Ісраель Вахсер
Ісраель Вахсер | |
---|---|
Народився | 1892 Дашів, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 24 травня 1919 Криве Озеро, Великобобрицька волость, Балтський повіт, Подільська губернія, УНР |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | письменник, педагог |
Знання мов | їдиш і іврит |
Ісраель Вахсер (їд. ישראל װאַקסער; 1892, Дашів, Російська імперія — 24 травня 1919, Криве Озеро, УНР) — єврейський письменник і педагог, котрий писав оповідання і твори для дітей на їдиші та івриті.
Ваксер народився в родині Ар'є Єгуди-Лейба га-Коена в містечку Дашів, на той час — центрі Дашівської волості Липовецького повіту Київської губернії. Він отримав освіту від свого батька, який служив рабином у місті (пізніше також в Тульчині та [уточнити]), був добре обізнаний з російською та літературою на івриті та їдиш[en] і час від часу дописував до маскільних єврейських періодичних видань «Га-Меліц[he]», «Га-Цфіра[he]» та «Га-Пісга[he]»[1][2].
Перед початком першої світової війни Вахсер почав працювати вчителем у Києві, писав вірші та прозу на івриті та їдиш[2]. У 1916 році він зайняв посаду викладача в школі для біженців у Баку[en][2], але був змушений покинути місто на тлі початку вірмено-азербайджанської війни. Він поспішно знищив більшість своїх творів перед від'їздом, хоча його старший брат зміг врятувати частину його робіт, що залишилася[1]. Вахсер провів деякий час в Одесі, перш ніж оселитися в подільському містечку Криве Озеро[2].
Разом із кількома іншими молодими євреями він був убитий 24 травня 1919 року, захищаючи місцеве єврейське населення від [[[Вікіпедія:Перевірність|<span style=cursor:help title="українських погромників[en]">уточнити]]][3][4].
За життя Вахсер опублікував лише один твір, оповідання на івриті в «Га-мевасер га-кавказі» (Баку, 1915)[2]. Залишив численні твори в рукописах: п'єси On kinder («Без дітей»), Af mesires-nefesh («З відданості») і Bay di ibergeblibene («З тими, хто вижив»), оповідання Naftoli der soyfer («Нафтолі-писар»), A kindele («Дитина мала»), Der khoyv («Борг») і Der nitsokhn («Перемога»), вірш Dos indzele un di yam-tekhter («Острів і морська дівчина») і серії дитячих казок[2].
Після його смерті чотири його дитячі оповідання на їдиші були опубліковані в одній із збірок Елізера Штейнбарга[5]. Брат Ісраеля, Менаше Ваксер, тоді директор єврейської середньої школи в Ришканах (Бессарабія), опублікував дві казки Ваксера в третьому випуску «Мілгроїм[de]» видавництва «Рімон»[de] у 1923 році[6][7], разом із передмовами Хаїма Нахман Бяліка[8][9]. Подальші публікації та переклади роботи Ваксера будуть опубліковані пізніше [5].
Колекції рукописів, листування, вирізок і фотографій Ваксера зберігаються в Єврейській теологічній семінарії[en] та архіві YIVO в Нью-Йорку[10][11]
- Fir kinder-mayselekh [Four Children's Tales] (їдиш). Jassy: Leyzer Shteynbarg. 1922.
- Tsvishn knekht [Among Slaves]. Frayhayt (їдиш). Czernowitz. August 1922.
- Mayselekh far kinder [Tales for Children] (їдиш). Kishinev: Kultur-lige in Besarabiye. 1923.
- Rokhele un Paraske [Rokhele and Paraske]. Tsukunft[en] (їдиш). New York. February 1923.
- Shimele. Tsukunft[en] (їдиш). New York. July 1923.
- In zibn tog arum [Seven Days from Now]. Milgroim (їдиш). Berlin. 3: 33—37. January 1923.
- Le-shivat ha-yamim [For the Seven Days]. Rimon (івр.). Berlin. 3: 37—38. January 1923.
- Di letste trer [The Last Tear]. Milgroim (їдиш). Berlin. 3: 37—39. January 1923.
- Ha-dim'ah ha-achronah [The Last Tear]. Rimon (івр.). Berlin. 3: 35—36. January 1923.
- Dos kluge feygele [The Smart Little Bird]. Leyenbikher far der Idisher shul (їдиш). New York: Ertsyung. 1924. с. 151—157.
- Der khoyv. Hadoar[en]. New York: Histadrut Ivrit of America[en]. 1 лютого 1924.
- ↑ а б Niger, Shmuel (1958). Yiddishe shrayber in Sovyet-Rusland [Yiddish Writers in Soviet Russia] (їдиш). New York: Sh. Niger bukh-homitet baym alveltlekhn Yidishn kultur-kongres. с. 31—40.
- ↑ а б в г д е Tshubinski, Borekh (25 квітня 2016). Yisroel Vakser. Yiddish Leksikon. Переклад Джошуа А. Фогеля[en]. Процитовано 6 січня 2021. (англ.)
- ↑ Roskies, David G. (1996). A Bridge of Longing: The Lost Art of Yiddish Storytelling. Harvard University Press. с. 210, 385. ISBN 978-0-674-08140-6. (англ.)
- ↑ Niger, Shmuel (July 1924). A gibur un a kodesh (tsvey yung-umgekumene dikhter: Asher Shvartsman un Yisroel Vakser) [A Hero and a Martyr (Two Poets Who Died Young: Asher Schwartzman and Israel Waxer)]. Tsukunft (їдиш). New York: 449—451.
- ↑ а б Galron-Goldschläger, Joseph, ред. (2018). ישראל וקסר (1892–1919) [Israel Wakser (1892–1919)]. Leksikon ha-sifrut ha-'ivrit ha-ḥadasha (івр.). Ohio State University. Процитовано 6 січня 2021. (англ.)
- ↑ Brenner, Naomi (2016). Lingering Bilingualism: Modern Hebrew and Yiddish Literatures in Contact. Judaic Traditions in Literature, Music, and Art. Syracuse: Syracuse University Press. ISBN 978-0-8156-3423-2.
- ↑ Feuchtwanger-Sarig, Naomi (2010). Rimon-Milgroim: Historical Evaluation of a Cultural Phenomenon. Österreichische Zeitschrift für Volkskunde. 113 (3): 569—598. ISSN 0029-9669.
- ↑ Bialik, Ch. N. (January 1923). Vishnitzer, M.; Kleinman, M. (ред.). Ha-kadosh Israel Vakser z"l: Mikhtav el ha-ma'arekhet [The Martyr Israel Wachser: A Letter to the Editorial Board]. Rimon (івр.). Berlin. 3: 33—34.
- ↑ Bialik, Ch. N. (1923). Vishnitzer, M.; Kleinman, M. (ред.). Ha-kodosh Yisroel Vakser z"l: A brif fun Ch. N. Bialik [The Martyr Israel Wachser: A Brief by Ch. N. Bialik]. Milgroym (їдиш). Berlin. 3: 33—35.
- ↑ "Israel Vaxer Papers" (c. 1910–1944) [mixed material. Jewish Theological Seminary Archives, ID: ARC 113. New York: Jewish Theological Seminary of America. OCLC 122425438] (англ.)
- ↑ "Vaxer, Menashe (1897–1968)" (19th cen.–1950s) [papers. YIVO Archives, ID: RG 564. New York: YIVO Institute for Jewish Research. OCLC 970904582] (англ.)
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1892
- Уродженці Дашева
- Померли 24 травня
- Померли 1919
- Померли в Подільській губернії
- Єврейські письменники
- Дитячі письменники Російської імперії
- Поети Російської імперії
- Драматурги Російської імперії
- Письменники мовою їдиш
- Педагоги Російської імперії XX століття
- Новелісти XX століття
- Жертви антисемітизму