з математичного аналізу університет відразу присуджує йому докторський ступінь.

Наступні 10 років Куммер викладає математику і фізику у вищій гімназії Лігніца (нині Лігниці). Серед його учнів був Кронекер, дружбу з яким він зберіг на все життя.

У цей час Куммер звертає на себе увагу наукового світу публікацією декількох робіт по гіпергеометричні рядах. У 1839 році його обирають в Берлінську Академію наук.

1840: одружується з двоюрідною сестрою Діріхле.

1842: за рекомендацією Діріхле та Якобі отримує кафедру професора математики в Бреслау (нині Вроцлав).

1848: помирає дружина Куммера.

1855: переїжджає в Берлін, де викладає в Берлінському університеті. Допомагає перебратися туди Вейерштрасу. З цього моменту берлінська математична школа стає однією з провідних у Європі.

1890: йде у відставку і 3 роки опісля вмирає.

Серед учнів Куммера, крім згаданого Кронекера, були такі відомі математики, як П. Дюбуа-Реймон (англ.), П. Гордан, К. Г. А. Шварц і Г. Кантор.

Наукова діяльність

Куммер зробив внесок в аналіз, теорію алгебраїчних чисел, геометрію, теоретичну механіку.

В аналізі він продовжив роботи Гауса по гіпергеометричних рядах. Його ім'я носить відомий ознака збіжності.

У теорії чисел він з 1837 року багато займався Великою теоремою Ферма і довів її для цілого класу простих показників. Проблему він не вирішив, але в ході дослідження отримав безліч цінних результатів, наприклад, відкрив ідеальні числа і описав їх незвичайні властивості (1846). За ці роботи він отримав Великий приз Паризької Академії наук (1857).

Куммер також довів закон взаємності для всіх статечних відрахувань із простим показником. Просунутися далі вдалося тільки Гільберт через кілька десятиліть.

  1. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Математичний генеалогічний проєкт — 1997.