Преніт
| Преніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Prh[2] |
| Хімічна формула | Са2Al(Al, Si3O10)(ОН)2 |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DP.20[3] |
| Dana 8 | 72.1.3.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | Характерний блідо-зелений, але в деяких зразках білий або сірий |
| Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
| Спайність | хороша |
| Твердість | 6,5 |
| Блиск | скляний |
| Колір риси | Чорна |
| Густина | 2,9 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Hendrik van Prehnd[5] |
| Особливі характеристики | В HCl утворює драглистий осад. |
| Типова місцевість | Крадокd[3] |
 Преніт у Вікісховищі | |
Преніт — породоутворювальний мінерал підкласу шаруватих силікатів, гідроксилвмісний алюмосилікат кальцію.
Синоніми: хілтоніт (гілтоніт), джексоніт, тріфаншпат.
Хімічна формула: Са2Al[AlSi3О10]•(ОН)2. Містить: CaO — 27,1; Al2O3 — 24,8; SiO2 — 43,7; H2O — 4,4. Домішки: FeO (до 1 %) і Fe2O3 (до 10,6 %). Fe3+ може заміщати Al3+ 8 % Fe2O3.
Параметри елементарної комірки і число формульних одиниць, а = 4,61, b = 5,47, з = 18,48; Z = 2.
Оптичні властивості. Анізотропний, двоосний (+), 2v = 60-70°. Показники заломлення: np = 1,610—1,637, nm= 1,615—1,647, nq = 1,632—1,673.
Сингонія ромбічна. Кристалічна структура субкаркасна, шарувата. Характерна мозаїчна будова виділень. Звичайні сфероліти, радіально-променисті агрегати, кірки, суцільна маса, прожилки, псевдоморфози за алюмосилікатами Са і Na. У вигляді кристалів зустрічається рідко; зазвичай псевдокубічний або таблітчатий, паралельно {001}; масивний, кулястий або сталактитовий з кристалічною поверхнею. Спайність ясна в одному напрямку (По {001} добра). Густина 2,9±0,1. Твердість 6,5-6,75. Колір жовтуватий, зеленуватий, жовто-зелений, білий, сірий. Іноді прозорий. Блиск скляний. Крихкий. Злам нерівний.
Утворюється при гідротермальних змінах різних, переважно основних і лужних вивержених гірських порід, де розвивається по плагіоклазу і ін. алюмосилікатах. У областях активного вулканізму П. — типовий мінерал мигдалин у лавах основного складу. Часто зустрічається в зеленокам'яних породах і пропілітах, а також в колчеданних рудах (наприклад, Уралу), іноді разом з цеолітами, кальцитом, епідотом.
Розповсюдження: Вейнгейм, поблизу Дрездена (Саксонія) — ФРН, Арендаль і Крагерьо (Норвегія), Фалун (Швеція), шт. Нью-Джерсі, Вірджинія (США), Дорос (Намібія), Урал, Сибір (РФ).
Названий на честь полковника фон Прена (C.Prehn), який вперше зібрав зразки мінералу на мисі Доброї Надії (A.G.Werner, 1789).
Розрізняють:
- преніт залізний (різновид преніту з родовищ Канади, який містить 4 % Fe2O3).
-
Emerald cut Prehnite, 1.85 см x 1.42 см, 4.6 грам -
Carved yellow Prehnite pendant, 2.4 см x 1.8 см, 5.5 грам -
Botryoidal Prehnite fragment, 12.0 см x 11.0 см, 646 грам -
Prehnite nodule fragment, 11.0 см x 7.0 см, 338 грам -
Sliced Prehnite fragment with calcite core, 9.0 см -
Преніт, Нью-Гейвен, США
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Christian August Siegfried Hoffmann Mineralsystem des Herrn Inspektor Werners mit dessen Erlaubnis herausgegeben von C A S Hoffmann // Bergmännisches Journal / за ред. A. W. Köhler — 1789. — Т. 1. — С. 369–398.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Преніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Преніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Преніт в базі мінералів(англ.)
- Сайт про преніт(англ.)
- Характеристика преніту(англ.)
