Очікує на перевірку

Пресняков Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Пресняков
рос. Владимир Пресняков
Основна інформація
Повне ім'ярос. Владимир Владимирович Пресняков
Дата народження29 березня 1968(1968-03-29) (56 років)
Місце народженняСвердловськ, РРФСР, СРСР
Роки активності1979 — донині
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Національністьросіянин
Професіїактор, композитор, співак, клавішник, аранжувальник, танцюрист
Співацький голостенор-альтіноd
Інструментиклавішні музичні інструменти і вокал[d]
Жанрипоп, рок-музика, реґі і фанк
ПсевдонімиПресный[1]
ЛейблиVelvet Musicd
Нагороди
БатькоПресняков Володимир Петрович
МатиОлена Пресняковаd
У шлюбі зНаталя Подольська
Діти (2)Пресняков Микита Володимирович і Artemiy Presnyakovd
vladimirpresnyakov.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресняков.

Володимир Володимирович Пресняков (рос. Владимир Владимирович Пресняков; нар. 29 березня 1968, Свердловськ, нині Єкатеринбург) — радянський та російський естрадний співак, музикант-клавішник, композитор, аранжувальник, танцюрист брейк-дансу та актор. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Фігурант бази «Миротворець».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народження та ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився у Свердловську 29 березня 1968 року[2] в родині музикантів Володимира Петровича та Олени Петрівни Преснякових, у майбутньому солістів ВІА «Самоцвіти».

Становлення та початок музичної кар'єри

[ред. | ред. код]

В 11 років написав першу пісню, із 12 років співав у хорі Єлоховської церкви в Москві, у 13 — виступав із групою «Круиз», виконуючи власні пісні «Старая сказка», «Красная книга», «Кошка». Сольну кар'єру розпочав у 15 років, у телепередачі — ресторанному вар'єте Лайми Вайкуле.

Навчався в Хоровому училищі ім. Свєшникова, пізніше — на диригентсько-хоровому відділенні училища імені Жовтневої революції.

Розквіт, творча біографія

[ред. | ред. код]

Популярність приніс фільм «Вище за Радугу» (1986). Також знімався у фільмах «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1987), «Острів загиблих кораблів» (1989).

У підсумковому хіт-параді ТАРС за 1989 рік у графі «Солісти» він посів 4-е місце, набравши 12 995 голосів. Його пісня «Недотрога» в тому ж хіт-параді зайняла 17-е місце (2257 голосів).

Приблизно до середини 1990-х років стабільно входив до десятки найбільш популярних російських виконавців.

З 1987 по 1994 роки працював у Театрі пісні Алли Пугачової.

У 1989 році в Монте-Карло отримав «Золотий ключ» як артист, чиї аудіозаписи розійшлися по світу мільйонними тиражами і були розпродані в цих країнах найбільшим тиражем.

Наприкінці 1980-х років формує групу «Капітан».

У 1992 і 1993 роках він утримував пальму першості в номінації «Співак року», за версією «Звукової доріжки».

1995 року концертна програма «Замок з дощу», що пройшла з аншлагом у СК «Олімпійський», була визнана найкращим шоу року.

У 2002 році (показ 2003) перемагає у телешоу «Останній герой — 3: Залишитися в живих».

1996 року отримав премію «Золотий грамофон» за пісню «Маша», а у 2006 році в дуеті з Леонідом Агутіним — за пісню «Аеропорти».

У молоді роки виконував пісні характерним, легко впізнаваним фальцетом, з віком голос став грубіше. Також ранній Пресняков прославився як танцюрист й популяризатор брейкдансу[3], однак у 1990-ті рр. відійшов від цього.

Санкції

[ред. | ред. код]

Володимир Пресняков висловив свою підтримку російським окупантам та жорстокій війні Росії проти України, виступав із концертами для російських «рятувальників-миротворців», які руйнують українські міста та вбивали мирне населення, під гаслами «Віримо й чекаємо» (рос. Верим и ждём) та «МиZаМир» (рос. МыZаМир)[4][5].

6 січня 2023 року доданий до підсанкційного списку України[6].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

21 травня 1991 року в нього та його фактичної дружини Крістіни Орбакайте в Лондоні народився син Микита. Наприкінці 1996 року десятирічний союз Володимира та Крістіни розпався. Але Володимир зберіг дуже теплі стосунки з Крістіною і часто бачиться з сином. Натомість, за словами матері музиканта, Олени Преснякової[7], розставання з Орбакайте далося Володимирові «по-справжньому важко» та спочатку він серйозно приохотився до алкоголю — через розлучення та увагу громадськості до нього та його нової дружини Олени Ленської, а також через роман зі співачкою Лікою Стар (Lika MC) під час шлюбу з Кристиною[8]. Сам Пресняков розповів про клінічну смерть після розлучення з Орбакайте[8].

17 серпня 2001 року Володимир Пресняков одружився з модельєркою Оленою Ленською (нар. 1971[9]).

З 2005 року живе зі співачкою Наталею Подольською. Наталія Подольська і Володимир Пресняков молодший 5 червня 2010 року відсвяткували весілля, а 5 червня 2015 року в них народився син Артемій.

Співпраця

[ред. | ред. код]

Автори пісень

[ред. | ред. код]

Композитори

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Міні-альбоми

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • 1989 — Папа, ти сам був таким (Мелодія)
  • 1991 — Любов (Alt Records)
  • 1993 — Best Of Hits, збірник
  • 1994 — Замок З Дощу (General Records)
  • 1996 — Зурбаган (Союз), збірник раніше невиданих пісень 80-х
  • 1996 — Мандрівник (Союз), збірник
  • 1996 — Жанка (Союз), збірник
  • 1996 — Слюньки (Союз)
  • 2001 — Відкрита двері, збірник (Моноліт)
  • 2002 — Любов на Audio
  • 2009 — Малерия
  • 2011 — Нереальна любов
  • 2012 — Бути частиною твого (спільно з Леонідом Агутіним, Анжелікою Варум і Наталею Подільської)

DVD

[ред. | ред. код]
  • 2001 — Жива колекція, концерт. Moroz Records
  • 2005 — Любов на VIDEO, кліпи. BS Graphics
  • 2005 — Назад в майбутнє, концерт. ICA Music

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Ролі в кіно

[ред. | ред. код]
  • 1987 — Зломщик — танцюрист брейкдансу на екрані телевізора
  • 1997 — Новітні пригоди Буратіно — Кований Міккі, вільний байкер
  • 2003 — З ніг на голову — музикант
  • 2011 — Новорічна sms-ка — чоловік, який співає на вокзалі

Вокал

[ред. | ред. код]

Інше

[ред. | ред. код]
  • 1996 — Старі пісні про головне — демобілізований
  • 1997 — Старі пісні про головне 2 — молодий співак з Поволжя
  • 1998 — Старі пісні про головне 3 — Карл, Петруха
  • 1999 — Вісім з половиною доларів — камео

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://b.itemimg.com/i/244792144.0.jpg
  2. ↑ Владимир Владимирович Пресняков на peoples.ru
  3. ↑ Return (25 вересня 2014). Владимир Пресняков - Рыжий кот (1986). Процитовано 25 травня 2018.
  4. ↑ ПРЕСНЯКОВ Володимир Володимирович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.
  5. ↑ Кравчук, Анна (8 березня 2022). Лепс, Семенович та інші: російські зірки дали концерт на підтримку війни в Україні. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
  6. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
  7. ↑ Елена Преснякова: «Со всеми женами Вовы я была подругой, с Орбакайте до утра сидели на кухне» | StarHit.ru. www.starhit.ru (рос.). Процитовано 21 листопада 2021.
  8. ↑ а б СМОТРИМ ГЛАВНОЕ, ВЕСТИ, ФИЛЬМЫ, СЕРИАЛЫ, ШОУ И ЭФИР РОССИЙСКИХ КАНАЛОВ. smotrim.ru. Процитовано 21 листопада 2021.
  9. ↑ Елена Ленская

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пресняков_Володимир_Володимирович&oldid=43644638