Елліот Річардсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елліот Річардсон
Народився20 липня 1920(1920-07-20)[1][2][…]
Бостон, США
Помер31 грудня 1999(1999-12-31)[1][2][…] (79 років)
Бостон, США
·геморагічний інсульт
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар
Країна США
Діяльністьправник, політик, адвокат, дипломат
Галузьправо[4], політика[4] і law and politicsd[4]
Alma materГарвардська школа права, Гарвардський коледж, Milton Academyd, Rivers Schoold і The Park Schoold
Знання мованглійська
УчасникДруга світова війна
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Посадагенеральний прокурор США, Міністр торгівлі США, United States Ambassador to the United Kingdomd, міністр оборони США, United States Secretary of Health, Education, and Welfared, Massachusetts Attorney Generald, віцегубернатор Массачусетсуd, United States Ambassador to the United Kingdomd і посол
Термінтравень 1973 — листопад 1973
Попередник?
НаступникВільям Саксбі
ПартіяРеспубліканська партія США
БатькоEdward Peirson Richardsond[5]
МатиClara Lee Shattuckd
ДітиHenry S. Richardsond
Нагороди
Пурпурове серце (США)
Пурпурове серце (США)

Елліот Лі Річардсон (англ. Elliot Lee Richardson; 20 липня 1920(19200720), Бостон, Массачусетс — 31 грудня 1999, Бостон, Массачусетс) — американський державний діяч, міністр оборони (1973) і міністр торгівлі США (19761977).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Гарвардський університет зі ступенем бакалавра.

Учасник Другої світової війни, службу закінчив у званні старшого лейтенанта.

У 1947 р. закінчив юридичну школу Гарвардського університету (Harvard Law School).

Державну службу почав в апараті апеляційного суду другого округу, потім — у Верховному суді США.

У 1959—1961 рр. — Прокурор у штаті Массачусетс, у 1965—1967 рр. — Віце-губернатор Массачусетсу, у 1967—1969 рр. — Генеральний прокурор штату Массачусетс.

У 1969—1970 рр. — Постійний помічник Державного секретаря, у 1970—1973 рр. — Міністр охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення США, у січні — травні 1973 р. — Міністр оборони США, у травні — листопаді 1973 р. — Генеральний прокурор США. Самим відомим вчинком на цій посаді стала відмова Річардсона у ході «Вотергейтського скандалу» звільнити главу незалежної комісії з розслідування діяльності президентської адміністрації Арчібальда Кокса, незважаючи на телефонний дзвінок президента Ніксона. На знак протесту проти дії глави держави Річардсон пішов у відставку.

У 1975—1976 рр. — Посол у Великій Британії.

У 1976—1977 рр. — Міністр торгівлі США.

У 1977—1980 рр. — Посол з особливих доручень і спецпредставник президента Картера з питання прийняття Конвенції Організації Об'єднаних Націй морського права і глава американської делегації на третій Конференції Організації Об'єднаних Націй з морського права.

У 1984 році невдало балотувався від Республіканської партії до Сенату США від штату Массачусетс.

Наприкінці 80-х і початку 90-х рр. співпрацював з низкою відомих американських юридичних кампаній.

У 1998 р. був нагороджений Президентською медаллю Свободи.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Find a Grave — 1996.
  3. а б в GeneaStar
  4. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  5. Pas L. v. Genealogics — 2003.