Даптоміцин
 | |
|---|---|
Даптоміцин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| N-decanoyl-L-tryptophyl-L-asparaginyl-L-aspartyl-L-threonylglycyl- L-ornithyl-L-aspartyl-D-alanyl-L-aspartylglycyl-D-seryl-threo -3-methyl-L-glutamyl-3-anthraniloyl-L-alanine[egr]1-lacton | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J01 |
| PubChem | |
| CAS | 103060-53-3 |
| DrugBank | DB00080 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C72H101N17O26 |
| Мол. маса | 1619,7086 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | НД |
| Метаболізм | не метаболізує |
| Період напіввиведення | 8-9 год. |
| Екскреція | Нирки 78%, фекалії 5% |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | КУБІЦИН, «Новартіс Фарма АГ»,Швейцарія UA/9886/01/02 28.07.2009-28/07/2014 |
Даптоміци́н — природний антибіотик з групи ліпопептидів[1] для парентерального застосування. Вперше препарат був отриманий з продуктів життєдіяльності Streptomyces roseosporus, з 1985 року проводилась розробка препарату компанією Eli Lilly, пізніше права на препарат були передані компанії Cubist Pharmaceutical Inc., яка і отримала ліцензію на використання препарату в США в 2003 році, а з 2006 року — в Західній Європі.[2]
Фармакологічні властивості
Даптоиіцин — природний антибіотик з групи ліпопептидів обмеженого спектру дії. Препарат має бактерицидну дію, що обумовлена його зв'язування з мембранами бактерій та швидкою деполяризацією мембранного потенціалу клітин, внаслідок чого наступає інгібіція синтезу білків, ДНК і РНК, та загибель бактерій, що не супроводжується руйнуванням клітин бактерій.[3] До даптоміцину чутливі виключно грампозитивні бактерії: стафілококи, у тому числі резистентні до метициліну, ванкоміцину, лінезоліду; стрептококи; клостридії; пептостептококи. Грамнегативні бактерії нечутливі до даптоміцину.
Фармакокінетика
Фармакокінетика даптоміцину поки мало вивчена. Після внутрішньовенного введення препарат швидко розподіляється в організмі, особливо у васкуляризованих тканинах. Зв'язування з білками плазми в даптоміцину становить 90-93 %,але воно слабше, ніж незворотнє зв'язування з мембранами бактеріальних клітин, що може свідчити про вищий рівень біодоступності препарату. Даптоміцин погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Даптоміцин проникає через плацентарний бар'єр. Немає даних за проникнення даптоміцину в грудне молоко. Препарат практично не метаболізується, виводиться з організму переважно з сечею в незміненому вигляді (78 %) та частково з калом (5 %). Період напіввиведення даптоміцину в середньому становить 8-9 годин, при нирковій недостатності цей час зростає приблизно в два рази.
Показання до застосування
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Даптоміцин переважно застосовують при сепсису, який спричинює Staphylococcus aureus (включно з бактеріальним ендокардитом) та ускладнених інфекціях шкіри та м'яких тканин.
Побічна дія
При застосуванні даптоміцину можливі наступні побічні ефекти:
- Алергічні реакції — часто (1—10 %) висипання на шкірі; нечасто (0,1—1 %) свербіж шкіри, кропив'янка, гарячка; дуже рідко (менше 0,01 %) легенева еозинофілія (із можливим розвитком еозинофільної пневмонії)[4], анафілактичний шок.
- З боку травної системи — часто (1—10 %) нудота, блювання, діарея, кандидоз ротової порожнини; нечасто (0,1—1 %) запор, біль у животі, жовтяниця, псевдомембранозний коліт.
- З боку нервової системи — часто (1—10 %) головний біль; нечасто (0,1—1 %) запаморочення, парестезії, тривога, безсоння, вертиго.
- З боку серцево-судинної системи — нечасто (0,1—1 %) артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, тахікардія, припливи крові.
- З боку сечовидільної системи — нечасто (0,1—1 %) ниркова недостатність.
- З боку опорно-рухового апарату — нечасто (0,1—1 %) артралгія, слабість в м'язах, міалгії; дуже рідко (менше 0,01 %) рабдоміоліз.
- Зміни в лабораторних аналізах — часто (1—10 %) збільшення активності амінотрансфераз, лужної фосфатази, креатинфосфокінази в крові; нечасто (0,1—1 %) еозинофілія, анемія, тромбоцитоз, гіперглікемія, збільшення рівня білірубіну, креатиніну і сечовини, збільшення активності лактатдегідрогенази в крові.
Під час проведення клінічних досліджень підтверджена безпечність тривалого (більше 14 днів) застосування даптоміцину, частота побічних ефектів була відносно незначною (9,1 % протягом перших 14 діб застосування та 21,3 % протягом 28 діб застосування), із яких лише 6,8 % визначені як серйозні. Найчастіше із побічних реакцій спостерігалось збільшення рівня креатинфосфокінази (2,2—4 % у залежності від тривалості застосування препарату).[5]
Протипоказання
Даптоміцин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, дітям до 18 років. З обережністю застосовують при вагітності. Під час лікування даптоміцином рекомендується припинити годування грудьми. Даптоміцин не застосовується при лікуванні пневмонії, тому що він руйнується сурфактантом легень.
Форми випуску
Даптоміцин випускається в порошку в флаконах для ін'єкцій по 0,35 та 0,5 г.[1]
Синоніми
Кубіцин, Cubicin RF, Даптолів, Даптоміцин-Віста, Daptomycin Hospira, Dapzura RT[1]
Примітки
- ↑ а б в ДАПТОМІЦИН (DAPTOMYCINUM) Опис активної речовини
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 23 січня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://kiai.com.ua/digest/14.html[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ http://www.regmed.ru/Content/Article.aspx?id=2e092d5c-304e-4878-a75b-7dded3f0766d [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://clinical-pharmacy.ru/digest/farmakonadzor/3565-podtverzhdena-bezopasnost-dlitelnogo-primeneniya-daptomicina.html [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Таблетки Лінезолід та Даптоміцин: нові препарати серед антимікробних / “Фармацевт Практик” #11′ 2019
- Даптоміцин на сайті mozdocs.kiev.ua[Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Література
- Антибіотикотерапія майбутнього: найновіші розробки протимікробних препаратів / N 4 (120), 2008
- Даптолів інструкція
- Даптоміцин на сайті www.rlsnet.ru [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
