Йоахім Лемельзен
Йоахім Лемельзен | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Joachim Lemelsen | ||||||||||||||||||
Народження | 28 вересня 1888 Берлін | |||||||||||||||||
Смерть | 30 березня 1954 (65 років) Геттінген, Нижня Саксонія | |||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | |||||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | |||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||||||||||
Рід військ | артилерія танкові війська | |||||||||||||||||
Роки служби | 1907–1945 | |||||||||||||||||
Звання | ||||||||||||||||||
Командування | 29-та моторизована дивізія 5-та танкова дивізія XXXXVII-й армійський корпус XXXXVII-й моторизований корпус XXXXVII-й танковий корпус 1-ша армія 10-та армія 14-та армія | |||||||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна:
| |||||||||||||||||
Автограф | ||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||
Йоахім Лемельзен у Вікісховищі |
Йоахім Лемельзен (нім. Joachim Lemelsen; нар. 28 вересня 1888, Берлін — пом. 30 березня 1954, Геттінген, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1944).
1 липня 1907 року поступив на військову службу в 40-й Альтмаркський полк польової артилерії. З 19 листопада 1908 року на штабних посадах. Учасник Першої світової війни, почав службу на Західному фронті ад'ютантом 2-го батальйону свого полку.
У міжвоєнні роки Лемельзен продовжив службу в рейхсвері, а потім в вермахті. З квітня 1934 року — офіцер полку легкої артилерії, з 1935 року — викладач піхотної артилерії. З березня 1938 року — командир 29-ї піхотної дивізії.
Учасник Польської кампанії. 8 вересня 1939 року його дивізія розстріляла близько 300 польських військовополонених в Цепелуві. 28 травня 1940 року очолив 5-у танкову дивізію, з якою брав участь у Французькій кампанії, в тому числі і в боях за Дюнкерк. З 25 листопада 1940 року — командир 47-го моторизованого корпусу (туди входили 17-а і 18-а танкові дивізії, а також 29-а піхотна дивізія), який був перекинутий в травні-червні 1941 року на кордон з СРСР.
Після початку німецько-радянської війни 22 червня 1941 генерал Лемельзен очолював 47-й моторизований корпус в боях за Смоленськ і за Київ. Він став свідком масових розправ над радянськими військовополоненими, вчиненими нібито згідно з наказами про комісарів і про застосування військової підсудності на Східному фронті, що викликало у нього відразу. У звіті для ОКГ він зажадав припинити розправи над військовополоненими, посилаючись на те, що це озлобить радянських солдатів і цивільне населення і призведе до ще більших втрат серед німецьких солдатів: «Всупереч моїм наказам [...] постійно відбуваються неодноразові розстріли військовополонених, перебіжчиків і дезертирів, які відбуваються безвідповідальним, безглуздим і злочинним чином. Це вбивство! [...] Наказ фюрера означає нещадну боротьбу проти більшовизму (політичних комісарів) і всіх партизан! Бездоганні люди, які поводяться належним чином, повинні проводити розстріли тільки відповідно до наказів офіцера про розстріл. [...] Однак російський солдат, який зустрівся на полі бою і добре бився, не є партизаном, а тим, хто заслуговує право на честь, хороше лікування і догляд у разі поранення. [...] Саме через брехню про розстріл військовополонених противник постійно тримає своїх солдатів поруч [...] Обидва суворі заходи — боротьба проти партизан і озброєних цивільних осіб, а також запропоноване гарне поводження з полоненими і дезертирами врятують німецьку армію від кровопролиття.»
Лемельзен виділив чітку лінію між поводженням з комісарами і партизанами з одного боку і з полоненими червоноармійцями з іншого боку, що історик Омер Бартов визнав не тільки прагматичним поглядом, а й свідченням того, що Лемельзен вже не підтримував суміш ідеології і нещадності, характерну для нацизму. Підлеглі йому командири діяли по-різному: якщо генерал-лейтенант Ганс-Юрген фон Арнім з 17-ї танкової дивізії не виконував «наказ про комісарів», то Вальтер Нерінг з 18-ї танкової дивізії, вже готової до війни, розправлявся однаково жорстоко і з комісарами, і з пораненими військовополоненими.
21 червня 1942 року 47-й моторизований корпус був перетворений в танковий. Поки моторизовані частини билися в складі групи армій «Південь», піхотна частина корпусу вела боротьбу проти партизан: так, влітку було проведено каральну операцію «Пісня птаха» проти партизан в Брянській області. За 4 тижні в боях проти 47-го танкового корпусу були вбиті 1582 партизана, 519 потрапили в полон; ще 3249 чоловік були арештовані, а 12531 вигнані зі своїх домів. Німці втратили 58 чоловік убитими і 130 пораненими. Дізнавшись про результати операції, генерал-полковник Рудольф Шмідт, який командував 2-ю танковою армією, відчув необхідність вжити заходів щодо посилення контрпартизанських війни, але при цьому намагався слідувати «вказівкам» Лемельзена, даними роком раніше: «Війна проти партизан вимагає нещадної твердості там, де вона потрібна. Однак я очікую, що війська розуміють різницю між партизанами і проживають в зоні діяльності партизан громадянами, які можуть піддатися терору. [...] Навіть в партизанській війні ми залишаємося солдатами і не ведемо боротьбу проти жінок і дітей.»
Однак в травні-червні 1943 року Лемельзен провів ще одну велику операцію під кодовою назвою «Циганський барон». Було вбито 1584 партизана, 1568 чоловік потрапили в полон, 15812 мирних жителів були вигнані зі своїх будинків. Влітку він брав участь в боях на Курській дузі. Деякий час виконував обов'язки командувача 10-ю армією в Італії (протягом 2 місяців, до грудня 1943 року). На початку 1944 року направлений в резерв, у травні того ж року очолив 1-у армію у Франції на Атлантичному узбережжі. 7 червня 1944 року Лемельзена перекинули в Італію, щоб той прийняв командування 14-ю армією замість Ебергарда фон Маккензена, якого змістив генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг. Лемельзен командував 14-ю армією до жовтня, поки не був призначений командиром 10-ї армії. У лютому 1945 року він знову очолив 14-у армію, поки не потрапив в полон до британців 6 травня.
Після війни Йоахім Лемельзен був свідком на судовому процесі над Альбертом Кессельрінгом, який був організований британськими військами в Венеції: Кессельрінга звинувачували в безлічі злочинів проти цивільних осіб. 10 квітня 1948 року Лемельзен був звільнений.
Військова кар'єра
- 1 липня 1907 — фанен-юнкер
- 21 січня 1908 — фенріх
- 19 листопада 1908 — лейтенант
- 24 грудня 1914 — обер-лейтенант
- 18 серпня 1916 — гауптман
- 1 червня 1927 — майор
- 1 листопада 1931 — оберст-лейтенант
- 1 квітня 1934 — оберст
- 1 квітня 1937 — генерал-майор
- 1 квітня 1939 — генерал-лейтенант
- 1 серпня 1940 — генерал артилерії
- 4 червня 1941 — генерал танкових військ
- Залізний хрест
- 2-го класу (21 вересня 1914)
- 1-го класу (5 грудня 1916)
- Ганзейський Хрест (Гамбург) (14 квітня 1917)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (30 жовтня 1918)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (21 вересня 1939)
- 1-го класу (30 вересня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (27 липня 1941)
- дубове листя (№ 294; 7 вересня 1943)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (14 червня 1942)
- Німецький хрест у золоті (15 липня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Lemelsen, Joachim & Schmidt, Julius. 29. Division, 29. Infanterie-Division (mot.), 29. Panzergrenadier-Division. Podzun-Pallas Verlag, Germany, 1960.
- Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.(нім.)
- Walther-Peer Fellgiebel (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
- Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.(нім.)
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
- Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.(нім.)
- Lemelsen, Joachim Hermann August. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 3 січня 2013. (нім.)
- 294. Eichenlaubträger Joachim Lemelsen. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 3 січня 2013. (нім.)
- General der Panzertruppe Lemelsen, Joachim. на geocities.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 3 січня 2013. (англ.)
- General der Panzertruppe Joachim Hermann August Lemelsen. на specialcamp11.co.uk. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 3 січня 2013. (англ.)
- Joachim Hermann August Lemelsen [Архівовано 28 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Lemelsen, Joachim Hermann August [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ Лемелсена (англ.)
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 28 вересня
- Народились 1888
- Померли 30 березня
- Померли 1954
- Генерали артилерії (Вермахт)
- Генерали танкових військ (Вермахт)
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Ганзейським хрестом (Гамбург)
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Німецькі танкісти Другої світової війни
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Оберсти Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Танкові війська
- Уродженці Берліна