Координати: 59°21′01″ пн. ш. 18°05′43″ сх. д. / 59.35028° пн. ш. 18.09528° сх. д. / 59.35028; 18.09528

Stockholm Open

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Stockholm Open
Інформація
Засновано1969
РозташуванняСтокгольм
Швеція
АренаRoyal Tennis Hall
КатегоріяGrand Prix tennis circuit
(1970–1989)
Super 9 />(1990–1994)
ATP World Series /
ATP International Series /
Тур ATP 250
(1995-)
ПокриттяТверде (1969–1979, 1981–1988, з 1995)
Килим (1980, 1989–1994)/ Закрите
Турнірна сітка28S/16Q/16D
Призові767,455 (2024)
Сайтbnppnordicopen.com
CMNS: Stockholm Open у Вікісховищі
Корт
Кубок одиночного розряду
Кубок парного розряду
Stockholm Open 2009
Переможець 2013 Григор Димитров на турнірі наступного року
Триразовий переможець Томаш Бердих


Stockholm Open, Відкритий чемпіонат Стокгольма — міжнародний чоловічий професійний тенісний турнір. Проводиться щорічно в жовтні-листопаді на закритих кортах з твердим покриттям, є частиною серії Туру ATP 250. Турнір відбувається в шведському Стокгольмі з 1969 року. З 2023 року банк BNP Paribas приєднався до спонсорів турніру, офіційну назву змінено на Nordic Open.

Жіночий турнір відбувся лише 1969, 1975, 1979 та 1980 року.

Фінали

[ред. | ред. код]

Чоловіки

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1969[1] Югославія Нікола Пилич Румунія Іліє Настасе 6–4, 4–6, 6–2
↓  Grand Prix circuit  ↓
1970 США Стен Сміт США Артур Еш 5–7, 6–4, 6–4
↓  WCT circuit  ↓
1971 США Артур Еш Чехословаччина Ян Кодеш 6–1, 3–6, 6–2, 1–6, 6–4
↓  Grand Prix circuit  ↓
1972 США Стен Сміт (2) Нідерланди Том Оккер 6–4, 6–3
1973 США Том Гормен Швеція Б'єрн Борг 6–3, 4–6, 7–6 (7–5)
1974 США Артур Еш (2) Нідерланди Том Оккер 6–2, 6–2
1975 Італія Адріано Панатта США Джиммі Коннорс 4–6, 6–3, 7–5
1976 Велика Британія Марк Кокс Іспанія Мануель Орантес 4–6, 7–5, 7–6 (7–3)
1977 США Сенді Меєр ПАР Реймонд Мур 6–2, 6–4
1978 США Джон Макінрой США Тім Галліксон 6–2, 6–2
1979 США Джон Макінрой (2) США Джін Меєр 6–7, 6–3, 6–3
1980 Швеція Б'єрн Борг США Джон Макінрой 6–3, 6–4
1981 США Джін Меєр США Сенді Меєр 6–4, 6–2
1982 Франція Анрі Леконт Швеція Матс Віландер 7–6 (7–4), 6–3
1983 Швеція Матс Віландер Чехословаччина Томаш Шмід 6–1, 7–5
1984 США Джон Макінрой (3) Швеція Матс Віландер 6–2, 3–6, 6–2
1985 США Джон Макінрой (4) Швеція Андерс Яррід 6–1, 6–2
1986 Швеція Стефан Едберг Швеція Матс Віландер 6–2, 6–1, 6–1
1987 Швеція Стефан Едберг (2) Швеція Юнас Свенссон 7–5, 6–2, 4–6, 6–4
1988 ФРН Борис Бекер Швеція Петер Лундгрен 6–4, 6–1, 6–1
1989 Чехословаччина Іван Лендл Швеція Магнус Густафссон 7–5, 6–0, 6–3
↓  Тур ATP Мастерс[a]  ↓
1990 ФРН Борис Бекер (2) Швеція Стефан Едберг 6–4, 6–0, 6–3
1991 Німеччина Борис Бекер (3) Швеція Стефан Едберг 3–6, 6–4, 1–6, 6–2, 6–2
1992 Хорватія Горан Іванишевич Франція Гі Форже 7–6 (7–2), 4–6, 7–6 (7–5), 6–2
1993 Німеччина Міхаель Штіх Хорватія Горан Іванишевич 4–6, 7–6 (8–6), 7–6 (7–3), 6–2
1994 Німеччина Борис Бекер (4) Хорватія Горан Іванишевич 4–6, 6–4, 6–3, 7–6 (7–4)
↓  Тур ATP 250[b]  ↓
1995 Швеція Томас Енквіст Франція Арно Боеч 7–5, 6–4
1996 Швеція Томас Енквіст (2) США Тодд Мартін 7–5, 6–4, 7–6 (7–0)
1997 Швеція Йонас Бйоркман Нідерланди Ян Сімерінк 3–6, 7–6 (7–2), 6–2, 6–4
1998 США Тодд Мартін Швеція Томас Юганссон 6–3, 6–4, 6–4
1999 Швеція Томас Енквіст (3) Швеція Магнус Густафссон 6–3, 6–4, 6–2
2000 Швеція Томас Юганссон Росія Євген Кафельников 6–2, 6–4, 6–4
2001 Нідерланди Шенг Схалкен Фінляндія Яркко Ніємінен 3–6, 6–3, 6–3, 4–6, 6–3
2002 Таїланд Парадорн Шрічапхан Чилі Марсело Ріос 6–7 (2–7), 6–0, 6–3, 6–2
2003 США Марді Фіш Швеція Робін Содерлінг 7–5, 3–6, 7–6 (7–4)
2004 Швеція Томас Юганссон (2) США Андре Агассі 3–6, 6–3, 7–6 (7–4)
2005 США Джеймс Блейк Таїланд Парадорн Шрічапхан 6–1, 7–6 (8–6)
2006 США Джеймс Блейк (2) Фінляндія Яркко Ніємінен 6–4, 6–2
2007 Хорватія Іво Карлович Швеція Томас Юганссон 6–3, 3–6, 6–1
2008 Аргентина Давід Налбандян Швеція Робін Содерлінг 6–2, 5–7, 6–3
2009 Кіпр Маркос Багдатіс Бельгія Олів'є Рохус 6–1, 7–5
2010 Швейцарія Роджер Федерер Німеччина Флоріан Маєр 6–4, 6–3
2011 Франція Гаель Монфіс Фінляндія Яркко Ніємінен 7–5, 3–6, 6–2
2012 Чехія Томаш Бердих Франція Жо-Вілфрід Тсонга 4–6, 6–4, 6–4
2013 Болгарія Григор Димитров Іспанія Давид Феррер 2–6, 6–3, 6–4
2014 Чехія Томаш Бердих (2) Болгарія Григор Димитров 5–7, 6–4, 6–4
2015 Чехія Томаш Бердих (3) США Джек Сок 7–6 (7–1), 6–2
2016 Аргентина Хуан Мартін дель Потро США Джек Сок 7–5, 6–1
2017 Аргентина Хуан Мартін дель Потро (2) Болгарія Григор Димитров 6–4, 6–2
2018 Греція Стефанос Ціціпас Латвія Ернестс Гулбіс 6–4, 6–4
2019 Канада Денис Шаповалов Сербія Філіп Країнович[en] 6–4, 6–4
2020 Не відбувся через пандемію коронавірусної хвороби
2021 США Томмі Пол Канада Денис Шаповалов 6–4, 2–6, 6–4
2022 Данія Гольгер Руне Греція Стефанос Ціціпас 6–4, 6–4
2023 Франція Гаель Монфіс (2)   Павло Котов[en] 4–6, 7–6 (8–6), 6–3
2024 США Томмі Пол (2) Болгарія Григор Димитров 6–4, 6–3

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
1969 Австралія Рой Емерсон
Австралія Род Лейвер
Іспанія Андрес Хімено
Велика Британія Грем Стілвел
6–4, 6–2
↓  Grand Prix circuit  ↓
1970 США Артур Еш
США Стен Сміт
Австралія Боб Кармайкл
Австралія Овен Девідсон
6–0, 5–7, 7–5
↓  WCT circuit  ↓
1971 США Стен Сміт (2)
США Том Гормен
США Артур Еш
США Боб Лутц
6–3, 6–4
↓  Grand Prix circuit  ↓
1972 Нідерланди Том Оккер
США Марті Ріссен
Австралія Рой Емерсон
Австралія Колін Діблі
7–5, 7–6
1973 США Джиммі Коннорс
Румунія Іліє Настасе
Австралія Боб Кармайкл
ПАР Фрю Макміллан
6–3, 6–7, 6–2
1974 Нідерланди Том Оккер (2)
США Марті Ріссен (2)
ПАР Боб Г'юїтт
ПАР Фрю Макміллан
2–6, 6–3, 6–4
1975 ПАР Боб Г'юїтт
ПАР Фрю Макміллан
США Чарлі Пасарелл[en]
США Роско Теннер
3–6, 6–3, 6–4
1976 ПАР Боб Г'юїтт (2)
ПАР Фрю Макміллан (2)
Нідерланди Том Оккер
США Марті Ріссен
6–4, 4–6, 6–4
1977 Нідерланди Том Оккер (3)
Польща Войцех Фібак
США Браян Готтфрід
Мексика Рауль Рамірес
6–3, 6–3
1978 Нідерланди Том Оккер (4)
Польща Войцех Фібак (2)
США Стен Сміт
США Боб Лутц
6–3, 6–2
1979 США Джон Макінрой
США Пітер Флемінг
Нідерланди Том Оккер
Польща Войцех Фібак
6–4, 6–4
1980 Швейцарія Гайнц Ґюнтгардт
Австралія Пол Макнамі
США Стен Сміт
США Боб Лутц
6–7, 6–3, 6–2
1981 ПАР Кевін Каррен
США Стів Дентон
США Шервуд Стюарт
США Ферді Тейган
6–7, 6–4, 6–0
1982 Швеція Ян Гуннарссон
США Марк Діксон
США Шервуд Стюарт
США Ферді Тейган
7–6, 6–7, 6–4
1983 Швеція Андерс Яррід
Швеція Ганс Сімонссон
США Йохан Крік
США Пітер Флемінг
6–3, 6–4
1984 Франція Анрі Леконт
Чехословаччина Томаш Шмід
Індія Віджай Амрітрадж
Румунія Іліє Настасе
3–6, 7–6, 6–4
1985 Франція Гі Форже
Еквадор Андрес Гомес
США Майк Де Палмер
США Гері Доннеллі
6–3, 6–4
1986 США Шервуд Стюарт
Австралія Кім Ворвік
Австралія Пет Кеш
Югославія Слободан Живоїнович
6–4, 6–4
1987 Швеція Стефан Едберг
Швеція Андерс Яррід (2)
США Джим Грабб
США Джим П'ю
6–3, 6–4
1988 США Кевін Каррен (2)
США Джим Грабб
США Пол Еннекон
Австралія Джон Фіцджеральд
7–5, 6–4
1989 Мексика Хорхе Лосано
США Тодд Вітскен
США Рік Ліч
США Джим П'ю
6–3, 5–7, 6–3
↓  Тур ATP Мастерс[a]  ↓
1990 Франція Гі Форже
Швейцарія Якоб Гласек
Австралія Джон Фіцджеральд
Швеція Андерс Яррід
6–4, 6–2
1991 Австралія Джон Фіцджеральд
Швеція Андерс Яррід (3)
Нідерланди Том Нейссен
Чехословаччина Цирил Сук
7–5, 6–2
1992 Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд
США Стів Девріє
Австралія Девід Макферсон
6–3, 6–4
1993 Австралія Тодд Вудбрідж (2)
Австралія Марк Вудфорд (2)
ПАР Гері Мюллер
ПАР Дані Віссер
6–1, 3–6, 6–2
1994 Австралія Тодд Вудбрідж (3)
Австралія Марк Вудфорд (3)
Швеція Ян Апелль
Швеція Йонас Бйоркман
6–3, 6–4
↓  Тур ATP 250[b]  ↓
1995 Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс
Канада Грант Коннелл
США Патрік Гелбрайт
3–6, 6–2, 7–6
1996 США Патрік Гелбрайт
США Джонатан Старк
США Тодд Мартін
США Кріс Вудруфф
7–6, 6–4
1997 Німеччина Марк-Кевін Гелльнер
США Річі Ренеберг
ПАР Елліс Феррейра
США Патрік Гелбрайт
6–3, 3–6, 7–6
1998 Швеція Ніклас Культі
Швеція Мікаель Тільстрем
ПАР Кріс Гаггард
Швеція Петер Нюборґ
7–5, 3–6, 7–5
1999 ПАР Піт Норвал
Зімбабве Кевін Ульєтт
США Ян-Майкл Гембілл
США Скотт Гамфріс
7–5, 6–3
2000 Багамські Острови Марк Ноулз
Канада Деніел Нестор
Чехія Петр Пала
Чехія Павел Візнер
6–3, 6–2
2001 США Доналд Джонсон
США Джаред Палмер
Швеція Йонас Бйоркман
Австралія Тодд Вудбрідж
6–3, 4–6, 6–3
2002 Зімбабве Вейн Блек
Зімбабве Кевін Ульєтт (2)
Австралія Вейн Артурс
Австралія Пол Генлі
6–4, 2–6, 7–6 (7–4)
2003 Швеція Йонас Бйоркман
Австралія Тодд Вудбрідж (4)
Австралія Вейн Артурс
Австралія Пол Генлі
6–3, 6–4
2004 Іспанія Фернандо Вердаско
Іспанія Фелісіано Лопес
Австралія Вейн Артурс
Австралія Пол Генлі
6–4, 6–4
2005 Австралія Вейн Артурс
Австралія Пол Генлі
Індія Леандер Паес
Сербія та Чорногорія Ненад Зімоньїч
5–3, 5–3
2006 Австралія Пол Генлі (2)
Зімбабве Кевін Ульєтт (3)
Бельгія Олів'є Рохус
Бельгія Крістоф Вліген
7–6 (7–2), 6–4
2007 Швеція Йонас Бйоркман (2)
Білорусь Максим Мирний
Франція Арно Клеман
Франція Мікаель Льодра
6–4, 6–4
2008 Швеція Йонас Бйоркман (3)
Зімбабве Кевін Ульєтт (4)
Швеція Юган Брунстрем
Швеція Міхаель Рідерстедт
6–1, 6–3
2009 Бразилія Бруно Соарес
Зімбабве Кевін Ульєтт (5)
Швеція Сімон Аспелін
Австралія Пол Генлі
6–4, 7–6 (7–4)
2010 США Ерік Буторак
Кюрасао Жан-Жульєн Роєр
Швеція Юган Брунстрем
Фінляндія Яркко Ніємінен
6–3, 6–4
2011 Індія Роган Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
Бразилія Марсело Мело
Бразилія Бруно Соарес
6–1, 6–3
2012 Бразилія Марсело Мело
Бразилія Бруно Соарес (2)
Швеція Роберт Ліндстедт
Сербія Ненад Зімоньїч
6–7 (4–7), 7–5, 10–6
2013 Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші (2)
Кюрасао Жан-Жульєн Роєр (2)
Швеція Йонас Бйоркман
Швеція Роберт Ліндстедт
6–2, 6–2
2014 США Ерік Буторак (2)
ПАР Равен Класен
Філіппіни Трет Г'юї[en]
США Джек Сок
6–4, 6–3
2015 США Ніколас Монро
США Джек Сок
Хорватія Мате Павич
Нова Зеландія Майкл Вінус
7–5, 6–2
2016 Швеція Еліяс Імер[en]
Швеція Мікаель Імер[en]
Хорватія Мате Павич
Нова Зеландія Майкл Вінус
6–1, 6–1
2017 Австрія Олівер Марах
Хорватія Мате Павич
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
3−6, 7−6 (8–6), 10−4
2018 Велика Британія Люк Бембрідж
Велика Британія Джонні О'Мара[en]
Нова Зеландія Маркус Даніелл[en]
Нідерланди Веслі Колгоф
7–5, 7–6 (10–8)
2019 Фінляндія Генрі Контінен
Франція Едуар Роже-Васслен
Хорватія Мате Павич
Бразилія Бруно Соарес
6–4, 6–2
2020 Не відбувся через пандемію коронавірусної хвороби
2021 Мексика Сантьяго Гонсалес[en]
Аргентина Андрес Мольтені[en]
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
6–2, 6–2
2022 Сальвадор Марсело Аревало
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр (3)
Велика Британія Ллойд Ґласспул[en]
Фінляндія Гаррі Геліоваара
6–3, 6–3
2023 Казахстан Андрій Голубєв[en]
Україна Денис Молчанов
Індія Юкі Бгамбрі[en]
Велика Британія Джуліан Кеш[en]
7–6 (10–8), 6–2
2024 Фінляндія Гаррі Геліоваара
Велика Британія Генрі Петтен
Чехія Петр Ноуза[en]
Чехія Патрік Рікль[en]
7–5, 6–3

Жінки

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
1969[2] США Біллі Джин Кінг США Джулі Гелдман 9–7, 6–2
1975 Велика Британія Вірджинія Вейд Франція Франсуаз Дюрр 6–3, 4–6, 7–5
1976–78 Не проводився
1979 США Біллі Джин Кінг Нідерланди Бетті Стеве 6–3, 6–7 (4–7), 7–5
1980 Чехословаччина Гана Мандлікова ФРН Беттіна Бюнге 6–2, 6–2

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
1975 Франція Франсуаз Дюрр
Нідерланди Бетті Стеве
Австралія Івонн Гулагонг-Коулі
Велика Британія Вірджинія Вейд
6–3, 6–4
1976–78 Не проводився
1979 Нідерланди Бетті Стеве (2)
Австралія Венді Тернбулл
США Біллі Джин Кінг
ПАР Ілана Клосс
7–5, 7–6
1980 Югославія Міма Яушовець
Румунія Вірджинія Рузіч
Чехословаччина Гана Мандлікова
Нідерланди Бетті Стеве
6–2, 6–1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sports Раунд Up: Pilic Перемоги First Tourney as Pro. The Cincinnati Post (англ.). Cincinnati, Ohio: newspapers.com. 1 Гру 1969. с. 26. Процитовано 21 листопада 2023.
  2. The Cincinnati Post
  1. а б З 1990 до 1995 під назвою Championship Series, Single Week.
  2. а б З 1990 до 1999 під назвою World Series, з 2000 до 2008 — International Series.

Посилання

[ред. | ред. код]

59°21′01″ пн. ш. 18°05′43″ сх. д. / 59.35028° пн. ш. 18.09528° сх. д. / 59.35028; 18.09528