Карім Абдул Разак

	Карім Абдул Разак
Особисті дані
Народження	18 квітня 1956 (68 років)
	Кумасі, Гана
Громадянство	Гана
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Карім Абдул Разак (англ. Karim Abdul Razak, нар. 18 квітня 1956, Кумасі) — ганський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав за національну збірну Гани, у складі якої став володарем Кубка африканських націй 1978 року. Африканський футболіст року (1978).

По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Очолював «Асанте Котоко», «Дрегонз де л'Уеме» та «Стад Малієн».

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1975 року виступами за команду «Асанте Котоко», в якій провів чотири сезони і в її складі був визнаний у 1978 році Африканським футболістом року^[1].

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Нью-Йорк Космос», до складу якого приєднався 1979 року. Відіграв за команду з Нью-Йорка наступні два сезони своєї ігрової кар'єри, виступаючи разом з колишніми переможцями чемпіонату світу Францом Беккенбауером і Карлосом Альберто^[2].

У 1981 році, так і не закріпившись в нью-йоркському клубі, ганський форвард вирішив повернутися на батьківщину, підписавши контракт зі своїм колишнім клубом «Асанте Котоко». Вигравши в першому ж сезоні з командою чемпіонат Гани, Разак знову відправився за кордон, виступаючи за еміратський «Аль-Айн» та єгипетський «Ель Мокаволун аль-Араб».

1985 року Карім знову повернувся до «Асанте Котоко». Цього разу провів у складі його команди три сезони, в двох з яких ставав чемпіоном країни

Завершив професійну ігрову кар'єру у івуарійському клубі «Африка Спортс», за який виступав протягом 1988—1990 років і вигравав національний чемпіонат і кубок.

Виступи за збірну

1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Гани.

У 1978 році Разак із збірною брав участь у Кубку африканських націй як господарі турніру. Він забив два переможних голи: один у ворота збірної Замбії у першому раунді, а інший Тунісу в півфіналі. У фіналі Гана перемогла збірну Уганди, вигравши свій третій континентальний титул, значної мірою завдяки Каріму, через що кілька місяців по тому він був названий африканським футболістом року, ставши другим з трьох ганських гравців, які виграли цю престижну нагороду.

1984 року Разак з командою знову поїхав на африканський кубок, проте цього разу Карім не забивав, а ганці не змогли вийти із групи.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 70 матчів, забивши 25 голів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1999 року, очоливши тренерський штаб клубу «Асанте Котоко», перш ніж перейти до бенінського «Дрегонз де л'Уеме».

У 2000 році Разак був призначений помічником тренера збірної Гани, після чого він відправився до Малі, де тренував «Стад Малієн» з перервами аж до 2012 року, вигравши за цей час чемпіонат, кубок і суперкубок Малі як тренер футбольного клубу «Стад Малієн»^[3].

Титули і досягнення

Як гравця

Асанте Котоко

Чемпіон Гани (3): 1982, 1986, 1987
Володар Кубка Гани (2): 1976, 1978

Африка Спорт

Чемпіон Кот-д'Івуару (1): 1989
Володар Кубка Кот-д'Івуару (1): 1989

Збірна Гани

Переможець Кубка африканських націй (1): 1978

Особисті

Футболіст року в Африці (1): 1978

Як тренера

Стад Малієн

Чемпіон Малі (6): 2000, 2001, 2002, 2005, 2006, 2011
Володар Кубка Малі (2): 2001, 2006
Володар Суперкубка Малі (4): 2000, 2001, 2005, 2006

Примітки

↑ Pierrend, José Luis (14 грудня 2000). African Player of the Year 1978. Football statistics website. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 6 серпня 2007. Процитовано 6 квітня 2007. 1. Abdul RAZAK – 58 pts – Ghana – Asante Kotoko (Gha)
↑ All-Time Player Roster. Soccer Camps of America Inc. Архів оригіналу за 19 лютого 2007. Процитовано 7 квітня 2007.
↑ Ghana's inside knowledge. Football:Africa. BBC. 14 вересня 2001. Архів оригіналу за 6 квітня 2003. Процитовано 7 квітня 2007.