Сенява
| Сенява Sieniawa | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 50°10′41″ пн. ш. 22°36′38″ сх. д. / 50.17806° пн. ш. 22.61056° сх. д. | ||||
| Країна | Польща | |||
| Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
| Площа | 6,74 км² | |||
| Населення | ▼ 2 146 (01.01.2018) | |||
| · густота | 315 (2008[1]) осіб/км² | |||
| Телефонний код | (48) 16 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | RPZ | |||
| GeoNames | 759301 | |||
| OSM | ↑2971082 ·R (Гміна Сінява) | |||
| SIMC | 0972683 | |||
| Поштові індекси | 37-530 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | sieniawa.pl | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Сенява Сенява (Польща) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Сенява у Вікісховищі | ||||
Сеня́ва (у давніших джерелах Сїнява[2]; пол. Sieniawa) — місто у південно-східній Польщі.
Належить до Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр гміни Сінява. Розташоване в Надсянні на українсько-польському етнографічному прикордонні (до 1947).
Отримало міські права в 1676 р. Деякий час — резиденція Сенявських.
До заборони УГКЦ в 1947 р. в місті була мурована греко-католицька церква Воздвиження Чесного Хреста, збудована в 1629 р., яка була парафіяльною, також місто було центром Сінявського деканату Перемишльської єпархії.
На 1.01.1939 в місті з 2090 населення було 80 українців, 910 поляків, 1100 євреїв[3]. Місто належало до Ярославського повіту Львівського воєводства.
У середині вересня 1939 року німці окупували місто, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Сенява включена до Любачівського повіту[4]. 17 січня 1940 року місто стало центром новоутвореного Синявського району Львівської області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи містом. У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (47 осіб — 12 родин)[5]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[6].
- Анатоль Вахнянин — український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст.
- Теребицький Казимир — будівничий сакральних споруд.
З XVIII століття (у бароковому стилі):
- колишня церква (тепер — дім панахиди)
- домініканський монастир
- замок (перебудований у 1879–1881 рр.)
- ратуша
- залишки фортифікацій (XVII століття).
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[7][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1077 | 236 | 759 | 82 |
| Жінки | 1111 | 228 | 719 | 164 |
| Разом | 2188 | 464 | 1478 | 246 |
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1907/1908. — Львів : Друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1908. — С. 71.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Sieniawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 132. (пол.) — S. 132—133. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
