Франц Бекенбауер
Франц Бекенбауер | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Франц Антон Бекенбауер (Franz Anton Beckenbauer) | |||||||||||||||||||||
Народження | 11 вересня 1945[3][4][…] | |||||||||||||||||||||
Ріхард-Вагнер-Штрассе 19d, окупована союзниками Німеччина[6][7] | ||||||||||||||||||||||
Смерть | 7 січня 2024[1][2] (78 років) | |||||||||||||||||||||
Зальцбург, Австрія[8][9] | ||||||||||||||||||||||
Поховання | цвинтар Перлахер Форстd[10] | |||||||||||||||||||||
Зріст | 181 см | |||||||||||||||||||||
Вага | 75 кг | |||||||||||||||||||||
Прізвисько | Кайзер | |||||||||||||||||||||
Громадянство | ФРН | |||||||||||||||||||||
Позиція | вільний захисник, ліберо | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||
Франц Бекенба́уер (нім. Franz Beckenbauer; 11 вересня 1945, Мюнхен — 7 січня 2024[11]) — німецький футболіст, згодом тренер та футбольний функціонер. З 1994 року — президент «Баварії» (Мюнхен). Колишній ліберо та гравець середини поля. Чемпіон світу 1974, віцечемпіон 1966, 3-є місце 1970. Чемпіон Європи 1972, віцечемпіон 1976. «Золотий м'яч»: 1972, 1976. 3-разовий володар Кубка європейських чемпіонів, 5-разовий чемпіон Німеччини. Один з найкращих гравців в історії футболу. Міжнародна федерація футбольної історії та статистики поставила Бекенбауера на 3 місце серед найсильніших футболістів XX сторіччя (кращими визнали тільки Пеле і Йогана Кройфа).
Франц прийшов у «Баварію» (Мюнхен) 1958 року. Тоді «Мюнхен 1860» був відомішою та сильнішою командою, ніж «Баварія», але першими свою пропозицію щодо гри в команді висунули «баварці». У перших сезонах Бекенбауер грав ближче до нападу і чимало забивав. На чемпіонаті світу 1966, наприклад, 21-річний гравець діяв саме в півзахисті. Попри юний вік його гра викликала найкращі відгуки у фахівців і вболівальників. У сезоні 1965/66 мюнхенці вдало (3-є місце) дебютували в Бундеслізі, а Франца Бекенбауера назвали гравцем року.
Наступного сезону «Баварія» здобула перший у своїй історії міжнародний трофей — Кубок володарів кубків.
Бекенбауер разом зі збірною посів 3-є місце на чемпіонаті світу 1970, став чемпіоном Європи-1972 і як капітан повів свою збірну до тріумфу на чемпіонаті світу 1974. Йому вручали «Золотий м'яч» для найкращого футболіста Європи у 1972 та 1976 роках. Початок 1970-х рр. запам'ятався футбольним протистоянням двох геніїв: голландського нападника Йогана Кройфа та німецького вільного захисника Франца Бекенбауера. «Баварія» (Мюнхен), де виступали зірки світового футболу Ґерд Мюллер, Франц Бекенбауер, Зепп Маєр, Ганс-Ґеорґ Шварценбек, тричі поспіль вигравала Кубок європейських чемпіонів — у 1974–1976 роках.
«Кайзер» грав елегантно — чітко і швидко вибирав позицію в обороні та міг одним пасом вивести партнера на удар у нападі.
Завершував кар'єру в американській лізі, у команді «Космос» (Нью-Йорк) і щороку входив до символічної збірної чемпіонату.
У середині 1980-х рр. очолив збірну Німеччини, з якою став чемпіоном (1990) та віцечемпіоном (1986) світу. 1994 року став президентом рідного клубу «Баварія». Очолював підготовку Німеччини до чемпіонату світу 2006.
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Разом | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1963–64 | «Баварія» | РЛ | 6 | 2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 6 | 2 |
1964–65 | РЛ | 31+6[12] | 16+1[12] | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 37 | 17 | |
1965–66 | БЛ | 33 | 4 | КН | 6 | 1 | - | - | - | - | - | - | 39 | 5 | |
1966–67 | БЛ | 33 | 0 | КН | 5 | 0 | КВК | 9 | 0 | - | - | - | 47 | 0 | |
1967–68 | БЛ | 28 | 4 | КН | 4 | 0 | КВК | 7 | 1 | - | - | - | 39 | 5 | |
1968–69 | БЛ | 33 | 2 | КН | 6 | 0 | - | - | - | - | - | - | 39 | 2 | |
1969–70 | БЛ | 34 | 6 | КН | 1 | 0 | КЧ | 2 | 0 | - | - | - | 37 | 6 | |
1970–71 | БЛ | 33 | 3 | КН | 7 | 1 | КЯ | 8 | 1 | - | - | - | 48 | 5 | |
1971–72 | БЛ | 34 | 6 | КН | 6 | 1 | КВК | 7 | 1 | - | - | - | 47 | 8 | |
1972–73 | БЛ | 34 | 6 | КН | 6 | 0 | КЧ | 6 | 1 | - | - | - | 46 | 7 | |
1973–74 | БЛ | 34 | 5 | КН | 4 | 0 | КЧ | 10 | 1 | - | - | - | 48 | 5 | |
1974–75 | БЛ | 33 | 1 | КН | 3 | 0 | КЧ | 7 | 1 | - | - | - | 43 | 2 | |
1975–76 | БЛ | 34 | 5 | КН | 7 | 2 | КЧ | 9 | 0 | СУ | 2 | 0 | 52 | 7 | |
1976–77 | БЛ | 33 | 3 | КН | 4 | 0 | КЧ | 6 | 1 | МКК+СУ | 2+2 | 0+0 | 47 | 4 | |
Разом за «Баварію» | 433+6[12] | 63+1[12] | 59 | 5 | 71 | 7 | 6 | 0 | 575 | 75 | |||||
1977 | «Нью-Йорк Космос» | NASL | 15+6[12] | 4+1[12] | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 21 | 5 |
1978 | NASL | 27+6[12] | 8+2[12] | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 33 | 10 | |
1979 | NASL | 12+6[12] | 1+0[12] | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 18 | 1 | |
1980 | NASL | 26+7[12] | 4+1[12] | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 33 | 5 | |
1980–81 | «Гамбург» | БЛ | 18 | 0 | КН | 1 | 0 | КУЄФА | 0 | 0 | - | - | - | 19 | 0 |
1981–82 | БЛ | 10 | 0 | КН | 3 | 0 | КУЄФА | 5 | 0 | - | - | - | 18 | 0 | |
Разом за «Гамбург» | 28 | 0 | 4 | 0 | 5 | 0 | - | - | 37 | 0 | |||||
1983 | «Нью-Йорк Космос» | NASL | 25+2[12] | 2+0[12] | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 27 | 2 |
Разом за «Нью-Йорк Космос» | 105+27[12] | 19+4[12] | - | - | - | - | - | - | 132 | 23 | |||||
Разом за кар'єру | 566+33[12] | 82+5[12] | 63 | 5 | 76 | 7 | 6 | 0 | 744 | 109 |
|
|
Бекенбауер був тричі одружений і мав п'ятьох дітей, один з яких, Стефан, був професіональним футболістом[15][16], який помер після тривалої хвороби 31 липня 2015 року у 46-річному віці[17]. Син Стефана, Лука також став футболістом і грав у нижчолігових клубах[18].
Бекенбауер став почесним консулом Косово в 2011 році, щоб допомогти просувати кампанію Косова щодо членства в УЄФА та ФІФА[19].
Бекенбауер помер 7 січня 2024 року у 78-річному віці через природні причини, про що повідомила його родина[20][21][22].
- ↑ а б Franz Beckenbauer ist tot
- ↑ а б Franz Beckenbauer: German football legend dies aged 78
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118508067 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Die Frau seines Lebens — 2006.
- ↑ Ach, Malente! — 2020.
- ↑ Der FC Bayern trauert um Franz Beckenbauer
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ https://www.bild.de/unterhaltung/leute/leute/franz-beckenbauer-heute-heimliche-beerdigung-in-muenchen-86733016.bild.html
- ↑ Помер легендарний футболіст Франц Бекенбауер, Укрінформ, 08.01.2024
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Регулярний сезон + плей-оф
- ↑ World Soccer The Greatest manager of all time
- ↑ The Greatest: — how the panel voted
- ↑ Franz Beckenbauer marries for third time. www.stararticle.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 29 травня 2008.
- ↑ Beckenbauer feiert Hochzeit nach. Der Spiegel. 22 липня 2006. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 29 травня 2008.
- ↑ Lars Wallrodt (1 серпня 2015). Tod mit 46 - Stephan Beckenbauer – ein Leben im Namen des Vaters [Dead at 46 - Stephan Beckenbauer - a life in his Father's name]. DIE WELT (нім.). Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 1 серпня 2015.
- ↑ Luca Beckenbauer wechselt an die Salzach (German) . SV Wacker Burghausen. 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ Beckenbauer jetzt "Kosovo-Ehrenbotschafter" (нім.). Financial Times Deutschland. 4 March 2011. Архів оригіналу за 30 April 2011. Процитовано 4 March 2011.
- ↑ Franz Beckenbauer ist tot. Süddeutsche Zeitung (de-DE) . 8 січня 2024. Процитовано 8 січня 2024.
- ↑ Beckenbauer ist tot! (de-DE) . Bild. 8 січня 2024. Процитовано 8 січня 2024.
- ↑ Nakrani, Sachin (8 січня 2024). Franz Beckenbauer, World Cup-winning captain and manager, dies aged 78. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 8 січня 2024.
- Франц Бекенбауер на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Франц Бекенбауер на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Франц Бекенбауер на сайті Eu-football.info (англ.)
- Франц Бекенбауер на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Франц Бекенбауер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Франц Бекенбауер — відео на youtube.com
- «Великие клубы». Приложение к еженедельнику Футбол — 2005 — № 10, листопад
- Народились 11 вересня
- Народились 1945
- Померли 7 січня
- Померли 2024
- Померли в Зальцбурзі
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Кавалери ордена «За заслуги перед землею Північний Рейн-Вестфалія»
- Кавалери Баварського ордена «За заслуги»
- Нагороджені Срібним лавровим листом
- Лауреати «Золотого м'яча»
- ФІФА 100
- Тренери-чемпіони світу з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 1972
- Чемпіони Європи з футболу
- Чемпіони світу з футболу
- Тренери ФК «Баварія» (Мюнхен)
- Німецькі футболісти
- Футболісти «Баварії» (Мюнхен)
- Футболісти «Нью-Йорк Космос»
- Футболісти «Гамбурга»
- Гравці збірної Німеччини з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1966
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1970
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1974
- Німецькі футбольні тренери
- Тренери збірної Німеччини з футболу
- Тренери ФК «Олімпік» (Марсель)
- Тренери чемпіонату світу з футболу 1986
- Тренери чемпіонату світу з футболу 1990
- Кавалери ордена ФІФА «За заслуги»
- Німецькі футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у США
- Кавалери ордена Ацтекського орла
- Люди на марках
- Капітани команд-чемпіонів світу з футболу
- Переможці Ліги чемпіонів УЄФА
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну