Тайвань (провінція Китайської Народної Республіки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тайвань

спр. китайська: 台湾省

Країна  КНР і  Тайвань
Населення
 - повне 23 140 000 осіб (2010)
Площа
 - повна 35 581 км²
Висота
 - максимальна 3952 м
(Юйшань)
Часовий пояс UTC+8
Код ISO 3166-2 CN-TW

Помилка Lua у Модуль:Mapframe_для_карток у рядку 112: attempt to index field '?' (a nil value).
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тайвань

Тайвань (кит. спр. 台湾, піньїнь: Táiwān) — формальна адміністративна одиниця КНР, територія якої фактично контролюється частково визнаною Китайською Республікою і ніколи не контролювалася КНР. Відображає багаторічний політичний конфлікт, що впирається в проблему визнання Китайської Республіки як держави і його статусу.

Представники формальної провінції входять також у Всекитайські збори народних представників, в їх число входять як правило громадяни, що живуть в КНР (а тепер і народилися в КНР), але належать історично до корінного населення острова Тайвань.

Територія

[ред. | ред. код]

КНР визнає адміністративний поділ тайванської провінції таким, яким він був в 1949 році. Адміністративні зміни внутрішньої структури, вжиті урядом Тайваню, не вважаються КНР легітимними. Зокрема, столицею провінції вважається Тайбей, а не Чжунсин, підвищення адміністративного статусу муніципалітетів Тайбей, Гаосюн, Тайчжун, Тайнань, Нью-Тайбей до міст субпровінціального значення не визнається. Також відмінність полягає в політичному статусі деяких островів в околиці острова Тайвань:

  1. острови Пенху формально мають статус повіту в провінції, проте в ряді офіційних документів Китайської Республіки ці острови згадуються з особливим статусом;
  2. ряд малих островів, що належать Китайській Республіці, не належать до провінції, а належать адміністративно іншим провінціям — Фуцзянь, Гуандун, Хайнань.

З обох точок зору (КНР і Тайвань), острови Сенкаку, контрольовані Японією, належать тайванській провінції.

Політичний статус

[ред. | ред. код]

Складність політичної проблеми Тайваню полягає в тому, що КНР вважає себе єдиним правонаступником Китайської Республіки[1] , проголошеної в 1911 році, і таким же єдиним правонаступником вважає себе Тайвань. Позиція «існує тільки один Китай» означає, що політичне визнання Тайваню означає автоматично невизнання КНР і навпаки. З позиції КНР, гіпотетична «провінція Тайвань» необхідна для територіальної цілісності Китаю. З позиції Тайваню, територія, контрольована Тайванем, становить Вільну територію Китайської Республіки, в той час як решта «материкового» Китаю в цю вільну територію не входить[2].

У політичну систему ні тієї, ні іншої сторони не входить поняття «незалежної держави Тайвань», що постійно стає джерелом серйозних політичних ускладнень, що включають військове протистояння і навіть погрози[3].

Робляться спроби розв'язати цей вузол, зокрема Тайвань робить спроби входження в ООН як незалежна держава Тайвань (а не як «єдиний Китай»), і в Тайвані є політичні рухи, які прагнуть до досягнення радикальних політичних компромісів. З китайської сторони також надходять пропозиції про статус Тайваню (подібні статусу Гонконгу). Однак згоди поки не досягнуто.

З дев'яностих років XX століття політичне протистояння значно пом'якшало. Китай перестав розглядати Тайвань як постійну загрозу вторгнення (що привело до бурхливого розвитку прибережних територій, в першу чергу провінції Фуцзянь), були знайдені обтічні політичні формулювання (такі як Китайський Тайбей) і були встановлені економічні відносини, що дозволяють візити громадян і економічну діяльність. Розглядаються також проекти тунелю під Тайванською протокою для високошвидкісного залізничного сполучення між Пекіном і Тайбеєм[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The One-China Principle and the Taiwan Issue. Taiwan Affairs Office and the Information Office of the State Council of the People's Republic of China. 21 лютого 2000. Архів оригіналу за 24 лютого 2005. Процитовано 2 серпня 2008.
  2. Ma refers to China as ROC territory in magazine interview. Taipei Times. 8 жовтня 2008.
  3. China on track to aim 2,000 missiles at Taiwan: report. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 27 січня 2019.
  4. 重点高速铁路项目介绍-京台高速铁路-中投顾问|中国投资咨询网

Література

[ред. | ред. код]
  • Bush, R. & O'Hanlon, M. (2007). A War Like No Other: The Truth About China's Challenge to America. Wiley. ISBN 0-471-98677-1
  • Bush, R. (2006). Untying the Knot: Making Peace in the Taiwan Strait. Brookings Institution Press. ISBN 0-8157-1290-1
  • Carpenter, T. (2006). America's Coming War with China: A Collision Course over Taiwan. Palgrave Macmillan. ISBN 1-4039-6841-1
  • Cole, B. (2006). Taiwan's Security: History and Prospects. Routledge. ISBN 0-415-36581-3
  • Copper, J. (2006). Playing with Fire: The Looming War with China over Taiwan. Praeger Security International General Interest. ISBN 0-275-98888-0
  • Federation of American Scientists et al. (2006). Chinese Nuclear Forces and US Nuclear War Planning
  • Gill, B. (2007). Rising Star: China's New Security Diplomacy. Brookings Institution Press. ISBN 0-8157-3146-9
  • Shirk, S. (2007). China: Fragile Superpower: How China's Internal Politics Could Derail Its Peaceful Rise. Oxford University Press. ISBN 0-19-530609-0
  • Tsang, S. (2006). If China Attacks Taiwan: Military Strategy, Politics and Economics. Routledge. ISBN 0-415-40785-0
  • Tucker, NB (2005). Dangerous Strait: the US-Taiwan-China Crisis. Columbia University Press. ISBN 0-231-13564-5