Йоахім Лемельзен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йоахим Лемелсен)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоахім Лемельзен
Joachim Lemelsen
Народження28 вересня 1888(1888-09-28)
Німецька імперія Берлін
Смерть30 березня 1954(1954-03-30) (65 років)
ФРН Геттінген, Нижня Саксонія
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних силСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військартилерія
танкові війська
Роки служби19071945
Звання
Командування29-та моторизована дивізія
5-та танкова дивізія
XXXXVII-й армійський корпус
XXXXVII-й моторизований корпус
XXXXVII-й танковий корпус
1-ша армія
10-та армія
14-та армія
Війни / битви
Автограф
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Йоахім Лемельзен (нім. Joachim Lemelsen; нар. 28 вересня 1888, Берлін — пом. 30 березня 1954, Геттінген, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1944).

Біографія

[ред. | ред. код]

1 липня 1907 року поступив на військову службу в 40-й Альтмаркський полк польової артилерії. З 19 листопада 1908 року на штабних посадах. Учасник Першої світової війни, почав службу на Західному фронті ад'ютантом 2-го батальйону свого полку.

У міжвоєнні роки Лемельзен продовжив службу в рейхсвері, а потім в вермахті. З квітня 1934 року — офіцер полку легкої артилерії, з 1935 року — викладач піхотної артилерії. З березня 1938 року — командир 29-ї піхотної дивізії.

Учасник Польської кампанії. 8 вересня 1939 року його дивізія розстріляла близько 300 польських військовополонених в Цепелуві. 28 травня 1940 року очолив 5-у танкову дивізію, з якою брав участь у Французькій кампанії, в тому числі і в боях за Дюнкерк. З 25 листопада 1940 року — командир 47-го моторизованого корпусу (туди входили 17-а і 18-а танкові дивізії, а також 29-а піхотна дивізія), який був перекинутий в травні-червні 1941 року на кордон з СРСР.

Після початку німецько-радянської війни 22 червня 1941 генерал Лемельзен очолював 47-й моторизований корпус в боях за Смоленськ і за Київ. Він став свідком масових розправ над радянськими військовополоненими, вчиненими нібито згідно з наказами про комісарів і про застосування військової підсудності на Східному фронті, що викликало у нього відразу. У звіті для ОКГ він зажадав припинити розправи над військовополоненими, посилаючись на те, що це озлобить радянських солдатів і цивільне населення і призведе до ще більших втрат серед німецьких солдатів: «Всупереч моїм наказам [...] постійно відбуваються неодноразові розстріли військовополонених, перебіжчиків і дезертирів, які відбуваються безвідповідальним, безглуздим і злочинним чином. Це вбивство! [...] Наказ фюрера означає нещадну боротьбу проти більшовизму (політичних комісарів) і всіх партизан! Бездоганні люди, які поводяться належним чином, повинні проводити розстріли тільки відповідно до наказів офіцера про розстріл. [...] Однак російський солдат, який зустрівся на полі бою і добре бився, не є партизаном, а тим, хто заслуговує право на честь, хороше лікування і догляд у разі поранення. [...] Саме через брехню про розстріл військовополонених противник постійно тримає своїх солдатів поруч [...] Обидва суворі заходи — боротьба проти партизан і озброєних цивільних осіб, а також запропоноване гарне поводження з полоненими і дезертирами врятують німецьку армію від кровопролиття.»

Лемельзен виділив чітку лінію між поводженням з комісарами і партизанами з одного боку і з полоненими червоноармійцями з іншого боку, що історик Омер Бартов визнав не тільки прагматичним поглядом, а й свідченням того, що Лемельзен вже не підтримував суміш ідеології і нещадності, характерну для нацизму. Підлеглі йому командири діяли по-різному: якщо генерал-лейтенант Ганс-Юрген фон Арнім з 17-ї танкової дивізії не виконував «наказ про комісарів», то Вальтер Нерінг з 18-ї танкової дивізії, вже готової до війни, розправлявся однаково жорстоко і з комісарами, і з пораненими військовополоненими.

21 червня 1942 року 47-й моторизований корпус був перетворений в танковий. Поки моторизовані частини билися в складі групи армій «Південь», піхотна частина корпусу вела боротьбу проти партизан: так, влітку було проведено каральну операцію «Пісня птаха» проти партизан в Брянській області. За 4 тижні в боях проти 47-го танкового корпусу були вбиті 1582 партизана, 519 потрапили в полон; ще 3249 чоловік були арештовані, а 12531 вигнані зі своїх домів. Німці втратили 58 чоловік убитими і 130 пораненими. Дізнавшись про результати операції, генерал-полковник Рудольф Шмідт, який командував 2-ю танковою армією, відчув необхідність вжити заходів щодо посилення контрпартизанських війни, але при цьому намагався слідувати «вказівкам» Лемельзена, даними роком раніше: «Війна проти партизан вимагає нещадної твердості там, де вона потрібна. Однак я очікую, що війська розуміють різницю між партизанами і проживають в зоні діяльності партизан громадянами, які можуть піддатися терору. [...] Навіть в партизанській війні ми залишаємося солдатами і не ведемо боротьбу проти жінок і дітей.»

Однак в травні-червні 1943 року Лемельзен провів ще одну велику операцію під кодовою назвою «Циганський барон». Було вбито 1584 партизана, 1568 чоловік потрапили в полон, 15812 мирних жителів були вигнані зі своїх будинків. Влітку він брав участь в боях на Курській дузі. Деякий час виконував обов'язки командувача 10-ю армією в Італії (протягом 2 місяців, до грудня 1943 року). На початку 1944 року направлений в резерв, у травні того ж року очолив 1-у армію у Франції на Атлантичному узбережжі. 7 червня 1944 року Лемельзена перекинули в Італію, щоб той прийняв командування 14-ю армією замість Ебергарда фон Маккензена, якого змістив генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг. Лемельзен командував 14-ю армією до жовтня, поки не був призначений командиром 10-ї армії. У лютому 1945 року він знову очолив 14-у армію, поки не потрапив в полон до британців 6 травня.

Після війни Йоахім Лемельзен був свідком на судовому процесі над Альбертом Кессельрінгом, який був організований британськими військами в Венеції: Кессельрінга звинувачували в безлічі злочинів проти цивільних осіб. 10 квітня 1948 року Лемельзен був звільнений.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Lemelsen, Joachim & Schmidt, Julius. 29. Division, 29. Infanterie-Division (mot.), 29. Panzergrenadier-Division. Podzun-Pallas Verlag, Germany, 1960.
  • Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.(нім.)
  • Walther-Peer Fellgiebel (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.(нім.)
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.(нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Lemelsen, Joachim Hermann August. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 3 січня 2013. (нім.)
  • 294. Eichenlaubträger Joachim Lemelsen. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 3 січня 2013. (нім.)
  • General der Panzertruppe Lemelsen, Joachim. на geocities.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 3 січня 2013. (англ.)
  • General der Panzertruppe Joachim Hermann August Lemelsen. на specialcamp11.co.uk. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 3 січня 2013. (англ.)
  • Joachim Hermann August Lemelsen [Архівовано 28 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  • Lemelsen, Joachim Hermann August [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ Лемелсена (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Густав Антон фон Вітерсхейм

командир 29-ї моторизованої дивізії

1 березня 1938 — 7 травня 1940
Наступник:
генерал-майор
Вілібальд фон Лангерманн
Попередник:
генерал-лейтенант
Макс фон Гартліб-Вальспорн

командир 5-ї танкової дивізії

29 травня — 25 листопада 1940
Наступник:
генерал танкових військ
Густав Фен
Попередник:
сформований
командир XXXXVII-го армійського корпусу
20 червня — 25 листопада 1940
Наступник:
переформований на
XXXXVII-й мк
Попередник:
сформований з
XXXXVII-го ак
командир XXXXVII-го моторизованого корпусу
14 грудня 1940 — 21 червня 1942
Наступник:
переформований на
XXXXVII-й тк
Попередник:
сформований з
XXXXVII-го мк
командир XXXXVII-го танкового корпусу
21 червня 1942 — 10 жовтня 1943
Наступник:
генерал танкових військ
Генріх Ебербах
Попередник:
генерал танкових військ
Генріх Ебербах
командир XXXXVII-го танкового корпусу
22 жовтня — 4 листопада 1943
Наступник:
генерал танкових військ
Ерхард Раус
Попередник:
генерал-полковник
Еберхард фон Маккензен
Командувач 14-ї армії
5 червня — 15 жовтня 1944
Наступник:
генерал танкових військ
Фрідолін фон Еттерлін
Попередник:
генерал-полковник
Йоганес Бласковіц
Командувач 1-ї армії
22 листопада — 12 грудня 1944
Наступник:
генерал від інфантерії
Курт фон дер Шевалері
Попередник:
генерал-полковник
Генріх фон Фітингоф
Командувач 10-ї армії
26 жовтня 1944 — 15 лютого 1945
Наступник:
генерал танкових військ
Трауготт Херр
Попередник:
генерал від інфантерії
Курт фон Тіппельскирх
Командувач 14-ї армії
22 лютого — 2 травня 1945
Наступник:
капітуляція