Млини (Підкарпатське воєводство)
Село
 Координати 49°58′ пн. ш. 23°4′ сх. д. / 49.967° пн. ш. 23.067° сх. д.
|
Млини (пол. Młyny) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Радимно, Ярославського повіту, Підкарпатського воєводства. Населення — 296 осіб (2011[1]).
Село виникло на згарищі містечка Дропати, знищеного 1672 р. татарами. З містечка вцілів присілок Гаки над річкою Шкло. Присілок почали називати Мельниками, згодом Млинами.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село належало до Яворівського повіту, у селі нараховувалося 939 мешканців і 4 на землях фільварку, більшість — греко-католики (крім 44 римо-католиків).[2]
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Яворівського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Ґнойніце.
На 01.01.1939 в селі було 1280 жителів, з них 1265 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів і 5 євреїв[3].
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (936 осіб — 240 родин)[4]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[5].
У 1945—1954 р. існувала ґміна Млини. У 1975–1998 роках село належало Перемишльському воєводстві, яке було ліквідоване в результаті адміністративної реформи у 1999 році.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 159 | 30 | 109 | 20 |
| Жінки | 137 | 28 | 79 | 30 |
| Разом | 296 | 58 | 188 | 50 |
У селі збереглась церква Покрова Прсв. Богородиці (1733), парохом якої був до смерті Михайло Вербицький (1856—1870), автор гімну України «Ще не вмерла України …».
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Млини (Підкарпатське воєводство)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Młyny 2(1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 551. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 31.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Адміністративний центр: Радимно | ||
| Села | Будзинь • Грабовець • Дуньковичі • Заболотці • Заліська Воля • Замістя • Корчова • Лази • Михайлівка • Млини • Ніновичі • Острів • Пяски • Святе • Сколошів • Сосниця • Сосьниця-Бжеґ • Халупки Хотинецькі • Хотинець |  |
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
