Список типів телескопів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 30 жовтня 2023, заснована на цій версії.
Космічна обсерваторія «Габбл» — один з найвідоміших космічних телескопів.

В цій статті наведено списки телескопів або дотичних пристроїв, класифікованих за оптичною схемою, механічною конструкцією, місцем розміщення, діапазоном електромагнітного спектру, призначенням, тощо.

Станом на 2023 рік існують декілька десятків типів телескопів, які охоплюють майже всі діапазони електромагнітного спектру: від радіохвиль до рентгенівського і гамма-випромінювання. Деякі з них (наприклад, радіотелескопи) візуально взагалі не схожі на оптичні телескопи, для яких теж існує велика кількість оптичних схем, кожна з яких має свої переваги і недоліки. Окрім різних оптичних схем, існує декілька типів монтувань телескопів. Також в різних телескопів - різне призначення (астрограф, кометошукач, зенітний телескоп). Окремою категорією, що з'явилася в 20 столітті, є космічні телескопи, які за рахунок відсутності впливу земної атмосфери мають певні переваги над аналогічними наземними інструментами.

Список типів оптичних телескопів

Телескопи-рефрактори

Це телескопи, об'єктивом яких є лінза або система з кількох лінз. Сучасні рефрактори побудовано переважно як подвійні та потрійні ахромати або напівахромати з великими фокусними відстанями. Саме цей тип телескопів був винайдений першим ще на початку 17 століття. Однак вони мають ряд конструктивних недоліків, які зокрема обмежують максимальний можливий розмір лінзи. Наразі найбільший діючий телескоп-рефрактор з діаметром об'єктива 102 см розташований в Єркській обсерваторії, США[1].

Зображення Назва

(українською)

Назва

(англійською)

Короткий опис Посилання
Телескоп-ахромат Achromatic

telescope

Оптична схема, в якій майже відсутні ефекти сферичної та хроматичної аберації. Перший прототип був сконструйований британським винахідником Честером Мур Холлом всередині 18 століття. [2][3][4]
Апохромат Apochromat Оптична система з трьох лінз з різних сортів скла, що додатково зменшує хроматичну аберацію. [5][6]
Бінокль (Бінокуляр) Binoculars Застосовується здебільшого для любительських спостережень. Великі бінокуляри для зручності користування розташовуються або стаціонарно на спеціальній опорі з шарніром, або на тринозі. [7]
Копіскоп Copyscope [8][9]
Телескоп Галілея Galilean

telescope

Складається із сполучної лінзи, яка має велику фокусну відстань і окуляру з малою фокусною відстанню . Фокус зображення об'єктива в цьому типі телескопа зливається з фокусом зображення окуляра. [10][11][12][13][14]
Телескоп Кеплера Keplerian

telescope

Складається з двох комплектів сполучних лінз, які мають спільну оптичну вісь. Об'єктив цього телескопа має велику фокусну відстань та малу фокусну відстань окуляра . Фокус зображення об'єктива зливається з фокусом об'єкта в окулярі. [15][16][17][18]
Безкорпусний телескоп Aerial

telescope

Підтип рефракторного телескопа з дуже великою фокусною відстанню та відсутнім жорстким корпусом. Прикладом є безкорпусний телескоп Гюйгенса. [19][20][21][22]
Суперахромат Superachromat [23][24]

Телескопи-рефлектори

Це телескопи, об'єктивом яких є увігнуте дзеркало сферичної, параболічної або гіперболічної форми. Майже завжди в подібних системах використовується меньше вторинне дзеркало. Перші ідеї щодо використання увігнутих дзеркал в якості оптичних приладів були висунуті ще в 11 столітті[25]. Однак перші спроби створити телескоп з увігнутим дзеркалом замість однієї з лінз були невдалими, а перший працюючий прототип був сконструйований лише наприкінці 17 століття[26][27].

Зображення Назва

(українською)

Назва

(англійською)

Короткий опис Посилання
Система Кассегрена Cassegrain

reflector

Різновид дзеркального телескопа, розробленого французьким астрономом Лораном Кассегреном в 1672 році. Цей тип телескопа є модифікацією телескопа Ньютона і має особливості, які дають змогу усунути деякі відомі аберації (спотворення) оптичних систем. [28][29]
Система Грегорі Gregorian

telescope

Розроблений шотландським математиком і астрономом Джеймсом Грегорі у 17 столітті, і вперше побудований 1673 року Робертом Гуком. [30][31]
Система Ньютона Newton

telescope

На відміну від конструкції Кассегрена, ньютонівський телескоп використовує плоске вторинне дзеркало, яке відбиває промені в окуляр збоку від приладу. [32][33]
Система Гершеля

Система Ломоносова

Hershel

telescope

[34]
Система Річі — Кретьєна Ritchey–Chrétien

telescope

Структурно подібна до системи Кассегрена, але використовує більш плоске гіперболічне дзеркало як первинну поверхню та гіперболічне з великим вигином як вторинне дзеркало. Це виправляє значну частину дефектів параболічних відбивачів, один з яких називається комою, і видаляє вставлений меніск. Крім того, у фокусі повинен бути присутнім коригувальний елемент. Яскравим прикладом телескопу з такою системою є космічний телескоп "Габбл". [32][35]
Брахіт
Рідкодзеркальний телескоп Liquid-mirror

telescope

Телескоп, дзеркало якого виготовлене з відбиваючої рідини (наприклад, ртуті), яка обертається з постійною швидкістю навколо вертикальної осі й набуває параболічної форми завдяки відцентровій силі. Концепція була висунута Ісааком Ньютоном і вдосконалена Ернесто Капоччі. Однак перший прототип було побудовано лише в 1872 році. Подібні системи мають ряд переваг, зокрема низьку вартість, однак одночасно з тим мають ряд недоліків. Зокрема, подібні телескопи можуть бути виключно зенітними, а також використання ртуті, яка є отруйною для людини, ускладнює застосування. [36][37][38][39][40]
Телескоп Пфунда Pfund telescope [41][41]
Телескоп Шварцшильда Schwarzschild

telescope

[42][43]
Телескоп Стевіка-Пола Stevick-Paul

telescope

[44]
Телескоп-анастигмат

Трьохдзеркальний анастигмат

Three-mirror

anastigmat

[44][45][46]
Тороїдальний телескоп

Тороїдальний рефлектор

Toroidal reflector [47]
Телескоп Вольтера Wolter telescope Винайдений німецьким фізиком Гансом Вольтером в 1952 році, який запропонував три оптичні схеми. Використовується для спостереження рентгенівських променів. [48][49][50][51][52][53]

Катадіоптричні телескопи

Зображення Назва (українською) Назва (англійською) Короткий опис Посилання
Телескоп Аргунова-Кассегрена Argunov–Cassegrain telescope [54]
Катадіоптричний диаліт Catadioptric dialytes
Телескоп Максутова Maksutov telescope [55][56][57]
Телескоп Клевцова-Кассегрена Klevtsov–Cassegrain telescope Має коригувальний елемент, розташований перед вторинним дзеркалом. Вторинне дзеркало конструктивно становить одне ціле з коригуючим меніском. Меніск має форму кільцевої лінзи з центральним отвором, через який проходить промінь від другого дзеркала до окуляра. Промінь проходить через активну частину меніска, перш ніж впасти на вторинне дзеркало. [58][59][60][61]
Телескоп Люрі-Хьюстона Lurie–Houghton telescope [62]
Телескоп Максутова-Кассегрена Maksutov–Cassegrain telescope За оптичною схемою схожий з камерою Шмідта, відмінність полягає у формі оптичних поверхонь. Оптичні поверхні коригуючої пластини (меніска перед основним дзеркалом) мають сферичну форму, тому їх відносно легко виготовити. Головне дзеркало також сферичне.
Телескоп Дола-Кірхама Modified Dall–Kirkham telescope [63]
Камера Шмідта Schmidt camera Має передню коригувальну пластину (меніск) дуже складної форми в площині вторинного дзеркала (по суті тороїдальний дифузор, кругла центральна частина плоска для розміщення вторинного дзеркала), яка виправляє різні дефекти телескопа. Пластина розташована навпроти головного дзеркала, тому промені спочатку проходять через неї, а лише потім потрапляють на головне дзеркало. [64][65][66]

Телескопи інших діапазонів спектру

У 20 столітті було розроблено багато видів телескопів, які дозволяють проводити спостереження в широкому діапазоні довжин хвиль від радіо до гамма-променів. Деякі з них за зовнішнім виглядом суттєво відрізняються від оптичних телескопів або навіть взагалі не схожі на них.

Тип телескопу Призначення Приклад інструменту
Зображення Опис
IACT (Черенковський телескоп) Інструменти, призначені для реєстрації черенковського випромінювання з енергією фотонів від 50 ГеВ до 50 ТеВ[67][68][69]. MAGIC (Major Atmospheric Gamma-ray Imaging Cherenkov Telescope) - система з двох наземних черенковських телескопів, які розташовані на острові Ла-Пальма.
Радіотелескоп
Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг-Німеччина.
Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг-Німеччина.
 Радіотелескоп Еффельсберг-1, Еффельсберг, Німеччина.
Субміліметривий телескоп
Інфрачервоний телескоп
Ультрафіолетовий телескоп
Рентгенівський телескоп
Приклад екваторіального монтування

Телескопи за призначенням

Монтування Добсона (саморобне, аматорське)

В залежності від низки параметрів: типу монтування, оптичної схеми, діаметру об'єктива, розташування та інших, телескоп має певне призначення. В списку наведені деякі типи задач, для яких використовуються телескопи:

Типи монтувань телескопів

Монтування телескопа - опора, яка призначена для направлення телескопа з метою спостереження за вибраним небесним об'єктом. Більшість типів монтувань дозволяють повертати телескоп та наводити його на потрібний об'єкт. Деякі інші типи монтувань є нерухомими і застосовуються, наприклад, в зенітних телескопах[70].

Приклад альт-азимутального монтування

Див. також

Посилання

  1. ↑ published, Steve Fentress (28 жовтня 2019). Yerkes Observatory: Home of Largest Refracting Telescope. Space.com (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.
  2. ↑ Kidger, M.J. (2002). Fundamental Optical Design (англійською) . Bellingham, WA: SPIE Press. с. 174.
  3. ↑ Chester Moor Hall | Mathematician, Philosopher, Educator | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 17 жовтня 2023.
  4. ↑ Daumas, Maurice (1989). Scientific instruments of the seventeenth and eighteenth centuries and their makers. London: Portman Books. ISBN 978-0-7134-0727-3.
  5. ↑ stason.org, Stas Bekman: stas (at). 31. What do APO and Apochromatic mean?. stason.org. Процитовано 1 березня 2023.
  6. ↑ 70-300mm F4-5.6 APO DG Macro - Telephoto Zoom Lenses - SigmaPhoto.com. web.archive.org. 10 березня 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 1 березня 2023.
  7. ↑ 7 of the Best Marine Binoculars to keep a good lookout. Yachting World (амер.). 28 жовтня 2022. Процитовано 1 березня 2023.
  8. ↑ Clark, Robert L. (2011). Amateur telescope making in the internet age : finding parts, getting help, and more. New York: Springer. ISBN 978-1-4419-6415-1. OCLC 682912577.
  9. ↑ Driggers, Ronald G. (2003). Encyclopedia of optical engineering. New York: Marcel Dekker. ISBN 0-8247-4250-8. OCLC 52464667.
  10. ↑ Galileo's telescope - The instrument. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
  11. ↑ Van Helden, Albert (1989). Sidereus nuncius, or, The Sidereal messenger. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-27902-2. OCLC 18382082.
  12. ↑ Galileo's telescope - How it works. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
  13. ↑ Edgerton, Samuel Y. (2009). The mirror, the window, and the telescope : how Renaissance linear perspective changed our vision of the universe. Ithaca: Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4758-7. OCLC 237788691.
  14. ↑ Drake, Stillman (1978). Galileo at work : his scientific biography. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-16226-5. OCLC 3770650.
  15. ↑ Hirst, J. G. (1981). Optics. London: Association of Dispensing Opticians. ISBN 0-900099-15-1. OCLC 7987087.
  16. ↑ Galileo's telescope - Chromatic aberration. brunelleschi.imss.fi.it. Процитовано 1 березня 2023.
  17. ↑ The Project Gutenberg eBook of The Telescope, by Louis Bell, Ph.D. www.gutenberg.org. Процитовано 1 березня 2023.
  18. ↑ Largest optical telescopes of the world. www.stjarnhimlen.se. Процитовано 1 березня 2023.
  19. ↑ Andrade, E. N. Da C. (1948-09). Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century. Nature (англ.). Т. 162, № 4117. с. 472—473. doi:10.1038/162472a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 1 березня 2023.
  20. ↑ The First Telescopes (Cosmology: Tools). web.archive.org. 9 квітня 2008. Архів оригіналу за 9 квітня 2008. Процитовано 1 березня 2023.
  21. ↑ The Galileo Project | Science | Telescope. galileo.rice.edu. Процитовано 1 березня 2023.
  22. ↑ Andrade, E. N. Da C. (1948-09). Christian Huygens and the Development of Science in the Seventeenth Century. Nature (англ.). Т. 162, № 4117. с. 472—473. doi:10.1038/162472a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 13 серпня 2023.
  23. ↑ Herzberger, Max; McClure, Nancy R. (1 червня 1963). The Design of Superachromatic Lenses. Applied Optics (англ.). Т. 2, № 6. с. 553—560. doi:10.1364/AO.2.000553. ISSN 2155-3165. Процитовано 1 березня 2023.
  24. ↑ Lessing, N. v d W. (1 липня 1970). Selection of Optical Glasses in Superachromats. Applied Optics (англ.). Т. 9, № 7. с. 1665—1668. doi:10.1364/AO.9.001665. ISSN 2155-3165. Процитовано 1 березня 2023.
  25. ↑ Watson, Fred (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope (англ.). Allen & Unwin. ISBN 978-1-74176-392-8.
  26. ↑ King, Henry C. (1 січня 2003). The History of the Telescope (англ.). Courier Corporation. ISBN 978-0-486-43265-6.
  27. ↑ Who was James Gregory?. web.archive.org. 17 січня 2017. Процитовано 17 жовтня 2023.
  28. ↑ Cassegrain Telescopes - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 15 жовтня 2023.
  29. ↑ Wilson, R. N. (2004). Reflecting telescope optics I : basic design theory and its historical development (вид. 2nd ed). Berlin: Springer. ISBN 3-540-40106-7. OCLC 223849482.
  30. ↑ Hall, Alfred Rupert. Isaac Newton: adventurer in thought (англійською) . с. 67.
  31. ↑ Hall, A. Rupert (1996). Isaac Newton: Adventurer in Thought (англ.). Cambridge University Press. с. 67. ISBN 9780521566698.
  32. ↑ а б Оптичні телескопи ХХІ століття. www.astrosvit.in.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
  33. ↑ Hall, A. Rupert (1996). Isaac Newton, adventurer in thought. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-56221-X. OCLC 35673854.
  34. ↑ Museo Galileo - In depth - Telescope. catalogue.museogalileo.it. Процитовано 1 березня 2023.
  35. ↑ Classical and aplanatic two-mirror telescopes. www.telescope-optics.net. Процитовано 1 березня 2023.
  36. ↑ What is an LMT?.
  37. ↑ Rabinowitz, David. Drift Scanning (Time-Delay Integration (PDF). Yale University Center for Astronomy and Astrophysics. Caltech. Архів оригіналу (PDF) за 27 April 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
  38. ↑ What is an LMT?. www.astro.ubc.ca. Процитовано 1 березня 2023.
  39. ↑ Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique.; Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique (1850). Bulletins de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique. Т. 17. Bruxelles.
  40. ↑ Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique.; Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique (1851). Bulletins de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique. Т. 18. Bruxelles.
  41. ↑ а б Townes, Charles H. (1999). How the laser happened : adventures of a scientist. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-512268-2. OCLC 39123151.
  42. ↑ Nariai, Kyoji; Iwamoto, Hiroshi (2005-05). A Variation of Schwarzschild Telescope: Golden Section Solution with Two Concentric Spheres and Its Extension to Finite Distance Solutions. Optical Review (англ.). Т. 12, № 3. с. 190—195. doi:10.1007/s10043-005-0190-z. ISSN 1340-6000. Процитовано 1 березня 2023.
  43. ↑ Willstrop, R. V. (1 серпня 1984). The modified Couder telescope. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). Т. 209, № 3. с. 587—606. doi:10.1093/mnras/209.3.587. ISSN 0035-8711. Процитовано 1 березня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  44. ↑ а б Paul, M. Systèmes correcteurs pour réflecteurs astronomiques (французькою) . Т. 14 (5). Revue d'Optique Théorique et Instrumentale.
  45. ↑ Wilson, R. N. (©2004-). Reflecting telescope optics (вид. 2nd ed). Berlin: Springer. ISBN 3-540-40106-7. OCLC 53992848.
  46. ↑ Baker, James (1969-03). On Improving the Effectiveness of Large Telescopes. IEEE Transactions on Aerospace and Electronic Systems. Т. AES-5, № 2. с. 261—272. doi:10.1109/TAES.1969.309914. ISSN 0018-9251. Процитовано 1 березня 2023.
  47. ↑ Toroidal Mirrors for Yolo Telescopes. web.archive.org. 10 серпня 2004. Архів оригіналу за 10 серпня 2004. Процитовано 1 березня 2023.
  48. ↑ Wolter, H. (1952). Glancing Incidence Mirror Systems as Imaging Optics for X-rays. Annalen der Physik. 10: 94. Bibcode:1952AnP...445...94W. doi:10.1002/andp.19524450108.
  49. ↑ Wolter, H. (1952). A Generalized Schwarzschild Mirror System For Use at Glancing Incidence for X-ray Imaging. Annalen der Physik. 10: 286. Bibcode:1952AnP...445..286W. doi:10.1002/andp.19524450410.
  50. ↑ Wolter, Hans (1952). Spiegelsysteme streifenden Einfalls als abbildende Optiken für Röntgenstrahlen. Annalen der Physik (нім.). Т. 445, № 1-2. с. 94—114. doi:10.1002/andp.19524450108. Процитовано 1 березня 2023.
  51. ↑ Wolter, Hans (1952). Verallgemeinerte Schwarzschildsche Spiegelsysteme streifender Reflexion als Optiken für Röntgenstrahlen. Annalen der Physik (нім.). Т. 445, № 4-5. с. 286—295. doi:10.1002/andp.19524450410. Процитовано 1 березня 2023.
  52. ↑ Underwood, James H.; Attwood, David T. (1984-04). The renaissance of x‐ray optics. Physics Today (англ.). Т. 37, № 4. с. 44—52. doi:10.1063/1.2916193. ISSN 0031-9228. Процитовано 1 березня 2023.
  53. ↑ Underwod, J.H.; Attwood, D.T. (1987). Vozrozhdenie rentgenovskoi optiki. Uspekhi Fizicheskih Nauk (рос.). Т. 151, № 1. с. 105. doi:10.3367/UFNr.0151.198701d.0105. ISSN 0042-1294. Процитовано 1 березня 2023.
  54. ↑ Igor, Dubovsky (Pavol). One-meter telescope in Kolonica Saddle – 4 years of operation (англійською) . Т. 23. Одеса: Odessa Astronomical Publications. с. 70—73. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  55. ↑ Woodruff, John (2003). Firefly astronomy dictionary. Toronto: Firefly Books. ISBN 1-55297-837-0. OCLC 52030342.
  56. ↑ Miscellaneous Musings. www.quadibloc.com. Процитовано 2 березня 2023.
  57. ↑ Kinzer, Paul E. (2015). Stargazing Basics: Getting Started in Recreational Astronomy. Cambridge University Press. с. 43.
  58. ↑ The Novosibirsk TAL 200K Klevtsov Cassegrain - Ritchey-Chretiens, Dall-Kirkhams, and Other Designs. Cloudy Nights (англ.). Процитовано 13 серпня 2023.
  59. ↑ Klevtsov, Yu A. (1 лютого 2000). New optical systems for small-size telescopes. Journal of Optical Technology (англ.). Т. 67, № 2. с. 176. doi:10.1364/JOT.67.000176. Процитовано 2 березня 2023.
  60. ↑ Optica Publishing Group. opg.optica.org. Процитовано 2 березня 2023.
  61. ↑ CATADIOPTRIC TELESCOPES WITH FULL APERTURE CORRECTOR. www.telescope-optics.net. Процитовано 2 березня 2023.
  62. ↑ Venrooij, Martin A. M. van; Berry, Richard; Lucas, Diane (1988). Telescope optics : evaluation and design. Richmond, Va., U.S.A.: Willmann-Bell. ISBN 0-943396-18-2. OCLC 17873872.
  63. ↑ Le télescope de Wynne-Rosin. astrosurf.com. Процитовано 2 березня 2023.
  64. ↑ Malacara, Zacarias (1994). Handbook of lens design. New York: Marcel Dekker. ISBN 0-8247-9225-4. OCLC 30473847.
  65. ↑ Telescope Optics. web.archive.org. 20 жовтня 2009. Архів оригіналу за 20 жовтня 2009. Процитовано 2 березня 2023.
  66. ↑ Obstruction. spider.seds.org. Процитовано 2 березня 2023.
  67. ↑ H.E.S.S. - The High Energy Stereoscopic System. www.mpi-hd.mpg.de. Процитовано 30 жовтня 2023.
  68. ↑ MAGIC - About IACTs. web.archive.org. 11 травня 2012. Процитовано 30 жовтня 2023.
  69. ↑ ACT Techniques & VERITAS Technology. web.archive.org. 3 листопада 2014. Процитовано 30 жовтня 2023.
  70. ↑ Монтування телескопа // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 303. — ISBN 966-613-263-X.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_типів_телескопів&oldid=40810988