Moonsorrow

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:26, 5 вересня 2024, створена Jphwra (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 31.144.177.124 (обговорення) до зробленого Железный капут)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Moonsorrow
Moonsorrow на Myötätuulirock (2011 рік)
Moonsorrow на Myötätuulirock (2011 рік)
Основна інформація
Жанрфолк-метал, епік-метал, паган-метал
Роки1995 - дотепер
КраїнаФінляндія Фінляндія
МістоХельсінкі
Мовафінська
ЛейблSpinefarm Records
Склад
  • Віллі Сорвалі, Хенрі Сорвалі, Мітя Харвілахті, Маркус Еурен, Марко Тарвонен
Інші
проєкти
Finntroll, Ensiferum
moonsorrow.com

Moonsorrow у Вікісховищі

Moonsorrow — фінський фолк/блек-метал-гурт.

Суміш епічної музики Bathory зі швидкими і агресивними мелодіями Einherjer та фінськими фолковими мотивами. Поєднання екстремального і чистого вокалу, різноманітність аранжування і атмосфера холодних північних земель. Все це — епічний язичницький метал, гімни Півночі.

Історія

[ред. | ред. код]

Восени 1995 року у двоюрідних братів Henri і Ville Sorvali народжується ідея язичницького гурту, котра буде грати епік-метал. Невдовзі ця ідея втілилася у демо «Thorns of Ice», але половина матеріалу чудом зникла зразу після запису. Весною 1997 року колектив видає дебютне демо «Metsä». Новий епічний метал зразу став відомим у Фінляндії. Після «Metsä» було записане ще одне promo, котре так і не було видано, а наступне демо «Tämä Ikuinen Talvi» («Ця нескінченна зима») набуло ширшого розголосу і призвело до укладання контракту з Plasmatica Records. Саме тоді до гурту і прийшов ударник Baron Tarwonen.[1]

У лютому 2001 року втілюється давня мрія членів Moonsorrow — перший повний альбом завершено. «Suden Uni» («Вовчий сон»), котрий поєднує суміш фолкового язичницького металу і епічних мелодій, стає серйозною перепоною на шляху гурту. На те, щоб його видати, йде цілий рік, але музиканти не втрачають часу. У гурті з'являються Mitja Harvilahti #і Lord Euren, перший концерт Moonsorrow, робота над новим матеріалом…[2]

Контракт з Plasmatica Records закінчується, Moonsorrow отримують нові пропозиції. Після деяких роздумів (під час виходу перемікшованого варіанту «Tämä Ikuinen Talvi» з новим вокалом) фінські воїни зупиняються на Spinefarm Records. Другий альбом «Voimasta ja Kunniasta» («Про силу і честь») виходить у грудні 2001.

Наступний альбом колективу, що з'явився на світ у 2003 році, має назву «Kivenkantaja» («Носій каміння»). Диск наповнений північною тугою і сумом, аранжування і лірика викликають у слухача непідробні емоції. Альбом отримав найвищі оцінки у різних музичних виданнях. Також у 2003 році колектив перевидає дебютний альбом «Suden Uni».[3]

У 2005 році гурт записує альбом, який має назву  «Verisäkeet» («Криваві строфи». На диску довжиною 70 хвилин всього 5 пісень. Звучання на альбомі стало помітно жорсткіше і грубше, однак епічність і мелодика, притаманна гуртові, нікуди не зникли. Знову у піснях йдеться про історії з далекого минулого — про пору, коли люди вірували у древніх богів, жили за законом своїх предків і понад усе цінували і любили свободу та рідну землю.

«Альбом Viides Luku: Hävitetty» побачив світ 10 січня 2007 року. На цьому альбомі гурт остаточно позбувся від рамок комерційного звучання, скомбінувавши 2 пісні сумарною довжиною понад 56 хвилин.[1]

Весною 2008 року Moonsorrow випустили «міні»-альбом «Tulimyrsky» («Firestorm») тривалістю близько 70 хвилин, на якому була представлена однойменна нова пісня, два раніше не видані демо-записи і дві кавер-версії.

2 вересня 2010 року Moonsorrow увійшли у студію для запису нового альбому, а наприкінці лютого 2011 року реліз вийшов у світ. Альбом має назву «Varjoina Kuljemme Kuolleiden Maassa» і розповідає про людину, що блукає пост-апокаліптичною Землею.[2]

Звинувачення у нацизмі

[ред. | ред. код]

У квітні 2008 року, перед виступом на одному з концертів у рамках фестивалю Paganfest Europe, колектив звинуватили у нацизмі. Концерт у Берліні був під загрозою скасування через тиск «антифашистскої» організації. Виступ все ж не було скасовано, а сам гурт всіляко заперечував прихильність до нацистських і расистських поглядів.[1]

Склад

[ред. | ред. код]
  • Віллі Сорвалі — бас-гітара, вокал
  • Хенрі Сорвалі — гітара, вокал, клавішні, акордеон, губна гармоніка (раніше у Barathrum, Ensiferum; зараз у Finntroll)
  • Мітя Харвілахті — гітари, вокал
  • Маркус Еурен — клавішні, бек-вокал
  • Марко Тарвонен — ударні і перкусія

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1996 — Thorns of Ice (демо)
  • 1997 — Metsä (демо)
  • 1999 — Tämä Ikuinen Talvi (демо)
  • 2001 — Suden Uni
  • 2001 — Voimasta ja Kunniasta
  • 2003 — Kivenkantaja
  • 2005 — Verisäkeet
  • 2007 — Viides Luku: Hävitetty
  • 2008 — Tulimyrsky EP
  • 2011 — Varjoina Kuljemme Kuolleiden Maassa
  • 2016 — Jumalten Aika

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Moonsorrow: музыка, видео, статистика и фотографии | Last.fm. Last.fm (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 2 червня 2018.
  2. а б Moonsorrow - Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives. www.metal-archives.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 2 червня 2018.
  3. Moonsorrow - Metal Storm. www.metalstorm.net. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 2 червня 2018.