Лан (міра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лан  (лат. laneus, нім. Lahn, Hube, чеськ. Lán) - давня поземельна міра у середньовічній Європі, у королівстві Польщі і феодальній Литві та на загарбаних ними руських землях (14-18 ст.). Мала 30 морґів (бл. 16,8 га) і була основним мірилом феодальних повинностей. В Україні з 1557 р. названа волокою.

Зазвичай, один лан надавався патріархальній родині з 10-12 чоловік.

Джерела

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.1.