Операція «Ігл Есіст»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Операція Eagle Assist)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Операція «Ігл есіст»
Емблема учасника операції НАТО «Ігл есіст».
Місце
Завданнярозвідка повітряного простору США, попередження можливих терактів
Дата9 жовтня 2001 — 16 травня 2002
ВиконанняНАТО НАТО
РезультатУспішна операція

Операція «Ігл есіст» (9 жовтня 2001 — 16 травня 2002) — операція, метою якої було здійснення повітряної розвідки над США та попередження подальших атак, подібних до теракту 11 вересня 2001.

Початок і розгортання операції

[ред. | ред. код]
Літак E-3A

Після теракту 11 вересня 2001 року США звернулися по допомогу до країн НАТО, посилаючись на Статтю 5 Вашингтонського договору[1]. Стаття говорить про те, що напад на одного члена НАТО вважається нападом на всіх[2]. Запит надійшов до Сил раннього повітряного попередження й управління НАТО АВАКС щодо надання літаків для повітряного спостереження за континентальною частиною США. Північноатлантична рада погодилась допомогти й надала п'ять літаків НАТО E-3A[2].

Операція розпочалася 9 жовтня під назвою «Ігл есіст» (англ. Operation Eagle Assist). Це була перша операція, коли сили НАТО (патрулювання АВАКС) розгорталися на території США[3]. АВАКС замінили сили авіації Сполучених Штатів Америки, які були зайняті в Афганістані. Важливо зазначити, що Альянс був присвячений виключно оборонній ролі, у той час, коли в Афганістані проводились бойові дії США й коаліції держав[3]. Літаки НАТО діяли з бази ВВС Тінкер в штаті Оклахома. У той час персонал, чисельністю 200 осіб із німецького Гайленкирхена, розміщувався на базі Тінкер.

Перший політ літаків НАТО з метою захисту повітряного простору США було проведено 15 жовтня[4].

У січні 2002 року було надано два додаткових літаки НАТО E-3A. Польоти відбувалися постійно і польотний час екіпажу становив 18-20 годин[5]. У квітні 2002 року США оголосили про покращення стану внутрішньої безпеки, тому потреба в літаках НАТО E-3A минула.

30 квітня Рада НАТО оголосила, що погодилась завершити операцію «Ігл есіст» 16 травня 2002 року. Загалом було проведено 44 місії і лише одна була відстрочена[5].

Понад 830 членів АВАКС взяли участь в операції, було здійснено 360 вильотів, наліт становив понад 4300 годин[2].

Нагорода «Ігл есіст»

[ред. | ред. код]

  • Надається тим особам, які брали участь в АВАКС
  • Термін безперервного або загального перебування з 12 жовтня 2001 до 16 травня 2002 в зоні операції становить 30 днів.
  • Членам льотних екіпажів зараховується одноденна служба за перший військовий виліт у будь-який день у зону операції; додаткові вильоти у той же день не зараховуються[6].

Опис медалі

[ред. | ред. код]
Нагорода «Ігл есіст»

Медаль має округлу форму і виконана з бронзи. На ній зображено:

  • на лицьовій стороні зірка НАТО, навколо якої зображено гілку з оливкового дерева
  • на задній стороні надпис «North Atlantic Treaty Organization» і слова «На службі миру та свободи» англійською та французькою мовами
  • Велике кільце приєднане до верхньої частини медалі
  • Стрічка має темно-синій колір (колір НАТО) із білою смужкою посередині синьої стрічки і з золотою смужкою посередині білої. Біла означає мир, а золота — те, що операція відбувалася відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору[2].

Як носять медаль

[ред. | ред. код]

Медаль носять на лівій стороні грудей, після медалі НАТО «Македонія» та перед медаллю НАТО «Active Endeavour».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. What is Article 5?
  2. а б в г Canadian Forces (CF) Information (EAGLE ASSIST). Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
  3. а б International Cooperation in Counter-terrorism: The United Nations and Regional Organizations in the Fight Against Terrorism// Giuseppe Nesi//ст.183
  4. NATO's Operations 1949 — Present// ст. 4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2013. Процитовано 19 серпня 2014.
  5. а б The history of the TCA Squadron. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 19 серпня 2014.
  6. ARTICLE 5 NATO MEDAL (EAGLE ASSIST). Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.

Див. також

[ред. | ред. код]