Клосовський Олександр Вікентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Вікентійович Клосовський
Александр Викентиевич Клосcовский
Народився1846(1846)
Житомир,
Російська імперія
Помер31 березня 1917
Петроград,
Російська імперія
ПохованняНікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Громадянство Російська імперія
Національністьукраїнець
Місце проживанняОдеса
Діяльністьметеоролог, викладач університету
Галузьметеорологія
Відомий завдякиперший український і російський метеоролог-геофізик
Alma materКиївський університет
Науковий ступіньДоктор наук
Вчене званняПетербурзька академія наук
Науковий керівникАвенаріус Михайло Петрович
Знання мовросійська[1]
ЗакладНоворосійський університет
ЧленствоПетербурзька академія наук
Нагороди
ЗванняПрофесор

Олександр Вікентійович Клосовський, за іншими джерелами — Олександр Вікторович Клосовський[2] (*1846 — †31 березня 1917) — перший український і російський метеоролог-геофізик, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук.

Біографія

Народився в Житомирі в 1846 році. Закінчив курс фізико-математичного факультету Київського університету Святого Володимира, в 1868 році. З 1876 р. приват-доцент того ж університету. У 1880 році перейшов на службу до Петербурга, приват-доцентом університету, в 1881 році — до Одеси, на посаду штатного доцента фізичної географії. У 1882 році магістр фізичної географії та затверджений доцентом. В 1884 отримав ступінь доктора фізичної географії із захисту дисертації «Грози в Росії» (ця робота визнана гідною золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У 1884 році обраний екстраординарним, у 1886 — призначений ординарним професором Новоросійського університету. У 1893 році одержав від географічного товариства велику золоту медаль графа Литке.

Метеорологічна мережа

Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці з організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином губернії: Бессарабську, Херсонську, Таврійську, південні частини Київської і Подільської, крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощевимірювальн, грозові, що спостерігають за висотою снігу та ведуть докладний і короткий сільськогосподарський щоденник. Мережа південно-західної Росії була найбільш густою в Росії, вона налічувала більше ніж 1700 спостережних станцій. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції тощо. Видання мережі (6 томів) — «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливими були дослідження гроз і граду. Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія Новоросійського університету, на Малому Фонтані, поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в 1894 році.

Наукові праці

Друге видання «Основ Метеорології», 1914 рік
  1. (рос.) Климатические особенности Одессы. — О., 1883.
  2. (рос.) Климат Киева по наблюдениям Метеорологической обсерватории Университета Св Владимира. — О., 1898.
  3. (рос.) Материалы для климатологии Юго-Запада России. — О., 1913.
  4. (рос.) Современное состояние вопроса о предсказании погоды. — О., 1913.
  5. (рос.)Основы метеорологии. — О., 1918.

Статті з видання «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії»:

З інших праць О. В. Клосовського з метеорології:

  • «Хід метеорологічних елементів в Києві»
  • «Новітні успіхи метеорології»
  • «Опади південно-заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість циклонів в Угорщині та на Балканському півострові для опадів на півдні Росії, а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому тиску повітря)
  • «Про організацію фізико-географічних досліджень на південно-заході Росії»
  • «Distribution des orages a la surface du globe»
  • «Climat d'Odessa»

З праць О. В. Клосовського по гідрографії:

Крім того, Олександр Вікентійович помістив багато статей в «Записках Новоросійського університету», «Працях Новоросійського товариства дослідників природи», «Метеорологічному Віснику» тощо.

Нагороди

  • Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства
  • Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук
  • Велика золота медаль графа Литке від Імператорського Російського географічного товариства


Примітки

  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ (рос.) Большой Энциклопедический Словарь

Література

  1. А. В. Клоссовский «Основы Метеорологии», «Mathiess». — О., 1914, второе переработанное и дополненное издание.
  2. (рос.) Нездюров Д. Ф. А. В. Клоссовский — первый русский метеоролог-геофизик. — Л., 1951.
  3. Кліментов Л. В. Олександр Вікентійович Клосовський: Бібліографічні матеріали. — О., 1959.
  4. Колісник П. І. О. В. Клосовський — видатний вчений, педагог, громадський діяч // Географічний збірник. 1962. № 6.
  5. (рос.) Гидрометеорологическая служба Украины за 50 лет Советской власти. — Л., 1970.
  6. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-012-3.
  7. Кобченко К. А. «Життя — праця, праця — життя» (до 160-річчя від дня народження Олександра Клосовського) // Українознавство — 2006: Календар-щорічник. — К., 2005.

Джерела

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клосовський_Олександр_Вікентійович&oldid=7126472